Інфографіка у сучасному науковому дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інфографіка у сучасному науковому дискурсі

Слівінська Аліна Францівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри графічного дизайну Інституту дизайну та реклами НАКККіМ

Динамізм і складність сучасного світу, обумовлена інтенсивним розвитком інформаційно-комунікативних технологій. Стрімке зростання обсягу інформації, що пронизує всі сфери функціонування соціуму й стає невід'ємним компонентом повсякденного життя людини, актуалізує проблему розуміння й аналізу інформаційних потоків та стимулює пошук нових ефективних способів та інструментів обробки, передачі, зберігання та репрезентації інформації. Крім того, інформаційна перенасиченість соціуму обумовлює потребу пошуку та розвитку максимально доступної, а відтак лаконічної й ергономічної форми подання інформації задля її ефективного сприйняття і розуміння.

Одним із таких ефективних способів візуального донесення інформації до глядача є інфографіка. Вітчизняна дослідниця О.В. Швед підкреслює, що основною метою інфографіки є вдосконалення процесу сприйняття інформації, пояснення складної інформації в простих образах, а також передача даних в компактному і цікавому повідомленні, яке виглядає привабливіше в порівнянні зі звичайним текстом [7].

Поєднання тексту та графіки, створене з наміром викласти ту чи іншу історію, донести той чи інший факт дозволяє представити у зручній формі розробленої схеми моделі, класифікації та навіть деякі теоретичні відомості. Інфографіка як способі візуалізації інформації охоплює візуалізацію даних, інформації та візуалізацію досвіду, ідей і думок. І ця остання форма вважається найвищої у такій ієрархії, оскільки знання у чистому вигляді потребує репрезентації не лише у вербальній, а і у графічній формі.

Основними характеристиками інфографіки є ясність, точність, лаконічність, структурованість, аналітичність, привабливість для аудиторії, соціальна значущість. Причини затребуваності і ефективності інфографіки у контексті становлення цифрового суспільства пояснюються і її здатністю візуалізувати, систематизувати і персоналізувати великі дані.

У сучасному, як вітчизняному, так і зарубіжному науковому дискурсі відсутнє однозначне розуміння сутності інфографіки, історії її становлення, типології тощо. Так, під цим терміном розуміють графічний дизайн, який включає в себе візуалізацію даних, використання ілюстрацій, підготовку тексту і зображень. Вся ця інформація складається в цілісний сюжет.

У такому контексті ефективну інфографіку може і повинен розробляти фахівець з графічного дизайну, оскільки професійні орієнтири дизайну, серед яких доцільність, функціональність, виразність, естетична привабливість, адекватні необхідним характеристикам діаграм.

Феномен інфографіки аналізується через дослідження знаку і візуального образу в структурі інформаційних повідомлень. Інформаційна графіка розглядається, як особливий метод подання інформації через вербально-графічні засоби комунікації. Так, до основних характеристик сучасної інфографіки у дискурсі графічного дизайну Лаптєв В.В. відносить: ілюстративність (створення візуальних образів інформації); семіотика елементів (наявність знакових систем, лаконічних образотворчих елементів, піктограм); ясність і наочність (полегшення розуміння суті інформації, порівняння числових даних тощо); композиційна цілісність (єдність представлення графічної, числової і текстової інформації); рівні сприйняття (поетапна деталізація від загального до конкретного, розподіл на основне і другорядне); логіка упорядкування (підпорядкування графічної інформації єдиними правилами); власна естетичність [5, с.304].

Нідерландський вчений, інфограф-дизайнер А. Кайро визначає інфографіку як “функціональне мистецтво”, розглядаючи красу як об'єктивну характеристику, пов'язану із функціональністю. “... Естетика, зовнішній вигляд подачі інформації, звичайно, відіграють важливу роль, проте краса без “твердого хребта” гарного змісту - лише вигадка, цікава ілюстрація. Коли мова йде про інформативну візуалізацію, форма має відповідати функції”, - зазначає вчений [4]. Головними компонентами інфографіки на його думку, є контекст і наративна структура, оскільки інформаційна графіка має розповідати історію. “В інфографіці ви берете читача за руку й ведете від початку історії до висновку - І це відрізняє її від візуалізації даних. Візуалізація - це просто візуальне представлення даних. Тут немає історії” [4].

Тому сучасні дослідники дизайну зміст поняття інфографіки розглядають не тотожнім поняттю візуалізації. Крім того, інфографіка має відповідати критеріям зрозумілості і достовірності й має бути естетично довершена з точки зору кольорів, композиції, стилю. Однак, А. Кайро підкреслює, що інфографіка (як і окремі діаграми), має бути не лише красивою, а й інформативною, корисною. Вона виконує метафункцію - розповідає про світ та допомагає нам щось зрозуміти в ньому [4].

На думку С.І. Симакової, інфографіка - це візуальне представлення інформації, даних або знань у вигляді статистичних і динамічних карт, схем, таблиць, діаграм тощо, за допомогою яких складне сприймається як просте, а абстрактне конкретизується [6]. Олександр Володченко пропонує досліджувати інфографіку графічний спосіб подачі інформації як наочне співвідношення предметів і фактів в часі і просторі в одному завершеному зображенні та визначає її як один з видів семіотичних атласноподобних моделей [3].

У своїх стаття Т.Ю. Бистрова критикує наявні підходи до розуміння інфографіки і в аспекті подолання їх недоліків звертається до методологічного потенціалу семіотики. Якщо стандартна інфографіка, як підкреслює вчена, тяжіє до діадичної моделі Ч.С. Пірса («знак - означуване»), то своє завдання вона вбачає у можливості виходу за межі цієї конфігурації. Особливе значення має в цьому контексті розуміння інфографіки як системної візуальної мови, яка оперує згорнутими багаторівневими повідомленнями, візуальні та вербальні елементи і зв'язки якої допомагають структурувати інформацію (знання) і полегшують її сприйняття і запам'ятовування реципієнтом. І тому інфографіка у Т.Ю. Бистрової представлена, як згорнуте багаторівневе полісемантичне повідомлення, що передбачає активну взаємодію з реципієнтом; має чітку внутрішню структуру; включає певні емоції, які активізують процеси освоєння і запам'ятовування інформації. Вчена акцентує увагу на таких ознаках інфографіки як «простота і корисність» [2]. Так, «простота» стосовно дизайну інфографіки означає, перш за все, не простоту обрисів, а чіткість і структурованість конструкції, внутрішню будову візуального продукту. Вчена вважає, що саме така форма буде сприйнята й оцінена ще як «корисна» [1].

Створення інфографіки дизайнером на наукових засадах, дозволяє забезпечити структурну цілісність і глибину подачі інформації. Простота і корисність є найважливішими критеріями в оцінці донесення інформації та знання для сучасного покоління.

інфографіка візуалізація цифровий

Список використаних джерел

1. Быстрова Т.Ю. Дизайн эффективной инфографики для МООК: определение значимих характеристик. (Часть 1) / Академический вестник УРАЛНИИПРОЕКТ РААСН. 2017. №3. С. 92-98.

2. Быстрова Т.Ю Дизайн эффективной инфографики для МООК: характеристики и апробация (Часть 2) / Академический вестник УРАЛНИИПРОЕКТ РААСН.2017. № 4. С.79-82.

3. Володченко А. Семиотическая эволюция в картографии и атлассинг. Дрезден, 2020.118 с.

4. Каїро А. Функціональне мистецтво: вступ до інфографіки та візуалізації. Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2017. 350 с.

5. Лаптев В.В. Проектно-художественная эволюция русской инфографики (XIX-XX вв.): зарождение, становление, развитие / Дис. на соискание ученой степени доктора искусствоведения. Санкт-Петербург, 2018. 370с.

6. Симакова С.И. Семиотический подход к визуальным коммуникациям / Известия Уральского федерального университета. Серия 1. Проблемы образования, науки и культуры. 2020.Т. 26. № 3.С.96-104.

7. Швед О.В. Инфографика как средство визуальной коммуникации. Science and Education a New Dimension: Philology. I (3).2013. Issue: 13.

Размещено на Allbest.ru