Цифрова економіка: фінаново-економічні аспекти застосування на ринках типу В2С

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ НА РИНКАХ ТИПУ В2С

Вступ

Сучасний світ важко уявити без цифрових технологій: гаджетів, смартфонів, комп'ютерів. Цифровізація суспільства внесла суттєві зміни і в економічні процеси - перехід на електронну модель ведення бізнесу. Поняття цифрова економіка відображає реалії сьогодення. Застосування сучасних цифрових технологій в економіці спрощує систему просування товарів і послуг в мережі Інтернет, а також надає вагомі переваги споживачу, який не виходячи з дому має можливість придбати будь-що у будь-якій частині світу. Потужний розвиток ІТ-сфери та цифрового маркетингу формує нові канали комунікацій, які стирають географічні кордони при формуванні ринкових взаємовідносин типу B2C (Business-to- Consumer). Переведення роздрібної торгівлі на електронну модель бізнесу налагоджує транскордонне співробітництво у сфері просування товарів та надає можливість обміну інформацією та долучатися до сформованих традицій організації маркетингових заходів.

Виклад основного матеріалу

Цифровізація глобального суспільства відбувається надто швидкими темпами - всього кілька десятків років. «Саме тому сучасний етап розвитку багатьох країн, зокрема і України, пов'язаний з безальтернативністю пошуку та переходу на нову модель економічного розвитку, в основу якої покладено використання інтелектуального і творчого потенціалу людської особистості» [1, С. 5]. Пріоритетним завданням стратегічного розвитку національної економіки є уникнення цифрових розривів, нарощування власного технологічного рівня та перехід економіки на цифрову модель ведення бізнесу.

За дослідженнями Інституту управлінського розвитку в Швейцарії IMD, яким визначаються всесвітній рейтинг цифрової конкурентоспроможності (World Digital

Competitiveness) серед 63 країн світу та включає критерії для оцінки здатності країн впроваджувати та вивчати технології, що сприяють трансформації урядової діяльності, бізнес-моделі та в цілому суспільства (табл. 1).

Таблиця 1

Місце України в рейтингу цифрової конкурентоспроможності за 2015-2019рр.

Джерело: складено авторами за даними за даними [2, С. 162-163]

Індекс цифрової конкурентоспроможності України у 2019 році склав 55,255, перемістивши в рейтингу на 60 позицію, з найбільшими прогалинами в частині розвитку науки та рівня освіти, вважають дослідники. На формування рейтингу визначальний вплив мали субіндикатори. Індикатор «знання» - 40 місце, в т.ч. субіндикатори: «здібність» - 57; «підготовка та освіта» - 21; «наукова концентрація» - 41. Індикатор «технології» - 61 місце, в т.ч. субіндикатори: «регулювання» - 89 54; «капітал» - 62; «розвиток технологій» - 60. Індикатор «майбутня готовність» - 61 місце, в т.ч. субіндикатори: «адаптивність» - 59; «бізнес активність» - 45; «ІТ інтеграція» - 61. У динаміці спостерігається дуже негативна тенденція щодо місця країни в усіх без виключення рейтингових позиціях.

У сфері економіки все частіше використовується термін «бізнес для споживачів» В2С (Business-to-Consume), що означає процес взаємодії компанії з кінцевим споживачем має на меті продаж товарів, послуг або інформації [3]. Цей тип відносин має на меті здійснення прямих продаж при мінімальній участі посередників. Особливостями на ринках типу B2C є:

- орієнтація компанії-виробника на взаємодію з кінцевими споживачами;

- рішення про купівлю товару приймається самостійно для власного споживання клієнтом;

- споживач не є експертом і при купівлі товару керується не тільки своїми потребами а і емоціями;

- короткотривалий цикл продаж;

- для бізнесу важливий не окремий покупець, а тільки об'єми продажу;

- обов'язкове застосування масових комунікацій [4];

Характерним для ринку типу «бізнес для споживачів є просування товару в мережі Інтернет, що сприяє «посиленню загальносвітових інтеграційних процесів, збільшенню міжнародного обміну товарами, послугами і капіталом, розширенню спільного підприємництва...» [5, С. 294]. На думку Д. В. Яцюка «цифрові медіа забезпечують швидке поширення новин та інформації, стають основним засобом реклами та взаємодії з клієнтом [6, С. 70]. Обираючи просування товару за допомогою цифрових каналів, зокрема створення інтернет-магазину, пошукове просування (SEO), просування в соціальних мережах (SMM-маркетинг) продавець орієнтується на клієнта, який користується пристроями з доступом в інтернет - комп'ютер, планшет, смартфон тощо.

Розглядаючи маркетингові комунікації щодо просування товару на ринку типу В2С останнім часом відзначається прихильність споживачів до он-лайн продаж. Яскравий приклад переваг електронної комерції серед роздрібних каналів просування товару спостерігаємо під час карантинних обмежень пов'язаних з COVID-19, оскільки споживачі стали покладатися на цифрові транзакції на тлі фізичного закриття магазинів та страху зараження. Дані щодо роздрібної торгівлі електронною комерцією у всьому світі з 2014 року та прогноз даних до 2023 року (у мільярдах доларів США) наведено на рисунку 1.

Рис. 1 Роздрібна торгівля електронною комерцією у світі 2014-2023 рр. млрд. дол. США.

Джерело: складено авторами за даними [7]

У 2019 р. роздрібний продаж електронної комерції у всьому світі склав 3,53 трлн. дол. США, а прогнозується, що доходи від електронної роздрібної торгівлі зростуть до 6,54 трлн. дол. США у 2023 році. Дослідження показують, що інтернет-магазини є однією з найпопулярніших онлайн- діяльності у всьому світі.

Особливої популярності як серед рітейлерів так і споживачів поруч з Інтернет-магазинами, набувають електронні торгові майданчики та прайс-агрегатори, які відомі як маркетплейси. Відмінності між торговим майданчиком та Інтернет-магазином здаються очевидними. Якщо в Інтернет- магазині представлений товар виключно одного постачальника, то електронний майданчик - це своєрідний каталог інтернет- магазинів, де один і той же товар можуть пропонувати різні фірми, тому покупець легко вибирає найвигідніший для нього варіант [8]. Прикладом таких сервісів на світовому ринку є eBay, Amazon, Etsy і Alibaba Group (AliExpress, Taobao, та ін.) В Америці та Європі функціонує та ефективно просуває товари понад 200 таких маркетплейсів. В Україні такі проекти реалізували Rozetka, Prom.ua Crafta, OLX, LaModa та інші інтернет-компанії.

За даними сервісу LetyShops у 2019 році частка замовлень з маркетплейсів склала 93,62%. Найбільше замовлень здійснено на eBay, AliExpress, Rozetka. Найактивнішими покупцями стали жителі столиці. Кияни оформили 22,65% покупок від загальної кількості по країні. Слідом за ними йдуть жителі Харкова - 6,5% і жителі Одеси - 5,15 від загальної частки замовлень [9].

Просування товарів через електронні торгові майданчики та прайс-агрегатори є досить ефективною маркетинговою стратегією, оскільки вони не займаються складанням і формуванням замовлень - це завдання окремого продавця, завданням же маркетплейсів є надання трафіку, а його фахівці ведуть аналітику та здійснюють маркетингову підтримку. У свою чергу рітейлери орієнтуючись на зацікавленість споживачів, мають змогу спрямовувати рекламні зусилля, наприклад таргетовану рекламу, саме до найбільш зацікавлених покупців.

З кожним роком в сфері маркетингу постійно з'являються все нові методи зі стимулювання збуту з використанням цифрових технологій. Прикладом є сезонні розпродажі «Чорної п'ятниці», як показують дослідження, що починаючи з 2013 року в Україні споживачі в кінці листопада очікують на грандіозну подію, яка в них асоціюється з величезними знижками та розпродажами. В останні роки Black Friday перетворилася в глобальний марафон знижок, який починається в четверту п'ятницю листопада і припадає на проміжок 23-29 листопада. На даний момент часу у США серед осінньо-зимових розпродажів B^k Frіdаy займає лідируючі позиції за показниками прибутковості в сегменті Інтернет- торгівлі, а також за інтенсивністю трафіку та попиту [10, С. 118]. В Україні сезонний розпродаж, який відповідає традиціям «Чорної п'ятниці» починається найчастіше вже в четвер та триває до кінця календарного тижня, а то і місяця. Багато магазинів в пошуку клієнтської уваги та вигоди проводять так званий prеsаlе (підготовку до розпродажу) вже з понеділка. За даними сервісу Google Trends зацікавленість покупців розпродажами в «Чорну п'ятницю» поступово зростає починаючи з понеділка на рівні майже 8% і вже в п'ятницю третина (33,3%) всіх тижневих Інтернет-запитів, пов'язаних з B^k Frіdаy як в Україні, так і у світі в цілому припадає саме на п'ятницю і до суботи активність падає до рівня вівторка [11]. Дані щодо зацікавленості покупців розпродажем Blасk-Frіdаy наведено на рисунку 2.

Рис. 2 Зацікавленість покупців розпродажем Black- Friday протягом тижня, %.

Джерело: складено авторами за даними [11]

маркетинговий цифровий просування електронний

Порівнюючи дані зацікавленості українських покупців розпродажем Blасk-Frіdаy із узагальненим світовим показником, відзначено рівномірність запитів у п'ятницю (33,3% та 33,4% відповідно). У середу-четвер інтерес до рітейлерів в українських споживачів вищий на +0,6%, +3,9% відповідно), а у суботу та неділю - суттєво знижується (-1,9%, - 1,7% відповідно) у порівнянні зі світовими показниками. До суботи активність падає до рівня вівторка. Найбільш активною віковою аудиторією є покупці у віці від 35 до 44 років - їх на 630% більше, чим у звичайну п'ятницю, а кількість покупців у віці від 55 до 64 років на розпродажах збільшується на 618%, ніж звичайно [12].

Дослідження географії продажів Black-Friday у 2018 році порівняно зі звичайним днем відмічає найвищий ріст обсягів продажів в цей день у Німеччині +2410%, Великій Британії +1708%, а найнижчий у Тайланді - лише +74% [13]. За даними останніх п'яти років зацікавленість Інтернет-користувачів до Чорної п'ятниці виросла майже в два рази, а середньосвітовий показник серед 55 досліджених країн склав 117%. Магазини як оф-лайн так і он-лайн отримують прибутки, які іноді більші ніж за півроку У розрізі країн найбільше зростання зацікавленості серед потенційних покупців з ЮАР - +9900%, Італії - +3233%, Японії - +2400%, дослідження в Бразилії показують зниження інтересу споживачів до розпродажів - -11%. За останні роки в середньому ріст обсягів продажів в «Чорну п'ятницю» по Україні виростає на 419%, в порівнянні зі звичайним днем [12].

Знижки в цей день коливаються від 40 до 70%. Цікавим є той факт що очікування українських споживачів співпадають з наданими знижками від магазинів. Згідно проведених досліджень у 2018 році споживачі очікували знижку в середньому на 62%, а середню по країні було зафіксовано на рівні -- 64%. І цей розмір знижки був найвищим серед інших країн світу. Середня знижка по світу була зафіксована на рівні 51% [13]. Якщо аналізувати зацікавленість українського споживача до «чорнопятничних» розпродажів то вона виросла в два рази за останні п'ять років, так у 2015 році цікавились даною подією 49% користувачів то в 2019 уже 78%, при чому ця зацікавленість починається ще на початку жовтня кожного року.

Результати досліджень он-лайн сервісу Picodi.com в 2018 році говорять про те що он-лайн купівлі українці здійснюють з комп'ютера -- 52%, з телефону -- 42% і лише 6% з планшету. А за даними досліджень Black-friday.global уже в 2019 році статистика змінилась і майже 54% українських споживачів здійснювали купівлі через телефон, 41% через комп'ютер і майже 5% через планшет. У 2020 році у умовах пандемії коронавірусу трохи змінить формат «Чорної п'ятниці» і замість одного дня тривав цілий тиждень, але незважаючи на карантинні обмеження за перший день розпродажів на сайт Rozetka зайшло понад 5,6 млн. чоловік і багато товарів уже закінчилися, незважаючи на велику закупівлю. Серед найпопулярніших категорій: ноутбуки, телевізори, роботи- пилососи, електричні грилі, чоловічі черевики і жіночі кросівки, а також конструктори Lego. Пандемія скоригувала топ-продажів і в ньому з'явилися пульсоксиметри.

Переважна більшість українців здійснює розрахунок платіжними картками. За даними «ПриватБанку» в 2018 році через систему платіжних терміналів банку було оплачено 3,2 млн. покупок на суму понад 1 млрд. гривень [14], а рекордна кількість купівель у розстрочку за програмою «Оплати частинами» та «Миттєвої розстрочки» -- 115 млн. грн., причому більше половини цієї суми припало на вітчизняні Інтернет-магазини. У 2019 році у Чорну п'ятницю лише через термінали ПриватБанку, покупці витратили понад 1,3 млрд. грн., при цьому вони здійснили близько 4,5 млн. покупок. В результаті, обсяг сплачених картами покупок побив рекорд останніх років, перевищивши середньодобовий показник в 10 разів і результати минулого року на 37%. Також рекордними стали і покупки товарів в розстрочку - за добу за допомогою «оплати частинами» і «миттєвої розстрочки» клієнти банку купили товарів на 148 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 29,4%. При цьому більшість клієнтів банку оформили розстрочку в оффлайн-магазинах на загальну суму 93,5 млн. грн., тоді як в онлайні - на 55,3 млн. грн. Клієнти «Альфа-Банку» у Чорну п'ятницю витратили на покупки 201 млн. грн., здійснивши 462 тисячі транзакцій. А всього за цей вікенд клієнти банку здійснили 1,2 мільйони покупок загальною сумою 481 млн. грн. [14]. Загалом у 2019 році на покупки у Чорну п'ятницю наші співвітчизники витратили 7,5 млрд. дол. США, що на 800 млн. дол. США більше від показника попереднього року. 40% покупок було здійснено через смартфони. Нові швидкі сайти та мобільні додатки роблять покупки в онлайні простими й швидкими, особливо якщо користуватися Apple Pay або Google Pay [15]. Найпопулярнішими категоріями товарів стали: навушники, ігрові приставки, телевізори та смартфони.

Висновки

Отже, аналіз ринку B2C показує, що застосування технологій змінюють правила ведення бізнесу, підходи до просування та стимулювання продаж. Останнім часом прослідковується тенденція зростання покупок через мережу Інтернет. В той же час на зміну традиційним Інтернет- магазинам приходять електронні торгові майданчики та прайс- агрегати (маркетплейси), які надають клієнтам значні можливості для задоволення споживацьких потреб. Найбільшою популярністю серед споживачів користуються сезонні розпродажі, одним з яких є «Чорна п'ятниця». Кількість запитів споживачів щодо розпродажів і очікуваних знижок щорічно зростає, а також у вказаний період істотно підвищуються обсяги продажу товарів в Україні та світі.

Список використаних джерел

1. Пищуліна О. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. Центр Разумкова. Видавництво «Заповіт». 2020. 274 с.

2. IMD World Digital Competitiveness ranking. URL: https://www.imd.org/wcc/world-competitiveness-center-rankings/ world- digital-competitiveness-rankings-2019/ (дата звернення 01.03.2021).

3. Бізнес для споживача URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0 %B5%D1%81_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D0%BF %D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0% B0 (дата звернення 17.02.2021).

4. Что такое B2C. URL: https://temabiz.com/terminy/chto- takoe-b2c.html (дата звернення 13.03.2021).

5. Дернова І.А. Влютний курс в контексті зовнішньоторговельних відносин. Прикладна статистика: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 6. К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство». 2010. С. 294-299.

6. Яцюк Д. В.. Цифрквии маркетинг: майбутнє маркетингових комунікацій в брендингу Інвестиції: практика та досвід, 2015, № 7: С. 70-74.

7. Електронна комерція B2C. Світові роздрібні продажі електронної комерції 2014-2023. URL:https://www.statista.com/ statistics/379046/worldwide-retail-e-commerce-sales/#statistic Container (дата звернення 20.02.2021).

8. Маркетплейс: особливості та відмінності від інтернет- магазину. URL: https://marketer.ua/ua/marketplace-features-and- differences-from-the-online-store/ (дата звернення 24.02.2021).

9. What Is Black Friday? URL: https://www.thebalance.com/ what-is-black-friday-3305710 (дата звернення 24.02.2021).

10. Кушнір Д.C.Cyвиcнiмapкeтинговi техлології аналізу стимулювання збуту. Актуальні проблеми ефективного соціально-економічного розвитку України: пошук молодих. Збірник наукових праць Всеукраїнської студентської науково- практичної конференції (Вінниця, 23 квітня 2020 р.). Вінниця: Редакційно-видавничий відділ ВТЕІ КНТЕУ, 2020. С. 115 - 123.

11. Google Trends URL: https://trends.google.com.ua/trends/ explore?date=2018-11-25%202018-12-01&geo=UA&gprop=news& q = %E2 %80%9CBlack%20Friday%E2%80%9D (дата звернення 9812.03.2021).

12. Чёрная пятница 2018 в Украине. Что говорят цифры. URL: https://www.picodi.com/ua/mozhna-deshevshe/chyornaya-pyatnitsa-2018-v-ukraine-chto-govoryat-tsifry (дата звернення 13.03.2021).

13. Черная пятница 2020. URL: https://black-friday.global/ ru-ua/ (дата звернення 05.03.2021).

14. У «Чорну п'ятницю» \'і<раїіірі ипиратили через термінали Приватбанку більше мільярда. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2018/11/27/643037/ (дата звернення 24.09.2020).

15. Як пройшла Чорна п'ятниця в Україні. URL: https:// www.ukrinform.ua/rubric-society/2830748-ak-projsla-corna- patnica-v-ukraini.html (дата звернення 24.02.2021).

Размещено на Allbest.ru