Алгоритмічна торгівля у біржовій діяльності: її переваги та недоліки

Размещено на http://allbest.ru

Алгоритмічна торгівля у біржовій діяльності: її переваги та недоліки

Еш С.М.

Анотація

Предметом дослідження є теоретико-практичні аспекти дослідження алгоритмічної торгівлі на біржовому ринку, як нової форми купівлі-продажу фінансових інструментів. Метою дослідження є визначення сутності алгоритмічної торгівлі, її способів здійснення, обґрунтування стратегій розвитку, переваг та недоліків. Методи дослідження. При написанні статті використовувалися методи порівняння, загальнонаукові та методи узагальнення даних, а також спеціальні методи дослідження щодо визначення місця алгоритмічної торгівлі у біржовій діяльності.

Результати роботи. У статті визначено сутність алгоритмічної торгівлі, яка займає значну нішу у цифровій економіці; обґрунтовано способи проведення сучасного алготрейдингу, основу яких складають комп'ютерні програми, а також ручний спосіб проведення, який здійснюють маркетмейкери; визначено роль високочастотної торгівлі, як техніки алгоритмічної торгівлі та її характеристики; запропоновано види стратегій, проведено їх порівняльну характеристику; дана оцінка ризикам, які супроводжують професійні торгові операції на біржовому ринку; визначено вимоги до основних учасників алгоритмічної торгівлі інвестиційних фірм.

Галузь застосування результатів. Цифрова економіка, біржова торгівля, інвестування, викладацька діяльність, біржовий ринок.

Висновки. Узагальнено сутність і значення алгоритмічної торгівлі у розвитку біржового ринку та цифрової економіки, обґрунтовано позитивні і негативні сторони алготрейдингу із врахуванням ризиків, які пов'язані із його проведенням інвестиційними фірмами.

Ключові слова: біржовий ринок, алгоритмічна торгівля, цифрова економіка, фінансові інструменти, високочастотна торгівля, інвестиційна фірма.

Abstract

Algorithmic trading in stock activities: its advantages and disadvantages

Esh S. M.

The subject of the study is the theoretical and practical aspects of the investigation of algorithmic trading on the stock market, as a new form of purchase and sale of financial instruments. The purpose of the study is to determine the essence of algorithmic trading, its methods of development, strategy development, advantages and disadvantages. Research methods. When writing the article, methods of comparison, general scientific and data generalization methods were used, as well as special research methods for determining the place of algorithmic trading in stock market activity. Work results. The article defines the essence of algorithmic trading, which occupies a significant niche in the digital economy; the methods of conducting modern algotrading, the basis of which are computer programs, as well as the manual method used by market makers, are substantiated; the role of high-frequency trading as an algorithmic technique and its characteristics are determined; types of strategies are proposed, their comparative characteristics are carried out; an assessment of the risks accompanying professional trade operations on the stock market; the requirements for the main participants of algorithmic trading investment firms are determined. Field of application of results. Digital economy, stock trading, investing, teaching, stock market. Conclusions. The essence and significance of algorithmic trading in the development of the stock market and digital economy are summarized, the positive and negative sides of algotrading are substantiated, taking into account the risks associated with its implementation by investment firms.

Keywords: stock market, algorithmic trading, digital economy, financial instruments, highfrequency trading, investment firm.

Вступ

Постановка проблеми. Щоб визначити роль цифрової економіки у розвитку біржового ринку, необхідно дослідити її стратегії, способи здійснення, показати вплив електронної комерції, бізнеспроцесів, автоматизованих систем на результати діяльності господарюючих суб'єктів біржового ринку. Важливою складовою цифрової економіки чи електронного бізнесу є алгоритмічна торгівля, яка на біржовому ринку досліджується як важливий інструмент ведення бізнесу, електронної комерції та цифрових платежів; направлена на кардинальні зміни інтеграційних процесів економіки. Головними рушійними силами глобальних трансформаційних процесів сучасної світової економіки є технологічний прогрес, зміни в інформаційних технологіях, міжнародних зв'язках, які реалізують себе за допомогою електронного бізнесу, комунікаційних зв'язків бізнес-середовища, що у сукупності формує електронну торгову систему [1, с. 38]. Перехід до алгоритмічної торгівлі, як високошвидкісної автоматизованої технології спостерігається протягом останнього десятиліття. Виокремлюються торгові системи, які існують у будь-якому місці і будь-який час, забезпечуючи доброякісну базу даних для торгівлі у різних частинах світу і сприятливе середовище управління ризиками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Алгоритмічна торгівля є складовою електронної біржової торгівлі, розвиток якої в Україні розпочався недавно. Незважаючи на відсутність широкого поширення вітчизняної електронної біржової торгівлі, однак все більше з'являється науковців, які присвятили свої праці становленню біржового ринку, який нині є найбільш організованою і розвиненою формою торгівлі. Результати досліджень представлені у роботах таких вчених, як Вавдійчук І.М. (дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку біржової торгівлі в Україні), Кузьминчук Н.В, Куценко Т.М., Терованесова О.Ю. (дослідження тенденцій розвитку біржового ринку), Лялюк А.М. (зарубіжний досвід застосування інформаційних технологій у біржовій діяльності), Науменко Н.С. (сучасні тренди електронної біржової торгівлі: перспективи та вектори розвитку автоматизації), Прокопець Л.В., Кифяк В.І (розвиток електронної біржової торгівлі в Україні) та інші. Серед зарубіжних вчених слід відзначити канадського професора менеджменту Торонтського університету Дона Тапскотта, який вперше (у 1995 р.) запропонував вислів «цифрова економіка» і передбачив майбутнє людей через взаємодію цифрових технологій [2]. У розвинутих країнах проблематику діяльності біржової торгівлі висвітлювали такі економісти як Брукс Р. (Brooks R.), М. Лука (M. Luca), Ч. Шостек (Ch. Szostek), які досліджували автоматизовані системи торгівлі так звані «роботи» і 'їх участь у торгах європейських бірж і бірж США.

Виклад основного матеріалу

У сучасному економічному просторі продовжують формуватися стратегії цифрової економіки, які базуються на програмному забезпеченні, сучасних телекомунікаціях, провадженні бізнес-процесів, електронній комерції та інших, що сприяє розвитку біржової діяльності [3, с. 101].

Важливе місце у цифровій економіці належить алгоритмічній торгівлі автоматизованій системі, основою якої є правила заданого алгоритму. (На побутовому рівні алгоритм це сукупність правил, які допомагають вирішити проблему і забезпечити успіх). Вважають, що найпершою у світі біржею, яка почала використовувати ще у 1971 році автоматизовані методи торгівлі була NASDAQ. Нині це одна з трьох основних фондових бірж США, яка визначила своїм стратегічним напрямом розвитку комп'ютерні технології та інформаційні послуги, що забезпечує значні можливості для зростання. Алгоритмічна торгівля або алготрейдинг, у тому вигляді, який використовується нині на біржовому ринку, зародився у 1980-х роках і використовувався лише великими інституційними інвесторами, що мали потужні інтелектуальні можливості. У нинішній ситуації розвитку біржової діяльності суть алгоритмічної торгівлі визначається оцінкою можливої поведінки ринку, який постійно змінюється. Розрахунки котирувань (визначення ціни, курсів) проводяться з урахуванням вибраного біржового активу (цінних паперів, валюти, золота, продукції тощо), історії його появи, набору комерційних інструментів, що його супроводжують, розрахунку ймовірності появи такого активу у майбутньому.

Суть алгоритмічної торгівлі зводиться до пошуку алгоритмів, пов'язаних із відкриттям чи закриттям угод, пошуку програм, спроможних реалізувати вибрані моделі. Інвестиційні фірми, які використовують у своїй роботі алгоритмічну торгівлю, застосовують програми із використанням роботів, що забезпечує диверсифікацію алгоритмів і знижує ризики невиконання угод чи появи збоїв і помилок. Найпоширенішими способами розробки сучасного алготрейдингу є такі [4]:

- автоматичний основу складають спеціалізовані ІТ-програми, які оцінюють ситуацію на основі отриманих даних, перевіряють її і у подальшому використовують в автоматичному режимі;

- генетичний основну роль виконує розроблена комп'ютерна програма, яка сама розробляє і підбирає алгоритм, використовуючи елементи штучного інтелекту;

- ручний основна роль належить маркетмейкерам, які спочатку аналізують ринок за математичними чи іншими моделями, проводять 'їх тестування і на основі проведених досліджень підключають необхідні програми. (Маркет-мейкер особа, яка на постійній основі готова за власний рахунок та за встановленими нею цінами укладати деривативні контракти або вчиняти правочини щодо інших активів, допущених до торгів на регульованому ринку). Незалежно від способу розробки алгоритму, алготрейдинг є методом виконання заявки, переважно, коли така заявка здійснюється на великі суми і, з метою її кращого виконання, передбачає дроблення, аналіз цінових параметрів. Алготрейдинг супроводжується автоматизованими рутинними діями інвестора, який, використовуючи фундаментальний чи технічний аналіз, постійно оцінює біржовий ринок, підбирає та розраховує математичні моделі, веде торги.

У біржовій діяльності вітчизняного фондового ринку алгоритмічна торгівля здійснюється згідно з Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», у якому визначено, що алгоритмічна торгівля це торгівля фінансовими інструментами, що здійснюється шляхом автоматичного (з обмеженим втручанням людини або без такого втручання) виконання комп'ютерним алгоритмом функцій щодо визначення індивідуальних параметрів заявок або котирувань, визначення ціни чи кількості фінансових інструментів, що є предметом цих заявок або котирувань [5]. Одним із способів вітчизняної алгоритмічної торгівлі є високочастотна торгівля техніка алгоритмічної торгівлі, що характеризується:

а)великими внутрішньодобовими обсягами повідомлень (наприклад, надсилання в середньому щонайменше двох повідомлень на секунду щодо будь-якого окремого активу, допущеного до торгів або щодо усіх активів щонайменше 4-х повідомлень на секунду);

б)здійснення інформаційно-комунікаційною системою в результаті виконання комп'ютерного алгоритму ініціювання, формування, надсилання, визначення маршруту прямування заявок або котирувань до організованих ринків та виконання заявок і котирувань без втручання людини;

в)використання інвестиційною фірмою для здійснення високочастотної торгівлі інфраструктури інформаційно-комунікаційних систем для зведення до мінімуму затримок щодо обміну інформацією, в першу чергу це стосується надсилання заявок або котирувань. При цьому інфраструктура інформаційно-комунікаційної системи з метою зведення до мінімуму затримки обміну інформацією з багатосторонньою системою організованого ринку може використовувати щонайменше один із наступних способів:

- колокація передбачає, що комп'ютерний алгоритм визначає індивідуальні параметри заявок чи котирувань за допомогою власного апаратного забезпечення, яке розташоване поряд з організованим ринком і з'єднане з багатосторонньою системою мережею;

- проксіміті-хостинг спосіб, при якому комп'ютерний алгоритм визначає індивідуальні параметри заявок і котирувань за допомогою апаратного забезпечення, яке належить третім особам, але також розташоване в безпосередній близькості від багатосторонньої системи організованого ринку та з'єднане з багатосторонньою системою мережею;

- прямий електронний доступ спосіб, за якого для організації надсилання заявок або котирувань щодо фінансових інструментів, інвестиційна фірма надає своїм клієнтам дозвіл щодо користування її програмним та апаратним забезпеченням з попереднім проведенням ідентифікації таких клієнтів [5].

Алгоритмічна торгівля використовує різні типи стратегій [6]:

- зважена за часом середня ціна (Time Weighted Average Price TWAP) стратегія, при якій аналізуються ціни при найкращій пропозиції або попиті і, залежно від угоди, через однакові проміжки часу відкриваються заявки;

- виважена за обсягом середня ціна (Volume Weighted Average Price VWAP) угоди відкривають за відповідний час рівними частинами та за тими цінами, які не перевищують середньозважену вартість у час старту відкриття позиції;

- айсберг (Iceberg) стратегія популярна для виставлення заявок із сумарним обсягом не вище, ніж певна кількість, що заздалегідь визначається. Виконується одна заявка і відразу виставляється з тим самим обсягом інша. Маркет-мейкерам видно лише задану наперед частину обсягу заявки. Значна частина бірж використовує такий механізм за замовчуванням;

- стратегія виконання (Execution Strategy) застосовується брокерами,хедж-фондами, які є великими гравцями ринку і коли потрібно відкрити угоду за середньозваженою ціною. Алгоритм передбачає відкриття угоди протягом тривалого періоду, частинами, за різною вартістю, поки не досягається середня сума виконання;

- спекулятивна стратегія (Speculative Strategy)

- використовується приватними інвесторами з метою досягнення прибутку необхідно досягти максимально вигідної ціни при укладанні угоди;

- стратегія збору даних (Data Mining) стратегія зручного способу торгівлі, яка містить алгоритми даних, що аналізуються. Дані беруть різні залежно від параметрів їх пошуку.

Алгоритмічна торгівля має свої переваги і недоліки. Серед переваг можна визначити: алгоритмічний біржовий цифровий торговий

- високу продуктивність здійснення операцій, що супроводжується її швидкістю і забезпечує значні можливості, при яких зростає інтенсивність торгівлі в 2000 контрактів за хвилину, особливо з появою високочастотної торгівлі;

- можливість проведення торгових операцій у будь-який час доби, що забезпечує додатковий прибуток для брокерських компаній і приносить нових клієнтів;

- відсутність фізичних обмежень, оскільки алгоритм працює за чітко визначеною програмою, яка передбачає послідовні дії в процесі укладання угоди;

- відсутність людського фактору, який завжди супроводжується емоціями, домислами, інтуїцією

- угода укладається за допомогою автоматизованої системи;

- зниження витрат при укладанні угод;

- максимальний доступ до ринку незалежно в якій точці земної кулі ти знаходишся;

- конфіденційність висока довіра до даних, які складають комерційну, виробничу таємницю, що не підлягає розголошенню.

Недоліки алгоритмічної торгівлі пов'язані із ризиками. Оскільки алгоритмічна торгівля в останній час набула значного поширення, з'являються нові види торгових операцій, які супроводжуються ризиками, найпоширеніші із них наступні:

- висока волатильність різке зростання і падіння вартості фінансових інструментів, курсів валюти. Найчастіше такі явища спостерігаються під час високочастотної торгівлі, алгоритми якої використовують переважно автоматизовані торгові процеси;

- ризики психологічного характеру при виникненні паніки (різке зростання цін, зниження кількості укладених заявок тощо) відсутнє спілкування, на екрані монітора паніку важко побачити, не відчувається «подих» ринку, електронна система бездушна;

- операційні збої під час торгової сесії різко збільшується обсяг заявок і сервери не витримують, система припиняє роботу (дає збій) і торги припиняються. Також операційний збій може супроводжуватися і допущеними помилками при розробці алгоритмів. Такі збої ведуть до збитків, недоотримання прибутків, а також впливають на динаміку котирувань активів [7, с. 43];

- зростання витрат алготрейдинг супроводжується збільшенням кількості алгоритмічних маркет-мейкерів, ускладненням алгоритмів, що супроводжується швидкістю їх дії; збільшуються витрати регуляторів, які пов'язані із вдосконаленням системи прозорості торгових операцій; організатори торгівлі (біржі) також потребують нарощування технологічних власних ресурсів все в сукупності сприяє підвищенню витрат, що призводить до зміни тарифів на біржові активи учасників ринку;

- маніпулювання цінами алгоритмічні програми створюють люди фахівці з області інформаційно-комунікаційних систем, які можуть вводити в програму певні дії, пов'язані з окремими інструментами, з налаштуванням зміни ціни на 'їх купівлю чи продаж, що може ввести в оману зацікавлених учасників ринку в купівлі-продажу активів, результатом чого може бути відхилення показників попиту та пропозиції від їх реального стану [8, с. 43];

- зниження прогнозованості ринку даний вид ризику тісно пов'язаний із попередніми: операційними збоями, маніпулювання цінами. Комп'ютерні алгоритми впливають на торгові

- майданчики, втрачається прозорість ціноутворення, знижується точність прогнозів.

Значне місце в алгоритмічній торгівлі займає зміна ліквідності фінансових інструментів. (Ліквідність це підтримання цін, попиту, пропозиції на фінансові інструменти). Алготрейдинг часто провокує нестабільність на біржовому ринку, що призводить до припинення торгових операцій. Оскільки значна 'їх частина відбувається за заявками комп'ютерних алгоритмів, обов'язково спостерігається відтік ліквідності, який впливає на котирування. Кожний оператор регульованого ринку зобов'язаний забезпечити наявність механізмів підтримання ліквідності на ринку, управління діяльністю якого він здійснює і укласти договір про виконання функцій маркет-мейкера з учасниками, діяльність яких підтримує ліквідність. Оператор регульованого ринку повинен виконувати обов'язок щодо тих фінансових інструментів, заявки та котирування на які здійснюється без втручання людини за принципом виконання комп'ютерного алгоритму на основі найкращої доступної ціни. Зазначений обов'язок стосується тільки тих фінансових інструментів, які мають свій ліквідний ринок: акцій; цінних паперів біржових інвестиційних фондів; опціонів і ф'ючерсів, базовим активом яких є цінні папери ліквідного ринку; ф'ючерси та опціони на індекси акцій. Механізми забезпечення ліквідності містять внутрішні процедури контролю, які виконують згідно із своїми функціями маркет-мейкери, одним із основних обов'язків яких є своєчасне повідомлення про існування на ринку відхилень від нормальних умов функціонування торгових операцій.

Основним регулятором алгоритмічної торгівлі є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі НКЦПФР), яка встановлює [5]:

1) вимоги до механізму підтримання ліквідності із врахуванням, що умови такого механізму є справедливими і недискримінаційними;

2) вимоги до договору про виконання функцій маркет-мейкера;

3) обставини, за яких оператори організованих ринків (біржі) з огляду на масштаб ринку та предмет торгівлі звільняється від обов'язку забезпечувати функціонування механізмів підтримання ліквідності;

4) вимоги до політики надання вигод (винагороди, компенсації тощо) учасникам регульованих ринків, що уклали договір про виконання функцій маркетмейкера, операторами регульованих ринків;

5) випадки обов'язковості укладання інвестиційною фірмою договору про виконання функцій маркет-мейкера з оператором регульованого ринку.

На вітчизняному біржовому ринку основними учасниками алгоритмічної торгівлі є інвестиційні фірми: компанії з управління активами, інститути спільного інвестування, інвестиційні фонди, депозитарії, клірингові установи та інші, діяльність яких пов'язана з укладанням угод щодо фінансових інструментів. Основною функцією для інвестиційної фірми при здійсненні алгоритмічної торгівлі є організація функціонування системи управління ризиками, під час реалізації якої основна увага зосереджена на інформаційно-комунікаційних системах. Важливо, щоб інформаційно-комунікаційні системи, які використовуються для проведення торгівлі, були стійкими до зовнішнього втручання, мали технічні можливості для забезпечення належного виконання операцій, пов'язаних з алгоритмічною торгівлею, а також унеможливлювали здійснення операцій, що здатні спричинити ситуацію цінової нестабільності на організованому ринку або порушити цілісність ринків капіталу та завдати шкоди інвесторам. Важливою складовою системи управління ризиками є вимоги до розміру початкового капіталу інвестиційних фірм при здійсненні ними торгівлі фінансовими інструментами, які представлені у таблиці.

Вимоги до розміру початкового капіталу інвестиційних фірм (ІФ) при здійсненні торгівлі фінансовими інструментами