Інноваційна спрямованість маркетингового потенціалу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Інноваційна спрямованість маркетингового потенціалу підприємства

Середа Наталія Миколаївна

Кандидат економічних наук, доцент

Однією з особливостей розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в галузі науково-технічної та технологічної складової є економічна взаємозалежність між країнами-членами ЄС на основі глобалізації та диверсифікації товарних, фінансових, інвестиційних ринків та ринків послуг. Все це визначає особливості та специфіку зовнішньоекономічної діяльності, яка сьогодні відіграє важливу роль у формуванні та функціонуванні міжнародного маркетингу та інтеграційних процесів у створенні передумов для підвищення темпів економічного розвитку через впровадження та використання новацій.

Інноваційний потенціал як сукупність ресурсів, використання яких призведе до досягнення переваг і стратегічних цілей, потрібно нарощувати і розвивати. У такому контексті перед підприємствами стоять одні й ті ж проблеми: в умовах глобалізації, яка охоплює нові сфери діяльності, суперництво загострюється не тільки на національних рамках, а й на світових ринках. Тому підприємствам доводиться все активніше боротися за якість і технічний рівень продукції із зарубіжними компаніями, які за багатьма позиціями мають значні конкурентні переваги [1].

Сучасний етап розвитку економіки висуває нові вимоги та правила до механізмів формування та функціонування підприємств в умовах ринкової економіки. У цьому контексті першочерговим завданням керівників підприємств усіх галузей економіки має стати своєчасна оцінка їх ресурсного потенціалу з метою підвищення ефективності функціонування та досягнення конкурентоспроможності на ринку. Ресурсні потенціали є основними складовими ефективності підприємства, які формують всю виробничо - технологічну та господарську діяльність,починаючи від визначення ідеї виробництва продукту або послуги і закінчуючи задоволенням потреб споживачів та суспільства в цілому.

Враховуючи ринкові реалії, обов'язковою умовою є здатність ринку сприйняти новації, які представлені у нових товарах, технологіях, організаційних і управлінських рішеннях.

Зростання ролі інновацій у сучасному світі як фактора стратегічного розвитку суб'єктів господарювання вимагає постійного залучення інновацій в їх діяльність, що неможливо без комплексної маркетингово-орієнтованої стратегії. Сучасний інноваційний розвиток підприємств вимагає активізації інвестиційних процесів. Саме інноваційна спрямованість інвестицій у економіці є потужним фактором економічного зростання, що визначає і направляє на гнучку, добре налагоджену систему інвестування.

Обґрунтовуючи вибір інноваційної орієнтації, керівництво підприємств враховує її відповідність загальній стратегії розвитку організації та компенсує цей фактор підприємницькою орієнтацією(задоволення потреб споживачів та отримання прибутку). Інноваційний потенціал повинен не тільки забезпечувати розробку самого нововведення у вигляді науково-технічного зразка, але і сприяти його введенню в сферу практичного застосування, сприяючи якомога ширшій дифузії у господарську діяльність. Реалізація інноваційного потенціалу підприємства залежить від системної взаємодії комплексу умов і чинників, які прискорюють інноваційний процес, починаючи від науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок і закінчуючи масовим виробництвом продукту або застосуванням інноваційної технології [4].

Активізація інноваційної діяльності суб'єктами господарювання набуває особливої актуальності. Без інноваційної переорієнтації політики з боку держави, без підвищення інноваційної активності неможливо досягти основної мети економічного регулювання - підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробництва. Тому діяльність підприємства, яка направлена на впровадження інновації та використання інноваційних ресурсів повинна відповідати вимогам сучасного конкурентного ринку, забезпечуючи важливу концепцію соціально-етичного маркетингу.

У сучасній діяльності компанії значна роль належить визначенню концепції маркетингу, яка передбачає ринковий підхід до підприємництва, заснований на пріоритеті споживача як головного агента ринкових відносин, на інтереси, запити якого повинна орієнтуватися маркетингова діяльність.

Саме маркетинговий підхід до управління підприємством передбачає виявлення потреб споживачів, визначення шляхів задоволення цих потреб, коригування діяльності підприємства для повнішого задоволення виявлених потреб, таким чином, щоб досягнути бажані результати діяльності підприємства. Маркетингова діяльність в інноваційній економіці повинна зосереджуватися на потенціалі підприємства, використовуючи всі наявні ресурси, включаючи технології та навички, економію, інвестиції, матеріали та робочу силу.

Завдяки розробці й реалізації раціональних управлінських рішень, пов'язаних з використанням ресурсного потенціалу: матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, здійснюється підвищення ефективності функціонування підприємств. Оскільки ефективна діяльність передбачає виготовлення продукції чи надання послуг з найменшими витратами і максимально корисним комерційним ефектом.

Формування та вибір стратегічного напряму інноваційної діяльності ґрунтується на комплексній оцінці як зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство, так і визначенні його внутрішньої інноваційної спроможності, що характеризується станом та рівнем використання інноваційного потенціалу. Водночас, інноваційна спроможність підприємств суттєво відрізняється залежно від їх специфіки, галузевої приналежності та стратегічної орієнтації.

Рівень використання інноваційного потенціалу залежить також від якості інноваційно-інвестиційних рішень на кожному етапі інноваційного процесу та ступеня інформаційного забезпечення цього процесу [7].

Основним завданням інноваційного менеджменту як однієї з функціональних сфер управління організацією є використання різних управлінських підходів для встановлення та вибору перспективних напрямів діяльності, а також створення та залучення інновацій, які суттєво відрізняють продукцію та послуги організації від аналогічної продукції конкурентів, забезпечуючи тим самим ефективне функціонування та розвиток у довгостроковій перспективі.

Процес використання потенціалу підприємства є одним із напрямів його економічної стратегії, який передбачає створення та формування системи ресурсів і можливостей таким чином, щоб результат взаємодії був очікуваним при досягненні стратегічних, тактичних та оперативних цілей підприємства. У цьому процесі використовуються основні наукові підходи, що базуються на маркетингу - стратегічному, функціональному, продуктовому та системно-поведінковому. Головною метою компанії на ринку є пошук шляхів вирішення проблеми задоволення потреб споживачів. Підприємницький вектор комерційного успіху формується інструментами для досягнення цілей, пов'язаних з маркетингом як філософією управління. А вихід на нові ринки, підвищення прибутковості, забезпечення прийняття управлінських рішень та визначення дій щодо організації товарообігу, ціноутворення, збуту та розподілу доповнюють ідею та місію маркетингової діяльності.

Стабільно високий рівень попиту на товари досягається завдяки раціональному використанню маркетингового управління. Підприємство функціонує на засадах маркетингу лише в тому випадку, якщо управління підприємством, усіма його підрозділами,службами та функціями здійснюється на основі маркетингової концепції [10].

Важливість діяльності по вивченню і впровадженню новацій пояснюється перш за все різким впливом науково-технічного прогресу на розвиток виробництва і ринку. Однією з центральних проблем оновлення продукції є маркетингове регулювання інноваційних процесів, яке забезпечує швидке перетворення в матеріальний продукт крупних технічних новацій, що змінюють структуру і багаторазово підвищують ефективність виробництва. Тому в системі інноваційної діяльності підприємства ведуча роль повинна належати службі маркетингу, оскільки від її роботи залежить ринковий успіх нового товару. Завдання служби маркетингу підприємства полягає в тому, щоб наполегливо впроваджувати комерційні принципи і методи в інноваційну діяльність підприємств, сприяти об'єднанню зусиль відповідних підрозділів в процесі створення комерційно успішних товарів.

Маркетинг розглядається як економічний процес, що забезпечує контакт між виробниками і споживачами, сприяє підвищенню ефективності функціонування тих і інших, мінімізує невідповідності між попитом і пропозицією та створює умови для раціональної орієнтації суспільного відтворення. Спільним для всіх визначень маркетингу є орієнтація на покупця і пристосування виробництва до вимог споживача. У зв'язку з комплексністю маркетингового процесу, який охоплює певною мірою всі аспекти підприємницької діяльності, маркетинг слід розглядати як інтеграцію трьох аспектів:

- маркетинг як філософська концепція управління. Згідно з нею управління підприємствами здійснюється відповідно до вимог ринку;

- маркетинг як система організації та управління господарською діяльністю підприємства, що базується на попередньому вивченні поточної кон'юнктури та перспектив розвитку ринку, а також на координації та узгодженні всіх аспектів діяльності підприємства (від розробки технології виробництва до післяпродажного обслуговування) з метою успішного збуту товару на ринку;

- маркетинг-це сукупність специфічних засобів (методів, прийомів, способів тощо), за допомогою яких підприємство вивчає ринкову кон'юнктуру і впливає на ринок та збут своєї продукції [5].

Отже, за будь-якого підходу маркетинг слід розглядати як певну форму розв'язання суперечностей між різними стадіями відтворювального процесу, такими як виробництво і споживання, що формує основу для забезпечення збалансованого розвитку потоку товарів і послуг. Маркетингова діяльність є як об'єктивною необхідністю орієнтації науково-технічної, виробничої і збутової діяльності підприємства на врахування ринкового попиту, потреб і вимог споживачів.

Таким чином, маркетинг налагоджує і постійно підтримує не тільки товарні, а й технологічні, економічні,інформаційні та інноваційні обміни між потенційними учасниками ринкових відносин, що є основою потенціалу.

Маркетинговий потенціал - важлива складова потенціалу підприємств, а управління ним має здійснюватися на основі наявних фінансових можливостей підприємства з урахуванням кваліфікації персоналу, результатів дослідження макро - та мікросередовища підприємства, динаміки та стан розвитку ринку тощо. При цьому маркетинговий потенціал повинен найбільш детально враховувати фінансові можливості підприємства, елементи макро - та мікросередовища, кваліфікацію персоналу, динаміку та стан розвитку ринку, маркетинговий інструментарій підприємством тощо.

Під маркетинговим потенціалом розуміють сукупність внутрішніх можливостей та зовнішніх шансів задовольняти потреби споживачів і отримувати на цій основі максимальні економічні вигоди. Цим поняттям позначають здатність підприємства ефективно виявляти, формувати та найповніше задовольняти потреби споживачів. Саме на досягнення максимального рівня прибутку із застосуванням усіх можливих маркетингових заходів, розширенні виробничого, інноваційного, інвестиційного та стратегічного потенціалу зосереджена діяльність комерційно зацікавлених підприємств [11].

Необхідність впровадження потенціалу маркетингу та його складових зумовлена нагальною потребою розробки методики оцінки застосування сучасних економічних підходів у практиці діяльності підприємств. Ефективне стратегічне управління маркетинговою діяльністю сприяє в цілому підвищенню конкурентоспроможності.

Для підвищення конкурентоспроможного маркетингового потенціалу підприємства в умовах ринку посилюється необхідність вивчення всіх процесів на основі маркетингового підходу. Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію формування можливостей підприємства на споживача. В умовах посилення конкуренції на ринку і розширення запитів споживачів до якості обслуговування, зростає роль маркетингу в управлінні діяльністю підприємств. Глобалізація світової економіки виставляє в якості пріоритетної - концепцію маркетингового підходу до управління підприємствами.

Застосування маркетингового підходу в системі управління визначає

- рішення таких типів завдань як:

- встановлення адекватної відповідності між очікуваннями споживачів і реальним виходом системи управління;

- економія коштів покупців за рахунок підвищення якості кінцевого продукту, сервісу та інших факторів;

- економія власних ресурсів за рахунок оптимальної, націленої на запити споживача, організації роботи підприємства;

- оцінка ефективності роботи підприємства зі сторони виробничих та ринкових показників функціонування.

Маркетинговий потенціал є невід'ємною складовою частиною загального потенціалу підприємства. Його доцільно розглядати у вузькому і широкому змісті під впливом факторів середовища, в якому функціонує підприємство. У вузькому аспекті комплексний маркетинговий потенціал являє собою сукупний потенціал маркетингових ресурсів і маркетингових зусиль підприємства, ефективне використання якого забезпечить досягнення корпоративних цілей. У широкому змісті маркетинговий потенціал - це декомпозиція маркетингових ресурсів і маркетингових зусиль на окремі потенціали [3].

Сутність маркетингового потенціалу підприємства полягає у максимальній спроможності підприємства використовувати всі провідні досягнення у галузі маркетингу.

Маркетинговий потенціал підприємства слід розглядати як низку із окремих потенціалів, які характеризують: ступінь готовності маркетингових ресурсів, організаційного механізму маркетингу і спроможності досягати необхідних маркетингових результатів.

Маркетингові ресурси підприємства являють собою частину ресурсів підприємства, які спрямовані на забезпечення його ефективної маркетингової діяльності. До складу маркетингових ресурсів входять: трудові, фінансові, матеріальні, інформаційні, інноваційні і часові ресурси [9].

Врахування змісту використання ресурсів необхідно вивчати і досліджувати на всіх стадіях життєвого циклу товару та підприємства: створення, досліджень і розробок, виробництва, збуту та споживання. Лише комплексний підхід до вивчення особливостей використання маркетингового потенціалу дозволить розрахувати комплексну оцінку інтегрального показника потенціалу. Формування інтегрального показника маркетингового потенціалу полягає у виявленні та описі таких пропорцій елементів маркетингової системи, за яких ступінь досягнення задоволення потреб є відносно високим, а вплив факторів внутрішнього та зовнішнього середовища-найменшим.

Маркетингове управління інноваційним потенціалом-це процес реалізації ретельно продуманої, комплексної політики щодо накопичення та ініціювання інноваційних можливостей, перетворення їх у конкурентні переваги та ефективного використання з метою більш повного задоволення потреб споживачів. Функціонування підприємств в умовах нестабільної ринкової економіки вимагає своєчасної адаптації до змін у конкурентному середовищі, тому маркетингове управління інноваційним потенціалом повинно мати стратегічний характер.

Процес стратегічного маркетингового управління інноваційним потенціалом повинен охоплювати наступні етапи:

1. Діагностика факторів, що впливають на формування та використання інноваційного потенціалу підприємства.

2. Виявлення проблем чи відхилень від запланованих результатів.

3. Пропозиції щодо усунення та повної ліквідації недоліків.

Формування маркетингового потенціалу відбувається під впливом факторів маркетингового середовища, оскільки на сучасному етапі будь-яке підприємство, прагнучи вистояти в конкурентній боротьбі й перебувати в числі прибуткових, є учасником ринкових відносин.

Маркетингові фактори повинні бути узгодженими, доповнювати один одного і бути спрямованими на досягнення однієї мети - зростання маркетингового потенціалу, що дасть можливість підвищити ефективність використання ресурсів підприємства для досягнення корпоративних цілей та зміцнення ринкових позицій шляхом збільшення потужностей його виробництв. Розвитку маркетингового потенціалу сприяє підвищення рівня кваліфікації персоналу, його сертифікація, удосконалення інформаційної системи підприємства, власної збутової мережі і т.д.

Систематизація інформації про дію внутрішніх та зовнішніх факторів маркетингового потенціалу впливає на процес формування та підвищення прибутковості підприємства. На основі аналізу факторів впливу маркетингового потенціалу з використанням SWOT-аналізу, виявляються безпосередні фактори успіху і чинники негативного впливу оточення на прибутковість підприємства [12].

Компанії визначають свої сильні та слабкі сторони, оцінюють можливості та загрози на потенційних ринках і визначають орієнтири, які необхідні для досягнення успіху на цих ринках. Порівнюючи потенційні сфери успіху з факторами, критично важливими для успіху, компанії можуть зрозуміти свої конкурентні переваги, що необхідно для формулювання стратегії.

Внутрішнє середовище, яке підприємство може контролювати, складається з діючої системи управління, способів і методів отримання інформації, планування і контролю діяльності, а також організації. Доповнюючими частинами є елементи маркетингу-мікс: товару, ціни, умов і місця продажу, стимулювання. За допомогою факторів внутрішнього середовища підприємство пристосовується до змін зовнішнього середовища [2].

Якісні зміни внутрішнього середовища підприємства характеризуються як можливістю залучення до його інноваційної діяльності ресурсів інших економічних суб'єктів, так і створенням спільних з ними інноваційних ресурсів. Ці перетворення ресурсних факторів внутрішнього середовища спричиняють відповідні зміни механізму функціонування підприємств, пов'язані зі створенням нових форм взаємодій з іншими учасниками спільних маркетингових ланцюгів.

Не менш важливим для функціонування системи є вплив факторів зовнішнього середовища, які визначають ступінь її керованості. Зовнішнє середовище є джерелом, що постачає підприємствам ресурси, які є передумовою підтримання їх внутрішнього потенціалу на належному рівні та формування конкурентних переваг над іншими підприємствами.

Загалом, вплив факторів зовнішнього середовища прямої дії є досить сприятливими для ведення бізнесу. Вивчення зовнішнього середовища спрямоване на аналіз стану таких його складових, з якими підприємство знаходиться в безпосередній взаємодії. Важливо підкреслити, що підприємство зі свого боку може чинити істотний вплив на характер та зміст дії суб'єктів і сил, завдяки чому воно може активно брати участь у формуванні додаткових можливостей та запобіганню прояву загроз його подальшого існування.

Найсуттєвіше на стан справ підприємства впливає зовнішнє середовище непрямої дії. Найбільшу загрозу для підприємств становлять економічні фактори. Для подолання негативного впливу економічних факторів підприємствам необхідно використовувати свої сильні сторони. Технологічні, політичні та соціальні фактори надають підприємствам помірні можливості для розвитку, які можуть бути реалізовані при можливості правильного розрахунку та аналізу своїх сильних сторін та використання цих можливостей для посилення своїх слабких сторін.

Інноваційний маркетинг може формувати комплекс заходів, спрямованих на виявлення та аналіз факторів, що впливають на процес просування товару від виробника до споживача в контексті інноваційної діяльності компанії. При цьому завданням інноваційного маркетингу є не тільки збільшення попиту, а й вплив на попит з метою приведення його у відповідність до пропозиції. Попит можна спрогнозувати лише постійно вивчаючи споживачів. Маркетингова діяльність спрямована як на споживачів, так і на суспільство в цілому. Споживчий попит стосується характеристик і потреб кінцевих споживачів і каналів розподілу. Концепція інноваційного маркетингу - це інтегрована філософія управління, яка орієнтована на споживача, а діяльність її відповідає інноваційній концепції розвитку підприємства.

Регулярне впровадження у виробництво і просування на ринку нових товарів, які забезпечують більший ступінь задоволення споживачів, ніж традиційні, здатні забезпечити й підтримувати постійну, незгасаючу зацікавленість до товаровиробника - інноватора. Метою такого аналізу є виявлення реальних ринкових можливостей інноваційного розвитку, вибір оптимальних варіантів відповідного наявного потенціалу конкретного підприємства і зовнішніх умов, визначення цільових сегментів ринку задля формування нового цільового сегменту ринку. Ця орієнтація направлена на виробництво і збут більш нових, конкурентоспроможних товарів для різних цільових ринків, формування та стимулювання попиту на принципово нові інноваційні продукти, які призначені для задоволення потреб споживачів. Для підвищення конкурентоспроможності підприємства необхідно дотримуватися двох напрямків у діяльності - розробляти та впроваджувати інновації і реалізовувати комплекс маркетингу, а саме товар, ціну, розподіл та просування [6].

Ефективність господарської діяльності підприємства може бути забезпечена лише його здатністю перехоплювати ініціативу в конкурентній боротьбі та забезпечувати конкурентні переваги. Конкурентна перевага формує динамічну характеристику здатності підприємства адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі та забезпечує умови для його виживання, формування економічної стабільності та розвитку.

Для досягнення успіху та виживання в довгостроковій перспективі і досягнення власних цілей господарська діяльність будь-якого підприємства повинна бути ефективною та продуктивною. Конкурентна перевага є основою конкурентоспроможності підприємства, складовою його конкурентного потенціалу та концентрованим проявом економічних, технічних, технологічних, організаційних та інших переваг підприємства у сфері бізнесу над конкурентами.

Забезпечення конкурентних переваг діяльності підприємства передбачає формування конкурентної стратегії. Передумовою формування конкурентної переваги на ринку товарів і послуг є визначення цінності продукту для споживача, а підвищення цієї цінності є стратегічно важливим завданням для всіх компаній, які прагнуть забезпечити сильну конкурентну позицію на ринку.

Конкурентна перевага для підприємства на засадах маркетингу - це становище компанії на ринку, яке дозволяє їй долати сили конкуренції та приваблювати клієнтів. Конкурентні переваги створюються унікальними матеріальними та нематеріальними активами, якими володіє фірма.

Ефективність господарської діяльності підприємства може бути забезпечена лише його здатністю власними силами захопити лідерство у конкурентній боротьбі та забезпечити собі конкурентні переваги, що у комплексі формують динамічну характеристику спроможності підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища та забезпечувати умови для виживання, формування власної економічної безпеки і розвитку.

В конкурентній боротьбі кінцевою метою будь-якого підприємства є досягнення визначених результатів, які залежать від конкурентоспроможності товарів і послуг. Конкурентна перевага з'являється тоді, коли компанії вдається виконати необхідні дії з більш низькими сукупними витратами, ніж у її конкурентів, або виконувати певні дії унікальними способами.

Отже, маркетинговий потенціал підприємства являє собою узагальнюючу системну характеристику, що відображає ступінь відповідності та погодженості основних складових (підсистем, елементів) комплексу маркетингу, взаємодія яких обумовлює граничні можливості підприємства щодо використання всіх доступних йому видів виробничих ресурсів. Характерною ознакою маркетингового потенціалу підприємства виступає саме ступінь відповідності його маркетингової діяльності складному комплексу вимог, що встановлюється низкою суспільних, національних, підприємницьких цілей. Необхідність узгодження різноманітних пріоритетів розвитку підприємства згідно із зазначеним складним комплексом цілей обумовлює необхідність застосування не менш складного стратегічного підходу до планування маркетингового потенціалу і визначення оптимальних шляхів забезпечення найвищої ефективності його використання [5].

Тому процес маркетингового управління інноваційним потенціалом повинен включати стратегічний аналіз маркетингової діяльності з метою використання можливих конкурентних переваг у ринковій боротьбі, що визначатиме їх потенціал.

Запорукою економічно ефективного розвитку підприємства є необхідність чіткого розуміння меж його маркетингового потенціалу та факторів, які відіграють домінуючу роль у його формуванні. При цьому врахування всіх складових системи маркетингового потенціалу, які отримані на основі обробки необхідних інформаційних потоків в ході маркетингових досліджень, є основою, на якій формується оптимальна стратегія загального розвитку підприємства.

Отже, маркетинговий потенціал-це сукупність внутрішніх і зовнішніх можливостей максимального задоволення потреб споживачів у продукції (послугах), які прямо і опосередковано сприяють розкриттю і розвитку потенціалу підприємства в цілому. Тому однією з важливих передумов підвищення прибутковості підприємства є зростання його маркетингового потенціалу, що потребує ретельного вивчення і максимального використання усіх існуючих для цього можливостей [8].

Джерела

інноваційний маркетинговий потенціал

1. Андрос С. В., Чан Сі Цо Інноваційний потенціал підприємства як фактор забезпечення конкурентоспроможності. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: зб. матеріалів доп. учасн. Міжнар. наук-практ.конф. Київ, 2020. С. 154-155.

2. Аронова В. В.Чинники розвитку маркетингової діяльності на підприємстві. Маркетинг: теоріяі практика: збірник наукових праць.2008. №14. С. 32-35.

3. Балабанова Л. В. Управління маркетинговим потенціалом підприємства: навчальний посібник. Київ: Профессіонал, 2006. 288 с.

4. Біловодська О. А., Грищенко О. Ф. Формування маркетингових критеріїв щодо оцінки інноваційного потенціалу регіону. Механізм регулювання економіки. 2009. № 4. С. 246-255.

5. Коваль Т. О. Економічна сутність та закономірності формування маркетингового потенціалу підприємства. Бізнес-інформ. 2016. №10. С. 397-405.

6. Пилипчук В. П. Маркетингова діяльність промислових, підприємств та тенденції її розвитку. Теорія і практика маркетингу в Україні: Монографія. К.: КНЕУ. 2005. С. 183-212.

7. Сидич О. В. Стратегічне маркетингове управління інноваційним потенціалом підприємства. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2006. С. 105-110.

8. Телишевська Л. І. Маркетинговий потенціал у підвищенні прибутковості підприємства. Механізм регулювання економіки. 2012. С. 126-132.

9. Туніцький Н. О. Системний підхід до організації маркетингу підприємства Актуальні проблеми економіки. 2008. №4. С. 29-33.

10. Тюха І. В. Особливості управління маркетингом на підприємстві при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності [Електронний ресурс] Ефективна економіка. 2016. Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4725.

11. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навчальний посібник.Київ. КНЕУ. 2004. 316 с.

12. Хмелевський О. В. Оцінка впливу економічного середовища на формування прибутковості промислового підприємства. Х.:Вид-во ХНУ.2009. 115 с.

Размещено на Allbest.ru