Матриці та дії над ними

Властивості дій над матрицями. Кватерніони Гамільтона у вигляді квадратних матриць 4-го порядку з дійсними елементами. Властивості додавання матриць, множення, транспонування. Символи суми. Обернена матриця у випадку квадратних матриць другого порядку.

Рубрика Математика
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2013
Размер файла 146,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Матриці та дії над ними

Вступ

Метою даної роботи є ознайомлення з елементами теорії матриць.

Серед розглядуваних питань найважливішим є властивості дій над матрицями. Теорія матриць відіграє важливу роль не тільки у всіх галузях математики, але й у фізиці. Тому її вивчення повинно бути дуже ретельним. Матриці з числовими елементами є природнім узагальненням чисел і широко використовуються в алгебрі, як приклади алгебраїчних структур. Так, наприклад, кватерніони Гамільтона можна представляти у вигляді певних квадратних матриць 4-го порядку з дійсними елементами. Якщо ж дозволити елементам матриць пробігати множину елементів певного кільця, то можна отримати приклади нових кілець. Таким способом отримуються кільця із заданими властивостями.

1. Означення матриць

Матрицею називається прямокутна таблиця, що заповнена певними математичними об'єктами, які називаються елементами матриці. Тут будемо розглядати лише такі матриці, елементами яких є числа. Елементи матриці будемо позначати однією буквою з двома індексами, де перший індекс вказує номер рядка елемента матриці, а другий - номер його стовпця.

Таким чином, матриця записується у формі:

або .

Якщо матриця має k рядків і n стовпців, то про таку матрицю кажуть, що вона має розмір k ? n.

Якщо кількість рядків і кількість стовпців матриці рівні, то така матриця називається квадратною, а кількість її рядків (стовпців) називається її порядком.

Матрицю також позначають великими латинськими літерами або за допомогою відповідних малих літер з двома індексами:

А = = , В = = .

Дві матриці однакових розмірів називають рівними, якщо їх відповідні елементи рівні.

Наприклад, матриці

A = , В =

не є рівними (А ? В), оскільки = 8, = 1.

2. Види матриць

Матриця, що складається з одного рядка [стовпця], називається матрицею-рядком [матрицею-стовпцем].

Матрицю-рядок також називають рядком, а матрицю-стовпець - стовпцем. Використовуються також наступні терміни: вектор-рядок, вектор-стовпець. Вектор, що складається з n елементів, називається n-вимірним.

Матриця О довільних розмірів, всі елементи якої дорівнюють нулю, називається нуль-матрицею:

О = .

Рядок [стовпець], всі елементи якого є нулі, називається нульовим рядком [стовпцем] або нуль-вектором.

Одиничною матрицею називається квадратна матриця Е n-го порядку наступного вигляду:

Е = = [ij],

де ij = - символ Кронекера.

Квадратна матриця D називається діагональною, якщо вона має наступний вигляд:

D = ,

тобто dij = 0, якщо і j. Таку матрицю також позначають наступним чином:

D = diag .

Наприклад,

.

Зрозуміло, що одинична матриця є діагональною.

Квадратна матриця А називається нижньою трикутною, якщо вона має вигляд:

А =,

тобто аij = 0, якщо і < j.

Квадратна матриця А називається верхньою трикутною, якщо вона має вигляд:

А = ,

тобто аij = 0, якщо і > j.

Матриця, яка є або нуль-матрицею, або матрицею виду

,

де 0, 0,…, 0 називають верхньою трапецієподібною матрицею.

Приклади:

1). Ї нуль-матриця;

2). Ї вектор-стовпець;

3). Ї діагональна матриця;

4). Ї одинична матриця;

5). Ї нижня трикутна матриця;

6). , , , Ї верхні трапецієподібні матриці.

Східчастою називають матрицю А, яка має наступні властивості:

1). Якщо і-й рядок нульовий, то (Я+1) - й рядок також нульовий;

2). Якщо перші ненульові елементи Я-го і (Я+1) - го рядків є в стовпцях Кі і Кі+1 відповідно, то Кі < Кі+1.

Приклад.

Ї східчаста матриця, де =2, , .

3. Означення дій над матрицями

Сумою двох матриць однакових розмірів А і В називають матрицю С, кожний елемент якої дорівнює сумі відповідних елементів матриць А і В, тобто

С=А+В=

(або для всіх i, j).

Добутком матриці А на число л називають таку матрицю В, кожний елемент якої дорівнює добутку числа л і відповідного елемента матриці А, тобто:

В = л А = л = =

(або для всіх ).

Матрицю (-1) А позначатимемо через - А і називатимемо її матрицею, протилежною до матриці А.

Під різницею матриць А і В (А - В) будемо розуміти суму А + (-В). Зрозуміло, що А - А = О, А + О = О +А = А для всякої матриці А і нуль-матриці О тих же розмірів.

Транспонованою до матриці А розмірів k n називається така матриця В розмірів n k, що для всіх і, j. Тобто матриця В має за рядки відповідні стовпці матриці А.

Транспоновану матрицю позначають через АT, а елементи її через (= а).

Приклад:

А = АT=

Для введення добутку двох матриць визначимо спочатку добуток рядка і стовпця однакової довжини (рядок - лівий множник, стовпець - правий множник, бо порядок співмножників тут важливий!):

=

У результаті одержимо квадратну матрицю першого порядку, яку можна ототожнити з її єдиним елементом Добуток АВ матриць А і В визначаємо тільки тоді, коли кількість стовпців матриці А дорівнює кількості рядків матриці В.

Нехай матриця А має розмір , а матриця В - n.

Добутком матриць А і В називається матриця С = АВ, що має розмір kr, а її елемент дорівнює добутку і-го рядка матриці А і j-го стовпця матриці В:

cij = =

i =1,…, k; j =1,…, r.

Приклади:

1). = ;

2). ;

3). = ;

4).

Нехай А - квадратна матриця n-го порядку, Е - одинична матриця n-го порядку, а О - квадратна нуль-матриця n-го порядку. Тоді легко перевірити, що:

АЕ = ЕА = А,

АО = ОА = О.

Слід зауважити, що добуток двох ненульових матриць може бути нульовою матрицею (нуль-матрицею).

Справді,

Квадратна матриця В n-го порядку називається оберненою до квадратної матриці А n-го порядку, якщо АВ = ВА = Е.

Обернену матрицю до матриці А позначають через .

Приклад.

Нехай А = . Тоді В = - обернена матриця до матриці А.

4. Властивості додавання матриць та множення матриць на числа

Додавання матриць та множення матриць на числа мають наступні властивості:

1. А + (В + С) = (А + В) + С (асоціативність);

1. А + О = О + А = А;

2. А + (-А) = (-А) + А = О;

3. А + В = В + А (комутативність);

4. А = А;

5. (А + В) = А + В;

6. ( + ) А = А + А;

7. (А) = () А

(для довільних матриць А, В, С однакових розмірів і для довільних чисел , ).

Доведемо властивості 1 і 7. Всі інші властивості доводяться аналогічно і залишаються для самостійного доведення читачу.

1. А + (В + С) = +

= =

=

(тут ми використали асоціативність додавання чисел).

7.

=

(тут ми використали дистрибутивність множення відносно додавання для чисел).

5. Символи суми

Суму позначають через, де і називається індексом підсумовування і його позначення ролі не відіграє, тобто його можна замінити будь-якою іншою буквою:

1). ;

Очевидними також є й інші властивості символу суми:

2). (адитивність);

3). (однорідність);

де - будь-яке число (яке не залежить від і).

Часто використовуються так звані подвійні суми, які необхідні для підсумовування доданків з двома індексами.

тобто для знаходження суми всіх елементів прямокутної таблиці (матриці):

Тут і, j називаються першим і другим індексами підсумовування відповідно.

Очевидно, що сума S всіх елементів даної таблиці дорівнює

S =

де

Тому

(Знаходимо суму всіх сум елементів рядків).

З другого боку,

(Знаходимо суму всіх сум елементів стовпців).

Таким чином, має місце наступна властивість символу подвійної суми:

4).

Взагалі кажучи, символ суми може записуватися у найрізноманітніших ситуаціях. Його ж зміст може бути зрозумілим з контексту.

Тепер нам легко буде оперувати з матрицями. Наприклад, елемент добутку матриць і розмірів і , відповідно, записується наступним чином:

.

6. Властивості множення матриць

1. Множення матриць не є комутативним, тобто існують такі матриці А і В, для яких АВ ? ВА.

Наприклад,

2. (АВ) С = А(ВС) для довільних матриць А, В, С, для яких існують добутки АВ і ВС (асоціативність).

Справді, нехай А має розмір Покладемо АВ = U і ВС = V. Зрозуміло, що U має розмір а . Тоді нам треба довести, що UС = АV. Доведемо це.

Елемент добутку UС дорівнює

але , тобто

елемент добутку UС (використана властивість 3 символу суми).

Знайдемо тепер елемент добутку АV.

(використана властивість 3 символу суми).

Використавши властивість 4 подвійних сум, матимемо, що UС = АV.

3. якщо і мають однаковий розмір та існує ; , якщо А і В мають однаковий розмір та існує АС (дистрибутивність).

Доведемо першу рівність за вказаних умов. Нехай А має розмір а В і С - . Тоді елемент добутку А (В + С) дорівнює

Елементи добутків АВ, АС дорівнюють відповідно,

.

Тому елемент матриці АВ + АС дорівнює

(тут була використана властивість 2 символу суми - адитивність).

Отже, відповідні елементи матриць А (В + С), АВ + АС рівні. Тому перша рівність доведена. Друга рівність доводиться аналогічно.

АЕ = ЕА = А,

де А - квадратна матриця, а Е - одинична матриця того ж порядку n.

Справді, елемент добутку АЕ дорівнює

а елемент добутку ЕА дорівнює

4. Якщо квадратна матриця А має обернену матрицю, то обернена матриця єдина.

Справді, нехай В і С - обернені до А матриці. Тоді

АВ = ВА = Е і АС = СА = Е.

Тоді

С = СЕ = С (АВ) = (СА) В = ЕВ = В

(тут використані властивості 4, 2 множення матриць).

5. Якщо квадратні матриці А і В мають обернені, то

і

(перевірити самостійно!)

7. Властивості транспонування

для довільної матриці А (ідемпотентність);

,

де А і В - довільні матриці однакових розмірів (адитивність);

для довільної матриці А і довільного числа л (однорідність);

для довільних матриць А і В, для яких існує добуток АВ;

.

Доведемо ці властивості.

1. Очевидно.

2. Справді,

=

3. Справді,

4. Нехай U = АВ. Тоді

тобто = .

5. Доведемо першу з рівностей. Використаємо попередню і першу властивості:

.

Матриця А, для якої , називається симетричною.

Таким чином, матриця завжди симетрична.

Приклад:

- симетрична матриця.

8. Обернена матриця у випадку квадратних матриць другого порядку

матриця кватерніон транспонування множення

Приклад.

Розглянемо матрицю . Припустимо, що матриця А має обернену матрицю . Тоді , тобто . З рівності отримаємо дві системи:

і

Оскільки то, тобто Очевидно, що така рівність і друга рівність системи виконуватися одночасно не можуть. Отже маємо протиріччя. Таким чином, матриця А оберненої матриці не має.

Приклад.

Нехай матриця . Покажемо, що А має обернену матрицю і знайдемо її.

Існування матриці, оберненої до А, рівносильне існуванню спільного розв'язку двох матричних рівнянь і , де

.

Припустимо, що такий розв'язок справді існує, тоді з отримаємо системи:

Зрозуміло, що тоді

Отже, з існування розв'язку випливає, що він дорівнює .

Легко переконатися, що справді

Таким чином існує і дорівнює

Для кожної квадратної матриці другого порядку існує простий спосіб з'ясування того факту, чи існує для неї обернена матриця. Для цього введемо поняття визначника квадратної матриці другого порядку.

Визначником матриці називається число

.

Зрозуміло, що .

Лема. Якщо А і В - дві квадратні матриці другого порядку, то

Доведення. Справді,

=

=

-

-

=

Лему доведено.

Список літератури

1. Скорняков Л.А. Элементы алгебры. - Москва. - Наука. - 1980. - 240 с.

2. Мальцев А.И. Основы линейной алгебры. - Москва. - Наука. - 1970. - 400 с.

3. Кострикин А.И., Манин Ю.И. Линейная алгебра и геометрия. - Москва. - МГУ. - 1980. - 320 с.

4. Ланкастер П. Теория матриц. - Москва. - Наука. - 1978. - 280 с.

5. Горбачук О.Л., Воробець Б.Д. Вступ до вищої алгебри. - Львів. - ЛДУ. -1976. - 88 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теорія обернених матриць та їх знаходження за формулою. Оберненні матриці на основі яких складається написання програми обчислення оберненої матриці до заданої. Побудова матриць та їх характеристика. Приклади проведення розрахунків при обчисленні матриць.

    курсовая работа [96,8 K], добавлен 06.12.2008

  • Вироджена (особлива) або не вироджена (не особлива) квадратна матриця та вироджене або не вироджене лінійне перетворення невідомих. Добуток матриці, асоціативності множення матриць. Опис програми Matrtest, містить початкову матрицю та її розмірність.

    курсовая работа [95,0 K], добавлен 16.03.2009

  • Розгляд поняття матриці, видів (нульова, блочна, квадратна) та дій над нею. Аналіз способів знаходження власних векторів і власних значень матриць згідно методів Данілевського, Крилова, Леверрьє, невизначених коефіцієнтів та скалярних добутків.

    курсовая работа [445,1 K], добавлен 03.04.2010

  • Класифікація та типи чисельних методів розв’язування систем лінійних рівнянь і обернення звернення матриць точні, ітераційні та комбіновані. Їх порівняльна характеристика та умови використання в окремих випадках. Вектори та операції над ними, норми.

    презентация [85,6 K], добавлен 06.02.2014

  • Аксіоматика і основні метричні формули псевдоевклідової площини. Канонічні рівняння кривих другого порядку (параболи, еліпса, гіперболи). Елементи загальної теорії кривих другого порядку псевдоевклідової площини. Перетворення координат рівняння.

    презентация [787,6 K], добавлен 17.01.2015

  • Аналіз рівняння еліпсоїда, властивостей кривих і поверхонь другого порядку. Канонічне рівняння гіперболи за допомогою перетворень паралельного переносу й повороту координатних осей. Дослідження форми поверхні другого порядку методом перетину площинами.

    курсовая работа [137,1 K], добавлен 27.12.2010

  • Поняття лінійного оператора, алгебраїчні операції над ним та базові властивості. Лінійні перетворення (оператори) із простору V в W. Матриця лінійного оператора. Перетворення матриці оператора при заміні базису. власні значення і власні вектори.

    курсовая работа [452,3 K], добавлен 25.03.2011

  • Диференціальні операції другого порядку. Потік векторного поля. Формула Остроградського-Гаусса в векторній формі. Властивості соленоїдального поля. Інваріантне означення дивергенції. Формула Стокса у векторній формі. Властивості потенціального поля.

    реферат [237,9 K], добавлен 15.03.2011

  • Оптимальність по конусу в багатокрітеріальній задачі. Оптимальне рішення по Парето. Властивості послідовності стохастичних матриць, які гарантують існування граничного конуса. Умови, при яких уточнене по послідовності конусів оптимальне рішення є єдиним.

    реферат [121,5 K], добавлен 16.01.2011

  • Елементарний математичний апарат плоских геометричних проекцій. Ортографічне косокутне проектування на площину, застосування матриць. Розгляд проекцій картинної площини в лівосторонній системі координат спостерігача, погодження з екраном дисплея.

    лабораторная работа [233,0 K], добавлен 19.03.2011

  • Теорія приведення загального рішення кривих і поверхонь другого порядку до канонічного виду в системі побудови графіків. Основні поняття (лінійний оператор, власний вектор і власне значення матриці, характеристичне рівняння, квадратична форма) і теореми.

    курсовая работа [328,3 K], добавлен 13.11.2012

  • Модуль неперервності (першого порядку), приклади та властивості. Необхідна і достатня умова рівномірної неперервності. Класи функцій, що визначаються першими модулями неперервності. Властивості і означення модуля неперервності. Аналіз класів функцій.

    курсовая работа [396,9 K], добавлен 22.01.2013

  • Основні поняття чисельних методів розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. Алгоритм Гаусса зведення системи до східчастого виду послідовним застосуванням елементарних перетворень. Зворотній хід методу Жордана-Гаусса. Метод оберненої матриці.

    курсовая работа [165,1 K], добавлен 18.06.2015

  • Розв'язання системи рівнянь методом Гауса і за формулами Крамера. Знаходження власних значень і векторів матриці, косинуса кута між векторами. Визначення з якої кількості товару більш вигідним становиться продаж у магазині. Диференціювання функцій.

    контрольная работа [104,7 K], добавлен 06.03.2013

  • Власні числа і побудова фундаментальної системи рішень. Однорідна лінійна система диференціальних рівнянь. Побудова фундаментальної матриці рішень методом Ейлера. Знаходження наближеного рішення у вигляді матричного ряду. Рішення неоднорідної системи.

    курсовая работа [378,9 K], добавлен 26.12.2010

  • Зведення до канонічного вигляду кривих і поверхонь другого порядку методом ортогональних перетворень, побудова їх за заданими канонічними рівняннями. Визначення лінійних операторів та квадратичних форм. Власні вектори та значення лінійного оператора.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 13.11.2012

  • Пов’язування поточних координат лінії з заданими геометричними параметрами, одержання рівняння лінії. Визначення прямої на площині. Задачі на взаємне розташування прямих. Криві другого порядку: коло, еліпс, гіпербола та парабола, їх властивості.

    презентация [239,4 K], добавлен 30.04.2014

  • Диференціальні рівняння другого порядку, які допускають пониження порядку. Лінійні диференціальні рівняння II порядку зі сталими коефіцієнтами. Метод варіації довільних сталих як загальний метод розв’язування та й приклад розв’язання задачі Коші.

    лекция [202,1 K], добавлен 30.04.2014

  • Запис системи рівнянь та їх розв'язання за допомогою методів оберненої матриці та Гауса. Поняття вектора-стовпця з невідомих та вільних членів. Пошук оберненої матриці до даної. Послідовне виключення невідомих за допомогою елементарних перетворень.

    контрольная работа [115,2 K], добавлен 16.07.2010

  • Рішення основних систем лінійних рівнянь. Визначники другого та третього порядку. Властивості визначників, теорема розкладання. Теорема Крамера для систем рівнянь. Доцільність рішення задачі автоматизованим способом. Ймовірність допущення помилок.

    курсовая работа [386,2 K], добавлен 18.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.