Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ДОДРУКАРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ВИДАНЬ НА ПІДСТАВІ ПОБУДОВИ І ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО МОДЕЛЕЙ

Спеціальність: Математичне моделювання та обчислювальні методи

Калиній Ірина Василівна

Львів, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Додрукарська підготовка видань в сучасних технологіях випуску книжкової продукції в основному повністю комп'ютеризована і здійснюється за рахунок використання іноземних програмних пакетів - основи сучасних комп'ютерних видавничих систем різного спрямування та призначення. Оцінка ситуації, що склалася в книговидавничій сфері, свідчить про те, що глобальна комп'ютеризація в цій галузі не принесла очікуваних результатів. Продовжується спад обсягів друкованої продукції, випуск книг не відповідає потребам суспільства. Не забезпечується належна якість видань. Оскільки за браком коштів власні фундаментальні розробки в цьому напрямі не ведуться, наукові дослідження вказаної проблематики доцільно спрямувати на удосконалення процесу додрукарської підготовки книжкових видань взагалі та його складових зокрема.

Відсутність систематизованого досвіду використання комп'ютерних видавничих систем, все сторонньої класифікації та аналізу можливостей найбільш вживаних програмних пакетів уповільнює процес вироблення рекомендацій до сфери їх застосування з огляду на види та складність продукції, наявність технічних засобів, технологію виготовлення, кваліфікацію персоналу.

Сучасні комп'ютерні технології потребують нових підходів до оцінки складності видань. Традиційні способи визначення груп складності, запропоновані ще в часи ручного складання, в сучасних умовах не можуть використовуватися і не мають сенсу. Поняття "складність видання" стосується, в першу чергу, потужностей і можливостей програмного пакету, засобами якого здійснюється опрацювання його складових елементів, та часу їх введення в комп'ютер, тобто тривалості клавіатурного процесу підготування вихідних даних. Окремого розгляду та дослідження потребують задачі структурної ідентифікації книжкових видань, вибору оптимальних моделей взаємозв'язків і взаємодії між вимогами, які стосуються правил верстання сторінок складних книжкових видань. Неповністю розв'язані задачі передавання текстової та графічної інформації каналами зв'язку, що містять перешкоди, актуальні для скорочення загального часу отримання друкованої продукції.

Отже, удосконалення складових процесу додрукарської підготовки книжкових видань з використанням комп'ютерних видавничих технологій на підставі побудови та дослідження відповідних моделей є важливою та актуальною задачею сучасного книговидання.

В одержаних результатах зацікавлені видавництва, які можуть в такий спосіб скоротити час та зменшити витрати на додрукарську підготовку книжкових видань, покращити їх якість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з науковим напрямом держбюджетної тематики кафедри прикладної математики та комп'ютерних інформаційних систем Української академії друкарства, орієнтованої на розроблення моделей та алгоритмів комп'ютерного опрацювання текстової і графічної інформації; виконанням договору №01-03 “Удосконалення технологічних процесів додрукарського комп'ютерного підготування книжкових видань” з ВАТ “Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості імені Тараса Шевченка”, відповідає “Державній програмі розвитку національного книговидання і преси”.

Особистий внесок здобувача:

- розроблення методу вагових коефіцієнтів пріоритетності виконання вимог до верстання сторінок книжкових видань;

- удосконалення математичної моделі та алгоритму автоматичного верстання сторінок.

Мета і задачі дослідження.

Метою дисертаційної роботи є удосконалення процесу додрукарської підготовки книжкових видань на підставі побудови і дослідження моделей його інформаційної, технологічної та алгоритмічної складових, направлене на покращення якості друкованої продукції.

Для досягнення мети розв'язано такі задачі:

- дослідження та класифікація програмних засобів опрацювання текстових та графічних даних з врахуванням таких критеріїв: призначення, функціональні можливості, способи використання, складність завдань, орієнтація на види поліграфічної продукції;

- розроблення стратифікованого описання структури складних книжкових видань та подання їх компонент формалізованими моделями для обґрунтування суті процедур комп'ютерного опрацювання;

- обґрунтування моделі процесу оцінювання складності книжкових видань, підготовка яких здійснюється в середовищі комп'ютерних видавничих технологій;

- оптимізація процесу попереднього аналізу графів взаємозв'язків між вимогами, які стосуються правил верстання сторінок складних книжкових видань;

- удосконалення математичної моделі процесу автоматичного верстання сторінок книжкових видань.

Об'єкт дослідження - процес додрукарської підготовки видань в середовищі комп'ютерних видавничих систем.

Предмет дослідження - моделі інформаційної, технологічної та алгоритмічної складових процесу комп'ютерного опрацювання складних книжкових видань.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано наукові положення, методи та способи: системного аналізу і теорії багаторівневих ієрархічних систем - для встановлення напряму та суті структурної ідентифікації текстової інформації, теорії інформаційних процесів - для аналітичних досліджень визначення кількості інформації, яку містить складне видання, та процесів її передавання каналами зв'язку з перешкодами, теорії графів - для моделювання графічних залежностей між вихідними вимогами, що стосуються правил верстання сторінок складних книжкових видань, аналізу взаємодії та оптимізації взаємозв'язків між ними, аналітичного та імітаційного моделювання - для завдання та удосконалення математичних моделей і алгоритмів автоматичного верстання сторінок складних книжкових видань в середовищі комп'ютерних видавничих технологій.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі досліджень отримано такі нові результати:

- розвинуто та удосконалено інформаційну ієрархічну модель структури складного видання та формалізовані моделі його компонент за рахунок врахування нових елементів книжкового видання, що дозволяє обґрунтувати перелік та суть процедур їх комп'ютерного опрацювання;

- розроблено модель процесу оцінювання складності видань, підготовка яких здійснюється в середовищі комп'ютерних технологій, із врахуванням кількості груп елементів складності, числа повторень і коефіцієнта складності кодування елемента у виділеній групі, застосування якої забезпечує розрахунок критерію складності та вибір адекватної видавничої системи;

- здійснено моделювання та оптимізацію процесу автоматичного верстання сторінок складних книжкових видань з використанням орієнтованих графів і розробленого методу вагових коефіцієнтів пріоритетності виконання вимог до порядку сукупного заверстування на сторінці різних елементів складності, що забезпечує покращення якості друкованої продукції;

- удосконалено математичну модель та алгоритм комп'ютерного верстання сторінок на основі задання характеристик блочних структур текстової інформації та двосторонньої зони форматування для скорочення часу діалогу користувача з комп'ютерною видавничою системою;

Практична цінність одержаних результатів:

- розроблена модель процесу оцінювання складності книжкових видань, які можуть містити математичні і хімічні формули, таблиці, рисунки та інші елементи, забезпечує розрахунок критерію складності видання та вибір оптимальної за функціональними можливостями комп'ютерної видавничої системи для якісної додрукарської підготовки видання;

- метод введення та використання вагових коефіцієнтів, які ідентифікують пріоритетність виконання вимог до порядку верстання сторінок, оптимізує алгоритм автоматизованого верстання складних видань за рахунок скорочення у 2 рази кількості зв'язків між вимогами;

- результати дисертаційної роботи впроваджено у видавництві “Джура” м. Тернопіль, в редакції газети “Підручники і посібники” м. Тернопіль, в навчальному процесі Української академії друкарства, що підтверджено відповідними актами та довідками.

Особистий внесок здобувача. Всі основні положення дисертації, винесені на захист, розроблені автором самостійно. У друкованих працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належать:

- принципи та механізм поділу на модулі програмного забезпечення КВС;

- аналіз та систематизація засобів комп'ютерного опрацювання текстової та графічної інформації;

- узагальнені характеристики параметрів комп'ютерного формування тексту;

- математичні моделі передавання текстової інформації каналами зв'язку, що містять перешкоди;

- визначення критеріїв та розроблення методу оцінки складності книжкових видань в залежності від насичення їх різними елементами;

- встановлення вагових коефіцієнтів для вимог, що стосуються правил верстання сторінок складних книжкових видань, розроблення вихідного та оптимізованого моделюючих графів зв'язків між вимогами;

- розроблення методу визначення кількісних характеристик ступеня готовності та рівня функціональної повноти програми після кожного її результативного пуску на виконання.

Апробація результатів дисертаційної роботи.

Основні результати дисертації доповідались та обговорювались на:

- міжнародних науково-практичних конференціях “Квалілогія книги” (Львів, 2000, 2002);

- міжнародній конференції “Комп'ютерні технології друкарства” (Львів, 2000);

- науково-практичній конференції “Аграрна реформа: здобутки і проблеми”, секція “Механіка, математика, інформаційні технології” (Бережани, 2001);

- міжнародній конференції “Інформаційні технології друкарства” (Львів, 2002);

- звітних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів Української академії друкарства (2000-2004).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць у фахових збірниках:

- “Наукові записки УАД” (2001, 2002, 2003);

- “Поліграфія і видавнича справа” (2001);

- “Комп'ютерні технології друкарства” (2000, 2001, 2002);

- “Квалілогія книги” (2000, 2002).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел (97 найменувань) на 9 сторінках, чотирьох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 156 сторінок, рисунків - 13, таблиць - 2.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та основні завдання дисертаційного дослідження, подано його наукову новизну, практичну цінність та апробацію результатів роботи. У першому розділі висвітлено сучасний стан комп'ютерних технологій підготовки до випуску книжково-журнальних видань, здійснено систематизоване описання технологічних, програмних, технічних та інформаційних засобів комп'ютерного опрацювання текстової та графічної інформації, сформульовано задачі дослідження.

Сучасні поліграфічні технології випуску книжкових видань, особливо в частині їх додрукарської підготовки, побудовані на основі використання іноземних комп'ютерних видавничих систем (КВС), програмне забезпечення яких недостатньо орієнтоване на прийняті в нас технологічні вимоги. Аналіз друкованої продукції, якою ми постійно користуємося, свідчить про те, що комп'ютеризація в цій галузі не принесла очікуваних результатів. Зміни, які відбулися в додрукарських процесах із запровадженням комп'ютерних технологій, спричинили загальну тенденцію до спрощення і деякого послаблення вимог стосовно якості формування тексту видань. До цього додається непрофесійне володіння програмними пакетами, відсутність належного коректорського та редакторського контролю, економічні та фінансові чинники.

Проблема покращення якості друкованої продукції вимагає розв'язання задач, які охоплюють:

- необхідність повної класифікації програмних пакетів та систем комп'ютерного опрацювання текстової та графічної інформації;

- формування уніфікованих вимог, які стосуються оптимізації процесу аналізу та взаємодії правил форматування тексту та верстання сторінок книжкових видань;

- вироблення критеріїв оцінки складності друкованої продукції;

- розроблення удосконалених алгоритмів комп'ютерного формування текстів різної складності.

Все це обумовило актуальність та мету дисертації.

Другий розділ присвячено розробленню та дослідженню моделей інформаційного забезпечення комп'ютерного опрацювання текстової інформації.

Розвинуто підходи до стратифікованого описання складних книжкових видань, удосконалено інформаційну ієрархічну модель його структури. Удосконалено математичні залежності, які визначають кількість текстової інформації та швидкість її передавання каналами зв'язку, що містять перешкоди.

Введено поняття рівня структурної ідентифікації видання, в ролі якого прийнята логічно і структурно завершена його частина, а саме: символ, слово, рядок, формула, таблиця, ілюстрація, абзац, сторінка, розділ. Очевидно, що між ними існує ієрархічна залежність і взаємозв'язок як за структурою, так і за змістом.

Результат виконаної стратифікації подано у вигляді узагальненої моделі структури книжкового видання.

При цьому вважається, що видання крім тексту містить формули, таблиці, рисунки.

Рис. - Інформаційна ієрархічна модель структури видання:

Прикладом моделювання деяких рівнів є формалізований запис їх складових конструкцій засобами нормальної нотації Бекуса.

Математичні моделі об'єктів структурної ідентифікації будуються на підставі технологічного обґрунтування правил форматування тексту і мають сенс для конструкцій, лінійні розміри яких розраховуються. Так, наприклад, стан рядка, що формується, подається наступним співвідношенням:

(1)

Де:

- відповідно кількість слів та символів у кожному слові;

- ширина -го символу в -му слові;

, - мінімальні значення пробілів між словами та символами;

- формат рядка.

Поточний рядок вважається сформованим, якщо його кінець попадає в так звану зону форматування і при цьому виконується наступна умова:

(2)

Вираз для характеризує область закінчення рядка або зону форматування, величина якої залежить від кількості слів та символів у рядку і меж завдання величин відповідних пробілів між ними.

Кількісні характеристики текстової інформації встановлено на основі невизначеності її стану - ентропії. Так, ентропія об'єднання символів двох алфавітів - наприклад, текстового () та математичного ().

(3)

Обсяг текстової інформації , який створюється джерелом, рівний потокові даних на вході каналу передавання та на його виході. При середньому часі на один символ швидкість передавання текстової інформації по каналу з перешкодами за час рівна:

(4)

У третьому розділі здійснено удосконалення технологічних засобів додрукарської підготовки видань, які стосуються оцінки складності видань, оптимізації процесу аналізу вихідних вимог, які стосуються правил верстання сторінок книжкових видань. Елементи, що впливають на складність видань, поділено на групи, в кожній з яких складність кодування визначається своїм коефіцієнтом. Для видання обсягом сторінок, яке містить чотири групи математичних формул, в кожній з яких є формул із коефіцієнтами складності кодування , питома вага складності кодування становитиме:

(5)

Середні значення питомих ваг складності кодування математичних та хімічних формул, таблиць, рисунків визначаються з наступних формул:

Де:

- кількості груп складності;

- питомі ваги складності кодування в кожній із груп.

Отже, коефіцієнт складності видання:

 (6)

Аналіз процесу верстання видань підтверджує наявність протиріч у випадку накладання вимог, які стосуються правил заверстування різних елементів. У зв'язку з цим необхідно врахувати числові значення вагових коефіцієнтів пріоритетності виконання вимоги та мінімізувати кількість зв'язків між вимогами, що суттєво скоротить час та покращить якість верстання.

Стосовно загальної множини вимог вибрано деяку підмножину , яка визначає наступні технологічні вимоги:

- - одночасне розміщення на сторінці тексту виноски та посилання на неї;

- - заборона починати сторінку останнім рядком абзацу або закінчувати абзацним рядком;

- - прикриття рубрики в кінці сторінки;

- - регламентування величини пробілів між словами;

- - регламентування величини проміжків між рядками. Вагові коефіцієнти пріоритетності , елементам якої експертним способом присвоєно наступні значення: g₁=10, g₂=8, g₃=6, g₄=4, g₅=2.

Побудовано граф, вершинами якого є елементи , а пари, для яких справедливе відношення , визначають відповідні ребра.

Мінімальне покриваюче дерево графа, тобто підграф, сума значень ребер якого між довільними вершинами є мінімальною, знайдено за алгоритмом Краскаля.

Суть його зводиться до наступного: ребра графа впорядковуються у вигляді списку за зростанням їх вагових значень, із списку вибираються ребра, починаючи з того, котре має найменше значення, ребро, яке приводить до утворення циклу, відкидають. Вибраний алгоритм застосовано при умові, що вага ребра (довжина шляху), що з'єднує дві вершини, дорівнюватиме вазі вершини з більшим значенням.

Вибравши ребра, що відповідають умові алгоритму, одержано один із варіантів мінімального покриваючого дерева.

В результаті кількість зв'язків між вимогами в оптимізованому графі порівняно з їх кількістю у вихідному графі скоротилася у 2,5 рази.

Для перевірки достовірності одержаного результату використано алгоритм Дейкстри, зміст якого полягає в реалізації ітеративних кроків при умові, що мінімальні шляхи до деяких вершин знайдені. При цьому згідно з вимогою алгоритму введено дві додаткові вершини і . Під час виконання алгоритму вершинам присвоюються значення , які визначають мінімальні шляхи від вершини до вершини . Множина попередніх вимог доповнена наступною: - кількість суміжних рядків, які закінчуються знаком переносу, не повинна перевищувати п'яти.

Вагові коефіцієнти пріоритетності виконання вимог мають такі значення:

;

;

;

;

;

.

Побудована матриця значень ребер графа, кожне з яких пораховано наступним чином:

В результаті програмної реалізації алгоритму один із варіантів мінімального покриваючого дерева, яке названо мінімальним покриваючим шляхом, матиме наступний вигляд. В результаті вперше розв'язано задачу оптимізації процесу аналізу вихідних вимог, які стосуються правил верстання сторінок книжкових видань та одержано мінімальну кількість зв'язків між вимогами та відповідні їм мінімальні шляхи. Кількість зв'язків між вимогами у порівнянні з вихідним графом зменшується приблизно у 2 рази.

Четвертий розділ відображає результати удосконалення математичних моделей та алгоритмів комп'ютерного опрацювання текстової інформації, тестування та налагодження відповідних програм.

Значна частина загального обсягу книжкової продукції припадає на видання художньої літератури. Саме для них доцільно мати ефективні алгоритми та програми автоматичного верстання, які могли б забезпечити належну якість і, що досить суттєво, значно скоротити час безпосередньої роботи верстальника за комп'ютером, звести до мінімуму суб'єктивні фактори. В процесах, що передують саме верстанню, більшість програмних пакетів комп'ютерних видавничих систем розраховані на попереднє утворення блоків, які служать аргументом функції верстання. Для текстів художньої літератури мінімально достатнім текстовим блоком може бути рядок.

Наступні зауваження будуть стосуватися вертикальних пробільних елементів, тобто проміжків між видимими елементами сторінки. До них належать: інтерліньяж, відбивки до і (або) після заголовка чи абзацу, проміжки між текстом і рисунками, ілюстраціями, графіками, таблицями, формулами. В кожному з цих випадків проміжок має певні межі завдання, що змінюються від мінімального до максимального значення. Позначимо їх через і , де - вказує кількість типів проміжків, - кількість проміжків даного типу. Введемо поняття зони форматування, яку визначимо, як вільний простір в кінці сторінки, при досягненні якого черговим блоком сторінка може вважатися завершеною. Отже, зона форматування текстової сторінки може бути порахована за допомогою наступного виразу:

 (7)

Величина зони форматування залежить від приростів проміжків та їх кількості на сторінці. При цьому сторінка, яка формується, може мати внутрішню і зовнішню зони форматування, рівні між собою.

Досягнення -м блоком меж внутрішньої зони при аналогічне входженню блоку в зовнішню зону при . В обидвох випадках накопичення вертикальних розмірів блоків формально завершується і за рахунок збільшення, або зменшення величини проміжків між блоками сторінка доводиться до заданого вертикального формату. Використання при цьому розробленого методу вагових коефіцієнтів пріоритетності виконання вимог, які стосуються правил сукупного верстання різних елементів складності, забезпечує відповідну якість верстки.

Математична модель цього процесу може бути подана наступними викладками. Основою алгоритму верстання є покрокове накопичення вертикального формату сторінки додаванням вертикальних розмірів окремих блоків. Розглянемо окремо варіанти, коли межа проміжків є мінімальною, або максимальною. У першому випадку після кожного кроку поточний формат сторінки порівнюється із :

(8)

Де:

- висота -го блоку;

- кількість блоків, що помістилися на сторінці.

Доки поточний формат не перевищить процес накопичення блоків продовжується, інакше перевіряється справедливість виконання нерівностей:

 (9)

Якщо умова (9) справджується, то накопичення блоків припиняється. У випадку, коли останній блок виходить за межі заданого формату, він переноситься на наступну сторінку, а поточна завершується в режимі діалогу.

Для максимальних проміжків дії аналогічні.

В результаті одержано вирази для визначення величини залишків та приросту мінімального і частку зменшення максимального значень для кожного із типів проміжків. Остаточно стан сформованої сторінки характеризується співвідношеннями які свідчать про формальне завершення процесу верстання:

(10)

(11)

В роботі розроблено метод визначення кількісних характеристик ступеня готовності та рівня функціональної повноти програми після кожного її результативного пуску на виконання, суть якого полягає в наступному.

Ступінь готовності програми встановлено, як відношення загального числа виявлених та виправлених помилок до кількості невиявлених помилок, що залишилися в програмі.

Помилки в програмі неоднакові за своєю суттю, впливом на її роботу та одержані результати. З огляду на це введено поняття ваги помилки, яка визначає її характер та приналежність до певної категорії і визначена як різниця між сумарними значеннями ваг виявлених та невиявлених помилок. Тоді стверджуємо, що після певного часу випробування програма має рівень функціональної повноти, що виражається наступною формулою:

(13)

Де:

- кількість невиявлених помилок;

- вага -ї виявленої помилки;

- вага -ї невиявленої помилки.

Очевидно, що після кожного результативного пуску програми рівень її готовності повинен зростати, однак .

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язана наукова задача удосконалення процесу додрукарської підготовки складних книжкових видань на підставі побудови і дослідження моделей його складових, оптимізації комп'ютерних процедур верстання сторінок для покращення якості друкованої продукції.

Одержано наступні основні результати.

1. Проаналізовано сучасний стан комп'ютерних технологій підготовки до випуску книжково-журнальних видань. Здійснено класифікацію програмних засобів опрацювання текстових, графічних та ілюстраційних даних з враховуванням різних критеріїв, а саме: призначення, функціональних можливостей, способів використання, складності завдань, орієнтації на види поліграфічної продукції.

2. З використанням засобів теорії ієрархічних багаторівневих систем розвинуто та удосконалено інформаційну ієрархічну модель структури складного видання за рахунок введення нових елементів та формалізовані моделі описання його складових компонент, що дозволяє обґрунтувати вибір процедур їх комп'ютерного опрацювання.

3. Здійснено аналіз вихідних параметрів книжкових видань та вимог, що стосуються дотримання їх основних характеристик, в нормативних документах класичної технології випуску друкованої продукції та з використанням комп'ютерних видавничих систем. Обґрунтовано необхідність оптимізації процесу прийняття рішення у випадку сукупного накладання вимог під час верстання сторінок складних видань у середовищі комп'ютерних технологій.

4. Наведено основні кількісні характеристики текстової інформації для складних видань на основі ентропії інформації. Удосконалено математичні залежності, що уможливлюють підрахування обсягів текстової інформації та швидкість її передавання каналами зв'язку, в тому числі при наявності в них перешкод.

5. Розроблено модель процесу оцінювання складності книжкових видань, які можуть містити математичні та хімічні формули, таблиці, рисунки, підготовка яких здійснюється в середовищі комп'ютерних видавничих технологій. Розраховано критерій складності видань. При цьому враховується кількість груп елементів складності та число повторень кожного елемента у виділеній групі. Визначено питому вагу математичних формул для встановлених класифікаційних груп з врахуванням сумарної складності кодування та заданого обсягу видання.

6. Розроблено метод вагових коефіцієнтів пріоритетності виконання вимог, які стосуються правил сукупного верстання різних елементів складності, та описання взаємозв'язків між вимогами за допомогою орієнтованих графів.

7. Вперше здійснено моделювання та оптимізацію процесу аналізу вимог, які стосуються правил верстання сторінок складних книжкових видань. Програмним способом одержано мінімальний покриваючий шлях орієнтованого графа вихідних вимог, за допомогою якого мінімізується кількість зв'язків між вимогами та відповідні їм шляхи або середні вагові значення. В результаті кількість зв'язків між вимогами в порівнянні з вихідним графом зменшується приблизно у 2 рази.

8. Удосконалено математичну модель процесу автоматичного верстання сторінок складних книжкових видань. Розроблено алгоритм автоматичного верстання сторінок книжкових видань, який використовує введену зону форматування, попередньо утворені текстові та нетекстові блоки, їх характеристики, вертикальні проміжки між ними.

Виведено математичні залежності для підрахування величини зони форматування текстової сторінки.

9. Розроблено математичні моделі процесів тестування та налагодження програмного забезпечення комп'ютерних видавничих систем. Встановлено та розраховано кількісні критерії ступеня готовності та рівня функціональної повноти програми після кожного її результативного пуску на виконання.

10. Результати дисертаційних досліджень, розроблені методи оптимізації процесу верстання складних книжкових видань використовуються у навчальному процесі, запроваджені у практику редакційно-видавничої діяльності. моделювання алгоритм математичний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Андріїв І.В. Особливості побудови та подання алгоритмів комп'ютерного опрацювання тексту // Поліграфія і видавнича справа. Вип. 37. Львів: 2001. С. 154-163.

2. Андріїв І.В. Метод вагових коефіцієнтів пріоритетності виконання вимог до верстання сторінок // Квалілогія книги: Зб. наук. пр., Вип. 5. Львів: 2002. С. 170-175.

3. Андріїв І.В. Удосконалення алгоритму верстання сторінок книжкових видань // Комп'ютерні технології друкарства: Зб. наук. пр., №9, Львів: УАД, 2002. С. 115-120.

4. Сеньківський В.М., Андріїв І.В., Бучок Г.М., Піх І.В. Модульне структурування програмного забезпечення систем комп'ютерної підготовки видань // Комп'ютерні технології друкарства: Зб. наук. пр., №4, Львів: УАД, 2000. С. 146-154.

5. Сеньківський В.М., Андріїв І.В. Систематизація та використання засобів автоматизованого опрацювання текстової інформації // Квалілогія книги: Зб. наук. пр., Вип. 3. Львів: 2000. С. 28-32.

6. Андріїв І.В., Сеньківський В.М. Обгрунтування основних параметрів комп'ютерного формування тексту // Наукові записки: Наук. техн. збірник. Вип. 3. Львів: УАД, 2001. С. 52-57.

7. Сеньківський В.М., Піх І.В., Андріїв І.В. Особливості передачі текстової інформації каналами зв'язку // Комп'ютерні технології друкарства: Зб. наук. пр. №6, Львів: УАД, 2001. С. 299-306.

8. Андріїв І.В., Піх І.В., Сеньківський В.М. Критерії оцінки складності книжкових видань в умовах комп'ютерних технологій // Наукові записки: Наук. техн. збірник. Вип. 5. Львів: УАД, 2002. С. 71-74.

9. Піх І.В., Андріїв І.В., Шаблій І.В. Оптимізація зв'язків між інградієнгтами форматів даних для шпальт книжкових видань // Квалілогія книги: Зб. наук. пр., Вип. 5. Львів: 2002. С. 176-184.

10. Андріїв І.В., Сеньківський В.М. Особливості програмування алгоритмів опрацювання текстової інформації // Квалілогія книги: Зб. наук. пр., Вип. 4. Львів: 2002. С. 123-133.

11. Андріїв І.В., Піх І.В. Випробування програмного забезпечення комп'ютерних видавничих систем // Комп'ютерні технології друкарства: Зб. наук. пр., №7, Львів: УАД, 2002. С. 226-234.

12. Андріїв І.В., Піх І.В., Сеньківський В.М. Оптимізація процесу верстання сторінок книжкових видань з використанням графів // Наукові записки: Наук. техн. збірник. Вип. 6. Львів: УАД, 2003. С. 79-84.

Размещено на Allbest.ru

...