Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: «Видатний математик Глушков Віктор Михайлович»

Підготувала:

Дещенко Тетяна

Зміст

1. Біографія

2. Нагороди та звання

3. Діяльність

3.1 Теорія топологічних груп та топологічна алгебра

3.2 Теорія програмування та системи алгоритмічних алгебр

3.3 Кібернетик

Узагальнення

Література

1. Біографія

Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону у родині службовців. В 1941 році з золотою медаллю закінчив середню школу №1 в місті Шахти. Вищу математичну освіту отримав в Новочеркаському політехнічному інституті та Ростовському держуніверситеті.

З жовтня 1948 р. працював викладачем в Уральському лісотехнічному інституті, одночасно проводив інтенсивну науково-дослідну роботу.

У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську, а у грудні 1955 р. -- докторську дисертацію у Московському державному університеті.

Наступні 25 років активного життя ученого найтіснішим чином пов'язані з Академією наук УРСР та Інститутом кібернетики АН УРСР.

У 1957 році стає директором Обчислювального центру АН УРСР.

У 1958 р. В. М. Глушкова обирають членом-кореспондентом АН України за спеціальністю Алгебра.

У лютому 1961 р. В. М. Глушкова було обрано дійсним членом Академії наук України, а в 1964 р. він стає віце-президентом АН УРСР.

Під керівнцтвом Віктора Михайловича, Головною редакцією «Української радянської енциклопедії» видано першу в світі «Енциклопедію кібернетики» в 2-х томах українською та російською мовами.

Помер 30 січня 1982 року. після тяжкої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

2. Нагороди та звання

математик глушков віктор михайлович

У 1967 нагороджений орденом Леніна та премією ім. Крилова за цикл праць з теоретичної кібернетики, присвячених формальним методам проектуванняелектронних обчислювальних машин.

У 1968 присуджена Державна премія СРСР за розробку нових принципів побудови структур малих ЕОМ для інженерних розрахунків та математичного забезпечення для них, впроваджених в обчислювальних машинах серії «МИР».

У 1969 р. за великі успіхи у розвитку науки і підготовці кадрів В. М. Глушкову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

У 1970 р. присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки за розробку та впровадження автоматизованої системи управління радіотехнічним підприємством масового виробництва.

У 1973 нагороджений орденом Жовтневої Революції за заслуги в розвитку кібернетики та обчислювальної техніки.

У 1975 нагороджений орденом Леніна за заслуги в розвитку радянської науки та в зв'язку з 250-річчям АН СРСР.

У 1976 нагороджений орденом НДР за видатний внесок в співробітництво спеціалістів СРСР та НДР в розробку прогнозів розвитку технічних засобів електронних інформаційних систем.

У 1977 присуджена Державна премія СРСР (в складі авторського колективу) за цикл праць з теорії дискретних перетворювачів та методів автоматизації проектування ЕОМ, які знайшли застосування в діючих системах.

У 1978 присвоєне звання «Заслужений діяч науки УРСР»

У 1979 присуджена премія ім. С. О. Лебедєва за цикл робіт з теорії перспективних ЕОМ та створення швидкодіючих засобів обчислювальної техніки і систем управління.

У 1980 присуджена премія ім. Крилова за цикл праць з методів оптимізації в плануванні та управлінні.

3. Діяльність

3.1 Теорія топологічних груп та топологічна алгебра

Глушков проводив інтенсивну науково-дослідну роботу в галузі алгебраїчних структур. Його вчителями були провідні алгебраїсти країни С. М. Черніков і О. Г. Курош. У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську дисертацію «Локально-нільпотентні групи без кручення з умовою обриву деяких ланцюгів підгруп», а у грудні 1955 р. -- докторську дисертацію «Топологічні локально-нільпотентні групи». Отримані ученим математичні результати вивели його у ряд провідних алгебраїстів світу, оскільки ним була розв'язана узагальнена п'ята проблема Гільберта, а також досліджені властивості і будова локально бікомпактних груп і алгебр Лі, що дало змогу значно розвинути теорію топологічних груп і топологічну алгебру в цілому. Ці високі абстракції перетворилися на інструментарій пізнання багатьох процесів матеріального світу, наприклад, плазмених потоків або спільної поведінки взаємодіючих об'єктів різної природи.

3.2 Теорія програмування та системи алгоритмічних алгебр

У галузі теорії програмування та систем алгоритмічних алгебр В. Глушковим був зроблений фундаментальний внесок -- алгебра регулярних подій. Був розвинений апарат систем алгоритмічних алгебр, в рамках якого Глушковим була сформульована концепція, аналогічна принципу структурного програмування Дейкстри та доведена фундаментальна теорема про регуляризацію довільного алгоритма, зокрема програми чи мікропрограми. Глушковим був сформульований фундаментальний принцип мікропрограмного управління, згідно з яким абстрактна модель ЕОМ може розглядатись як взаємодія двох автоматів -- управляючого та операційного.

В 1974 за результатами цих досліджень була опублікована монографія Глушкова «Алгебра, языки, программирование».

3.3 Кібернетика

Під керівництвом В. М. Глушкова була створена унікальна «Енциклопедія кібернетики» яка не мала аналогів в світі та стала першою фундаментальною працею, в якій висвітлювались теоретичні аспекти кібернетичної науки, її застосування до таких галузей, як економіка, біологія, техніка. Певною мірою така всеохопність енциклопедії характеризує і діяльність самого Глушкова в цій сфері, яка була різнобічною і нетривіальною.

Глушковим були розроблені принципово нові підходи до створення систем обробки інформації, які кардинально змінили уяву про теорію систем управління та теорію обчислювальних систем, підготували основу для нового етапу розвитку науки про інформацію. Ще на початку становлення обчислювальної техніки, Глушков ініціював дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності. Він багато уваги приділяв розробці ідеї «мозкоподібних» структур ЕОМ, за якими йому вбачалися у майбутньому велетенські можливості. Численні проблеми штучного інтелекту ставилися і розв'язувалися в Обчислювальному Центрі АН УРСР. І серед них такі, як моделювання еволюції, автоматичне доведення теорем, побудова перших робототехнічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови, розпізнавання змісту фраз. Всесоюзна школа з розпізнавання образів у м. Києві у 1962 р. зібрала практично всіх спеціалістів країни з цих питань.

Монографія В. М. Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р.

За ініціативи В. М. Глушкова, в 1969 році на базі Київського університету імені Тараса Шевченка відкрито перший в СРСР факультет кібернетики.

Узагальнення

Віктор Михайлович сформулював поняття кібернетики як наукової дисципліни з комплексною методикою досліджень, визначив проблеми найефективнішої взаємодії людини з машиною і шляхи їх розв'язання. Запропоновані ним побудови «око-рука», «читаючий автомат», самоорганізуюча структура поклали початок новим прикладним технологіям, унікальним розробкам, пов'язаних зі створенням так званого штучного інтелекту.

Під безпосереднім керівництвом академіка Глушкова розроблені та впроваджені в практику унікальні автоматизовані системи управління, що на той час не мали аналогів у світі. Це, зокрема, АСК«Львів» та «Гальванік», які успішно працювали на львівському заводі «Електрон», київському «Арсеналі», інших підприємствах колишнього Радянського Союзу. В очолюваному ним інституті розроблена серія відомих ЕОМ, серед яких -- «Київ», «Дніпро», «Промінь» та інші.

Ідеї вченого ще впродовж багатьох років вважатимуться актуальними і слугуватимуть під час проектування як нових обчислювальних машин, так і різноманітних систем автоматизації та технологій, в тому числі й безлюдних. Віктор Глушков своїми фундаментальними працями в галузі алгебри, математичної логіки, теорії автоматів та алгоритмів, теорії математичних машин і їх практичного втілення ще за життя здобув визнання міжнародної наукової громадськості.

Література

1. Академик В. М. Глушков -- пионер кибернетики / Составитель В. П. Деркач. -- К.: Издательство Юниор, 2003. -- 384 с.

2. Капитонова Ю. В., Летичевский А. А. Парадигмы и идеи академика В. М. Глушкова. -- К.: Наукова думка, 2003-456 с.

3. Малиновский Б. Н. Академик Виктор Глушков. Золотые вехи истории компьютерной науки и техники в Украине. -- К.:"ВМУРоЛ", 2003. -- 183 с.

Размещено на Allbest.ru