Методика вивчення тотожних перетворень в основній школі

Викладення методики вивчення тотожних перетворень виразів у школі та місце цієї теми у програмі з алгебри; вимоги до знань і умінь; формування провідних понять теми; вивчення тотожних перетворень цілих виразів; типові помилки учнів і шляхи їх подолання.

Рубрика Математика
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 11.04.2014
Размер файла 48,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика вивчення тотожних перетворень в основній школі

План

1. Місце в програмі. Вимоги до знань умінь

2. Формування провідних понять теми.

3. Вивчення тотожних перетворень цілих виразів

4. Типові помилки учнів і шляхи їх подолання

1. Місце в програмі. Вимоги до знань та вмінь

У програмі з алгебри для 7 класу передбачено 33 години для вивчення виразів та їх перетворень. За цей час учні повинні повторити й уточнити відомості про числові та буквені вираз, формули. Поряд з цим вводяться поняття:

- цілого раціонального виразу;

- степеня з натуральним показником;

- одночлена і многочлена;

- тотожно рівних виразів;

- тотожності, тотожні перетворення виразів;

- формули скороченого множення і застосування їх до перетворення многочленів.

У результаті вивчення теми “Цілі вирази” учні повинні

знати:

уміти:

У 8 класі передбачено вивчення тотожних перетворень раціональних дробів, дробових виразів і перетворень ірраціональних виразів, пов'язаних з квадратним коренем.

За чинною програмою у 8 класі вводять поняття:

- степеня з цілим показником і розглядаються перетворення найпростіших виразів, що містять степені з від'ємним показником;

- квадратного кореня, арифметичного квадратного кореня та його властивості.

Вимоги до математичної підготовки учнів 8 класу з вище згаданих питань можна сформулювати так:

Мати уявлення про:

- степінь з нульовим показником, цілим від'ємним показником, його властивості;

- стандартний вигляд числа;

- алгебраїчний дріб, раціональний і дробовий вираз;

- раціональні рівняння;

- квадратний корінь, арифметичний квадратний корінь;

- ірраціональні та дійсні числа.

Знати:

Уміти:

У 9 класі тотожні перетворення цілих і дробових виразів використовуються для розв'язування рівнянь, нерівностей, систем рівнянь. Вводиться нове перетворення - розкладання квадратного тричлена на множники, яке використовується для побудови графіка квадратичної функції.

2. Формування основних понять теми

До основних понять теми належать: “числовий вираз”, “вираз із змінними” або “буквений вираз”, “тотожно рівні вирази”, ”одночлени”, “многочлени”, ”перетворення виразу”, “тотожне перетворення”, “дроби”, “дробовий вираз”, “раціональні вирази”.

Поняття виразу. Перетворення виразів.

З поняттями “вирази”, “значення виразу” та відповідними термінами учні ознайомлюються ще у молодших класах. У І-ІІ класах вводиться поняття суми, різниці, добутку і частки двох чисел. У ІІІ - IV класі розглядають числові вирази. Спрощення числових виразів виконують у V, використовуючи відомі учням закони арифметичних дій. Пропедевтично у V-VI класах розглядаються коефіцієнт і зведення подібних доданків. Ці спрощення потрібні для розв'язування рівняння. У VI класі вводять поняття ”взяття в дужки”, “винесення многочлена за дужки”, “зведення подібних доданків”. Спрощення виразів проводилося без введення відповідних термінів.

Систематичне вивчення виразів та їх перетворення починається у 7 класі.

Методисти не рекомендують давати означення поняття “вираз”, оскільки його важко сформулювати для учнів цього віку. Поняття про вирази (числові та буквені) формуються описово на конкретних прикладах. Окремі види виразів вводяться поступово, із вивченням програмового матеріалу.

Поняття тотожності, тотожно рівних виразів на рівні означень вводяться вперше у 7 класі. Поняття тотожних перетворень виразів пояснюється описово на прикладах. Досвідчені вчителі не рекомендують давати формальне означення тотожно рівних виразів, тотожних перетворень виразів. Краще ці поняття вводити на одному уроці, пов'язавши їх з потребою обчислення виразу, тобто конкретно-індуктивним методом.

На дошці записується вираз

а+5·(b-a)+18·b+6·a-3·b= (1)

а+5·b-5a+18·b+6·a-3·b= (2)

(9а-5a+6a) +(5b+18b-3b)=10a+20b (3)

Перехід до нового виразу обґрунтується законами дій

Вчитель пропонує обчислити значення виразу (3) при а=6,25, b=12.5, що дорівнює 315,5, тоді. звертається увага, що при а=6,25, b=12.5 значення виразів (1) і (2) також дорівнює 315,5, але обчислювати їх доведеться значно довше

Вирази (1)-(3) називають тотожно рівними. Після цього формується означення тотожно рівних виразів.

Аналізуючи знову вирази (1)-(3), вчитель вводить поняття тотожного перетворення виразу. Підкреслюється той факт, що раніше, спрощуючи вирази на основі законів арифметичних дій, учні фактично виконували їх тотожні перетворення.

Означення поняття тотожності у 7 класі вводиться на множині цілих виразів, а у 8 класі розширюється і дається нове означення тотожності, як рівності правильної лише за всіх допустимих значень змінних, що входять до її складу.

Для учнів 8 класу складнішими для сприймання є поняття “цілий вираз” бо він асоціюється з відомим їм поняттям цілого числа, а “дробовий вираз” - з поняттям звичайного дробу як числа

У 8 класі слід уточнити, узагальнити і розширити уявлення учнів про вирази:

- раціональним називають вирази, які утворені з чисел із змінних за допомогою додавання, віднімання, множення, ділення.

10х2у; 53; ;

Раціональні вирази можна поділити на два класи: цілі і дробові вирази. Цілими називаються вирази, складені з чисел і змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення і ділення на число, відмінне від нуля.

Дробовими раціональними виразами називаються раціональні вирази, які містять ділення на змінну або вираз із змінною.

Размещено на http://www.allbest.ru/

У 8 класі учні вперше стикаються з ірраціональними виразами. На цьому етапі навчання вони мають справу лише з ірраціональними виразами, які містять арифметичні квадратні корені.

Поняття одночлена.

Дидактична мета вивчення пункту: ввести поняття одночлена; продовжити формування навичок дій зі степенями.

Основні знання: уміти відрізняти одночлен від виразу, який не є одночленом; уміти перетворювати одночлен в одночлен стандартного вигляду.

Методичні рекомендації.

Поняття одночлена доцільно формувати конкретно-індуктивним методом, розглядаючи приклади:

5; х; -а; 5ab; 2,5x5; a2+b2.

Формального означення поняття одночлена не дається.

Одним з найважливіших представників класу тотожних перетворень у 7 класі є зведення одночленів до стандартного вигляду. Мотивується це перетворення потребою спрощення одночлена, одержаного при множені одночленів.

При зведенні одночлена до стандартного вигляду важливим є поняття коефіцієнта. Учні неправильно визначають коефіцієнти біля змінної у випадках, коли вони дорівнюють 1 та -1. За домовленістю їх не пишуть, а число -1 замінюють знаком мінус.

Важливо підкреслити теоретичну основу виконання перетворення: під час зведення одночлена до стандартного вигляду використовується переставний, сполучний закон множення і правило множення степенів з однаковою основою.

Після розгляду кількох прикладів формується правило: Щоб привести одночлени до стандартного вигляду, треба перемножити числові множники і степені змінних з однією основою.

Слід ввести вимогу:

1. У запису одночлена стандартного вигляду дужки не ставляться.

2. Одночлен має тільки один числовий множник, який записується на першому місці.

3. Кожний добуток однакових змінних подається у відповідному степені. Наприклад 3хххуух=3х4у2

Важливо зауважити, щоб будь-яке число є одночленом записаним у стандартному вигляді.

Основне призначення вправ на цьому уроці полягає у виробленні вміння зводити вирази до стандартного виду одночлена.

На закріплення пропонуються вправи типу:

1. Назвіть коефіцієнти одночленів:

6a3b2; -3а2b3; 7; a7b2; -a2b2; -5.

2. Які з одночленів

3a2b3; (-7)a2b3; 3(a2b3); (-1)a3b3; a2b2; -a2b3

мають стандартний вигляд?

3. Зведіть до стандартного вигляду одночлени.

4. Подайте дані одночлени у вигляді добутку двох одночленів, з яких один заданого вигляду:

Наприклад, запишіть одночлен -54х3у2у у вигляді добутку двох одночленів, з яких один -9х2у.

Піднесення одночленів до степеня не викликає труднощів у школярів. Проте деякі з них забувають підносити до степеня коефіцієнт.

Многочлени

Дидактична мета вивчення пункту: ввести поняття многочлена; навчити зводити многочлени, додавати і віднімати многочлени; множити многочлен на одночлен та на інші многочлени.

Методичні рекомендації.

Поняття многочлени не викликає в учнів труднощів. Основне що повинні опанувати семикласники під час вивчення теми “Многочлени” - це навчитися додавати, віднімати і множити многочлени.

Поняття многочлена зручно формувати розглядаючи суму двох і більше одночленів. При цьому корисно розглянути випадок коли коефіцієнт хоч би одного одночлена є від'ємним.

За програмою вивчається дія множення многочлена на одночлени і многочлена на многочлен.

3. Вивчення тотожних перетворень цілих виразів

Перетворення у курсі алгебри розподіляються на два класи:

1. тотожні перетворення - перетворення виразів;

2. рівносильні перетворення - перетворення формул.

Під час вивчення різних видів тотожних перетворень доцільним виявляється алгоритмічний підхід. Вивчення кожних видів перетворень має завершуватися (або починатися) формулюванням правила (алгоритму ) перетворення.

Основні види тотожних перетворень

1. Запис арифметичних дій та їх законів - 5клас.

2. Розкриття дужок - 6 клас.

3. Зведення подібних доданків - 6клас.

4. Взяття в дужки - 7 клас.

5. Тотожні перетворення цілих виразів - 8 клас.

6. Розкладання многочлена на множини (способом групування, винесення спільного множника за дужки) - 7 клас.

7. Формули скороченого множення - 7 клас.

8. Перетворення степенів з цілим показником в два етапи:

а) 7 клас з цілим невід'ємним

б) 10 клас з цілим від'ємним та раціональним показником.

9. Перетворення дробових раціональних виразів - 8 клас.

10. Перетворення ірраціональних виразів:

а) 8 клас квадратний корінь, його властивості перетворення виразів, що містять квадратний корінь.

б) 10 клас - дістають значення і вміння стосовно кореня n-го степеня та степеня з дробовим показником.

в) 10 клас узагальнене поняття системи.

11. Перетворення тригонометричних виразів.

12. Перетворення логарифмічних виразів.

3.1 Винесення спільного множника за дужки

Дидактична мета: навчити учнів виносити спільний множник за дужки.

Основні знання та вміння: уміти виносити за дужки одночленний множник, виконувати перевірку розкладання на множники за допомогою множення одночлена на многочлен, взятого в дужки.

Методичні рекомендації.

У тотожних перетвореннях многочленів найважчим для учнів 7 класів є винесення спільного множника за дужки, яке розглядається після вивчення добутку одночлена на многочлен, як обернене перетворення. Основна складність при його виконанні - це виділення спільного множника у записі многочлена.

Тому доцільно виконати підготовчі вправи

1. Подайте різними способами степінь у вигляді добутку степенів:

а) х4; б) у3 в) а5;

2. Обчислити раціональним способом такі вирази:

а) 0,2·7+0,8·7; б) 12,3·0,9+12,3·0,1 в) 65·35+652;

3. Обчислити значення виразів: 5,87х - х2 при х = 3,87. При виконанні цієї вправи показуємо практичну доцільність винесення спільного множника за дужки.

Після цього розв'язують вправи на виділення спільного множника у многочленах з однією змінною з використанням розподільного закону

а) 7n+14n2=7n+7n·2n в)7х3-8х2=7х2·х-8х2 б) 2y2-3y3-y5=2y2-3y2·y- y2·y3

Звертається увага, що показник степеня змінної (в останньому випадку) у винесеному виразі є найменшим з усіх показників з якими ця змінна входить у многочлен.

Детальне обговорення кожного кроку розв'язування та їх співставленням дозволяють вказати послідовність дій які необхідно виконати:

а) знайти і виділити спільний множник многочлена із знаком “+” або “-”. Змінні, що входять в усі одночлени многочлена, включаються у спільний множник з найменшим показником.

б) виносять знайдений спільний множник за дужки, користуючись розподільним законом множення.

в) кожний многочлен подається у вигляді добутку двох множників, один з яких знайдений спільний множник.

3.2 Формули скороченого множення

Дидактична мета: виробити вміння застосовувати формулу (a+b)(a-b)=a2-b2 для скороченого множення різниці виразів на суму і розкладу на множники різниці квадратів.

Знання та вміння: Знати виведення і словесне формулювання тотожності (a+b)(a-b)=a2-b2 . Уміти застосовувати цю тотожність при умові, що а і b - будь-які одночлени з числовими показниками. Уміти застосовувати цю тотожність для раціоналізації обчислень, тотожних перетворень цілих виразів, скорочення дробів, розв'язування рівнянь.

Методичні рекомендації.

Під час вивчення цієї тотожності доцільно підкреслити, що а і b - змінні, замість яких можна підставляти будь-який вираз.

При вивчені теми “формули скороченого множення” особливу увагу слід звернути на читання виразів, оскільки учням постійно треба переходити від формул до їх словесного вираження і навпаки.

Виводиться формула на конкретних прикладах. Пропонується перемножити многочлени:

(х+m)(x-m)=x2-mx+mx-m2= x2-m2

(5+a)(5-a)=52-5a+5a-a2=25-a2

(x+z)(x-z)=x2-zx+zx-z2=x2-z2

(a+b)(a-b)=a2-ab+ab-b2=a2-b2

Аналізуючи розв'язані вправи робимо висновок, що добуток суми двох виразів на їх різницю дорівнює різниці квадратів цих виразів.

Записується (a+b)(a-b)=a2-b2 ця рівність є тотожна. Ліву і праву частини можна поміняти. Вона правильна при будь-яких значеннях a і b.

Після виведення пропонуємо учням прочитати словесне формулювання тотожності у підручнику і виконати вправи на закріплення. Доцільно вимагати від учнів словесного коментування умови і одержаного результату.

Після того як учні навчились застосовувати тотожність можна переходити до складніших випадків використання формули, що пов'язані із застосуванням переставного закону додавання і винесення спільного множника за дужки.

4 Форми роботи з учнями з формування необхідних навичок .Типові помилки учнів і шляхи їх подолання

У тотожних перетвореннях цілих виразів розповсюджені такі помилки:

- Учні додають коефіцієнти, а змінні множать, наприклад:

9а+3а-12а2

- Додають окремо коефіцієнти і окремо буквені вирази, наприклад:

8у+5у=13+2у

- Віднімають коефіцієнти, а про буквені вирази “забувають”, наприклад:

6х+2х=4

Помилки такого типу пов'язані з нерозумінням розподільного закону множення відносно додавання і віднімання.

Під час додавання (віднімання) степенів учні додають (віднімають) і коефіцієнти, і показники степенів.

Аналогічна помилка спостерігається і при множені (діленні) степенів. наприклад:

2+7а2=12а2633; х4х312; m8:m4=m2

Для подолання цих помилок, слід підібрати завдання в яких вимагається довести правильність висновків, які зробили самі учні. Наприклад:

1. доведіть, що в рівностях

bm+bn=bm+n ; 3·3а=18а2; 3х+5х+2х=10+3х

допущені помилки. Знайдіть ці помилки

2. Порівняйте значення виразів

2+5а2, 4, 2, якщо

Поясніть, між якими двома із двох даних виразів можна поставити знак дорівнює і чому?

3. Дано рівність

2а+Размещено на http://www.allbest.ru/

=8а; Размещено на http://www.allbest.ru/

·3а2.

Замість квадратиків поставити такі числа або вираз, щоб рівності були правильними.

4. Серед виразів

17+2х, 7х+10х, 20х-3х, 17х,

знайдіть такі, які набувають рівні значення при будь-яких значеннях х.

Для попередження помилок час від часу слід пропонувати учням вказувати правило, властивість на які спирається виконання перетворення. Слід звернути увагу на закономірності, які можна використати для самоконтролю.

Наприклад: при винесенні за дужки одночленного множника, у дужках одержуємо многочлен, що містить стільки ж членів що й вихідний.

При множені многочлен який має m членів на многочлен, що має к членів, одержимо многочлен, що має кm членів. При зміні знаку чисельника (знаменника) дробу знак дробу зміниться на протилежний і т.д.

Звертаємо увагу на записи. Наприклад: запис

є джерелом грубих помилок.

Помилки, які допускають учні під час розкладу многочленів на множники.

1. Виносячи за дужки спільний множник, який співпадає з одним із членів многочлена, забувають писати 1 на місці цього числа. Наприклад:

2ах+3ху+х=х(2а+3у)

2. Якщо спільний множник - многочлен, то учні часто записують його двічі. Наприклад:

m2(m+a)-b(m+a)=(m+a)(m+a)(m2-b)

3. Якщо спільний множник - різниця, то учні не враховують з яким знаками входять у вихідний вираз компоненти цієї різниці.
Наприклад:

х4- 3у-у3+ху23(х-у)-у2(х+у)

х3(х-у)-у2(у-х)=(х-у)(х33).

Для подолання таких помилок можна використовувати вправи

1. Дано одночлен 18х4у6. подайте його у вигляді добутку двох одночленів так, щоб у першому з них коефіцієнт був 3, а в другому множник у3. Скільки таких добутків можна записати.

2. Дано одночлени

2у2, 25х3у4, 15х4у5.

Вкажіть декілька їх їх спільних множників.

3. Дано рівності

b2(x+a)-b3(...)=b2(x+a)(1-b);

m5(1-n)-m3(n-1)=m3(...)(m2+1)

Замість трьох поставте такі вирази, щоб рівість була провильною.

4. Виконайте множення: а) 2ах2(3у+1). Винесіть за дужки спільний множник:

б) 6ах2у+2ах

Чи можна поставити знак “=” між виразами а) і б)?

Під час множення многочленів часто зустрічається такі помилки:

(а+b) (а+b)=а2+b2; (2a+3b)(4c+5a)=8ac+15ab;

(3ab+1)(3ab-1)=9a2b2+3ab

Більшість помилок є наслідком поспішності вчителя. Не сформувавши міцних навичок множення многочлена, вчитель переходить до формул скороченого множення. Корисним є завдання у яких треба піднести до квадрата двочлен або до куба безпосередньо користуючись означенням степеня і означенням множення.

методика тотожні перетворення вирази

Література

1. Слепкань З.І. ”Методика навчання математики.” 2000 р.

2. Бевз Г.П. Методика викладання математики. К.-1981 р.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розгляд програми вивчення паралельності прямих у просторі. Аналіз викладення теми конструювання геометричних тіл та дослідження їхніх властивостей у шкільних підручниках геометрії. Методика навчання учнів теоретичного матеріалу та розв’язування завдань.

    курсовая работа [699,1 K], добавлен 26.03.2014

  • Теоретичні основи формування математичних понять. Поняття, як логіко-гносеологічна категорія. Об’єкт, поняття. Схожість їх і різниця. Суттєві і несуттєві властивості понять. Прийоми їх виявлення. Зміст і об’єм поняття, зв'язок між ними. Види понять.

    дипломная работа [328,4 K], добавлен 21.07.2008

  • Дидактична гра як форма навчання. Теоретичні основи використаня дидактичних ігор під час навчання геометрії в основній школі. Методичні передумови та вимоги до організації і проведення дидактичних ігор. Дидактичні ігри на прикладі геометрії 9 класу.

    курсовая работа [207,2 K], добавлен 05.12.2007

  • Основні типи стереометричних задач на побудову та методи їх розв’язування. Методичні рекомендації до проведення уроків з навчання учнів розв’язуванню цих задач на побудову. Комп’ютерна підтримка навчання учнів розв’язуванню задач засобами пакету GRAN.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 26.08.2014

  • Умова існування цілих розв’язків лінійних діофантових рівнянь, алгоритм Евкліда. Розв’язування лінійних рівнянь з двома змінними в цілих числах. Методика вивчення діофантових рівнянь в загальноосвітніх школах. Діофантові рівняння вищих порядків.

    курсовая работа [758,4 K], добавлен 15.05.2019

  • Проблема формування конструктивно-геометричних умінь та навичок учнів в старшій профільній школі. Поняття геометричних побудов; паралельне і центральне проектування та їх властивості. Основні типи задач в стереометрії та методи їх розв’язування.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 11.02.2014

  • Застосування криптографічних перетворень і використання загального секрету довгострокових ключів. Висока криптографічна стійкість та криптографічна живучість. Формування сеансових довгострокових ключів, знаходження та рішення математичних алгоритмів.

    контрольная работа [116,4 K], добавлен 29.08.2011

  • Узагальнення учбового матеріалу шкільного курсу алгебри в розділі "Рівняння та нерівності"; розробка пропозицій щодо використання програмно-графічного комплексу Microsoft Mathematics 4.0 для впровадження інтегрованих інноваційних методологій викладання.

    дипломная работа [2,2 M], добавлен 16.06.2013

  • Теоретичні відомості з курсу числення функцій однієї та багатьох змінних, наглядні приклади та вправи з розв’язанням. Тренувальні вправи для розв’язання на практичних заняттях і самостійної роботи. Зразки контрольних робіт з кожної розглянутої теми.

    учебное пособие [487,6 K], добавлен 10.04.2009

  • Основні поняття чисельних методів розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. Алгоритм Гаусса зведення системи до східчастого виду послідовним застосуванням елементарних перетворень. Зворотній хід методу Жордана-Гаусса. Метод оберненої матриці.

    курсовая работа [165,1 K], добавлен 18.06.2015

  • Методика введення основних понять теми, розв’язування задач векторним методом. Вибір тем, які легко викладаються з використанням векторного метода. Доведення теорем векторним методом. Виділення вмінь, необхідних для успішного оволодіння методом.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 19.02.2014

  • Вивчення існування періодичних рішень диференціальних систем і рівнянь за допомогою властивостей симетричності (парність, непарність). Основні теорії вектор-функцій, що відбивають. Побудова множини систем, парна частина загального рішення яких постійна.

    курсовая работа [87,8 K], добавлен 20.01.2011

  • Зведення до канонічного вигляду кривих і поверхонь другого порядку методом ортогональних перетворень, побудова їх за заданими канонічними рівняннями. Визначення лінійних операторів та квадратичних форм. Власні вектори та значення лінійного оператора.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 13.11.2012

  • Вироджена (особлива) або не вироджена (не особлива) квадратна матриця та вироджене або не вироджене лінійне перетворення невідомих. Добуток матриці, асоціативності множення матриць. Опис програми Matrtest, містить початкову матрицю та її розмірність.

    курсовая работа [95,0 K], добавлен 16.03.2009

  • Основні поняття з теорії рядів, характеристика методів підсумовування збіжних рядів. Особливості лінійних перетворень рядів, суть методів Ейлера, Куммера, Пуассона і Чезаро. Поняття суми розбіжного ряду, що задовольняє умовам регулярності і лінійності.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 23.09.2012

  • Визначення системи лінійних рівнянь та її розв’язання. Поняття рангу матриці, правило Крамера та види перетворень з матрицею. Способи знайдення оберненої матриці А–1 до невиродженої матриці А. Контрольні запитання та приклади розв’язування задач.

    задача [73,5 K], добавлен 25.03.2011

  • Вивчення теорії наближених обчислень і чисельних методів лінійної алгебри. Опис прямих і ітераційних методів вирішення систем лінійних рівнянь, алгоритмізація і точність наближених обчислень функції. Чисельна інтеграція звичайних диференціальних рівнянь.

    лекция [103,6 K], добавлен 06.02.2014

  • Вивчення рівняння з однією невідомою довільного степеня та способів знаходження коренів таких рівнянь. Доведення основної теореми алгебри. Огляд способу Ньютона встановлення меж дійсних коренів алгебраїчних рівнянь. Відокремлення коренів методом Штурма.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 06.10.2012

  • Поняття та методика визначення геометричного місця точки на площині. Правила та головні етапи процесу застосування даного математичного параметру до розв’язання задач на побудову. Вивчення прикладів задач на відшукання геометричного місця точки.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 12.06.2011

  • Аналіз рівняння еліпсоїда, властивостей кривих і поверхонь другого порядку. Канонічне рівняння гіперболи за допомогою перетворень паралельного переносу й повороту координатних осей. Дослідження форми поверхні другого порядку методом перетину площинами.

    курсовая работа [137,1 K], добавлен 27.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.