Власні вектори квазілінійних операторів

Опис структури множини нормованих власних векторів дійсних нелінійних операторів з компактним квазілінійним самоспряженим неперервним зображенням; топологічних властивостей підмноговидів пар. Гомотопічна класифікація типових квазілінійних зображень.

Рубрика Математика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2014
Размер файла 140,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дисертацію присвячено опису структури множини нормованих власних векторів квазілінійних операторів. Дано опис топологічних властивостей многовиду самоспряжених операторів, у яких певні власні значення мають певну кратність, і многовиду пар (оператор, власний вектор). Введено поняття компактного квазілінійного самосопряженого цілком неперервного зображення квазілінійних операторів. На квазілінійні оператори поширено поняття номера і кратності власного значення та виділено клас типових зображень, що породжують оператори із простими власними значеннями. В термінах індексу перетину многовидів дано гомотопічну класифікацію типових зображень і опис структури множини нормованих власних векторів, що відповідають операторам із цих класів. Дано застосування одержаної класифікації для дослідження малих власних векторів (функцій), нормованих власних векторів і віток власних векторів.

Ключові слова: квазілінійне зображення, власний вектор, многовид самоспряжених операторів, многовид пар (оператор, власний вектор), індекс перетину, гомотопічна класифікація.

Дымарский Я.М. Собственные векторы квазилинейных операторов. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора физико-математических наук по специальности 01.01.01 - математический анализ. - Физико-технический институт им. Б.И.Веркина НАН Украины, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена описанию структуры множества нормированных собственных векторов квазилинейных операторов. Теория нормированных собственных векторов нелинейных операторов в основном развита для потенциальных и монотонных операторов, а также для операторов, инвариантных относительно некоторой группы преобразований (Л.А.Люстерник, М.А.Красносельский, И.В.Скрыпник, С.И.Похожаев, J.Schwartz, F.Browder, P.L.Lions, E.N.Danser). Pезультатов о нормированных собственных векторах операторов общего вида известно немного. Прежде всего, это классические теоремы о собственном векторе на четномерной поверхности и теорема Биркгофа-Келлога-Роте. Отметим работы Ю.Г.Борисовича и О.В.Кунаковской, в которых получены достаточные условия сушествования второго нормированного собственного вектора. Особое место занимает статья Л.А.Люстерника (1941 г.) и примыкающие к ней работы (J.H.Wolkowisky, H.Berestycky, M.J.Crendall, P.H.Rabinowtz, Я.М.Дымарский, П.Е.Жидков), в которых описана глобальная структура множества нормированных собственных векторов исследуемых операторов. Нелинейные операторы, рассматриваемые во всех этих работах, обладают существенной особенностью: с каждым из них связано некоторое (ассоциированное) семейство самосопряженных линейных операторов с исключительно простым спектром. В настоящей работе решена проблема описания глобальной структуры множества нормированных собственных векторов квазилинейных операторов, имеющих компактное квазилинейное самосопряженное вполне непрерывное представление. (Понятие квазилинейного представления введено А.И.Перовым, результаты которого были развиты П.П.Забрейко и А.И.Поволоцким). Таким операторам сопоставляется ассоциированное семейство линейных самосопряженных операторов, обладающих конечнократным (но не обязательно простым) спектром. Квазилинейный вид исследуемых операторов позволяет свести проблему нормированных собственных векторов к проблеме пересечения двух банаховых подмногообразий: подмногообразия пар (самосопряженный оператор, собственный вектор) и графика квазилинейного представления.

Получены следующие основные результаты.

1. Описана гладкая структура и взаимное расположение подмногообразий компактных самосопряженных операторов, у которых собственные значения определенного номера имеют определенную кратность. Cформулированы достаточные условия истинности гипотезы В.И.Арнольда о наличии гладкой структуры у подмножеств, содержащих симметрические дифференциальные операторы, собственные значения которых имеют определенную кратность.

2. Описано многообразие пар (самосопряженный компактный оператор, нормированный собственный вектор). Впервые описаны гладкая и гомотопическая структуры многообразия собственных функций семейства периодических операторов Штурма-Лиувилля.

3. Дано определение квазилинейного оператора, имеющего компактное квазилинейное самосопряженное вполне непрерывное представление. Введены понятия номера и кратности собственного значения и собственного вектора квазилинейного оператора. Выделены классы типичных квазилинейных представлений, порождающих квазилинейные операторы с простым спектром. В терминах пересечения многообразия пар и графика квазилинейного представления дана геометрическая интерпретация собственного вектора, его номера и кратности.

4. С помощью квазилинейного представления получены новые теоремы о сходимости проекционного метода в проблеме собственных векторов квазилинейных операторов.

5. Описаны свойства квазилинейных операторов. Дано харак-теристическое описание операторов, допускающих усиленно непрерывное квазилинейное представление. Построено квазилинейное вполне непрерывное представление для вполне непрерывных операторов, имеющих в нуле квадратичную нелинейность.

6. Обосновано существование и исследованы свойства ориентированного индекса пересечения подмногообразия пар и графика квазилинейного представления. В терминах индекса пересечения дана гомотопическая классификация типичных квазилинейных представлений и указана связь этой классификации с разрешимостью проблемы нормированных собственных векторов.

7. Предложена новая методика исследования бифуркаций в случае двукратного вырождения собственного значения линеаризованной задачи. Доказаны новые теоремы о структуре нормированных собственных векторов (функций) и ветвей собственных векторов для квазилинейных абстрактных операторов, а также дифференциальных и интегро-дифференциальных операторов.

Ключевые слова: квазилинейное представление, собственный вектор, многообразие самосопряженных операторов, многообразие пар (оператор, собственный вектор), индекс пересечения, гомотопическая классификация.

Dymarskii Ya.M. Eigenvectors of quasi-linear operators. - The manuscript. Thesis for doctor's degree by speciality 01.01.01 - mathematical analysis. - B.Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering, NAS of Ukraine, Kharkov, 2003.

The thesis is devoted to the description of the set of normalized eigenvectors of quasi-linear operators. The topological properties of the submanifold of self-adjoined operators and manifold of pairs (an operator, an eigenvector) are obtained. The notion of compact quasi-linear self-adjoined completely continuous representation is introduced. The definitions of the number and the multiplicity of eigenvalue are carried over to the quasi-linear operators. The class of typical representations that generate operators with simple eigenvalues is distinguished. The homotopic classification of typical representations and the description of set of normalized eigenvectors are given in terms of intersection number. The applications of this classifications to investigation of small eigenvectors (eigenfunctions), normalized eigenvectors end branches of eigenvectors are given too.

Key words: quasi-linear representation, eigenvector, manifold of self-adjoined operators, manifold of pair (operator, eigenvector), intersection number, homotopic classification.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Означення і найпростіші властивості лінійних операторів. Контрольний приклад отримання власних значень. Матриця лінійного оператора. Опис та текст програми. Власні вектори й значення лінійного оператора. Теорія лінійних просторів та її застосування.

    курсовая работа [74,8 K], добавлен 28.03.2009

  • Важливість ролі власних векторів. Векторний простір і лінійний оператор в ортогональному проектуванні його на площину. Роль одновимірних інваріантних підпросторів. Вигляд матриці оператора в базисі, що складається з власних векторів цього оператора.

    лекция [120,9 K], добавлен 19.06.2011

  • Розгляд поняття матриці, видів (нульова, блочна, квадратна) та дій над нею. Аналіз способів знаходження власних векторів і власних значень матриць згідно методів Данілевського, Крилова, Леверрьє, невизначених коефіцієнтів та скалярних добутків.

    курсовая работа [445,1 K], добавлен 03.04.2010

  • Поняття лінійного оператора, алгебраїчні операції над ним та базові властивості. Лінійні перетворення (оператори) із простору V в W. Матриця лінійного оператора. Перетворення матриці оператора при заміні базису. власні значення і власні вектори.

    курсовая работа [452,3 K], добавлен 25.03.2011

  • Зведення до канонічного вигляду кривих і поверхонь другого порядку методом ортогональних перетворень, побудова їх за заданими канонічними рівняннями. Визначення лінійних операторів та квадратичних форм. Власні вектори та значення лінійного оператора.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 13.11.2012

  • Вектори як направлені відрізки, що мають довжину, напрям і положення в таких просторах і розглядаються як вектори-стовпці. Характеристика головних операцій над векторами, їх базис та норми. Дії над матрицями та їх власні значення, принципи нормування.

    презентация [50,1 K], добавлен 06.02.2014

  • Загальні положення та визначення в теорії моделювання. Поняття і класифікація моделей, iмовірнісне моделювання. Статистичне моделювання, основні характеристики випадкових векторів. Описання програмного забезпечення для моделювання випадкових векторів.

    дипломная работа [12,0 M], добавлен 25.08.2010

  • Бази топології і системи околів. Замикання множини. Аксіоми численності. Збіжні послідовності. Прямий добуток, компактність і неперервні відображення топологічних просторів. Математичний аналіз лема Бореля-Лебега. Розкриття поняття секвенційних просторів.

    курсовая работа [358,3 K], добавлен 14.02.2016

  • Означення теорії множин. Дії над множинами. Алгебра множин. Вектори і прямий добуток множин. Властивості відношень. Способи задання функції. Сукупність підстановок множини. Алгебраїчні операції та системи. Властивості рефлексивності та симетричності.

    конспект урока [263,1 K], добавлен 28.06.2012

  • Класифікація та типи чисельних методів розв’язування систем лінійних рівнянь і обернення звернення матриць точні, ітераційні та комбіновані. Їх порівняльна характеристика та умови використання в окремих випадках. Вектори та операції над ними, норми.

    презентация [85,6 K], добавлен 06.02.2014

  • Комплексні числа як розширення множини дійсних чисел. Приклади дії над комплексними числами: додавання, віднімання та множення. Геометрична інтерпретація комплексних чисел. Тригонометрична форма запису комплексних чисел, поняття модуля і аргумента.

    реферат [75,3 K], добавлен 22.02.2010

  • Розв'язання системи рівнянь методом Гауса і за формулами Крамера. Знаходження власних значень і векторів матриці, косинуса кута між векторами. Визначення з якої кількості товару більш вигідним становиться продаж у магазині. Диференціювання функцій.

    контрольная работа [104,7 K], добавлен 06.03.2013

  • Чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь: лінійні і нелінійні рівняння, метод простих ітерацій, метод Ньютона. Практичне використання методів та особливості розв’язання систем нелінійних рівнянь у пакеті Mathcad, Excel та на мові С++.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Історія становлення поняття дійсного числа. Властивості ланцюгових дробів загального виду з додатними елементами. Зображення дійсних чисел ланцюговими дробами загального виду і системними дробами. Задачі, при розв’язанні яких використовуються ці дроби.

    курсовая работа [415,0 K], добавлен 02.03.2014

  • Корені многочленів. Пошук коренів рівняння з достатнім ступенем точності. Важлива проблема механіки – теорія стійкості і з‘ясування умов, коли усі корені даного алгебраїчного рівняння мають від‘ємні дійсні частини. Число дійсних коренів. Правило Декарта.

    курсовая работа [62,6 K], добавлен 26.03.2009

  • Вивчення властивостей натуральних чисел. Нескінченість множини простих чисел. Решето Ератосфена. Дослідження основної теореми арифметики. Асимптотичний закон розподілу простих чисел. Характеристика алгоритму пошуку кількості простих чисел на проміжку.

    курсовая работа [79,8 K], добавлен 27.07.2015

  • Вивчення існування періодичних рішень диференціальних систем і рівнянь за допомогою властивостей симетричності (парність, непарність). Основні теорії вектор-функцій, що відбивають. Побудова множини систем, парна частина загального рішення яких постійна.

    курсовая работа [87,8 K], добавлен 20.01.2011

  • Поняття множини. Операції над множинами. Об’єднання і переріз двох множин. Різниця і доповненя множин. Множини з відношеннями. Прямий (декартів) добуток множин. Бінарні відношення. Відношення еквівалентності. Відношення порядку. Предикати.

    курсовая работа [239,3 K], добавлен 10.06.2007

  • Поняття вектора, його характерні риси та ознаки, порядок визначення координат та напряму. Додавання, віднімання та множення вектора на число. Тривимірний векторний простір і його підпростори. Колінеарність та компланарність векторів, їх скалярний добуток.

    курсовая работа [473,6 K], добавлен 17.11.2009

  • Межі дійсних коренів. Опис та текст програми. Методи наближеного пошуку меж та самих коренів многочлена з дійсними коренями. Метод пошуку точних значень многочленів з числовими коефіцієнтами. Контрольний приклад находження відрізків додатних коренів.

    курсовая работа [49,5 K], добавлен 28.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.