Індекси матриць показників

Аналіз горенштейнових матриць та їх сагайдаків. Вивчення матриць показників та матриць суміжності сагайдаків зведених горенштейнових матриць, підстановка Кириченка яких не є циклом. Опис виняткових підстановок Кириченка горенштейнових матриць показників.

Рубрика Математика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2015
Размер файла 67,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фізико-математичних наук

01.01.06 -- алгебра і теорія чисел

ІНДЕКСИ МАТРИЦЬ ПОКАЗНИКІВ

Зеленський Олексій Віталійович

Київ - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню зв'язків між теорією графів та структурною теорією кілець. Один із аспектів теорії кілець є вивчення властивостей кілець за допомогою теорії графів. Важливим етапом у розвитку теорії скінченновимірних алгебр над полем та їх зображень була робота швейцарського математика Габріеля, в якій було введено поняття сагайдака скінченновимірної алгебри.

Поняття сагайдака скінченновимірної алгебри було перенесено В.В. Кириченком на випадок нетерових напівдосконалих кілець у 1975 році як правої схеми кільця. Багато властивостей кілець можна охарактеризувати властивостями їх сагайдаків. Перші важливі результати в цьому напрямі належать визначним українським алгебраїстам В.В. Кириченко та Ю.А. Дрозду.

Один із важливих класів, що виникає в різних питаннях теорії кілець та теорії цілочисельних зображень, - клас черепичних порядків. З точки зору абстрактної теорії кілець черепичний порядок є первинним нетеровим напівдосконалим та напівдистрибутивним кільцем з ненульовим радикалом Джекобсона. Черепичні порядки (tiled orders) вивчалися Ятегаонкаром В.А., Тарсі Р.Б. та іншими математиками, починаючи з 70-их років минулого століття. Паралельно такі кільця вивчалися у Радянському Союзі Завадським О.Г. і Кириченком В.В. під назвою напівмаксимальні кільця.

Особливо великий внесок у розвиток теорії черепичних порядків зробили Сімсон Д., Рогенкамп К.В., Дрозд Ю.А., Завадський О.Г. та Кириченко В.В.

Кожний черепичний порядок повністю визначається своєю матрицею показників і дискретно нормованим кільцем. Багато властивостей таких кілець повністю визначаються їх матрицями показників, зокрема, сагайдаки таких кілець. Порівняно недавно матриці показників стали окремим об'єктом вивчення. Сагайдак матриці показників співпадає з сагайдаком черепичного порядку з даною матрицею показників. Для дослідження матриць показників та їх сагайдаків використовуються також комбінаторні та геометричні методи.

Матриці показників та черепичні порядки притягують увагу багато алгебраїстів. Цим питанням присвячена монографія Сімсона “Linear Representations of Partially Ordered Sets and Vector Space Categories” та розділи першого та другого томів монографії М. Хазевінкеля, Н. Губарені, В.В. Кириченка “Alebras, Rings and Modules”.

Японські математики Фуджита, Сакай виявили зв'язки між черепичними порядками та скінченновимірними алгебрами над полем.

Актуальність теми. В дисертаційній роботі продовжується дослідження матриць показників. Вона присвячена вивченню горенштейнових матриць показників, сагайдаків матриць показників та індексів матриць показників. В роботі досліджується зв'язок між матрицями показників та латинськими квадратами. Вивчається умови, за яких сильнозв'язний простий сагайдак є допустимим або не допустимим, жорстким або не жорстким.

Зв'язок роботи з науковими програмами Тема дисертаційної роботи пов'язана з тематикою наукових досліджень кафедри геометрії механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дисертації використані при виконанні завдань підрозділу "Розробка алгебраїчних та геометричних методів дослідження алгебраїчних структур з використанням комбінаторних та категорних підходів" держбюджетної теми 06БФ038-02 (номер державної реєстрації 0106U005862).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є

-допустимі сагайдаки;

-жорсткі сагайдаки;

- горенштейнові матриці показників;

-індекси зведених матриць показників,

-індекси горенштейнових матриць показників;

-латинські квадрати, які симетричні відносно основної діагоналі, симетричні відносно побічної діагоналі;

-виняткові підстановки Кириченка горенштейнових матриць показників.

Завдання дослідження:

-дослідити матриці показників та матриці суміжності сагайдаків зведених горенштейнових матриць, підстановка Кириченка яких не є циклом;

-описати всі виняткові підстановки Кириченка горенштейнових матриць показників;

-довести, що для довільного натурального n та для довільного натурального k, що не перевищує n, існує зведена матриця показників розмірності n, індекс якої дорівнює k;

- довести, що для довільного натурального n та для довільного натурального k, яке менше ніж n, існує горенштейнова матриця розмірності n, індекс якої дорівнює k. Вказати явний вигляд такої матриці;

- описати всі натуральні n, для яких можна побудувати симетричний відносно діагоналей горенштейновий латинський квадрат розмірності n.

Наукова новизна результатів. У дисертаційній роботі вперше отримано такі нові теоретичні результати:

- повний сагайдак, який складається більше ніж з двох вершин, допустимий тоді і тільки тоді, коли він має петлі у всіх вершинах;

-сагайдак матриці показників =(ij), для якої виконується умова i1+1i=1 для всіх i>1, є жорстким;

-сагайдак, який має хоча б одну петлю, не є жорстким;

- для довільної підстановки у без фіксованих елементів існує горенштейнова (0, 1, 2) - матриця з підстановкою у = у();

- сума горенштейнових матриць є горенштейновою матрицею;

- підстановка у = (1 2)(3 4 5) - єдина виняткова підстановка для матриць розмірності більше двійки;

-для довільного натурального n та для довільного натурального k, що не перевищує n, існує зведена матриця показників розмірності n, індекс якої дорівнює k;

-для довільної пари натуральних чисел p, n таких, що p?n, pn-1 існує допустимий сагайдак Q з n вершинами, який має рівно p петель;

-якщо Q1, Q2 - допустимі сагайдаки, то існує допустимий сагайдак Q, який має підсагайдаки Q1, Q2;

-для довільного натурального n та для довільного натурального k, яке менше ніж n, обчислена горенштейнова матриця розмірності n, індекс якої дорівнює k;

-для довільного k>1 існують горенштейнові матриці показників з підстановкою у, яка є добутком k циклів, сагайдаки яких мають петлі не у всіх вершинах.

-наведено приклад нециклічної горенштейнової матриці показників з цілим індексом, матриця суміжності сагайдака якої має вигляд [Q]=P, де P --стохастична, але не двічі стохастична.

-встановлено критерій еквівалентності циклічних горенштейнових матриць;

-для довільного n існує горенштейновий латинський квадрат розмірності n, який симетричний відносно побічної діагоналі

-для довільного парного k існує латинський квадрат розмірності k, симетричний відносно головної діагоналі.

- для n, яке ділиться на 4, існує горенштейновий латинський квадрат розмірності n, який симетричний відносно діагоналей.

- встановлено умови, за яких цілочисельна матриця, яка є сумою переставних матриць, є горенштейновою матрицею показників з підстановкою у =(1 2… n);

-встановлена умова, за якої для двох горенштейнових матриць показників розмірів m та n існує горенштейнова матриця показників розміру m+n, діагональними блоками якої є задані матриці.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційної роботи мають теоретичний характер. Одержані результати можуть знайти застосування в дослідженні горенштейнових порядків. Вони можуть бути використані, і вже використовуються, при читанні спецкурсів з алгебри та дискретної математики.

Апробація результатів. Основні результати роботи доповідалися та обговорювалися на:

-Десятій Міжнародній алгебраїчній конференції імені академіка Кравчука (Київ, 13-15 травня 2004 р.);

-Міжнародній алгебраїчній конференції (м. Москва, 26 травня-2 червня 2004 р.);

- П'ятій Міжнародній алгебраїчній конференції в Україні (м. Одеса, 20-27 липня 2005 р.);

-Міжнародній конференції з теорії радикалів (м. Київ, 30 липня - 5 серпня 2006 р.);

- Шостій Міжнародній алгебраїчній конференції в Україні (м. Кам'янець-Подільський, 1-7 липня 2007 р.);

-Міжнародній алгебраїчній конференції (м. Москва, 28 травня - 3 червня 2008 р.);

-Алгебраїчному семінарі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

-Алгебраїчному семінарі Львівського національного університету імені Івана Франка.

-Алгебраїчному семінарі Інституту математики.

-Алгебраїчному семінарі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в роботах [1-15], що наводяться в кінці автореферату, з них статті [1-8] -- у фахових наукових виданнях, та тези [9-15] -- у матеріалах міжнародних конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи -- 129 сторінок, шість із яких займає список використаних джерел, що складається із 68 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

горенштейновий матриця сагайдак кириченко

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, формулюється його мета і задачі, вказано зв'язок роботи із планами наукових досліджень кафедри, охарактеризовано наукову новизну дисертаційної роботи, практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок дисертанта. У структурі дисертаційної роботи виділяється чотири розділи I-IV.

РОЗДІЛ І. " ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ПОПЕРЕДНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ" має допоміжний характер і містить основні означення понять та деякі твердження, що використовуються в дисертаційній роботі. У підрозділі 1.1 " Огляд літератури " наведено короткий історичний огляд літератури за тематикою дисертації.

У підрозділі 1.2 " Невід'ємні матриці та сагайдаки" наводяться основні факти про невід'ємні матриці та сагайдаки матриць.

Означення 1.2.1. Нехай VQ - скінчена непорожня множина, VQ2-декартовий квадрат. Орієнтований граф - це пара (VQ, AQ), де AQVQ2. Елементи множини VQ називаються вершинами орієнтованого графа Q=(VQ, AQ), а елементи множини AQ - його стрілками. Стрілки зображаються у вигляді упорядкованої пари (v, w) вершин, v називається початком, а w -- кінцем стрілки (v,w).

Означення 1.2.2. Сагайдак без кратних петель і кратних стрілок називається простим сагайдаком.

Означення 1.2.4. Прямокутну матрицю A=(aik) c дійсними елементами ми будемо називати невід'ємною (позначення: А?0) або додатньою (позначення: А>0), якщо всі елементи матриці A невід'ємні (відповідно додатні): aik ?0 (відповідно aik >0).

Означення 1.2.5. Будемо казати, що матриця A1 Mn() перестановочно еквівалентна матриці A2, якщо існує матриця підстановки P така, що

A1= A2 P.

Означення 1.2.8. Сагайдаком матриці називається сагайдак, у якому із “i” в “j” іде стрілка тоді і тільки тоді, коли aij0.

Твердження 1.2.9. Матриця BMn() перестановочно незвідна тоді і тільки тоді, коли сагайдак Q(B) сильно зв'язний.

Твердження 1.2.11. Нехай Q -- сагайдак з матрицею суміжності [Q]. Тоді існує перестановочна матриця Р, така що:

де матриці В1, В2,..., Вt -- переставновочно незвідні.

Твердження 1.2.21. Довільний ациклічний сагайдак має джерело і сток.

Теорема Перона 1.2.26. Додатна матриця A=(aij)Mn() завжди має дійсне і додатне характеристичне число r, що є простим коренем характеристичного рівняння й перевищує модулі інших характеристичних чисел. Цьому “максимальному” характеристичному числу r відповідає власний вектор z=(z1, z2,…, zn) матриці A з додатними координатами zi>0 (i=1, 2,…, n).

Додатна матриця є частковим випадком нерозкладної невід'ємної матриці. Фробеніус узагальнив теорему Перона, дослідивши спектральні властивості нерозкладних невід'ємних матриць.

Теорема Фробеніуса 1.2.27. Перестановочно незвідна невід'ємна матриця A=(aij)Mn() завжди має додатне характеристичне число r, що є простим коренем характеристичного рівняння. Модулі всіх інших характеристичних чисел не перевищують числа r. “Максимальному” характеристичному числу r відповідає власний вектор z c додатними координатами.

Якщо при цьому A має h характеристичних чисел 0=r, 1,…,h-1, модулі яких дорівнюють r, то ці числа всі різні між собою і є коренями рівняння

h- rh=0,

і, взагалі, весь спектр 0, 1,..., n-1 матриці A, який розглядається як система точок в комплексній площині, переходить сам у себе при повороті цієї площини на кут . При h>1 матриця A перестановочно еквівалентна матриці “циклічного” вигляду:

де уздовж діагоналі знаходяться квадратні блоки.

Означення 1.2.28. Невід'ємна матриця PMs() називається стохастичною матрицею, якщо для всіх i=1, …, s.

Означення 1.2.29. Невід'ємна матриця називається двічі стохастичною матрицею, якщо для всіх i=1, …, s і для всіх j=1 …, s.

У РОЗДІЛІ 2 "МАТРИЦІ ПОКАЗНИКІВ І САГАЙДАКИ" встановлено, що множина зведених матриць показників утворює відносно додавання напівгрупу, яка не є моноїдом. Встановлено властивості допустимих сагайдаків:

- якщо - зведена матриця показників, Q=Q()-сагайдак матриці показників, то матриця [є (0, 1)- матрицею суміжності сильно зв'язного сагайдака;

- повний сагайдак, який має більше ніж дві вершини, є допустимим тоді і тільки тоді, коли він має петлі у всіх вершинах;

- якщо Q - допустимий сагайдак з n вершинами, то для довільного m>n існує допустимий сагайдак Q*з m вершинами такий, що сагайдак Q є підсагайдаком сагайдака Q*;

- якщо Q1, Q2 - допустимі сагайдаки, то існує допустимий сагайдак Q, який має підсагайдаки Q1, Q2.

У підрозділі 2.1 " Загальні властивості матриць показників і їх сагайдаків" формулюються означення та встановлюються властивості матриць показників.

Означення 2.1.1. Матриця =(ij)Mn() (Mn() - це кільце матриць порядку n з цілими елементами), для якої виконуються наступні умови:

1) ij + jk для всіх i, j, k =1, …, n,

2) ii =0 для всіх i=1, …, n,

називається матрицею показників. Матриця показників, для якої виконується умова

3) ij + ji ?1 для всіх i, j {1,…, n} (ij)

називається зведеною матрицею показників.

Нехай =(ij) - зведена матриця показників. Введемо матрицю

Означення 2.1.2. Сагайдаком зведеної матриці показників Означення 2.1.3. Зведені матриці показників 1 і 2 називаються еквівалентними, якщо одну можна отримати з іншої за допомогою елементарних перетворень двох типів:

1) Відняти ціле число t від елементів іго рядка та додати це число до елементів іго стовпчика,

2) Поміняти місцями два рядки і поміняти місцями два стовпчика з такими ж номерами.

Твердження 2.1.6. Множина зведених матриць показників утворює відносно додавання напівгрупу, яка не є моноїдом.

Теорема 2.1.8. Якщо - зведена матриця показників, Q=Q() - сагайдак матриці показників, то матриця [Q] є (0, 1)- матрицею суміжності сильно зв'язного сагайдака.

У підрозділі 2.2 "Допустимі сагайдаки" встановлено властивості допустимих сагайдаків.

Означення 2.2.1. Сагайдак Q називається допустимим, якщо icнує зведена

Теорема 2.3.5. Допустимий сагайдак Q, який має хоча б одну петлю, не є жорстким.

У РОЗДІЛІ 3 "ГОРЕНШТЕЙНОВІ МАТРИЦІ" досліджуються будова горенштейнових матриць та їх зв'язок з латинськими квадратами.

У підрозділі 3.1 "Загальні властивості горенштейнових матриць " встановлено існування горенштейнової матриці для довільної підстановки без фіксованих елементів.

Означення 3.1.1. Зведена матриця показників називається горенштейновою, якщо існує підстановка для множини {1, 2, 3, …, n} така, що ik+k(i)=i(i) для i, k=1, …, n.

Означення 3.1.2. Підстановка горенштейнової матриці називається підстановкою Кириченка.

Теорема 3.1.12. Для довільної підстановки без фіксованих елементів існує горенштейнова (0, 1, 2) - матриця Г з підстановкою (Г)=.

Теорема 3.1.22. Нехай горенштейнові матриці, підстановки яких співпадають. Тоді горенштейнова матриця.

У підрозділі 3.2 "Критерій еквівалентності для циклічних горенштейнових матриць" знайдено критерій еквівалентності для горенштейнових матриць з однаковою циклічною підстановкою.

Нехай- горенштейнова матриця із циклічною підстановкою Кириченка, горенштейнова матриця з підстановкою Кириченка , n2. Тоді підстановка виняткова тоді і тільки тоді, коли n=5 та спряжена з підстановкою (1 2)(3 4 5).

У підрозділі 3.4 " Горенштейнові матриці з нециклічною підстановкою Кириченка" встановлено, що для довільного натурального k>1 існують горенштейнові матриці показників з підстановкою у, яка є добутком k циклів, сагайдаки яких мають петлі не у всіх вершинах. Наведено приклад нециклічної горенштейнової матриці показників з цілим індексом, матриця суміжності сагайдака якої має вигляд [Q]=P, де P --стохастична, але не двічі стохастична. Встановлена умова, за якої для двох горенштейнових матриць показників порядків m та n існує горенштейнова матриця показників порядку m+n, діагональними блоками якої є задані матриці.

Теорема 3.4.3. Для кожного натурального k>1 існує горенштейнова матриця k із сагайдаком Q(k), у якого кількість петель більше 0, але менше n.

Теорема 3.4.4.- горенштейнова матриця із циклічною підстановкою Кириченка, для якої виконується умова: для довільного i i(i)=с, де с- константа. Тоді

Лема 3.4.5. Нехай- горенштейнова матриця із циклічною підстановкою Кириченка та. Тоді ij>0 для ij.

Лема 3.4.7. Нехай горенштейнова матриця Г має блочний вигляд де горенштейнові матриці порядків m, n з циклічними підстановками та відповідно. Тоді

Лема 3.4.8. Нехай- горенштейнова матриця з циклічною підстановкою . Якщо, де p, то існує матриця вигляду , яка еквівалентна матриці Г[1].

Теорема 3.4.10. Нехай горенштейнова матриця Г має блочний вигляд горенштейнові матриці порядків m, n з циклічними підстановками та відповідно і НСД(n, m)=1, то існує така що Г/ Г, та - матриці вигляду

Теорема 3.4.11. Нехай горенштейнова матриця Г має блочний вигляд горенштейнові матриці порядків m, n з циклічними підстановками та відповідно і НСД(n, m)=1. Тоді має петлю в кожній вершині.

У підрозділі 3.4 "Зв'язок латинських квадратів з горенштейновими матрицями" доведено, що для довільного n існує горенштейновий латинський квадрат порядку n, який симетричний відносно побічної діагоналі. Також встановлено, що для довільного парного k існує латинський квадрат порядку k, симетричний відносно головної діагоналі та для n, яке ділиться на 4, існує горенштейновий латинський квадрат порядку n, який симетричний відносно діагоналей.

Означення 3.5.1. Матриця L Mn() називається латинським квадратом, якщо кожен рядок і кожен стовпчик матриці L є перестановкою елементів множини {0, 1, …, n-1}.

Означення 3.5.2. Латинський квадрат L=(ij) називається горенштейновим, якщо існує підстановка така, що ij +j(i)= i(i), для всіх i, j=1, …, n.

Твердження 3.5.4. Для довільного n>1 існує горенштейновий латинський квадрат L=(ij)  Mn() з наступними властивостями:

Теорема 3.5.5. Горенштейновий латинський квадрат LMn() з наступними властивостями:

симетричною відносно обох діагоналей) існує тоді і тільки тоді, коли n ділиться на 4.

Лема 3.5.6. Для довільного парного k завжди існує латинський квадрат

Твердження 3.5.7. Для довільного натурального n>2 такого, що n не кратне чотирьом, не існує латинського горенштейнового квадрату LMn(), симетричного відносно основної діагоналі.

У РОЗДІЛІ 4 "ІНДЕКСИ ГОРЕНШТЕЙНОВИХ МАТРИЦЬ" розглядаються індекси зведених матриць показників та індекси горенштейнових матриць. У підрозділі 4.1 "Основна теорема" формулюється основна теорема розділу.

Означення 4.1.1. Індексом зведеної матриці показників називають максимальне власне число матриці суміжності [Q()]=(qij) її сагайдака Q() і позначають inx.

Теорема 4.1.3. Для будь-якого цілого 1??n існує зведена матриця показників Mn() така, що inx=.

Основна теорема 4.1.5. Для кожного N і -1 існує горенштейнова матриця Mn() така, що inx=.

У підрозділі 4.2 "Випадки =1, 2, 3, n-1" розглядаються випадки, коли індекс горенштейнової матриці дорівнює 1, 2, 3 або n-1.

Розглянемо випадок =1.

Розглянемо випадок

Розглянемо випадок =n-1.

Нехай - така підстановка, що (i) i, для всіх i. Покладемо

ij=

У підрозділі 4.3 "Горенштейнеові матриці, які є лінійною комбінацією степенів переставної матриці" встановлено умови, за яких цілочисельна матриця, яка є сумою переставних матриць, є горенштейновою матрицею показників з підстановкою у =(1 2… n);

Зафіксуємо підстановку у=(1 2 … n).

Розглянемо матриці спеціального вигляду Г підстановки у, t(i) - дискретна функція, t(i){0}. Очевидно, що матриця Г однозначно задається дискретною функцією t(i).

Лема 4.3.1. Якщо для дискретної функції t(i), i{0, 1, 2, …, n-1} виконуються наступні умови:

матриця показників з підстановкою Кириченка у=(1 2 … n).

У підрозділі 4.4 "Випадок =n-2" будуються горенштейнові матриці для індекса n-2.

Розглянемо три випадки.

a) n=3k+2.

Для кожного k матриці будуємо наступним чином:

Покладемо

Для кожного k матриці будуємо наступним чином:

Покладемо

t(i)=

Якщо n=6, то

Легко перевірити, що - горенштейнова матриця показників.

Якщо- матриця, всі елементи якої дорівнюють 1. Матриця Bk побудована в випадку a), L4 побудована в випадку b).

У підрозділі 4.5 "Випадки n=2k, = inxГ=2p+1 та n=2k+1, = inxГ=2p" будуються горенштенові матриці парного порядку з непарним індексом та непарного порядку з парним індексом.

Зафіксуємо підстановку =(1 2 … n), t(0)=0.

Елементи матриці Г визначаються рівністю

будуються горенштенові матриці парного порядку з парним індексом.

Покладемо

У підрозділі 4.7 " Випадок n=2k+1 та =5" будуються горенштенові матриці непарного порядку з індексом 5.

У підрозділі 4.7 " Випадок n=2k+1 та =2p+1?7" будуються горенштенові матриці непарного порядку з непарним індексом більшим за 5.

Елементи матриці показників визначаються за формулою:

У всіх розглянутих випадках доводиться, що іпобудована матриця горенштейнова та індекс її дорівнює .

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі доведено, що множина зведених матриць показників одного порядку утворює напівгрупу відносно додавання, яка не є мооноїдом. При цьому сагайдак суми матриць показників має петлі у всіх вершинах.

Сагайдаки матриць показників є простими та сильно зв'язними.

Встановлено властивості допустимих сагайдаків:

- повний сагайдак, який має більше ніж дві вершини, є допустимим тоді і тільки тоді, коли він має петлі у всіх вершинах;

- якщо Q - допустимий сагайдак з n вершинами, то для довільного m>n існує допустимий сагайдак Q*з m вершинами такий, що сагайдак Q є підсагайдаком сагайдака Q*;

- якщо Q1, Q2 - допустимі сагайдаки, то існує допустимий сагайдак Q який має підсагайдаки Q1, Q2.

Виділено один клас жорстких сагайдаків. Доведено, що жорсткий сагайдак не може мати петель.

Доведено, що для довільної підстановки у без фіксованих елементів існує горенштейнова (0, 1, 2) - матриця з підстановкою у = у(). Встановлено, що для довільного k>1 існують горенштейнові матриці показників з підстановкою у, яка є добутком k циклів, сагайдаки яких мають петлі не у всіх вершинах. Наведено приклад нециклічної горенштейнової матриці показників з цілим індексом, матриця суміжності сагайдака якої має вигляд [Q]=P, де P --стохастична, але не двічі стохастична.

Встановлена умова, за якої для двох горенштейнових матриць показників порядків m та n існує горенштейнова матриця показників порядку m+n, діагональними блоками якої є задані матриці. Знайдено критерій еквівалентності для горенштейнових матриць з однаковою циклічною підстановкою. Встановлено, що для горенштейнових матриць порядку більших 1 існує єдина виняткова підстановка.

Доведено, що для довільного n існує горенштейновий латинський квадрат порядку n, який симетричний відносно побічної діагоналі. Також встановлено, що для довільного парного k існує латинський квадрат порядку k, симетричний відносно головної діагоналі та для n, яке ділиться на 4, існує горенштейновий латинський квадрат порядку n, який симетричний відносно обох діагоналей. Доведено, що для довільного натурального n та для довільного натурального k, що не перевищує n, існує зведена матриця показників порядку n, індекс якої дорівнює k. Для довільного натурального n та для довільного натурального k, яке менше ніж n, обчислена горенштейнова матриця порядку n, індекс якої дорівнює k. Встановлено умови, за яких цілочисельна матриця, яка є сумою переставних матриць, є горенштейновою матрицею показників з підстановкою у =(1 2… n);

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Журавлёв В.Н., Зеленский А.В., Об одном классе горенштейновых черепичных порядков // Изв. Гомельского гос.ун-та им. Ф. Скорины. Вопросы алгебры. Гомель: Изд-во Гомельского Ун-та. - 2006. - т. 3(36). - С. 147 - 154.

2. Зеленський О. В. Індекси матриць показників. // Препринт/НАН України. Інститут математики; 2009.5 -Київ 2009.-32с.

3. Зеленський О. В., Жорсткі сагайдаки зведених матриць показників // Вісник Київського університету. Cерія: фізико-математичні науки. №3, 2007 р. с. 27-31.

4. Зеленський О. В., Про виняткову підстановку Кириченка для горенштейнових матриць // Вісник Київського університету. Cерія: фізико-математичні науки. №3, 2005 р. с. 40-43.

5. Кириченко В. В., Зеленський О. В., Хибина М. А. Індекси горенштейнових матриць // Вісник Київського університету. Cерія: фізико-математичні науки. №4, 2006 р. с. 32-37.

6. M.A. Dokuchaev, V.V. Kirichenko, A.V. Zelensky, V.N. Zhuravlev “Gorenstein matrices”, Algebra and Discrete mathematics, №1, 2005, pp. 8-29.

7. V.V. Kirichenko, A.V. Zelensky, V.N. Zhuravlev “Exponent matrices and their quivers”. Bul. Acad. de Stiinte a Rep. Moldova, Matematica, №1 (44), 2004, 57-66

8. V.V. Kirichenko, A.V. Zelensky, V.N. Zhuravlev, Exponent Matrices and Tiled Order over Discrete Valuation Rings. // International Journal of Algebra and Computation. Vol. 15, Nos. 5 & 6 (2005) 1-16

9. Зеленский. А. В. Жесткие колчаны приведенных матриц показателей. Международная алгебраическая конференция посвященная 100-летию со дня рождения Куроша А. Г. Москва 2008. с 102, 103.

10. Зеленський О.В., Журавльов В.М., Кириченко В.В., Матриці показників та їх сагайдаки // Матеpiали X-ї Мiжнаpодної наукової імені академіка М. Кравчука. - Київ: Задруга, - 2004. - C. 387.

11. A. V. Zelensky, V. N. Zhuravlev. On a class of Gorenstein tiled order. International Conference on Radicals ICOR -2006, Kyiv, July 30-August 5, 2006 p 77,78.

12. A. V. Zelensky. Exponent matrices and exceptional Kirichenko's permutation. 5th International Algebraic Conference in Ukraine, Abstracts, Odessa, July 20-27, 2005, p. 239-240.

13. M.A. Dokuchaev, V.V. Kirichenko, A.V. Zelensky, V.N. Zhuravlev, Latin square and Cayley tables of elementary abelian 2-groups // 5th International Algebraic Conference in Ukraine, Abstracts, Odessa, July 20-27, 2005, p. 61-62

14. V.V. Kirichenko, A.V. Zelensky, V.N. Zhuravlev “Exponent matrices and admissible quivers” // Материалы Международной алгебраической конференции. - М: МГУ. - 2004. - с. 216-218.

15. V.V. Kirichenko, A.V. Zelensky. On Gorenstein quasigroups. 6th International Algebraic Conference in Ukraine, Abstracts, Kamenets-Podolskiy, July 1-7, 2007, p. 100-101.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теорія обернених матриць та їх знаходження за формулою. Оберненні матриці на основі яких складається написання програми обчислення оберненої матриці до заданої. Побудова матриць та їх характеристика. Приклади проведення розрахунків при обчисленні матриць.

    курсовая работа [96,8 K], добавлен 06.12.2008

  • Оптимальність по конусу в багатокрітеріальній задачі. Оптимальне рішення по Парето. Властивості послідовності стохастичних матриць, які гарантують існування граничного конуса. Умови, при яких уточнене по послідовності конусів оптимальне рішення є єдиним.

    реферат [121,5 K], добавлен 16.01.2011

  • Вироджена (особлива) або не вироджена (не особлива) квадратна матриця та вироджене або не вироджене лінійне перетворення невідомих. Добуток матриці, асоціативності множення матриць. Опис програми Matrtest, містить початкову матрицю та її розмірність.

    курсовая работа [95,0 K], добавлен 16.03.2009

  • Розгляд поняття матриці, видів (нульова, блочна, квадратна) та дій над нею. Аналіз способів знаходження власних векторів і власних значень матриць згідно методів Данілевського, Крилова, Леверрьє, невизначених коефіцієнтів та скалярних добутків.

    курсовая работа [445,1 K], добавлен 03.04.2010

  • Елементарний математичний апарат плоских геометричних проекцій. Ортографічне косокутне проектування на площину, застосування матриць. Розгляд проекцій картинної площини в лівосторонній системі координат спостерігача, погодження з екраном дисплея.

    лабораторная работа [233,0 K], добавлен 19.03.2011

  • Основні поняття чисельних методів розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. Алгоритм Гаусса зведення системи до східчастого виду послідовним застосуванням елементарних перетворень. Зворотній хід методу Жордана-Гаусса. Метод оберненої матриці.

    курсовая работа [165,1 K], добавлен 18.06.2015

  • Розв'язання системи рівнянь методом Гауса і за формулами Крамера. Знаходження власних значень і векторів матриці, косинуса кута між векторами. Визначення з якої кількості товару більш вигідним становиться продаж у магазині. Диференціювання функцій.

    контрольная работа [104,7 K], добавлен 06.03.2013

  • Методи зведення до канонічної форми задач лінійного програмування. Визначення шляхів знаходження екстремумів функцій графічним способом. Побудова початкового опорного плану методом "північно-західного" напрямку. Складання двоїстої системи матриць.

    контрольная работа [262,0 K], добавлен 08.02.2010

  • Теоретичні матеріали щодо визначення методів дослідження лінійної залежності та незалежності функцій, проведення дослідження лінійної залежності систем функцій однієї змінної за визначенням і з використанням визначників матриць Вронського та Грама.

    курсовая работа [235,2 K], добавлен 15.06.2013

  • Класифікація та типи чисельних методів розв’язування систем лінійних рівнянь і обернення звернення матриць точні, ітераційні та комбіновані. Їх порівняльна характеристика та умови використання в окремих випадках. Вектори та операції над ними, норми.

    презентация [85,6 K], добавлен 06.02.2014

  • Обчислення середньорічних показників динаміки. Визначення рівних рядів і відсутних в таблиці ланцюгових характеристик динаміки. Визначення абсолютної зміни витрат на виробництво в цілому та за рахунок окремих факторів, грошових витрат на виробництво.

    контрольная работа [1,3 M], добавлен 20.11.2009

  • Фінансова математика на кредитно-депозитному банківському та страховому ринку. Аналіз практичного застосування методів фінансової математики на фінансових ринках України. Умови вкладів з щомісячним нарахуванням відсотків. Рівні показників інфляції.

    дипломная работа [288,9 K], добавлен 16.06.2013

  • Поняття правової статистики, історія її розвитку в Україні, взаємозв`язок з іншими правовими науками. Структура статистичного апарату в органах суду, прокуратурі і в органах внутрішніх справ. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку.

    курсовая работа [39,5 K], добавлен 05.02.2011

  • Вивчення існування періодичних рішень диференціальних систем і рівнянь за допомогою властивостей симетричності (парність, непарність). Основні теорії вектор-функцій, що відбивають. Побудова множини систем, парна частина загального рішення яких постійна.

    курсовая работа [87,8 K], добавлен 20.01.2011

  • Вивчення елементарних функцій, інтеграли від яких не є елементарними функціями, тобто вони не обчислюються в скінченному вигляді або не 6еруться. Наближені методи обчислення визначених інтегралів. Дослідження невласних інтегралів та ознаки їх збіжності.

    реферат [1,1 M], добавлен 18.07.2010

  • Основні положення теорії графов. Алгоритм розфарбування графу методом неявного перебору. Задання графу матрицею суміжності. Особливості програмної реалізації на мові Turbo Pascal алгоритму оптимального розфарбування вершин завантаженого з файлу графа.

    курсовая работа [557,1 K], добавлен 15.06.2014

  • Означення теорії множин. Дії над множинами. Алгебра множин. Вектори і прямий добуток множин. Властивості відношень. Способи задання функції. Сукупність підстановок множини. Алгебраїчні операції та системи. Властивості рефлексивності та симетричності.

    конспект урока [263,1 K], добавлен 28.06.2012

  • Вивчення теорії наближених обчислень і чисельних методів лінійної алгебри. Опис прямих і ітераційних методів вирішення систем лінійних рівнянь, алгоритмізація і точність наближених обчислень функції. Чисельна інтеграція звичайних диференціальних рівнянь.

    лекция [103,6 K], добавлен 06.02.2014

  • Застосування конгруенцій: ознаки подільності, перевірка арифметичних дій, перетворення десяткового дробу у звичайний та навпаки, індекси. Вчені, що займалися питанням застосування конгруенцій. Основні теореми в теорії конгруенцій - Ейлера і Ферма.

    курсовая работа [226,2 K], добавлен 04.06.2011

  • Поняття та зміст математики як наукового напрямку, предмет та методи її вивчення. Характеристика праць та біографічні відомості вчених. Аналіз потенціальних можливостей вітчизняної науки. Метод радикального сумніву у філософії та механіцизму у фізиці.

    презентация [761,5 K], добавлен 04.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.