Еліптичні інтеграли
Алгебраїчне рівняння непарної степені. Представлення многочленів четвертої степені з дійсними коефіцієнтами у виді добутку двох квадратних трьохчленів з дійсними коефіцієнтами. Зведення до інтеграла від раціональної функції та до канонічної форми.
Рубрика | Математика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.12.2016 |
Размер файла | 398,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
ВСТУП
Еліптичні інтеграли з'явилися у зв'язку із завданням обчислення довжини дуги еліпса чи деякої її частини.Вперше еліптичний інтеграл був досліджений ДжуліоФаніано іЛеонардом Ейлером.
Еліптичні інтеграли -- це інтеграли виду
Та
де -- деяка раціональна функція, у випадку, коли ці інтеграли не виражаються через елементарні функції, а -- деяка стала. У результаті ряду перетворень можна кожен з таких інтегралів звести до елементарних функцій і до еліптичних інтегралів першого, другого та третього роду, відповідно.
Дана курсова робота присвячена розгляданню елептичних інтегралів 1-го, 2-го і 3-го роду.
1.ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ ТА ОЗНАЧЕННЯ
1.1 Інтеграл у випадку унікурсальної кривої
1.1.1 Абелеві інтеграли
Розглянемо інтеграл виду
(1.1)
де yце алгебраїчна функція від х, тобто задовольняє алгебраїчному рівнянню
(1.2)
(тутP- цілий відносноxта y многочлен).
Інтеграли подібного роду отримали назву абелевих інтегралів. До їх числа відносяться інтеграли
Дійсно, функції
задовольняють, відповідно, алгебраїчним рівнянням
) = 0,
Виходячи на геометричну точку зору, абелев інтеграл (1.1) вважають зв'язаним з тою алгебраїчною кривою, яка визначається рівнянням (1.2). Наприклад, інтеграл
(1.3)
зв'язаний з кривою другого порядку
1.1.2 Параметрично задана крива
Якщо крива (2) може бути представлена параметрично
так, що функції є раціональними, то в інтегралі (1.1) стає можливою раціоналізація підінтегрального виразу: підстановкою
вона зводиться до виду
До цього класу відносяться обидва вище згадані випадки. В окремому випадку,можливість раціоналізації підінтегрального виразу в інтегралі типу (1.3) зв'язана безпосередньо з тим фактом, що крива другого порядку унікурсальна.
Очевидно, що змінні x і t зв'язані алгебраїчним рівнянням, так що t являється алгебраїчною функцією від х. Якщо розширити клас елементарних функцій, включаючи в нього і всі алгебраїчні функції, то можна сказати, що в випадку унікурсальності кривої (1.2), інтеграл (1.1) завжди виражається через елементарні функції в кінцевому виді.
1.2 Важливий клас інтегралів
1.2.1 Многочлени під коренем
Але подібні обставини являються в деякому розумінні винятком. В загальному випадку крива (1.2) не унікурсальна, тоді ж, як можна довести, інтеграл (1.1) заздалегідь не завжди, тобто не при всякій функції R, може бути вираженим в кінцевому виді (проте не виключена можливість цього при окремих конкретних R).
З цим ми зустрічаємося уже при розгляді важливого класу інтегралів
(1.4)
які містять квадратний корінь з многочленів 3-ої або 4-ої степені і звичайно прилягаючих до інтегралів (1.3). Інтеграли виду (1.4) , як правило , уже не виражаються в кінцевому вигляді через елементарні функції навіть при розширеному розумінні цього терміну. Тому, знайомство з ними ми віднесли до заключного параграфу, щоб не переривати головної лінії викладення даної глави, присвяченої, головним чином вивченню класів інтегралів, що беруться в кінцевому вигляді.
Многочлени під коренем в (1.4) передбачаються такими, що мають дійсні коефіцієнти. Крім того, ми завжди будемо вважати, що у них не має кратних коренів, бо інакше, можна було б винести лінійний множник з під знаку кореня; питання звелося б до інтегрування виразу раніше вивчених типів, і інтеграл виразився б у кінцевому вигляді. Кінцева обставина може мати місце інколи і при відсутності кратних коренів; наприклад, легко перевірити, що
1.2.2 Еліптичні інтеграли
Інтеграли від виразів типу (1.4) взагалі називають еліптичними в зв'язку з тією обставиною, що вперше з ними зіткнулися при розв'язанні задачі про спрямування еліпсу:
Еліпс:
Зручніше буде взяти рівняння еліпса в параметричній формі
Очевидно,
де? - числовий ексцентриситет еліпса.
Обчислюючи довжину дуги еліпса від верхнього кінця малої осі до будь-якої його точки в першому квадранті, отримаємо
Таким чином, довжина дуги еліпса виражається еліптичним інтегралом 2-го роду; як вказувалося, цей факт послужив поводом для самої назви «еліптичний».
В частковому випадку, довжина чверті обводу еліпса виражається через повний еліптичний інтеграл
Між іншим, цю назву, в прямому розумінні, відносять зазвичай лише до таких із них, що не беруться в кінцевому вигляді; інші ж, подібні тільки що приведеним, називають псевдоеліптичними.
Вивчення і табулювання ( тобто складання таблиць значень) інтегралів від виразів (1.4) при довільних коефіцієнтах a, b, c,…, розуміється складно. Тому звичайно бажання звести всі ці інтеграли, до небагатьох таких, до складу яких входило б по можливості менше довільних коефіцієнтів (параметрів).
Це досягається за допомогою елементарних перетворень, які ми розглянемо в наступних пунктах.
2 .ДОПОМІЖНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ
2.1 Алгебраїчне рівняння непарної степені
Зазначимо перш за все, що достатньо обмежитися випадком многочлена 4-ї степені під коренем, так як до нього легко приводиться випадок, коли під коренем многочлен 3-ї степені.
Розглянемо, взагалі, алгебраїчне рівняння непарної степені (з дійсними коефіцієнтами)
.
При достатньо великих по абсолютній величині значеннях хмногочлен має знак старшого члена, тобто при додатньомух - знак a?, а при від'ємному х - обернений знак. Так, як многочлен це неперервна функція, то, міняючи знак, він в проміжній точці необхідно перетворюється в 0. Звідси: всяке алгебраїчне рівняння непарної степені (з дійсними коефіцієнтами) має принаймні один дійсний корінь.
Дійсно, многочлен 3-ї степені з дійсними коефіцієнтами необхідно має дійсний корінь, скажемо л, і, відповідно, допускає дійсне розкладання
2.2 Підстановка
Підстановка ( або) і здійснює потрібне приведення
В першу чергу ми будемо розглядати лише диференціали, що мають корінь із многочленів 4-ї степені. По відомій теоремі алгебри, многочлен четвертої степені з дійсними коефіцієнтами може бути представленим у виді добутку двох квадратних трьохчленів з дійсними коефіцієнтами:
(2.1)
Постараємось тепер необхідною підстановкою знищити в обох трьохчленах відразу члени першої степені. Якщо , то наша ціль досягається простою підстановкою
2.3 Дрібно-лінійна підстановка
Нехай тепер ; в цьому випадку ми скористаємось дробно-лінійною підстановкою
Можливість встановити дійсні і при чому різні значення для коефіцієнтів м і н зумовлена нерівністю
(2.2)
Нехай же тепер трьохчлени (1.5) обидва мають дійсні корені, скажемо, перший - корені б і в, а другий корені г і д.
Підставляючи
можна переписати (1.6) у вигляді
а для здійснення цієї нерівності достатньо лише потурбуватися, щоб корені трьохчленів не перемежались (наприклад, щоб було б > в > г > д ), що в наших можливостях.
Таким чином, належно вибравши м і н, за допомогою вказаної підстановки ми отримаємо
що можна також (якщо виключити випадки, коли який-небудь з коефіцієнтівM, N, M', N'виявляються нулем) переписати у виді
при A, mim'відмінних від нуля.
2.4 Зведення до інтеграла від раціональної функції
Цей інтеграл можна звести, з точністю до інтеграла від раціональної функції, до такого
Розкладемо тепер раціональну функцію R*(t)на два доданки
Перший доданок не міняє свого значення при заміні tна -t, значить, зводиться до раціональної функції від tІ: R?(tІ); другий же при вказаній заміні міняє знак, і тому має вид R?(tІ)t?. Розглянутий інтеграл представиться в формі суми інтегралів
Але другий із них підстановкою u=tІвідразу зводиться до елементарного інтегралу
і береться в кінцевому виді. Таким чином, подальшому дослідженню підлягає тільки інтеграл (2.3)
3. ПРИВЕДЕННЯ ДО КАНОНІЧНОЇ ФОРМИ
Покажемо, нарешті, що кожен інтеграл типу (2.3) може бути представленим у формі
(3.1)
де k - деякий додатній правильний дріб: 0<k<1. Назвемо цю форму канонічною.
Введемо скорочено
Не зменшуючи загальності, дозволяється вважати тут А = ± 1; крім того, для визначеності обмежимося додатніми значеннямиt. Розглянемо тепер різні можливі комбінації знаків A, m, m' і вкажемо для кожного випадку підстановку, що безпосередньо приводить інтеграл (2.3) в канонічну форму.
1) A=+1, m= --hІ, m'= --h'І Для того, щоб радикал мав дійсні значення, необхідно, щоб булоабо . Припускаємо, що
Тоді
так, що за kтут треба прийняти
2) )
Для того, щоб радикал мав дійсні значення, обмежимося значеннями.
Припускаємо, що
де 0<z ? 1.
Тоді
і можна взяти
3) . Зміна tнічим не обмежена. Припустимо
В цьому випадку
4) Зміна tобмежена нерівністю
Беремо
так, що
.
5) Змінна t може змінюватися лише між i
Припустимо
Маємо
Цим вичерпуються всі можливі випадки, тому що у випадку, колиі обидва числа , радикал взагалі не міг би мати дійсних значень. Про множник ми не говорили нічого, тому що у всіх випадках він, очевидно, перетворювався у раціональну функцію від zІ.
Відмітимо ще, що розглядаючи інтеграл (3.1), ми можемо обмежуватися значеннями z<1; випадокприводиться до цього підстановкою, де ?<1.
4. ЕЛІПТИЧНІ ІНТЕГРАЛИ 1-ГО, 2-ГО І 3-ГО РОДУ
Тепер залишається вивчити найпростіші з інтегралів виду (3.1), до яких можна було б звести всі інтеграли цього виду, а відповідно, в кінцевому рахунку, і взагалі, всі еліптичні інтеграли.
Виділимо з раціональної функції R(x), що зустрічається в підінтегральному виразі (3.1) цілу частину P(x), а правильний дріб, який входить до його складу, розкладемо на прості дроби. Якщо не об'єднувати спряжені комплексні корені знаменника, а розглядати їх окремо, як дійсні корені, то R(x) представиться у вигляді суми степенівx?(n = 0, 1, 2,…) і дробів виду(m =1, 2, 3,…), де а може бути і уявним числом, помножених на числові коефіцієнти. Звідси ясно, що інтеграл (3.1), в загальному випадку, являється лінійним агрегатом наступних інтегралів:
Зупинимося на інтегралахI?. Якщо проінтегрувати тотожність
то отримаємо рекурентне співвідношення
(4.1)
що зв'язують три послідовні інтеграли I. Припускаючи що тут r=2, виразимоI через I? таI?; якщо взяти r=3 і замістьI підставити його вираз черезI? таI?, то навітьIвиразиться через ці інтеграли. Продовжуючи так далі, легко переконатися, що кожен з інтегралівI? виражається через I? таI? і далі враховуючи (4.1), можна встановити і вигляд з'єднуючої їх формули
де a?Ib? -- постійні, а q (z)є непарний многочлен степені (2r-3). Звідси стає зрозумілим, що якщо P?(x) є многочлен r- ї степені відх, то
деa і b - постійні, а Q?(х) є деякий многочлен (r-2) - ї степені від х. Визначення цих постійних і коефіцієнтів многочлена Q може бути виконано (якщо многочлен Ркоректно заданий за методом невизначених коефіцієнтів.)
Зауважимо, що з (4.1) можна було б виразити черезI? таI?інтеграли I? і при від'ємних значеннях (r = -1, -2, …), так що в інтегралахH?досить обмежитись випадком
Переходячи до інтегралівH? (скажімо, при дійсних a), подібним чином встановимо для них рекурентне співвідношення
справедливе і при від'ємних і нульовому значеннях u.
Звідси всіH? виражаються через три з них:
тобто, кінцево черезI?, I? та H?.
Підкреслимо,що усе це зберігає силу і при уявних значеннях параметра а.
Так в результаті усіх наших тверджень ми підходимо до наступних висновків: всі еліптичні інтеграли за допомогою елементарних підстановок - з точністю до доданків, що виражаються в кінцевому виді, - приводяться до наступних трьох стандартних інтегралів:
( останній інтеграл виходить із H? введенням, замість нового параметра . Ці інтеграли, як показав Ліувіль , в кінцевому виді вже не беруться. Лежандр їх назвав еліптичними інтегралами, відповідно, 1-го, 2-го і 3-го роду. Перші два містять лише один параметрk, а останній, крім нього, ще (комплексний) параметр h.
Лежандр вніс у ці інтеграли ще подальші спрощення, виконавши в них підстановку( змінюється від 0 до ). При цьому перший із них безпосередньо переходить в інтеграл
еліптичний інтеграл многочлен
(4.3)
Другий перетворюється так:
тобто приводиться до попереднього інтеграла і до нового інтеграла
Нарешті, третій інтеграл при вказаній підстановці переходить в
. (4.5)
Інтеграли (4.3), (4.4) і (4.5) також називаються еліптичними інтегралами 1-го, 2-го і 3-го роду - в формі Лежандра.
Із них особливо важливе значення і застосування мають перші два. Якщо враховувати, що ці інтеграли при перетворюються в нуль, і тим зафіксувати вільні сталі, що містяться в них, то отримаємо дві доволі визначені функції від, які Лежандр позначив відповідно через F(k, ц) і E(k, ц). Тут, крім незалежної змінної, вказаний також параметр k, що називається модулем, який входить у вирази цих функцій.
Лежандром були складені обширні таблиці значень цих функцій при різних і різних k. В них не тільки аргумент ,який трактуються як кут, що виражається в градусах, але і модуль kрозглядається як синус деякого кутаиякий і вказується в таблиці замість модуля, причому також в градусах.
Крім того, як Лежандром, так і іншими вченими були вивчені найглибші властивості цих функцій, встановлений ряд формул, що відносяться до них, і т.п.
Дякуючи цьому функції F і EЛежандра ввійшли в сім'ю функцій, що зустрічаються в аналізі і його додатках, на рівних правах з елементарними функціями.
ВИСНОВКИ
В результаті усіх наших міркувань ми коротко можемо сказати, що всі еліптичні інтеграли за допомогою елементарних підстановок - з точністю до доданків, що виражаються в кінцевому виді, - приводяться до наступних трьох стандартних інтегралів Лежандра:
А за допомогою підстановки ( змінюється від 0 до) ці інтеграли перетворюються в такі:
які також називаються еліптичними інтегралами 1-го, 2-го і 3-го роду в формі Лежандра, значення яких можна знайти в таблицях.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.Фихтенгольц Г.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления/ Григорий Михайлович Фихтенгольц. Том I.- М.: Наука, 1966. - 800 с.
2.ФихтенгольцГ.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления/ Григорий Михайлович Фихтенгольц. Том II.- М.: Наука, 1966. - 800 с.
3. Корн Г.Справочник по математике для научныхработников иинженеров / Г. Корн, Т. Корн. - М.: Наука, 1973. - 832 с.
4. Бронштейн И.Н.Справочник по математике для инженеров иучащихся вузов / И.Н. Бронштейн, К.А. Семендяев. - М.: Наука, 1980. -976 с.
ДОДАТОК А
Еліптичні інтеграли першого роду
Еліптичні інтеграли першого роду |
|||||||||||
0° |
10° |
20° |
30° |
40° |
50° |
60° |
70° |
80° |
90° |
||
0° |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
|
10 |
0.1745 |
0.1746 |
0.1746 |
0.1748 |
0.1749 |
0.1751 |
0.1752 |
0.1753 |
0.1754 |
0.1754 |
|
20 |
0.3491 |
0.3493 |
0.3499 |
0.3508 |
0.3520 |
0.3533 |
0.3545 |
0.3555 |
0.3561 |
0.3564 |
|
30 |
0.5236 |
0.5243 |
0.5263 |
0.5294 |
0.5334 |
0.5379 |
0.5422 |
0.5459 |
0.5484 |
0.5493 |
|
40 |
0.6981 |
0.6997 |
0.7043 |
0.7116 |
0.7213 |
0.7323 |
0.7436 |
0.7535 |
0.7604 |
0.7629 |
|
50 |
0.8727 |
0.8756 |
0.8842 |
0.8982 |
0.9173 |
0.9401 |
0.9647 |
0.9876 |
1.0044 |
1.0107 |
|
60 |
1.0472 |
1.0519 |
1.0660 |
1.0896 |
1.1226 |
1.1643 |
1.2126 |
1.2619 |
1.3014 |
1.3170 |
|
70 |
1.2217 |
1.2286 |
1.2495 |
1.2853 |
1.3372 |
1.4068 |
1.4944 |
1.5959 |
1.6918 |
1.7354 |
|
80 |
1.3963 |
1.4056 |
1.4344 |
1.4846 |
1.5597 |
1.6660 |
1.8125 |
2.0119 |
2.2653 |
2.4362 |
|
90 |
1.5708 |
1.5828 |
1.6200 |
1.6858 |
1.7868 |
1.9356 |
2.1565 |
2.5046 |
3.1534 |
ДОДАТОК Б
Еліптичні інтеграли другого роду
Еліптичні інтеграли другого роду |
|||||||||||
0° |
10° |
20° |
30° |
40° |
50° |
60° |
70° |
80° |
90° |
||
0° |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
0.0000 |
|
10 |
0.1745 |
0.1745 |
0.1744 |
0.1743 |
0.1742 |
0.1740 |
0.1739 |
0.1738 |
0.1737 |
0.1736 |
|
20 |
0.3491 |
0.3489 |
0.3483 |
0.3473 |
0.3462 |
0.3450 |
0.3438 |
0.3429 |
0.3422 |
0.3420 |
|
30 |
0.5236 |
0.5229 |
0.5209 |
0.5179 |
0.5141 |
0.5100 |
0.5061 |
0.5029 |
0.5007 |
0.5000 |
|
40 |
0.6981 |
0.6966 |
0.6921 |
0.6851 |
0.6763 |
0.6667 |
0.6575 |
0.6497 |
0.6446 |
0.6428 |
|
50 |
0.8727 |
0.8698 |
0.8614 |
0.8483 |
0.8317 |
0.8134 |
0.7954 |
0.7801 |
0.7697 |
0.7660 |
|
60 |
1.0472 |
1.0426 |
1.0290 |
1.0076 |
0.9801 |
0.9493 |
0.9184 |
0.8914 |
0.8728 |
0.8660 |
|
70 |
1.2217 |
1.2149 |
1.1949 |
1.1632 |
1.1221 |
1.0750 |
1.0266 |
0.9830 |
0.9514 |
0.9397 |
|
80 |
1.3963 |
1.3870 |
1.3597 |
1.3161 |
1.2590 |
1.1926 |
1.1225 |
1.0565 |
1.0054 |
0.9848 |
|
90 |
1.5708 |
1.5589 |
1.5238 |
1.4675 |
1.3931 |
1.3055 |
1.2111 |
1.1184 |
1.0401 |
1.0000 |
ДОДАТОК В
Повні еліптичні інтеграли
Повні еліптичн іінтеграли |
|||||||||
° |
° |
° |
|||||||
0 |
1.5708 |
1.5708 |
30 |
1.6858 |
1.4675 |
60 |
2.1565 |
1.2111 |
|
1 |
1.5709 |
1.5707 |
31 |
1.6941 |
1.4608 |
61 |
2.1842 |
1.2015 |
|
2 |
1.5713 |
1.5703 |
32 |
1.7028 |
1.4539 |
62 |
2.2132 |
1.1920 |
|
3 |
1.5719 |
1.5697 |
33 |
1.7119 |
1.4469 |
63 |
2.2435 |
1.1826 |
|
4 |
1.5727 |
1.5689 |
34 |
1.7214 |
1.4397 |
64 |
2.2754 |
1.1732 |
|
5 |
1.5738 |
1.5678 |
35 |
1.7312 |
1.4323 |
65 |
2.3088 |
1.1638 |
|
6 |
1.5751 |
1.5665 |
36 |
1.7415 |
1.4248 |
66 |
2.3439 |
1.1545 |
|
7 |
1.5767 |
1.5649 |
37 |
1.7522 |
1.4171 |
67 |
2.3809 |
1.1453 |
|
8 |
1.5785 |
1.5632 |
38 |
1.7633 |
1.4092 |
68 |
2.4198 |
1.1362 |
|
9 |
1.5805 |
1.5611 |
39 |
1.7748 |
1.4013 |
69 |
2.4610 |
1.1272 |
|
10 |
1.5828 |
1.5589 |
40 |
1.7868 |
1.3931 |
70 |
2.5046 |
1.1184 |
|
11 |
1.5854 |
1.5564 |
41 |
1.7992 |
1.3849 |
71 |
2.5507 |
1.1096 |
|
12 |
1.5882 |
1.5537 |
42 |
1.8122 |
1.3765 |
72 |
2.5998 |
1.1011 |
|
13 |
1.5913 |
1.5507 |
43 |
1.8256 |
1.3680 |
73 |
2.6521 |
1.0927 |
|
14 |
1.5946 |
1.5476 |
44 |
1.8396 |
1.3594 |
74 |
2.7081 |
1.0844 |
|
15 |
1.5981 |
1.5442 |
45 |
1.8541 |
1.3506 |
75 |
2.7681 |
1.0764 |
|
16 |
1.6020 |
1.5405 |
46 |
1.8691 |
1.3418 |
76 |
2.8327 |
1.0686 |
|
17 |
1.6061 |
1.5367 |
47 |
1.8848 |
1.3329 |
77 |
2.9026 |
1.0611 |
|
18 |
1.6105 |
1.5326 |
48 |
1.9011 |
1.3238 |
78 |
2.9786 |
1.0538 |
|
19 |
1.6151 |
1.5283 |
49 |
1.9180 |
1.3147 |
79 |
3.0617 |
1.0468 |
|
20 |
1.6200 |
1.5238 |
50 |
1.9356 |
1.3055 |
80 |
3.1534 |
1.0401 |
|
21 |
1.6252 |
1.5191 |
51 |
1.9539 |
1.2963 |
81 |
3.2553 |
1.0338 |
|
22 |
1.6307 |
1.5141 |
52 |
1.9729 |
1.2870 |
82 |
3.3699 |
1.0278 |
|
23 |
1.6365 |
1.5090 |
53 |
1.9927 |
1.2776 |
83 |
3.5004 |
1.0223 |
|
24 |
1.6426 |
1.5037 |
54 |
2.0133 |
1.2681 |
84 |
3.6519 |
1.0172 |
|
25 |
1.6490 |
1.4981 |
55 |
2.0347 |
1.2587 |
85 |
3.8317 |
1.0127 |
|
26 |
1.6557 |
1.4924 |
56 |
2.0571 |
1.2492 |
86 |
4.0528 |
1.0086 |
|
27 |
1.6627 |
1.4864 |
57 |
2.0804 |
1.2397 |
87 |
4.3387 |
1.0053 |
|
28 |
1.6701 |
1.4803 |
58 |
2.1047 |
1.2301 |
88 |
4.7427 |
1.0026 |
|
29 |
1.6777 |
1.4740 |
59 |
2.1300 |
1.2206 |
89 |
5.4349 |
1.0008 |
|
30 |
1.6858 |
1.4675 |
60 |
2.1565 |
1.2111 |
90 |
1.0000 |
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблеми відновлення функції по відомій її похідній для науки та техніки серед множини абелевих інтегралів та алгебраїчних кривих і функцій. Інтегрування виразів до многочленів під коренем як вид еліптичних інтегралів. Перетворення до канонічної форми.
курсовая работа [150,8 K], добавлен 25.05.2009Межі дійсних коренів. Опис та текст програми. Методи наближеного пошуку меж та самих коренів многочлена з дійсними коренями. Метод пошуку точних значень многочленів з числовими коефіцієнтами. Контрольний приклад находження відрізків додатних коренів.
курсовая работа [49,5 K], добавлен 28.03.2009Прийоми розв’язання задач в першому і другому степені на Далекому Сході та Греції. Досягнення арабських математиків в області алгебраїчних рівнянь. Розв'язання похідного кубічного рівняння. Найвидатніші теореми про радикали вищих степенів, їх розв’язання.
курсовая работа [536,1 K], добавлен 23.02.2014Криволінійний інтеграл по довжині дуги. Обчислення визначеного інтеграла. Параметричні рівняння кривої. Властивості криволінійного інтеграла першого роду. Форми шляху інтегрування. Властивості визначеного інтеграла. Зміна напряму руху по кривій.
лекция [169,5 K], добавлен 30.04.2014Диференціальні рівняння другого порядку, які допускають пониження порядку. Лінійні диференціальні рівняння II порядку зі сталими коефіцієнтами. Метод варіації довільних сталих як загальний метод розв’язування та й приклад розв’язання задачі Коші.
лекция [202,1 K], добавлен 30.04.2014Лінійні різницеві рівняння зі сталими коефіцієнтами. Теоретичне дослідження основних теорій інваріантних тороїдальних многовидів для зліченних систем лінійних і нелінійних різницевих рівнянь, що визначені на скінченновимірних та нескінченновимірних торах.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.12.2013Поняття та способи розв’язку невласного подвійного інтегралу. Теорема про абсолютну збіжність невласного подвійного інтеграла. Інтеграли від необмежених функцій. Приведення подвійного інтеграла до повторного. Заміна змінних в невласних інтегралах.
курсовая работа [782,9 K], добавлен 05.02.2011Расширення запасу чисел. Знаходження коренів рівняння з достатнім степенем точності. Запис степеня многочлена та його коефіцієнтів. Контрольний приклад находження відрізків додатних та від’ємних коренів. Описання основних процедур та функцій програми.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 28.03.2009Поняття криволінійного інтеграла першого роду (по довжині дуги). Обчислення криволінійних інтегралів першого роду. Застосування криволінійного інтеграла першого роду. Фізичний зміст та поняття криволінійного інтеграла другого роду (по координатах).
реферат [535,9 K], добавлен 10.03.2011Поняття інтеграла Фур’є для функції дійсної змінної. Різні форми запису формули. Головне значення інтеграла та комплексна форма запису. Лінійне перетворення оберненого перетворення Фур’є. Алгоритм доведення ознаки Діні про початкову збіжність функції.
курсовая работа [662,1 K], добавлен 27.04.2014Поняття подвійного та потрійного інтегралів. Кратні інтеграли в криволінійних координатах. Геометричні й фізичні додатки кратних інтегралів. Криволінійні й поверхневі інтеграли. Спосіб обчислення криволінійного інтеграла першого та другого роду.
курсовая работа [278,9 K], добавлен 14.01.2011Дзета-функція Римана та її застосування в математичному аналізі. Оцінка поводження дзета-функції в околиці одиниці. Теорія рядів Фур'є. Абсолютна збіжність інтеграла. Функціональне рівняння дзета-функції. Властивості функції в речовинній області.
курсовая работа [329,1 K], добавлен 28.12.2010Вивчення теоретичних положень про симетричні многочлени і їх властивості: загальне поняття і характеристика властивостей. Математичне вживання симетричних многочленів: розв'язування систем рівнянь, доведення тотожності, звільнення від ірраціональності.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 04.04.2011Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Лінійні диференціальні рівняння I порядку. Рівняння з відокремлюваними змінними. Розв’язування задачі Коші. Зведення до рівняння з відокремлюваними змінними шляхом введення нової залежної змінної.
лекция [126,9 K], добавлен 30.04.2014Методи зведення до канонічної форми задач лінійного програмування. Визначення шляхів знаходження екстремумів функцій графічним способом. Побудова початкового опорного плану методом "північно-західного" напрямку. Складання двоїстої системи матриць.
контрольная работа [262,0 K], добавлен 08.02.2010Визначення коефіцієнтів по методу Ейлера-Фур'є та поняття ортогональних систем функцій. Інтеграл Дирихле та принцип локалізації. Випадки неперіодичної, парної і непарної функції та довільного проміжку. Приклади розкладання рівняння в тригонометричний ряд.
курсовая работа [148,6 K], добавлен 17.01.2011Визначення гіпергеометричного ряду. Диференціальне рівняння для виродженої гіпергеометричної функції. Вироджена гіпергеометрична функція другого роду. Подання різних функцій через вироджені гіпергеометричні функції. Властивості гіпергеометричної функції.
курсовая работа [462,3 K], добавлен 26.01.2011Різні способи завдання прямої і відповідні їм рівняння. Пряма, що задається точкою і напрямним вектором. Пряма, що задається двома точками. Пряма як перетин двох площин. Взаємне розташування прямих та кут між ними. Задачі на складання рівняння прямої.
курсовая работа [319,0 K], добавлен 23.02.2011Вивчення рівняння з однією невідомою довільного степеня та способів знаходження коренів таких рівнянь. Доведення основної теореми алгебри. Огляд способу Ньютона встановлення меж дійсних коренів алгебраїчних рівнянь. Відокремлення коренів методом Штурма.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 06.10.2012Аналіз рівняння еліпсоїда, властивостей кривих і поверхонь другого порядку. Канонічне рівняння гіперболи за допомогою перетворень паралельного переносу й повороту координатних осей. Дослідження форми поверхні другого порядку методом перетину площинами.
курсовая работа [137,1 K], добавлен 27.12.2010