Лінійний простір

Размещено на http: //www. allbest. ru/

1. Лінійний простір

1.1 Означення лінійного простору

В шкільному курсі математики та фізики розглядаються вектори як напрямлені відрізки. Над ними виконуються дії: додавання, віднімання, множення на число. Співставляючи вектору на площині двійку, а в просторі-трійку чисел, ми абстрагуємось від їх фізичної та геометричної природи, запишаючи незміннми тільки правила дій. Цей підхід нам дозволяє узагальнити поняття вектора і вважати вектором розмірності n послідовність

(1)

з n дійсних чисел, розташованих у вказаному порядку. Числа називаються координатами вектора a.

Надалі скаляри (числа) будемо позначати малими грецькими буквами, вектори - малими латинськими.

Довільний вектор a може бути помножений на дійсне число . Щоб одержати добуток, кожну координату вектора множимо на число . Таким чином,

(2)

Кожні два вектори a (див. (1)) та можна додавати. При цьому їх координати додаються, тобто

(3)

Вектор вважається рівним нулю і позначається через 0, якщо всі його координати дорівнюють нулю. Сукупність всіх n-вимірних векторів виду (1) називається арифметичним векторним простором і позначається

Це узагальнення є корисним ще й тому, що до дій з рядками чисел довжини n (1) призводять:

деякі хімічні ті екологічні задачі, наприклад, пов'язані з визначенням кількості певних речовин в розчині або дослідження раціонів деяких популяцій (вектор концентрацій або вектор споживання),

елементарні перетворення рівнянь деякої лінійної системи, заданої своєю розширеною матрицею,

множина розв'язків однорідної системи лінійних рівнянь тощо.

Отже, доцільно вивчити арифметичний векторний простір як більш загальний об'єкт, властивості якого автоматично переносятся на вектори дво- и тривимірного простру, рядки матриць, розв'язки однорідної системи лінійних рівнянь.

Але, зважаючи на те, що в математичних дослідженнях нас цікавлять не самі об'єкти, а взаємовідношення між ними та ті дії, що ми можемо над ними виконувати, то поняття арифметичного векторного простору ми можемо узагальнити далі, називаючи векторами об'єкти довільної природи, над якими можемо виконувати дії додавання та множення на скаляр, і ці дії мають ті ж самі властивості, що і додавання і множення на скаляр векторів. Таким чином ми одержуємо векторний або, як його називають ще - лінійний - простір.

Дамо більш строге означення векторного (лінійного) простору. Розглянемо деяку множину математичних об'єктів, елементи якої будемо позначати малими латинськими літерами з рисочками вгорі або без них, і деяке числове поле Р( тобто, множину чисел, що для всіх елементів якої звичайним чином визначені операції додавання і множення, при чому ця множина включає 0 та 1, а також разом з кожним елементом , , вона містить протилежний елемент та обернений ). Елементи поля Р будемо позначати малими грецькими літерами.

Означення 1.

Лінійним (або векторним) простором називається множина математичних об'єктів з визначеними на ній операціями додавання та множення на елементи поля Р, які задовольняють наступним аксіомам:

А.0. +=+ для всіх .

А.1. (+)+с=+(+с) для всіх

А.2 існує нейтральний елемент такий, що + = для всіх

А.3. існує протилежне (-): +(-)= для всіх

А.4. для всіх ,

А.5. (для всіх ,

А.6. (

Елементи множини V називаються векторами.

1.2 Лінійно залежні та лінійно незалежні системи векторів

Означення 2.

Нехай - деякі числа, - деякі вектори. Вектор b= називається лінійною комбінацією векторів

Означення 3.

Система векторів називається лінійно залежною, якщо існують числа , не всі рівні 0, такі що

Означення 4.

Система векторів називається лінійно-незалежною якщо рівність можлива тільки тоді, коли всі числа дорівнюють 0:

Питання. 1. Чи може бути лінійно залежною система векторів, що складається з одного вектора?

2. Коли система з двох векторів є лінійно незалежною?

3. Коли система з трьох векторів є лінійно залежною?

Довести такі наслідки з означень:

Н1. Система векторів, що містить нульовий вектор - лінійно залежна.

Н.2. Система векторів є лінійно-залежною хоча б один вектор є лінійною комбінацією інших.

Н.3. Якщо система є лінійно-незалежною, а система - лінійно-залежною, то є лінійною комбінацією векторів

Н4. Будь-яка підсистема лінійно незалежної системи векторів є лінійно незалежною.

Н5. Якщо деяка підсистема даної системи векторів є лінійно залежною, то і вся система є лінійно залежною.

Означення 5.

Підсистема векторів системи називається породжуючою підсистемою, якщо всі інші вектори системи є лінійними комбінаціями векторів .

Означення 6.

Породжуюча підсистема називається мінімальною породжуючою, якщо після вилучення з неї будь-якого вектора вона перестає бути породжуючою.

Означення 7.

Підсистема векторів називається максимальною лінійно незалежною, якщо після додавання до неї будь-якого вектора системи, вона стає лінійно залежною.

Теорема 1. Максимальна лінійно незалежна підсистема векторів є мінімальною породжуючою і навпаки.

Доведення. Нехай - максимальна лінійно незалежна підсистема системи векторів . За означенням, якщо додати до деякий вектор то одержана система векторів буде лінійно залежною, і за наслідком 3, вектор є лінійною комбінацією векторів . Отже, підсистема є породжуючою для .

Покажемо, що ця підсистема є мінімальною породжуючою. Дійсно, якщо з підсистеми вилучимо деякий вектор то одержана підсистема не буде породжуючою для , оскільки вектор згідно з наслідком 2 не може бути зображений як лінійна комбінація векторів .

З другого боку, нехай - мінімальна породжуюча підсистема системи . Припустимо, що є лінійно залежною. Тоді згідно з наслідком 2, деякий вектор є лінійною комбінацією векторів , а отже і інші вектори системи можуть бути зображені через . Це суперечить мінімальності підсистеми . Одержане протиріччя доводить, що - лінійно незалежна підсистема.

Оскільки - породжуюча, то кожен вектор є лінійною комбінацією . За наслідком 2, додавання його до системи перетворює її на лінійно залежну.

Отже, є максимальною лінійно незалежною підсистемою системи Теорему доведено. #

Зауваження. Теорема 1 справедлива і для випадку, коли система векторів є нескінченою.

Означення 8.

Мінімальна породжуюча ( максимальна лінійно незалежна ) підсистема називається базою системи векторів.

Векторний простір V, що має скінчену максимальну лінійно незалежну систему векторів називається скінчено вимірним. За теоремою 1, максимальна лінійно незалежна система є також мінімальною породжуючою для V.

Означення 9.

Мінімальна породжуюча ( максимальна лінійно незалежна ) система векторів простору V називається базисом простору V.

Теорема 2. Якщо і два базиси векторного простору V, то k=m.

Лема. Нехай та - дві системи векторів, і кожен вектор другої системи є лінійною комбінацією векторів першої системи. Тоді, якщо m>k, то система - лінійно залежна.

Доведення леми. Метод математичної індукції по к.

к=1.; =.

Якщо система - лінійно-залежна, бо містить 0-вектор.

Якщо , то розглянемо (-)++0+…+0=-+=0 маємо лінійну комбінацію, де не всі коефіцієнти дорівнюють 0 ( зокрема ) - лінійно-залежна.

Крок індукції. Вважаємо, що для лема доведена. Доведемо, що вона справджується і для

Нехай

Якщо , то є лінійною комбінацією векторів і, за припущенням індукції, є лінійно залежною.

Якшо хоча б одне з чисел відмінно від нуля, то не втрачаючи загальності можемо вважати, що ( якщо це не так, то ми можемо просто поміняти місцями вектори так, щоб у першого вектора перший коефіцієнт був відмінним від 0). Розглянемо рядки :

Одержані таким чином векторів є лінійними комбінаціями векторів . Оскільки , то . За припущенням індукції вектори утворюють лінійно залежну сукупність. Це означає, що існують коефіцієнти , які не всі рівні 0, і виконується . В останнє співвідношення підставимо вираз векторів через вектори . Одержимо

,

звідки

- співвідношення, що задає лінійну залежність між векторами

Лему доведено. #

Доведення теореми. Нехай - базис. Тоді вектори є лінійною комбінацією векторів . Оскільки система є базис, і отже, є лінійно незалежною , то за лемою . Аналогічно, , звідки k=m. #

Означення 10.

Кількість векторів в базисі називається розмірністю.

Кількість векторів в базі називається рангом даної системи векторів.

Приклад.

З'ясувати, чи дана система векторів , , ,

є лінійно залежною. Вказати її базу, і кожен вектор, що не входить до бази, подати як лінійну комбінацію векторів бази.

Розв'язок. Складемо матрицю, записуючи вектори в стовпчик:

Елементарними перетвореннями рядків зведем її до східчастого виду:

.

вектор лінійний простір математичний

Рядковий ( а, отже і стовпчиковий) ранг дорівнює 3. Оскільки ранг системи векторів менше, ніж їх кількість, то система лінійно залежна.

Щоб одержати базис. Виберемо по одному стовпчику з кожної сходинки, наприклад, 1-й, 2-й і 4-й. Відповідні їм вектори утворюють базу нашої системи.

Размещено на Аllbеst.ru