Використання нестандартних уроків математики у початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Вивчення математики в початковій школі займає чільне місце серед усього навчально-виховного процесу. І від того, як учні засвоять програмовий матеріал, вмітимуть виконувати дії над числами, знаходити значення числових і буквених виразів, розв'язувати рівняння і нерівності, різного виду задачі та виконувати інші завдання, передбачені програмою з даного предмета, залежатиме результативність їхнього подальшого навчання.

Дбаючи про високий рівень знань своїх школярів, кожен учитель намагається використовувати такі форми і методи навчання, які б викликали в дітей цікавість до даного матеріалу, бажання вчитися, домагатися успіху в опануванні основ наук. Цьому підпорядковане використання нестандартних форм проведення уроків. Та які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, добитися успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби.

Оскільки в школі 85-95% навчального часу учні проводять на уроці, він вважається основною формою організації навчального процесу. Класно-урочна система витримала випробування життям протягом декількох сторіч і, незважаючи на постійну гостру критику, зберігається дотепер майже в усьому світі. Вона має безсумнівні позитивні якості, такі як проста організаційна структура, економічність, простота керування. Але одночасно у неї є чимало негативних моментів: недостатній облік індивідуальних розходжень, сувора організаційна структура, що створює найчастіше формальний підхід до уроку.

Проходячи практику в школі та спостерігаючи за школярами, я багато разів бачила учнів різних класів та шкіл, які на уроці перестають слухати або, навпаки, тільки роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий матеріал їх не зацікавив з самого початку. За­побігаючи байдужості на уроці, появу нового матеріалу потрібно підпорядковувати природній допитливості школяра: новий факт не виникає з «нічого»; разом з дітьми з'ясувати можливості його застосування, використовуючи проблемні питання, нестандартні прийоми на уроках математики, а форму організації навчання обирати оптимальною. Отже, завдання, яке постало перед учителем, -- збудити здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв'яжуть кожну задачу, в тому числі й творчого характеру, -- без особистого захоплення справою, без наявності педагогічного такту і таланту, без умілого вибору форм навчання, методів, прийомів та засобів втілити в життя неможливо.

Особистісно зорієнтоване навчання передбачає навчальний процес, за якого як учні, так і вчителі почувають себе комфортно. Я, як і, мабуть, кожний педагог, отримую задоволення від роботи, коли бачу позитивні наслідки своєї праці, учні -- також. Однією з причин, що допомагають отримати найкращі результати, є вибір оптимальної форми навчання.

Традиційні форми навчання математики іноді заважають здібному учню повністю проявити себе, тому один зі шляхів подолання цього я вбачаю у використанні нестандартних форм організації навчання.

Об'єкт дослідження - процес застосування нестандартних уроків в навчально-виховному процесі в початковій школі.

Предметом даного дослідження - використання нестандартних уроків математики у початковій школі.

Мета даного дослідження - дослідити особливості нестандартних уроків, як особливої форми організації навчально-пізнавальної діяльності та показати значущість використання нестандартних уроків при вивченні математики в початковій школі.

Головними завданнями даного дослідження є:

1. Вивчити літературу, передовий досвід вчителів з даної проблеми.

2. Визначення поняття нестандартних методів в навчальному процесі, особливостей їх застосування.

3. Характеристика особливостей сучасних методів організації та проведення нестандартних уроків математики в початковій школі.

4. Проведення та аналіз результатів дослідження.

Методи дослідження проблеми:

Теоретичні ( аналіз наукової літератури, метод теоретичного аналізу і синтезу; порівняння та узагальнення).

Емпіричні (спостереження; бесіда з вчителями за даною проблемою з метою вивчення досвіду роботи вчителів; анкетування).

Структура роботи зумовлена логікою і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти використання нестандартних уроків при вивченні математики в початковій школі, в другому - практично-методичні аспекти їх використання. В додатках до роботи наведені приклади планів-конспектів нестандартних уроків математики взятих з різноманітних джерел, анкети вчителів.

Загальний обсяг роботи складає 35 сторінок.



РОЗДІЛ I.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Психолого-педагогічні основи використання нестандартних уроків математики у початковій школі

Впродовж тривалого часу відомими педагогами-класиками здійснювались пошуки методів, прийомів, шляхів удосконалення процесу навчання. Так Я.А. Коменський розробляв методи ефективного навчання, коли обґрунтовував класно-урочну систему навчання у своїй «Великій дидактиці»; А. Дістервег заклав теоретичні основи розвиваючого навчання; далі теорію методів навчання розвинув К.Ушинський. Потім в педагогічній теорії й практиці значного визнання дістали проблемні методи навчання, обґрунтовані відомими дидактами М. Скаткіним, І. Лернером, М. Махмутовим та ін.[ 1, с.65].

В останні десятиліття педагоги дбають про вдосконалення форм і методів навчання, які б сприяли органічному поєднанню навчальних, розвивальних та виховних цілей уроку[17, с.55].

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями. Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв'язання названих вище проблем. Тому потрібно ввести щось нове, переломне, і однією з виразних тенденцій оновлення школи став пошук нестандартного уроку, і цим займається саме творчий вчитель тому, що він є постійним шукачем шляхів вдосконалення уроку.

Серед цих пошуків у дидактиці початкового навчання помітне місце посіли так звані нетрадиційні уроки, які, щоправда, задумуються і реалізуються вчителями по-різному.

Простежуючи історію його розвитку, можна побачити, що нестандартні заняття виникали тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи [13, с.65 ].

Курс математики - важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина математичної освіти. Цей курс у системі неперервної освіти ґрунтується на відповідному змісті Базового компонента дошкільної освіти.

Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань серед яких: формування здатності логічного міркування, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу; виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності та ін.; розвиток інтелекту, пам'яті, мовлення, уяви. Тому вчителю дуже важливо зацікавити та залучити всіх учнів до вивчення математики.[2]

Ефективними засобами збудження живого інтересу до вивчення математики в початкових класах поряд з різними іншими методами є нестандартні уроки. Основою нестандартних уроків є практична робота, дидактична гра або інтриги, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів - грою. Вона переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв'язування навчальної задачі. Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості математичних вправ, сприяє набуттю більш міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процес, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти долають більші труднощі та тренують свої сили.

Як показує практика, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступними проведеннями практичної роботи дає кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.[ 20]

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.

Нестандартні форми уроків дозволяють зробити математику більш доступною і захоплюючою, зацікавити всіх учнів, залучити їх до діяльності, в процесі якої отримуються необхідні знання, вміння і навички. Для учнів нестандартний урок -- перехід в інший психологічний стан, це інший стиль спілкування, позитивні емоції, відчуття себе в новій ролі; це можливість кожному проявити себе, розвинути свої творчі здібності та особисті якості. Нестандартний урок не тільки навчає, а й виховує дитину.

Включення проведення нестандартних уроків у процес навчання робить його цікавим і захоплюючим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Нестандартні уроки не потрібно плутати з забавою, не слід розглядати їх як діяльність, що приносить задоволення заради задоволення. На проведення нестандартних уроків потрібно дивитися як на вид перетворюючої творчої діяльності в тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи.[11, с.11-12]

Переваги нестандартних уроків матемтики вже доведені методистами, педагогами та психологами. До основних переваг таких уроків відносять: незвичайність і захопливість змісту; набуття практичного або суспільного досвіду; значна активність учнів; створення в учнів позитивного емоційного настрою; формування інтересу до предмета.

Розглядаючи нестандартні уроки, психологи відзначають дві їх основні психологічні особливості. По-перше, в процесі таких уроків з'являються нові можливості спілкування за типом «учитель-учень». По-друге, нестандартні уроки, безумно, сприяють розвитку пізнавальних процесів у школярів.

Нестандартні уроки математики відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів. Їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться математикою, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу. Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Як ми сказали, нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним , мислення - творчим, самостійним, гнучким. [ 3]

Вивчення математики завжди супроводиться значним розумовим напруженням учнів. Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають перевтомленню, підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку, формує в них конкретні уявлення, полегшує оволодіння абстрактними поняттями.

Однак, незважаючи на всю важливість і значущість нестандартних уроків, слід пам'ятати, що це не є самоціллю. Проте, це дієвий засіб для вироблення інтересу до математики, для формування творчих математичних здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найраціональніших способів розв'язання задач, у математичній або логічній кмітливості, для розвитку здібностей до просторових уявлень, розуміння школярами ролі математики у житті, виховання товариського та доброзичливого ставлення до однокласників, виховання так званих інтелектуальних почуттів: справедливості, честі, відповідальності.

Форми і методи роботи, які застосовуються для нестандартних уроків, мають взаємно доповнюватися з іншими методами і прийомами навчально-виховної роботи. Це допоможе забезпечити доцільність змін у діяльності молодих школярів, підтримати інтерес до матеріалу, що вивчається, зосередити увагу дітей на виконання пізнавальних дій, уникнути втоми на уроках математики, яку викликає інтелектуальна робота.

Специфіка нестандартних уроків ще полягає в тому, що дуже часто їх проводити не рекомендується, інакше вони втратять той ефект, на який очікує вчитель. Діти можуть втратити інтерес дуже швидко, тому досвідчені вчителі радять проводити нестандартні уроки краще 1-2 рази на місяць.

 Нестандартні уроки, незвичайні за задумом, організацією, методикою проведення, більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття з суворою структурою і встановленим режимом роботи. Проводячи стандартні буденні уроки можна застосовувати нестандартні форми уроку, щоб підвищити рівень пізнавальної активності, інтерес до предмета, розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, мислення, уяву та ін. ), уміння переключатися з одного виду діяльності на інший. [19,13 ]

Підсумовуючи сказане, можна зробити такі висновки:

а) Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнити форми і методи роботи, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя дають змогу врахувати специфіку та індивідуальні особливості кожної дитини.

б) Використання нестандартних уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів. Пізнавальна діяльність переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння узгодження різних точок зору про об'єкти, які вивчаються на уроці.

в) Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителями методикою їх проведення та умілого використання таких уроків в поєднання з традиційними формами роботи.

1.2 Основні етапи підготовки та проведення нестандартних форм уроку математики. Переваги та недоліки нестандартних уроків математики

Успішність проведення нестандартних форм уроків залежить від ряду дій вчителів і учнів:

· Проводиться ретельна підготовка таких уроків: даються попередні завдання, пояснюється побудова уроку, роль і завдання кожного учня, готуються наочні посібники.

· Продумується хід занять з урахуванням рівня і особливостей як класу в цілому, так і окремих учнів, характеру і здібностей учнів, які отримали конкретне завдання, послідовність операцій. 

 Зрозуміти головне в нестандартному уроці допомагають творчі принципи. Минскин Є. М. виділяє такі принципи:

1. Відмова від шаблону в організації уроку, від рутини і формалізму у його проведенні.

2. Максимальне залучення учнів класу в активну діяльність на уроці. Різні форми групової роботи на уроці.

3. Не розважальність, а цікавість і захопленність як основа емоційного тону уроку.

4. Підтримка альтернативності, множинності думок.

5. Розвиток функції спілкування на уроці як умова забезпечення взаєморозуміння, спонукання до дії, відчуття емоційного задоволення.

6. «Прихована» диференціація учнів за навчальними можливостями, інтересами, здібностями і нахилами.

7. Використання оцінки в якості формуючого інструменту.

Манвелов С. Г. виділяє 3 етапи підготовки та проведення нестандартного уроку: підготовчий, власне урок і його аналіз.

Підготовчий етап. У ньому активну участь беруть і вчитель, і учні. Учні діляться на групи ( команди, екіпажі ), отримують або набирають певні завдання, які необхідно виконати до уроку: підготовка повідомлень на тему майбутнього уроку, складання питань, кросвордів, вікторин, виготовлення необхідного дидактичного матеріалу і т. д.

Власне Урок (виділяють три основних етапи):

Перший етап . Він є передумовою формування і розвитку мотиваційної сфери учнів: ставляться проблеми, з'ясовується ступінь готовності до їх вирішення, до знаходження шляхів досягнення мети уроку. Намічаються ситуації, участь у яких дозволить вирішувати пізнавальні, розвиваючі і виховні завдання. Розвиток мотиваційної сфери здійснюється тим ефективніше, чим результативніший проведений підготовчий період: якість виконання учнями попередніх завдань впливає на їх інтерес до майбутньої роботи. При проведенні уроку вчитель враховує ставлення учнів до оригінальної форми уроку, рівень їх підготовленості, вікові та психологічні особливості.

Другий етап. Повідомлення нового матеріалу, формування знання учнів у різних нестандартних формах організації їх розумової активності. 

Третій етап . Він присвячений формуванню вмінь і навичок. Контроль, зазвичай, не виділяється в часі, а " розчиняється " у кожному з попередніх етапів.

Аналіз. У період аналізу даних уроків доцільно оцінювати як підсумки навчання, виховання, розвитку учнів, так і картину спілкування - емоційний тонус уроку: не тільки в спілкуванні вчителя з учнями, а й у спілкуванні учнів один з одним, а також окремих робочих груп. [5,8 ]

 У процесі навчальної діяльності в початкових класах велику роль, як відзначають психологи, відіграє рівень розвитку пізнавальної активності та пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, спостереження, пам'яті, уяви, мислення. Розвитку та формуванню пізнавальних процесів сприяють нестандартні форми уроків. Регулярне використання на уроках математики системи спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей і здібностей, розширює математичний кругозір учнів початкових класів, сприяє математичному розвитку, підвищує якість математичної підготовленості, дозволяє дітям більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. Щоб дитина вчилася в повну силу своїх здібностей, потрібно викликати у неї бажання до навчання, до знань. Треба допомогти дитині повірити в себе, у свої здібності. Майстерність вчителя збуджувати, зміцнювати і розвивати пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання полягає в умінні зробити зміст свого предмета багатим, глибоким, привабливим, а способи пізнавальної діяльності учнів різноманітними, творчими, продуктивними. Урок математики націлений не стільки на повторення вивченого матеріалу, скільки на знайомство з дітьми в невимушеній атмосфері. Робота учнів з учителем повинна проходити без страхів і напруги, а нетрадиційні уроки допомагають вчителю знайти спільну мову з учнями. На звичайному уроці діти будуть відчувати себе скуто, а на нестандартному уроці вони зможуть розслабитися, і вчитель зможе розглянути кожного з них. [14]

У проведенні нестандартних уроків є своя специфіка.

Однотипність уроків викликає у дітей втому. Тому, якщо педагог більше розповідає сам, то знижується зворотній зв'язок, який дає можливість урізноманітнювати форми роботи, поглиблювати знання і залучати до активної роботи якомога більше учнів. Головне місце на нестандартних уроках відводиться елементам творчого пошуку. За розмаїттям форм - це мандрівки змагання, ігри, живі журнали, теле- та радіо заняття, концерти, іспити тощо. Вони можуть бути присвячені окремим предметам, але найчастіше у їх змісті можна виділити майстерно інтегровані компоненти кількох. На таких уроках учні виступають у ролі вчителя, журналіст ведучого "телерадіопередачі", артиста, коментатора, поета, капітана команди, лоцмана тощо, звісно, враховуючи вікові особливості учнів.

Готуючись до уроку, хороший вчитель так підбирає матеріал до нього і форми роботи, щоб забезпечити розумову діяльність кожного учня кожну хвилину . А дуже хороший учитель, крім цього, ще й передбачає ті моменти, коли ця діяльність може почати згасати, і передбачає методи її стимуляції, причому не якимись волюнтаристськими способами, а шляхом розумної ін'єкції в структуру уроку чогось несподіваного, незвичайного, дивного, азартного, веселого, тобто такого, що викликає природний, живий інтерес в учнів, що проганяє з уроку нудьгу.

Що ж потрібно знати тому, хто прагне створити на своїх уроках позитивну емоційну обстановку? Насамперед, те , що на уроках такої суворої науки, як математика, зробити це можна тільки введенням в них цікавих моментів. Цікаві елементи на уроці можуть бути безпосередньо пов'язані з досліджуваної темою (К. Д. Ушинський називав їх «внутрішніми» ), а можуть бути з нею зовсім не пов'язаними ( за К. Д. Ушинського - «зовнішніми»). Цілком очевидно, що «внутрішня» цікавість переважніше «зовнішньої». Тому що хороший вчитель не просто « розмочує » сухий матеріал уроку цікавим, він підбирає останній так і знаходить йому таке місце, щоб «вичавити» з нього якомога більше користі. Нестандартні уроки - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну ( невстановлену ) структуру. Думки педагогів на нестандартні уроки розходяться: одні бачать в них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи, а інші, навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів, вимушеним відступом педагогів під натиском обледащіли учнів, які не бажають і не вміють серйозно трудитися.

Аналіз педагогічної літератури дозволив виділити декілька десятків типів нестандартних уроків . Найбільш поширеними типами є:

1 . Уроки - ділові ігри .

2 . Уроки - змагання.

3 . Уроки типу КВН .

4 . Комп'ютерні уроки.

5 . Уроки творчості

6 . Уроки - аукціони .

7 . Уроки - конкурси .

8.Урокі - рольові ігри .

9 . Міжпредметні уроки.

10 . Уроки - ігри « Поле чудес».

11 . Уроки - фантазії. [12,8 ]

За допомоги сучасних технологій у вчителів є безліч можливостей використовувати інформаційно-комунікативні технології на уроках математики та інших предметах. Можна збудувати нестандартний урок, де всі етапи уроку будуть показані на мультимедійній дошці або на персональному комп'ютері, якщо є можливість провести урок у комп'ютерному класі.

Гарним посібником може стати програма Microsoft Power Point.

Використання презентацій у форматі Microsoft Power Point необхідно для розробки проблемних ситуацій на уроках математики. POWER POINT - це програма, у якій можна створювати різноманітні презентації із почерговою зміною слайдів. На слайдах можна розставляти графіку, звук та ін. Мультимедійна презентація допомагає структурувати матеріал і активізувати увагу.

Отже, використання нестандартних уроків і окремих нестандартних прийомів педагогічної техніки та технології на уроках сприяє творчості як вчителя, так і учнів. [21]

Переваги нестандартних уроків математики в порівнянні із звичними структурами уроків в тому, що підвищується інтерес учнів до навчання, їх активність в пізнанні і творчості, самостійність пошуків знань, переживання успіху досягнень, ініціативність, можливість індивідуального підходу до учнів, використання інноваційних та інформаційних педагогічних технологій, розвиток культури спілкування, взаємовідповідальності і т.д.

Але є деякі складності і недоліки використання нестандартних уроків:

- затрати більшого часу на підготовку і проведення таких уроків;

- не всі учні в рівній мірі активні;

- організаційні труднощі (дисципліна, правила поведінки);

- ускладнюється система оцінювання, аналізу результатів навчання;

- забезпечення науково-методичної і матеріально-технічної бази навчання;

- труднощі із заміною учасників, якщо хтось відсутній (залежно від типу нестандартного уроку)

- знаходження певного місця таких уроків в навчально-виховному процесі тощо.

Недарма відомий педагог В.О. Сухомлинський казав, що до хорошого уроку треба готуватися все життя. Такими ж прикладами творчого підходу і проведення занять з учнями являється досвід роботи педагогів - новаторів В.Ф. Шаталова, І.П. Волкова та багатьох інших. [5,9]



РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

урок нестандартний математика

2.1 Рекомендації до проведення нестандартного уроку. Досвід вчителя з проведення нестандартних уроків математики у початковій школі

Урок - гнучка форма організації навчання. Він включає різноманітне зміст, відповідно до якого використовуються необхідні методи і прийоми навчання. На уроці організовується фронтальна, колективна та індивідуальна форми навчальної роботи. Різні форми проведення уроку не тільки урізноманітнюють навчальний процес, а й викликають в учнів задоволення від самого процесу праці. Не може бути цікавим урок, якщо учень постійно включається в одноманітну за структурою і методикою діяльність. Рамки традиційного уроку стають тісними, тому народжуються нові форми організації навчання. Нетрадиційний урок - одна з таких форм організації навчання і виховання школярів. Ефективність нетрадиційних форм навчання та розвитку добре відома. Такі заняття наближають шкільне навчання до життя, реальної дійсності. Діти охоче включаються в такі заняття, бо потрібно проявити не лише свої знання, а й кмітливість, творчість. За допомогою нетрадиційних уроків можна вирішити проблему диференціації навчання, організації самостійної пізнавальної діяльності учнів, фізичного експерименту.

Введення в шкільну програму нетрадиційних методів викладання має на меті розширити навчальний процес і, не відриваючись від проблем навчання і виховання, розвинути особистісні якості дитини. Традиційно процес навчання розглядається як процес взаємодії вчителя і учнів, в ході якого вирішуються завдання освіти, виховання і розвитку.

До основних структурних компонентів, що розкриває його сутність, відносять мету навчання, зміст, діяльність викладання й вчення, характер їх взаємодії, принципи, методи, форми навчання. Формула ефективності уроку становить дві складові частини: ретельність підготовки і майстерність проведення.

Тому необхідно дотримуватися рекомендації з проведення нестандартних уроків, ось деякі з них :

 - Нестандартні уроки слід використовувати як підсумкові при узагальненні та закріпленні знань, умінь і навичок учнів;

- Занадто часте звертання до подібних форм організації навчального процесу недоцільно, оскільки це може призвести до втрати стійкого інтересу до навчального предмета і процесу навчання;

- Нетрадиційному уроку повинна передувати ретельна підготовка і в першу чергу розробка системи конкретних цілей навчання і виховання;

 - При виборі форм нетрадиційних уроків викладачеві необхідно враховувати особливості свого характеру і темпераменту, рівень підготовленості і специфічні особливості класу в цілому і окремих учнів;

- Інтегрувати зусилля вчителів при підготовці спільних уроків

 - При проведенні нестандартних уроків керуватися принципом «з дітьми і для дітей», ставлячи однією з основних цілей виховання учнів в атмосфері добра, творчості, радості. [18,20] 

Вчителі ліцею № 22 охоче поділилися свої досвідом з проведення нестандартних уроків математики.

Застосовуючи протягом ряду років у своїй практиці нестандартні уроки, вони зробили висновок, що такі уроки підвищують ефективність навчання, припускають творчий підхід з боку і вчителя, і учнів. Це одна з форм активного навчання.

У своїй роботі застосовують різноманітні нестандартні уроки:

урок - конференція, урок - змагання, урок - гра, урок творчості, урок - залік, урок - подорож, урок - тренажер, урок - лекція, урок - аукціон, урок - творчий звіт та ін.

Урок-казка

Включаючи казки в навчальний процес, дотримуємось відповідності тематики казок віку школярів; уроки-казки розвивають всебічний кругозір учнів, стимулюють до роботи, викликають інтерес до математики.

Наприклад урок у 1 класі на тему: Нумерація в межах 20. Додавання і віднімання в межах 20 без переходу через десяток.

«- Одного разу,а точніше 23 березня послала мама Червону Шапочку до бабусі віднести пиріжки,( відкриємо зошити і запишемо число, класна робота) . Але пиріжки не прості , а казкові. На деяких з них є завдання. Давайте їх прочитаємо і виконаємо.

(На пиріжках записані завдання, учні читають, відповідають.)

1 пиріжок. Скільки десятків і одиниць у числах 11, 12, 14, 18?

2 пиріжок. Збільши на одиницю числа 16, 17, 19.

3 пиріжок. Зменши на одиницю числа 20, 19, 15.» (План конспект уроку у додатку А)

Урок-казку можна організувати так, щоб діти самі склали казку за допомогою математичних завдань, але вчителі погоджуються, що такий вид нестандартного уроку для молодших школярів дуже складний, і 4 класу також трішки важкувато.

Урок - ділова гра це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета ділової гри - поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності. Більше підходить для 4-х класів.

Наприклад урок у 4 класі на тему: ділення складених іменованих чисел на двоцифрове число Розв'язування задач.

Гра: «Знайди частину»

Відстань до нашого відділення банку Ѕ км,

Квитанції клієнта важать 1/10 кг,

У черзі клієнт простояв 1/30 год,

Наш банк працює 3/8 доби. (500м, 100г, 2хв, 9год)

Лист від клієнта.

- По електронній пошті прийшов лист-подяка від фермера.

На розвиток свого господарства я взяв у вашому відділенні банку кредит на суму 240000 гривень. цих грошей я витратив на купівлю 2 комбайнів. Тепер у мене є надійна техніка для збирання врожаю.

Що зацікавило вас у цьому листі?

Скільки гривень залишилось у фермера? Скільки гривень коштує один комбайн?

240000:4·3=180000(грн.) - витратив на 2 комбайни.

180000:2= 90000(грн.) - коштує 1 комбайн.

Відповідь: 90000 гривень.

Умови задач показані на інтерактивній дошці.

Урок типу КВК

Це своєрідна гра-змагання команд веселих і кмітливих, що розгортається на уроці. Характерною ознакою такого уроку є його насиченість позитивними емоціями. Безперечно. Що урок, повний емоцій, на довгий час збережеться у пам'яті учнів. До того ж, він, сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Для уроку - КВК притаманними є певні особливості, які відрізняють його від усіх інших типів нестандартних уроків і які слід урахувати під час його підготовки та проведення.

Перш за все треба організувати, як мінімум, дві команди, які братимуть участь у КВК. Команди повинні знайти собі цікаві назви та обрати капітанів.

Другим важливим моментом уроку - КВК є наявність журі, яке оцінюватиме гру команд. Склад журі може бути різноманітним, включаючи і вчителя і учнів з активу класу, а також запрошених представників адміністрації школи, батьків. Головним критерієм під час формування складу журі повинна бути не його кількість, а об'єктивність.

Наприклад урок у 4 класі на тему: Письмове множення багатоцифрових чисел на одноцифрові. Розв'язування задач.

Учитель: Старий рибалка, який багато ходив Математичним океаном на вітрилах, пропонує командам розв'язати такі задачі.

“ Кмітливий”	“ Винахідливий”
На пошиття 6 вітрил пішло 48 м тканини. Скільки потрібно тканини, щоб пошити 4 вітрила?	На виготовлення 3 човнів потрібно 27 колод. Скільки потрібно колод для виготовлення 5 човнів?

( За правильно виконане завдання по 1 балу, хто швидше - ще 1 бал)

Щодо змісту уроку КВК, то його повинні формувати такі конкурси, які б мали триєдину мету (навчальну, виховну, розливальну) і за тривалістю вмістилися б у відведений для уроку час. Саме при формуванні змісту уроку КВК не варто забувати, що це урок, а не виховний захід, тому необхідно дотримуватися всіх функцій і завдань навчального заняття.

Урок подорож (з комп'ютерною підтримкою) (додаток Б; презентація до уроку на диску) має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор-мандрівок: пересування гравців у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж гри; вироблення шкали оцінювання виконання гравцями завдань; оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. Такі уроки сприяють розвитку спостережливості та уваги школярів, розширенню їх кругозору.

Наприклад урок у 3 класі на тему: Вправи та задачі на засвоєння таблиць множення й ділення:

«Острів Обчислень.» Різнорівневі завдання на вибір. (Слайд 6).

( завдання на картках - восьминоги різного кольору.)

І. Рівень. Знайди помилки у прикладах

42:7+6=12

16:2 · 4=33

9 · 2 + 11=30

ІІ. Рівень. Розв'яжи рівняння

Х + 36 = 81 Х - 14 = 28

Даний урок-подорож проводився за допомогою підтримки IKT. Вчителі погоджуються, що уроки за допомогою комп'ютера та мультимедійних дошок завжди дуже вдалі та цікаві. Підготовка такого уроку вимагає від вчителя знань з технології роботи з комп'ютерними програмами для створення презентацій, методичних знань побудови такого уроку. У наш час майже кожен вміє користуватися комп'ютером і це значно полегшує роботу проведення нестандартного уроку. Оскільки у молодших школярів діє наочно-образне мислення, то, зрозуміло, урок повинен супроводжуватися наочністю, а нестандартний урок тим більше і застосування на уроках ІКТ робить цей процес менш трудомістким.

Отже, накопичений досвід проведення нестандартних уроків математики переконує в тому, що мета їх гранично проста: оживити нудне, урізноманітнюючи творчістю, зацікавити учнів, так як інтерес - це каталізатор всієї навчальної діяльності. Нестандартні уроки - це завжди свята, коли активні всі учні і клас стає творчою лабораторією. Ці уроки включають в себе все розмаїття форм і методів, особливо таких, як проблемне навчання, пошукова та дослідницька діяльність, міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язки, опорні сигнали, конспекти і ін. Знімається напруженість, властива звичайним урокам, пожвавлюється мислення, підвищується інтерес до математики в цілому.

2.2 Проведення та аналіз педагогічного дослідження

Дослідження щодо залучення усього класу в урок та збільшення концентрації уваги на матеріалі під час проведення нестандартного у порівнянні з традиційним уроком математики велося серед учнів 1- А класу ліцею № 22 м. Чернігова.

31 учень був присутній на традиційному уроці.

Тема уроку: складання прикладів на віднімання за малюнками, доповнення рівностей. Кругові приклади. (повний план-конспект уроку у додатку B)

1. Робота за підручником (ст. 52)

Завдання 1

- Скільки було сніговиків? Скільки розтануло? Скільки сніговиків залишилось?

- Складіть за малюнком приклад на віднімання. Скільки летіло літаків? Скільки літаків сіло на аеродромі? Скільки залишилося летіти?

- Складіть за малюнком приклад на віднімання.

Завдання 2

- Які числа потрібно вставити?

- Як називають ці числа?

- Запишіть утворені рівності у зошит.

Завдання 3 (квіточки на дошці)

- На якій квіточці сиділа бджілка? (4+6)

- Чому вона перелетіла на квіточку 10-2?

- Як далі треба летіти бджілці? Розв'яжіть кругові приклади.

Ми отримали наступні результати, перевіривши зошити учнів: 2 учня були не уважні, не активні (майже жодного правильно записаного завдання), 8 учнів частково уважні, активність на уроці середня (деякі завдання виконані не правильно), 21 учень має високу активність ( повна концентрація уваги на уроці). На уроці були присутні 31 учень.

Якщо показати рівень активності та уваги на традиційному уроці у відсотках (Рис. 2.1.), то побачимо, що не активними було 6% учнів, середньої активності - 26 %, висока активність у 68% учнів.

Рис. 2.1 Рівень активності учнів на традиційному уроці

Давайте порівняємо активність учнів на нетрадиційному уроці з математики.

Урок- гра з математики у 1-А класі. Тема уроку: письмова й усна нумерація чисел першого десятка. Складання рівностей за малюнками. Обчислення виразів на додавання. (повний план- конспект уроку у додатку Г,презентація на диску)

Учитель читає завдання з конверта:

- Всі хлопчики хай рахують від нуля до десяти,

- А дівчатка все це зроблять рівнозначно навпаки(від 10 до 0);

- А тепер порахуйте від 3 до 8, від 7 до 1

І на останок, задача від Мудрої Сови:

Вчора в лісі полювала,

Вісім мишок упіймала.

На сніданок одну з'їла,

Скільки на обід лишила? (8 - 1=7)

1. Гра «Мовчанка».

Молодці! А ще до нас завітала хитра Лисичка (Слайд №5)

Учні демонструють відповіді за допомогою математичного віяла. Лисичка також рахує і демонструє свої відповіді дітям. Так діти перевіряють себе.)

Потім усі перевіряють себе за дошкою

1. Сушить білочка опеньки:

Три великих, два маленьких.

Порахуйте всі опеньки

І великі, і маленькі. (3 + 2 = 5)

Перевіряємо з Лисичкою, а тепер за слайдом: (Слайд №6)

У дослідженні брали участь 30 учнів.

Ми отримали наступні результати, перевіривши їх зошити: 4 учня частково уважні, активність на уроці середня (деякі завдання виконані не правильно), у 26 учнів висока активність ( повна концентрація уваги на уроці).

Якщо показати рівень активності та уваги на нетрадиційному уроці у відсотках (Рис. 2.2.), то побачимо, що не активних учнів не було - 0%; 13%- середня активність на уроці; 87%- висока активність учнів.

Рис. 2.1 Рівень активності учнів на нестандартному уроці

Порівнявши результати, показані на двох діаграмах, після проведення традиційного та нестандартного уроків з математики, можна зробити висновок, що нестандартний урок має більшу результативність. На нестандартному уроці до роботи були залучені всі учні класу, рівень їх активності та уважності у порівнянні з традиційним має вищі показники. Зник той відсоток,де була низька активність на уроці. Переваги нестандартного уроку над традиційним очевидні.

Метод анкетування

Дослідження проводилось серед учителів початкових класів на базі ліцею №22 м. Чернігова. Вчителям-класоводам пропонувалась анкета відкритого типу:

1. Які нестандартні уроки ви найчастіше використовуєте на уроках математики?

2. Як часто ви проводите нестандартні уроки з математики?

3. Як часто ви використовуєте ІКТ при проведенні нестандартних уроків з математики?

4. Оцініть результативність нестандартних уроків з математики у порівнянні с традиційною формою навчання за шкалою від 1 до 10.

У дослідженні брали участь 10 вчителів початкових класів.

Проаналізувавши відповіді з анкет, можна зробити висновок, що нестандартні уроки з математики проводить кожен вчитель, і вони урізноманітнюють їх типи. Ось типи нестандартних уроків, що використовують вчителі на уроках математики найчастіше (Рис. 2.3).

Рис. 2.3 Типологія використання нестандартних уроків з математики

Як ми бачимо з графіку, то вчителі початкових класів використовують різні типи нестандартних уроків, залежно від теми та вікових особливостей учнів. Є типи нестандартних уроків,що рідко проводять на уроках математики в початкових класах, наприклад уроки-консультації, уроки-аукціони, бінарні уроки, міжпредметні уроки та ін., Типи нестандартних уроків, що взагалі ніколи не проводять на уроках математики: уроки-екскурсії, уроки-конференції.

Давайте розглянемо графік того, як часто вчителі початкових класів проводять нестандартні уроки з математики.(Рис.2.4)

Рис.2.4 Періодичність проведення нестандартних уроків з математики.

Вчителі початкових класів дотримуються думки педагогів, що дуже часто проводити нестандартні уроки не має сенсу,особливо з такого важливого предмету як математика, тому що це лише принесе шкоду, бо цей вид уроку втратить свою унікальність. Більшість вчителів (6 з 10) вважають доцільним проводити нестандартні уроки з математики 1-2 рази на місяць.

Ми знаємо, що у наш час технічного процесу комп'ютер відіграє велику роль. Звісно все це впливає і на навчально-виховний процес. Майже в кожній школі є комп'ютерний клас, більшість шкіл оснащена мультимедійними дошками. Мені стало цікаво, як часто вчителі початкових класів використовують IKT при проведенні нестандартних уроків.(Рис. 2.5)

Рис.2.5 Періодичність використання ІКТ на нестандартних уроках з математики

З графіку можна побачити, що вчителі володіють знаннями з методики використання ІКТ на уроках і застосовують їх при проведенні нестандартних уроків математики. 4 вчителя з 10 використовують ІКТ 1-2 рази на півроку, 2 вчителя - 1-2 рази на тиждень, 4 вчителя -1-2 рази на місяць.

Ми вже побачили, що вчителі часто проводять нестандартні уроки з математики, але як же вони оцінюють їх результативність у порівнянні зі стандартною формою навчання? Оцінювання відбувалося за шкалою від 1 до 10. Ось рівень ефективності традиційного уроку відсотках. (Рис. 2.6)

Рис.2.6 Рівень ефективності традиційного уроку з математики за шкалою від 1 до 10

Як ми можемо побачити, у порівнянні з нестандартним уроком з математики, вчителі вважають традиційну форму навчання ефективною від 4 до 7 балів за 10-бальною шкалою. 2 вчителі з 10 вважають стандартну форму роботи результативною на уроці математики на 4 бали, 2 вчителі на 5, 4- на 6, 2- на 7.

Давайте порівняємо ці результати з нестандартним уроком.

Вчителі вважають, що нестандартний урок математики ефективніший за традиційний від 6 до 9 балів. 1 вчитель з 10 оцінює результативність при нестандартному уроці на 6 балів, 2-на 7 балів, 3- на 8 балів, 4-на 9 балів.

Статистика результативності нестандартного уроку над традиційним уроком математики представлена на Рисунку 2.7.

Рис.2.7 Рівень ефективності нестадартного уроку математики за шкалою від 1 до 10

Після проведених досліджень, можна зробити висновок, що вчителі часто використовують нестандартні уроки математики, найчастіше це уроки-подорожі, комп'ютерні уроки, інтегровані уроки, уроки-змагання, уроки-диспути, театралізовані уроки, уроки-ігри. При проведенні нестандартних уроків математики вони використовують ІКТ і радять проводити нестандартні уроки 1-2 рази на місяць. Вчителі початкових класів погоджуються,що нестандарті уроки ефективніші за традиційні.

Анкети представлені в додатку Д.



ВИСНОВКИ

Проаналізувавши праці видатних педагогів щодо використання нестандартних уроків у початковій школі та провівши декілька з них у школі з учнями, я дійшла висновку, що нестандартні уроки займають дуже важливе місце у педагогічній діяльності вчителя та в сприйманні і осмисленні матеріалу учнями.

Нестандартні уроки впливають на розвиток творчого мислення молодших школярів та результативність процесу навчання: знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.

Нестандартні уроки подобаються учням, тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Успіх організації нестандартного уроку під час розв'язання проблемної ситуації на етапі засвоєння нових знань чи виконання завдань на етапі застосування набутих знань на практиці залежить від того, як засвоєнні прийоми спілкування, розвинута техніка мовлення, мовленнєвий етикет, уміння володіти своїм організмом: міміка, жести, погляд, постава, манера триматися під час розмови, зустрічі і т.д. А саме такі якості допомагають будь-який урок зробити нетрадиційним.

Методично правильна побудова і проведення нестандартних уроків впливають на розвиток творчого мислення молодших школярів та результативність процесу навчання: знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.

Освоюючи та застосовуючи нетрадиційні методи, ми маємо пам'ятати:

-на сучасному етапі роботи школи в основу педагогічної практики слід покласти творчий підхід;

-новації мислення мають бути педагогічно впровадженими та відповідати основним вимогам навчання й виховання;

-на уроці необхідно досягти поєднання ігрової та навчальної форми діяльності;

-нетрадиційні заняття дають змогу урізноманітнювати форми і методи роботи на уроці, позбавлятися шаблонів, виховувати цілісну, творчу особистість;

-використання нетрадиційних форм навчання сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, їхніх життєвих компетенцій;

-уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи забезпечує високу ефективність нестандартних уроків, бажання дітей навчитися, належний рівень навчальних досягнень школярів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антипова О., Румянцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. - 1991. - № 1. - С.65-69

2. Богданович М.В. та ін. Методика викладення математики в початкових класах. - Київ: А,С,К., 1998

3. Воліна В. В. Світ математики. -- 1999.

4. Городенко. Казка мудрістю багата//Початкова школа, №4, 2004--С.55

5. Григорьева, Г. И. Нестандартные уроки математики [Текст] / Г. И. Григорьева- Волгоград : Корифей, 2000.- 96 с

6. Гуревич М.П. Граємось у математику//Початкова школа, №11, 1981

7. Дроботенко, Н.М. Нестандартный урок математики по теме «Решение задач разными способами». [Текст] / Н. М. Дроботенко // Начальная школа.- 2005.- №1.- с. 58-61

8. Кульневич, С. В. Нетрадиционные уроки [Текст] : Современный урок : часть 2 / С. В. Кульневич, Т. П. Лакоценина. - ростов-н/Д : Учитель, 2005

9. Лухтай Л.К. Нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. - № 3-4. -С.31-32

10. Махмутов М.И., Современный урок.-М.:Педагогіка, 1981. - с.192.

11. Митник О. Нарис нестандартного уроку // Початкова школа. - 1997. - №12. - С.11-22

12. Нестандартные формы урока [Электронный ресурс] / www.mat.1 september.ru. Режим доступа: http: // www.mat.1 september.ru. , свободный. - Загл. с экрана.

13. Паламарчук В.Ф., Румянцева К.І., У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. - 1991. №11.

14. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні // Рідна школа. - 1995. - № 4. -С.62-65.

15. Прошкуратова П. Від творчих вчителів до творчих учнів // Початкова школа. - 1998. №2. - 2-4с.

16. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К., 1997. - 256 с.

17. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. - К.: Міленіум, 2006. - 344 с.9 -11

18. Ушинський К.Д. про взаємозв'язок навчання і розвитку молодших школярів. О. Замашкіна// Початкова школа. №4, 2004. с. 42

19. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти // 2000. - С.170-171

20. Фрідман Л. М. Вчіться вчитися математиці. -- 1985.

21. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. - К.: СПД Богданова А.М., 2007. - 220 с.

Размещено на Allbest.ru

...