Роль уроків математики у розвитку логічного мислення дітей

У статті висвітленні поняття логіки; показана роль уроків математики у розвитку логічного мислення молодших школярів

Ключові слова: логічне мислення, молодші школярі, урок математики, психічний розвиток.

В статье освещенные понятия логики; показанная роль уроков математики в развитии логического мышления младших школьников.

Ключевые слова: логическое мышление, младшие школьники, урок математики, психическое развитие.

Сьогодні з-поміж важливих завдань, що постають перед системою шкільної освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання дітей шкільного віку. Успішність навчання в школі та в подальшому житті значною мірою залежать від розумового виховання дітей шкільного віку. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток логіки та мислення дітей.

Користь освіти залежить від впровадження в роботу з учнями нових підходів до освітнього процесу, що сприяли б розвитку операційних структур логічного мислення, розвитку активного словника, пам'яті, уваги, уяви, спостережливості, математичних вмінь, зокрема, конструктивних. Усе це сприятиме підвищенню загального рівня розвиненості дитини, що значно скоротить адаптаційний період в школі. Важливим складником всебічного розвитку особистості є розумове виховання. У педагогічній літературі розумове виховання визначається як систематичний цілеспрямований вплив дорослих на розумовий розвиток дитини з метою формування системи знань про навколишній світ, розвиток пізнавальної діяльності, здатності до самостійного пізнання[2]. Воно здійснюється з метою всебічного розвитку дітей і тісно пов'язане з моральним, фізичним і естетичним вихованням.

Правильно організоване розумове виховання є важливою умовою для розумового розвитку дитини. Педагоги Я- А. Коменський, Й.-Г. Песталоцці, С.Русова, К.Д.Ушинський [3] розглядали розумове виховання як важливий чинник формування особистості. Ними були розроблені теорії, згідно з якими розумове виховання призводить до розвитку усіх психічних процесів, які потрібно розвивати та вдосконалювати у дітей.

Розумовий розвиток дитини характеризується обсягом, характером і змістом засвоєних знань, характером провідної діяльності, рівнем розвитку пізнавальних здібностей, психічних процесів дитини (сприйняття, запам'ятовування, мислення, увага, уява). Мислення у вищій своїй формі відбувається у поняттях (абстрактно-логічне мислення), але воно може продукуватися і в образах (наочно-образне мислення) і навіть у діях, що виявляють себе в русі (наочно-дійове мислення).

До складу основних інтелектуальних умінь входять логічні вміння, що формуються в процесі навчання й розвитку дітей, зокрема, на заняттях з математики. Самі об'єкти математичних умовисновків і прийняті в математиці правила їх конструювання сприяють формуванню в дітей уміння обґрунтовувати судження, давати чіткі визначення, розвивають логічну інтуїцію, сприяють загальному інтелектуальному розвитку.

Термін "логіка" походить від давньогрецького слова "логос", значення якого пов'язане із поняттями "мислення" та "мова", " мовлення" [1]. Логіка - сукупність наук про закони й форми мислення, про логіко-математичні закони числення, про найбільш загальні закони мислення [1]. Логічне мислення - операції порівняння, синтезу, аналізу, узагальнення, абстрагування, дедуктивних (від загального до часткового) та індуктивних (від часткового до загального) його форм [2].

Важливого значення в розвитку мислення набуває знаково- символічна діяльність. Вона дозволяє моделювати й перетворювати об'єктивний світ до внутрішнього плану свідомості: заміщення, кодування, моделювання, схематизація, узагальнення тощо.

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь - який вид діяльності не може обійтися без нього. Воно лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок. Саме тому так важливо сформувати у молодших школярів основи образного та логічного мислення.

Образне мислення є основним видом мислення дітей. І вже в цьому віці з допомогою спеціального тренування діти можуть оволодіти багатьма можливостями, пов'язаними з цим видом мислення. Наприклад, вони можуть навчитися подумки перетворювати образи реальних предметів, будувати наочні моделі (на зразок схем), які відображують суттєві властивості об'єктів або явищ, планувати свої дії подумки.

Щоб дитина навчилася всього цього, тренування образного мислення на цьому віковому етапі слід спрямовувати на розвиток таких здібностей:

1. Уміння здійснювати оперування образом подумки. Це означає - здійснювати з ним різні мисленнєві перетворення (дії), наприклад такі як: поворот, перегрупування початкових елементів, розчленування та з'єднування їх в цілість та інші.

2. Уміння орієнтуватися в просторі за допомогою простої план-схеми, а також розвиток уміння самостійно її створювати. Формування таких уявлень передбачає перш за все розвиток вміння будувати елементарні схематизовані образи простору і застосовувати їх в реальній ситуації.

3. Уміння ”читати” і створювати прості схематичні зображення різноманітних об'єктів. Саме тому дії образного мислення часто характеризують, як дії для побудови і застосування схематизованих образів, які відображають зв'язки і відношення реальних об'єктів.

4. Уміння планувати свої дії подумки. На певному етапі розвитку образного мислення у дитини виникає ще одна важлива здатність - здатність планувати свої дії подумки. Завдяки цій здатності у неї з'являється можливість попередньо уявити те, що вона отримає внаслідок своїх зусиль.

Адже, оперуючи предметами подумки, уявляючи різні варіанти їх можливих перетворень, можна швидше прийти до правильного рішення, ніж виконуючи реальні дії.

Логічне мислення формується на основі наочно-образного і є вищою стадією розвитку мислення взагалі. Процес досягнення цієї стадії доволі тривалий і складний. Пояснюється це тим, що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої розумової активності, але й передбачає наявність у людини певної суми знань про спільні і суттєві ознаки предметів та явищ навколишнього світу [2].

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без нього. Воно лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок. Саме тому так важливо формувати та розвивати логічне мислення учнів в процесі навчання.

Розвиток логічного мислення є одним із завдань підготовки учнів до майбутньої самостійної діяльності. Ким би не збирався стати учень, який фах не обрав би, йому потрібно правильно і швидко міркувати, діяти організовано, враховуючи обставини і наявні ресурси. Школа повинна навчити випускника знаходити шлях до вирішення проблем, а це означає - сформувати в учнів вміння самостійно і творчо мислити.

На кожному уроці учні вчаться правильно мислити. Але особливо великі можливості щодо цього має шкільний курс математики. Процес вивчення законів і форм мислення та набуття навичок їх застосування у практичній діяльності відбувається швидко, якщо їх відповідним чином організувати. І тому завдання вчителя математики полягає в тому, щоб у процесі викладання курсу математики організувати цілеспрямовану й систематичну роботу, яка б допомогла учням усвідомлювати і застосовувати закони мислення і такі його форми як поняття, судження, умовиводи. Дуже великий вплив на розвиток логічного мислення учнів має виклад матеріалу вчителем. Маючи це на увазі, потрібно всіляко домагатися, щоб виклад матеріалу курсу математики відзначався: систематичністю, логічною послідовністю та науковістю.

Роботу над розвитком логічного мислення учнів не можна проводити від випадку до випадку. Для цього потрібно раціонально використовувати кожний етап уроку, кожне завдання чи задачу. Давно вже пора відмовитися від неправильної практики, коли задачу розв'язують тільки для того, щоб дістати правильну відповідь.

Наведемо розроблені нами рекомендації для вчителів:

1. Оскільки розвиток логічних форм мислення нерозривно пов'язані з розвитком узагальнюючої і символічної функцій мовлення, то заняття повинні бути спрямовані на формування передумов оволодіння дитиною системою наукових понять, розвиток у дитини логічних операцій аналізу, порівняння, узагальнення, розвиток дій класифікації.

2. Усі заняття, спрямовані на розвиток мислення молодших школярів, повинні спиратися на здійснення індивідуального підходу до учнів.

3. Необхідний підбір завдань, що найбільш ефективно впливають на розумову діяльність молодших школярів.

4. Для досягнення вищих показників при розвитку мислення молодших школярів необхідно впливати на учнів через індивідуалізовану оціночну діяльність.

5. Необхідне здійснення організації спільної з батьками діяльності з вдосконалення якостей розуму школярів.

Отже, використовуючи на уроках математики завдання із логічним навантаженням, учитель розвиває логічне мислення дітей, кмітливість, активізує розумову діяльність учнів. І при цьому кожен учень має зацікавленість на уроках математики і працює в міру своїх можливостей.

школяр молодший мислення логічний

Список використаних джерел

1. Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення дітей / І. Барташнікова, О. Барташніков // Тернопіль: Богдан, 1998. - 79 с.

2. Жаркова В. Розвиток логічного мислення молодших школярів на уроках математики / Жаркова В. // Початкова школа. - № 7. - 2010. - С. 7-9.

3. Шнайдер Л.І. Розвиток логічного мислення учнів / Л.І. Шнайдер, С.Г. Назаренко // Математика в школах України. - № 14-15. - 2008. - С. 4.

In the article the lighted up concepts of logic; rotined role of lessons of mathematics in development of logical thought of junior schoolboys.

Keywords: logical thought, junior schoolboys, lesson of mathematics, psychical development.

Размещено на Allbest.ru