Використання моделі П. Вуда для апроксимації лактаційних кривих корів різних класів розподілу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання моделі П. Вуда для апроксимації лактаційних кривих корів різних класів розподілу

Є. В. Баркарь

Оцінка й відбір корів у молочному скотарстві традиційно здійснюються за феноаналізом основних селекційних ознак - надоєм, вмістом жиру та білка в молоці. Це дає можливість визначати динаміку молочної продуктивності за різні порядкові лактації, або генерації, тоді як лактаційна крива, її сталість, не є предметом обов'язкового контролю з боку технологів-селекціонерів.

Варто зазначити, що саме характер лактаційної діяльності справляє першочерговий вплив на організацію виробництва молока, формування технологічних груп тварин тощо, а тому необхідно повертатися до вивчення цих питань.

У молочному скотарстві під час оцінки продуктивності зазвичай характеризують рівень надоїв у різних порід, а також вплив різноманітних факторів (як генотипових, так і паратипових) на особливості формування їх молочної продуктивності. Для цього розглядають питання можливості прогнозування лактаційної діяльності худоби [6].

Сучасні підходи щодо темпів використання тварин, організації технологічного процесу на молочних комплексах і фермах, характер самої племінної роботи, навіть ринкові умови господарювання ставлять перед виробничниками й науковцями питання надійного прогнозування самої лактаційної діяльності худоби. У свій час вивченням цього питання займалися Х. Тернер, В. Б. Веселовський, І. Йоганссон й А. Ханссон, Д. В. Єлпат'євський, А. А. Калантар, Є. Бруун та інші, але широкого поширення ці методики не зазнали [5].

Лактаційні криві відображують особливості динаміки формування молочної продуктивності тварин протягом періоду лактаційної діяльності. Їх форма насамперед обумовлюється інтенсивністю наростання рівня продуктивності, часом досягнення максимального рівня продуктивності (асимптоти), величиною асимптоти та швидкістю зниження продуктивності після досягнення асимптоти. Найбільш адекватно лактаційні криві корів можна проаналізувати за допомогою моделі П. Вуда, яка використовується для комплексної оцінки динаміки молочної продуктивності протягом лактації. На підставі оцінок параметрів моделі П. Вуда можна розрахувати наступні характеристики лактаційної кривої: сталість лактаційної кривої (St), дату пікового значення молочної продуктивності протягом лактації (Мmах; виражається у прийнятих у моделі одиницях часу), і, нарешті, рівень продуктивності у момент піку (Ymаx) [3].

Сталість лактаційної кривої, як вбачається, є одним із важелів високої продуктивності корів, хоча слід згадувати і про пік лактації, який настає на 2-3 місяць лактації. Безумовно, характер лактаційної кривої залежить від двох груп факторів -- генетичних та паратипових, а тому розгляд проблеми можливо здійснювати в умовах повної реалізації спадкових програм, що і відбувається у спеціалізованих племінних заводах [1, 2].

Модель лактаційної кривої П. Вуда може бути адекватно використана для аналізу особливостей формування молочної продуктивності корів червоної степової породи. На підставі цієї моделі можна проводити раннє прогнозування очікуваної молочної продуктивності тварин [4].

Дослідження було проведено на коровах червоної степової породи в умовах ПСП «Козирське» Очаківського району Миколаївської області. Розподіл корів на групи відбувався на підставі даних нормованого відхилення (), у якості критерію розподілу використано сумарний надій за перші три місяці першої лактації.

Метою досліджень було вивчити ефективність використання моделі П. Вуда для апроксимації лактаційних кривих корів різних класів розподілу.

Стандартизація надоїв корів відбувалася з використанням моделі поліному третього ступеня за методикою С. С. Крамаренка [3].

Для аналізу лактаційних кривих використовувалася модель П. Вуда:

де Y_t - надій (у кг) за t-тий місяць лактації; a, b, c - коефіцієнти моделі П. Вуда.

На підставі розрахованих коефіцієнтів були розраховані наступні показники моделі П. Вуда:

Результати досліджень. Оскільки модель П. Вуда зарекомендувала себе як досить проста та адекватна модель для опису лактаційної діяльності корів, нами саме вона була використана для апроксимації лактаційних кривих тварин різних класів розподілу (табл. 1).

Модель П. Вуда апроксимує емпіричні лактаційні криві корів різних класів розподілу з досить високим рівнем точності. Коефіцієнти детермінації для отриманих моделей знаходяться у межах 96, 28-99, 68%. Дещо вищий він для лактаційних кривих повновікових тварин і нижчий у первісток по коровах класів М⁰ та М^-, а по тваринах класу М⁺ спостерігається зворотна тенденція.

Таблиця 1 Оцінки коефіцієнтів моделі П. Вуда корів різних класів розподілу

У тварин класу М⁺ значення коефіцієнтів “а” та “с” з віком зменшуються, а значення коефіцієнта “b” - збільшується. У тварин класу М⁰ з віком знижуються значення коефіцієнтів “b” та “с”, а коефіцієнта “а” - збільшується. Тварини класу М^-, навпаки, характеризуються із збільшенням віку зниженням значення коефіцієнтів “а” та “b”, та збільшенням коефіцієнту “с”.

Що стосується показників моделі П. Вуда, то оцінка стабільності моделі у тварин класів М⁰ та М^- найвища у первісток, що свідчить про дуже низький рівень стабільності лактаційних кривих у молодих тварин. У повновікових тварин даних груп цей показник нижче, що свідчить про зростання рівня стабільності лактаційних кривих у корів, що досягають віку третьої лактації та старше.

У корів класу М⁺ показник стабільності у первісток дещо вищий, ніж у повновікових тварин. Тобто, корови-первістки з високим рівнем продуктивності мають досить високий рівень стабільності лактаційних кривих, що зберігається з віком (табл. 2).

Таблиця 2 Показники моделі П. Вуда корів різних класів розподілу

Момент досягнення максимального прояву молочної продуктивності також зменшується у корів класів М⁰ та М^- з віком. Якщо у первісток максимальний надій відмічається на 69-78 день лактації, то у повновікових тварин максимум досягається вже на 55-62 день, тобто, на два тижні раніше.

У тварин класу М⁺ момент досягнення максимального прояву молочної продуктивності, навпаки, збільшується з віком. Так, у первісток максимальний надій отримують на 58 день лактації, а у повновікових тварин на 68-72 день.

Значно зростає й сам максимальний рівень молочної продуктивності. Якщо для первісток залежно від класу розподілу він складає 208, 9-394, 3 кг молока, то у повновікових тварин - 370, 4-474, 3 кг молока, тобто на 80, 0-162 кг вище.

Висновки та пропозиції

За результатами проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Модель П. Вуда апроксимує емпіричні лактаційні криві корів різних класів розподілу з досить високим рівнем точності.

2. Корови-первістки з високим рівнем продуктивності мають досить високий рівень стабільності лактаційних кривих, що зберігається з віком. Момент досягнення максимального прояву молочної продуктивності з віком зменшується у корів класів М⁰ та М^-, а для корів класу М⁺ характерною є зворотна тенденція.

3. Що стосується відмінностей між тваринами у відношенні показників моделі П. Вуда, то вони залежать як від віку тварини, так і від класу розподілу.

Перспективним, на нашу думку, є використання моделі П. Вуда для апроксимації лактаційних кривих корів різних класів розподілу за живою масою та основними промірами.

вуд апроксимація лактаційний корова

Список використаної літератури

1. Гиль М. І. Нові методи оцінки лактаційних кривих корів різних заводських типів з використанням математичних моделей / Гиль М. І. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. -- Харків, 2007. -- Вип. 15(40). -- Ч. 1, Т.2. -- С. 72--81.

2. Гиль М. І. Порівняльна характеристика параметрів стабільності лактаційних кривих корів різних генотипів / Гиль М. І. // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- 2007. -- Вип. 2 (40). -- С. 191-203.

3. Крамаренко С. С. Аналіз особливостей формування лактаційних кривих корів червоної степової породи на підставі моделі П. Вуда / Крамаренко С. С., Сученко Н. П. // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2009. - Вип. 4(51). - С. 222-228.

4. Крамаренко С. С. Нові методи математичного моделювання лактаційних кривих за допомогою інтерполяції / С. С. Крамаренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Новітні технології і скотарстві у ХХ столітті”: Миколаїв, 4-6 вересня 2008 р. - Миколаїв, 2008. - С. 159-164.

5. Макаров В. М. Совершенствование методов оценки лактации коров / В. М. Макаров // Журнал “Зоотехния”. - 1995. - №5. - С. 15-17.

6. Петренко І. П. Прогнозування продуктивності молочних корів / Петренко І. П., Полупан Ю. П., Гавриленко М. С., Мохначова О. І. // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2003. - Вип. 7. - С. 163-168.

Размещено на Allbest.ru