Проектна діяльність на уроках інформатики як засіб розвитку молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

інформатика урок проект школяр

Іваницька І. В.,

магістрантка факультету педагогіки і психології Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Карабін О.Й.,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики та методики її навчання Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

PROJECT ACTIVITY AT INFORMATICS LESSONS AS A MEANS OF DEVELOPMENT OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN

Ivanytska I. V.

graduate student of the Faculty of Pedagogy and Psychology Volodymyr Hnatiuk National pedagogical University of Ternopil

Karabin O. Y.

PhD, department of computer science and methods of its teaching, Volodymyr Hnatiuk National pedagogical University of Ternopil

SUMMARY: the theoretical bases of the project activity at the lessons of informatics as a means of development of junior pupils are considered; the aspects of engagement of the project activity and the main characteristics of the project activity with the classification of projects are determined; the system of design work and peculiarities of formation of information literacy as a component of the information culture of the personality were discovered; The structure of project activity for pupils of elementary school age is noted. At the organizational-activity stage, the stages of the project activity in the educational process of the junior pupil are determined.

Key words: educational process, pedagogical technologies, information literacy, information culture, project activity.

АНОТАЦІЯ: розглянуто теоретичні основи проектної діяльності на уроках інформатики як засобу розвитку молодших школярів; визначено аспекти задіяння проектної діяльності та основні характеристики проектної діяльності з класифікацією проектів; виявлено систему проектної роботи та особливості формування інформаційної грамотності, як складової інформаційної культури особистості; відзначено структуру проектної діяльності для учнів молодшого шкільного віку. На організаційно-діяльнісному етапі визначено етапи проектної діяльності в освітньому процесі молодшого школяра.

Ключові слова: освітній процес, педагогічні технології, інформаційна грамотність, інформаційна культура, проектна діяльність.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Більше століття суспільство закріплює за школою дві основні функції: розвивальну та соціальну або адаптативну. Остання вирішується не зовсім ефективно. Тому українською школою використовуються, переробляються і оформляються у вигляді нових технологій технології західної методичної науки. Так, все більше вчителів у школах України вивчають і використовують проектну діяльність учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Теоретичні засади проектної діяльності розкриваються у психолого-педагогічних джерелах науковців В. П. Беспалька, Р. С. Гуревича, Е. С. ЗаірБек, М. Ю. Кадемії, В. Х. Кілпатрік, С. Б. Кримського, Н. В. Матяш,Ю. І. Машбиць, Н. В. Морзе, Г. Ничкало, О. М. Пєхоти, І. П. Підласого, О. С. Полат, Л. М. Романишиної, М. М. Савчин, Г. К. Селевко, С. О. Сисоєвої, В. І. Слободчикова, Д. Чечель та ін; концептуальні основи використання інформаційних технологій в освітньому процесі В. Ю. Бикова, А. Ф. Верлань, С. У. Гончаренка, Р. С. Гуревича, Ю. О. Дорошенка, М. І. Жалдака, І. А. Зязюна, В. Г. Кременя, Н. В. Морзе, О. Г. Мороза, Н. Г. Ничкало, Ю. С. Рамського, С. О. Сисоєвої, М. І. Шкіля та ін;

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. В інформаційному суспільстві поряд з вихованням освіченої особистості особливого значення набуває формування вмінь молодшого школяра самостійно мислити, здобувати знання, працювати з різними джерелами інформації, висувати нестандартні ідеї та прогнозувати результати, виявляти творчий підхід у будь-якій діяльності.

Навчання в початковій школі супроводжується кардинальною зміною соціальної ситуації дитини. Дитина стає суб'єктом соціальних стосунків і наділяється суспільно значущими обов'язками. Вся система життєвих відносин учня молодшої школи перебудовується та обумовлюється переважно тим, наскільки успішно вона справляється з новими випробуваннями. Така соціальна ситуація розвитку учня обумовлює необхідність організації особливої діяльності, в якій дитина могла б себе реалізувати. Своєю ефективністю та універсальністю виділяється проектна діяльність. Молодший шкільний вік представляє особливу важливість для формування інформаційної грамотності, як складової інформаційної культури особистості, оскільки саме в цей період відбувається активізація розвитку пізнавальних здібностей, формування змістовних узагальнень і понять, світоглядних переконань. Відтак, все більш значущою стає наявність у особистості належного рівня інформаційної культури, яка, з одного боку, формується у результаті повсякденної діяльності під впливом засвоєння побутових знань і умінь, інформації, засобів масової комунікації, а з іншого боку, цей процес повинен структуруватися, організовуватися і спрямовуватися системами навчання та виховання і, отже, повинен бути безперервним.

Мета статті полягає в розкритті сутності проектної діяльності на уроках інформатики як засобу розвитку молодших школярів в освітньому процесі.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Для роботи з молодшими школярами неможливо механічно перенести теорію методики проектної діяльності та проведення досліджень. В учнів початкової школи немає умінь самостійної роботи з літературою, не до кінця сформована здатність здійснювати зв'язок процесу діяльності з її результатом, особливо віддаленим за часом. Недостатня сформованість критичного мислення і невміння мислити абстрактно ускладнюють розвиток здатності виводити закономірності в явищах, що спостерігаються [5].

В сучасній школі особистісно зорієнтованої освіти метод проектів переживає нове народження. Метод проектів є ефективним доповненням до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості учня як суб'єкта діяльності, доповнюють соціальні відносини та значно урізноманітнюють виховний процес у закладі освіти. Для включення кожного учня в активний пізнавальний та пошуковий процес, заснований на застосування отриманих знань, потрібно створити адекватне навчально-виховне середовище, яке забезпечує можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з однолітками, спільної праці під час розв'язання різноманітних проблем. Такий формат навчання передбачає залучення учнів до систематизації та набування знань, створення власних продуктів. Він розвиває навички критичного мислення, співпраці, спілкування, міркування, синтезу та стійкості в умовах обмеженого часу та визначеної мети.

Система проектної роботи охоплює як урочну, так і позаурочну діяльність. Зазвичай педагоги використовують два підходи:

- зв'язок проектів із навчальними темами (на уроці);

- використання проектів у позаурочній діяльності.

Формування проектної діяльності та проектних компетенцій в межах класно-урочної системи можливе у випадку переходу освітніх цілей навчально-виховного процесу на цілі двох основ: технологічної та світоглядної. Оскільки проектування це послідовне виконання чітко фіксованих етапів, на кожному з яких реалізується певне уміння, ми приходимо до висновку про по-елементне формування проектного вміння з наступним з'єднанням їх в єдине ціле проектну культуру учня та педагога.

Для формування проектних умінь використовують такі види занять:

Перший вид проектний урок, який складається з роботи над проектом. Це спеціально виділені навчальні години, яких не може бути багато, зважаючи на високу затратність роботи над проектом. У цьому випадку можна виграти «якістю», а не «кількістю». Вибір кількості годин і форми проведення таких уроків залежать від виду проекту. Передбачається високий ступінь самостійності учнів у виконанні проекту. Актуалізуються предметні знання закріплюються, поглиблюються, розширюються в процесі роботи над проектом і освоєння нових знань учнями.

Другий вид урок, на якому можуть використовуватися проекти, виконані окремими учнями або групами учнів у позаурочний час з обраних тем предметного змісту, або міжпредметні проекти. На таких уроках учні презентують свій проект. Презентація важлива навичка, яка розвиває мовлення, асоціативне мислення, рефлексію. Ми виховуємо та навчаємо в учнів вміння та навички анонсування мети, завдань, захисту роботи, навичок підсумку та висновку результатів власної діяльності.

Таким чином, оволодіння проектуванням відбувається не тільки при здійсненні цілісного проекту на уроках, а й при включенні в канву традиційного уроку елементів проектної діяльності або будь-якої частини проекту. Організація проектного навчання в позаурочній діяльності здійснюється в рамках факультативів, гуртків, самостійної діяльності, малої академії наук, центру дитячої творчості.

Основне завдання проектної діяльності це озброєння дитини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку та досліджень у життєвих ситуаціях. Яким би не був проект, він завжди проходить низку чітко визначених етапів [9]. Так за бачення В. Куртецького проектна діяльність учнів складається з трьох компонентів: орієнтовно-мотиваційного, операціонально-виконавчого та рефлексивно-оцінювального. Залежно від домінуючої галузі знань та вікового складу учасників її етапи наповнюються певним змістом. Науковець сформував таку структуру проектної діяльності для учнів молодшого шкільного віку:

I. Етап постановки мети усвідомлення учнями конкретної задачі (організація проекту).

II. Етап планування роботи вибір раціонального способу дії (планування проекту).

III. Етап виконання реалізація діяльності, яка супроводжується поточним контролем і перебудовою за необхідності (реалізація проекту).

IV. Етап перевірки результатів, виправлення помилок, співставлення здобутих результатів із запланованими, підведення підсумків роботи та її оцінка (підсумок проекту).

Формування проектної діяльності передбачає відпрацювання з учнями кожного із компонентів цієї діяльності. Здійснення навчальних дій над матеріалами дослідження аналіз, синтез, порівняння, моделювання, а також оволодіння новими способами дій сприяють розвиткові учня. Оскільки це складний процес, учителю доводиться керувати проектною діяльністю учня безпосередньо, а за достатньої сформованості умінь організації проектної діяльності приховано координувати. Формування проектної діяльності проходить кілька стадій: спочатку відбувається ознайомлення учнів з новим видом діяльності, усвідомлення його змісту; потім початкове оволодіння ним; нарешті, самостійне розроблення навчальних проектів. Таким чином формуються уміння, які складають здатність виконувати проектні дії, тобто проектні вміння [8, с. 23].

Плануючи проект насамперед потрібно переконатись, чи відповідає діяльність, запланована проектом, віковим особливостям дітей, адже учень початкової школи віком 6-10 років може зосереджувати увагу на одному предметі чи виді діяльності протягом 5-10 хвилин. Та все ж, молодший шкільний вік представляє особливу важливість для формування інформаційної грамотності, як складової інформаційної культури особистості, оскільки саме в цей період відбувається активізація розвитку пізнавальних здібностей, формування змістовних узагальнень і понять, світоглядних переконань. Особливо значущою для подальшого розвитку особистості молодшого школяра є потреба у зовнішніх враженнях. На початку навчання вона є головною рушійною силою розвитку. Тому, вчителю варто задавати захоплюючі групові, парні чи індивідуальні завдання, де результат залежить від спільної співпраці та поетапного виконання інструкцій [4, с. 456-478].

Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним двома тижнями у режимі класнопозакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями [12, с. 10-11].

Також, плануючи діяльність школярів потрібно орієнтуватись на те, чи вони мають необхідний досвід виконання проектної роботи. Запланований проект має відповідати програмовим вимогам. Обов'язково треба спланувати яким мав би бути кінцевий результат. Вчитель має визначитись, чи досягнуть діти необхідного рівня знань із навчального предмета (а також чи будуть досягнуті потрібні результати у кожному з вимірів проектної діяльності). Кожен етап роботи над проектом повинен мати свій конкретний продукт. Завдяки правильно спланованій та організованій вчителем роботі залежить успіх проектної діяльності.

Найскладнішим для впровадження у навчальний процес дослідницьких проектів є організація цієї діяльності, а особливо підготовчий етап. При плануванні на навчальний рік варто виділити провідну тему чи декілька тем, які будуть винесені на проектування. Далі сформулювати відповідну кількість як індивідуальних, так і групових тем, робота над якими потребує засвоєння учнями необхідних знань і формування необхідного досвіду. Чіткість організації проектування визначається конкретністю постановки мети, визначенням запланованих результатів, виясненням вихідних даних. Важливим є використання невеликих методичних рекомендацій чи інструкцій, де вказується необхідна і допоміжна література для самоосвіти, вимоги до якості проекту, форми і методи кількісної оцінки результатів, алгоритми проектування. Варто організовувати роботу таким чином, щоб учні навчалися: визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати і аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що потребується; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування [9].

Особливої уваги у початковій школі потребує також завершальний етап проектної діяльності презентація (захист) проекту. Для цього треба допомогти молодшим школярам провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також учні потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену ними роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект [12, с. 10].

Роль молодшого школяра при виконанні проекту змінюється залежно від етапів роботи. Але на всіх етапах він:

Вибирає (приймає рішення). Слід пам'ятати, що надаючи право вибору, ми не тільки мотивуємо учня, а й формуємо в нього почуття причетності. Вибір повинен закріпитися в свідомості учня як процес прийняття на себе відповідальності.

Вибудовує систему взаємовідносин з товаришами, учителями. Мова йде не тільки про рольовому участь у командній роботі. Взаємодія з учителем-консультантом дає можливість освоїти ще одну рольову позицію. Вихід за межі школи в пошуках інформації або для перевірки (реалізації) своєї ідеї змушує вступати у взаємини з дорослими людьми (бібліотекар, двірник тощо) і однолітками з нових позицій. Відносно дорослих особистостей відбувається перехід з позицій соціальної інфантильності (він відповідальний опікун, я безвідповідальний споживач) на позиції співпраці (він професіонал, виконує свою роботу й ухвалює рішення; я людина, яка робить конкретну справу й несе за неї відповідальність).

Оцінює. На кожному етапі виникають різні об'єкти оцінки. Учень оцінює «чужий» продукт інформацію з позицій її корисності для проекту, запропоновані ідеї з позиції їх реалістичності тощо. Водночас він оцінює продукт своєї діяльності і себе в процесі цієї діяльності. Для того, щоб навчити школярів адекватно оцінювати себе й інших, необхідно дати їм можливість поміркувати над тим, що дала кожному з них участь у проекті, якими є складники успіху, що не вдалося (нерозуміння, брак інформації, неадекватне сприйняття своїх можливостей тощо). Навіть невдалий проект має велике позитивне педагогічне значення. Аналіз (самоаналіз) об'єктивних і суб'єктивних причин невдач, несподіваних наслідків діяльності, розуміння помилок посилюють мотивацію для подальшої роботи, наприклад, формують особистий інтерес до нового знання, якщо «провал» проекту обумовлений неправильною інтерпретацією інформації або неперевіреними даними. Подібна рефлексія дозволяє сформувати оцінку (самооцінку) навколишнього світу і себе в мікро і макросоціумі.

ВИСНОВКИ З ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Застосування проектної діяльності в освітньому процесі молодших школярів дозволяє наблизити такий вид діяльності до життя та соціальних потреб учнів, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а процес набуття знань простим і доступним.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Безкоровайна В. І. Метод проектів як засіб підвищення ефективності пізнавальної діяльності URL:htto://www.rusnauka.com /10 DN 2014/Pedagogica /5 165280.doc.htm. (дата звернення: 28. 07. 2018)

2. Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць; (Серія «Педагогічні науки») / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава: ТОВ“Фірма“Техсервіс“, В. 15, 2015. 386 с.

3. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Вип. 122, Ч. 1 / Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка; голов. ред. О. М. Носко. Чернігів : ЧНПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2017. 276 с. (Серія: Педагогічні науки), с. 205

4. Маруненко І. М., Неведомська Є. О., Бобрицька В. І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студ. у ВНЗ. К.:Професіонал,2006. 480 с.

5. Метод проектів «Метод, що руйнує шкільну рутину» з досвіду роботи Цветаєвої І.В., вчительки початкових класів спеціалізованої школи №211міста Києва URL:https://ippo.if.ua/predmety /kidcenter /media /files /metod_proekt_ metod.doc (дата звернення 05.10. 2018)

6. Метод проектів у розумінні американських педагогів

URL:http://allref.com.ua/uk/skachaty/Metod_proektiv _u_rozuminni_amerikans-kih_ pedagogiv (дата звернення: 05.09.2018)

7. Михайлишин Романа. Професійна готовність педагога до інноваційної діяльності: якісний аспект. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2016. Вип. 31. С. 11-18.

8. Онопрієнко О. В. Проектна діяльність у початковій школі: методичний посібник. К.: ТОВ «СШПРШТ», 2013. 83 с.

9. Проектна технологія. Початкові класи URL:https://sites.google.com/site /skilnijekspres /dla vciteliv /proektna-tehnologia-pocatkovi-klasi(дата звернення 14.10.2018)

10. Сліпкевич Л. Особливості навчання інформатики в початкових класах. Методичні рекомендації. Долина: РМК, 2014. 66 с.

11. Щекатунова Г. Д. Проектна діяльність у початковій школі.

URL:http://webcache.googleusercontent.com/search?q =cache:IC0Ook2PdlgJ:ippo.kubg.edu.ua/wpcontent/uploads/2015/08/proektna_dijalnist_u_pochat kovij_ shkoli.doc +&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua (дата звернення: 05.06.2018)

12. Юрчик О. В. Впровадження проектної технології в навчальний процес. [ Навчальний посібник ] /Хмельницький: НВО №5, ім. С. Єфремова, 2015. 88 с.

Размещено на Allbest.ru