Отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій

Перший з них - відеосуперпроекція з прозорим діапозитивом. Проведеним дослідженням встановлено, що суміщення зображень технічно легше проводити при використанні не копії фотографії самого портрету, а його бінарного контурного малюнку, для чого визначено основні інструменти в сучасних графічних редакторах для оптимізації електронних цифрових картинок. Для проведення ідентифікації особи таким способом необхідно мати лише відео- чи телекамеру, відпадає необхідність у спеціальному програмному забезпеченні роботи чи спеціалізованій платі-відеозахватнику.

Цифрова фотосуперпроекція з діапозитивом - інший варіант остеологічної краніо-фаціальної ідентифікації. Така методика відрізняється від попередньої лише використанням цифрового фотоапарату як засобу отримання візуальної рухомої анімації (замість теле- чи відеокамери, які є не в кожному судово-медичному бюро). У підґрунтя способу закладено можливості відеозаведення сучасних цифрових фотокамер. Важливо, що такий спосіб, як і попередній, також не потребує ні спеціальної програми, ні плати-відеозахватника візуальної інформації.

Теле-відео-фото-суперпроекція у програмі Adobe Premiere відрізняється тим, що в ній застосовується лише розповсюджена програма загального користування (версії 6.0 і вище) і теле- чи відеокамера або цифровий фотоапарат (все залежить від наявного технічного забезпечення і вибору дослідника). Методика є максимально простою за кількістю підготовчих етапів і доступною будь-якому відділенню, оснащеному комп'ютерною технікою і засобом подачі візуальної інформації (теле-, відео-, фотокамера). Розроблені і апробовані на практичному матеріалі нові способи ідентифікації особи за наданим черепом і фотопортретом гаданої людини є зручним інструментом ототожнення особи. На відміну від раніше запропонованих, вони є простішими, що робить їх використання можливим в будь-якому бюро судово-медичної експертизи.

Підсумовуючи результати роботи, слід відзначити, що цифрові технології засвідчили свою доцільність у напрямку збору, обробки і використання візуальної інформації в судово-медичній практиці. Очевидно, що такий спосіб є прийнятним і в інших галузях судової експертизи, зокрема, в криміналістиці. Дисертаційне дослідження було спрямоване на пошук шляхів використання цифрових технологій в певних, найбільш поширених видах судово-медичних досліджень, однак прикладні аспекти такого напрямку є перспективними для подальшого дослідження і апробації в судово-медичній балістиці, судово-медичній рентгенології, остеології тощо.

В роботі розробка нових способів дослідження на основі цифрових технологій супроводжувалась їх паралельною апробацією на практичному судово-медичному матеріалі. Такий напрямок наукового дослідження на наш погляд є найбільш раціональним, оскільки практично відпрацьовані методи і засоби експертних досліджень можуть бути запозиченими і іншими судово-медичними закладами України (і не тільки нашої країни) і з успіхом застосовуватись, не потребуючи подальшого випробування. Значна частина представлених способів експертних досліджень, на наш погляд, може бути прийнятною і в експертних закладах міністерства юстиції та міністерства внутрішніх справ України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі методологічно обґрунтовано можливість вивчення об'єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій, розроблено й апробовано комплекс нових методів і способів їх дослідження з використанням цифрових приладів. Сутність застосування цифрових технологій для отримання і опрацювання візуальної інформації з об'єктів судово-медичної експертизи полягає у поширенні можливостей наукового пізнання цих об'єктів, інтенсифікації дослідницького процесу та об'єктивізації висновків судово-медичного експерта.

1. Цифрові технології, як одне із провідних досягнень технічного прогресу, суттєво впливають на процес наукового пізнання навколишнього світу. Бурхливий розвиток цифрових технологій в останнє десятиріччя забезпечив технічну можливість отримання і опрацювання візуальної інформації з об'єктів судово-медичної експертизи. До теперішнього часу дослідження судових медиків переважно спрямовані на вивчення можливостей використання цифрової техніки як допоміжного засобу при виконанні судово-медичних експертиз. Зараз постала проблема методологічного забезпечення впровадження цифрових технологій в судово-медичну експертизу. Виникла нагальна потреба у розробці комплексу методик судово-медичних досліджень з використанням цифрових приладів.

2. Методологія впровадження новітніх цифрових технологій, що включаються в систему пізнавальних засобів судової медицини, полягає у виробленні сукупності прийомів дослідження для практичного досягнення мети в умовах ускладнення зв'язку між досвідною основою пізнання і теоретичними узагальненнями. Загальні принципи пізнавального процесу та логіко-гносеологічні, тактичні аспекти діяльності судового експерта дозволили визначити види отримання і опрацювання візуальної інформації з об'єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій: загальні, які не потребують використання спеціальних способів підготовки об'єктів чи спеціальних приладів, побудовані на загальноприйнятих правилах виконання таких робіт, однак, мають деяку специфіку, зумовлену судово-медичною спрямованістю завдання; спеціальні, що потребують використання спеціальних прийомів чи спеціального обладнання і відповідної підготовки дослідника; прикладні - незвичні для інших видів наукових досліджень, обумовлені специфічними завданнями судової медицини та мають свої правила і алгоритми виконання.

3. Технологія цифрового планшетного сканування за умов дотримання запропонованих спеціальних прийомів дослідження дозволяє отримувати якісне цифрове зображення об'ємних об'єктів судово-медичної експертизи товщиною до 35-40 мм. За допомогою виготовленого приладу - метричного клину, встановлюється глибина різкості, тобто можливість отримання досить чіткого для експертного дослідження зображення об'ємного об'єкта, яка є індивідуальною для кожної моделі сканера, залежить не тільки від його оптичної системи але й від роздільної здатності приладу.

4. Використання цифрового фотоапарата, цифрової чи аналогової відеокамери та медичного приладу УАР-2 з комп'ютерним апаратним і програмним забезпеченням створює раціональний комплекс (цифрову фотолабораторію) для масштабного фотографування та проведення вимірних досліджень цифрових зображень об'єктів судово-медичної експертизи відповідно до запропонованих правил. Проведення за розробленими методиками спеціальних видів цифрової зйомки (безвиблискової, в поляризованому світлі, ультрафіолетових та інфрачервоних променях, мікрофотозйомки) поширює можливості вивчення об'єкта дослідження та значно прискорює дослідницький процес.

5. Комп'ютерна обробка отриманих фото- чи відеозображень предметів зі слідами крові за допомогою графічних редакторів дозволяє добитись необхідного кольороподілу різних за кольором і контрастністю об'єктів, що нерідко є основним засобом встановлення механізму слідоутворення. Методика цифрової кольроподільної фотографії у порівнянні з традиційним способом суттєво спрощує алгоритм дослідження і значно (в десятки разів) економить час дослідника.

6. З урахуванням технічних можливостей судово-медичних установ України, створено три оригінальні методики ідентифікації особи за черепом і фотопортретом, які є універсальними способами суміщення і не потребують використання спеціального апаратного та програмного забезпечення. На відміну від раніш запропонованих методів, кожна зі складених методик - відеосуперпроекція з прозорим діапозитивом, цифрова фотосуперпроекція з діапозитивом, суперпроекція у комп'ютерній програмі Adobe Premiere, є зручним інструментом ототожнення особи, оскільки зменшується кількість підготовчих етапів, а алгоритм виконання самого суміщення не потребує тривалого часу.

7. Відпрацьовані основні прийоми трасологічної ідентифікації гострих предметів з використанням цифрової фото-теле-відеотехніки. Визначено, що цифрова фотографія чи відеозйомка є найбільш швидким засобом фіксації результатів трасологічної ідентифікації. Додержання розроблених правил фотографування забезпечує ефективність аналізу збіжності об'єктів порівняння, а звідси і висновок про дію конкретного знаряддя травми, що є однією з відповідальних умов ідентифікаційних експертиз.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Виконання судових експертиз у залежності від конкретних особливостей кожного випадку може бути пов'язане з широким використанням самих різноманітних досягнень науки і техніки, засобів і методів, але при умові, що відповідні дії експерта базуються на вже добре технічно відпрацьованих і науково обґрунтованих технологіях. Цій умові повністю відповідають цифрові технології, які достатньо добре відпрацьовані з наукового боку і з точки зору методологічного забезпечення отримання і опрацювання візуальної інформації, що замінили аналоговий спосіб збору і обробки зображень об'єктів судово-медичної експертизи. Як фіксуюча, так і дослідна фотографія, телезйомка чи відеозйомка по своїй суті є самодостатніми для вирішення конкретних завдань експертної практики.

2. Засобом отримання копій з кольорових і чорно-білих пласких картинок для судово-медичних завдань будь-якої складності є технологія цифрового планшетного сканування за умов роздільної здатності сканера на менш 1200 dpi і глибині кольору - 24 біт. Шляхом сканування отримують зображення в натуральну величину, що потрібне для наступних вимірів одержаної картинки в графічних редакторах. Планшетні сканери можуть бути використані й для отримання цифрових зображень об'ємних об'єктів судово-медичної експертизи товщиною до 35-40 мм. Визначення глибини різкості, тобто придатності приладу до об'ємного сканування, слід визначати за допомогою метричного клину.

3. Основою судово-медичної фотолабораторії може бути стандартний медичний прилад УАР-2 (установка для аналізу рентгенограм), яким за рахунок наявності двох чорно-білих телекамер з двома парами об'єктивів можна проводити як оглядову, так і прицільну (із збільшенням до 10 разів) зйомку об'єктів. Додаткове закріплення на кожусі однієї з телекамер цифрового фотоапарата чи кольорової відеокамери у поєднанні з комп'ютером перетворює конструкцію в універсальну цифрову фотолабораторію, в тому числі і для мікрофотографування чи забезпечення зйомки в граничних ділянках спектру (УФ чи ІЧ-променях).

4. Фіксуюча (відображаюча) зйомка має бути покладена в основу експертних висновків, необхідним елементом доказів, які використовуються слідством. Перевагою використання цифрової техніки є не тільки зручність і часовий фактор, але й можливість впливати на хід отримання зображення на всіх етапах фотографування. Контроль якості зображення, що буде отримане, проводиться на фазі кадрування на рідкокристалічному екрані цифрового фотоапарата, де чітко видно границі кадру, параметри освітлення, якість кольоропередачі, чіткість тощо. При незадовільних параметрах, ще до фіксації зображення, можна провести відповідну корекцію (змінювати освітлення, формат кадру, підбирати умови для нівелювання виблисків та ін.). При фіксації картинки в залежності від експертних завдань, необхідності подальшого направлення зображення іншим користувачам, дослідник обирає параметри та формат запису візуальної інформації у файл з потрібним розширенням (jpg, tif ін). Оптимізація отриманого цифрового зображення здійснюється в одному з графічних редакторів (Сorel Draw, Photopaint, Adobe Photoshop, Kodak Imaging), які мають велику низку опцій для корекції кольорів, колірних тонів, різкості, контрасту, яскравості, що робить їх зручним інструментом оптимізації як напівтонових, так і кольорових фото-теле-відеозображень.

5. В усіх випадках цифрова зйомка повинна бути масштабною. Масштабна фотографія (як і теле- чи відеозйомка) дозволяє провести об'єктивну оцінку величини об'єкта, розмірів його деталей, що вже є властивістю так званої метричної зйомки. Можливості стандартних графічних редакторів типу РІР, Adobe Photoshop (версії 5.5 і вище), Corеl Draw, Photopaint в цьому плані повністю задовольняють запити експертної практики. З метою оптимізації макроскопічної прицільної (детальної) зйомки слід користуватись виготовленим нами пристроєм для масштабного фотографування типу фототоштатива з рухливим у двох площинах столиком, що забезпечує швидке і зручне візування об'єкту. За рахунок наявності телескопічної штанги можливе масштабування кадру.

6. Фотозйомку в інфрачервоних променях слід проводити з використанням цифрових фотоапаратів (наприклад, SONY F-707) або телекамер, що мають інфрачервоне джерело і сприймають ІЧ-випромінювання. Завдяки відмінності інфрачервоних променів у відбитті і поглинанні від аналогічних характеристик денного світла, зйомка в інфрачервоних променях з подальшою оптимізацією цифрових зображень у графічних редакторах є вельми інформативним методом дослідження слідів крові на темному тлі. Властивості інфрачервоних променів проникати через відносно тонкі покриття (нашарування), зокрема через епідерміс шкіри, дозволяють проводити дослідження старих татуювань і морфологію пошкоджень з нашаруваннями крові.

Ефект макроскопічної люмінесценції, який добре фіксується цифровим фотоапаратом чи відеокамерою, дозволяє виявити та дослідити накладення мастил, полімерів, сліди сперми. Дослідження виконується з джерелом ультрафіолетового освітлення типу лампи КД-33Л (максимум пропускання променів у зоні 330-400 мкм) і "запираючим" світлофільтром ЖС-17 чи ЖС-18. Особливості відбитої люмінесценції різних мастил (автомобільне, машинне, зброярське, харчове) залежить, в першу чергу, від його природи (хімічного складу).

7. Методика комп'ютерної кольорної обробки фото- чи відеозображень за допомогою різноманітних інструментів графічних редакторів (зміна колірного балансу, монохромний режим, контрастування тощо) дозволяє досягти мети дослідження - необхідного кольороподілу різних за кольором об'єктів і зафіксувати фото-, теле-, чи відеошляхом особливості слідів (в першу чергу - крові) на предметах-носіях.

8. При відсутності спеціального обладнання фіксація мікроскопічної картини можлива й методом отримання цифрових фото-, відеозображень через бінокулярний мікроскоп типу МБС. Раціональний підбір обладнання (мікроскоп-камера) і спосіб його монтажу забезпечує отримання мікрофотографій, навіть у настільки складних умовах, як це буває при використанні люмінесцентної мікроскопії. Мікрозйомку кісткової тканини раціонально проводити у поляризованому світлі.

9. Практичне впровадження спеціальних видів технологій з використанням цифрових засобів одержання візуальної інформації дозволяє не тільки знайти відмінні риси предмета, але й у багатьох випадках зв'язати їх з механізмом виникнення тих чи інших пошкоджень, нашарувань, включень та інших слідів.

Для нівелювання небажаних виблисків на поверхні різноманітних предметів (наприклад, вологих внутрішніх органів) слід користуватись поляризаційним світлофільтром типу ПФ-42. При проведенні ідентифікаційних досліджень технічні прийоми цифрової фотозйомки слідів дії гострих предметів на поверхні кістки, хряща, полімерних копій з поверхонь розрубів, експериментальних шліфів на зубо-технічному воску мають передбачувати ліквідацію ефекту виблисків шляхом окурювання об'єктів парами хлористого амонію за методикою Ю.П. Шупика.

10. Цифрові фото-, теле-, відеоспособи ідентифікаційного процесу при травмі гострими колюче-ріжучими і рубаючими предметами мають ґрунтуватися на суворому дотриманні наступного: забезпечення одномасштабності об'єктів порівняння, додержання правил масштабної зйомки, ідентичність умов освітлення слідів на предметі-носії і експериментальних. Додержання розроблених правил і прийомів фотографування запорука ефективності аналізу збіжності (чи незбіжності) об'єктів порівняння, а звідси і висновку про дію конкретного знаряддя травми.

11. Відпрацьовані нами три способи ідентифікації особи за черепом і прижиттєвим фотопортретом не потребують використання спеціального апаратного і програмного забезпечення, тобто враховують технічні можливості судово-медичних установ нашої держави.

Спосіб відеосуперпроекції з прозорим діапозитивом передбачає використання не цифрової копії фотографії портрету, а його чорно-білого (бінарного) контурного малюнку, що оптимізується в будь-якому стандартному редакторі. Для проведення ідентифікації особи у такий спосіб необхідно мати лише відео- чи телекамеру (звичайно, і комп'ютер).

Цифрова фотосуперпроекція з діапозитивом - другий спосіб остеологічної краніо-фаціальної ідентифікації, відрізняється від попереднього лише використанням цифрового фотоапарату, як засобу отримання візуального рухомого зображення. У підґрунтя способу закладено можливості відеозаведення сучасних цифрових фотокамер.

Теле-відео-фото-суперпроекція у програмі Adobe Premiere відрізняється тим, що в ній немає потреби використання спеціального програмного забезпечення чи спеціального відеозахватника кадру, а застосовується лише розповсюджена програма загального користування Adobe Premiere (версії 6.0 і вище) і теле- чи відеокамера або цифровий фотоапарат (в залежності від наявного технічного забезпечення і вибору дослідника). Методика є максимально простою за кількістю підготовчих етапів і доступною будь-якому відділенню судово-медичної криміналістики, облаштованому комп'ютерною технікою і цифровим засобом подачі візуальної інформації.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гуров О.М. Класифікація слідів в судово-медичному і криміналістичному аспекті // Український судово-медичний вісник. - 1996.- № 2.- С. 16 - 18.

2. Гуров О.М. Використання ідентифікаційних зв'язків в судово-медичній експертизі пошкоджень // Український судово-медичний вісник. - 1997.- № 1.- С. 5 - 6.

3. Гуров О.М. Перспективні напрямки використання цифрових технологій у судовій експертизі // Проблеми медичної освіти та науки. - 2003. - № 2. - С.57 - 59.

4. Гуров О.М. Методологічні аспекти використання цифрових технологій в судово-медичній експертизі // Український судово-медичний вісник. - 2003.- № 1.- С. 16 - 19.

5. Гуров О.М. Сканування об'ємних об'єктів судово-медичної експертизи із застосуванням метричного клину // Український судово-медичний вісник. - 2003.- № 2.- С. 8 - 12.

6. Гуров О.М. Використання планшетних сканерів для репродукційної зйомки об'єктів судово-медичної експертизи // Український судово-медичний вісник. - 2004.- № 1.- С. 21 - 23.

7. Гуров О.М. Використання цифрових приладів для масштабного і метричного фотографування об'єктів судово-медичної експертизи // Український судово-медичний вісник. - 2004.- № 2.- С. 28 - 32.

8. Гуров А.М. К вопросу о создании цифровой лаборатории для решения заданий судебно-медицинской экспертизы // Криминалистика и судебная экспертиза: Междуведомственный науч.-метод. сборник. - Киев, 2004.- Т.52.- С. 217 - 221.

9. Гуров О.М., Куценко С.В. Безвиблискова фотозйомка та фотографія у поляризованому світлі об'єктів судово-медичної експертизи з використанням цифрового фотоапарата // Український судово-медичний вісник. - 2005.- № 1.- С. 4 - 6. (Автором проаналізовано стан проблеми, визначено мету роботи, проведено дослідження безвиблискової зйомки для макрооб'єктів, сформульовано висновки).

10. Гуров О.М. Можливості використання цифрових приладів для виконання судово-медичних досліджень із застосуванням інфрачервоних променів // Український судово-медичний вісник. - 2005.- № 2.- С. 21 - 23.

11. Гуров О.М. Цифрові технології як засіб кольороподільного дослідження об'єктів судово-медичної експертизи // Український судово-медичний вісник. - 2006.- № 1.- С. 12 - 17.

12. Гуров О.М. Цифрова мікрофотозйомка об'єктів судово-медичної експертизи // Проблеми медичної освіти та науки. - 2006.- № 3.- С. 92 - 95.

13. Гуров А.М. Методологические аспекты трасологических исследований с использованием цифровых технологий // Криминалистика и судебная экспертиза: Междуведомственный науч.-метод. сборник. - Киев, 2006.- Т.53.- С. 160 - 165.

14. Гуров О.М. Фотографічні цифрові технології в судово-медичній ідентифікаційній трасології // Український судово-медичний вісник. - 2006.- № 2.- С. 26 - 30.

15. Гуров О.М. Деякі методологічні питання ототожнення особи при проведенні медико-криміналістичних досліджень // Проблеми медичної освіти та науки. - 2007.- № 4.- С. 44 - 46.

16. Гуров О.М. Методологічні аспекти ототожнення особи методом комп'ютерної теле-фото-відеосуперпроекції зображень // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина» - 2007.- Вип. 32.- С. 280 - 282.

17. Гуров О.М. Ототожнення особи методом комп'ютерної відеосуперпроекції з прозорим діапозитивом // Український судово-медичний вісник. - 2007.- № 1.- С. 5 - 8.

18. Гуров О.М. Ототожнення особи методом цифрової фотосуперпроекції з прозорим діапозитивом // Український судово-медичний вісник. - 2007.- № 2.- С. 55 - 57.

19. Гуров О.М. Ідентифікаційні дослідження на етапі впровадження цифрових технологій в судово-медичну експертизу // Ліки України. - 2007.- №112.- С. 52 - 53.

20. Гуров А.М. Отождествление личности методом теле-видео-фотосуперпроэкции с использованием компьютерной программы Adobe Premiere // Международный медицинский журнал. - 2007.- Т.13, № 4.- С. 119 - 121.

21. Пат. 28194 Україна, МПК G 06 F 17/30. Спосіб визначення придатності сканованих зображень для ідентифікаційних судово-медичних досліджень / Гуров О.М.; заявл. 06.08.07; опубл. 26.11. 07, Бюл. №19.

22. Пат. 28195 Україна, МПК G 03 B 42/02. Спосіб визначення придатності сканерів для дослідження об'ємних об'єктів судово-медичної експертизи / Гуров О.М.; заявл. 06.08.07; опубл. 26.11.07, Бюл. № 19.

23. Пат. 28196 Україна, МПК A 61 B 5/117 Спосіб ототожнення особи за зажиттєвою фотографією та наданим черепом / Гуров О.М.; заявл. 06.08.07; опубл. 26.11.07, Бюл. № 19.

24. Гуров О.М. Використання УАР-2 для порівняльного трасологічного дослідження // Матеріали наук. конф. присвяч. пам'яті проф. Ю.С. Сапожникова: Зб. наук. праць. - К., 1997.- С. 55 - 56.

25. Гуров А.М. О возможности использования современных полимерных слепочных материалов для микротрасологических исследований // Актуальні питання теорії та практики судової експертизи: Зб. наук. праць. - Харків, 2000.- С. 42 - 43.

26. Гуров О.М. Методологічні засади ідентифікації знарядь травми // Матеріали наук.-практ. наради-семінару завідувачів відділень суд.-мед. цитології та суд.-мед. криміналістики бюро суд-.мед. експертизи України: Зб. наук. праць. - Львів, 2004.- С. 21-26.

27. Гуров О.М. Використання цифрової фото-теле-відеотехніки при проведенні судово-медичних експертиз // Матеріали наук.-практ. наради-семінару завідувачів відділень суд.-мед. цитології та суд.-мед. криміналістики бюро суд-.мед. експертизи України: Зб. наук. праць. - Львів, 2004.- С. 40 - 48.

28. Гуров А.М. Использование цифровых устройств для фотографирования видимой люминесценции // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні питання та перспективи розвитку судової медицини та криміналістики». Харків, 14-16 вересня 2005 р. - Харків, 2005.- С. 127 - 128.

Размещено на Allbest.ru