Теорії артикуляції. Методи конструювання повних протезів. Постановка зубів. Особливості моделювання базисів повних знімних протезів

Размещено на http://www.allbest.ru

Лекція 6. 4 курс, 7 семестр

Теорії артикуляції. Методи конструювання повних протезів. Постановка зубів. Особливості моделювання базисів повних знімних протезів

Теорії артикуляції та їх практичне значення для конструювання повних знімних протезів

Для створення штучних зубних рядів велике значення має знання ступеня перекриття верхніми різцями нижніх, залежність між глибиною перекриття, нахилом суглобового шляху та висотою горбків і кривою лінією Шпеє, що дозволяє забезпечити стійкість штучних зубів та створити умови для ефективного використання повних знімних протезів.

Необхідно зазначити, що існують різні точки зору щодо компенсаційної теорії, її прибічниками є Б.Н. Бинін, Б.Б. Брандсбург, Канторович. Опонентом компенсаційної теорії виступав А.Я. Катц. Значний вклад у вирішення цієї проблеми вніс Бонвіль, який у результаті своїх клінічних досліджень знайшов закономірність між елементами жувального апарату. На основі своїх досліджень Бонвіль розробив декілька законів артикуляції, що мають безпосереднє значення для конструювання штучних зубних рядів.

1. Між серединами суглобових головок з кожного боку і точкою контакту різальних поверхонь нижніх центральних різців розміщується простір у 10 см, величина якого коливається в дуже незначних межах. Таким чином утворюється рівносторонній трикутник зі сторонами 10 см.

Глибина перекриття у ділянці різців не є довільною, а залежить від висоти горбків молярів та премолярів, від положення цих зубів у щелепній дузі і відкривизни всієї дуги. Висота горбків поступово зменшується від премолярів домолярів.

Різці керують усіма рухами нижньої щелепи в напрямку до верхньої,подібно як ікла у деяких тварин. Якщо різці верхньої щелепи не перекриваютьнижніх різців, то моляри і ІІремоляри, відповідно, не можуть мати достатньорозвинутих горбків, а якщо горбки і є, то вони стираються протягом якогосьпроміжку часу.

Під час жування у разі рухів нижньої щелепи вліво зовнішні і внутрішнігорбки молярів з лівого боку переміщуються на відповідні горбки верхньоїщелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки переміщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи. Під час рухів щелепи вправовідбувається те саме, тільки у зворотному порядку.

Крім того, Бонвілю удалося встановити, Ідо незначні особливості форми зубів і зубних рядів залишаються у суворій відповідності і взаємно доповнюють один одного (цит. за Гофунгом "Основы протезного зубоврачевания", 1929)).

Закони Бонвіля ще раз підкреслюють, як важливо під час конструювання штучних зубних рядів ураховувати взаємозалежність різних елементів артикуляційної ланки.

Закінчивши постановку штучних зубів за одним із методів, зубний технік проводить попереднє моделювання базисів знімних протезів. Зокрема, краї воскового базису мають розміщуватися на позначених межах, мати товщину. яка відповідає функціональному відбитку. Краї мають бути гладенькими і заокругленими. Зуби очищають від воску, моделюють їх шийки.

Піднебінну поверхню жувальних зубів моделюють на одному рівні з поверхнею воскового базису. Для поліпшення фіксації протезів на нижній шелепі проводять моделювання невеликих під'язикових відростків у ділянці жувальних зубів. Після того восковий базис із штучними зубами передають у клініку.

Перевірка конструкції повних знімних протезів включає в себе низку дуже важливих і відповідальних етапів, а саме: перевірку постановки штучних зубів в оклюдаторі або артикуляторі, огляд моделей щелеп, перевірку воскового базису зі штучними зубами в ротовій порожнині.

Перед уведенням воскового базису зі штучними зубними рядами в ротову порожнину необхідно детально перевірити постановку зубів в оклюдаторі або артикуляторі. Звертають увагу на колір, розміри і форму зубів, величину різцевого перекриття. Недопустимо перекриття нижніх різців верхніми більше ніж на 1-2 мм, це може бути причиною порушення фіксації протезів. Перевіряють ступінь перекриття щічних горбків нижніх жувальних зубів однойменними верхніми, розміщення штучних зубів щодо гребеня коміркових відростка і частини. Існує правило, згідно з яким нижні фронтальні зуби, жувальні зуби верхньої та нижньої щелеп мають розміщуватися тільки посередині коміркових відростка і частини. Верхні фронтальні зуби повинні розміщуватися так: 2/3 штучного зуба -- допереду від середньої лінії коміркового відростка, а 1/3 -досередини від неї. Наступним етапом є перевірка всіх оклюзійних контактів бічної групи зубів як із присінкового, так і з піднебінного боку. Виявлені недоліки необхідно ліквідувати.

Під час огляду робочих моделей звертають увагу на те, чи немає тріщин, згладження контурів протезного ложа, у разі виявлення таких або інших недоліків їх бракують. У такому випадку необхідно зняти новий функціональний відбиток і відлити нову модель.

Для перевірки конструкції воскової композиції її обробляють спиртом і вводять у ротову порожнину, контролюючи правильність визначення міжкоміркової висоти й усіх компонентів центрального співвідношення щелеп. Міжкоміркову висоту перевіряють за допомогою анатомо-фізіологічного методу. Як свідчить досвід, найбільше помилок допускається на етані фіксації центрального співвідношення щелеп. Найхарактернішою помилкою с випинання нижньої щелепи вперед у прогенічне співвідношення. Під час перевірки воскової композиції у такому разі спостерігається прогнатичне співвідношення зубних рядів, горбкове змикання жувальних зубів і збільшення міжкоміркової висоти на величину горбка. Між фронтальними зубами є щілина. Дещо рідше зустрічаються такі помилки, як фіксація центрального співвідношення у бічній (правій або лівій) і ще рідше -- задній оклюзії. Далі перевіряють ступінь щільності прилягання між зубами-антагоністами. Якщо виявляють недоліки, їх ліквідовують відразу.

Особлива увага приділяється відповідності кольору, форми, величини зубів естетичним вимогам, зокрема, відповідності різальних країв фронтальних зубів лінії усмішки, лінії ікол, присередній лінії лиця. Для маскування постановку деяких штучних зубів з фронтальної групи проводять асиметрично.

Перевірка конструкції протеза закінчується уточненням меж протезного ложа на моделі.

Після перевірки воскової композиції знімного протеза в клініці його передають у зуботехнічну лабораторію для завершального моделювання воскового базису.

Анатомічна постановка зубів за умови прогенічного та прогнатичного співвідношення щелеп

У разі прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, розширюючи верхню дугу і звужуючи нижню таким чином, щоб нижні жувальні зуби перекривали верхні. Для цього нижні праві жувальні зуби ставлять па верхній щелепі зліва, а нижні ліві -- на верхній щелепі справа. Зуби верхньої щелепи в такому ж порядку розміщують на нижній щелепі. У разі різко вираженої прогенії постановку фронтальних зубів проводять у прогенічному прикусі із забезпеченням контакту губної поверхні -- верхніх і язикової поверхні -- нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків. Сагітальна оклюзійна крива розташовується по склу з меншою кривизною, ніжу разі ортогнатичного прикусу, премоляр торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм. Перший моляр торкається площини медіальними щічними і піднебінними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм. Другі моляри торкаються площини скла тільки медіальними щічними горбками, інші горбки відстають від площини на 1-1,5 мм.

Постановка штучних зубів у разі прогнатичного прикусу має певні особливості, а саме зменшується довжина дуги на два премоляри (не проводять постановку перших премолярів з кожного боку). В усьому іншому постановка зубів проводиться за загальноприйнятими правилами.

Виготовлення протезів із штучними яснами у передньому відділі мас свої особливості: потовщують базис у ділянці верхньої губи, що поліпшує естетичний вигляд хворого. Для ефективного відновлення естетичних і функціональних норм постановку верхніх фронтальних зубів проводять на приточці дещо зміщеними в оральний бік від середини коміркового відростка, а нижніх -- у присінковий. Але у такому разі порушується замикальний клапан і, як наслідок, погіршується фіксація протезів.

Анатомічна постановка зубів по склу

Колись широкого застосування у нас набула методика постановки штучних зубів по склу за М.Є.Васильєвим. Вона дозволяє проводити постановку штучних зубів не тільки в артикуляторі, але й у простому шарнірному оклюдаторі, оскільки штучні зуби розміщують у певному порядку по відношенню до протетичної площини.

Постановку штучних зубів по склу за умови різних видів прикусу завжди починають з верхньої щелепи. Для цього скло приліплюють до верхнього оклюзійного валика, потім проводять зрізання частини прикусного валика нижньої щелепи на товщину 2-3 мм, приклеюють тонкі стовпчики розм'якшеного воску і змикають оклюдатор до упору штифта міжкоміркової висоти. Скляну пластинку приліплюють розплавленим воском до прикусного валика нижньої щелепи, відокремлюють від верхнього валика і розпочинають постановку штучних зубів верхньої щелепи.

Верхні різці розміщують по обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до коміркового відростка різці та ікла розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовувалося дозовні від його середини. Бічні різці розміщують з медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута допереду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

Ікло повинно торкатися поверхні скла, його ставлять з невеликим нахилом різального краю до середньої лінії. Група фронтальних різців та ікла утворюють півколо.

Перший премоляр розміщують так, щоб він торкався поверхні скла тільки щічним горбком, піднебінний відстає від скла на 1 мм. Другий премоляр торкається поверхні скла обома горбками, перший моляр - - тільки медіально-піднебінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний на 1 мм, а дистально-щічний -- на 1,5 мм. Другий моляр розміщують таким чиним що всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знаходився на рівні дистального щічного горбка першого моляра. Решту зубів ставлять так, щоб вони не доходили до скла на 2-2,5 мм. Для забезпечення фіксації протезів під час функціонування обов'язковою е постановка жувальної групи зубів суворо посередині гребеня коміркового відростка. Цього правила необхідно дотримуватись і в разі постановки нижніх фронтальних різців та жувальних зубів.

Після завершення конструювання штучного зубного ряду верхньої щелепи за ним проводять постановку штучних зубів нижньої щелепи. Першими ставлять другі премоляри, потім жувальні зуби і перші премоляри, орієнтуючись за допомогою трикутника Паунда, в останню чергу проводять постановку фронтальної групи зубів. Використовуючи постановку штучних зубів за методикою М.Є.Васильєва, отримують на штучних зубних рядах сагітальну та трансверзальну оклюзійні криві, які забезпечують ефективне функціонування повних знімних протезів у ротовій порожнині.

Завершальне моделювання воскових базисів знімних протезів

Після закінчення перевірки воскової композиції знімних протезів перед гіпсуванням та з метою полегшаніїя їх обробки після полімеризації необхідно провести завершальне моделювання воскового базису майбутнього повного знімного протеза. Для цього зубний технік приклеює на всьому протязі край штучних ясен до моделі. Замінює воскову пластинку, яка покриває тверде піднебіння, на тоншу (1,5-2мм) і бел дротяної дуги. Місця з'єднання з базисом уздовж усіх штучних зубів згладжують. За наявності торуса твердого піднебіння або інших кісткових випинів створюють ізоляцію у базисі шляхом покриття цих утворень на моделі ізоляційними прокладками, а товщину базису відповідно збільшують. Шийки штучних зубів мають бути покриті воском на 0,5-1 мм, що сприяє їх надійному закріпленню у базисі. Віск між зубами оформляють у вигляді міжзубного сосочка трикутної форми. Поверхні штучних зубів детально очищують від воску і чітко гравірують у ділянці шийок зубів для їх кращого закріплення у гіпсі кювети та для недопущення їх зміщення. У разі моделювання базису для нижньої щелепи воскову пластинку не замінюють, а базис роблять товстішим, ніж на верхній (2-2.5 мм), через малі розміри протезного ложа і великої можливості його поломок. знімний протез штучний зуб

Після закінчення моделювання восковий базис разом з моделлю швидко проводять над полум'ям газового пальника і загладжують па воску всі нерівності, надаючи поверхні лискучого вигляду. Після закінчення моделювання воскової композиції її готують до гіпсування у стоматологічну кювету.

Размещено на www.allbest.