Фізіолого–гігієнічні основи статевого виховання

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Сучасна епоха ставить перед людиною дуже складні задачі виживання. Соціальні, економічні, технологічні, кліматичні і інші фактори в поєднанні з значним прискоренням темпів життя обумовили потребу адекватної адаптації до їх дії. Урбанізація, екологічні катаклізми, зміна характеру трудових процесів виявляють все більш помітний вплив на реактивність і резистентність організму людини, призводять до порушень процесів регуляції і репродукції. Все більше і більше осіб зрілого віку страждають розладом статевих функцій, розповсюджуються важкі і небезпечні для життя людини хвороби (СНІД, "повільні інфекції" тощо).

Сучасна медична сексологія - це міждисциплінарна галузь знань. Вона досліджує причини, умови розвитку і клінічну симптомологію порушень сексуального здоров'я людини, її мстою с діагностика, раціональне і адекватне лікування, психологічна корекція, дійова реабілітація і профілактика, а також розробка питань психогігієни статевого життя. Ставши інтегративною і міждисциплінарною, сучасна сексологія вивчає статеві розлади, їх функціональні, емоційні, особистісні, соціально-адаптаційні і інші аспекти, які відрізняються виразною специфікою. Ось чому жодна з клінічних суміжних спеціальностей не може забезпечити адекватних підходів щодо діагностики, лікування і реабілітації усього різноманіття сексуальної патології (Кон І.С., 1989; Васильченко Г.С., 1990; Горпинченко І.І., 1991).

За таких умов ефективність лікування таких хворих залежить від спільної роботи невропатологів, психіатрів, урологів, ендокринологів та лікарів інших спеціальностей (Горпниченко 1.1, 1986; Козлов Г.І., Камалов К.Г, 1988; Васильченко Г.С., 1990; Юнда І.Ф., 1990; та ін.). Зазначена полісиндромність статевих розладів лежить в основі потреби узгоджень між спеціалістами, які працюють у різних сферах і галузях медицини і педагогіки. При цьому тактика взаємодії і взаємовідношень між суб'єктами які призвані допомогти хворому повинна будуватись на принципах взаємоповаги і взаєморозуміння. Виникла нагальна потреба тісних контактів, зрозумілої і чіткої координації взаємно узгоджених дій ангіохірургів, спеціалістів, працюючих в галузі імплантаційної хірургії, сексопатологів.

Значні труднощі в тактиці взаємодії різних спеціалістів в останні роки, замовленні прогресом науки у вивченні судинних форм еректальних дисфункцій, а також внаслідок розробки ефективних форм хірургічного лікування ерекційної недостатності, зокрема таких, як ангіохірургічні операції, використання вакуум-еректорів, вазоактивних препаратів і протезів статевого члена - від напівжорстких першого покоління до четвертого (Т.В.Дьяченко, М.Е.Веремйов, М.А.Пересадін, 2000).

При вивченні проблеми розладу статевої функції чоловіків належить пам'ятати, що в цій фізіологічній функції беруть участь не одна, а дві особини - чоловік і жінка. Тому, для виявлення причин статевих розладів у чоловіків, успішної профілактики цих розладів, проблемі дисгармоній в статевих взаєминах між чоловіком і жінкою належить приділяти першочергову увагу.

Необхідність організації спеціальної допомоги чоловікам з розладами статевих функцій особливо зросла в нових умовах суспільного розвитку України, - в умовах демографічної і валеологічної кризи. Актуальність проблеми захворювань передміхурової залози зумовлена надзвичайною поширеністю простатитів і наслідками до яких вони призводять. Згідно статистичних даних близько 50% чоловіків віком від 20 до 40 років страждають хронічним простатитом (А.Левін, 2001), серед осіб старшого і похилого віку переважаючими с такі хвороби передміхурової залози як аденома і рак. Внаслідок нечіткої виваженості початкових проявів простатиту, кількість страждаючих цією хворобою значно більше, ніж кількість пацієнтів, які звертаються за допомогою. Особливо насторожує той факт, що наслідки простатиту можуть бути дуже серйозні (розлади статевої функції, перехід в хронічну форму, рубцеве заміщення залозистої тканини з порушенням репродуктивних функцій тощо).

Великою прогалиною в забезпеченні лікувальної допомоги чоловікам з розладами статевої функції с відсутність належної пропаганди здорового способу життя, недостатня кількість науково-популярної літератури з даної проблеми.

Статеві розлади у чоловіків, спричинені порушеннями функцій передміхурової залози в даній книзі розглядаються з позицій взаємозв'язку сексуальної патології і гігієни статевого життя. Серед засобів профілактики простатиту та лікування цієї розповсюдженої хвороби особлива увага приділяється фітотерапії, зокрема в поєднанні з продуктами бджільництва, самомасажем і вправами лікувальної фізкультури.

1. Фізіолого-гігєнічні основи статевого виховання

1.1 Статеве дозрівання підлітків

Статеве дозрівання хлопчиків відбувається протягом підліткового періоду (13-15 років). У цей час активізується діяльність гіпофізу. Його гормони стимулюють діяльність інших залоз внутрішньої секреції (статевих, надниркових, щитовидної) завдяки чому відбуваються зміни в розвитку статевих органів, у фізичному розвитку всього організму. У підлітковому віці інтенсивно збільшуються зріст (на 23-35 см) і маса тіла (на 25-27 кг), активізується розвиток м'язової тканини. У 10-11 років збільшуються яєчка. Особливо інтенсивно яєчка ростуть і дозрівають в наступні 3-4 роки. В цей час зростає і кількість тестостерону, який вони виробляють. З 11-12 років починає виявлятися активність передміхурової залози; в 13-14 років спостерігається прискорення росту пеніса. В 14-15 років з'являються перші полюції (мимовільне сім'я виверження), які супроводжуються приємним відчуттям. Нормальна частота полюцій для юнаків і чоловіків які не живуть статевим життям - 1-3 рази на місяць. При більш частіших полюціях, особливо з домішками крові в сім'яній рідині, болями, потрібно негайно звернутися до лікаря. Звичайно, полюції бувають вночі але інколи можуть бути і вдень. Сприяють частим полюціям м'яка постіль, тісний одяг, гостра їжа. алкоголь, мала рухливість, близьке спілкування з дівчиною, перегляд еротичної літератури.

Під час статевого дозрівання підлітків формуються вторинні статеві ознаки. Пропорції тіла наближаються до чоловічих (плечі стають ширшими ніж таз, порівняно довгі кінцівки). Відбувається оволосіння лобка у вигляді клина що звужується вгору (починається в 12-13 років закінчується в 16-17 років). Збільшується гортань, подовжуються голосові зв'язки, голос понижується і змінюється його тембр. З 14-15 років починається оволосіння під пахвами, відбуваються зміни в молочних залозах, які можуть супроводжуватися появою болючих вузликів під пігментованими кружками навколо соска. Кінцевий розвиток і формування вторинних статевих ознак відбувається в 15-19 років.

На внутрішній поверхні передньої шкірочки статевого члена нагромаджується секрет який може стати причиною сверблячки, набряку головки статевого члена і передньої шкірочки. Тому статеві органи необхідно регулярно обмивати з милом.

Статеве дозрівання в дівчаток починається з 8-9 років і закінчується в 17-18- річному віці. При цьому швидко збільшується довжина і маса тіла. Це збільшення нерівномірне.

Най інтенсивніше зростає довжина і маса тіла в 10-13 років. Щорічний приріст довжини може досягти 8-10 см, маси - 4-8 кг. Згодом темп приросту як маси тіла так і росту знижується; з 18 років маса тіла практично не збільшується, ріст може не суттєво продовжуватися до 20-25 років. Таз у дівчаток починає розвиватися і 9-Ю років. Його розвиток продовжується до 18 років і довше. Порівняно з чоловічим таз у дівчат більш місткий і широкий. На розвиток тазу в підлітковому віці несприятливо впливає рахіт, раннє сидіння дитини (раніше 8-9 місяців) і ходіння, стрибки з великої висоти, носіння взуття на високих каблуках. З 10-11 років починають набрякати і стають болючими грудні залози. В 12-13 років з'являється пігментація на сосках, збільшуються розміри самої залози. До 14-15 років грудна залоза стає округлою, продовжується пігментація навколососкового кружка, у 16-18 років залоза набуває кінцевої форми.

Молочна залоза складається з 15-20 часточок, в яких виробляється молоко. Між ними розростається жирова тканина, яка надає залозі округлої форми. В 10-11 років починається оволосіння лобка, яке може тривати 4-6 років. Після цього воно набирає остаточного вигляду - трикутника з гори-зонтальною верхньою межею. Іноді оволосіння нагадує ромб. Це є наслідком росту волосся угору по середній лінії живота. Збільшуються розміри і остаточно формуються яєчники, матка, піхва, великі і малі статеві губи. В 13-14 років починається оволосіння під пахвами, яке триває до 20 років. В середньому в 12-13 років з'являється менструація (коливання можуть бути від 9 до 17 років). Здатність до вагітності може наступати в 14-15 років. Проте в цьому віці вагітність часто супроводжується токсикозами та підвищеною смертністю новонароджених.

У виділеннях зі статевих органів жінки, за певних умов інтенсивно розмножуються мікроорганізми, в тому числі хвороботворні. Нагромаджуючись і розкладаючись, вони створюють неприємний запах і подразнюють зовнішні статеві органи, тому треба ретельно стежити за чистотою. Уранці і ввечері слід підмиватися теплою водою з милом. Вода повинна стікати. Дівчат привчають до цієї процедури з дитинства. Ще ретельніше повинна бути гігієна під час менструації. Два рази на день (а іноді і частіше) зовнішні статеві органи підмивають теплою водою з милом, добре вимивши руки до і після підмивання. Для вбирання менструальної крові користуються гігієнічними салфетками або прокладками.

Під час менструації знижується стійкість організму проти несприятливих факторів, тому не рекомендується лежати на вологій землі, купатися у відкритих водоймах. Оберігаючи від охолодження поперек, нижню частину живота, ноги, в холодну пору року носять теплий одяг і тепле взуття.

Звичайно менструація, що нормально відбувається, не с хворобливим станом. Навіть якщо знижується працездатність, погіршується настрій, немає потреби лежати в постелі. Лише в разі великої кровотечі рекомендується більше часу проводити в ліжку. Під час менструації можна робити ранкову гімнастику, уникаючи різких рухів, стрибків. Не варто їздити на велосипеді, швидко бігати, піднімати важкі речі, виконувати вправи на гімнастичних снарядах. Не рекомендується загоряти, вживати гостру їжу, алкоголь, бо вони можуть посилити кровотечу. Іноді причиною болючості під час менструації можуть бути переповнені сечовий міхур, пряма кишка. Тому треба стежити за їх своєчасним випорожненням Щоб уникнути запорів, вживають продукти з великим вмістом клітковини (овочі, фрукти, чорний хліб), кисломолочні продукти. Бажано вести календар, помічати початок менструації і тривалість кровотечі. Це дає змогу планувати роботу, яка пов'язана зі значними фізичними навантаженнями, поїздками, а також виявляти відхилення в циклічності, помітити початок вагітності.

1.2 Зміст і форми статевого виховання

Правильна організація педагогічного процесу неможлива без врахування особливостей сексуального розвитку дитини. Незнання цих особливостей призводить до того, що нормальні прояви * сексуального розвитку дітей досить часто сприймаються дорослими як відхилення і викликають інколи неадекватну, а то навіть і панічну реакцію; багато помилок в статевому вихованні допускається через те, що не враховується стадійність сексуального розвитку.

Статеве виховання - процес, направлений на вироблення якостей, рис, властивостей, а також установок особистості, які визначають бажане відношення до представників даної статі. Саме тому в сферу статевого виховання входять не лише такі специфічні відношення між представниками чоловічої та жіночої статі, як шлюбні, а також інші, зумовлені вихованням дітей, професійною діяльністю, відпочинком.

Мета статевого виховання - сформувати в учнів правильне розуміння суті моральних норм та установок в сфері взаємовідносин статей та потребу керуватися ними в усіх інших сферах діяльності. Досягнення необхідного соціального ефекту в процесі статевого виховання можливе лише за умови вирішення таких конкретних педагогічних завдань:

- виховати почуття соціальної відповідальності у взаємовідносинах між особами чоловічої та жіночої статі;

- сформувати переконання, що в сфері інтимних відносин людина не є незалежною від суспільства;

- виховати цілеспрямоване бажання мати міцну, здорову і дружню сім'ю, яка б відповідала потребам суспільства, бажання мати декількох дітей, свідомо І відповідально відноситись до їх виховання, як до свого обов'язку перед своїми батьками, дітьми і перед суспільством в цілому;

- виховати здібність розуміння інших людей та почуття поваги до них не тільки, як до людей взагалі, а також, як до представників тієї чи іншої статі;

- здібність враховувати та поважати специфічні статеві особливості людей в процесі їхньої суспільної діяльності;

- виховати прагнення і навички оцінювати свої вчинки щодо інших людей, сформувати переконання про шкідливість ранніх статевих зв'язків, про недопустимість безвідповідальності та легковажності у відносинах з особами іншої статі, сформувати поняття дозволеного і недозволеного в цих відносинах;

- виробити правильне розуміння дорослості - її змісту, істинних ознак та якісних проявів. До засобів виховного впливу при статевому вихованні належать:

- правильна і своєчасна реакція дорослих на ті чи інші особливості поведінки дівчинки, дівчини, її взаємовідносини з ровесниками чоловічої статі;

- правильна реакція на ті чи інші прояви сексуального розвитку дівчинки, хлопчика основані на твердих знаннях того, що в їхньому розвитку є нормальним, а що відхиленням від норми. Вчителі зобов'язані завжди розуміти, що їхня реакція на всі ці прояви - один з важливих шляхів статевого виховання;

- приклади правильного відношення дорослих до представників іншої статі, основаного на глибокій повазі. Дорослі не повинні ставити до відома дітей свої конфлікти, вирішувати при них свої відносини тощо. Вчителю потрібно спеціально звертати увагу школярів на позитивні приклади відношення людей різної статі один до одного, на взаємний прояв кохання, увагу і турботу (виховання на позитивних прикладах).

Необхідно постійно надавати школярам інформацію статевої направленості. З цією метою використовують такі форми падання інформації:

1) відповіді на запитання;

2) індивідуальні та групові заняття,

3) спеціальні бесіди,

4) включення інформації з даної теми в зміст навчальних предметів. Ця інформація може бути донесена до слухача як роздільно, так і разом для хлопчиків та дівчаток, юнаків і дівчат. Важливе значення мас контроль за читанням літератури, надання необхідної літератури, її обговорення тощо. Основними принципами статевого виховання є:

- єдність виховних зусиль школи, сім'ї, громадськості, облік кола спілкування та шляхів інформації дівчаток та хлопчиків, пошук та реалізація можливостей подіяти на них;

- повне використання всіх можливостей для виховної роботи, існуючих в навчальних предметах, уроках, позакласній роботі, а також їх прийнятність і взаємозв'язок, невіддільність статевого виховання від інших аспектів морального виховання, від усієї навчально-виховної роботи;

- комплектність та систематичність виховного впливу в інтересах статевого виховання, їх виконання з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей на основі доброзичливості, розуміння, поваги і вимогливості.

Зміст статевого виховання включає вивчення таких питань: І) фізіологічні, психологічні, педагогічні особливості, пов'язані з статевою приналежністю, значення цих особливостей для взаємовідносин з іншими людьми в усіх сферах людської діяльності;

2) сім'я і взаємовідносини в ній;

3) народження і виховання дітей;

4) спадкоємність поколінь тощо.

Про статеву інформацію дітей та підлітків. Необхідно давати дітям таку інформацію про статеве життя і в такій формі, щоб не викликати у них статевої уяви дуже рано, щоб не збагачувати зміст їх статевої фантазії і не створювати сприятливих передумов для статевих переживань і відчуттів.

Знайомство дітей з питаннями статевого життя необхідно починати з самих близьких і зрозумілих речей, які їх оточують, і з того, що вони можуть спостерігати в природі, в житті рослин і тварин. В цілому статеві питання не слід виділяти з інших питань біології, з загального комплексу природознавства. Щоб у дітей не виникали враження особистої винятковості, необхідно постійно привертати їх увагу на подібні явища, які мають місце в природі. Негативно впливають на дитину фізичні покарання. Вони шкідливі не тільки тим, що змушують дитину замикатися в собі, приховувати від дорослих свої переживання, особливо статеві, а також і тим, що у деяких дітей вони самі по собі інколи викликають стан статевого збудження. Такий стан може сприяти в майбутньому формуванню патологічного статевого потягу, в якому статеві переживання поєднуватимуться з потребою мучити інших або піддавати мукам самого себе.

Недоцільними с залякування і погрози щодо дітей, у яких помічений онанізм, надмірна статева цікавість та ін. Цим самим статева поведінка дитини штучно ставиться в центрі всієї її поведінки, випадковий прояв статевої зацікавленості перетворюється в постійний. Дуже важливо ознайомлення підлітків з процесами, які проходять в організмі в зв'язку з початком у них періоду статевого дозрівання. Але пояснюючи дітям зміст цих процесів, головну їх увагу варто звертати не на ці процеси, а на загальні зміни, які наступають в організм в зв'язку з переходом до змужнілості. Статеве виховання повинно дати правильний розвиток статевого інстинкту, щоб підліток не витрачав передчасно свою статеву потенцію і зберіг би сили організму для творчої праці. Статеве виховання і освіта повинні сприяти гармонійному прояву розвитку всіх інстинктів, в тому числі і статевого, щоб не інстинкти, а свідомість і воля направляли поведінку людини в інтересах не тільки її особистого щастя, але і в інтересах інших членів суспільства.

Елементарні сексуально-значимі реакції. елементарними сексуально-значимими реакціями називають найбільш прості прояви сексуального розвитку дитини, які спостерігаються вперше в ранньому віці, з'являються як би незалежно один від одного, поступово об'єднуючись в певну систему. Спочатку ці реакції мимовільні і не усвідомлюються, згодом рівень їх усвідомлення зростає, і вони набувають елементу довільності. У дорослої людини це може реалізуватись за рахунок цілеспрямованої поведінки по створенню ситуації, коли мимовільні реакції виникають з високою ступінню ймовірності. Елементарні сексуаільно-значимі реакції повинні сприяти формуванню у зрілої статевої системи характерної дорослій людині, вони не пов'язані безпосередньо з почуттями статевої приналежності, статевого ^-* )потягу тощо.

У хлопчиків ще до року спостерігається ерекція, її поява обумовлена подразненням рефлексогенних зон статевих органів (при їх запаленні, перед сечовиділенням тощо). Інколи ерекція виникає і без видимих причин, що, ймовірно пов'язано із спонтанною активністю спинного центру ерекції. Такий характер ерекції на початку її виникнення з часом значно ускладнюється, в цьому процесі починають брати участь все більш вищі відділи нервової системи.

Прояв ерекції мас періодичний характер. Значно частіше вони виникають у віці 2-3 роки і особливо з 10-12 до 15-16 років. У старших підлітків ерекції можуть зберігатись з перервами по декілька годин на добу протягом декількох тижнів або навіть і місяців (своєрідний віковий пріапізм). В багатьох випадках ерекція виникає без будь-яких на то причин, але часто з'являється при боротьбі та інших фізичних напруженнях, а також в транспорті (при ритмічному погойдуванні, вібрації). Діти молодшого віку звичайно не помічають такої ерекції, не скаржаться батькам, підлітки - соромляться її і відносяться до ерекції з насторогою, сприймаючи її як щось незрозуміле і не зовсім бажане.

Діти після 7-8 місячного віку спроможні до характерних рухів коїдального характеру (поєднання ритмічного стискування стегнами і вигинання хребта). Це спостерігається інколи при звичайному педіатричному огляді, при торканні внутрішньої поверхні стегна і статевих органів. З річного віку така реакція зникає. Деякі хлопчики річного віку уві сні (точніше в період засинання) приймають характерні пози навкарачки, виконують ритмічні розгойдування тулуба вперед і назад. При спробі батьків спинити ці рухи, дитина просипається не розуміючи чого від неї вимагають. Відчуття оргазмового характеру в віці 4-6 років інколи виникають при переляку, чеканні покарання тощо. В аналогічних ситуаціях вони можуть спостерігатися і в старшому віці (до 10-12 років) і нарешті стають відносно регулярними при появі полюцій (як у хлопчиків так і у дівчаток). Ці хоч приємні відчуття звичайно сприймаються з насторогою, в них увага перш за все акцентується на мимовільному сім'явиверженні, окремо ж як позитивний момент вони не аналізуються.

У дівчаток грудного віку спостерігаються своєрідні реакції статевої системи по типу місячних. Характер виділень при цьому відмінний від тих, що буває при так званих статевих кризах новонароджених. Відомі випадки регулярних виділень крові з статевих шляхів у дівчаток віком від 1-5, 9, 10 місяців до 3-5 років (М.Г.Сердюковська, 1972). Передчасні місячні мають патологічний характер, але саме їх виникнення зумовлено здатністю статевих органів вже в ранньому віці адекватно відповідати на певні, хоч і не своєчасні гормональні впливи, що с важливим для вивчення нормального сексуального розвитку дитини.

1.3 Статева належність, статевий потяг і статеве задоволення

Здатність розрізняти людей за статтю виявляється в основному у всіх грудних дітей після 7-8 місяців. Перші ознаки інтересу у дітей до особистого тіла з'являються в 2-4 роки, а на більш вищому етапі пізнання - у старших підлітків. У дітей сутність цього інтересу полягає в порівнянні себе з іншими, старших підлітків - у необхідності аналізу морфо-функцюнальних змін, які характерні для даного віку та змін системи цілісної орієнтації в плані самоутвердження. Само по собі правильне усвідомлення статевої належності далеко не завжди гарантує поведінку, відповідну зразковим уявленням про діяльність людини відповідної статі. Кожний школяр повинен мати тверде переконання, що його статева належність обумовлює необхідність певної поведінки. Завдання педагогів тут не тільки виробляти такс переконання але й сприяти формуванню чіткого уявлення про те, яким повинен бути справжній чоловік, або справжня жінка.

Статеве задоволення - цс перш за все особливе відношення людини однієї статті до людини іншої статі. Стимулом до такого відношення с певні особливості представників протилежної статі. Статевий потяг виявляється спочатку у відносно мало виразних специфічних формах, але згодом його специфічність зростає. Отже виявлення статевого потягу у відповідній даному віку формі може спостерігатися дуже рано.

Специфічною формою статевого потягу г кокетство, характерне для дівчаток вже раннього віку. Елементи кокетства можуть мати місце і у хлопчиків. Кокетство, або кокетлива поведінка - це комплексна мимовільна поведінкова реакція в основі якої лежить спонукання привернути до себе увагу. За цією поведінкою стоїть темперамент і прояв статевого потягу та інші особливості, які щодо дорослої жінки визначаються (оцінюються) як статевий резонанс. У самих маленьких дівчаток ця реакція може спостерігатися як сама по собі, без подразника, якому можна було б приписати сексуальне значення.

Статева активність чоловіка і жінки в цілому однакова, але прояви різні. Активність жінки проявляється саме в прагненні привернути до себе увагу, бути в центрі уваги. В цьому полягає глибокий біологічний зміст. Для чоловіків привернути до себе увагу взагалі не так складно оскільки його статева поведінка активна.

Ці особливості поведінки з'являються поступово і на кожному етапі сексуального розвитку дитини мають різний характер. Особам жіночої статі притаманна соромливість і кокетство. Помітне зростання соромливості спостерігається після 5-6 років, але спочатку вона виражена нечітко. Згодом, в міру процесу статевого дозрівання, відчуття соромливості стає більш помітним, проте, якщо в сім'ї не звертають зайвої уваги випадковому оголенню тіла, соромливість ніколи не перетворюється в манірність. З появою вторинних статевих ознак соромливість стає більш вираженою спочатку щодо всіх, а згодом лише до представників протилежної статі. Соромливість с характерною рисою поведінки жінок, вона чітко проявляється в зрілому віці. Для чоловіків ця якість жінки с найбільш істотним сексуальним стимулом.

У віці зростання соромливості, чи трохи пізніше, у дівчаток спостерігається прагнення привернути до себе увагу демонстрацією своїх статевих органів дітям того ж віку, інколи родичам. Дана реакція цілком нормальна за виключенням тих випадків, коли це спеціально робиться перед хлопчиками значно більш старшого віку, а тим більше перед дорослими чоловіками. Форма такої реакції обумовлена тим, що дівчинка інстинктивно відчуває прагнення притягти до себе увагу саме як представниця жіночої статі але інших способів для цього вона ще не знає Подібну реакцію не варто розглядати як патологічну.

В 6-8-річному віці повністю зберігається інтерес дітей до ігрової діяльності, причому вона набуває чітко вираженого рольового характеру. Це такі ігри як "дочки-матсрі", "тата та мами", "лікаря" тощо. Спеціального сексуального напрямку в цих іграх немає, але в них с елементи сексуального характеру оскільки зберігається інтерес до ознак статевої належності. До цих ігор, так як і до інших проявів нормального сексуального розвитку немає підстав відноситися насторожено. Але їх треба контролювати або ж зовсім забороняти якщо в іграх поряд з малими дітьми беруть участь більш дорослі діти, а також якщо хтось з дітей навіть одного віку проявляє сексуальні пізнання які значно перевищують знання інших учасників гри.

У деяких підлітків частіше 15-17-річного віку, інколи можуть спостерігатися перехідні явища гомосексуальної спрямованості (статевого потягу до особи своєї статі). В основі гомосексуалізму лежить негативізм у деяких підлітків до жіночої статі. Причиною його може бути неправильне виховання в сім'ї - надмірна засторога батьків щодо жінок і дівчат.

Специфічною формою прояву статевого потягу с кохання. Як і інші види статевого потягу кохання має вікові особливості становлення і перебігу. В сексуальному розвитку дитини виділяють окремі періоди, коли здатність до кохання і його виявлень стають більш чіткішими. Перший період - після трьох років. В цей час дитині дуже подобається який-небудь хлопчик чи дівчинка. Це може бути кохання до однолітка, або дитини більш старшого віку.

Другий період вік 7-8 років. Почуття кохання в цей час також малозначиме. Воно проявляється у взаємній ніжності, подарунках, вираженому прагненні до спілкування. Інколи спостерігається своєрідне поєднання почуття ніжності і прагнення заподіяти (як правило подумки) яку-небудь образу, причому сама думка про це, не говорячи вже про її реалізацію, різко підсилює почуття ніжності і жалості (своєрідна амбівалентність).

Третій період - вік 12-13 років. Для кохання в цьому віці характерні елементи фетишизму. Зберігається і властиве попереднім періодам прагнення до спілкування, інколи надмірний інтерес до об'єкту кохання. Особлива увага звертається на який-небудь компонент зовнішності, наприклад волосся особливої довжини або кольору, ноги. Спостерігається прагнення до спілкування, спільної гри, взаємної допомоги. На протязі всього періоду кохання постійні думки про об'єкт кохання, усі інші думки відходять на інший план. Можуть бути і прояви ревності прагнення бути подібним на об'єкт кохання, у дівчаток - бажання бути переможеною в грі певним хлопчиком.

Четвертий період - вік 15-17 років і трохи пізніше - юнацьке кохання. Характеризується тенденцією до особистого спілкування, взаємним бажанням бути ''один на один" - спільні прогулянки, розмови, обговорення різних проблем. Головне тут - пізнання особистості коханої (коханого). Це вже майже доросле кохання. Статевий потяг нормальної дорослої людини є спонукаючою основою специфічної діяльності, яку називають статевою поведінкою, її основними компонентами є: 1) розглядання; 2) спілкування (безпосередній контакт типу спільної діяльності, розмова і інші форми спілкування зміст яких залежить від характерних особливостей конкретної людини, особистих якостей); 3) дотики (поцілунки, обнімання тощо); 4) генітальний контакт.

Поряд з загальними для чоловіків і жінок моментами статевої поведінки с і специфічні. Так, для жінок в значно більшій мірі ніж для чоловіків мають значення ситуації, коли вона користується увагою (саме як жінка), що в значній мірі реалізує прагнення до "статевої віддачі". Для чоловіків велике значення мас можливість залицятися, з метою реалізації прагнення до "статевого володіння". Задоволення статевого потягу в значній мірі визначається ситуацією, яку можна позначити як сексуально-значиму. Присутність на різного роду вечорах, в тому числі вечорах танців, не обов'язково значить усвідомлене прагнення до генітального контакту (навпаки, якраз останнє має самоціль - ознака або низького рівня розвитку особистості, або ж розпутності), і не всі їх учасники користуються бажаним "успіхом", проте, саме особисте спілкування з представниками протилежної статі вже дає певне задоволення і своєрідну розрядку.

Правильне розуміння можливостей і способів статевого задоволення мас важливе педагогічне значення. Думка, що підлітки повинні стримувати свій статевий потяг, як такий, глибоко помилкова і ґрунтується на помилковому переконанні, що процес задоволення статевого потягу обов'язково зводиться до генітального контакту, а також і на нерозумінні того принципового факту, що не може бути повноцінної особистості поза статевою належністю.

1.4 Статева потреба і статева поведінка

Кожній нормальній людині природою дана необхідність (потреба) в продовженні роду. Проте на відміну від тварин прояви цієї потреби втрачають свій виключно біологічний, зміст і набувають великого соціального значення. Відношення чоловіка до жінки е одним з найважливіших показників того, в якій мірі конкретна людина може розглядатися як повноцінна соціальна істота. На основі цього відношення можна визначити загальну культуру людини. В міру розвитку людини як особистості, в міру її духовного збагачення змінюється Ті статева потреба і статева поведінка.

Задоволення статевої потреби в елементарному його розумінні - досягнення при статевому контакті з жінкою специфічного фізіологічного відчуття. Але задоволення стає по-справжньому повноцінним лише при наявності в ньому другого елементу емоційного. У повноцінного, розвинутого в соціальному плані чоловіка статевий контакт лише в тому разі може принести задоволення статевої погреби, якщо він сприймає і переживає факт присутності задоволення у жінки, і, лиш сприймаючи це, чоловік в повній мірі може бути задоволений сам. Аналогічно і відношення жінки до чоловіка.

Лише єдність і цілісність двох елементів - фізіологічного і психологічного - можуть сприяти виникненню відчуття статевого збудження у осіб високого розвитку особистості. 1 навпаки, у соціальне малорозвиненої людини все зводиться лише до фізіологічного компоненту. В міру розвитку суспільства, його культури, кохання закономірно стає головним мотивом шлюбу. Поряд з цим спостерігаються і протилежні тенденції. Багато з тих, що вступають до шлюбу, не можуть відрізнити кохання від закоханості або захоплення, не можуть розібратися в особистих якостях своїх вибраних. Деякі особи низького загального рівня культури нерідко впадають в первісний дикий стан щодо прояву сексуальних інстинктів.

Ранній початок статевого життя. Важливою потребою статевого життя є питання про раннє статеве життя. Небажані наслідки раннього статевого життя полягають в зниженні рівня фізіологічної реактивності організму людини і в психологічній травматизації особистості. Будь-які форми статевих відносин у молодому віці, що не супроводжуються позитивними емоціями, можуть призвести до психічних травм. Безумна гра в "секс" спустошує і без того ще бідний внутрішній світ підлітка, робить його цинічним, розв'язним, не здатним на глибокі почуття. Досить часто ранній вступ в статеві відносини проходить на фоні вживання спиртних напоїв і нерідко з випадковими людьми. Усе це сприяє формуванню у підлітка анти суспільних поглядів, які згодом приводять його до лав неповнолітніх правопорушників.

Настання статевої зрілості не означає, що всі органи і системи організму завершили свій розвиток. Загальне фізичне дозрівання настає на 3-4 роки пізніше статевої зрілості. В цей період продовжується ріст і розвиток кістково-м'язової, серцево-судинної і дихальної систем, залоз внутрішньої секреції, вдосконалюється нервова діяльність, формується особистість людини. Значить, статеве стримування до періоду повного завершення фізичного розвитку не тільки не шкідливе, але навіть корисне, бо при цьому не порушується гармонійність розвитку.

Рано почате статеве життя являє собою велике фізіологічне навантаження, виснажує слабкий організм, негативно впливає на його фізичний стан. Воно може призвести до передчасного старіння, бути причиною імпотенції в майбутньому. Випадкові сексуальні зв'язки, з яких, звичайно починається раннє статеве життя, приховують в собі небезпеку зараження венеричними хворобами та ВІЛ-інфекцією, які несуть велику небезпеку для здоров'я. Дівчата, крім цього, можуть розплачуватися за це різними гінекологічними захворюваннями або настанням вагітності. Вагітність, як правило, стараються перервати, що може бути причиною розвитку багатьох хвороб і неплідності. Якщо ж вагітність буде збережена, то в багатьох випадках відсутність у юної матері життєвого досвіду і економічної самостійності несприятливо впливає як на організм молодої жінки, так і на стан здоров'я й дитини. Тим більше, що фактичні батьки таких дітей через соціально-громадянську незрілість, а також внаслідок недостатньої моральної вихованості далеко не завжди спішать заявити про своє батьківство і брати на себе відповідні обов'язки.

Не слід забувати і про інші сторони цієї проблеми. Дитина швидко під-росте і поцікавиться, де його тато. Що і як відповість йому мати? І чи не захоче вона ще до цього в судовому порядку поставити питання про примусове встановлення батьківства? Про це не зайве пам'ятати представникам чоловічої статі, які є занадто великими прихильниками "статевої свободи". Тому не слід недооцінювати тих моральних втрат, які с наслідком хаотичного статевого життя, моральне спустошення, невміння цінувати радості справжнього кохання, щастя сімейного життя. Батькам не варто заспокоюватися тим, що молоді люди наберуться розуму, а тоді все налагодиться. Сексуальна рокованість молодості набирає характеру звички, і, в кінцевому рахунку, подружня вірність підмінюється позашлюбними статевими зв'язками, які загрожують здоровому моральному клімату в сім'ї і міцності шлюбу. Таким чином, шкода раннього статевого життя зводиться до фіксації примітивного рівня міжстатевих відносин, як єдино можливого, до спрощеного вузького погляду на жінку, і нездатності розібратися в її щиросердечних якостях, до втрати можливості розвиватися як особистість в процесі взаємовідносин з нею, а інколи до вироблення відкрито антисоціальних установок.

Безпідставним є переконання підлітка про шкоду утримання. Спеціалісти вважають, що молодим людям до 24-25 років статеве утримання не шкідливе, навпаки, воно сприяє підйому загального тонусу організму, витривалості, покращенню працездатності, кращому формуванню організму. Продовжити утримання - значить продовжити період росту і розвитку, дуже рано вступити в статеве життя - отже поставити під загрозу і здоров'я, і красу, і творчі можливості.

За твердженням сексологів, в оцінці чоловічої і жіночої сексуальності треба виходити з двох понять: сила бажання (тобто рівень вираження статевого потягу), особливості його прояву (тобто статева поведінка). Вважається доведеним, що сила статевого потягу приблизно в однаковій мірі властива представникам чоловічої і жіночої статі, прояв же цього бажання в них суттєво відрізняється. В чоловіків переважає прагнення до статевого акту. Звідси випливає активний "наступальний" характер поведінки « сексуальних взаємовідношеннях. В жінок більше виражене прагнення до дотиків, тісного контакту з коханим. Звідси велика тяга жінок до ласок, поцілунків, прогладжування і т.п., завдяки яким в них з'являється і зростає статеве збудження і бажання фізичної близькості. Такий своєрідний розподіл ролей аж ніяк не означає, що тільки чоловіки проявляють статеву активність, а жінки відіграють пасивну роль. Тому винуватцями вільних статевих зв'язків не слід вважати тільки юнаків, чоловіків або тільки дівчат, жінок.

статевий виховання підліток

Размещено на http://www.allbest.ru