Фізична реабілітація щодо усунення косметичних дефектів обличчя

Дослідження складових загального догляду за шкірою обличчя. Характеристика видів масажу, що застосовуються у лікувальній косметології. Застосування електролікування. Розробки програм щодо засобів ФО в залежності від вікових змін шкіри обличчя і шиї.

Рубрика Медицина
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2013
Размер файла 4,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Перед самомасажем проводиться ретельна чистка обличчя. Після цього обличчя злегка змащують кремом (за винятком носа чи присипають тальком).

Самомасаж при сухій шкірі обличчя.

Самомасаж проводять з вітамінізованими препаратами чи мастилами. Не можна застосовувати апарати, в склад яких входять спирт, біла ртуть, які збільшують сухість шкіри, сприяють її подразненню. Масаж проводять курсами 2-3 рази на рік.

Поживні і вітамінізовані креми підвищують еластичність шкіри, нормалізують діяльність сальних залоз, захищають шкіру від подразнень із зовнішнього середовища, підвищують її опірність.

Жінкам з сухою шкірою, в яких є признаки в'ялості, косметичний масаж рекомендують проводити курсом по 15-20 процедур з інтервалом 2-5 дні.

Через декілька місяців курс можна повторити.

Ефективність масажу збільшується після зігріваючих процедур (гарячих вологих компресів, парової ванни та ін.).

Для гарячих компресів можна використовувати відвари ромашки, укропу, подорожника та ін.. компрес тримають від 5 до 15 хвилин, а потім виконують масаж обличчя та шиї, після чого накладають холодний компрес з морською сіллю.

2. Косметичні процедури

Компреси.

У косметиці часто застосовують для лікування шкіри обличчя компреси. Залежно від мети вони можуть бути холодні, гарячі чи змішувані.

Холодні компреси - це ефективна тонізуюча процедура, яка покращує колір обличчя, затягує і звужує пори, зменшує потовиділення. Там, холодним компресом закінчують масаж (за винятком масажу, після якого роблять парафінову маску) та пом'якшуючі маски.

Для приготування холодного компресу махрову салфетку чи махровий рушник складають в 2-3 шари у вигляді довгої полоски, змочують в холодній воді і злегка віджимають, щоб не стікала вода. Швидко накладають на обличчя так, щоб середина компресу знаходиться на підборідді, одна половина прикривала праву частину обличчя, а інша - ліву.

Холодний компрес тримають на обличчі протягом кількох секунд.

Під дією гарячого компресу розширяються кровоносні судини і пори, посилюється приток крові до шкіри, розслаблюються м'язи, зігрівається шкіра, очищуються верхні шари епідермісу, посилюються діяльність залоз та всмоктувальна функція шкіри. Особливо необхідні гарячі компреси для блідою, сухої та в'ялої шкіри.

Коли шкіра ніжна і легко подразнюється, корисні заспокоюючі компреси з гарячих відварів лікарських трав. Для цього використовують ромашку, липовий цвіт, кріп, шавлію тощо.

Приготування: 1 столову ложку сухої трави заливають 2 склянками окропу і залишають на вогні протягом 5-8 хвилин. Одержану суміш проціджують і нерозведений відвар використовують для компресу.

Перед накладанням гарячого компресу шкіру обличчя необхідно ретельно очистити.

Для приготування гарячого компресу використовують махрову салфетку чи махровий рушник.

Матеріал складують так, як при холодному компресі і змочують у воді, температура якої повинна бути не нижчою 42-400 С.

Гарячий компрес накладають на обличчя та шию і тримають 10-15 хвилин. При охолоджені 2-3 рази міняють.

Гарячі компреси протипоказані при:

- розширені шкірних капілярів;

- гнійних ураженнях шкіри і вуграх;

- запалені шкіри;

- лінійних прищах;

- високому артеріальному тиску;

- екземі.

Змінювані компреси роблять поперемінно холодною і гарячою водою протягом 10 хвилин. Їх рекомендують робити один раз в тиждень перед накладанням крему чи вітамінної маски.

Гарячий компрес тримають 2-3 хвилини, потім його знімають, змочують в холодній воді, віджимають і накладають на 2-3 секунди. Компреси змінюють 2-3 рази. Закінчують процедуру заспокоюючим холодним компресом.

Замість води для вологих компресів краще використовувати відвари, настойки чи соки лікарських рослин.

Під впливом компресів поліпшується кровообіг, їх застосовують, коли шкіра в'яла, має поганий колір шкіри обличчя, пари наявності “мішків” під очима та легких набряках обличчя. При набряках водні компресори можна замінити компресами з міцного чаю, ромашки чи розчину борної кислоти.

Парова ванна.

Одна з основних процедур у косметичній практиці - так звана парова ванна пара має різноманітний вплив на шкіру. Перш за все вона впливає на численні нервові закінчення, розміщені в шкірні обличчя, і рефлекторно діє на шкіру через центральну нервову систему. Не менш важливий вплив пари на судинну систему: судини шкіри під дією пари різко розширяються, кількість крові, яка протікає в них за одиницю часу збільшується; шкіра червоніє, робиться гарячою, пори шкір розширяються.

Розм'якшення лусок шкіри, яке відбувається під впливом пари, призводить до їх відторгнення. Шкіра очищається не лише від лусок і пилу, а й від сальних і потових виділень, які легко розчиняються. Пара розм'якшує також пробки, які закупорюють сальних залоз.

Парова ванна корисна при загрубілій, а також жирній, пористій шкірі, при вуграх і чорних цятках. Якщо шкіра схильна до сухості, застосувати парову ванну слід якомога рідше, а в тих випадках, коли шкіра суха, але дуже забруднена, можна вдаватись до парових ванн, попередньо змастивши жирним кремом.

Після парової ванни шкіра стає чистою, гладенькою, пружною. Парова ванна корисна не лише як гігієнічна процедура, за допомогою якої очищається шкіра обличчя, вона готує шкіру й для інших процедур - чищення і масажу.

В косметичних кабінетах для проведення парової ванни використовують спеціальні апарати.

Тривалість процедури від 5-10 до 15 хвилин. Виходити на вулицю не раніше 10-15 хвилин.

Парові ванни з лікарських трав.

На 1 літр води додають 1 столову ложку дрібно нарізаних лікарських рослин.

1. Ромашка. Виявляє протизапальну дію. Застосовують при сухій, злущеній та запальній шкірі.

2. Розмарин і полин. Покращують кругообіг шкіри і освіжають її. Застосовують при морщинах.

3. Польовий хвощ. Стимулює епітелізацію. Застосовують при в'янучій шкірі та дряблій шкірі.

4. Білий тисячолистник. Покращує кровообіг. Застосовують при сухій і в'янучій шкірі.

5. Хміль. Покращує епіталізацію. Застосовують при почервонні і висипках нервового походження.

Косметичні маски.

Дуже часто косметичному масажу сприяють різні косметичні маски. В залежності від призначення маски мають різну основу і активні компоненти. Вони очищають пори шкіри, пом'якшують, живлять і зволожують її, а також сприяють найбільшому ефекту від масажу. При систематичному використанні масок обличчя зберігає свій свіжий та здоровий вигляд і залишається протягом багатьох років, шкіра пружною, еластичною, без зморшок.

Найбільш сприятливими для жирної шкіри являються маски, приготовані на основі шалфея, ромашки, календули. Маски з екстрактами звіробою, ромашки, мати - й - мачухи, квіток липи, позитивно впливають на суху шкіру. Також сприятливу дію на суху шкіру, обличчю мають маски з використання оливкової і персикової олії. При в'ялій шкірі краще використовувати маски з кропу, листків суниці, пелюсток троянди, а також чорної смородини, подорожника. Для всіх типів шкіри корисні маски з екстрактом хвої молодих листків і бруньок берези, кропиви.

Маска повинна приготовлятися безпосередньо перед її застосуванням. Після нанесення маски обличчя повинно залишатись нерухомим протягом всієї процедури. Для отримання хорошого результату маски застосовуватись систематично не рідше одного разу в тиждень. Курс 10-15-20 процедур. Наносять маски по масажних лініях: від бороди до скронь. Від верхньої губи до вух; від кінчика носа до вух; від середини чола до скронь. Тривалість масок від 20 до 25 хвилин.

Техніка нанесення масок.

1. Маску наносять на чисту шкіру обличчя;

2. Перед нанесенням маски інколи застосовують гарячий компрес.

3. На шкіру повік наносять маски, спеціальні для їх призначення. Всі інші маски не наносять на повіки і на верхньою губою.

4. Якщо у Вас не має спеціальної маски для повік покладіть на повіки тампони змочені в спеціальному розчині, відварі ромашки або чаю.

5. Знімати маску слід легко не зрушуючи шкіру.

6. Час експозиції маски вказують на анотації. Зазвичай це коливається від 10 до 40 хвилин.

Маска наноситься на обличчя різними способами: спеціальними кісточками, які відрізняються від макіяж них жорсткістю і формою вони (плоскі і широкі), шпателем, а також руками. Маску наносять товстим шаром.

Знімають маску по закінченню процедури, в залежності від її типу, різними способами: епонжем, ватними тампонами чи вологою серветкою.

Якщо маска засохла спочатку її потрібно розмочити за допомогою мокрої серветки чи спонжа, а тоді змити.

Маска для жирної шкіри.

Із трав: шавлію, ромашку, м'яту, хвощ польовий, календулу, липовий цвіт у рівних частинах (по 1 столовій ложці) заварюють двома склянками окропу. Настоюють 10-15 хвилин і відціджують. Настій можна наносити на обличчя у вигляді теплого компресу, а охолодивши використовувати для знімання маски. Ще краще, коли трави подрібнюють у ступці і розводять до консистенції кашки.

З календули: 1 столову календули настоюють у 100 г води. Застосовують при розширених порах і після очищення обличчя, а також, коли шкіра схильна до посиленої жирності, почервоніння.

Білкові: білково-ягідна, білково-фруктова, білково-овочева. Яєчний білок збивають вінчиком до одержання піни.

Потім краплями додають до нього чайну ложку соку будь-яких свіжих ягід овочів і фруктів.

Маски для сухої та нормальної шкіри.

Із суниць: розім'яті ягоди суниць на наносять на обличчя на 15-20 хвилин перед сном.

Хороший ефект при догляді за шкірою обличчя дає лосьйон із суниць. Для його приготування беруть 1 склянку свіжих ягід суниць заливають їх в 300 мл міцної горілки і настоюють 30 днів, проціджують і використовують для очищення шкіри (перед застосуванням розводять водою у співвідношенні 1:1).

З огірків: 1-2 огірки труть на терці. Наносять одержану масу на обличчя тонким шаром. Ця маска добре тонізує шкіру.

Медова: 100 г меду нагрівають на водяній бані, потім змішують 25 г спирту і 25 г води, і поступово додають цей розчин у розігрітий мед, енергійно помішуючи цю суміш до утворення однорідної маси.

Маска для в'ялої шкіри.

Медова: 1 столову ложку меду змішують з столовою ложкою толокна і 2 ложками молока. При цьому слід пам'ятати, що маски з меду протипоказані при розширених судинах шкіри.

Із алое: з листків алое, витриманих у темному холодному місці 14 днів віджимають сік.

З банана: половину банана протерти з 1 столовою ложкою меду і 2 столовими ложками сметани. Винятково добре діє на зморшкувату шкіру.

3. Вітаміни для шкіри

Вітаміни в наш час знайшли широке застосування і в косметиці у вигляді вітамінізованих кремів, лосьйонів, масок, бальзамів та ін. Для косметичних цілей використовують вітаміни групи А, В1, В6, С, Д, Е, F та ін. При деяких захворюваннях кількість поступаючи в шкіру вітамінів зменшується.

Виходить вітамінний дефіцит, у зв'язку з цим шкіра починає лущитися, з'являються передчасні зморшки та плями. Забезпечення шкіри всіма вітамінами в достатній кількості підвищує обмін речовин в ній, покращується її кровообіг, живлення та еластичність.

Вітамін А-каротин - один із найнеобхідніших для шкіри вітамінів. Він посилює опірність організму, а нестача його різко позначається на стані шкіри, волосся.

Шкіра стає сухою, жовтою, нерідко атрофуються потові залози, біля коренів волосся та на шкірі з'являються прищики. Волосся стає сухим, ламким, втрачає свій блиск і передчасно сивіє. Псуються зуби, губи тріскають, спостерігається схильність до захворювання кишечника.

Вітамін А міститься у печінці, риб'ячому жирі, жовтку, молоці, моркві, зеленому салаті, червоних помідорах.

Вітамінний комплекс В вживають всередину дуже часто, особливо при себореї, в підліткових вуграх, червоних плямах та ін.

Вітамін В1 бере участь у жировому обміні і тонізує нервову систему.

Вітамін В2 і В6 запобігає появі вугрів, випаданню волосся. Вітамін В6 входить в склад кремію, лосйонів, мазей при жирній себореї волосисистої частини голови, жирній шкірі.

Вітамін С (аскорбінова кислота) сприяє кращому обміні речовин в шкірі, застосовується при лікування ластовиння, пігментних плям та потемнінню шкіри.

Являється відбіолюючим засобом при засмазі.

Тривале вживання вітаміну С уповільнює процес старіння.

Нестача вітаміну С веде до розриву судин, посилює пігментацію шкіри і знижує опір організму до інфекційних хвороб.

Вітамін С входить в ряд косметичних засобів такі як креми, лосьйони та ін.

На вітамін С багаті ягоди шипшини, ревень, ягоди суниці, петрушка, чорниці, лимон, малина, кріп, ріпа, часник, червоний перец, чорна соридина та ін.

Вітамін Д застосовують в комплексі з вітаміном А в кремах і мазях. Вводити в крем один лише вітамін Д не рекомендують, оскільки він сприяє старінню шкіри.

Вітаміну Д міститься найбільше в печінці і жирі риб, яєчних жовтках, вершковому маслі, молоці, ікрі. Ультрафіолетові промені сприяють утворенню його в шкірі.

Вітамін Е (токоферол) стимулює ріст тканин і діє відновлююче на шкіру. Рекомендують приймати всередину при шкірних захворюваннях, таких як: вугрецева висипка, себорея, червоні вугрі, а також при в'янучій шкірі.

Велика кількість вітаміну Е міститься в олії, а також кукурудзяній, арахісовій, соєвій пшениці, у злаках, овочах та молоці.

Вітамін F. При недостачі вітаміну F в харчуванні спостерігається в'ялість та сухість шкіри, у зв'язку з цим вона дуже швидко подразнюється. Волосся стає більш ламким і тонким, втрачає свій блиск і починає випадати. Шкіра голови покривається лупою.

Міститься вітамін F у тваринних жирах і рослинних маслах.

Вітамін F входить у склад кремі для обличчя та бальзамів для догляду за волоссям.

4. Використання фізичних методів в корекції косметичних недоліків

Парафінотерапія.

Парафін - це суміш природних вуглеводів з температурою плавлення 40-600С. Володіє поганою теплопровідністю і хорошою теплоємністю.

Протягом тривалого часу парафін зберігає тепло, поступово віддає його тканинам, а це, в свою чергу, сприяє розширенню кровоносних судин.

Друга важлива дія парафіну - це здатність стискатись при охолодженні, щільно охоплювати тканини і зжимати їх. В результаті такої дії формуються локальні і сегментарно-лефлекторні реакції, які покращують трофіну тканин в області дії.

В результаті застосування парафінових масок покращується шкірний обмін речовин, посилюється секреція потових та сальних залоз, розширюються шкірні пори підвищується тонус м'язів та пружність шкіри, зменшується припухлість обличчя, а також парафінотерапію застосовують ще й для лікування свіжих рубців та шрамів.

Вищевказана дія парафіну сприяє його широкому застосуванню в лікувальній та косметичній практиці.

Покази: застосовують при сухій та жирній, в'ялій шкірі обличчя.

Протипокази: гнійникові захворювання, вугрова висипка, пошкоджена шкіра, судинна “сітка ” на обличчі, важкі серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма.

Перед нанесенням парафінової маски слід:

- очистити шкур обличчя, ретельно витерти її, шкіра повинна бути абсолютно сухою;

- суху шкіру спочатку протирають ватним тампоном, змоченим в олійці, а потім - сухим ватним тампоном;

- жирну шкіру протирають спиртом.

Техніка проведення процедури:

Для парафінових масок в косметичній практиці використовують білий медичний парафін, чи парафін, яким призначений лише для косметичних цілей. Нагрівають парафін в спеціальному нагріві, який зберігає задану температуру.

Щоб уникнути опіків, при проведенні процедури нагрівають парафін до 60-700С. Вії рекомендують закрити косметичними дисками, змоченими у відварі ромашки або чаю.

Розплавлений парафін наносять широкою кісточкою. Спочатку на область декольте по лініях, а тоді на обличчя. Товщина парафінових шарів повинна сягати приблизно 0,5-1,0 см.

Через 20-25 хвилин отеплювач знімають і ще 10 хвилин дають парафіну охолонути, здавивши тканини.

Знімають маску обережно, піднімаючи її штапелем. Після цього обличчя протирають лосьйоном чи кремом.

Не слід одразу після парафінової маски виходити на вулицю, особливо в холодний сезон погоди.

Курс лікування парафіном 12-15 процедур, які проводять щоденно або через день. Їх можна поєднувати з масажем, масками та іншими процедурами. При необхідності курси повторюють через 1-2 місяці.

5. Кріомасаж

Кріомасаж застосовують при жирній шкірі з яскраво вираженими порами, вуграми. Рекомендують також масаж при в'ялій, дряблій та пористій шкірі обличчя. Завдання - тонізувати шкірні покрови (тканини).

Поверхневе прогладжування викликає сильну рефлекторну реакцію. Кріомасаж при жирній шкірі знижує секрецію сальних залоз. Кріомасаж проводиться кубиками льоду. Перед заморожуванням води до неї можна додати відвари різних твар.

Приготування ароматичного льоду:

1-2 столові ложки лікарської рослини (за типом шкіри) заливають 1 склянкою окропу, дають охолонути, проціджують і заморожують у формах для льоду.

Перед процедурою шкіру обличчя ретельно очищують, видаляють з неї пудру, пил та шкірні виділення, помаду з губ. Обличчя продирають ватним тампоном, змоченим у водно-спиртовому розчині або вмивають у мильній воді.

Масаж виконують по кругу, спіралі видно за напрямком шкірних ліній. Кріомасаж проводиться поверхнево, без зміщення шкіри, забороняється зупинятися на одному місці. Тривалість кріомасажа від 30 секунд до 2-3 хвилин. Сеанс закінчується накладанням вітамінних масок чи кремів (при сухій шкірі). Кріомасаж проводиться 2-3 рази в тиждень. Курс 15-20 процедур. На рік 2-3 курси. Для лікування старечої шкіри корисно поєднувати кріомасаж з гігієнічним чи пластичним масажем.

В косметичному кабінеті, як правило, проводять кріомасаж рідким азотом. Рідкий азот - це важлива рідина без кольору і запаху, яка має температуру 184-1860С. зберігають рідкий азот в спеціальних стальних містких посудинах Дьюара. Для роботи невелику кількість азоту наливають в термос. В термосі він може зберігатись 1-3 дні в залежності від об'єму (так як рідкий азот випаровується).

Покази: себорея, вугрова висипка, дряблість шкіри.

Протипокази: гнійні і запальні захворювання шкіри.

Техніка проведення кріомаса.

Для проведення кріомасажа використовують спеціальний прилад-розпилювач азоту чи аплікатор і термос з рідким азотом.

Для приготування аплікатора беруть дерев'яну паличку довжиною 15-20 см, дуже міцно накручують на неї вату, а після цього струшують декілька раз, щоб переконатися у щільності намотування. Після цього відкривають термос з азотом, опускають туди аплікатор на декілька секунд, після чого струшують, і лише тоді приступають до проведення процедури. По масажних лініях проводять непевні рухи аплікатором з легким натисканням. Людина повинна відчувати не інтенсивне поколювання, без неприємних відчуттів. Процедура проводиться до появи гіперемії, близько 5-6 хвилин.

Кріомасаж можна поєднувати з іншими косметичними процедурами, такими як маски, різними видами масажу та ін. При жирній шкірі обличчя кріомасаж роблять після косметичного, а при сухій - до косметичного масажу, враховуючи, що рідкий азот володіє підсушуючою дією.

Курс лікування 10-15 процедур, через день або кожний день.

6. Апаратна косметологія

Під апаратною косметологією розуміється лікувальна дія на проблемні частини обличчя і тіла фізіотерапевтичних процедур, які включають в себе достатню кількість апаратури з різними фізичними факторами. Багато з них поєднані в спеціальні багатофункціональні косметичні операції. Апаратурна косметологія допомагає провести цілий ряд косметичних процедур: розпарювання шкіри і апаратний пілінг, електростимуляцію і мікро токову терапію для ліфтінга шкіри та м'язів обличчя та тіла, фоноферез, лімфо дренаж та ін.

Багато косметичних процедур на обличчі починають з підготовки шкіри, до якої відносять розпарювання обличчя вапоризатором. Даний апарат являє собою бачок з електропідігрівом, в якому утворюється пар, струмінь якого подається на обличчя протягом 10-20 хвилин. Розпарювання шкіри посилює кровообіг, розширюються пори, стимулюється секреція сальних і потових залоз.

Механічна чистка обличчя також проводиться одним із методів апаратної косметології - брашингом, за допомогою якого шкіру позбавляють від омертвілих тканин епітелія. Ця процедура проводиться щітками із натуральних матеріалів. Обертання щіток здійснюється як за годинниковою стрілкою так і проти годинникової стрілки з різною швидкістю, яка регулюється за допомогою регулятора.

Брашинг можна використовувати в поєднанні з різними процедурами: чисткою, масажами, хімічним пілінгом та ін.

Покази: застосовують при пористій шкірі, комедонах.

Протипоказання: наявність запальних процесів, чутлива шкіра, різного виду шкірні захворювання.

В апаратній косметології популярна така процедура, як вакуум терапія - це дозування дія негативного барометричного тиску на певні частини тіла. При цьому в тканини посилюється приток крові і покращується лімфообіг, підвищується м'язевий тонус і покращується живлення тканин.

Зазвичай сучасний вакуумний апарат має декілька функцій: вакуумна частина, вакуумний масаж і вакуум-спрей. Вакуум-чистка - це процедура для чищення шкіри від вугрів, камедонів, відмерлих клітин епітелію за допомогою спеціальних колб та приборів у поєднанні з повітрям.

Покази: вугрова висипка, комедони.

Протипокази: наявність гнійничкових інфекцій, купероз, в'яла зморшувана шкіра, наявність “золотих ниток” на шкірі обличчя.

Вакуумний масаж діє глибоко на тканини, проводить сильну стимуляцію кровообігу, а це призводить до покращення метаболізму в тканинах і лімфо дренажу.

Покази: м'язева дряблість, целюліт, пастозність (набрякність).

Протипокази: наявність гнійничкових інфекцій, купероз, в'яла зморшувана шкіра, наявність “золотих ниток” на шкірі обличчя.

Вакуум-спрей - це голчастий душ з розпилювачем, при я кому проводиться дія на шкіру обличчя води чи спеціального-косметичного засобу у вигляді дощового розприскувача. Дощове розприскування найчастіше використовують для очищення шкіри обличчя, іонізування за допомогою охолоджених розчинів. Голчастий струмінь використовують для іонізування шкіри, гідромасажу.

Вапоризація - це косметична процедура, основана на механічній і температурній дії розпилюючи під тиском маленьких водяних крапель на закладених в шкірі нервових закінчень.

Вапоризація може використовуватися як самостійна процедура так і в поєднанні. Дія пари на шкіру обличчя має стимулюючу дію, при цьому покращується кровообіг, розкриваються пори, розм'якшуються комедони, підвищується пружність і гідратація тканин. Діючи на численні нервові закінчення, які розташовані в шкірі обличчя, процедура рефлекторно діє на весь організм, а це знімає втому, в'ялість, покращується працездатність.

7. Мікротонована терапія

За останні роки мікро тонована терапія стала одним із популярних методів корекції косметичних недоліків в професіональній косметології. Мікротонова терапія - це використання слабких, низькочастотних імпульсних тонів, які визначаються в мікроамперах (1:1000 мА). При дії мікротонів покращується мікро циркуляція тканин, а це особливо важливо, щоб збільшити виведення токсичних продуктів із міжклітинного простору, через лімфатичну систему.

Хороший ефект діє мікротонова терапія для розсмоктування після вугревих ямок, нормалізує функцію салових залоз, застосовується при лікуванні вугрової висипки. Діючи на лімфатичну систему пастонозності обличчя, підтягує опущений носо-губний трикутник, підборіддя.

Наявний апарат електронного мікропроцесора допомагає зібрати програму для кожного окремого клієнта з урахуванням його проблем та індивідуальності.

Протипоказання для використання мікротонової терапії:

- онкологічні захворювання;

- порушення роботи серця, наявність кардіостимулятора;

- вагітність;

- наявність металічних протезів в зоні мікротонів;

- психічні захворювання;

- не діє електричних струмів.

Техніка проведення процедури:

Перед початком процедури необхідно вибрати найбільш ефективну програму з врахуванням косметичної проблеми клієнта.

При вираженій пастонозності обличчя найкраще починати з лімфо-дренажа. Потім - відновлюють лімічні м'язи, стимулюють шкіру і, на кінець, вводять косметичні засоби (мікроіонофорез).

Вибрана програма має певну методику. При лімфо дренажі слід починати терапію з шийних м'язів. Негативний електрод встановлюється нерухомо, позитивний заряд рухається до зовнішньої поверхні шиї. Відстань між електродами 5-7 см. Тому щитовидну залозу в момент процедури слід обходити, більше однієї секунди електрод не повинен знаходитись. При роботі з обличчям слід врахувати розташування жувальних та мімічних м'язів, судин і рух дренажних ліній. Рухи виконуються з помірним натиском, щоб не викликати неприємних відчуттів і не розтягнути шкіру.

Кількість лінійних рухів залежить від форми і стану шиї. На проблемних зонах і повторюють по декілька раз.

Стаціонарний електрод позначений кружечком, а активний - стрілкою (рухом та напрямком).

Працюючи в області повік, необхідно пам'ятати, що чутливість значно підвищена і можна відчути легке поколювання. Рухи тут повинні бути дуже ніжними.

При визначенні мімічних м'язів використовуються рухи електродам в залежності від зони дії: назустріч один одному, чи один з них знаходиться нерухомо, а інший рухається назустріч. В області лоба - в протилежні сторони (від середини лоба до волосся і по лініях брів).

Режим стимуляції шкіри, мікро іонофорез виконується по тонко-провідному гелю переривчастими рухами: протягом 1-2 секунд проводять по шкірі два електрода відстанню 2-3 см в протилежні сторони і піднімають їх. Так обробляють всю поверхню обличчя, починаючи з лоба, повік, шиї і аж до ключиць, а тоді в зворотному напрямку. Повторюють рухи 3-4 разів.

Мікротонова терапія використовується також при різних захворюваннях волосся. Перед лікуванням необхідно провести діагностику і в залежності від проблеми скласти діаграму.

При мікро іонофорезі з лікарськими засобами переривчастими рухами виконують рухи вздовж волосяного покрову.

8. Електролікування

В сучасній косметиці застосування знаходить і електричний струм. І залежності від частоти імпульсів, напруги, сили струму і його направлення існують різні види току - струм Д'Арсоксваля, діатермічний струм, гальванічний струс і т. д.

Дарсонвалізація являється лікувальним методом, при якому використовується струм Д'Арсоксваля. В косметології застосовується місцева дарсонвалізація. При її застосуванні подразнюються нервові закінчення і рефлекторно викликається короткочасне звуження судин з наступним їх розширенням. Струм Д'Арсоксваля зменшує збудливість нервових закінчень в шкірі, сприймаючих біль. Він являє обезболюючий ефект. В результаті цього всього тонус шкіри і прилеглих тканин підвищується, збільшується еластичність шкіри і стінок шкірних судин, покращується діяльність сальних залоз.

Дарсонвалізація застосовується при в'ялій, сухій і дряхлій шкірі, при наявності зморшок, при блідій шкірі. Протипоказана при непереносимості струму і гострих гнійних процесах.

При гіпер підвищеній волосатості дарсонвалізацію проводити не рекомендують.

Іонофорез являється методом лікування прямим струмом. Він передається організму через шкіру з допомогою олов'яних електродів, які являють собою гладкі пластинки, розміщені у вологих мішечках. Рідини призначена для пом'якшення електродів, рослин лікарських засобів. Під дією прямого струму лікарські іони розчину проникають в тканини, де виявляють свою лікувальну дію. Таким чином до дії прямого струму додається і дія ліків. масаж лікувальний косметологія

Іонофорез йодистого калію і аміназину застосовується при рубцях і колоїдах, іонофорез цинку - підліткових вуграх, іонофорез іхтіола - при підліткових вуграх з глибоким запаленням та ін.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розробка методу усунення дефектів і деформацій м’яких тканин обличчя, шляхом ін’єкційного пошарового введення в м’які тканини поліакриламідного гелю в комплексі з адаптаційною та імунокоригувальною терапією "Траумелем-С". Аналіз результатів лікування.

    автореферат [37,3 K], добавлен 18.03.2009

  • Поняття та призначення масажу. Прийоми гігієнічного масажу і правила їх застосування. Процеси в організмі, які відбуваються під впливом масажу. Косметичний масаж як комплекс масажних прийомів, що передбачають вплив на область голови, шиї й обличчя.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 21.09.2010

  • Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015

  • Етіопатогенетична і клінічна характеристика ожиріння, супутні захворювання, фактори ризику. Класифікація надмірної маси тіла. Застосування ранкової гімнастики, лікувальних вправ з фітболом, бігу, ходьби, масажу, фізіотерапії для реабілітації при ожирінні.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 20.01.2014

  • Поняття про інфаркт міокарда, його діагностика та медикаментозне лікування. Етапна реабілітація хворих. Лікарняний, поліклінічний, санаторно-курортний етапи. Призначення таласотерапії та електролікування. Диференційована програма відновлювальної терапії.

    дипломная работа [233,9 K], добавлен 26.05.2013

  • Пошкодження менісків колінного суглоба як один з найбільш поширених видів патології опорно-рухового апарату спортсменів. Фізична реабілітація для покращення якості та прискорення відновлення хворих при ушкодженні менісків після хірургічного лікування.

    курсовая работа [278,3 K], добавлен 02.04.2012

  • Основні методи та засоби фізичної реабілітації, які застосовуються для реабілітації хворих після операційних втручань з приводу захворювань органів черевної порожнини. Дослідження ефективності лікування на різних етапах при різних рухових режимах.

    дипломная работа [683,3 K], добавлен 22.03.2011

  • Скарги пацієнта на нудоту, тупі болі в ділянці правого підребер'я, відчуття тяжкості та дискомфорту в надчеревній ділянці, незначне пожовтіння шкіри обличчя, шиї і склер. Постановка діагноза на основі обстеження: вірусний гепатит, жовтянична форма.

    история болезни [32,7 K], добавлен 28.03.2019

  • Етіологія, патогенез, клінічна картина ішемічної хвороби серця. Клініко-фізіологічні закономірності застосування засобів фізичної реабілітації. Лікувальна фізична культура для хворих оперованих із приводу ішемічної хвороби серця на стаціонарному етапі.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 07.02.2009

  • Етіологія, патогенез, класифікація, клінічні форми уражень центральної нервової системи (на прикладі ДЦП). Оцінка ефективності занять з ЛФК, сеансів з масажу, фізіотерапії за методиками фізичної реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч.

    дипломная работа [3,1 M], добавлен 24.09.2014

  • Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм після компресійного перелому хребетного стовпа. Програма фізичної реабілітації хворих. Врахування ефективності застосування засобів фізичної реабілітації.

    дипломная работа [156,3 K], добавлен 25.05.2012

  • Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи. Основні причини виникнення гіпертонічної хвороби, її клінічні прояви та перебіг захворювання. Медикаментозне лікування та профілактика. Використання засобів фізичної реабілітації при гіпертонії.

    дипломная работа [79,0 K], добавлен 14.11.2010

  • Етіологія та патогенез цукрового діабету; клінічна характеристика хворих. Дослідження ефективності застосування програми реабілітації хворих. Вплив лікувальної гімнастики, масажу та методів фізіотерапії на функціональний стан нижніх кінцівок людини.

    дипломная работа [103,9 K], добавлен 22.01.2014

  • Анатомо-фізіологічні особливості хребетного стовпа. Механізми лікувальної дії фізичних вправ, роль лікувального плавання, масажу і фізіотерапії на організм хворих сколіозом. Програма фізичної реабілітації при початкових ступенях сколіотичної хвороби.

    дипломная работа [8,0 M], добавлен 25.05.2012

  • Принципи застосування фізичної реабілітації при вроджених вадах серця. Анатомо-фізіологічні особливості будови серця. Аналіз застосування методів фізичної реабілітації при вадах серця та їх поєднання. Фізичні вправи для дітей з вродженими вадами серця.

    курсовая работа [46,6 K], добавлен 26.09.2010

  • Погляди на проблему реабілітації хворих з неврозами. Етіологія та патогенез, клінічна картина та симптоматика неврозів, методи їх діагностики та лікування. Клініко-фізіологічне обґрунтування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях на невроз.

    курсовая работа [108,7 K], добавлен 23.03.2015

  • Етіологія та патогенез ревматоїдних артритів, клінічна характеристика, класифікація. Фізична реабілітація хворих, лікування фізичною культурою, масажем, фізіотерапією. Проведення математично-статистичного підрахунку результатів за критерієм t-Ст’юдента.

    дипломная работа [97,3 K], добавлен 18.05.2011

  • Особливості технології біомеханічної стимуляції. Характеристика технічних засобів для біомеханічної стимуляції. Призначення біомеханічних стимуляторів, їх використання у фізичній реабілітації хворих, з метою збільшення сили м'язів та у косметології.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.05.2016

  • Особливості фізичного і функціонального розвитку дітей з вадами зору. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування методів і прийомів фізичної реабілітації дошкільників при різних зорових порушеннях, вплив фізичних вправ на ріст і розвиток організму.

    курсовая работа [60,1 K], добавлен 18.01.2011

  • Визначення, характеристика функціонального стану людини. Можливості впливу засобів фізичної реабілітації при порушенні функціонального стану людини. Приклад розкриття нервово-рефлекторної дії масажу. Комплекс лікувальної гімнастики, підбір фізичних вправ.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 22.01.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.