Судово-медичні критерії загальних ознак загиблої особи за структурною організацією під’язикової кістки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА

МИХАЛЬЧУК Наталія Миколаївна

УДК 340.6+616-071.2+572.71/76+611.716.5

СУДОВО-МЕДИЧНІ КРИТЕРІЇ ЗАГАЛЬНИХ ОЗНАК ЗАГИБЛОЇ ОСОБИ ЗА СТРУКТУРНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ПІД'ЯЗИКОВОЇ КІСТКИ

14.01.25 - судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Федорчук-Незнакомцева Єлизавета Петрівна,

Івано-Франківський державний медичний університет,

завідувач кафедри судової медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук

Филипчук Олег Володимирович,

Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України,

завідувач відділенням судово-медичної криміналістики;

кандидат медичних наук, доцент

Сухий Валентин Дмитрович,

Міністерство оборони України,

Начальник Центру судових експертиз.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, кафедра судової медицини та основ права, м.Донецьк

Захист відбудеться ” 23 грудня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.Київ-112, вул. Оранжерейна,9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ-112, вул. Оранжерейна,9.

Автореферат розіслано ” 11 ” листопада 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент В.Г. Бурчинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З метою визначення статі, віку та відтворення зросту загиблої людини вивчено практично всі кістки скелета людини, однак методичні підходи до вирішення цих питань на черепі обмежені дослідженням його як анатомічно цілісного кісткового утворення. Поскільки об'єктом судово-медичної експертизи є не лише цілий та деформований з різних причин череп, але й ізольовані кістки, виникає необхідність у розробці критеріїв загальних ознак людини за діагностичними параметрами окремо взятих кісток та їх фрагментів.

Під'язикова кістка, як одна із кісток лицевого скелета, вивчалась, в основному, при дослідженні тупої травми шиї, странгуляціях (Д.Е.Джемс-Леви, 1967), автотравмі (В.А.Законов, 1974; В.Н.Овсянников, 1969; В.А.Кодин, 1975; Т.Г.Кузнецова, 1967) та з точки зору порівняльної анатомії (Ju.Jordan,1964; N.Takashi et al., 1988).

Диференціація 5 типів під'язикової кістки дозволила встановити, що всі вони характеризуються чітким статевим димофізмом, анізо- та асиметричністю, а поперечні розміри під'язикової кістки не корелюють між собою (N.Papadopulos et al., 1989).

Таким чином, рентген-морфологічна, рентгенограм-метрична та мікроструктурна організація під'язикової кістки і краніометричний статус мозкового і лицевого скелета не вивчались в порівняльній єдності з огляду встановлення статі, віку, відтворення сомато-, краніотипу та форми обличчя загиблої людини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до плану наукових розробок Івано-Франківського державного медичного університету; автор є виконавцем одного з розділів комплексної науково-дослідної роботи співробітників кафедри судової медицини на тему: “Судово-медичні критерії ототожнення особи за фенотипічними ознаками кісток скелета людини”, № держреєстрації 0103U006798.

Мета і завдання дослідження

Мета роботи полягає в розробці і обгрунтуванні критеріїв діагностики статі, віку, відтворенні сомато-, краніотипу та форми обличчя загиблої людини.

У відповідності з зазначеним поставлено наступні завдання дослідження:

1. Провести порівняльне анатомічне і рентгенограмметричне дослідження під'язикових кісток людини і деяких свійських тварин (корови, свині, собаки) і встановити критерії їх видової належності.

2. Проаналізувати анатомічні і рентгенограмметричні характеристики під'язикових кісток дорослих людей (22-89 років) і встановити ознаки їх статевого диморфізму.

3. Провести вивчення рентген-морфологічної і мікроструктурної організації кісткової і хрящової тканини в зоні остеохондрального з'єднання тіла та великих рогів під'язикової кістки і визначити критерії їх вікової градації.

4. Провести кореляційний аналіз рентгенограм-метричних параметрів під'язикової кістки і встановити їх взаємозвязок з сомато- і краніометричними параметрами людини.

5. Розробити практичні рекомендації для визначення видової належності, статі, віку, сомато- і краніометричного статусу людини за структурною організацією під'язикової кістки у випадках проведення судово-медичних експертиз кісткових залишків.

Обєкт дослідження. Видова належність, стать, вік, соматотип, краніотип, форма обличчя та їх зв'язок з анатомо-, рентген-морфологічними, рентгенограм-метричними та мікроструктурними характеристиками під'язикової кістки.

Предмет дослідження. Антропо- і краніометричні параметри, анатомо- та рентген-морфологічні ознаки, рентгенограм-метричні та мікроструктурні характеристики під'язикової кістки.

Методи дослідження. Соматометричний, краніометричний, анатомічний, рентгенографічний, рентген-остеометричний, гістологічний, одно- та багатомірний статистичний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів результатів. Вперше кваліфіковано анатомо-морфологічні та рентгенограм-метричні характеристики під'язикової кістки на матеріалі загиблих людей та деяких свійських тварин (корови, свині, собаки).

Вперше, на достатньому за обсягом матеріалі, встановлено рентгентгенограм-метричні ознаки під'язикової кістки, на основі яких визначено критерії диференціаціїї статі, сомато-, краніотипу та форми обличчя загиблої людини.

Вперше представлено картину рентген-морфологічної і мікроструктурної організації кісткової та хрящової тканини під'язикової кістки і виявлено критерії їх вікової градації.

Вперше встановлено кореляційний взаємозв'язок між сомато- і краніометричним статусом людини та рентгенограм-метричними параметрами під'язикової кістки людини, на основі якого розраховано рівняння лінійної регресії.

Сформульована в роботі концепція може розцінюватись як теоретична основа для обгрунтування інтегративного підходу при визначенні загальних фенотипічних ознак загиблої людини.

Практичне значення одержаних результатів. Доповнено програму досліджень кісткових рештків (під'язикової кістки) загиблої людини, в яку включено такі фенотипічні ознаки як краніо-, соматотип та форма обличчя.

Запропоновано та апробовано методику комплексної діагностики виду та загальних ознак (статі, соматотипу, краніотипу, форми обличчя) загиблої людини за анатомо-морфологічними та рентгенограм-метричними параметрами під'язикової кістки.

Встановлено критерії вікової градації кісткової і хрящової тканини на основі рентген-морфологічної та мікроструктурної організації під'язикової кістки.

Розроблено критерії відтворення соматотипу, для чого зареєстровано два нововведення: “Відтворення соматотипу загиблої людини за краніометричними параметрами”, № 232/17/02 (Київ, 2003) та “Відтворення соматотипу за метричними параметрами кісткових залишків” № 231/17/02 (Київ, 2003). Для визначення краніотипу задекларовано Патент на винахід України “Спосіб відтворення краніотипу невідомої особи” 47038 А 61Б5/00 (Київ, 2002) та зареєстровано нововведення “Відтворення краніометричного статусу невідомої особи за остеометричними параметрами під'язикової кістки”, №230/17/02 (Київ, 2003).

Результати роботи впроваджено в педагогічний процес на кафедрах судової медицини, анатомії людини та гістології ІФДМУ, в практичну роботу відділень судово-медичної криміналістики Бюро судово-медичної експертизи через мережу Укрмедпатентінформ МОЗ України і апробовано при дослідженні кісткових рештків невідомої особи (2002, 2003).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача в наукові праці, опубліковані зі співавторами, полягає у виборі і розробці методик дослідження фактичного матеріалу, аналізі отриманих даних, подачі текстів до публікації (75%).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на засіданнях наукового товариства судових медиків Івано-Франківської області (2002-2003 р.р.), 5-ій Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам'яті академіка В.В.Фролькіса (Київ,2004), Всеукраїнській конференції “Національні Пироговські читання” (Вінниця, 2004).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 17 наукових праць, з яких - 6 статей і 2 тез - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тез - в матеріалах Міжнародної і Національної конференцій; задекларовано Патент на винахід України, зареєстровано 3 нововведення та 3 рацпропозиції. Одноосібно опубліковано 5 статей і 4 тез.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 189 сторінках комп'ютерного набору. Основний зміст роботи займає 113 сторінок. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділів матеріалу і методів дослідження, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Список літератури включає 274 джерела, з яких 175 - кирилецею, 89 - латиницею. Роботу ілюстровано 29 рисунками та 35 таблицями. Додаток займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації наведено огляд вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно проблеми ототожнення загальних ознак невідомої особи за кістковими рештками. Визначено основні досягнення та напрямки пошуку.

Другий розділ містить відомості про матеріал та методи дослідження.

У відповідності до поставленої мети проведено соматометричне дослідження 154 трупів (122 чоловіка та 32 жінки), які померли у віці 18-89 років внаслідок травм, хвороб системи кровообігу та механічної асфіксії без ознак м'язево-кісткової патології.

За допомогою металевого ростоміра вимірювали довжину тіла (Y1), металевою стрічкою - довжину тулуба (Y2), ковзким циркулем - ширину плечей (Y3), на основі яких розраховано індекс відносної довжини тулуба (Y4) та індекс відносної ширини плечей (Y5), які складали відсоткове співвідношення довжини тулуба та ширини плечей до довжини тіла (всього 770 параметрів). При краніометричному дослідженні вимірювали: з використанням металевої стрічки - окружність голови (Q1), за допомогою великого штанген-циркуля - поздовжній (Q2) та поперечний (Q3) діаметри голови і визначали поперечно-поздовжній індекс (Q6), який складав відсоткове співвідношення зазначених діаметрів (всього 462 параметри). За загально прийнятою методикою (В.П. Алексеев, Г.Ф. Дебец , 1964) вимірювали виличний діаметр (Z1), бігоніальну ширину (Z2), загальну висоту обличчя (Z3), верхню (Z4) та середню (Z5) ширину обличчя і розраховували індекс обличчя (Z6), який складав відсоткове відношення значень Z1 до Z3 (всього 924 параметри). Отримані дані сомато- та краніометричного досліджень обробляли методом одно- та багатомірного статистичного аналізу в генералізованій вибірці та поділених за статтю та соматотипом сукупностях. На матеріалі цієї вибірки проаналізовано анатомо-, рентген-морфологічні, рентгенограм-метричні та мікроскопічні характеристики під'язикової кістки.

Під'язикові кістки вилучали після секційного дослідження в морзі Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи; забір під'язикових кісток свійських тварин (по 10 об'єктів корови, свині, собаки) проводили на м'ясокомбінаті м.Івано-Франківська та у віварії ІФДМУ.

Анатомо-морфологічний метод. На кожній під'язиковій кістці людей та тварин, після очищення їх від м'яких тканин, вивчали: форму кістки, анізо- чи асиметрію, форму тіла, виразність горбистості в місцях прикріплення м'язів, кут і напрям відходження великих рогів від тіла під'язикової кістки, ширину основи великих рогів та її масивність, напрям булавовидних потовщень великих рогів та ступінь її виразності, ступінь розвитку горбиків біля основи великих рогів, місце та напрямок відходження малих рогів під'язикової кістки (всього 9392 показника).

Рентгенографію під'язикових кісток проводили на рентгенівському апараті РУТ-60-20-1 з укладкою на нижній край та передню поверхню. Фокусна відстань становила 1,0 м, напруга - 50 кВ, сила струму - 300 мА, час експозиції - 0,2 сек. На кожній рентгенограмі оцінювали: архітектоніку губчастої речовини, форму рентген-тіні тіла та великих рогів під'язикової кістки, особливості і характер хрящового остова кістки, характер хрящових з'єднань між тілом і великими рогами (всього 736 показників).

За допомогою курвиметра і фіксованих на екрані негатоскопу перпендикулярно розміщених металевих лінійок проводили рентгенограм-метрію під'язикових кісток; вимірювали: довжину (Х1) і ширину тіла під'язикової кістки - ПК (Х2), відстань між точками на внутрішніх краях кісткової частини великих рогів ПК (Х3), відстань між точками на внутрішніх краях хрящових кінців великих рогів ПК (Х4), довжину кісткової частини великих рогів ПК (Х5), загальну довжину кісткової частини великих рогів ПК (Х6), діагональ від середини нижнього краю тіла кістки до середини кісткової частини великих рогів ПК (Х7), діагональ від середини нижнього краю тіла кістки до середини хрящових кінців великих рогів ПК (Х8), загальну дугову довжину ПК по нижньому (Х9) та верхньому (Х10) краях, великий (Х11) та малий (Х12) радіуси кривизни ПК (всього 2392 параметри). На основі абсолютних рентген-остеометричних параметрів розраховано індекс ПК (Х13) - співвідношення відстані між хрящовими кінцями великих рогів і великим радіусом кривизни ПК.

Гістологічний метод. Для мікроскопічного дослідження випилювали ділянки між тілом і великими рогами під'язикової кістки товщиною 0,5 - 1,0 см. Декальцинацію проводили за методом Б.А. Віленсона (1950) та заливали в целоїдин. Серії зрізів (по 5 - 10) товщино 7 - 8 мкм забарвлювали гематоксилін-еозином, тіонін-пікриновою кислотою по Шморлю та сафраніном-Т. Кількісну оцінку мінералізованого та немінералізованого хряща проводили мікрометрично, ступінь звивистості базофільної лінії звапнення (tidemark) - за методикою Н.И. Волоска (1979). При вивченні мікроскопічної будови використовували класифікацію типів кісткової тканини (А.В. Русаков, 1959), структурну характеристику хрящової тканини (В.Н. Павлова, 1988) та Міжнародну гістологічну номенклатуру (Львів, 1993).

Для визначення видової належності проаналізовано 2944 анатомічних показника; для діагностики статі - 2926 метричних параметрів обличчя та під'язикової кістки; для відтворення соматотипу - 4466 сомато-, краніо- та остеометричних параметрів; для визначенн краніотипу та форми обличчя - 3850 краніо- та остеометричних параметрів; для визначення вікової градації ПК - 2772 рентген-морфологічних і мікроскопічних показника.

У третьому розділі дисертації ”Вивчення анатомічних особливостей під'язикової кістки людини та деяких свійських тварин” представлено ознаки видової диференціації та статевого диморфізму під'язикових кісток. Для визначення належності під'язикової кістки людині чи свійським тваринам запропоновано критерії, які з достатнім ступенем вірогідності дозволяють проводити видову диференціацію зазначених кісток.

Встановлено, що фактор видової належності під'язикової кістки у людини пов'язаний з “H”,”D”,”B”-подібною формою (36,5%), кутом (20-300) відходження і напрямком великих рогів дозовні, асиметрією (40,0%) кістки, відсутністю додаткових члеників малих рогів, типом з'єднання (симфіз) тіла та великих рогів (95%); у корови - з “V”-подібною формою кістки (100%) та наявністю язикового відростка тіла; у свині - з медіальним напрямком кінців великих рогів та будовою дистальних члеників у вигляді зв'язки; у собаки - з суглобовим типом з'єднання тіла та великих рогів (табл. 1).

Таким чином, вірогідно людськими ознаками є: “H”,”D”,”B”-подібна форма ПК, кут між тілом та велими рогами - 20-300, симфізиальне з'єднання великих рогів з тілом, конусоподібна форма малих рогів, відсутність додаткових члеників.

Анатомічні ознаки під'язикової кістки характеризуються стійким статевим диморфізмом: під'язикова кістка осіб чоловічої статі характеризується масивністю, виразністю горбиків в місцях прикріплення м'язів (61,9%), “U”-, “D”- подібною формою та високою часткою (65,6%) асиметрії хрящових кінців великих рогів; під'язикова кістка осіб жіночої статі - грацильністю, слабо вираженою горбистістю в місцях прикріплення м'язів, “V”-подібною формою (42,8%) та анізометрією (85,7%) хрящових кінців великих рогів (табл. 2).

Отримані ознаки є простими в користуванні і можуть використовуватись при проведенні судово-медичних експертиз кісткових рештків.

В четвертому розділі “Визначення статі за метричними параметрами кісток обличчя та рентгенограм-метричними параметрами під'язикової кістки” проведено аналіз краніометричних та остеометричних параметрів в сукупностях, поділених за статевою належністю. В результаті дослідження встановлено ознаки статевого диморфізму для ширини тіла під'язикової кістки (Х1), довжини кісткової частини великих рогів під'язикової кістки (Х3), відстані між точками на внутрішніх кінцях кісткової (Х5) та хрящової частин великих рогів (Х6), діагоналі від середини нижнього краю тіла кістки до середини кісткових (Х7) та хрящових кінців великих рогів (Х8), загальної дугової довжини по передньому (Х9) і задньому (Х10) краях (Р?0,001) та великого радіуса кривизни під'язикової кістки (Р?0,01).

При вивченні наддіагональної частини матриці коефіцієнтів кореляції рентгенограм-метричних параметрів під'язикової кістки в чоловічій вибірці сильний кореляційний зв'язок (r?0,7) виявлено в значеннях відстані між точками на внутрішніх краях кісткової (Х3) і хрящової частин (Х4) великих рогів під'язикової кістки та діагоналі від середини нижнього краю тіла кістки до середини хрящових кінців великих рогів (Х8); в жіночій сукупності - в значеннях Х3 - Х4; Х5 - Х6, Х8; Х9 - Х10; Х11 - Х8.

На основі отриманих даних, за п'ятибальною системою (В.М. Колосова, 1973), побудовано графіки розподілу і проведено оцінку метричних параметрів під'язикової кістки (табл. 3): довжини кісткової частини (Х3) великих рогів, відстані між хрящовими кінцями великих рогів (Х6), діагоналі від середини нижнього краю тіла кістки до середини кісткової частини великих рогів (Х7), загальної дугової довжини під'язикової кістки по передньому (Х9) та задньому краях (Х10), великого радіуса кривизни під'язикової кістки (Х11).

Таким чином, рентгенограм-метричний аналіз визначено як адекватно обґрунтований спосіб діагностики статевої належності об'єкта за метричними параметрами цілої і фрагментованої під'язикової кістки.

В п'ятому розділі “Діагностика соматотипу невідомої особи” представлено результати визначення соматометричних параметрів та соматотипу невідомої особи за метричними параметрами обличчя і під'язикової кістки. Статистично достовірні (Р?0,001) відмінності між мезо- і брахіморфією встановлено в значеннях довжини тулуба (У2) та індексу відносної довжини тулуба (У4); достатньо достовірні (Р?0,01) - поздовжнього діаметру голови (Q2), виличного діаметра (Z1) та загальної висоти обличчя (Z3); між мезо- і доліхоморфією (Р?0,001) - в значеннях довжини тулуба (У2), індексу відносної довжини тулуба (У4), індексу відносної ширини плечей (У5), значень поздовжнього (Q2) і поперечного (Q3) діаметрів голови та поперечно-поздовжнього індексу голови (Q6); достатньо достовірно (Р?0,01) - в значеннях ширини плечей (У3); між брахі- і доліхоморфією (Р?0,001) - в значеннях індексів відносної довжини тулуба (У4) і ширини плечей (У5), окружності голови (Q1), поздовжнього (Q2) і поперечного (Q3) діаметрів голови та поперечно-поздовжнього індексу голови (Q6); достатньо достовірні (Р?0,01) - в значеннях довжини тіла (У1) і тулуба (У2), ширини плечей (У3), бігоніальної ширини (Z2) та загальної висоти обличчя (Z3).

Аналіз наддіагональної частини матриць коефіцієнтів кореляції показав, що в чоловічій вибірці сильний кореляційний зв'язок (r>0,7) між метричними параметрами обличчя та соматометричними параметрами - відсутній; помірний кореляційний зв'язок (0,3<r<0,7) виявлено між загальною висотою обличчя (Z3) та індексом відносної ширини плечей (У5); бігоніальною шириною (Z2), верхньою шириною обличчя (Z4) і довжиною тіла (У1) та довжиною тулуба (У2); лицевим показником (Z6) і шириною плечей (У3) та індексами відносної довжини тулуба (У4) і ширини плечей (У5).

В жіночій вибірці сильний кореляційний зв'язок (r?0,7) між метричними параметрами обличчя та тіла - також відсутній. Кореляційний зв'язок середньої сили (0,3<r<0,7) встановлено між значеннями виличного діаметра (Z1) та довжини тулуба (У2); середньої ширини обличчя (Z5) та довжини тіла (У1), ширини плечей (У3).

З врахуванням 3 розмірів обличчя розраховано рівняння лінійної регресії для відтворення зросту людини (табл. 4).

Отримані дані дозволяють в чоловічій вибірці за значенням бігоніальної ширини (Z2) та верхньої ширини обличчя (Z4), в жіночій вибірці - середньої ширини обличчя (Z5) визначати зріст загиблої людини (У1).

При доліхоморфії сильний кореляційний зв'язок (r?0,7) існує між зростом (У1), довжиною тулуба (У2) та наступними розмірами під'язикової кістки - Х3, Х4, Х5, Х6; Х11, Х12; при мезоморфії - між зростом (У1),довжиною тулуба (У2), шириною плечей (У3), поперечним діаметром голови (Q3) та поперечно-поздовжнім індексом голови (Q6); при брахіморфії - між зростом (У1), шириною плечей (У3), окружністю голови (Q1) та поздовжнім діаметром голови (Q2).

Зв'язок середньої сили (0,3?r<0,7) встановлено між наступними сомато-, краніо- та остеометричними параметрами:Х1-У1, У3, Q1, Q3, Q4, Z5; Х2-Q4; Х3 - У1, У2, У3, Q1, Z2, Z4; Х4 - Z6; Х5 - У2, У3; Х6 - Q1, Z4; Х7 - У2, У3, Q1, Q2, Q3, Z2, Z4; Х8 - У2, Q1, Z2, Z4; Х9 - Х10, У1, У2, У3, Q2, Q3, Z4; Х12 - У3, Q1, Q3.

Таким чином, достатній кореляційний зв'язок між рентгенограм-метричними параметрами під'язикової кістки та сомато-, краніометричними параметрами людини дозволяє диференціювати доліхо-, мезо- та брахіморфію і доводить єдність часткового в реєстрі цілої сукупності.

За допомогою кореляційно-регресійного аналізу з врахуванням метричних параметрів тіла людини та рентгенограм-метричних параметрів під'язикової кістки розраховано рівняння регресії (РР) для відтворення соматометричних параметрів в генералізованій вибірці.

Для відтворення зросту (У1) адекватно придатними виявились Х5, Х6, Х7, Х9, Х10:

Y1=9,30?X5-16,89 (r=0,47);

Y1=5,76?X6-2,80 (r=0,40);

Y1=6,09?X7-12,68 (r=0,44);

Y1=2,01?X9-20,61 (r=0,52);

Y1=2,75?X10-36,41 (r=0,56);

для відтворення довжини тулуба (У2) - Х7, Х10, Х12:

Y2=1,92?X7-9,07 (r=0,.44);

Y2=0,87?X10-16,24 (r=0,49);

Y2=1,93?X12+0,76 (r=0,30);

для визначення ширини плечей (У3) - Х1, Х5, Х9, Х10:

Y3=0,79?X1+7,06 (r=0,41);

Y3=1,48?X5+5,19 (r=0,44);

Y3=0,01?X9+34,71 (r=0,55;

Y3=0,23?X10+17,89 (r=0,58).

Після розрахунків У1,У2,У3 та індексів відносної довжини тулуба (ІВДТ) і відносної ширини плечей (ІВШП) їх значення співставляють з діагностичними: якщо значення індексу відносної довжини тулуба - ?29,5 %, а індексу відносної ширини плечей - ? 21,5 %, досліджуваний об'єкт характеризується доліхоморфією, якщо ІВДТ ? > 33,5 %, а ІВШП ? > 24,5 % - брахіморфією, якщо значення індексів знаходяться в межах зазначеного - мезоморфією.

Розділ шостий ”Визначення краніотипу та форми обличчя за рентгенограм-метричними параметрами під'язикової кістки” присвячено розробці критеріїв відтворення краніометричного статусу та форми обличчя невідомої особи.

В результаті співставлення краніо- та остеометричних параметрів встановлено, що статистично достовірні відмінності існують в значеннях окружності голови, поздовжнього та поперечного діаметрів голови - між мезо- та доліхокранією, поперечного діаметра голови - між брахі- та доліхокранією (Р<0,001); виличного діаметра та загальної висоти обличчя - між брахі- та мезокранією, бігоніальної ширини - між брахі- та мезокранією, мезо- та доліхокранією, верхньої ширини обличчя - між брахі- та доліхокранією, мезо- та доліхокранією, довжини тіла ПК, відстані між хрящовими кінцями великих рогів (ВР) - між брахі- та доліхокранією, ширини тіла ПК, діагоналі від середини нижнього краю ПК до середини хрящових кінців ВР - між мезо- та доліхокранією, загальної дугової довжини ПК по передньому краю, індексу ПК - між брахі- та мезокранією, великого радіуса кривизни ПК - між брахі- та мезокранією, мезо- та доліхокранією, малого радіуса кривизни ПК - між брахі- та мезокранією, брахі- та доліхокранією (Р<0,01).

В групах, поділених на сукупності по формі обличчя, статистично достовірні відмінності встановлено для загальної висоти обличчя, відстані між кістковими кінцями ВР, довжини кісткової частини ВР, загальної дугової довжини ПК по передньому та задньому краях, великого радіуса кривизни ПК - між ейри- та мезопрозопією, ейри- та лептопрозопією; для довжини тіла ПК - між ейри- і лептопрозопією; для ширини тіла ПК - між ейри- і мезопрозопією, мезо- і лептопрозопією; для діагоналі від середини тіла ПК до середини кісткових та хрящових кінців ВР - між ейри- та мезопрозопією, ейри та лептопрозопією, мезо- та лептопрозопією (Р<0,001); для сосковидної ширини, бігоніальної ширини, середньої ширини обличчя - між ейри- та мезопрозопією, ейри- та лептопрозопією; для загальної висоти обличчя - між ейри- та мезопрозопією, ейри- та лептопрозопією, мезо- та лептопрозопією (Р<0,01).

Наявність кореляційного зв'язку між рентгенограм-метричними параметрами під'язикової кістки та метричними параметрами обличчя слугувало передумовою розрахунку регресійних рівнянь для визначення краніотипу та форми обличчя людини за метричними параметрами цілої та фрагментованої під'язикової кістки:

поздовжній діаметр голови - Q2=1,61?X5-4,63 (r=0,32);

поперечний діаметр голови - Q3=0,56?Х1+0,05 (r=0,30);

поперечно-поздовжній індекс голови - Q6 = Q3:Q2?100 %;

індекс обличчя - Z6=0,17?Х4+84,56 (r=0,31).

Розділ сьомий ”Вивчення вікових особливостей під'язикової кістки” містить дані про рентген- та мікроструктурну організацію під'язикової кістки.

Рентген-морфологічні ознаки під'язикової кістки дозволяють з достатньою ймовірністю диференціювати 10-річні інтервали вікової градації об'єкта (табл 5).

При мікроскопічному дослідженні (табл. 6) остеохондрального з'єднання між тілом та великими рогами під'язикової кістки встановлено, що в юнацькому віці (18 - 21 рік) базальний шар хряща симфізу великих рогів під'язикової кістки представлений базофільним гомогенним матриксом з поодинокими гіпертрофованими клітинами. Хрящ, що звапнюється, формується в 20 років з боку тіла і в 22 роки - з боку основи великих рогів у вигляді вузької смуги (60,0±0,02 мкм) і характеризується слабобазофільним матриксом з поодинокими гіпертрофованими клітинами.

В першому зрілому віці (22-35 років) характерним є поява в 26 років спайної лінії між субхондральною кісткою та зоною хряща, що звапнюється. У віці 30-33 років фронт мінералізації представлено суцільною смугою хряща, що звапнюється, товщиною 180,0±0,02 мкм, який відокремлений від субхондральної кістки суцільними остеоїдною та спайною лініями. В 32 роки між зоною хряща, що звапнюється, і базальним шаром хряща з боку тіла і основи ВР з'являється базофільна лінія звапнення - БЛЗ (коефіцієнт звивистості - КЗ= 0,60±0,2 мкм).

Для другого зрілого віку (36 - 60 років) характерним є те, що в 36 - 49 років хрящ, що звапнюється, товщиною 200,0±0,05 мкм, представлений повністю сформованим утворенням зі слабооксифільним матриксом і поодинокими безклітинними лакунами, оточеними остеоїдною тканиною. БЛЗ між хрящем, що звапнюється, та базальним шаром - збережена. Між хрящем, що звапнюється, і субхондральною кісткою виявляється спайна лінія. В поверхневому та базальному шарах хряща з'являються метахроматичні вставні ділянки.

В 50 - 59 років процес мінералізації поширюється на прилеглий до БЛЗ базальний шар хряща. БЛЗ стає переривчастою: ділянки резорпції чергуються з ділянками деструкції. В поверхневому та базальному шарах хряща зникають волокнисті структури, зростає кількість вставних метахроматичних ділянок; з'являються поперечні і поздовжні тріщини.

В похилому віці (61-74 років) зона звапненого хряща безпосередньо контактує з субхондральною кісткою, від якої відокремлена переривчастою спайною лінією. Кількість тріщин матриксу немінералізованого хряща зростає; вони поширюються на всі шари.

В старечому віці (75-89 років) вздовж остеохондрального з'єднання розташовані резорпційні порожнини, які фрагментують фронт мінералізації. Ознаки мінералізації поширюються на всю товщу хряща.

З моменту формування хряща, що звапнюється, до утворення звапненого хряща, різко зменшується кількість глікозаміногліканів в матриксі поверхневого та базального шарів хряща.

У восьмому розділі “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” викладено аналіз та узагальнення отриманих даних.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення одного з актуальних питань судово-медичної антропології: визначення загальних фенотипічних ознак людини за структурною організацією під'язикової кістки.

2. Комплексне застосування сомато- і краніометричного, анатомічного, рентген-морфологічного, рентген-остеометричного, гістологічного методів, одно- та багатомірного статистичного аналізів дозволило за структурною організацією під'язикової кістки вирішити питання видової, статевої і вікової належності, а також ідентифікувати краніотип, форму обличчя та соматометричний статус людини.

3. Встановлено, що фактор видової належності під'язикової кістки пов'язаний у людини з “H”,”D”,”B”-подібною формою (36,5%), кутом (20-300) відходження і напрямком великих рогів дозовні, асиметрією (40,0%) кістки, відсутністю додаткових члеників малих рогів, типом з'єднання (симфіз) тіла та великих рогів (95%); у корови - з “V”-подібною формою кістки (100%) та наявністю язикового відростка тіла; у свині - з медіальним напрямком кінців великих рогів та будовою дистальних члеників у вигляді зв'язки; у собаки - з суглобовим типом з'єднання тіла та великих рогів.

4. Статевий диморфізм під'язикової кістки чітко опосередкований анатомічними та рентгенограм-метричними ознаками:

4.1. під'язикова кістка осіб чоловічої статі характеризується масивністю, виразністю горбиків в місцях прикріплення м'язів (61,9%), “U”-, “D”- подібною формою та високою часткою (65,6%) асиметрії хрящових кінців великих рогів; під'язикова кістка осіб жіночої статі - грацильністю, слабо вираженою горбистістю в місцях прикріплення м'язів, “V”-подібною формою (42,8%) та анізометрією (85,7%) хрящових кінців великих рогів;

4.2. фактор статі в жіночій вибірці пов'язаний зі значенням довжини кісткової частини великих рогів та діагоналі від середини нижнього краю тіла кістки до середини кісткової частини великих рогів (Р<0,001); в чоловічій - зі значенням відстані між точками на внутрішніх краях кісткової частини великих рогів під'язикової кістки (Р<0,001).

5. Поперечно-поздовжній індекс голови в популяції населення Івано-Франківської області складає: при брахікранії - більш як 81,0%, при мезокранії - 76,5%-80,5 %, при доліхокранії - менш як 76,0%; індекс обличчя при ейрипрозопії - менш як 90,9%, при мезопрозопії - 91,0%-112,9%, при лептопрозопії - більш як 113,0%.

6. Для ейрипрозопії при брахі- та доліхокранії діагностичними визначено загальну висоту та середню ширину обличчя, при мезокранії - виличний діаметр та середню ширину обличчя (0,3<r<0,7); для мезопрозопії при брахікранії - загальну висоту обличчя, при доліхокранії - загальну висоту та середню ширину обличчя (0,3<r<0,7); для лептопрозопії при брахікранії - виличний діаметр та загальну висоту обличчя, при мезокранії - загальну висоту обличчя, при доліхокранії - виличний діаметр, бігоніальну ширину, загальну висоту та середню ширину обличчя (0,3<r<0,7).

7. Вперше, на основі рентген-морфологічної та мікроструктурної організації під'язикової кістки виявлено і класифіковано групи вікової градації симфізиального хряща великих рогів: А - відсутні прояви старіння (до 25 років); Б - початкова фаза старіння (26-33 роки); В - чіткі прояви старіння (34-60 років); Г - різко виражені ознаки старіння (61-89 років).

9. Розроблена нами методика відтворення статі, віку, краніо- і соматотипу та форми обличчя людини, що базується на інтегративній оцінці факторних критеріїв структурної організації під'язикової кістки, значно підвищить результативність та об'єктивність судово-медичних експертиз кісткових рештків загиблої особи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Встановлення видової належності, статі, віку, сомато- і краніометричного статусу дорослої людини за структурними та метричними ознаками кісток лицевого скелета і, зокрема, під'язикової кістки, можна проводити з використанням анатомічного, рентгенографічного, рентген-остеометричного та гістологічного методів дослідження.

Послідовність вирішення питань складається з визначення виду (1), статі (2), відтворення краніотипу (3) та форми обличчя (4), соматометричного статусу (5), соматотипу загиблої особи (6) та діагностики віку (7).

1. Визначення видової належності під'язикової кістки слід проводити з врахуванням діагностичних критеріїв, отриманих нами при анатомічному дослідженні (див. табл. 1).

2. Для визначення статевої належності під'язикової кістки за анатомічними ознаками слід враховувати форму кістки, масивність, симетричність та форму тіла, виразність горбистості тіла та основи великих рогів (див. табл. 2).

Для встановлення статевої належності під'язикової кістки з використанням рентгенограм-метричного дослідження необхідно зробити виміри цілої чи фрагментованої ПК, значення яких співставити з табличними (див. табл. 3).

3. Відтворення краніотипу загиблої особи слід проводити за регресійними рівняннями з використанням абсолютних метричних параметів під'язикової кістки. Першим етапом є визначення поздовжнього діаметра голови (Q2) за значенням довжини кісткової частини ВР (Х5) та поперечного діаметра голови (Q3) за значенням довжини тіла ПК (Х1).

Після визначення поперечного і поздовжнього діаметрів необхідно розраховувати поперечно-поздовжній індекс голови (Q6), який складає відсоткове відношення поперечного до поздовжнього діаметрів. Значення індексу більш як 81,0% свідчить про брахікранію, в межах 76,5-80,5 % - мезокранію, менш як 76,0% - доліхокранію.

4. Визначення форми обличчя загиблої особи слід проводити за значенням індексу обличчя, який слід розраховувати з використанням значення Х4: Z6=0,17?Х4+84,56 (r=0,31). Якщо значення індексу обличчя (Z6) <90,9%, це свідчить про ейрипрозопію (широке обличчя), в межах 91,0% - 112,9% - про мезопрозопію (проміжне) і >113,0% - лептопрозопію (вузьке обличчя).

5. Для відтворення соматометричного статусу слід використовувати 5 регресійних рівнянь, розрахованих для визначення довжини тіла людини (У1), 3 регресійних рівнянь - для визначення довжини тулуба (У2), 4 регресійних рівнянь - для відтворення ширини плечей (У3), для чого у відповідні регресійні рівняння необхідно підставити значення відповідних метричних параметрів під'язикової кістки: довжини тіла ПК (Х1), довжини кісткової частини ВР (Х5), загальної довжини ВР (Х6), діагоналі від середини нижнього краю тіла до кісткових кінців ВР (Х7), загальної дугової довжини ПК по передньому (Х9) та задньому (Х10) краю, малого радіуса кривизни ПК (див. РР, стор. 10).

6. Для визначення соматотипу (брахіморфія, мезоморфія чи доліхоморфія), яке проводиться з врахуванням індексів відносної довжини тулуба та ширини плечей, необхідно розділити значення довжини тулуба (У2) та ширини плечей (У3) до довжини тіла (У1) і помножити на 100% (див. пункт 5). Якщо значення індексу відносної довжини тулуба (ІВДТ) - ? 29,5%, а індексу відносної ширини плечей (ІВШП) - ? 21,5%, соматотип невідомої особи характеризується доліхоморфією, якщо ІВДТ - 29,5-33,5%, а ІВШП - 21,5-24,5% - мезоморфією, якщо ІВДТ > 33,5%, а ІВШП > 24,5% - брахіморфією.

7. Визначення віку невідомої особи ми пропонуємо проводити з врахуванням діагностичних критеріїв, отриманих при рентгенографічному та мікроскопічному дослідженні кісткової і хрящової тканин під'язикової кістки. На контактних рентгенограмах під'язикової кістки слід враховувати товщину кортикального шару, структуру губчастої речовини в ділянці тіла, будову симфізиальної щілини (див. табл. 4). При аналізі мікроструктурної організації слід враховувати ознаки, представлені у таблиці 5.

Застосування встановлених нами критеріїв діагностики виду, статі , сомато- і краніотипу, форми обличчя та віку людини по під'язиковій кістці розширить можливості судово-медичних експертиз кісткових рештків, підвищить об'єктивність і доказовість експертних висновків.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Судово-медична антропологія і проблема ототожнення загиблої особи по кісткових залишках // Український медичний альманах.- 2001.-Том 4, №2 -С. 110-111 (співавтори: Федорчук-Незнакомцева Є. П., Ковешников В.Г).

2. Морфологічні критерії статевої належності під'язикової кістки // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т. 5, № 3-4.-С. 77-78.

3. Особливості старіння під'язикової кістки за даними рентгенологічного дослідження // Проблеми остеології.-2001.-Т.4, № 1-2.- С.106-108.

4. Мікроструктурна організація симфізиального хряща під'язикової кістки людини в зрілому віці // Вісник морфології. - 2003.- №2 .-С.275-277.

5. Діагностичні критерії соматотипу за метричними параметрами під'язикової кістки людини // Галицький лікарський вісник.-2004.-№ 3.-С.67-69.

6. Діагностика метричного статусу кісток лицевого та мозкового скелета за рентген-остеометричними параметрами під'язикової кістки // Український судово-медичний вісник.-2004.-№ 2(16).- С.14-17.

7. Пат. 47038UA, МКИ А 61 В 5/00. Спосіб відтворення краніотипу невідомої особи: Пат. 47038 України, А 61 В 5 / 00 /Н.М.Михальчук, Є.П.Федорчук (Україна). № 2001064463; Заявл. 26.06.01; Опубл. 17.06.02. - Бюл. №6.-2 с.

8. Мікроскопічна будова симфізиального хряща під'язикової кістки в юнацькому віці в нормі // Галицький лікарський вісник.-2003.-Т.10, № 4.-С.136.

9. Диференційні ознаки статевої належності за рентген-остеометричними параметрами під'язикової кістки // Вісник морфології.-2004.-№1(10).-С.47-48.

10. Діагностичні критерії видової належності під'язикової кістки // Тези 4 Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль.-2002.- С. 278.

11. Мікроскопічна будова симфізиального хряща під'язикової кістки в похилому віці // Тези доповідей 5 Української конференції молодих вчених, присвячена пам'яті акад. В.В.Фролькіса.- Київ.-2004.-С.121-122.

12. Відтворення краніометричного статусу невідомої особи за остеометричними параметрами під'язикової кістки: Реєстр галузевих нововведень, №230/17/02 // Український судово-медичний вісник.-2003.-№1.-С.37-38 (співавтор: Федорчук Є.П.).

13. Відтворення соматотипу за метричними параметрами кісткових залишків: Реєстр галузевих нововведень, №231/17/02 // Український судово-медичний вісник.-2003.-№1.-С.38 (співавтор: Федорчук Є.П.).

14. Відтворення соматотипу загиблої людини за метричними параметрами кісток лицевого скелета: Реєстр галузевих нововведень, №232/17/02 // Український судово-медичний вісник.-2003.-№1.-С.39 (співавтор:Федорчук Є.П.).

15. Метод відтворення соматометричного статусу невідомої особи за метричними параметрами кісткових залишків: Рацпропозиція 36/24/19.-Івано-Франківськ, 2000.-2 с.

16. Метод відтворення соматотипу невідомої особи за краніометричними параметрами кісткових залишків: Рацпропозиція № 37/24/20.-Івано-Франківськ, 2000.-2с.

17. Метод відтворення краніометричного статусу невідомої особи за факторними критеріями під'язикової кістки: Рацпропозиція № 38/24/21.-Івано-Франківськ, 2000.-2 с.

під'язиковий кістка людина анатомічний

АНОТАЦІЯ

Михальчук Н.М. Судово-медичні критерії загальних ознак загиблої особи за структурною організацією під'язикової кістки.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.25 - судова медицина. -Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено проблемі ідентифікації загальних ознак (видова належність, вік, стать, сомато-, краніотип, форма обличчя) невідомої особи за анатомічними, рентгенографічними, рентгенограм-метричними, мікроскопічними характеристиками під'язикової кістки (ПК) та її остеохондральних зєднань. Проведене анатомічне дослідження під'язикових кісток людини та деяких свійських тварин (корова, свиня, собака) дозволило розробити адекватні критерії видової та статевої належності кісткових рештків, а рентгенограм-метричне дослідження ПК дало змогу визначити факторні критерії диференціації їх статевої належності. На основі одно- та багатомірного статистичного аналізу рентгенограм-метричних параметрів під'язикової кістки запропонована методика визначення сомато-, краніометричних параметрів, сомато-, краніотипу та форми обличчя із застосуванням регресійних рівнянь. Рентгенографічне та гістологічне дослідження ПК і її остеохондральних з'єднань дозволило визначити достовірні критерії їх вікової градації.

Ключові слова: під'язикова кістка, вид, стать, сомато-, краніотип, форма обличчя, вік, ідентифікація.

АННОТАЦИЯ

Михальчук Н.Н. Судебно-медицинские критерии общих признаков погибшего человека по структурной организации подъязычной кости. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 - судебная медицина. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика, Киев, 2005.

Диссертация посвящена проблеме идентификации общих признаков (вид, пол, возраст, сомато-, краниотип, форма лица) неизвестной личности по анатомическим, рентгенографическим, рентгенограмм-метрическим, микроскопическим характеристикам подъязычной кости и ее остеохондральным соединениям. На основе одно- и многомерного статистического анализа рентген-остеометрических параметров подъязычной кости предложена методика определения сомато-, краниометрических параметров, сомато-, краниотипа и формы лица с применением регрессионных уравнений.

Судебно-медицинская экспертиза костных остатков производится в случаях исследования массовых захоронений, расчленённых и гнилостно изменённых трупов. Подъязычная кость, которая является костью лицевого скелета, изучалась нами с целью определения критериев вида, пола, возраста, сомато- краниотипа и формы лица.

Объектом исследования были 154 подъязычные кости (ПК) людей, которые погибли в возрасте 18-89 лет и ПК 30 домашних животных (корова, свинья, собака).

Установлено, что фактор видовой принадлежности ПК связан у человека с “H“-, “D“-, “B“-образной формой (36,5%), углом (20-450) отхождения и направления больших рогов кнаружи, асиметрией (40,0%), отсутствием малых рогов, симфизиальным типом соединения между телом и большими рогами ПК. Анатомические особенноси ПК характеризуются стойким половым диморфизмом: ПК особей мужского пола характеризуется массивностью, выраженостью бугорком в местах прикрепления мышц, “U“ и “D“-подобной формой, асимметрией; ПК женщин - грацильностю, слабой выраженостю бугорков в местах прикрепления мышц.

Наличие корреляционной связи между метрическими параметрами ПК, сомато- и краниометрическими параметрами позволяет с помощью уравнений линейной регрессии определять сомато-, краниотип и форму лица погибшого человека.

На основе рентген-морфологической и микроструктурной организации определены группы возрастной градации симфизиального хряща ПК: А-признаки старения отсутствуют (до 25 лет), Б-начальная фаза старения (26-33 года), В-чёткие признаки старения (34-60 лет), Г-резко выраженные признаки старения (61-89 лет).

Ключевые слова: подъязычная кость, вид, пол, сомато-, краниотип, тип лица, возраст, идентификация.

THE SUMMARY

Myhalchuk N.M. Forensic medicine criterion of identification lost person on structure of the hyoide bone. Manuscript.

Dissertation for a degree of a “doctor of physlosophy of forensic medicine” 14.01.25. - Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education P.L.Shupik, Kyiv,2005.

The dissertation deals to problem of identification of general sings (species, sex, age, somato-, kraniotype, form of face) unknown person on anatomical, roentgenological, roentgen-osteometrikal, mikroscopical characteristic of the hyoide bone (HB) and osteohondral junction.Anatomic investigation the hyoid bones of human and somebody animals (cow, pig and dog) to help work out the adecvat criterions of diagnostic species and sex belonging of bone remains. Roentgen-osteometrikal investigation of HB to help determinated factoral criterions of sex. Using mono- and multimeasuring statistic analysis of the roentgen-osteometrikal parametres of hyoide bone propose methodic of determination of somato-, kraniometrical parametres, somato-, kraniotype, form of face of the unknown person. Roentgenological and histological investigations HB and osteohondral junction to permit difenited the reliable criterions of age gradation.

Keys words: hyoide bone, species, sex, somato-, kraniotype, form of face, age, identification.

Размещено на Allbest.ru

...