Порівняльна характеристика ефективності ендоскопічної мікрорезекції та клиноподібної резекції яєчників у лікуванні синдрому полікістозних яєчників із використанням експертної системи прогнозування

Методика мікрорезекції яєчників із використанням монополярного електрокоагулятора та індивідуалізації втручання у різних хворих. Аналіз ряду хірургічних підходів у хворих на синдром полікістозних яєчників. Апробація експертної системи прогнозування.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2013
Размер файла 30,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЕРЕЖНА ТЕТЯНА АНДРІЇВНА

УДК 618.11-006.2-08-092

Порівняльна характеристика ефективності ендоскопічної мікрорезекції та клиноподібної резекції яєчників у лікуванні синдрому полікістозних яєчників із використанням експертної системи прогнозування

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

м. Харків - 1998 р.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник - академік НАН України, доктор медичник наук, професор ГРИЩЕНКО Валентин Іванович, директор Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, завідувач кафедрою акушерства та гінекології № 1 Харківського державного медичного університету.

мікрорезекція яєчник полікістозний електрокоагулятор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор

Богдашкін Микола Григорович,

Харківський державний медичний університет, завідувач кафедрою акушерства та гінекології №2,

- доктор медичних наук, професор

Дубоссарська Зинаїда Михайлівна,

Дніпропетровсьска державна медична академія, завідувач кафедрою акушерства та гінекології.

Провідна установа - Інстітут педіатрії, акушерства та гінекології, відділ гінекології АМН України, м.Київ.

Захист відбудеться _11_ __лютого____ 1999 р. о __1330___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.600.01 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 310022, м.Харків, пр.Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м.Харків, пр.Леніна,4).

Автореферат розіслано _11_ __січня____ 1999 р

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент О.П.Танько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) залишається однією з найбільш частих причин ендокринного непліддя у жінок (3-11% за даними Т.Я.Пшеничникової, 1991).

Медикаментозна корекція СПКЯ призводить, як правило, до тимчасової нормалізації менструального циклу і ефективна у 15-40% хворих (за даними Е.А.Алієвої, 1989). Ефективність хірургічного лікування хворих на СПКЯ становить 45-75% (за даними Ю.К.Памфамірова, 1985). Методика клиновидної резекції яєчників найбільш широко використовується в клінічній практиці.

Але, разом з відновленням ендокриної та генеративної функції яєчників, хірургічне втручання призводить до розвитку спайкового процесу у малому тазі, внаслідок проведеноі лапаротомії, що сприяє розвитку перитонеальних форм безпліддя і знижує ефективність оперативного втручання (за даними Т.Я.Пшенічникової, 1991).

В останні роки в гінекологічній практиці все частіше викристовуються з метою діагностики та лікування хворих на СПКЯ ендоскопічні засоби: електро- і термо- впливи на яєчники, резекція частини яєчників із використанням різних видів лазера, аргонова резекція та інші (за даними Н.Gjonnaess, 1994; О.Naether, 1994). Ефективність перерахованих методик у відновленні ендокринної та генеративної функцій і виникнення післяопераційних злук оцінюється клініцистами неоднозначно, хоч пріоритет їх перед рутинною клиноподібною резекцією не викликає сумніву (за даними Т.Gurgan, 1991, 1992; Е.Greenblatt, 1993).

В той самий час великі економічні витрати та складність використання аргонової коагуляції та лазерного впливу на яєчники при ендоскопії не дозволяють широко використовувати їх в клінічній практиці (за даними H.Ota, 1986).

У зв'язку з цим актуальним та необхідним є пошук найбільш доступного та дійового, бережного методу ендоскопічного лікування хворих на СПКЯ, що і було головною метою цього дослідження.

Крім того, слід відзначити, що різноманітність етіопатогенетичних факторів і варіабельність клінічних прояв у хворих на СПКЯ створює відомі труднощі у виборі методів лікування у кожному конкретному випадку. Стандартне обстеження та поетапне лікування хворих часто займає великий інтервал часу і не призводить до бажаного наслідку. У зв'язку з цим, має сенс розробка та використання експертної системи прогнозування, яка дозволить більш конкретно прогнозувати результат того або іншого видутерапії, скоротити час обстеження і визначити оптимальний метод лікування СПКЯ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана с виконанням кафедральної науково-дослідної роботи №01950029470 Держреєстрації.

Мета та задачі дослідження. Метою цієї роботи стали розробка, апробація та виявлення ефективністі ендоскопічної мікрорезекції яєчників у порівнянні з їх клиноподібною резекцією при проведенні лапаротомії у хворих на СПКЯ в ранньому та пізньому післяопераційних періодах, створення експертної системи прогнозування з метою індивідуального лікування хворих на СПКЯ.

Виходячи з мети дослідження, при виконанні даної роботи було поставлено для вирішення такі завдання:

1. Розробка методики ендоскопічної мікрорезекції яєчників у хворих на СПКЯ з використанням нових методичних заходів та індивідуалізації.

2. Порівняти терапевтичну ефективність клиноподібної резекції під час лапаротомії та ендоскопічної мікрорезекції з використанням електрокоагулятора при лікуванні хворих на СПКЯ.

3. Встановити частоту виникнення трубно-перитонеального безпліддя при цих видах хірургічного лікування.

4. Вивчити патоморфологічні зміни тканини яєчників та ендометрію з метою проведення адекватної реабілітації у післяопераційному періоді.

5. Розробити та використати експертну систему прогнозування з метою індивідуального консервативного та хірургічного методів лікування хворих на СПКЯ.

Наукова новина. У роботі вперше розроблена методика мікрорезекції яєчників із використанням монополярного електрокоагулятора та індивідуалізації втручання у різних хворих, проведений критичний аналіз ряду хірургічних підходів у хворих на СПКЯ.

Встановлено, що лапароскопічна мікрорезекція яєчника, що призводить до термічного порушення незрілих фолікулів та капсули яєчників, є менш травматичною для яєчникової тканини, ніж клиноподібна резекція з лапаротомією. Виявлено, що хірургічний вплив на яєчники, як на орган-мішень, нормалізує співвідношення у системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчник, що підтверджується показниками продукції гонадотропінів та статтєвих стероідів.

Вперше розроблені конкретні рекомендації реабілітаційної післяопераційної гормональної терапії хворих на СПКЯ з використанням розробленої та клінічно апробованої експертної системи прогнозування, яка дозволила реалізувати індивідуальний підхід у виборі найбільш адекватного методу лікування СПКЯ.

Практична значимість. Отримані нові дані, що дозволяють поліпшити ефективність хірургічного лікування СПКЯ на базі індивідуалізації вибору методу терапії та використання експертної системи прогнозування та проведення ендоскопічної мікрорезекції яєчників з адекватною реабілітаційною терапією у післяопераційному періоді.

Практичне застосування розробленої методики ендоскопічної мікрорезекції яєчників та експертної системи прогнозування проведено на базі гінекологічного відділення клінічного 5-го пологового будинку м.Харкова.

Особистий вклад пошуківця. Автором самостійно обрана тема роботи, обгрунтовані мета та ії задачі, проаналізовані джерела літератури по цій проблемі, проведені клініко-лабораторні обстеження, розроблена методика ендоскопічного лікування і виконані лапароскопічні втручання, розроблена експертна система прогнозування, обгрунтовані одаржані результати, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація роботи проведена на сумісному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1 и №2 ХДМУ 25.05.98 р. Основні положення роботи викладені і обговорені на засідані ХНМТ в 1995 р.

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, з них три статті у фахових виданнях України.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, 5 частин власних досліджень, висновків та практичних рекомендацій.

Робота ілюстрована малюнками та таблицями (13 малюнків і 28 таблиць), обсягом 45 сторінок, з використанням 287 джерел літератури.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження.

Для виконання поставлених в роботі задач вперше було обстежено 164 хворих на СПКЯ, які були поділені наступним чином:

I клінічну групу становили 50 (52,0%) жінок, прооперованих традиційним методом - лапаротомія, клиноподібна резекція 2/3 яєчників.

II клінічну групу становили 46 (48,0%) пацієнток, яким була проведена ендоскопічна мікрорезекція яєчникі

Для перевірки створеної під час роботи експертної системипрогнозування були обстежені ще 68 хворих на полікістоз яєчників, що не відносились до І і ІІ клінічних груп, але за гормональним станом, анамнестичними даними та клінічним обстеженням вірогідно не відрізнялись від хворих І і ІІ групи. З них на 40 хворих на СПКЯ перевірялась працездатність експертної системи прогнозування, що рекомендувала необхідність ендоскопічного втручання; на 28 хворих була перевірена робота експертної системи, що прогнозувала ефективність гормональноі стимуляції овуляції після ендоскопічного лікування.

Середній вік хворих становив 25 ? 2,5 років.

Більшість хворих I та II клінічних груп страждали первинним беспліддям ? 73 (76%).

При оцінці отриманих анамнестичних даних по гінекологічним захворюванням та оперативним втручанням, в основному, не знайдено достовірних відмінностей між групами. Виключення становлять хронічні аднексити, які частіше зустрічались у хворих II групи (р<0,05).

У більшості хворих виявлений гірсутизм та ожиріння І-ІІ ступеню, пізні менструації частіше зустрічалися у хворих І групи, в той час як вчасні були більш характерні для пацієнток ІІ групи. У 48,9% хворих обох груп менструальний цикл був не порушеним. Аменорея і опсо-олігоменорея мали місце в обох групах без ймовірного розбігу (р>0,05), що співвідноситься з даними літератури (Юнда І.Ф., 1990).

Комплексне обстеження для виявлення причин безпліддя включало в себе дані про властивості цервікального слизу (в балах), рентгенографію черепа, обов'язкове обстеження спермограми чоловіка і результатів тест-контакту с цервікальною слиззю. Проводилась метросальпінгографія із застосуванням водорозчинних контрасних середовищ, не раніш, ніж за 3-6 місяців до госпіталізації. Всі хворі обох клінічних груп вимірювали базальну температуру не менш 3 місяців за загальноприйнятою методикою. У хворих обох групп в 100,0% випадків спостерігались зміни характеру базальної температури.

Усім хворим була проведена трансабдомінальна або трансвагінальна соноскопія органів малого тазу з використанням апаратів “Aloka-SSD 256” (Японія) і “Combics” (Швеція). При УЗД органів малого тазу мало місце збільшення яєчників і їх полікістозні зміни, статистичні відмінності між групами були недостовірні (р>0,05).

Всім обстеженим хворим проводилось рентгенообстеження основи черепа. Патологічних змін не знайдено.

У більшості обстежених жінок проводилось визначення змісту гонадотропінів та стероідних гормонів в плазмі радіоімуним методом ізвикористанням реактивів “Bio-Rad” (США): фолікулостимулюючого гормону, лютеотропного гормону, тестостерону, кортизолу, прогестерону, естрадіолу, пролактину.

Крім цього, проводилось визначення кількісного змісту 17-КС в сечі калориметричним методом за І.В.Самосудовою, Ж.Ж.Басс. Первинні гормональні обстеження проводились до операції на 12-14 день менструального циклу. Повторні дослідження гормонального статусу були проведені на 5-6 добу після операції, так як, за даними Gjonnaess (1991) це оптимальний час для оцінки післяопераційних гормональних змін.

При оцінюванні гормональних показників в обох групах слід відзначити наступне. Рівень прогестерону в обидвах групах відповідав фолікуліновій фазі незалежно від дня дослідження і був попередньо низьким. Середній рівень пролактину в обидвох групах не перевищував норми (1-14мкмоль/л).

В обидвох групах зміст естрадіолу був значно підвищений (р<0,05), ймовірно, внаслідок його позагонадного синтезу адипозоцитами, що характерно для СПКЯ, і узгоджується з даними літератури (В.І.Бодяжина із співавторами, 1990).

В обох групах обстежених хворих виявились зміни співвідношень ФСГ/ЛГ у сторону збільшення ЛГ, що характерно для даного захворювання (за даними L.Speroff et al., 1979).

Для підтвердження яєчникової форми СПКЯ проводились гормональні проби з 17,5% оксипрогестероном капронатом і кломіфен-цитратом, за даними яких всі пацієнтки мали яєчникову форму захворювання.

Резистентність пацієнток до кломіфену стало показником для оперативного лікування.

У плані передопераційного обстеження усім хворим була проведена метросальпінгографія, за даними якої у більшості в обох групах матка була звичайних розмірів. Прохідність маткових труб виявлена 90,0 % випадків в першій та 87,0 % у другій клінічних групах (p>0,05).

При проведенні лапароскопії використана апаратура фірм “Storz” (Німеччина) і “Stryker” (США).

Пацієнткам, в умовах операційної під ендотрахеальною анестезією, після обробки операційного поля спиртом та 1% розчином йоду, проводився прокол передньобрюшної стінки атравматичною голкою Вереша біля пупка. Створювався оптимальний пневмоперитонеум, під візуальним контролем лапароскопа вводились додаткові троакари діаметром 5 мм в підвздошній області праворуч та ліворуч, четвертий додатковий троакар за необхідністю ? між пупком та симфізом. Після переведення пацієнтки у положення Тренделенбурга проводився огляд органів черевної порожнини і оцінка спайкового перитубарного процесу. Проводилась хромосальпінгоскопія за допомогою 1 % водного стерильного розчину метиленового синього. Зверталась увага на розміри яєчників та матки, склероз та товщину капсули, колір яєчників та інші зміни.

Техніка мікрорезекції яєчників: яєчники захоплювались яєчниковими зажимами в центральній частині. Капсула надрізалась монополярним електрокоагулятором в режимі різання по типу вузького клину розмірами 1,0х0,5х0,5 см в 1-3 зонах, в залежності від розмірів яєчника і ступеню наявністі полікістозу. Глибина виділення тканини яєчника мала 0,5 см. Водночас досягався гемостаз. Шви на яєчники не накладались. Частини яєчника витягались через троакар.

Частині хворих (20 - 43,0%) під час лапароскопії була зроблена гістероскопія з використанням гістероскопа фірми “Storz”. Проводилась оцінка стану порожнини матки та ендометрію. Гістероскопія проводилась по загальноприйнятій методиці з використанням вуглекислого газу або розчину фурациліна. Пацієнткам з гіперплазією та поліпозом ендометрія наприкінці втручання, після хромосальпінгоскопії, проводилось вишкрібання ендометрію. У випадку атрофії ендометрія діагностичне вишкрібання не проводилось. Проводилось гістологічне дослідження біоптатів яєчників та ендометрія.

Ефективність оперативного лікування оцінювалась по наступу овуляції та вагітності, нормалізації гормональних співвідношень в плазмі крові, за результатами катамнезу на протязі 2 років після операції.

Статистична обробка даних проводилась за методом Стьюдента-Фішера з використанням крітерія 2, коефіцієнта кореляції за Спірменом, а також із використанням діаграм розсіювання.

У дослідженні вперше розроблена та використана експертна система індивідуального прогнозування та вибору оптимального методу лікування хворих на СПКЯ.

Для перевірки працездатності експертної системи прогнозування її рекомендації були використані у 68 хворих на полікістоз яєчників, що не входили у клінічні групи, але за своїми характеристиками не мали ймовірних відмінностей від пацієнток І і ІІ кліничних груп.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Внаслідок використання розробленої нами методики ендоскопічної мікрорезекції яєчників ми мали змогу порівняти ефективність цього методу з клиноподібною резекцією яєчників при лапаротомії.

Гістологічні зміни склерополікістозних яєчників, представлені в таблиці 2, мають місце в обох групах хворих, розбіжності між ними невірогідні (р>0,05).

Порушення в гістологічній картині яєчників - типові для СПКЯ (за даними Т.Я.Пшеничникової, 1990).

Внаслідок проведених досліджень виявлена присутність змін статтевих гормонів в обидвох клінічних групах, яка характеризує нормалізацію роботи гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Ймовірно змінюється рівень естрадіолу та кортизолу в бік зменшення в обидвох групах. Співвідношення ФСГ/ЛГ зростає внаслідок зниження рівня ЛГ і підвищення ФСГ, але вірогідна зміна цих показників відбувається лише у ІІ групі. Гормональні зміни після оперативного втручання в обох групах наведені в таблиці 3.

Виявлені зміни продукції гормонів на 5-6 добу післяопераційного періоду характеризують вірогідно кращий ефект оперативного лікування у II групі хворих (p<0,05).

Базуючись на дослідженнях E.Greenblatt (1993) слід думати, що ендокринні зміни після втручань на яєчниках при СПКЯ, можливо, повязані з активізацією яєчниково-гіпофізарного рефлексу, який можливо уявити наступним чином (малюнок 1).

Механічне порушення капсули призводить до зміни гонадотропної функції гіпофізу, наслідком чого є нормалізація ендокринної функції яєчників. Це припущення підтверджується також нестійким терапевтичним ефектом відновлення ендокринної та генеративної функції яєчників після операції за нашими спостереженням та за даними Т.Я.Пшенічникової (1991).

При аналізі змін у оваріально-менструальному циклі виявлені наступні тенденції (таблиця 4). В І групі 23 пацієнтки (46,0%) не мали порушень менструального циклу. Після операції кількість хворих з нормальним менструальним циклом збільшилась вдвічі.

В ІІ групі до операції незмінний менструальний цикл спостерігався лише у 5 хворих (10,9%), після оперативного втручання у більшості хворих (45 ? 97,8%) другої групи менструальний цикл нормалізувався (p<0.05).

За аналізом наступу вагітності в залежності від наслідків гістологічного дослідження біоптатів яєчникової тканини та ендометрію отримані дані, які наведені у таблиці 1.

Аналізуючи частоту відновлення овуляції в клінічних групах з урахуванням часу ймовірних відмінностей в ранньому післяопераційному періоді не виявлено (р>0,05) (таблиця 5). В той самий час частота наступу вагітності була в 1,8 рази вище у жінок ІІ клінічної групи (p<0.05). Це, можливо, пов'язано з тим, що після ендоскопічного втручання у хворих практично був відсутній реактивний злуковий процес в зоні операції, а також завдяки більш сприятливим гормональним змінам після операції в другій групі хворих. Це підтверджено даними повторної лапароскопії у 5 (10,9%) хворих після лапароскопічної мікрорезекції. Крім того, відновилась чутливість до кломіфену у 7 жінок ( 15,2%).У подальшому частота наступу вагітності в другій клінічній групі також була вірогідно вища (р<0,05), ніж в першій (таблиця 5).

Таким чином, слід віддавати пріоритет більш бережним втручанням, до яких відноситься лапароскопічна мікрорезекція. Крім того, відмітити, що тривалість перебування хворих у стаціонарі після ендоскопічної мікрорезекції у порівнянні з клиноподібною резекцією яєчників під час лапаротомії зменшилась у 2 рази.

Враховуючи різноманітність клінічних форм СПКЯ та труднощі у виборі ефективного методу лікування, нами розроблена та апробована експертна система вибору оптимального лікувального підходу.

Розробка методу прогнозування проводилась на базі результатів обстеження прооперованих хворих II клінічної групи (навчаюча група). На першому етапі дослідження виявлялись статистичні характеристики певних показників та спостерігались закони їх розподілення. На другому етапі вивчались співвідношення окремих фізіологічних параметрів у хворих на СПКЯ.

Кінцевим етапом роботи стало створення експертної системи, яка дозволила інтерпретувати загальноклінічні та клініко-діагностичні показники у хворих на СПКЯ, прогнозувати вибір лікувальної та хірургічної тактики.

В виконаній роботі база знань сформована на електронному носії в кількості понад 160 записів (кожна з яких мала 89 показників). Виконаний математичний аналіз медичної інформації. Дослідження проводились в лабораторії комп'ютерних експертних систем АО “Хартрон” м. Харкова (Генеральний директор, академік Я.Є. Айзенберг).

Підхід до рішення задач орієнтований на ознаки. Кожна ознака маєціну, яка відображає її значимість в процесі виводу, і, в першу чергу, задається те запитання, для якого ціна найвища.

Система ставить ті питання, які вважає важливими, модифікує свої уявлення під час введення відповідей.

Внаслідок роботи були виявлені найбільш інформативні показники по вірогідності наступу вагітності.

За результатами проведеної роботи ймовірність наступу вагітності прогнозується з точністю 91,7%.

Внаслідок дослідження виділені прогностично важливі ознаки, за оцінкою яких даються рекомендації по проведенню того чи іншого виду терапії СПКЯ.

Найбільший вплив на прогноз мали: вік пацієнтки, тривалість захворювання, первинність захворювання, перенесені гінекологічні оперативні втручання, штучні аборти за анамнезом, особливості становлення менструального циклу, характеристика менструацій за кількістю крові, що втрачається, дані УЗД матки і яєчників, ступень ожиріння, гістологічне дослідження ендометрію.

З метою перевірки роботи експертної системи наслідки прогнозування в навчаючій групі зіставлені з результатами прогнозування в контрольній групі із 40 хворих на СПКЯ, що не були включені в основні клінічні групи, і вибір лікування яких визначався за результатами експертної системи (з 68 хворих на СПКЯ на яких перевірялась експертна система порогнозування).

У залежності від прогнозу ця група хворих поділена на три підгрупи:

1) 15 (37,5%) хворих підлягали ендоскопічному втручанню з мікрорезекцією яєчників;

2) 20 (50%) хворих приймали циклічну гормональну терапію (кломіфен с 5 по 9 добу циклу в добовому дозуванні 50-150 мкг, мікрофолін по 25 мг 2 рази на добу з 7 по 13 день циклу, 10000 од. профазі під контролем УЗД фолікулів, прогестерон у другу фазу циклу;

3) 5 (12,5%) хворим була запропонована програма IVF (екстракорпоральне запліднення),

Наслідки проведеного лікування:

1) СПКЯ під час лапароскопії підтверджений у всіх 15 хворих; менструальний цикл відновився у 14 хворих (93,3%), овуляція констатована у 14 (93,3%), вагітність наступила на протязі першого півріччя у 10 (66,7%), на фоні стимуляції овуляції ? у 4 хворих (26,6%), тобто у 93,3% обстежених;

2) з 20 хворих після проведення гормональної стимуляції овуляції менструальний цикл відновився у 19 (95,0%). Овуляція мала місце у 19(95,0%), завагітніли 17 (85,0%) жінок.

3) у 3 хворих (60%) була проведена стимуляція овуляції метродином. Ооцити були виділені у всіх обстежених, вагітність після імплантації ембріону мала місце у 1 (20,0%) жінки;

Таким чином, використання експертної системи прогнозування підтвердило ії ефективність.

Крім того, нами створена експертна система прогнозування необхідності використання гормональної терапії у хворих на СПКЯ після ендоскопічного втручання у хворих II клінічної групи.

Під час обробки даних статистичної карти одержана група прогностично цінних ознак, аналіз свідоцтв яких дозволив прогнозувати необхідність призначення гормональної терапії одразу після втручання з точністю 95,5%.

Навчаюча група - хворі II клінічної групи. 28 пацієнток, хворих на СПКЯ, які не відносилися до ІI клінічної групи, являли собою контрольну групу (з 68 хворих на СПКЯ на яких перевірялась експертна система порогнозування).

Після використання експертної системи прогнозування 12 (42,9%) пацієнткам не була рекомендована гормональна терапія в післяопераційному періоді. 16 (57,1%) одержали після втручання гормональну терапію, спрямовану на стимуляцію овуляції.

При цьому отримані наступні наслідки лікування. У всіх хворих без гормональної післяопераційної терапії менструальний цикл та овуляція відновились, вагітність мала місце у 11 (91,7%) жінок.

У жінок, які одержали гормональну терапію, менструальний цикл відновився у всіх; овуляція відмічена у 15 (93,7%), вагітність настала у 14 (87,5%) хворих.

Таким чином, одержані наслідки підтверджують працездатність цієї експертної системи для рішення питання про необхідність використання гормональної терапії в післяопераційному періоді.

ВИСНОВКИ

1. Ендоскопічна мікрорезекція яєчників із використанням електрокоагулятору при СПКЯ яєчникового генезу вірогідно більш ефективна у відновленні ендокринної та генеративної функцій у порівнянні з клиноподібною резекцією яєчників під час лапаротомії.

2. За катамнестичними даними після операції відновлення оваріально-менструальної функції у хворих після мікрорезекції яєчників також вірогідновище, ніж у хворих після лапаротомічної резекції.

3. Цілком, наступ вагітності після ендоскопічної мікрорезекції яєчників трапляється у 1,8 рази частіше, ніж після клиноподібної резекції при лапаротомії, що зумовлено в значній мірі відсутністю спайкового процесу в малому тазі після ендоскопії та більш сприятливими гормональними змінами.

4. Тривалість перебування хворих у стаціонарі після ендоскопічної мікрорезекції у порівнянні з клиноподібною резекцією яєчників під час лапаротомії зменшується у 2 рази.

5. Можливість наступу вагітності після ендоскопічної мікрорезекції у хворих на СПКЯ оваріального генеза разом з гіперплазією ендометрію вища, ніж у пацієнток з атрофією ендометрію.

6. У жінок, що не завагітніли після ендоскопічної мікрорезеції, зросла чутливість до кломіфену, і після гормональної стимуляції овуляції у частини з них настала вагітність.

7. Застосування експертної системи прогнозування дозволяє індивідуалізувати терапевтичний підхід до лікування СПКЯ та поліпшити ефективність проводеної терапії.

Практичні рекомендації

Хірургічне лікування хворих (лапароскопія чи лапаротомія) на СПКЯ (яєчникова форма) показано після неефективної гормональної терапії.

Пріоритет мусить бути за ендоскопічною мікрорезекцією яєчників, яка дозволяє індивідуалізувати втручання с позиції кількості видаленої тканини яєчника.

Післяопераційна реабілітація хворих після лапароскопічної мікрорезекції мусить базуватися на наслідках гістологічного дослідження яєчників та ендометрія, враховуючи рекомендації експертних систем прогнозування, що дозволить індивідуалізувати лікувально-реабілітаційну тактику.

У післяопераційному періоді, враховуючи повищення чутливості пацієнток до гормональної терапії, рекомендується стимуляція овуляції кломіфеном в індивідуальному дозуванні.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Т.А. Бережна. Порівняльна характеристика ефективності клиновидної резекції яєчників та ендоскопічної мікрорезекції у лікуванні синдрому полікістозних яєчників // ПАГ. - 1998. -№2. - C.106 - 107.

2. До питання патогенезу та лікування синдрому полікістозних яєчників // ПАГ. - 1998. - №6. - C. (співавт. В. І. Грищенко, М. А. Щербина, Д.І.Деміденко та ін., всього 5).

3. Т.А. Бережная. Эндоскопическая микрорезекция в лечении синдрома поликистозных яичников // Врачебная практика. -1998. - №5. - С.68-70.

4. Стимуляция овуляции кломифен-цитратом и эхографический контроль за ростом фолликулов в стимулированных циклах // Конференция молодых ученых медиков Украинской ССР: Тез. док. - Винница, 1989. - С.186-187.

5. Ультразвуковой контроль за ростом фолликулов в стимулированных циклах // Обл. конференция молодых ученых: Тез. док. - Харьков, 1988. - С.25.

6. Сравнительная оценка хирургического воздействия на яичники при эндоскопическом лечении синдрома Штейна-Левенталя // Медицина сегодня и завтра. - Харьков, 1996. - C.215-216.

7. Эндоскопическая микрорезекция в лечении синдрома поликистозных яичников // Актуальные вопросы репродуктологии и криомедицины. - Харьков, 1998. - C. 74-78 (соавт. О.П.Липко).

АНОТАЦІЯ

Бережна Т.А. Порівняльна характеристика ефективності ендоскопічної мікрорезекції та клиноподібної резекції яєчників у лікуванні синдрому полікістозних яєчників із використанням експертної системи прогнозування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет, 1998.

Дисертацію присвячено розробці та апробації ендоскопічної мікрорезекції яєчників, порівнянню її ефективності з клиноподібною резекцією яєчників при лапаротомії.

В роботі вперше розроблена методика ендоскопічної мікрорезекції яєчників із використанням монополярного електрокоагулятора у хворих на СПКЯ, підтверджено її пріоритет перед клиноподібною резекцією внаслідок атравматичного та неінвазивного доступу, а також мінімального пошкодження тканини яєчників, що підвищує лікувальний ефект втручання і не призводить до формування злукової хвороби. Експертна система прогнозування використана вперше для індивідуалізації методу лікування СПКЯ і в розробці відповідних післяопераційних рекомендацій.

Ключові слова: СПКЯ, ендоскопія, мікрорезекція яєчників, монополярний електрокоагулятор, експертна система прогнозування.

АННОТАЦИЯ

Бережная Т.А.. Сравнительная характеристика эфективности эндоскопической микрорезекции и клиновидной резекции яичников в лечении синдрома поликистозных яичников с использованием экспертной системи прогнозирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский государственный медицинский университет, 1998.

Диссертация посвящена разработке и апробации эндоскопической микрорезекции яичников, сравнению ее эффективности с клиновидной резекцией яичников при лапаротомии.

В работе впервые разработана методика эндоскопической микрорезекции яичников с использованием монополярного электрокоагулятора у больных СПКЯ, подтверждено ее преимущество в сравнении с клиновидной резекцией вследствие атравматического и неинвазивного доступа, а также минимального повреждения ткани яичников, что повышает лечебный эффект вмешательства и не приводит к формированию спаечного процесса.

Экспертная система прогнозирования использована впервые для индивидуализации метода лечения СПКЯ и в разработке адекватних послеоперационных рекомендаций.

Ключевые слова: СПКЯ, эндоскопия, микрорезекция яичников, монополярный электрокоагулятор, экспертная система прогнозирования.

ANNOTATION

Bereshnaya T.A. The comparative characteristic of the efficiency of endoscopic microresection and the sphenoidal resection of ovaries in the therapy of the syndrome of polycystic ovaries with use of expert system of prognosis. - Manuscript.

Thesis for a candidat's degree by speciality 14.01.01 - obstetric and gyne cology - Kharkov Medical State University, 1998.

Subject of the manuscript is to design and test ovaries endoscopic microresection, and to compare its efficiency and efficiency of ovaries sphenoidalIts advantages in comparison with sphenoidal resection is prooved atravmatic and becaus of non-invasive admittance and also to minimal destroyment of ovaries tissue, which increases treatment effect of intervention and excludes adhesive process. resection in case of laparotomy.

Ovaries endospic microresection method using monopolar coagulator for PCOD-patients is designed in the present manuscript.

Prognosing expert system was used for the first time to indivilize PCOD treatment method and to design equal recommendations after operation.

Key words: PCOD, endoscopy, microresection of ovaries, monopolar electrocoagulator, prognosing expert system.

Размещено на www.allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.