Загартовування організму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Давно відомо, що здоров'я людини на 10-20% залежить від спадковості, 10-20% - від стану навколишнього середовища, 8-12% - від рівня охорони здоров'я і 50-70% - від способу життя.

Здоровий спосіб життя - це раціональне харчування, заняття спортом, відмова від алкоголю і паління, і багато іншого. Важливу роль відіграє й загартовування.

Загартовування - це науково-обгрунтована система використання фізичних факторів зовнішнього середовища для підвищення опірності організму до простудних та інфекційних захворювань.

Загартовування - обов'язковий елемент фізичного виховання, особливо важливий для молоді, так як має велике значення для зміцнення здоров'я, збільшення працездатності, поліпшення самопочуття, настрою і бадьорості.

Загартовування, як фактор підвищення опірності організму до різних метеорологічних умов, використовувалося з давніх часів.

Будь-яке вдосконалення - це тривала тренування. Отже, загартовування - це своєрідне тренування захисних сил організму, підготовка їх до своєчасної мобілізації.

Загартовування не лікує, а попереджає хворобу, і в цьому його найважливіша профілактична роль. Загартована людина легко переносить не тільки спеку і холод, але й різкі зміни зовнішньої температури, які здатні послабити захисні сили організму.

Головне ж полягає в тому, що загартовування прийнятно для будь-якої людини, тобто ним можуть займатися люди будь-якого віку незалежно від ступеня фізичного розвитку. Загартовування підвищує працездатність і витривалість організму.

Загартовуючі процедури нормалізують стан емоційної сфери, роблять людину більш стриманою, врівноваженою, вони додають бадьорості, покращують настрій. Як вважають йоги, загартовування призводить до злиття організму з природою. Медичних відводів від загартовування немає, тільки гострі гарячкові захворювання,також процедури протипоказані ослабленим людям. Завдання медичного працівника полягає в правильному підборі і дозуванні цих процедур індивідуально для кожної людини. Необхідно дотримуватися ряду правил:

1. Систематичне використання процедур, що гартують у всі пори року, без перерв.

2. Поступове збільшення дози дратівної дії.

3. Врахування вікових та індивідуальних особливостей організму людини.

4.Всі загартовуючи процедури повинні проводитися на тлі позитивних емоцій.

Порушення цих правил призводить до відсутності позитивного ефекту від процедур, що гартують, а іноді і до гіперактивації нейроендокринної системи і подальшого її виснаження.

Принципи загартовування:

Загартовування - це, перш за все, вміле використання досконалих, створених тисячолітньою еволюцією фізіологічних механізмів захисту та адаптації організму. Воно дозволяє використовувати приховані можливості організму, мобілізувати в потрібний момент захисні сили і тим самим усунути небезпечний вплив на нього несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Приступаючи до загартовування, слід дотримуватися наступних принципів:

а) Систематичність використання загартовування. Загартовування організму повинно проводитися систематично, з дня на день протягом усього року незалежно від погодних умов і без тривалих перерв. Краще всього, якщо користування загартовуванням буде чітко закріплено в режимі дня. Тоді в організму виробляється певна стереотопна реакція на застосовуваний подразник: зміни реакції організму на вплив холоду, що розвиваються в результаті повторного охолодження, закріплюються і зберігаються лише при суворому режимі повторення охолоджень. Перерви в загартовуванні знижують придбану організмом стійкість до температурних впливів. У цьому випадку не відбувається швидкої адаптаційної реакції у відповідь. Так, проведення процедур, що гартують протягом 2-3 місяців, а потім їх припинення призводить до того, що загартованість організму зникає через 3-4 тижні, а у дітей через 5-7 днів.

б) Поступовість збільшення сили дратівної дії. Загартовування принесе позитивний результат лише в тому випадку, якщо сила і тривалість дії гартують нарощуватимуться поступово. Не слід починати загартовування відразу ж з обтирання снігом або купання в ополонці. Таке загартовування може принести шкоду здоров'ю. Перехід від менш сильних впливів до сильніших повинен здійснюватися поступово, з урахуванням стану організму і характеру його відповідних реакцій на застосовуваний вплив. Особливо це важливо враховувати при загартовуванні дітей і літніх, а також людей, які страждають хронічними захворюваннями серця, легенів і шлунково-кишкового тракту. На початку застосування процедур, що гартують в організмі виникає певна відповідна реакція з боку дихальної, серцево-судинної і центральної нервової систем. У міру неодноразового повторення цієї процедури реакція на неї організму поступово слабшає, а подальше її використання вже не надає закаливающего ефекту. Тоді треба змінити силу і тривалість впливу гартують на організм.

в) Послідовність у проведенні процедур, що гартують. Необхідна попередня тренування організму більш щадними процедурами. Почати можна з обтирання, ножних ванн, і вже потім приступити до обливань, дотримуючись при цьому принцип поступовості зниження температур. При проведенні загартовування краще за все дотримуватися відомого медичного правила: слабкі подразники сприяють кращому відправлення функцій, сильні заважають йому, надмірні - згубні.

г) Облік індивідуальних особливостей людини і стану його здоров'я. Загартовування має дуже сильний вплив на організм, особливо на людей, що вперше приступають до нього. Тому перш ніж приступати до прийому загартовування, слід звернутися до лікаря. З огляду на вік і стан організму, лікар допоможе правильно підібрати правильний засіб і порадить, як його застосовувати, щоб попередити небажані наслідки. Лікарський контроль під час загартовування дозволить виявити ефективність процедур, що гартують або виявити небажані відхилення у здоров'ї, а також дасть лікарю можливість планувати характер загартовування надалі. Важливим чинником оцінки ефективності загартовування є самоконтроль. Самоконтроль проводиться з урахуванням наступних показників: загальне самопочуття, маса тіла, пульс, апетит, сон.

д) Комплексність впливу природних факторів. До природних факторів зовнішнього середовища, які широко застосовуються для загартовування організму, належать повітря, вода і сонячне опромінення. Вибір процедур, що гартують залежить від ряду об'єктивних умов: пори року, стану здоров'я, кліматичних та географічних умов місця проживання.

Основні методи загартовування:

- Загартовування повітрям.

Повітря - це середовище, постійно оточує людину. Важливою і винятковою особливістю повітряних процедур як загартовування є те, що вони доступні людям різного віку і широко можуть застосовуватися не тільки здоровими людьми, але і страждають деякими захворюваннями. Більш того, при ряді захворювань (неврастенія, гіпертонічна хвороба, стенокардія) ці процедури призначаються як лікувальний засіб. Зазначений вид загартовування треба починати з вироблення звички до свіжого повітря. Велике значення для зміцнення здоров'я мають прогулянки. Загартовувана дія повітря на організм сприяє підвищенню тонусу нервової та ендокринної систем. Під впливом повітряних ванн поліпшуються процеси травлення, удосконалюється діяльність серцево-судинної і дихальної систем, змінюється морфологічний склад крові (у ній підвищується кількість еритроцитів і рівень гемоглобіну). Перебування на свіжому повітрі покращує загальне самопочуття організму, впливаючи на емоційний стан, викликає почуття бадьорості, свіжості. Ефект, що гартує повітря на організм є результатом комплексного впливу ряду фізичних факторів: температури, вологості, напрямку і швидкості руху. Крім того, особливо на березі моря на людину впливає і хімічний склад повітря, який насичений солями, що містяться в морській воді. За температурними відчуттів розрізняють такі види повітряних ванн:

- гарячі (понад 30С);

- теплі (понад 22С);

- індиферентні (21-22С);

- прохолодні (17 - 21С);

- помірно холодні (13-17С);

- холодні (4-13С);

- дуже холодні (нижче 4С).

Треба мати на увазі, що подразнююча дія повітря впливає на рецептори шкіри чим різкіше, тим більше різниця температур шкіри і повітря. Більш виражену дію надають прохолодні і помірно холодні повітряні ванни. Беручи з метою загартовування дедалі більше прохолодні повітряні ванни, ми тим самим тренуємо організм до низьких температур зовнішнього середовища шляхом активації компенсаторних механізмів, що забезпечують терморегуляторний процес. У результаті загартовування в першу чергу тренується рухливість судинних реакцій, які виступають в ролі захисного бар'єру, який охороняє організм від різких перепадів зовнішньої температури. Теплі ванни, не забезпечуючи загартовування, тим не менше роблять позитивний вплив на організм, покращуючи окислювальні процеси. Вологість повітря в поєднанні з коливаннями його температури здатна надавати різний вплив на процеси терморегуляції організму. Від відносної вологості повітря залежить інтенсивність випаровування вологи з поверхні шкіри і легень. У сухому повітрі людина легко переносить значно більш високу температуру, ніж у вологому. Сухість повітря сприяє втраті організмом вологи. Важливе значення при прийомі повітряних ванн має також рухливість повітря (вітер). Вітер впливає на організм загартовування рахунок своєї сили і швидкості, має значення і його напрямок. Він, сприяючи посиленню тепловіддачі організмом, збільшує охолоджуючу силу повітря. Повітряні процедури з метою загартовування можуть застосовуватися або у вигляді перебування одягненої людини на відкритому повітрі (прогулянки, спортивні заняття), або у вигляді повітряних ванн, при яких відбувається короткочасна дія повітря певної температури на оголену поверхню тіла людини. Тривалість повітряних ван - не більше 1-2 хвилин, з поступовим збільшенням до 8-10 хвилин. Прийом повітряних ванн на відкритому повітрі треба починати не раніше, ніж через 1,5-2 години після їжі і закінчувати загартовування 30 хвилин до прийому їжі. Важливою умовою ефективності загартовування на відкритому повітрі є носіння одягу, що відповідає погодним умовам. Одяг повинен допускати вільну циркуляцію повітря.

- Загартовування сонцем.

Сонячні інфрачервоні промені мають яскраво виражену теплову дію на організм. Вони сприяють утворенню додаткового тепла в організмі. У результаті цього посилюється діяльність потових залоз і збільшується випаровування вологи з поверхні шкіри: відбувається розширення підшкірних судин і виникає гіперемія шкіри, посилюється кровотік, а це покращує кровообіг повітряних ванн всіх тканинах організму. Інфрачервоне опромінювання посилює вплив на організм УФ радіації. УФ промені надають переважно хімічну дію. УФ опромінення володіє великим біологічним ефектом:

- воно сприяє утворенню в організмі вітаміну D, який має виражену антирахітичним дію;

- прискорює обмінні процеси;

- під його впливом утворюються високоактивні продукти білкового обміну - біогенні стимулятори.

УФ промені сприяють поліпшенню складу крові, мають бактерицидну дію, підвищуючи тим самим опірність організму по відношенню до застудних та інфекційних захворювань; вони надають тонізуючу дію практично на всі функції організму. Шкіра різних людей має різний ступінь чутливості до сонячного опромінення. Це пов'язано з товщиною рогового шару, ступенем кровопостачання шкіри і здатністю її до пігментації. Сонячні ванни з метою загартовування слід приймати дуже обережно, інакше замість користі вони принесуть шкоди (опіки, тепловий і сонячний удари). Приймати сонячні ванни найкраще вранці, коли повітря особливо чисте і ще не дуже жарко, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу. Кращий час для засмаги: у середній смузі - 9-13 і 16-18 годин, на півдні - 8-11 і 17-19 годин. Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче 18 градусів. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години). Повітряних ванн час прийому сонячних ванн не можна спати! Голова повинна бути прикрита чимось на зразок панами, а очі темними окулярами.

- Загартовування водою.

Потужний засіб, що володіє яскраво вираженим охолоджуючим ефектом, так як її теплоємність і теплопровідність в багато разів більше, ніж повітря. При однаковій температурі вода нам здається холодніше повітря. Показником впливу водних процедур, що загартовують служить реакція шкіри. Якщо на початку процедури вона на короткий час блідне, а потім червоніє, то це говорить про позитивний вплив, отже,фізіологічні механізми терморегуляції справляються з охолодженням. Якщо ж реакція шкіри виражена слабо, збліднення і почервоніння її відсутній - це означає недостатність впливу. Треба знизити температуру води або збільшити тривалість процедури. Різке збліднення шкіри, почуття сильного холоду, озноб і тремтіння свідчать про переохолодження. У цьому випадку треба зменшити холодове навантаження, підвищити температуру води або пришвидшити час процедури. Водні процедури ділять на традиційні та нетрадиційні, або інтенсивні. Вода - загальновизнаний засіб загартовування. Перевага води перед іншими засобами загартовування полягає в тому, що водні процедури легко дозувати. Принцип поступовості найлегше витримати саме при застосуванні води: можна взяти воду тієї температури, яка потрібна в даному випадку, поступово знижуючи її. Існує кілька окремих способів загартовування водою:

- обтирання - початковий етап загартовування водою. Це найніжніша з усіх водних процедур. Його можна застосовувати у всіх віках, починаючи з дитячого. Його проводять рушником, губкою або просто рукою, змоченою водою. Обтирають спочатку верхню половину тіла (руки, шию, груди, спину), насухо витирають її і розтирають сухим рушником до червоного, а потім роблять те ж з нижньою половиною тіла (живіт, поперек, нижні кінцівки). Кінцівки розтирають від пальців до тіла. Тулуб розтирають круговими рухами у напрямку до пахвових і пахових западин. Тривалість процедури не перевищує 4-5 хв., включаючи розтирання тіла. Для обтирання застосовують спочатку прохолодну воду (20-24С), а потім поступово переходять до холодної (нижче 16С).

- обливання - наступний етап загартовування. Воно буває місцеве і загальне. Місцеве обливання - обливання ніг. Для перших обливань доцільно застосовувати воду з температурою близько + 30С, надалі знижуючи її до + 15С і нижче. Після обливання проводиться енергійне розтирання тіла рушником. Загальне обливання треба починати з більш високої температури переважно влітку, а в осінньо-зимовий період треба організувати так, щоб вода охоплювала якомога більшу поверхню тіла, спину, потім груди і живіт, потім правий і лівий бік. Після закінчення - розтерти рушником. Час під струменем 20-40 секунд. Душ діє сильніше, ніж просте обливання. Вода з душу надає масажуючи дію, відчувається як більш тепла.

- душ - ще більш ефективна водна процедура. На початку загартовування температура води повинна бути близько +30-32 С і тривалість не більше хвилини. Надалі можна поступово знижувати температуру і збільшувати тривалість до 2 хв., включаючи розтирання тіла. При гарній ступеня загартованості можна приймати контрастний душ, чергуючи 2-3 рази воду 35-40С з водою 13-20С протягом 3 хв. Регулярний прийом зазначених водних процедур викликає відчуття свіжості, бадьорості, підвищеної працездатності. При купанні здійснюється комплексний вплив на організм повітря, води і сонячних променів. Починати купання можна при температурі води 18-20С і 14-15 з повітря.

- Місцеве загартовування холодом.

Для загартовування рекомендується поряд із загальними застосовувати і місцеві водні процедури. Найбільш поширені з них обмивання стоп і полоскання горла холодною водою, так як при цьому гартуються найбільш уразливі для охолодження частини організму. Обмивання стоп проводитись протягом усього року перед сном водою з температурою спочатку 26-28С, а потім знижуючи її до 12-15С. Після обмивання стопи ретельно розтирають до почервоніння. Полоскання горла проводиться щодня вранці і ввечері. Спочатку використовується вода з температурою 23-25С, поступово кожну тиждень вона знижується на 1-2С та доводиться до 5-10С. В останні роки все більше і більше увагу привертає зимове купання. Зимове купання і плавання впливають практично на всі функції організму. У «моржів» помітно поліпшується робота легень, серця, зростає газообмін, удосконалюється система терморегуляції. Заняття зимовим плаванням треба починати тільки після попереднього тренування загартовування. Купання в ополонці починають, як правило, з невеликої розминки, в яку включають гімнастичні вправи і легкий біг. Перебування у воді триває не більше 30-40 сек. (Для довгостроково займаються - 90 сек.). Плавають обов'язково в шапочці. Після виходу з води проробляють енергійні рухи, тіло витирають рушником насухо і проводять самомасаж.

- Загартовування в парній.

Народний досвід, набутий століттями, свідчить, що лазня є прекрасним гігієнічним, лікувальним і загартовуючим засобом. Під впливом лазневої процедури підвищується працездатність організму і його емоційний тонус, прискорюються відновні процеси після напруженої і тривалої фізичної роботи. У результаті регулярних відвідин лазні зростає опірність організму до простудних та інфекційних захворювань. Перебування в парному відділенні лазні викликає розширення кровоносних судин, посилює кровообіг у всіх тканинах організму. Під впливом високої температури інтенсивно виділяється піт, що сприяє виведенню з організму шкідливих продуктів обміну речовин. Гігієнічні вимоги під час проведення занять. Загартовування організму нерозривно пов'язане з фізичними вправами. Фізичні вправи значно розширюють функціональні можливості всіх систем організму, підвищують його працездатність. Їх оздоровчий і профілактичний ефект пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин.

Специфіка того чи іншого методу загартовування і супроводжуючих його фізичних вправ вимагає особливої форми одягу. При заняттях в літній час одяг складається з майки і трусів, в прохолодну погоду використовується бавовняний або вовняний трикотажний спортивний костюм. Під час занять взимку використовується спортивний одяг з високими теплозахисними та вітрозахисні властивості.

Для забезпечення гігієни тіла при заняттях фізичними вправами необхідно, щоб спортивний одяг був виготовлений з тканин, володіючий наступними властивостями: гігроскопічністю, добре вентилюється, вібростійкістю. загартовування захворювання медицина

Взуття має бути легким, еластичним і добре вентильованим. Воно повине бути зручним, міцним і добре захищати стопу від пошкоджень. Важливо, щоб спортивне взуття і шкарпетки були чистими і сухими, щоб уникнути потертостей, а при низькій температурі повітря - обмороження.

Підвищення стійкості людини до різних несприятливих факторів навколишнього середовища - основне завдання сучасної медицини. У цьому саме і полягає її профілактична спрямованість.

Таким чином, загартовування - важливий засіб профілактики негативних наслідків охолодження організму або дії високих температур. Систематичне застосування процедур, що гартують знижує число простудних захворювань у 2-5 разів, а в окремих випадках майже повністю виключає їх.

Загартовування організму - це формування та вдосконалення функціональних систем, спрямованих на підвищення імунітету організму, що в кінцевому підсумку призводить до зниження «простудних» захворювань.

Загартовування сприятливо діє на весь організм. Загартовані люди менше хворіють, легше переносять захворювання. Доступність засобів загартовування полягає в тому, що вони завжди під рукою, головне в тому, що можна використовувати в тому чи іншому вигляді, у будь-який час року, в будь-яких умовах. Вони не вимагають складної апаратури і спеціальних кабінетів, способи їх застосування в умілих руках не представляють труднощів.

Размещено на Allbest.ru