Розвиток і становлення топографії селезінки людини в ранньому періоді онтогенезу
Час та джерело закладки селезінки у людини. Морфогенез і становлення топографії даного органу в різні вікові періоди ембріонального розвитку, варіанти його голотопії і синтопії. Динаміка зміни форми і розмірів. Час можливого виникнення природжених вад.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.11.2013 |
| Размер файла | 28,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Розвиток і становлення топографії селезінки людини в ранньому періоді онтогенезу
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність проблеми. Оперативні втручання на селезінці та її судинній ніжці у новонароджених та дітей раннього віку в останні роки виконуються досить часто (С.Я. Долецький 1991; Н.Л. Кущ та співавт., 1992).
Значне місце в хірургії раннього віку посідають природжені вади селезінки (агенезія, аплазія, гіпоплазія, додаткова селезінка, додаткова доля селезінки, блукаюча селезінка та ін.), більшість з яких проявляються вже в ранньому грудному віці (Г.А. Баиров та співавт., 1990).
Широке застосування в дитячій хірургії знайшли такі методи дослідження як спленопортографія, селективні вено- і артеріографія, трансумбілікальна спленопортографія, успіх виконання яких в значній мірі залежить від точного знання особливостей топографії і варіантів будови селезінки та її судинної ніжки.
Не дивлячись на чисельні морфологічні, фізіологічні, експериментальні та клінічні, а в останні роки інтенсивні імунобіологічні дослідження, питання про значення селезінки до теперішнього часу є предметом уважного вивчення (Т.С. Смирнова, О.Д. Ягмуров 1993).
Це зумовлено складністю структури, різноманітністю функцій і особливостями її кровопостачання.
Достовірні дані про особливості будови і топографії селезінки в період внутрішньоутробного розвитку вкрай необхідні для вдосконалення існуючих та розробки нових оперативних втручань на селезінці та її судинній ніжці. Разом з тим, аналіз наявних сучасних літературних даних свідчить про те, що цілий ряд теоретично і практично принципово важливих питань, відносно ембріотопографії селезінки вивчені недостатньо.
Таким чином, необхідність вивчення морфогенезу селезінки, становлення її топографії, а також з'ясування морфологічних передумов можливого виникнення природжених вад та варіантів будови і топографії зумовлені потребами практичної медицини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконувалась на кафедрі нормальної анатомії і є фрагментом багаторічних наукових розробок по проблемі «Вивчення розвитку і становлення топографії внутрішніх органів в пренатальному онтогенезі людини для виявлення критичних періодів виникнення природжених вад і варіантів будови з метою морфологічного обгрунтування їх антенатальної корекції та профілактики».
Мета і завдання дослідження. Дане дослідження було розпочате з метою вивчення часу та джерела закладки, закономірностей морфогенезу і становлення топографії селезінки людини протягом всього внутрішньоутробного розвитку від її закладки і до народження. Поставлені слідуючи завдання:
1. Уточнити час та джерело закладки селезінки у людини.
2. Вивчити морфогенез і становлення топографії селезінки людини в різні вікові періоди ембріонального розвитку, встановити варіанти її голотопії і синтопії в процесі розвитку.
3. Прослідкувати динаміку зміни форми і розмірів селезінки, вивчити розвиток її фіксуючого апарату.
4.З'ясувати морфологічні передумови, механізм та джерело, а також час можливого виникнення деяких природжених вад, додаткових селезінок, варіантів будови і топографії органу.
Розв'язання поставлених завдань буде сприяти уточненню і систематизації існуючих в літературі даних про розвиток і становлення топографії селезінки людини протягом ембріонального розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно вивчено морфогенез селезінки людини від її закладки до народження, простежено зміну топографо-анатомічних взаємовідносин з суміжними органами, формування фіксуючого апарату селезінки в процесі ембріонального розвитку. Встановлено зміни форми та розмірів селезінки, виявлені періоди посиленого її росту та відносного його сповільнення в пренатальному онтогенезі. Отримані дані дають можливість встановити основні варіанти топографії селезінки людини в ембріогенезі, їх частоту та відміну від дорослих. Показані морфологічні передумови, які обумовлюють виникнення деяких природжених вад розвитку селезінки. Уточнені та доповнені дані літератури, що стосуються джерела та часу закладки селезінки людини.
Новим з результатів проведеного дослідження є встановлення стадійності розвитку селезінки, що дало можливість виділити три стадії розвитку селезінки у зародковому періоді, а саме: а) зачаткову - без ознак тканинної диференціації; б) стадію тканинної диференціації; в) стадію органної диференціації.
Основні положення дисертації, що виносяться на захист.
закладка селезінки з'являється в кінці 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку у зародків 8,0 - 9,0 мм тім'яно-куприкової довжини у вигляді скупчення клітин мезенхіми задньої брижі шлунку;
у зародковому періоді внутрішньоутробного розвитку закладка селезінки проходить три стадії розвитку:
а) зачаткову;
б) тканинної диференціації;
в) органної диференціації.
зв'язки селезінки з сусідними органами утворюються вже на ранніх стадіях, а в їх товщі до закладки прорастають кровоносні судини і нерви;
природжені вади розвитку виникають в передплідному періоді, коли селезінка розділена чисельними борознами і щілинами нерідко настільки глибокими, що призводить до повного відшнуровування частки органу від материнської закладки.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати поглиблюють і розширюють існуючі уявлення про розвиток і становлення топографії селезінки людини в різні вікові періоди пренатального онтогенезу, полегшують розуміння патогенезу та особливостей перебігу деяких захворювань, які зустрічаються після народження. Результати, отримані в ході виконання даного дослідження, значно розширюють і поглиблюють існуючі уявлення про ембріотопографію селезінки, що дає підстави для тлумачення можливостей деяких відхилень від нормального розвитку.
Одержані дані будуть сприяти виясненню механізму та причин можливого виникнення деяких природжених вад, додаткових селезінок та варіантів її топографії і можуть служити основою для розробки нових методів антенатальної профілактики.
Дані про особливості топографії селезінки в різні вікові періоди пренатального онтогенезу та у новонароджених використовуються в навчальному процесі на кафедрах анатомії людини, топографічної анатомії і оперативної хірургії та дитячої хірургії та в науково-дослідних лабораторіях морфологічних досліджень.
Одним з результатів проведеного дослідження є знахідка морфологічних утворів, які після народження відносяться до природжених вад і інколи потребують оперативного лікування. Одержані уточнені дані з топографії селезінки та її судинної ніжки можуть бути використані дитячими хірургами при лікуванні травмованої селезінки.
Декларація конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Внесок автора в одержанні наукових результатів є основним і полягає у виборі напрямку, обсягу і методів дослідження, постановці мети та формулюванні завдань, аналізі та узагальненні отриманих результатів, обгрунтуванні висновків праці, а також у підготовці наукових даних до публікації.
Виготовлено 19, вивчено і описано 59 серій гістологічних зрізів зародків і передплодів. Виготовлено, вивчено та описано 39 фотографій макро - та мікропрепаратів і пластичних реконструкцій. Шляхом звичайного і тонкого препарування, а також виготовлення топографоанатомічних зрізів вивчено 57 макропрепаратів селезінки та суміжних органів плодів і новонароджених.
Апробація матеріалів дисертації. Результати, отримані по ходу виконання дисертаційної роботи доповідались на підсумкових наукових конференціях співробітників Буковинської державної медичної академії 1992, 1993, 1994, 1995 років, науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження професора М.Г. Туркевича (Чернівці, 1994), ювілейній науковій конференції, присвяченій 50-річчю Чернівецького медичного інституту (Чернівці, 1994), ювілейній науковій конференції молодих вчених Буковини (Чернівці, 1994), науковій конференції, присвяченій 60-річчю від дня народження професора В.М. Круцяка (Чернівці, 1996) та засіданнях обласного відділення наукового товариства АГЕ і топографоанатомів. Фрагменти дисертації були також докладені на I-му Національному конгресі АГЕ і топографоанатомів в м.Івано-Франківську в 1994 році.
Дисертація апробована на спільному засіданні наукової комісії Буковинської державної медичної академії та колективів кафедр нормальної анатомії, гістології і ембріології, оперативної хірургії, факультетської хірургії та обласного відділення наукового товариства анатомів, гістологів і емріологів та НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України 30 травня 1998 року.
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 19 друкованих роботах з яких: 4 - у фахових наукових виданнях, 15 - у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 167 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, розділу 1 - сучасні уявлення про розвиток і становлення топографії селезінки людини в ранньому періоді онтогенезу (огляд літератури), розділу ІІ - матеріалу і методів дослідження і статистичної обробки, розділу ІІІ - результатів власних досліджень, розділу ІУ - обговорення результатів власних досліджень, висновків та списку використаної літератури, що містить 196 джерел, з яких 124 праці авторів країн СНД та 72 іноземних авторів. Робота ілюстрована і документована 49 мікро - та макрофотографіями препаратів та 4 таблицями.
Основний зміст роботи
селезінка вада ембріональний орган
Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведено на 74 серіях гістологічних зрізів зародків і передплодів, а також окремих ділянок
селезінки плодів і новонароджених. Макроскопічними методами вивчено 67 об'єктів.
Матеріал для дослідження отримували з гінекологічних та акушерських відділень клінічних пологових будинків м. Чернівці, а також використовували колекцію серій гістологічних зрізів кафедри нормальної анатомії Буковинської державної медичної академії. Препарати плодів вагою більше як 500,0 г та новонароджених вивчали безпосередньо у обласному дитячому патологоанатомічному відділенні. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс сучасних методів дослідження, що включав виготовлення та вивчення серійних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, препарування, мікро - та макроскопії.
З метою вивчення форми та синтопії сеезінки на ранніх стадіях розвитку використали метод пластичної реконструкції, що дав можливість вивчити взаємовідносини селезінки з оточуючими органами у тривимірному зображенні.
Для виготовлення пластичних реконструкцій користувалися способом С.І. Лебедкина (1914), у модифікації М.Г. Туркевича (1967).
Вік об'єктів визначали за тім'яно-куприковою довжиною (ТКД) та тім'яно-п'ятковою (ТПД) довжиною згідно з таблицями А.А. Заварзина (1939), Б.М. Петтена (1959), Б.П. Хватова, Ю.Н. Шаповалова (1969).
Об'єкти дослідження фіксували у 10-12% розчині формальдегиду на протязі 12-15 днів, після чого їх переносили у 3-5% розчин формальдегиду, де вони й зберігалися.
Враховуючи драглисту консистенцію зародків і передплодів перших двох місяців, що затрудняло проводити їх вимірювання без фіксації, то їх спочатку фіксували на протязі однієї доби у 5-6% розчині формальдегиду.
Серії гістологічних зрізів готовили за загальноприйнятою методикою. До проведення через батарею спиртів препарати тотально фарбували борним карміном, а вже на предметному склі зрізи дофарбовували гематоксилін-еозином, пікрофуксином, та за методом Ван-Гізон.
Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що закладка селезінки з'являєтьсся в кінці 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку у зародків 8,0-9,0 мм довжини. В цей час вона представлена потовщенням шару мезенхімних клітин дорсального мезогастрію розмірами 17 х 30 мкм. Основну масу закладки складають дрібні, круглі, однородні клітини, між якими немає щілин, порожнин, а також кровоносних судин. У зародків 10,0 мм довжини починається тканинна диференціація закладки селезінки з утвореннім по її периферії шару витягнутих клітин, а в центральних відділах з'являється група клітин більш інтенсивно забарвлених. Отримані результати дають підстави вважати, що дорсальний мезогастрій на даному етапі розвитку слід розглядати не просто як задню брижу шлунку. Тут мають місце складні і мало вивчені процеси, пов'язані з закладкою і розвитком селезінки, підшлункової залози, великого сальника і сальникової сумки. Матеріали проведених досліджень дали підстави виділити три стадії розвитку селезінки у зародковому періоді, а саме: зачаткову стадію, стадію тканинної диференціації, стадію органної диференціації. В шарі мезенхіми, що з'єднує закладку з стінкою сальникової сумки з'являються групи клітин типу еритробластів, які слід розглядати як початкову стадію селезінкового васкулогенезу і гемопоезу.
На початку передплідного періоду (передплоди 16,5 - 18,0 мм довжини), що відповідає початку 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку закладка селезінки на всьому протязі з'єднана з дорсальним мезогастрієм, але вже на кінець 7-го тижня починається її відшарування від стінки сальникової сумки. Одночасно в товщі закладки виникають ділянки розрідження мезенхіми з появою тут елементів крові, а в смужці мезенхіми майбутніх воріт утворюються одинокі кров'яні острівці, а клітини мезенхіми, що їх оточують витягуються і з часом служать матеріалом для утворення стінок майбутніх кровоносних судин. В цей же час в центральних відділах закладки продовжуються процеси капіляризації з появою тут клітин полігональної форми, що свідчить про початок виникнення ендотеліальної вистилки внутрішньоорганного судинного русла селезінки.
У передплодів 21,0 - 25,0 мм довжини продовжується процес відшнурування закладки селезінки від стінки малого очеревинного мішка. Одночасно на закладці утворюються різної глибини та форми щілини і борозни, які інколи відділяють полюсні відділи закладки від основної маси органу. В тих випадках коли частки матерінської селезінки, що відділилися не забезпечуються достатнім кровопостачанням, вони розсмоктуються, що добре видно на серійних гістологічних зрізах, а в випадках збереження повноцінної васкулярізації відшнуровані частки материнської селезінки з часом можуть перетворюватися у додаткові селезінки, що нерідко зусрічаються після народження. Форма закладки селезінки описуваного віку була трикутною з довжиною 600 і шириною 180-200 мкм.
Будова закладки селезінки на 8-му тижні внутрішньоутробного розвитку (передплоди 26,0 - 31,0 мм довжини) швидко змінюється. В цей час в її центральних відділах зменшується кількість щільно розташовних клітин, на фоні збільшення кількості розгалужених у вигляді сітки щілин, що заповнені мегалобластами. Без сумніву названі щілини являються первинною внутрішньоорганною судинною системою селезінки. Одночасно, групи клітин, що лежать по периферії закладки, витягуються в довжину, орієнтуючись паралельно її поверхні, що свідчить про початок формування капсули.
У передплодів 31,0 - 40,0 мм довжини (9-й тиждень) закладка селезінки ніби нафарширована великою кількістю без'ядерних еритроцитів. В цей час у її ворота починають проростати великі судинні стовбури, які розгалужучись в органі, утворюють велику кількість тонкостінних судин. Основна маса селезінки на описуваній стадії розвитку складається з об'ємних клітин, які у передплодів 40,0 - 42,0 мм довжини в центральних відділах закладки утворюють тоненькі відростки у вигляді ніздрюватої сітки. На відміну від попередньої стадії розвитку верхній полюс селезінки наближається до лівої частки печінки та лівого наднирника, що дає привід виділити в органі три синтопічних поля: шлункове, печінкове та наднирникове.
На кінець передплідного періоду (передплоди 46,0 - 79,0 мм довжини) селезінка повністю відмежована від стінки малого перитонеального мішка, залишаючись зв'язаною з ним за допомогою смужки мезенхіми області майбутніх воріт. Останні в цей час вперше вони мають вигляд неглибокої борозни, в яку вступає селезінкова артерія. На 11-му тижні внутрішньоутробного розвитку довжина селезінки дорівнює 2 мм, товщина 1 мм і ширина - 2 мм. Капсула селезінки в цей час слабо розвинута і утворена одним шаром плоских витягнутих клітин, які місцями групуються в тяжі, що спрямовані в глибину органу. Зростання маси селезінки здійснюється за рахунок збільшення кількості проросших кровоносних судин, трабекул і кров'яних острівців.
На початку плідного періоду відмежована селезінка лежить в лівому підребер'ї у замкнутому просторі, що обмежений ззаду ніжками діафрагми, лівою ниркою та наднирником, зверху - лівою часткою печінки і реберно-діафрагмальною пазухою, зсередини - дном шлунку та стінкою малого перитонеального мішка, а знизу - товстою кишкою. Верхній полюс селезінки лежить ближче до хребтового стовбура, а нижній - ближче до ребрової дуги. В цей час в селезінці можна виділити дві поверхні, два краї та два полюси. Найбільшу площу займає верхня поверхня, яка дорівнювала довжині поздовжньої осі органу. Вона завжди була повернута до нижньої поверхні лівої частки печінки, через що її слід називати печінковою. На цю особливість топографії селезінки початку плідного періоду звернув увагу Д. Худайбердыев (1984). Верхній полюс селезінки ні в одному спостереженні не мав щілин і борозен, а нижній - завжди виглядав зазубреним. З віком обидва полюси і край селезінки згладжуються за рахунок зменшення кількості щілин і борозен, через що, чим менший вік дитини, тим селезінка виглядає більш зазубреною і тим більше шансів зустріти додаткові селезінки. В більшості спостережень селезінка проектується від рівня IX ребра до нижнього краю XI ребра.
Воротами селезінки прийнято називати щілину на її вісцеральній поверхні де входять та виходять кровоносні судини та нерви, що утворюють селезінкову ніжку. Форма та розміри останньої залежать від характеру розгалуження кровоносних судин та особливостей фіксуючого апарату. Слід розрізняти довгі та вузькі, короткі та широкі судинні ніжки. Якщо довжина ніжки перевищує її ширину, то в таких випадках ворота селезінки слід називати компактними. В більшості спостережень елементи судинної ніжки рівномірно розподілялися по всій довжині воріт, а інколи входили в орган, ніби двома рядами. Ці знахідки дали підстави вважати, що кількість селезінкових воріт може коливатися від 2-х до 4-х. Якщо на початку плідного періоду вага селезінки становила 8 мг, то вже наприкінці 5-го місяця вона дорівнювала 12 мг, що вказує на активізацію гістогенетичних процесів.
На кінець плідного періоду селезінка межує з лівою реброво-діафрагмальною пазухою, шлунком, наднирником і підшлунковою залозою, а також ободовою кишкою.
Топографія селезінки новонароджених суттєво не відрізняється від її топографії в пізньому плідному періоді. Верхній її полюс знаходиться на рівні від YIII міжребрового проміжку до нижнього краю XI ребра. У суб'єктів брахіморфної статури селезінка лежить більш вертикально.
На всіх вивчених препаратах селезінка лежала інтраперитонеально, за виключенням воріт, куди очеревина ніколи не заходила, а переходила на сусудні органи, утворюючи зв'язки. У новонароджених фіксуючий апарат селезінки представлений тоненькими, короткими листками очеревини, що нагадують плівку. В більшості випадків селезінка мала три постійних і три непостійних зв'язки. До постійних ми віднесли шлунково-селезінкову, діафрагмально-селезінкову та діафрагмально-ободову. До не постійних зв'язок слід віднести ті, які не завжди зустрічаються, а саме: підшлункову-селезінкову, селезінково-ниркову і селезінково-ободову. При широкій і короткій грудній клітині мала місце мінімальна кількість зв'язок, а при видовженій грудній клітині завжди зустрічалися і додаткові зв'язки. Відмічені особливості будови фіксуючого апарату селезінки залежать від характеру і швидкості її відмежування від дорсального мезогастрію та вторинного зрощення закладки з парієтальною очеревиною.
Форма селезінки на протязі внутрішньоутробного періоду розвитку змінюється від трикутної до овальної. Що стосується розмірів селезінки новонароджених, то на більшості вивчених препаратів співвідношення поздовжніх та поперечних її розмірів у різних об'єктів були неодинаковими. Селезінки у жіночої статі були меншими, ніж у чоловічої статі. Довжина селезінки новонароджених дорівнює 46,1 мм, ширина - 30,1 мм і товщина - 15,5 мм. Вага селезінки описуваного віку сягала 9,6 гр. Співвідношення ваги селезінки новонароджених до загальної ваги тіла становить в середньому 0,3% - 0,4%. Протягом першого року життя вага селезінки зростає в 10 разів.
Капсула, трабекули та лімфатичні фолікули у новонароджених розвинуті досить слабо і продовжують розвиватись на протязі перших років після народження.
Таким чином, другій період внутрішньоутробного розвитку селезінки характеризується формуванням її як органу в цілому, хоча навіть і після народження процеси її розвитку, росту та ускладнення будови ще довго продовжуються. Під впливом несприятливих факторів може затримуватись розвиток окремих компонентів селезінки, які відстаючи або випереджаючи свій ріст, дають в дефінітивному стані різні варіанти і відмінності форми, положення, розмірів, а інколи призводять до виникнення деяких природжених вад та варіантів топографії. В цьому плані, на першому місці по частоті виникнення ембріональних порушень форми селезінки є часточкова селезінка. Починаючи вже з передплідного періоду нами знайдено чисельні борозни і щілини на краях та поверхнях органу, які інколи були настільки глибокими, що мало місце повне відшнурування частки органу від основної його маси.
Другим джерелом виникнення додаткових селезінок можуть бути надлишково закладені ділянки селезінкової тканини, що розкидані по стінці сальникової сумки, а також на органах, що межують з закладкою селезінки. Ці, розкидані ділянки селезінкової тканини проходять стадію фізіологічної редукції, яка може сповільнюватись, або навіть повністю зупинятись під впливом негативних зовнішних і внутрішніх факторів. Нередуковані до народження ділянки селезінкової тканини, маючи повноцінну васкуляризацію і являються морфологічною основою для утворення додаткових селезінок, хоча можуть розсмоктуватись і на протязі перших років життя.
Таким чином, проаналізувавши результати проведених власних ембріологічних досліджень про розвиток і становлення топографії селезінки в ранньому онтогенезі та у новонароджених, і, співставивши їх з даними літератури, можна зробити слідуючі висновки:
Висновки
1. Закладка селезінки вперше виявлена у зародків 8,0 - 9,0 мм довжини.
2.У зародковому періоді внутрішньоутробного розвитку можна виділити три стадії рзвитку селезінки:
зачаткову;
тканинної диференціації;
органної диференціації.
3.У внутрішньоутробному періоді закладка селезінки не межує безпосередньо з діафрагмою, відділена від неї лівою часткою печінки, через що її верхню поверхню правильніше називати не діафрагмальною, а печінковою.
4.Ріст і становлення топографії селезінки на різних етапах внутрішнбоутробного розвитку здійснюється асинхронно по строках та інтенсивності.
5.У першій половині пренатального періоду онтогенезу артерії та вени селезінки розвиваються значно раніше ніж інші морфологічні компоненти органу, що свідчить про їх визначальну роль на даній стадії розвитку.
6. Протягом другої половини внутрішньо-утробного розвитку в селезінці переважають процеси розвитку строми, а структурна організація та розвиток паренхіми продовжуються і після народження.
7. Однією з морфологічних особливостей розвитку селезінки є утворення щілин та вирізок на її поверхні в процесі відмежування закладки від стінки малого перитонеального мішка, що нерідко призводить до повної фрагментації органу з утворенням додаткових селезінок.
8. Типи воріт селезінки залежать від характеру входження та розгалуження елементів судинної ніжки, до складу якої в половині спостережень входить і хвіст підшлункової залози. Ми розрізняємо ворота поверехневі та глибокі, компактні та широкі, однорядні, двохрядні та багаторядні.
9.У новонароджених селезінка характеризується вираженою індивідуальною мінливістю, яка проявляється різноманітністю форми, розмірів, маси, скелетотопії та синтопії.
10. Зв'язковий апарат селезінки у плодів та новонароджених розвинутий досить слабо, і після народження дитини продовжує розвиватися.
11. Морфологічною базою для виникнення природжених вад селезінки є порушення процесів фізіологічної редукції надлишково закладеної селезінкової тканини.
Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації
1. Луканьова С.М., Луканьов Л.Г., Лютик М.Д. Декілька зауважень про особливості ембріонального розвитку фіксуючого апарата селезінки // Вісник проблем біології і медицини. -1997. - №16. - С. 27 - 29.
2. Луканьова С.М. Розвиток і становлення топографії воріт селезінки в ранньому онтогенезі людини // Вісник проблем біології і медицини. 1998. - №8. - С. 86-89.
3. Луканьова С.М. Розвиток і становлення топографії зв'язок селезінки людини в ранньому періоді онтогенезу // Буковинський медичний вісник -1997. - №1. - С. 44 - 45.
4. Лютик С.М., Шумко Б.І. Деякі зауваження щодо механізму виникнення акцісорних селезінок // Буковинський медичний вісник. - 1998. - №1. - С. 116-119.
5. Лютик С.М., Лютик М.Д. До питання про спленоз. // Матеріали наукової конференції «Вчені Буковини - народній охороні здоров'я». - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1994. - С. 215.
6. Круцяк В.М., Кокощук Г.І., Лютик С.М. Деякі морфологічні дані про походження акцісорних селезінок. // «Актуальні питання морфології». - Івано-Франківськ: медична академія МОЗ України. - 1994. - С. 96-97.
7. Лютик С.М. До питання про вади розвитку селезінки та ембріологічні передумови їх виникнення // Матеріали наукової конференції «Актуальні проблеми морфогенезу». - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1994. - с. 114-115.
8. Лютик С.М., Лютик М.Д., Свістонюк І.У. Ембріональний васкулогенез селезінки // Матеріали наукової конф. «Молоді науковці - охороні здоров'я.» - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1994. - С. 69-70.
9. Лютик С.М. До питання про «постспленектомічний гіпоспленізм» // Матеріали наукової конф.» Молоді науковці - охороні здоров'я.» - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1994. - С. 69.
10. Лютик С.М. Розвиток і структурні перетворення судин селезінки людини в ранньому онтогенезі // Біологія, медицина, екологія. Тези наук. конф. - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1996. - С. 48.
11. Лютик С.М., Скурчанський П.М., Шумко Б.І. Розвиток і топографія селезінкової вени в ранньому періоді онтогенезу людини // Біологія, медицина, екологія. Тези наук. конф. - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1996. - С. 70.
12. Лютик С.М. Архітектоніка кровоносних судин селезінки в ембріональному періоді розвитку // Матеріали наукової конф.» Актуальні проблеми морфогенезу». - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1996. - С. 206.
13. Лютик С.М. Топографоанатомічні особливості селезінки плодів та новонароджених // Матеріали наукової конф. «Актуальні проблеми морфогенезу.» - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1996. - С. 206-207.
14. Лютик С.М. Ембріональний розвиток фіксуючого апарата селезінки // Матеріали наукової конф. «Актуальні проблеми морфогенезу.» - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1996. - С. 286-288.
15. Лютик С.М. Ембріотопографія селезінки в ранньому онтогенезі людини // Матеріали наукової конф. «Актуальні проблеми морфогенезу». - Чернівці: БДМА МОЗ України. - 1996. - С. 113-114.
16. Лютик С.М. Декілька зауважень про механізм виникнення деяких природжених вад селезінки // «Актуальні питання хірургії». Матеріали науково-практичної конференції Київ-Хмельницький-Вінниця. - 1997. - С. 152-153.
17. Луканьова С.М., Лютик М.Д., Скурчанський П.М., Шумко Б.І. Хірургічна анатомія селезінкової вени новонароджених // «Актуальні питання хірургії». Матеріали науково-практичної конференції Київ-Хмельницький-Вінниця. - 1997. - С. 153-155.
18. Лютик С.М. Деякі особливості топографії селезінки плодів // Хист. - 1997. - №1. - С. 130 - 133.
19. Косевич Я., Лютик С., Ментей Т., Рябий С. До питання механізму можливого виникнення спленозу. // 2-й Міжнародний конгрес студентів і молодих вчених. Матеріали наукової конференції, Тернопіль: - 1998. - С. 50 - 51.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасна клініка потребує точних відомостей про вікову анатомічну мінливість органів та систем людини. Особливості будови і становлення топографії клубово-сліпокишкового сегмента в перинатальному періоді онтогенезу. Закономірності вікової анатомії органів.
автореферат [43,4 K], добавлен 07.03.2009Історія відкриття вірусу імунодефіциту людини. Збільшення лімфатичних вузлів, розмірів печінки і селезінки, порушення темпів фізичного розвитку у людей з ВІЛ-інфекцією. Зміст теорій про походження ВІЛ. Найбільше вражені ВІЛ-інфекцією регіони України.
контрольная работа [5,3 M], добавлен 02.06.2019Мікрогемоциркуляторні зміни в печінці щурів з експериментальним цирозом після дії дозованої кріогепатодеструкції. Введення екстрактів кріоконсервованих фрагментів печінки і селезінки та при їхньому спільному застосуванні. Їх спільне застосування.
автореферат [47,0 K], добавлен 09.03.2009Будова лімфатичного мікроциркуляторного русла приносових пазух людини, відмінності топографії та морфометричні параметри. Напрямки відтоку лімфи від комірок решітчастого лабіринту. Шляхи розповсюдження запальних і пухлинних процесів та діагностика.
автореферат [41,0 K], добавлен 29.03.2009Еволюційні зміни та індивідуальний розвиток статевої системи. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди. Детальне вивчення їх морфологічної, цитологічної та анатомічної будови. Кровопостачання та іннервація статевих органів.
реферат [86,5 K], добавлен 21.11.2016Епідеміологія, види профілактики, а також основні екологічні чинники захворювань пародонта. Індивідуальні профілактичні заходи у різні вікові періоди. Правила планування індивідуальної програми профілактики захворювань пародонта у різні вікові періоди.
презентация [14,2 M], добавлен 04.10.2014Розвиток особливості серцево-судинної системи. Вікові зміни серцево-судинної системи, погіршення роботи серцевого м'яза, зменшення еластичності кровоносних судин. Стан серцево-судинної системи впродовж старіння. Обмеження рухової активності людини.
реферат [25,6 K], добавлен 09.09.2009Анатомія зовнішніх та внутрішніх статевих органів жінки. Закладка даних органів у період внутрішньоутробного розвитку; розвиток у період новонародженості і дитинства. Особливості статевого дозрівання в підлітковому віці. Менопауза і настання старості.
контрольная работа [17,2 K], добавлен 18.10.2014Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди. Семіотика порушень фізичного розвитку, визначення і методи його оцінки. Закономірності збільшення основних антропометричних показників у дітей.
реферат [59,9 K], добавлен 12.07.2010Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.
автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009Предмет, завдання та методи геронтології - розділу біології і медицини, який вивчає процеси старіння людини. Розгляд вікових змін організму та смерті людини як підсумку онтогенезу. Особливості функціонування органів та систем у людей похилого віку.
презентация [5,4 M], добавлен 01.03.2014Характеристика збудника натуральної віспи, його переважна локалізація в організмі людини. Головні шляхи передачі захворювання. Основні симптоми натуральної віспи, періоди розвитку захворювання, його перебіг, особливості діагностування та лікування.
презентация [3,2 M], добавлен 06.04.2015Ступень вираженості структурних змін у легенях, що виникають під впливом гіпергравітації у різні вікові періоди. Профілактика морфологичних змін у лененях. Використання в авіації імерсійного методу фізичного захисту і фармакологічної корекції глутаргином.
автореферат [58,2 K], добавлен 07.03.2009Морфологія положення або руху тіла людини з позицій законів механіки. Умови збереження рівноваги тіла і ступінь його стійкості. Фактори впливу діючих сил на людину та методи визначення її центра тяжіння. Центр об`єму тіла та динаміка питомої ваги.
реферат [574,1 K], добавлен 15.09.2010Внесок вчених України в розвиток терапевтичної стоматології, цілі та задачі пропедевтичного курсу. Вивчення будови зуба, топографії тканин і утворень зуба. Гістологія емалі, цементу та дентину. Анатомо-фізіологічні особливості органів порожнини рота.
реферат [24,3 K], добавлен 16.12.2012Основні методи фізіологічних досліджень. Індивідуально набуті форми вищої нервової діяльності. Класифікація умовних рефлексів. Сигнальні системи людини. Функціональна асиметрія великого мозку. Нейрофізіологічні основи психічної діяльності людини.
курсовая работа [384,0 K], добавлен 20.01.2011Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.
автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009Фундаментальні праці загальних патологів, мікробіологів, епідеміологів і інфекціоністів. Логічно реконструйовано найважливіші етапи генезису, становлення і розвитку концепції щодо заразливих хвороб на прикладі сибірки. Проблеми боротьби з інфекціями.
автореферат [65,2 K], добавлен 21.03.2009Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.
реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.
автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
