Стан серцево-судинної системи у дітей, які перенесли анте- та інтранатальну гіпоксію, і його патогенетична корекція

Показаннями до призначення мілдроната були ознаки постгіпоксичної міокардіодистрофії у новонароджених із зниженням показників центральної гемодинаміки при збереженні механізмів ауторегуляції мозкового кровообігу, що виключає необхідність застосування вазоактивних лікувальних засобів.

Вихідний стан церебральної гемодинаміки відповідав особливостям серцевого викиду у рамках компенсаційно-пристосовчуючих механізмів ауторегуляції МКО, тобто індекси Поурцелота ПМА, СМА були нижчі за групу контролю, що віддзеркалює адаптаційне зростання об'ємного мозкового кровообігу в умовах зниження УО. Під впливом даного лікування на тлі позитивного інотропного кардіоефекту тонус великих церебральних судин вірогідно підвищувався, тобто ауторегуляція МКО зберігалася.

Підвищення RI мало p < 0,001 як для передньої, також і середньої мозкових артерій. При цьому динаміка Vs, Vd була менш виразною, ніж їх співвідношення (Vs - Vd)/Vs і для СМА збільшення Vs (p > 0,05) відбувалося при незмінній Vd, для ПМА - збільшення Vs (p < 0,001) відбувалося на тлі невірогідного зростання Vd. Важливо, що переважала динаміка систолічного компоненту, що свідчить про первинний вплив препарату на кардіогемодинаміку і підкреслює вторинний характер церебральних ангіореакцій. Отже, мозкова гемодинаміка ставала адекватною до нового стану центральної гемодинаміки, яка, в свою чергу, була наслідком нормалізації контрактильної функції міокарда лівого шлуночка. Застосування мілдронату не супроводжувалося вірогідною зміною показників венозного відтоку.

Гемодинамічна картина у легеневій артерії відрізнялася від такої у великому колі кровообігу. Мало місце початкове зменшення Vs (p > 0,05), Vp (p > 0,05), PI (p < 0,05), збільшення Pm (p > 0,05). Співвідношення АТ/RVЕТ залишалося у межах вікової норми, віддзеркалюючи наявність нормального середнього пульмонального тиску.

Під впливом застосування мілдронату обидва об'ємних показника (УО, ХО) високовірогідно зростали, причому якраз до ступеня вікової норми. При цьому це відбувалося більш енергетично економно, що відображалося у нормалізації ЧСС, зменшенні (p < 0,01) фракцій викиду та скорочення, хоча вони залишалися вищі за групу контролю, проте ступінь цієї гіперкінезії не перевищував адаптаційний рівень. Зростали усі кінетичні показники аортальної гемодинаміки, при цьому високодостовірно Vp, Pm, Pp, RI, PI.

Під впливом даного лікування на тлі нормалізації ЧСС спостерігалася чітка тенденція до нормалізації як швидкості ранньодіастолічного наповнення шлуночків, також і швидкості кровоплину, що обумовлений систолою передсердь.

Вихідні показники коронарного кровообігу свідчили про захисне збільшення вінцевого кровоплину. За таких умов мілдронат не призводив до вірогідних змін показників вінцевого кровообігу. Наприкінці курсу метаболічної фармакотерапії індекси гемодинаміки для ПКА та ЛКА залишалися аналогічними з початковими даними. Отже, мілдронат не знищує початкову адаптаційну реакцію коронарного кровообігу, що позитивно його характеризує для застосування у новонароджених під час їх постгіпоксичної адаптації. На ЕКГ високодостовірної позитивної динаміки зазнавала кінцева частина шлуночкового комплексу. На жаль, вірогідного впливу мілдронату на процеси внутрішньошлуночкової провідності за умов первинно порушеної провідності на рівні волокон Пуркіньє нами не спостерігалося.

Будь-яких побічних дій мілдронату нами не зареєстровано у жодного новонародженого, що свідчить про безпечність цієї метаболічної терапії і можливість широкого її застосування в неонатології.

Таким чином, визначено вплив різних форм анте- та (або) інтранатальної гіпоксії на стан різних ланок кардіоцереброваскулярної системи та їх взаємозв'язок у дітей протягом неонатального періоду, в катамнезі у віці 1 та 3 років, у дітей 10-14 років, розкриті головні ланки патогенезу цих гемодинамічних порушень та запропоновані схеми як гемодинамічної, також і метаболічної їх корекції у новонароджених.

Висновки

Анте- та (або) інтранатальна гіпоксія займає провідне місце в генезі порушень кардіоцереброваскулярної системи новонароджених. Необхідно проводити індивідуальний гемодинамічний аналіз стану різних ланок серцево-судинної системи з урахуванням їх співвідношення та за показаннями гемодинамічну і метаболічну корекцію порушень.

У новонароджених, які перенесли ізольовані форми гіпоксії або легку змішану гіпоксію, переважає гіперкінетичний тип функціонування центральної гемодинаміки, а при важкому кисневому недопостачанні - гіпокінетичний.

Зниження показників насосної функції серця у новонароджених, які перенесли важку гіпоксію, відбувається за рахунок як дійсного пригнічення контрактильності, також і підвищення судинного опору. Явища пульмональної гіпертензії у дітей з антенатальною гіпоксією превалюють над групою інтранатальної її форми та максимальні при важкій змішаній гіпоксії.

Вірогідне прискорення темпів діастолічного розслаблення лівого шлуночка має місце при легкій змішаній гіпоксії. Середньоважка анте- та інтранатальна гіпоксія призводить до зменшення “діастолічного резерву” міокарда правого шлуночка та перехідного синдрому з боку трансмітрального кровоплину. При важкій гіпоксії діастолічна дисфункція міокарда обох шлуночків проявляється у вигляді уповільнення транстрикуспідального та трансмітрального кровообігу.

При середньоважкій гіпоксії ангіоспазм спостерігається з боку правої коронарної артерії при внутрішньоматковому її генезі та з боку лівої коронарної артерії при інтранатальному кисневому голодуванні. У новонароджених із змішаною середньоважкою гіпоксією має місце ангіодилятаційна спрямованість для обох артерій, при важкій гіпоксії - достовірне зниження тонусу правої коронарної артерії. У катамнезі через 3 роки до порушень вінцевого кровоплину призводила лише змішана гіпоксія.

Змішана анте- та інтранатальна гіпоксія вносить чітку питому вагу в розвиток міокардіодистрофії у дітей 10-14 років та обумовлює порушення кардіоваскулярної системи на 6,5 %.

У дітей, які перенесли різни форми анте- та (або) інтранатальної гіпоксії, спостерігаються різнонаправлені гемодинамічні зміни з боку цереброваскулярного кровообігу: ангіоспазм, ангіодилатація, гіперкінетично-гіперволюмічний тип кровообігу, міжпівкулева асиметрія церебрального кровоплину та застій у венах. Найбільші порушення цереброваскулярної гемодинаміки притаманні новонародженим з важкою змішаною гіпоксією, що проявляється на тлі дезауторегуляції церебрального кровообігу зменшенням церебральної перфузії та міжпівкулевою асиметрією.

У новонароджених із середньоважкою та важкою змішаною гіпоксією спостерігається високовірогідний ангіоспазм інтракраніальних артерій головного мозку, тоді як у дітей з ізольованими формами кисневого недопостачання зміни індексу судинної резистентності недостовірні. Адаптаційна цереброваскулярна реакція ангіодилятації більш характерна новонародженим з гострою гіпоксією, ніж дітям, котрі перенесли хронічну внутрішньоматкову її форму. Якщо артеріальні порушення в неонатальному періоді у дітей, які перенесли анте- та (або) інтранатальну гіпоксію, переважають над венними, то венозні домінують при катамнестичному обстеженні у подальшому.

Зміни індексу судинної резистентності є одним із критеріїв диференційної діагностики різних варіантів постгіпоксичного набряку головного мозку. Так, для цитотоксичного набряку типовим є його збільшення, тоді як для вазогенного набряку - його зменшення. Адаптаційне значення реакції вазодилятації, що спрямована на збільшення мозкового кровообігу має кількісні обмеження й при зниженні індексу Поурцелота до 0,50 та нижче стає патофізіологічною базою вазогенної церебральної осмопатології.

В умовах вихідного церебрального ангіоспазму ніфедипін може призводити до надмірної церебральної ангіодилятації, а цинаризин нормалізує судинний тонус, що свідчить про більш високий ступінь безпеки застосування останнього. Зазначений ефект ніфедипіна може бути корисним при необхідності збільшення мозкового кровообігу, але потребує ретельного ангіологічного контролю для запобігання переходу адаптаційної реакції до вазогенного набряку головного мозку. Ніфедипін в добовій дозі 0,1-0,2 мг/кг маси тіла внутрішньо не призводить до небажаних побічних ефектів.

Позитивна інотропна дія мілдронату виявляється в умовах первинного зниження показників центральної гемодинаміки у новонароджених на тлі збереження механізмів ауторегуляції церебрального та коронарного кровообігу. Препарат добре переноситься дітьми і в добовій дозі 50 мг/кг маси тіла внутрішньо не призводить до побічних дій.

Практичні рекомендації

Для ранньої діагностики порушень стану кардіоцереброваскулярної системи у новонароджених, які перенесли анте- та (або) інтранатальну гіпоксію, та своєчасної їх патогенетичної корекції необхідно проводити комплексний гемодинамічний її аналіз із урахуванням співвідношення різних ланок (мозковий інтра- та екстракраніальний артеріальний кровоплин, венозний церебральний відтік, центральна, внутрішньосерцева гемодинаміка, включаючи коронарну, а також контрактильно-релаксаційна здатність міокарда обох шлуночків).

Для диференціації цитотоксичного та вазогенного постгіпоксичного набряку головного мозку новонароджених нейросонографію доцільно доповнювати цереброваскулярною допплєрографією з аналізом індексу судинної резистентності Поурцелота в басейні великих церебральних артерій. У випадку його збільшення до 0,75 та вище, на тлі дифузної гіперехогеності паренхіми головного мозку, діагностують цитотоксичний набряк, а у випадку його зниження до 0,5 та нижче - вазогений набряк.

Для визначення порушень вінцевого кровоплину рекомендовано застосовувати методику коронарної допплєрографії з урахуванням значень індексу Поурцелота в басейні правої та лівої коронарних артерій. Порушення коронарної гемодинаміки діагностують у випадку зниження індексу Поурцелота до 0,55 та нижче або збільшення його до 0,7 та вище.

З метою ранньої діагностики релаксаційних порушень міокарда лівого та правого шлуночків у дітей, які перенесли анте- та (або) інтранатальну гіпоксію, необхідно проводити аналіз трансмітрального та транстрикуспідального кровообігу із визначенням темпів діастолічного розслаблення.

Застосування антагоністів кальцію в неонатології повинне бути диференційованим та супроводжуватися ретельним клініко-гемодинамічним контролем безпечності та ефективності фармакотерапії. Показанням для застосування цинарізину (у добовій дозі 6 мг/кг маси тіла у 3 приймання внутрішньо під час годування дитини) є ізольований церебральний ангіоспазм. Показанням для використання ніфедипіну (у добовій дозі 0,1-0,2 мг/кг маси тіла у 2 приймання внутрішньо після годування дитини) є генералізований ангіологічний синдром, котрий включає церебральний ангіоспазм, пульмональну гіпертензію, уповільнення темпів діастолічного розслаблення правого та (або) лівого шлуночків, підвищення діастолічного артеріального тиску та електрокардіографічні ознаки субендокардіальної ішемії.

Кардіометаболічний препарат мілдронат (у добовій дозі 50 мг/кг маси тіла внутрішньо у 3 приймання за 20-30 хвилин до годування дитини) рекомендується застосовувати у новонароджених під час їх постгіпоксичної адаптації в умовах зниження показників центральної гемодинаміки.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

Кривопустов С.П. Допплерехографічний аналіз коронарної гемодинаміки у новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1995. - №2. - С. 8-10.

Кривопустов С.П. Гемодинамічний аналіз кардіоваскулярної системи новонароджених, які перенесли анте- та інтранатальну гіпоксію // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1995. - №1-2. - С. 68-69.

Кривопустов С.П. Серцева недостатність у новонароджених дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. - №2. - С. 5-10.

Кривопустов С.П. Досвід застосування мілдронату у фармакокорекції постгіпоксичних порушень серцево-судинної системи у новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. - №5-6. - С. 43-45.

Кривопустов С.П. Анализ коронарного кровообращения у новорожденных после анте- и интранатальной гипоксии // Український кардіологічний журнал. - 1996. - №3 (дод.). - С. 123-124.

Кривопустов С.П. Клініко-інструментальна динаміка стану кардіоцереброваскулярної системи у новонароджених у період постгіпоксичної адаптації // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1997. - №1-2. - С. 75-78.

Кривопустов С.П. Неонатальні аспекти застосування мілдронату // Український кардіологічний журнал. - 1997. - №5. - випуск ІІ - С. 77-79.

Кривопустов С.П. Ефективність застосування цинарізіну в фармакотерапії цереброваскулярних розладів у новонароджених // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1997. - №4. - С. 39-41.

Кривопустов С.П. Порівняльний аналіз застосування антагоністів кальцію в фармакотерапевтичній корекції постгіпоксичних станів у новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №1. - С. 5-9.

Кривопустов С.П. Оптимізація фармакотерапії гіпоксичних уражень центральної нервової системи у новонароджених за даними ультразвукових методів дослідження // Український вісник психоневрології. - 1995. - Т.3, вип.3 (7). - С. 95-96.

Кривопустов С.П. Способ диагностики нарушений коронарного кровообращения у новорожденных с помощью допплерэхографии // Педиатрия. Журнал им. Н. Сперанского. - 1995. - №3. - С. 49-50.

Кривопустов С.П., Волосовець О.П., Герасімчук І.В. Допплерехографічні параметри церебрального кровообігу у здорових немовлят // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1994. - №1. - С. 49.

Пролапс мітрального клапана у дітей / В.М. Сідельников, А.Я. Кузьменко, О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - №4. - С. 3-5.

Сідельников В.М., Кривопустов С.П. Шляхи підвищення ефективності та терапії постгіпоксичних станів у новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - №5. - С. 24-25.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Значення L-карнітину в фармакотерапії міокардіодистрофії у дітей // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1997. - №1-2. - С. 73-75.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Нові підходи до неінвазивного аналізу контрактильної функції лівого шлуночка у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №4. - С. 16-17.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Цереброваскулярна ауторегуляція у дітей в нормі та при патології: сучасні діагностичні підходи та клінічне значення // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №6. - С. 11-16.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Порушення вінцевого кровотоку у дітей різного віку під впливом перинатальної гіпоксії та екотоксичних чинників // Український кардіологічний журнал. - 1997.- №6. - випуск ІІ - С. 69-71.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Аналіз питомої ваги анте-, інтранатальної гіпоксії та екологічних факторів у розвитку дистрофії міокарда у дітей старшого віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №2. - С. 62 - 64.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Удосконалення кардіологічної допомоги школярам // Українські медичні вісті. - 1997. - Т. 1, №2-3 (57-58). - С. 76.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Сучасні підходи до консервативного лікування природжених та набутих захворювань серцево-судинної системи у дітей // Медичні перспективи. - 1998. - Т. ІІІ, №2. - С. 37-40.

Особливості діагностики, клініки та лікування захворювань серця у дітей // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної і психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи: Посібник / В.М. Сідельников, О.П. Волосовець, А.Я. Кузьменко, С.П. Кривопустов / Під ред. О.М. Лук'янової. - К.: Чорнобильінтерінформ, 1997. - С. 63-78.

Кривопустов С.П. Значение ультразвуковых методов исследования в опти-мизации фармакотерапии постгипоксических состояний у новорожденных // ІІІ Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1995. - С. 256-258.

Кривопустов С.П. Функциональное состояние миокарда правого и левого желудочков у новорожденных, перенесших гипоксию по данным эхо- и допплерэхокардиографии // ІІІ Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1995. - С. 258-259.

Кривопустов С.П. Анализ цереброваскулярной гемодинамики у новорожденных, перенесших гипоксию по данным допплерэхографии // ІІІ Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1995. - С. 260-261.

Кривопустов С.П. Оценка состояния коронарного кровообращения у новорожденных методом ультразвуковой допплерграфии // ІІІ Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1995. - С. 261-262.

Кривопустов С.П. Застосування циннаризіну з метою корекції порушень церебрального та коронарного кровообігу у новонароджених, які перенесли анте- та інтранатальну гіпоксію // Збірка наукових праць “Школа академіка О.І.Черкеса // ідеї, розвиток, перспектива”. - Київ, 1994. - С. 128.

Кривопустов С.П., Гнатко О.П., Волосовець О.П. Нейросонографічне обсте-ження новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію // ІІ Щорічна збірка наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1994. - С. 234-235.

Сидельников В.М., Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Ультразвуковые методы в диагностике невоспалительных поражений миокарда у детей // ІІІ Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1995. - С. 275-276.

Кривопустов С.П. Дифференциальная диагностика цитотоксического и вазогенного отека головного мозга у новорожденных по данным нейросонографии и цереброваскулярной допплерэхографии // ІV Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1997. - С. 158-159.

Кривопустов С.П. Применение милдроната у новорожденных с постгипоксическим поражением сердечно-сосудистой системы // ІV Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1997. - С. 160-161.

Кривопустов С.П. Эхо- и допплерэхографический контроль применения нифедипина у новорожденных, перенесших анте- и интранатальную гипоксию // ІV Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1997. - С. 161-162.

Дзюба О.Л., Волосовец А.П., Кривопустов С.П. К вопросу о значении ультразвуковых методов исследования в педиатрической клинике // ІV Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1997. - С. 149-150.

Сідельников В.М., Волосовець О.П., Кривопустов С.П. Ультразвукове дослідження головного мозку та церебральної гемодинаміки у дітей // ІV Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”. - Кривий Ріг, 1997. - С. 226-233.

Підсумки та перспективи розвитку дитячої кардіоревматології України на порозі нового тисячоліття/ В.М. Сідельников, А.Я. Кузьменко, О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов // Материалы конференции педиатров Украины “Педиатрия на рубеже ХХ и ХХІ столетий. - Днепропетровск. - 1996. - С. 128-132.

Кривопустов С.П. Сучасні підходи до діагностики постгіпоксичних уражень кардіоваскулярної системи у новонароджених // Тези доповідей VІ Конгресу СФУЛТ. - Одеса. - 1996. - 9-14 вересня 1996. - С. 71.

Кривопустов С.П. Роль допплерехокардіографії як методу гемодинамічного контролю в реабілітації порушень кардіоваскулярної системи у дітей дошкільного віку // Матеріали Пленуму науково-медичного товариства дитячих лікарів “Реабілітація в педіатрії”. - Київ - Тернопіль. - 1995. - С. 46-47.

Кривопустов С.П. Гострі порушення церебрального кровообігу у новонароджених, які перенесли анте- та інтранатальну гіпоксію // Тези ІІ Української науково-практичної конференції з невідкладної допомоги “Актуальні питання невідкладної допомоги”. - Одеса. - 18-21 червня 1994. - С. 177.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Райош В.М. Ультразвукова діагностика інтравентрикулярних геморагій у новонароджених, які перенесли гіпоксію // Тези ІІ Української науково-практичної конференції з невідкладної допомоги “Актуальні питання невідкладної допомоги”. - Одеса. - 18-21 червня 1994. - С. 168.

Кривопустов С.П. Клініко-інструментальна оцінка стану серцево-судинної системи у новонароджених, які перенесли анте- та інтранатальну гіпоксію // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю кафедри терапії - 1 Київської медичної академії післядипломної освіти “Актуальні проблеми внутрішньої патології та післядипломної підготовки лікарів-терапевтів”. - Київ. - 1996. - С. 168-170.

Кривопустов С.П. Фармококоррекция острых нарушений церебральной и коронарной гемодинамики у недоношенных, перенесших перинатальную гипоксию // Тези науково-практичної конференції неонатологів та акушер-гінекологів України “Актуальні проблеми невиношування, інтенсивного виходжування та лікування передчасно народжених дітей”. - Київ. - 23-25 травня 1995. - С. 95-96.

Кривопустов С.П. Эхо- и допплерэхокардиографическое исследование сердечно-сосудистой системы у новорожденных, перенесших анте- и интранатальную гипоксию // Материалы симпозиума, посвященного 150 - летию кафедры факультетской терапии УГМУ. - Киев. - 22-23 сентября 1994. - С. 68.

Динамика нейросонографических синдромов у новорожденных, перенесших анте- и (или) интранатальную гипоксию, на протяжении неонатального периода / Сидельников В.М., Кривопустов С.П., Волосовец А.П. и др. // Тези доповідей Першого Конгресу Української Асоціації спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як пацієнт”. - Харків. - 21-23 травня 1997. - С. 53.

Кривопустов С.П. Ультразвуковой гемодинамический контроль фармакотерапии нифедипином постгипоксических состояний у новорожденных // Тези доповідей Першого Конгресу Української Асоціації спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як пацієнт”. - Харків. - 21-23 травня 1997. - С. 49.

Сидельников В.М., Кривопустов С.П., Волосовец А.П. Состояние сердечно-сосудистой системы у новорожденных, перенесших анте- и интранатальную гипоксию // Тезисы докладов Международной научно-практической конференции “Клинические и морфологические критерии перинатальной патологии”. - Донецк. - 12-13 октября 1994. - С. 30-31.

Кривопустов С.П. Актуальные вопросы терапии нарушений коронарного кровообращения у детей // Тезисы докладов Украинской научно-практической конференции “Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и психическими заболеваниями”. - Харьков. - 15-16 марта 1995. - С. 58-59.

Перелік умовних скорочень

Анотація

Кривопустов С.П. “Стан серцево-судинної системи у дітей, які перенесли анте- та інтранатальну гіпоксію, і його патогенетична корекція”. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, 1998.

Дисертацію присвячено питанням дослідження стану серцево-судинної системи у дітей різного віку, які перенесли антенатальну та інтранатальну гіпоксію. При обстеженні 495 дітей із використанням, зокрема, допплєрехографії, вказано її вплив на різні ланки серцево-судинної системи - мозковий кровоплин, центральну, коронарну гемодинаміку, контрактильність і релаксаційну здатність міокарда обох шлуночків. Запропоновані показання та схеми застосування ніфедипіну, цинаризину, мілдронату у новонароджених під час їх постгіпоксичної адаптації.

Ключові слова: гіпоксія, діти, допплєрехографія, мілдронат, ніфедипін, новонароджені, серцево-судинна система, цинаризин.

Кривопустов С.П. “Состояние сердечно-сосудистой системы у детей, которые перенесли анте- и интранатальную гипоксию и его патогенетическая коррекция ”. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца МЗ Украины, г. Киев, 1998.

Дисертация посвящена вопросам изучения состояния сердечно-сосудистой системы у детей различного возраста, которые перенесли антенатальную и интранатальную гипоксию. При обследовании 495 детей с использованием, в частности, допплерэхографии, показано ее влияние на различные звенья сердечно-сосудистой системы - мозговой кровоток, центральную, коронарную гемодинамику, контрактильность и релаксационную способность миокарда обоих желудочков. Предложены показания и схемы применению нифедипина, циннаризина, милдроната у новорожденных во время их постгипоксической адаптации.

Ключевые слова: гипоксия, дети, допплерэхография, милдронат, нифедипин, новорожденные, сердечно-сосудистая система, циннаризин.

Krivopustov S.P. The state of cardiovascular system in the children who have suffered from ante- and intranatal hypoxia and its pathogenetic correction. Manuscript.

The Thesis for seeking of Scientific Degree of the Doctor of Medical Science on specialty 14.01.10 - Pediatrics. - National Medical University named after A.A. Bogomoletz, the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 1998.

The Thesis is dedicated to the investigation of the cardiovascular system's state in children of different ages who have a history of ante- and intranatal hypoxia. After having investigated 495 children with the use of Dopplerechography, in particular, its influence on different parts of cardiovascular system - cerebral blood flow, central, coronary hemodynamics, contractility and relaxative properties of both ventricles' myocardium was proved. The indications and regimes of Nifedipine, Cinnarizine and Mildronat use in newborns during posthypoxic adaptation were suggested.

Key words: hypoxia, children, Dopplerechography, Mildronat, Nifedipine, newborns, cardiovascular system, Cinnarizine.

Размещено на Allbest.ru