Віддалені наслідки воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловіків у ґенезі порушень сексуального здоров'я та їх корекція

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКАРІВ

УДК 616.69-008.1-085-06:616.831-001.31-058.65

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата медичних наук

ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ ВОЄННОЇ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ У ЧОЛОВІКІВ У ГЕНЕЗІ ПОРУШЕНЬ СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

Спеціальність 14.01.16 - психіатрія

АРТАМОНОВ ОЛЕГ ВАЛЕНТИНОВИЧ

Харків - 1998

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському інституті удосконалення лікарів.

Науковий керівник:

Кришталь Валентин Валентинович, доктор медичних наук, зав. кафедрою медичної сексології та медичної психології Харківського інституту удосконалення лікарів.

Офіційні опоненти:

Михайлов Борис Володимирович, доктор мед. наук, професор кафедри психіатрії Харківського інституту удосконалення лікарів;

Табачніков Станіслав Ісакович, доктор мед. наук, професор, зав. кафедрою психіатрії та психотерапії факультету удосконалення лікарів Донецького державного медичного університету.

Провідна установа - Національний медичний університет, кафедра психіатрії.

Захист відбудеться "9" грудня 1998 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої Ради Д 64.609.01 при Харківському інституті удосконалення лікарів за адресою: 3100076, Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту.

Автореферат розіслано "9" листопада 1998 р.

Учений секретар спеціалізованої Ради, доктор медичних наук І.А. Григорова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Воєнна закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ) посідає істотне місце серед травм воєнного часу. За даними В.І. Головкіна зі співавт. (1990), ознаки ушкодження головного мозку відзначаються у 76 % усіх потерпілих із травмами та пораненнями внаслідок вибуху. У період так званих локальних конфліктів, у тому числі під час бойових дій в Афганістані, частота закритих ушкоджень головного мозку ще більш зросла. При цьому та обставина, що воєнні травми взагалі зустрічаються в осіб молодого, найактивнішого віку, а черепно-мозкова травма особливо часто спричиняє інвалідність і різні болісні прояви, котрі порушують процеси адаптації як у суспільстві, так і в сім'ї, зумовлює не тільки медичне, а й велике соціальне значення досліджуваної проблеми (В.Д. Деменко, 1973-1990; В.І. Головкін, 1990, та ін.).

Актуальність теми дослідження. Ті чи інші наслідки перенесеної черепно-мозкової травми відзначаються у багатьох потерпілих: за даними різних авторів - від 22 до 80 % (Л.О. Бадалян, 1984; Ю.В. Зотов із співавт., 1988; Z. Kalіsky et al, 1985). Лікування віддалених наслідків ЗЧМТ, особливо при зниженні працездатності і соціальної адаптації хворих, пов'язано із значними труднощами і далеко не завжди є досить ефективним (А.П. Ромоданов, 1986; А.І. Нягу, Н.Н. Привалова, 1988; B.L. Rіshetol, 1985). Здобута в умовах бойових дій травма дуже часто є й психотравмою, яка спричиняє психологічну дезадаптацію хворих, у тому числі і з дружиною, у зв'язку з чим зазначена категорія хворих потребує допомоги не тільки невропатолога, але й психотерапевта.

Залежно від характеру, локалізації й ступеня вираженості посттравматичних структурних змін у речовині головного мозку у віддалений період травми може розвиватися цілий ряд клінічних синдромів - психопатологічний, вегетативно-судинний, нейроендокринний та ін. У значної частини хворих ці синдроми супроводжуються сексуальними порушеннями, патогенетичні й клінічні прояви яких до цього часу вивчено недостатньо (А.Г. Казарян, 1981; В.В. Кришталь, 1990).

Відомо, що сексуальним розладам у чоловіків присвячено безліч праць як вітчизняних, так і іноземних авторів, в яких докладно висвітлено різні аспекти проблеми. Проте патогенез цих порушень при травматичній хворобі головного мозку і зв'язок сексуальної дисгармонії подружньої пари з віддаленими наслідками воєнної черепно-мозкової травми у чоловіка залишаються недослідженими. Тим часом вивчення залежності виникнення подружньої дисгармонії не тільки від порушення сексуальної функції чоловіків, а й від ряду інших зумовлених наслідками ЗЧМТ розладів чимало важить не тільки для визначення механізмів розвитку сексуальної дисгармонії, а й для розробки ефективних механізмів її діагностики та корекції при досліджуваній патології, яка стає причиною фізичної та духовної неповноцінності подружжя і врешті-решт нерідко призводить до розпаду сім'ї.

Таким чином, актуальність теми дисертації зумовлюється великим значенням розглядуваної проблеми, що лежить на межі неврології, психіатрії та медичної сексології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Харківського інституту удосконалення лікарів за темою: "Соціальні, психологічні, біологічні фактори в етіології та патогенезі, корекції та профілактиці порушень сексуального здоров'я".

Мета і завдання роботи. Мета дослідження - на основі системного підходу до вивчення механізмів розвитку порушень сексуального здоров'я при віддалених наслідках воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловіків виявити основні закономірності формування сексуальної дисгармонії подружньої пари за даної патології у чоловіка і розробити систему її корекції.

Відповідно до зазначеної мети в роботі було поставлено такі завдання.

1. Вивчити причини та умови виникнення порушень сексуальної функції у чоловіків у віддалений період черепно-мозкової травми, здобутої під час бойових дій.

2. Виявити патогенетичні механізми та клінічні появи зазначених порушень при різних синдромах травматичної хвороби мозку у чоловіків, які перенесли воєнну ЗЧМТ, і розробити критерії диференціальної діагностики наявних розладів.

3. Встановити причини, умови розвитку, клінічні особливості дисгармонії подружньої пари, в якій у чоловіка мають місце віддалені наслідки воєнної черепно-мозкової травми.

4. Визначити диференціально-діагностичні критерії різних варіантів подружньої дисгармонії при досліджуваній патології у чоловіків.

5. Розробити систему корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари при віддалених наслідках ЗЧМТ у чоловіка, здобутої в умовах бойових дій.

Наукова новизна роботи. Уперше виявлено причини, клінічні особливості та патогенетичні механізми розвитку сексуальної дисфункції у чоловіків при різних синдромах віддалених наслідків воєнної ЗЧМТ - психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних. Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як перелічених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

На основі системного аналізу сексуальної гармонії з урахуванням ролі гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, яка має місце в період бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних та біологічних чинників її забезпечення виявлено закономірності розвитку різних варіантів сексуальної дисгармонії подружньої пари при досліджуваній патології у чоловіка і розроблено систему коригуючих дій при кожному з цих варіантів.

Практична цінність роботи полягає у виявленні клінічних особливостей сексуальних порушень у чоловіків при різних синдромах віддалених наслідків воєнної ЗЧМТ і проявів сексуальної дисгармонії подружньої пари за цієї патології у чоловіка. Практичну значущість мають також запропоновані критерії диференціальної діагностики істинних та уявних сексуальних розладів у чоловіків з віддаленими наслідками воєнної закритої черепно-мозкової травми, які враховують, окрім клінічних проявів віддалених наслідків травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних), відмінності особистості і сексуальних проявів у хворого та його дружини, рівень соціальної, психологічної та сексуально-поведінкової адаптації подружжя та їхньої обізнаності в питаннях психогігієни статевого життя, що дає змогу правильно розробити диференційовану систему корекції сексуальної дисгармонії. Запропонована система корекції різних варіантів подружньої дисгармонії, які розвиваються за даної патології у чоловіків, дозволяє досягти досить високого терапевтичного ефекту.

Особистий внесок дисертанта. Планування та здійснення всіх досліджень виконано дисертантом. За період з 1993 по 1996 р. автором проведено клінічне, електрофізіологічне, клініко- та експериментально-психологічне обстеження 135 подружніх пар, в яких чоловіки дістали закриту черепно-мозкову травму в бойових умовах. У 105 сім'ях спостерігалася сексуальна дисгармонія. Усім хворим особисто автором було надано лікувальну та консультативну допомогу, усім подружнім парам проведено психотерапевтичну корекцію дисгармонії. Автором було визначено диференціально-діагностичні критерії, розроблено патогенетично обґрунтовані методи корекції та профілактики порушень сексуального здоров'я за досліджуваної патології. Статистичну обробку здобутих у дослідженнях результатів проведено виключно автором.

Апробація і впровадження результатів роботи у практику. Матеріали дисертації доповідалися на Харківській обласній науково-практичній конференції молодих учених-медиків (1994 р.). За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей (усі в періодичних виданнях).

Результати проведеного дослідження впроваджено у клінічну практику госпітальних відділень Харківської міської клінічної психоневрологічної лікарні N 15, у педагогічний процес на кафедрі медичної психології та медичної сексології і на кафедрі загальної та дитячої неврології Харківського інституту удосконалення лікарів.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 148стор. машинопису і складається з оглядової глави, присвяченої аналізу сучасного стану досліджуваної проблеми, 5 глав власних досліджень, заключення, висновків та додатків (36 стор.). Матеріали дисертації ілюструються 20 таблицями. Бібліографічний список включає 206 джерел, у тому числі 44 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ. ЗДОБУТІ РЕЗУЛЬТАТИ

З метою вивчення впливу віддалених наслідків воєнної закритої черепно-мозкової травми на сексуальне здоров'я подружжя нами було обстежено 135 подружніх пар, в яких чоловіки брали участь у воєнних діях у Афганістані і перенесли закриту черепно-мозкову травму.

Більшість обстежених подружніх пар належали до однакових вікових груп і перебували в найпрацездатнішому молодому віці.

Давність перенесеної травми у більшості хворих становила від 5 до 10 років, причому привертає увагу той факт, що в контрольній групі найчастіше мали місце наслідки ЗЧМТ, перенесеної 15-16 років тому.

До комплексу проведених досліджень входило клінічне обстеження хворих чоловіків та їхніх дружин: вивчення соматичного, неврологічного, урологічного, психічного статусів, спеціальне сексологічне обстеження, додаткові дослідження (краніографія, ЕЕГ, Ехо-ЕГ, РЕГ). Крім того, було здійснено клініко-експериментальне психологічне обстеження подружжя.

Для виявлення причин і умов розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари при віддалених наслідках воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловіка було застосовано системно-структурний аналіз сексуальної гармонії, розроблений В.В. Кришталем (1985), і структурний аналіз сексуальних розладів за Г.С. Васильченком (1967, 1977).

Тип статевої конституції чоловіків визначали за векторною шкалою Г.С. Васильченка (1977), тип статевої конституції жінок - за шкалою І.Л. Ботнєвої (1983). Для вивчення стану сексуальної функції хворих та їхніх дружин застосовували питальники "Сексуальна функція чоловіків" (СФЧ) та "Сексуальна функція жінок" (СФЖ). Психосексуальні типи чоловіка і жінки та їхню невідповідність у подружній парі вивчали за методикою С.С. Лібіха (1990), типи сексуальної мотивації подружжя - за Г.С. Васильченком (1983).

При експериментально-психологічному обстеженні хворих та їхніх дружин використовували патохарактерологічний діагностичний питальник, розроблений А.Е. Личко із співавт. (1983); 16-факторний особистісний питальник Р. Кеттела (1950); метод кольорових уподобань М. Люшера в модифікації Л.М. Собчик (1990); крім того, у всіх хворих виявляли усереднений коефіцієнт Шипоша. Міжособистісні відносини досліджували за допомогою тесту багатоаспектної квантифікації міжособистісних відносин Т. Лірі (1957) у модифікації Г.С. Васильченка, Ю.А. Решетняк (1977).

Електроенцефалографічне дослідження проводили на 8-канальному приладі ЕЕ 84-2-05. Відведення електродів було біполярним між точками ОР, ОТ, РТ, ТГ, що відповідає потилично-тім'яному, потилично-скроневому, лобно-тім'яному та лобно-скроневому відведенням. За функціональні проби правили гіпервентиляція та світлова стимуляція. Реоенцефалографію здійснювали на 4-канальному апараті Реограф р 4-02 з використанням відведень з двох боків - лобно-соскоподібного (ЕМ) і соскоподібно-потиличного (ОМ). Калібрувальний сигнал встановлювали в межах 10-15 мм.

Серед обстежених подружніх пар було виділено три групи. До першої ввійшли 78 (57,14 %) пар із сексуальною дисгармонією, в яких у чоловіків спостерігалося порушення потенції, зумовлене їхнім основним захворюванням - віддаленими наслідками черепно-мозкової травми. Другу групу склали 27 (21,11 %) пар із сексуальною дисгармонією, яка була наслідком психологічної, соціально-психологічної дезадаптації подружжя і недостатньою обізнаністю у питаннях психогігієни статевого життя. У третій групі, що налічувала 30 (22,15 %) подружніх пар, незважаючи на наявність травматичної хвороби мозку у чоловіка, сексуальної дисгармонії не спостерігалося), ця група була обстежена як контрольна.

Згідно з клінічними проявами віддалених наслідків воєнної черепно-мозкової травми і механізмом розвитку сексуальних розладів у чоловіків першу групу подружніх пар було поділено на три підгрупи: до 1-ої ввійшли 44 (6 %) пари, в яких розлад сексуальної функції у чоловіків був зумовлений наявними в них психопатологічними порушеннями, до 2-ої - 23 (30,5 %) пари, де порушення потенції чоловіка були пов'язані з вегетативно-судинним синдромом, і до 3-ої - 11 (14,4 %) пар, в яких сексуальна дисфункція у чоловіків виникала внаслідок нейроендокринних порушень.

У другій групі подружніх пар було виділено дві підгрупи, в яких у чоловіків також мали місце психопатологічні та вегетативно-судинний синдроми, проте дисгармонія в 1-ій підгрупі була спричинена психологічною та соціально-психологічною дезадаптацією (15 пар, або 56,10 %), а у 2-ій (12 пар, 30,9 %) - низьким рівнем обізнаності у питаннях психогігієни статевого життя і пов'язаною з цим сексуально-еротичною дезадаптацією подружжя. На дві підгрупи було розбито також і контрольну групу подружніх пар: 1-шу склали 17 (56,9 %) пар, де в чоловіків переважали психопатологічні порушення, 2-гу - 13 (44,9 %) пар із вегетативно-судинними порушеннями у чоловіків.

У чоловіків першої групи подружніх пар переважала тяжка і середньої тяжкості травма - у 65 чоловіків (83,4 %), у решти груп травми здебільшого були легкі або середньої тяжкості.

Вивчення давності сексуальної дисгармонії у обстежених подружніх пар показало, що найтривалішою вона була в 1-й підгрупі першої групи, тобто в тих випадках, коли зумовлювалася порушенням потенції чоловіка внаслідок наявності в нього психопатологічного синдрому. Найменше тривала дисгармонія у подружжя другої групи, в яких вона була пов'язана з соціально-психологічною дезадаптацією та дезінформацією.

З віком подружжя давність дисгармонії зростала. Найчастіше дисгармонія розвивалася, коли давність травми становила від 5 до 10 років.

Проведені дослідження показали, що при нормальному загальному фізичному та психічному розвитку більшості обстежених хворих більш ніж у половини - 56,7 % чоловіків психосексуальний розвиток виявився порушеним, найчастіше - уповільненим у 35 (13 %) або дисгармонійним у 14 (10 %). Більш ніж у 1/3 чоловіків (46,13 %) був затриманим і психосексуальний розвиток. Дружини хворих переважно розвивалися нормально. Асинхронії статевого розвитку, найчастіше поєднані, виявлялися у 54,14 % чоловіків.

При вивченні соматичного статусу у 62 (5 %) чоловіків (з них у всіх хворих 2-ої підгрупи другої групи) і 14 (8 %) жінок було виявлено артеріальну гіпер- або гіпотензію, майже у 1/3 32 (5 %) чоловіків першої групи діагностовано застійний простатит і у всіх чоловіків 3-ої підгрупи першої групи визначалися симптоми, характерні для ендокринно-обмінних порушень (хвороба Іценка-Кушинга, нейротрофічні порушення, порушення водно-сольового обміну). У жінок не було виявлено соматичних захворювань, здатних послабити сексуальну функцію.

Неврологічне обстеження показало, що у всіх хворих чоловіків мала місце вельми поліморфна розсіяна органічна симптоматика (симптом Манна, обмеження руху очних яблук, асиметрія носо-губних складок, патологічні рефлекси Россолімо, Бабінського, Штрюмпеля, координаторні порушення тощо), а у 11 (7) % обстежених позначалася вогнищева неврологічна (пірамідна) симптоматика і порушення функцій черепних нервів частіше за верхньостовбуровим типом. При цьому практично у всіх хворих діагностувалося по два чи три неврологічні синдроми, один з яких був провідним у клінічній картині, визначаючи перебіг травматичної хвороби мозку. Серед жінок у 29+-6 % спостерігалися легкі вегетативні порушення.

Серед преморбідних рис у чоловіків 1-ої та 2-ої підгруп першої групи подружжя переважали експлозивні риси характеру, в 3-ій підгрупі - врівноважений характер. У другій групі найчастіше зустрічалися тривожно-помислові риси, а в контрольній чоловіки з врівноваженим, спокійним характером становили понад половину 60 (10 %) обстежених. Серед дружин хворих у першій і третій групах також переважали особи з врівноваженим характером, а у другій групі - жінки з тривожно-помисловими рисами.

У психічному статусі у всіх чоловіків спостерігалися ті чи інші психопатологічні прояви, найчастіше гіпотимічний (21(11 %), астенічний синдром - 14 (10 %), психопатизація за експлозивним типом - 20 (11 %) та епілептоідний синдром - 14 (11 %). При цьому в першій групі у чоловіків позначалися експлозивний, дисфоричний, астенічний, гіпотимічний синдроми, у другій найчастішими були гіпотимічний та істеричний, а у третій приблизно однаково часто зустрічалися усі синдроми, за винятком істеричного, якого не виявлено в жодного з чоловіків. У жінок перших двох груп мали місце невротичні розлади, що розвилися як реакція на захворювання чоловіка, порушення міжособистісних відносин з ним і сексуальну дисгармонію. Здебільшого це були істеричні прояви, особливо у другій групі подружніх пар. У контрольній групі невротичні реакції у жінок зустрічалися в поодиноких випадках.

У клінічній картині сексуальних розладів у чоловіків першої групи переважали поєднані порушення: гіполібідемія, гіпоерекція та їх сполучення з передчасним сім'явипорскуванням, нерідкою була також гіпооргазмія, особливо у 3-ій підгрупі цієї групи. У другій групі у хворих також відзначалися гіполібідемія та гіпооргазмія, проте вони мали відносний характер і першорядного значення набувала психосексуальна незадоволеність. У жінок обох груп спостерігалися зниження лібідо та гіпооргазмія відносного характеру, а у 37+-7 % із них внаслідок тривалої дисгармонії розвивалася сексуальна аверсія. Окрім зазначених порушень хворі та їхні дружини зазнавали психосексуальної незадоволеності.

Системно-структурний аналіз стану сексуальної гармонії у наших подружніх пар дав змогу встановити в обох основних групах поєднане ураження компонентів та складових сексуальної гармонії. При цьому в першій групі подружніх пар причиною порушення сексуальної гармонії було стрижневе (3-го ступеня) ураження психічної (в 1-ій підгрупі) та нейрогуморальної (у 2-ій та 3-ій підгрупах) складових її біологічного компонента. У подружніх пар другої безпосередньою причиною дисгармонії стало стрижневе ураження психологічного і соціально-психологічного компонента (в 1-ій підгрупі) та інформаційно-оцінної складової соціального компонента (у 2-ій підгрупі). Порушення соціального й психологічного компонентів в першій групі і біологічного компонента, особливо психічної його складової, у другій, відповідало 1-2-му ступеню, сприяючи виникненню дисгармонії і посилюючи її перебіг.

Системно-структурний аналіз сексуальної гармонії у третій, контрольній групі подружніх пар показав, що послаблення в них якогось із компонентів було ізольованим і не досягало ступеня патологічного, не порушуючи, таким чином, подружньої гармонії.

У більшості обстежених в усіх групах - 64(13 % чоловіків) і 62 (10 % жінок) був середній тип статевої конституції, проте в основних групах досить значний відсоток - 7 (2 %) складали чоловіки із слабкою статевою конституцією, у першій групі лише 8 чоловіків належали до сильного її типу, тоді як у контролі чоловіки із сильною статевою конституцією становили 33(12 %, а слабка відзначалася лише у двох чоловік.

У цілому всебічне клінічне обстеження чоловіків дало змогу установити такі особливості перебігу та проявів травматичної хвороби мозку при воєнній черепно-мозковій травмі: 1) швидкий розвиток психопатологічної симптоматики після контузії мозку; 2) вираженість психопатологічного синдрому, що набуває першорядного значення у клінічній картині захворювання; 3) визначальний вплив психопатологічних проявів, рідше вегетативно-судинних та нейроендокринних розладів у чоловіків на перебіг та прояви сексуальної дисгармонії подружньої пари; 4)поєднані сексуальні порушення - гіполібідемія, гіпоерекція та передчасне сім'явипорскування.

Додаткові обстеження (рентгенологічне та електрофізіологічне) у всіх хворих виявило ті чи інші зміни. На краніограмах визначалися посилення судинного рисунка (у 40(15 %), наявність виражених пальцевих вдавлювань у 38 (17 %), рідше - підвищення пневматизації пазух основи черепа, потоншення або потовщення кісток склепіння черепа. На електроенцефалограмах реєструвалися рідкі тета- і дельта-хвилі у 83 (7 %), поява високоамплітудної альфа-активності при фотостимуляції та ін. При РЕГ дослідженні у більшості хворих виявлялися різноманітні порушення мозкової гемодинаміки - зниження кровонаповнення судин і тонусу артерій дрібного калібру у 49 (7 %), порушення венозного відтоку тощо.

Результати зазначених досліджень у зіставленні з даними клінічних спостережень дали змогу виділити у хворих синдроми лікворної гіпер- або гіпотензії, вестибулярний, вегетативно-судинний, нейроендокринні та психопатологічні синдроми, що нерідко поєднуються один з одним і корелюють з наявними у хворих сексуальними розладами.

Клініко-психологічне та експериментально-психологічне обстеження, проведене всім спостережуваним нами подружнім парам, дало такі результати.

За домінуючу мотивацію і в чоловіків, і у жінок найчастіше правило забезпечення життєвих інтересів, хоч для частини жінок, особливо контрольної групи, важливим був престиж. Серед ціннісних орієнтацій і у хворих, і в їхніх дружин переважав побут. У проведенні дозвілля більшість 79 (9 %) чоловіків і 53 (14 %) жінок віддавали перевагу відпочинку. Такі категорії, як творчість, культурні інтереси, самовдосконалення, навіть хобі, мало приваблювали обстежених (хворих рідше, ніж їхніх дружин), що свідчить про досить низький духовний рівень подружжя. При цьому у значної кількості подружніх пар (73(5 %) мала місце невідповідність спрямованості особистості, яка посилювала дисгармонію в першій групі подружніх пар і була однією з її причин у подружжя 1-ої підгрупи другої групи.

При вивченні психосексуальних типів чоловіка і дружини виявилось, що в 1-ій підгрупі першої та 1-ій підгрупі другої групи переважав агресивний варіант типу чоловік - чоловік, більшість з решти чоловіків цих груп належали до пасивно-підкорюваного варіанта того самого типу. У третій групі на першому місці за частотою був тип чоловік - батько. Серед жінок найчастіше зустрічався тип жінка - дочка, особливо в контрольній групі, що сприяло тут гармонійним сексуальним відносинам подружжя.

У сексуальній мотивації обстежених найпоширенішим був гомеостабілізуючий її тип, в основних групах досить рідко спостерігався ігровий і часто - такі несприятливі для зберігання подружньої гармонії типи сексуальної мотивації, як шаблонно-регламентований та генітальний, які у третій групі зовсім не зустрічалися. При цьому у більшості подружніх пар першої і другої груп (відповідно 63 (17%) і 78 (14 %) мала місце невідповідність сексуальної мотивації.

Обстеження за методикою Т. Лірі дозволило встановити, що серед чоловіків, у яких переважали психопатологічні прояви віддалених наслідків воєнної черепно-мозкової травми, не було синтонних особистостей з чітко окресленими цільовими настановами (симетричних діаграм відносин). Вивчення рівня взаємної адаптації подружжя за спеціальним питальником показало низький рівень психологічної та соціально-психологічної адаптації у 57 (14 %) подружніх пар і сексуально-еротичної - у 12 (7 %) пар основних груп, причому соціально-психологічна дезадаптація спостерігалася у всіх подружніх пар 1-ої підгрупи, а сексуально-еротична - у всіх обстежених 2-ої підгрупи другої групи. Обстеження за тими самими методиками чоловіків і дружин третьої групи дало змогу визначити досить високий ступінь психологічної, соціально-психологічної та сексуально-еротичної адаптації у всіх обстежених.

Дані, здобуті при обстеженні хворих та їхніх дружин за допомогою патохарактерологічного діагностичного питальника, показали несприятливе сполучення особистісних рис (наприклад, істероеліптоїдних у чоловіка та істероїдних, експлозивних або гіпертимних у дружини) у більшості подружжя 1-ої підгрупи першої та обох підгруп другої групи. У 2-ій та 3-ій підгрупах першої групи сполучення особистісних рис подружжя частіше було сприятливим (наприклад, чоловіки з астеноневротичними рисами були одружені з жінками з гіпертимними або сенситивними рисами). Ті ж самі закономірності підтвердилися при обстеженні подружжя за допомогою 16-факторного особистісного питальника Кеттела і за методикою кольорових уподобань Люшера. В контрольній групі, на відміну від обох основних, сполучення особистісних рис у подружніх парах було іншим: чоловіки з істероепілептоїдними рисами перебували у шлюбі з конформними жінками, нестійкі риси у чоловіків поєднувалися з епілептоїдними рисами дружин та ін., що сприяло досить високому рівню психологічної та соціально-психологічної адаптації подружжя. В таких випадках спостерігався позитивно-доповнюючий варіант псевдогармонійного типу шлюбу, тоді як в основних групах мали місце негативно-доповнюючий варіант цього типу та антагоністичний тип шлюбу.

Психологічне обстеження спостережуваних нами подружніх пар показало, таким чином, що за наявності віддалених наслідків черепно-мозкової травми у чоловіків подружня гармонія значною мірою залежить від сполучення зумовлених цими наслідками особистісних рис хворих з рисами особистості їхніх дружин.

Результати проведеного всебічного обстеження подружніх пар, в яких у чоловіків мали місце віддалені наслідки воєнної закритої черепно-мозкової травми, показали, що розвиток сексуальної дисгармонії залежить як від перебігу та клініки даної патології у чоловіка, так і від ступеня адаптації подружжя на всіх рівнях їх взаємодії. При цьому можуть виникати такі варіанти і різновиди дисгармонії.

І. Сексуальна дисгармонія, зумовлена сексуальним розладом у чоловіка, як наслідком перенесеної травми.

1. Дисгармонія, зумовлена сексуальною дисфункцією у чоловіків, яка виникла внаслідок розвитку психопатологічних порушень.

2. Дисгармонія, спричинена сексуальною дисфункцією у чоловіків у результаті розвитку вегетативно-судинного синдрому.

3. Дисгамонія, зумовлена сексуальною дисфункцією у чоловіків, пов'язаною з нейроендокринним синдромом.

ІІ. Сексуальна дисгармонія, зумовлена дезадаптацією подружжя.

1. Дисгармонія як наслідок психологічної та соціально-психологічної дезадаптації чоловіка і дружини.

2. Дисгамонія, зумовлена низьким рівнем обізнаності в питаннях психогігієни статевого життя (дезінформаційно-оцінний варіант), що спричиняє сексуально-еротичну дезадаптацію подружжя.

Кожний із зазначених варіантів і різновидів подружньої дисгармонії має свої особливості перебігу та проявів. Перший варіант дисгармонії виникає звичайно з самого початку основного захворювання чоловіка і посилюється при його загостренні. У хворих при цьому спостерігається зниження лібідо, спонтанних та адекватних ерекцій, порушення еякуляції, в їхніх дружин - гіполібідемія та гіпооргазмія, в ряді випадків - сексуальна аверсія.

Дані системно-структурного аналізу свідчать при цьому про стрижневе ураження психічної та нейрогуморальної складової біологічного компонента сексуальної гармонії як причину дисгармонії і порушення інших компонентів, що сприяє розвитку останньої і посилює її. Несприятливе поєднання в подружній парі особистісних рис подружжя, психосексуальних типів чоловіка і жінки, розбіжності сексуальної мотивації чоловіка і дружини вносять свій вклад у складний ґенез сексуальної дисгармонії. Крім того, сприятливим щодо її розвитку чинником є слабкий тип статевої конституції в одного з подружжя. Це однаково стосується всіх варіантів дисгармонії за досліджуваної патології у чоловіків.

Другий варіант сексуальної дисгармонії подружньої пари проявляється звичайно незабаром після початку подружнього життя і меншою мірою, ніж попередній варіант, залежить від перебігу основного захворювання чоловіків. Сексуальні розлади, які зустрічаються при соціально-психологічній дезадаптації - у чоловіків гіпоерекція або передчасне сім'явипорскування, а у жінок гіпооргазмія або сексуальна аверсія - має відносний характер; при дезінформації сексуальне життя подружжя може проходити нормально, відповідно до їх статевої конституції, але неправильно оцінюється ними. В обох випадках подружжя зазнає психосексуального незадоволення.

Причиною дисгармонії другого варіанта є стрижневе ураження психологічного та соціально-психологічного компонентів або інформаційно-оцінної складової соціального компонента сексуальної гармонії, а за патопластичний чинник править порушення біологічного компонента, найчастіше психічної його складової.

Аналіз і узагальнення здобутих в результаті проведених досліджень даних дозволили нам розробити систему критеріїв сексуального здоров'я, яку можна використовувати при його розладах будь-якого ґенезу.

Згідно з виявленими причинами і проявами сексуальної дисгармонії подружньої пари при віддалених наслідках ЗЧМТ у чоловіка нами було запропоновано систему її корекції, засновану на принципах комплексності, диференційованості, послідовності та етапності. Вона включає в себе, з одного боку, етіотропне та патогенетичне лікування основного захворювання чоловіків, з другого - психотерапевтичну корекцію сексуальної дисгармонії подружжя. мозкова травма сексуальна дисгармонія

Лікування хворих проводилося за прийнятими у клініці схемами і супроводжувалося потенцюючою, а за необхідності гіпносугестивною психотерапією. При психотерапевтичній корекції, зважаючи на специфіку психологічного стану наших хворих (колишніх воїнів-афганців), застосовували особистісно-орієнтовану (реконструктивну) психотерапію та методи психотерапії з переважно симптоматичною спрямованістю. На кожному етапі психотерапевтичної корекції в залежності від варіанта сексуальної дисгармонії використовували адекватні методи: індивідуальну, групову, парну раціональну психотерапію, навіювання наяву і в стані гіпнотичного сну, аутогенне тренування, самопереконання за Куе, статеворольовий та сексуально-еротичний тренінг, а також додаткові методи психотерапії (бібліотерапію, соціометрію тощо).

Проведена система корекції дала змогу досягти повної корекції сексуальної дисгармонії і значного поліпшення у 56 (55(7 %) подружніх пар, у тому числі у всіх з дезінформаційно-оцінним варіантом дисгармонії. Успіху не було досягнуто у 10(2 % подружніх пар, в основному при дисгармонії, зумовленій сексуальною дисфункцією у чоловіка, пов'язаною з воєнною ЗЧМТ. У цих самих подружніх пар через 1-2 роки при декомпенсації основного захворювання чоловіків виникли рецидиви дисгармонії.

ВИСНОВКИ

1. Сексуальна дисгармонія подружньої пари при віддалених наслідках воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловіка може зумовлюватися як сексуальною дисфункцією внаслідок психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних порушень, так і психологічною, соціально-психологічною дезадаптацією подружжя та дезінформацією у питаннях психогігієни статевого життя, що спричиняє сексуально-еротичну дезадаптацію.

2. Особливостями травматичної хвороби мозку у чоловіків, які перенесли воєнну ЗЧМТ, є швидкий розвиток психопатологічної симптоматики після контузії, вираженість психопатологічного синдрому. Вони набувають першочергового значення у клінічній картині хвороби і здебільшого визначають характер і перебіг сексуальної дисфункції. Рідше мають місце вегетативно-судинні та нейроендокринні розлади, які розвилися у віддалений період травми.

3. При психопатологічних проявах у чоловіків спостерігається в основному гіпоерекція в поєднанні із зниженням лібідо, дещо рідше - з порушенням еякуляції, при вегетативно-судинних розладах відзначається оргазм із явищами парестезії та вегетативно-судинні пароксизми на висоті статевого збудження, при нейроендокринних - зниження лібідо, яке поєднується з гіпоерекцією та передчасною еякуляцією, а також відсутність специфічних відчуттів при оргазмі.

У дружин хворих мають місце гіпооргазмія та гіполібідемія відносного характеру, психосексуальна незадоволеність і в ряді випадків - сексуальна аверсія.

4. Сексуальну дисфункцію у чоловіків з віддаленими наслідками воєнної ЗЧМТ зумовлено стрижневим ураженням психічної та нейрогуморальної складової біологічного компонента сексуального здоров'я. Порушення інших його компонентів, особливо інформаційно-оцінної складової соціального компонента, сприяє розладу сексуального здоров'я і посилює сексуальну дисгармонію подружжя.

Сексуальна дисфункція чоловіків при дезадаптації подружжя зумовлює стрижневе ураження психологічного та соціально-психологічного компонентів сексуального здоров'я або інформаційно-оцінної складової соціального компонента, тоді як порушення біологічного компонента, головним чином, його психічної складової, править за патопластичний чинник сексуальної дисгармонії подружжя.

5. При всіх варіантах сексуальної дисгармонії сприяє її розвитку слабкий тип статевої конституції в одного з подружньої пари і посилює її перебіг несприятливе сполучення в подружній парі психосексуальних типів чоловіка і жінки та розбіжність типів сексуальної мотивації чоловіка і дружини.

6. Характерологічні риси чоловіків, які перенесли воєнну закриту черепно-мозкову травму, - епілептоїдні, істероепілептоїдні, шизоїдні, астено-невротичні - сприяють порушенню комунікації. Проте рівень психологічної та соціально-психологічної адаптації подружжя залежить не стільки від клінічних синдромів, які зумовили ці риси, скільки від сполучення особистісних рис хворих з рисами особистості їхніх дружин. Найнесприятливішим є сполучення істероепілептоїдних рис у чоловіка та істероїдних, експлозивних або гіпертимних рис у дружини.

Таке сполучення особистісних рис подружжя спричиняло виникнення негативно-доповнюючого варіанта псевдогармонійного типу або антагоністичного типу шлюбу.

7. Система корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари при віддалених наслідках воєнної закритої черепно-мозкової травми має бути спрямована на нормалізацію біологічного, соціального, психологічного і соціально-психологичного компонентів сексуального здоров'я з урахуванням парного характеру сексуальної функції та здійснюватись на основі принципів комплексності, диференційованості, послідовності та етапності проведення корегуючих заходів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Течение и клинические проявления сексуальной дисгармонии супружеской пары при отдаленных последствиях военной черепно-мозговой травмы у мужчин // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1994. - Вип. 4. - С. 113-114.

2. Механизм развития сексуальной дисгармонии супружеской пары при отдаленных последствиях военной черепно-мозговой травмы у мужа // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1994. - Вип. 4. - С. 173-175.

3. Некоторые психологические и сексуально-эротические аспекты сексуальной дисгармонии супружеской пары при последствиях военной закрытой черепно-мозговой травмы у мужа // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1994. - Вип. 4. - С. 206-207.

4. Особенности психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при отдаленных последствиях военной закрытой черепно-мозговой травмы у мужа // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1995. - Т. 3, вип. 1. - С. 161-162.

5. Результаты психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при отдаленных последствиях боевой закрытой черепно-мозговой травмы у мужа // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1995. - Т. 3, вип. 1. - С. 175-177.

6. Результаты системно-структурного анализа состояния сексуальной гармонии в супружеских парах, в которых мужчины перенесли военную закрытую черепно-мозговую травму // Врач. практика. - 1997. - № 4. - С. 65-66.

7. Психотерапевтическая коррекция сексуальной дисгармонии, обусловленной сексуальной дисфункцией у мужчин, - результаты отдаленных последствий черепно-мозговой травмы // Врач. практика. - 1997. - № 5. - С. 71-72.

АНОТАЦІЇ

Артамонов Олег Валентинович. Віддалені наслідки воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловіків у ґенезі порушень сексуального здоров'я та їх корекція. Вид дисертації - рукопис. Спеціальність 14.01.16 - психіатрія. Харківський інститут удосконалення лікарів, Харків, 1998 р.

На основі системного аналізу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, що мала місце під час бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних чинників виявлено закономірності різних варіантів сексуальної дисгармонії при різних синдромах віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як зазначених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

Розроблено систему корекції сексуальної дисгармонії за досліджуваної патології чоловіків.

Артамонов Олег Валентинович. Отдаленные последствия военной закрытой черепно-мозговой травмы у мужчин в генезе нарушений сексуального здоровья и их коррекция. Вид диссертации - рукопись. Специальность 14.01.16 - психиатрия. Харьковский институт усовершенствования врачей, Харьков, 1998 г.

На основе системного анализа сексуального здоровья с учетом острой и хронической психотравмирующей ситуации, имевшей место в период боевых действий, социальных, психологических, социально-психологических и биологических факторов выявлены закономерности разных вариантов супружеской дисгармонии при различных синдромах отдаленных последствий военной закрытой черепно-мозговой травмы (психопатологических, вегетативно-сосудистых, нейроэндокринных). Установлено, что нарушения сексуальной функции при травматической болезни мозга у мужчин могут быть следствием как указанных клинических синдромов, так и дезадаптации супругов на разных уровнях взаимодействия.

Разработана система коррекции сексуальной дисгармонии при изучаемой патологии у мужчин.

Artamonov Oleg Valentinovich. Remote effects of wartime closed cranial injury in men in genesis of sexual health disturbances and their correction. Kind of dissertation - manuscript. Specialty 14.01.16 - psychiatry. The Kharkov Institute for Advanced Training of Doctors, Kharkov, 1998.

On the basis of system analysis of sexual health including acute and chronic psychotraumetic situations during military actions, social, psychological, socio-psychological and biological factors laws have been found governing various kinds of matrimonial disharmony with different syndromes of remote consequences of wartime closed cranial injury (psychopathologic, vegetative-vascular, neuro-endocrines). It has been established that disturbances of the sexual function at a traumatic disease of the brain in men can be a consequence of both above-mentioned clinical syndromes and disadaptation of spouses on different levels of their interrelation.

A system for correction of sexual disharmony has been developed at the pathology under study in men.

Размещено на Allbest.ru