Генетичне дослідження псоріазу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Генетичне дослідження псоріазу

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Актуальність генетичних досліджень псоріазу визначається його високою розповсюдженністю, частим ураженням людей працездатного віку, високою інвалідізаціею хворих і необхідністю виявлення групи ризику для медико-генетичного прогнозу. Для пояснення клінічної гетерогенності псоріазу пропонувалися різні моделі успадкування захворювання (Мордовцев, 1991, Abele, 1963). Встановлений факт мультифакторіальної природи псоріазу при участі декількох генетичних і середовищних факторів залишає неясним генетичну взаємодію між окремими клінічними формами псоріазу, такими, як звичайний, артропатичний і інші форми захворювання. Необхідно відзначити, що роботи по генетиці псоріазу в основному стосувались захворювання в цілому без урахування його клінічних форм. Проводився тільки клиніко-генетичний аналіз двох форм псоріазу: звичайної і артропатичної. Різницї в характері успадкування між ними не виявлено (Ибрагимов, 1983). Це вказує на необхідність дослідження генетичних взаємовідносин різних клінічних форм псоріазу, співвідношення впливу спадкових і середовищних чинників на розвиток псоріазу, впливу популяційних процесів на розповсюдження псоріазу. Вивчення популяційної частоти псоріазу, особливостей його географічного розповсюдження зумовлене не тільки науковими теоретичними інтересами, але і практичними завданнями охорони здоров'я, проведенням диспансеризації, здійсненням медико-генетичного консультування, забезпеченням хворих лікарськими препаратами, проблемами міграціі населення, засвоєння нових територій та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження проводилися в рамках теми роботи кафедры генетики і цитології ХГУ «Структура популяції та спадкова схільність до мультифакторіальних захворювань» (УДК 575.1/. 2: 599.9, ї держреєстрації 0196U002581).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - з'ясувати характер успадкування псоріазу, його різних клінічних форм, генетичний зв'язок між ними і зв'язок зі структурою популяції.

В зв'язку з цим були поставлені такі завдання:

Провести генетичний аналіз псоріазу, враховуючи клінічний поліморфізм захворювання.

Вивчити вплив генетико-демографічних особливостей популяції на маніфестацію захворювання.

Проаналізувати розповсюдженість псоріазу в різних етнічних групах та географічних зонах.

Наукова новизна отриманих результатів. Автором досліджена генетична детермінація псоріазу, вивчено феномен його клінічного поліморфізму, створена адекватна модель його успадкування та вивчено особливості його маніфестації в умовах популяцій з різними рівнем урбанізації та клімато-географічними умовами.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонована модель успадкування дозволяє уточнити оцінки ризику захворювання з урахуванням клінічних форм та етнічних особливостей пробандів серед їхніх родичів, що можуть бути використані при медико-генетичному консультуванні.

Оцінки ризику показані у вигляді таблиць ризику, що ввійшли в «Методичні рекомендації для генетичного прогнозу розвитку псоріазу». Генетичні оцінки схильності до псоріазу впроваджуються в лікувально-діагностичну роботу Харківського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, також можуть бути використані в інших медичних і лікувальних установах лікарями.

Результати досліджень використовуються при викладанні курсів «Генетика людини», «Генетичний аналіз» кафедри генетики і цитології ХДУ, також можуть бути використані в інших вищих навчальних закладах України, де читаються біологічні і медичні дисципліни. Комп'ютерні програми, створені в процесі роботи впровадженні в навчальний процес при викладанні курсів «Математичні методи в біології» і «Статистичні методи в генетиці».

Зібрана в процесі роботи документація використовується при виконанні курсових і дипломних робіт студентами біологічного факультету.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорені на: двох конференціях молодих вчених біологічного факультету ХДУ (1996 р., 1997 р. Харків), на ІІ з'їзді медичних генетиків України (м. Львів, 1995 р.), на восьмой конференції Jahrestagung der gesellschaft fur human genetuk (Gottingen, 1996 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано сім робіт в наукових журналах, збірках наукових робіт, матеріалах і тезах конференцій.

Об'єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 109 стор машинного тексту, який містить 44 таблиць, 6 малюнків; складається з вступу, огляду літератури, розділу, присвяченому матеріалам та засобам, використаним у роботі, 10 розділів особистих досліджень та висновків; бібліографічний показник складається з 141 джерела.

Матеріали та методи досліджень

Сбір генеалогічного матеріалу (Мерфи, Чейз, 1979) у м. Харкові та Харківськой області проведене засобом одиничної реєстрації (Cavalli-Sforza, 1971) на базі Харківського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (автор виражає велику подяку науковому консультанту головному лікарю П.П. Рижко за оказану допомогу) та відділення дерматології Українського науково-дослідного інституту дерматології та венерології (автор виражає подяку завідуючей відділенням Я.Ф. Кутасевіч).

Отримана генеалогічна інформація про 147 жінок і 253 чоловіків віком від 11 до 80 років, хворих на різноманітні форми псоріазу. Фенотипи пробандів і родичів оцінювалися по діагнозах лікарів і при вивченні медичної документації. Розповсюдженість псоріазу по земній кулі вивчалася за даними світової литератури.

Статистична обробка результатів проведена загальноприйнятими параметричнимі та непараметричними методамі (Лакин, 1990). Сегрегаційні частоти та їх помилкі вираховувались за формулами для метода одиничної реєстрації (Cavalli-Sfortha, 1971). Компонентний аналіз проведено з використанням коефіцієнтів кореляції між родичамі, які вираховані за рівняннямі альтернативної та квазінепреривної моделі успадкування (Falconer, 1965, Mendell, 1974, Elston, 1974). Оцінка параметрів моделі головного гена з неповною пенетрантністю отримана шляхом рішення дісперсійних рівнянь (James, 1971). Генетичний ризик розрахован за методоми Morton, (1969), Smith, (1971). Вираховани асоціації псоріазу з иншимі захворюваннямі. Обчислення виконані на IBM-486 DX2 з використанням ППП GAP, розробленим при спільної роботі кафедри генетики та цитології ХДУ та кафедри АСУ ХВУ. (Автор виражає велику подяку К.О. Метешкіну, І. М. Патракеєву, М.А. Зенченку, В.В. Мунтяну за оказану допомогу при компьютерній обробці даних, Т.Ф. Коробко за допомогу при редагуванні автореферату).

Результати досліджень та іх обговорення

В зв'язку з тим, що частота одного і того же захворювання може бути різноманітною в різних регіонах, етнічних групах, було проведене вивчення розповсюдженості псоріазу в Харківській області. Розповсюдженість псоріазу в Харківській області розраховувалася на контрольній групі, яка містила 186 жінок і чоловіків віком від 0 до 60 років та понад 1500 їхніх родичів першого та другого ступенів спорідненості. Результати дослідження свідчать про вікозалежну природу захворювання, що підтверджується і даними інших авторів (Довжанский, Утц, 1992, Османова, 1985, Ибрагимов, 1983). Частота псоріазу у дітей в харківській популяції складає близько 0.53%, частота псоріазу для осіб середнього віку складає 0.71%, частота псоріазу серед батьків осіб контрольної групи рівна 0.80%, загальна частота псоріазу по харківській популяції - 0.71%. В відповідності з клінічними особливостями псоріазу пробанди були поділені на дві групи: перша об'єднує хворих з тими формами псоріазу, що характеризуються ураженнями шкіри без уражень суглобів. Друга група - хворих з такими же формами псоріазу, але ускладненими артропатиєю. Частка артропатичного псоріазу у харківській популяції (16.5%) співпадає з даними по інших популяциях - 5-30% (Эрдес, Ибрагимов, 1985). Вивчення співвідношення форм псоріазу показало, що у харківській популяції частка еритродермії вище, эксудативного псоріазу - нижче, класичного, звичайного, псоріазу така ж, як і в інших популяціях. Можливо, відмінності пов'язані з особливостями перебігу псоріазу в даному регіоні або невеликою кількістю даних про інші популяції для порівняння, або різноманітними діагностичними критеріями. Аналіз родоводів показав, що хворі на псоріаз родичі пробандів складають 2.0-11.9%, що в 3-17 разів (р<0, 01) перевищує його середньопопуляційну розповсюдженість.

Таким чином, генеалогічний аналіз не виявив відмінності в генетичній обтяженості у хворих різної статі і хворих з різноманітними формами захворювання по родичах першого і другого ступеня спорідненості. Спостерігається лише незначне зрушення в сторону більшої генетичної обтяженості жінок у порівнянні з чоловіками і жінок другої групи у порівнянні з жінками першої групи.

Отримані результати співпадають з даними ряду авторів (Мордовцев, Мушет, Альбанов, 1991, Довжанский, 1992, Anderson, Voorhest, 1986) про те, що не спостерігається різницї в генетичній обтяженості між жінками і чоловіками (спостерігається більша генетична обтяженість жінок, яка вірогідно не відрізняється від обтяженості у чоловіків) і між формами псоріазу, ускладненими артропатіею і не ускладненими.

Проведення класичного сегрегаційного аналізу викликано необхідністю створення адекватної моделі успадкування захворювання Отримані дані показують, що тип успадкування псоріазу не відповідає моногенної моделі з повною пенетрантністю. Сегрегаційні частоти з високою вірогідністю відкидають менделевську модель успадкування псоріазу в цілому, що співпадає з даними інших авторів (Ибрагимов, 1983).Таким чином, дані генеалогічного і сегрегаційного аналізу дають підставу для подальшого тестування квазибезперервної моделі Фалконера. Підстав для прийняття гіпотези про генетичну гетерогенність шкіряних форм псоріазу і форм, ускладнених артропатією, за результатами досліджень, немає.

Узвичаєна точка зору про мультифакторіальний характер успадкування псоріазу грунтується на численних даних про родинне накопичування псоріазу і невідповідність його успадкування простим менделевським моделям. Однак поняття «мультифакторіальність» включає за себе широкий спектр варіантів успадкування - від моногенных моделей з неповною пенетрантністю до чисто адитивного успадкування (Беневоленская, 1991). З метою знаходження параметрів, що адекватно описують розподіл захворювання в популяції, проведен розклад загальної фенотипічної дисперсії в рамках квазибезперервної моделі. Було показано вагомий вплив генетичних факторів в детермінації захворювання - генетична складова дорівнювала 1. Оцінка успадкованності в «вузькому розумінні» складала 73,1%. Також було показано наявність нелінейної міжалельної взаємодії - Gd=0,354. Усе це дозволило припустити, що успадкування псоріазу може здійснюватися у рамках моногенної моделі з неповною пенетрантністю. Для вивчення ступеня пенетрантності було виконано генетичний аналіз в рамках альтернативної моделі.

Отримані результати співставні з аналогічними даними по інших популяциях. Результати компонентного аналізу, зроблені на родинному матеріалі жителів Фарерскіх островів показують, що успадкованість псоріазу в рамках квазибезперервної моделі складають 0.87 (Lindsten, Breadberg, Iselius, Lambert, Markusson, Soderhall, 1981). В роботах польських авторів (Pietzuk, Turowski, Kapinska-Morowska, Rozenski, 1982) на вибірці, яка складалася з 244 сімей, показане, що успадкованість складає 0.82, що співставно з даними по харківській популяції.

В рамках альтернативної моделі для псоріазу в цілому величина успадкованності Gt=0.228, вірогідних відмінностей по цьому ж показнику між першою і другій групами немає. Для жінок і чоловіків в загальній вибірці і в групах вірогідних відмінностей по величині успадкованості також не виявлене.

Частота гена і пенетрантність гомо - і гетерозигот розрахована за рівняннями для альтернативної моделі з урахуванням Rp і Rop - коефіціентів корреляції між родичами.

При рішенні дисперсійних рівнянь одержуються різноманітні варіанти рішення для різних форм псоріазу. Для псоріазу в цілому оцінки параметрів моногенной моделі з неповною пенетрантністю таки: частота патологічного гена p=0, 038, пенетрантність гетерозігот П1=7, 2%, гомозігот П2=89, 1%. Ці показники означають, що 2.4% населення харківської популяції є гетерозіготними носіями гена псоріазу, а 0.4% - гомозіготами по цьому гену. При цьому 0.17% популяції - це хворі на псоріаз гетерозіготи, а 0.36% - хворі на псоріаз гомозіготи. За даними інших авторів, аналіз моногенної моделі з неповною пенетрантністю показує сильний вплив головного гена, частота якого складає р=0, 07 (Lindsten, 1981) на Фарерських островах, р=0, 05 (Swanbeck, 1994) в Швеції. Авторами припускається відповідність типу успадкування псоріазу аутосомної рецесивної моделі (Swanbeck, Inerot, Mastintion, Wahlstrom, 1994, Бердышев, Криворучко, 1990, Pietzuk, Turowski, Kapinska-Morowska, Rozenski, 1982), що не суперечить отриманим даним по харківській популяції.

На підставі отриманих генетичних показників - сегрегаційних частот і коефіціента успадкованості з допомогою таблиць рекурентного ризику можна зробити прогноз розвитку псоріазу для будь-якої людини, що має велике значення для медико-генетичного консультування. Ця процедура дозволяє виявити групу підвищеного ризику по псоріазу для цілеспрямованої первинної профілактики захворювання.

Розгляд такого показника, як співвідношення статей серед хворих на псоріаз, показало перевагу чоловічої статі над жіночою - 147 жінок: 253 чоловіки (р<0, 05). Це можна пояснити вторинним або третинним співвідношенням статей в популяції, викликаним різноманітними демографічними процесами - диференціальною смертністю, різною тривалістю життя чоловіків і жінок і т.д., або ж неоднаковим звертанням жінок і чоловіків в лікувальні установи. Порівняння першої і другій груп по відсотку хворих чоловіків не показало вірогідних відмінностей між ними - 64.9% чоловіків в першій групі і 54.5% чоловіків в другій групі, для жінок по цьому показнику теж вірогідних відмінностей не показано - 35.1% жінок і 45.5% жінок. Результати генеалогічного аналізу показують, що захворювання не залежить від статі, бо відсотки поражених родичів жіночої і чоловічої статі пробандів різної статі з різноманітними формами псоріазу вірогідно не розрізняються.

Інформативним показником, що відбивають вплив средовищних і генетичних чинників на захворюваність, є вік, в якому виникло захворювання. Тому проведене дослідження віку початку захворювання для псоріазу в цілому, для першої і другої груп і для окремих форм у чоловіків і жінок. Отримані результати показали, що для загальної вибірки і першої групи різниця між жінками і чоловіками по цьому показнику вірогідна - у жінок псоріаз починається в середньому на 4-4,5 року раніше (p<0, 01), що співпадає з даними інших авторів (Довжанский, 1992).

Найбільша кількість людей, що занедужали, спостерігається в вікових групах 20-29 і 10-19 років. Отриманий найбільший ризик розвитку псоріазу в віку від 10 до 29 років зіставимо з аналогічними даними по інших популяціях - саратовській, московській - 11-29 років.

Істотних відмінностей в віку початку різних форм захворювання, що могли б бути покладені в основу класифікації псоріазу як «раннього» або «пізднього», як це має місце при інших розповсюджених хворобах зі спадковою схильністю (Штандель, 1996), не виявлено.

Прояв і розповсюдженість спадкових хвороб в популяції звичайно залежать від її демографічних і етнічних характеристик.

Як відомо, міське і сільське середовища відрізняються за озелененням, забрудненням повітряного і водного басейнів, психічного і фізичного вантажу урбанизації. Крім того, міське середовище досі ще не є природною для людини (Алтухов, Курбатова, 1990). Тому такий показник, як середній вік початку псоріазу розглядався для популяцій різноманітного типу - міських, районних центрів і сільських. Результати показали, що вірогідної різницї між жителями міста (х_ж=22.71.189, х_ч=25.91.217), районних центрів (х_ж=22.51.971, х_ч=26.31.440) і сіл (х_ж=23.4 2.299, х_ч=28.51.519) жіночої і чоловічої статі для псоріазу і в цілому, по групах по цьому показнику і по співвідношенню форм псоріазу всередині кожної з груп немає.

Тому можна говорити про те, що екологічні чинники, які різні у місті та селі, не грають визначальної ролі в розвитку псоріазу, що ще раз ілюструє відсутність впливу середовищних факторів на успадкування захворювання.

При дослідженні прояву псоріазу у пробандів враховували такий чинник, як ступінь екзогамії батьків. Розподіл пробандів та осіб контрольної групи по ступеням екзогамії вірогідно розрізняється тількі для жінок I та IV ступенів екзогамії (р<0.05).Отримані дані показали, що при псоріазе, на відмінність від багатьох захворювань з спадковою схильністю, вона не виявляє впливу на такі показники, як вік початку захворювання, розвиток у пробандів тих, а не інших форм псоріазу.

Середній вік початку псоріазу у жінок і чоловіків для різних ступенів экзогамії вірогідно не розрізняється, тоді як для захворювань, що характеризуються генетичною гетерогенністю, характерно більш пізній початок маніфестації захворювання у осіб зниженої екзогамії. Чим більша шлюбна відстань батьків, тим вище ступінь гетерозіготності потомства, а це є можливістю прояву тих або інших генів (Алтухов, 1989). Ефекти інбрідінга і аутбрідінга впливають на прояв рецесивних генів, у яких більша імовірність виявитися в гомозіготі. Для псоріазу не виявлено впливу ступеня екзогамії батьківської ґенерації, що говорить проти моногенної і полігенної рецесивної його природи.

Псоріаз прийнято вважати системним захворюванням, тому питання про зв'язок псоріазу з іншими патологиями розглядалося різними авторами. Для того, щоб порівняти схильність чоловіків і жінок до ряду захворювань, були побудовані ряди розподілу різноманітних захворювань для чоловіків і жінок всередині контрольної і основній груп, що вірогідно не розрізняються. Для чоловіків контрольної і основної груп різниця між рядами розподілу вірогідна (Х2=36.1, р<0, 05). Для жінок різниця по цьому же показнику також вірогідна (Х2=42.4, р<0, 05). Порівняння жінок контрольної і основної груп по кожному з захворювань показало, що серед хворих на псоріаз жінок частіше (р<0, 05) зустрічаються захворювання виділювальної системи і рідше (р<0, 05) - захворювання дихальної системи.

Для чоловіків результати досліджень показали більшу частоту (р<0, 05) захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту і опорно-рухової системи.

Отримані дані узгоджуються з даними інших авторів, відмінності ж між чоловіками і жінками по асоціаціях у них псоріазу з різними захворюваннями можна пояснити або різною схильністю чоловіків і жінок взагалі до різноманітних хвороб, або різницею в що повідомленій інформації при зборі даних.

Проведене дослідження розповсюдження псоріазу в різноманітних географічних і кліматичних умовах, расових і етнічних групах, в багатьох країнах і регіонах.

В процесі еволюції людини в конкретних клімато-географічних умовах сформувалися фенотипи людей, найбільш адаптивні до існування в них. Тому можна розглядати розподіл частоти псоріазу в різноманітних расових і етнічних групах (Хрисанфова, 1991).

Найбільш висока частота псоріазу спостерігається в Норвегії, Швеції, Данії, Великобританії, на Фарерськіх островах. Населення цих країн складають представники північної групи антропологічних типів європеоїдної раси - атланто-балтійської малої раси. В той же час серед лапландців - етнічної групи, проживаючої на півночі Норвегії, - частота псоріазу дуже невисока, тільки 0.60%. Лапландці належать до лапоноідної малої раси, яка стала результатом зміщення європеоїдів і монголоідів в стародавності, сучасні представники її відрізняються смаглявою шкірою, темним волоссям і темними очіма.

Представники середньоевропейскої малої раси характеризуються більш темної пигментацией волос і очей, ніж північні групи антропологічних типів. Серед населення «поясу шатенів» частота псоріазу розподіляється таким чином: Кострома-1, 40%, Московська область - 0.75-0.97%, Саратов - 0.82%, Харків - 0.65-0.70%. Таким чином, в північній півкулі спостерігається зниження частоти псоріазу з півночі на південь.

Серед представників балкано-кавказької малої раси спостерігається така розповсюдженість псоріазу: Югославія - 1.58%, Азербайджан - 0.50%, Дагестан - 0.72%, Болгарія - 0.21%.

Дані про розподіл псоріазу серед представників індо-середньоземноморської малої раси такі: Узбекістан - 1.20%, Таджікістан - 0.47%, Шрі-Ланка - 0.40%.

Для європеоїдної (євразійської) великої раси спостерігається пониження частоти псоріазу від північного полюсу до екватора всередині кожної малої раси і пониження частоти псоріазу від північного полюсу до екватора від більш північних малих рас до більш південних.

Азія істотно більш різноманітна в антропологічному відношенні, ніж Європа. Тут домінують різноманітні монголоідні і європеоїдні групи - далекосхідна, південно-азіатська, середньоземноморська раси, групи змішаного походження. Деякі групи мало порушені міграціямі і змішанням, тому може спостерігатися монголоідна моноетнічність, як, наприклад, в Японії. Цим, певно, можна пояснити низьку частоту псоріазу в цій країні.

Розподіл частот псоріазу для далекосхідної малої раси: Монголія - 0.052% і Північний Китай - до 0.42%, по Китаю в середньому - 0.06-0.42%, Японія - 0.0068% (низьку частоту псоріазу серед населення Монголіі самі автори пояснюють методичними погрішностями - використанням для популяційних досліджень архівних даних). Для регіонів південно-азіатської малої раси - південного Китаю, Гонконгу, частота псоріазу відповідно складає 0.06% і 0.05%.

В середині малих рас монголоідних антропологічних типів збереглася тенденція, виявлена для європеоїдної раси - пониження частоти псоріазу від північного полюсу до екватора. Спостерігається також і зниження частоти від більш північних малих рас до більш південних.

Серед північноамериканських індейців, що належать до американської раси (монголоїдний антропологічний тип) псоріаз не виявлений.

Псоріаз серед жителів екваторіальних районів Африки не виявлений. Але для півночі африканського континенту - Алжир, Марокко, Лівія - відзначена частота псоріазу 0.8%. Можливо, це пояснюється тим, що населення даного регіону подано не тільки африканськими негроидами, але і представниками індо-середньоземноморської малої раси, бо північна Африка з верхнього палеоліта заселена європеоїдами і є частиною середньоземноморського регіону.

Серед океанійських австралоїдів північних, центральних і південних районів Австралії псоріаз не виявлений.

Таким чином, частоти псоріазу найбільш високі серед представників європеоїдної раси. Спостерігається пониження частоти псоріазу від північного полюсу до екватора всередині кожної малої раси, від більш північних малих рас до більш південних, від європеоїдної раси до монголоідної і негроідної до повної відсутності псоріазу.

Протягом майже всієї еволюційної історії людини розміри його популяції були відносно малими. Вид був поділлений на ряд невеликих внутрішніх груп, що схрещуються. Тому частоти псоріазу для різноманітних малих рас відрізняються, демонструючи зниження частоти всередині групи з півночі на південь і від групи до групи. Це може пояснюватися пристосованістю даної раси до кліматичних умов (до ультрафіолетового випромінювання, до градієнта інсоляції). Те, що частоти псоріазу для південних представників північних груп нижче, ніж для північних представників більш південних груп, може пояснюватися різноманітною пристосованістю до схожих кліматичних умов, зумовленою різноманітною генетичною природою, фізіологічними, морфологічними і іншихи показниками.

Для пояснення відмінностей в частотах генів в сусідніх популяціях можна використати гіпотезу про дрейф генів (Фогель, Мотульски, 1990, Гинтер, 1982).

Можливо, що частоти псоріазу і відповідні частоти «генів» псоріазу в популяції можуть служити одними з генетичних маркерів до тієї або іншої великої раси певних етнічних груп. Тому результати, отримані за допомогою географічного підходу, можуть бути використані для аналізу мікроеволюційних процесів в популяціях людини. Для цього необхідно виділення окремих чинників відбору, сприятливих розповсюдженню і збереженню генів захворювань в популяциях.

Тому у відношенні псоріазу необхідно розглядати цілий комплекс чинників.

Настільки різні частоти у представників різноманітних більших рас можна спробувати пояснити відмінностями в пігментації кожі і чинністю відбору під впливом сонячної інсоляції. Можливо, механізми синтезу меланінових молекул, кількість меланінових гранул у поверхніх шарах кожі перешкоджають розвитку псоріатичних процесів в епідермісі, тому по мірі підсилення пігментації шкіри і по мірі підсилення чинності ультрафіолетового опромінювання в різноманітних етнічних групах знижується частота псоріазу.

Відомо, що псоріаз асоційований з системою HLA у людини. Можна розглянути ці асоціації у осіб різноманітних етнічних груп. Слід відзначити, що етнічні групи, що входять в одні малі раси, схожі по асоційованим з псоріазом HLA антигенам, тим більше, можна виділити і загальні для більшості етнічних груп HLA типи, асоційовані з псоріазом, тим більш, що вони виявляються зчепленими між собою, як, наприклад, DRw7, B13 Cw6, B17 Cw6, DRw7.

Факт того, що в одних етнічних групах псоріаз асоційованій з одними алелями HLA системи, а в інших - з іншими, може свідчити про наявність різноманітних генів, що формують схильність до псоріазу.

Питання про генетичну гетерогенність різноманітних форм псоріазу можна розглядати ще з однієї точки зору. Досі залишається відкритим питання про аутоімунну природу псоріазу. Асоціації з аутоімуннимі захворюваннями можуть бути зв'язані головним чином (або винятково) з локусом HLA-D/DR (Smolle, 1985). Деякі форми псоріазу, здебільшого псоріатичний артрит, асоційований з цим антигеном.

генетичний псоріаз поліморфізм захворювання

Висновки

Відкинута моногенна модель успадкування з повною пенетрантністю.

Успадкованість псоріазу в рамках квазибезперервної моделі складає 73,1%.

Показано, що успадкування псоріазу здійснюється в рамках моногенної моделі з неповною пенетрантністю. Оцінка параметрів моногенной моделі з неповною пенетрантністю дала такі результати: частота патологічного гена р=0.038, пенетрантність гетерозигот П1= 7.2%, гомозигот - П2=89.1%.

Не виявлено впливу віддаленості шлюбу батьків і ступені урбанизації населених пунктів, в яких проживають пробанди, на розповсюдженість псоріазу.

Спостерігається зниження розповсюдженості псоріазу від північного полюса до екватора всередині кожної малої раси, від північніших малих рас до південніших всередині більших рас, від європеоїдної великої раси до монголоїдной і негроїдной.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Атраментова Л.А., Федота А.М. Изучение распространенности псориаза в различных климато-географических условиях и этнических группах // Вестник проблем биологии и медицины - 1998. - N17. - с. 3-5.

L.A. Atramentova, A.M. Fedota, I.M. Patrakeev. An Еxample of Computer Genetic Analysis of Multifactorial Diseases // Fundamental Medicine Journal. - 1998. - v. 4, N1. - p. 79-80.

Федота А.М., Воронцов В.М. Перспективы генетического анализа псориаза // В сб. «Сучасні проблеми в дерматології, косметології та управлінні охороною здоров'я». - 1997. - N1. - с. 68-69.

Рыжко П.П., Федота А.М., Ткаченко С.Г. К вопросу генетического анализа псориаза // В сб. «Сучасні проблеми в дерматології, косметології та управлінні охороною здоров'я». - 1997. - N1. - с. 70-71.

Федота А.М., Патракеев И.М., Зенченко Н.А., Мунтян В.В. О возможностях и логической структуре предметно-ориентированной базы данных GAP для генетического анализа псориаза // Вестник проблем биологии и медицины - 1997. - N23. - с. 97-103.

Shagun S.V., Mavrov I.I., Fedota A.M., Atramentova L.A. The genetic analysis of psoriasis in the Ukrainian population // 8. Jahrestagung der gesellschaft fur human genetuk. - Gottingen. - 1996. - p. 42.

Шагун С.В., Федота А.М., Кам Д., Пальм Р., Кутасевич Я.Ф., Мавров І.І., Белозоров О.П. Співвідношення генетичних та середовищних факторів у формуванні псоріазу в харківській популяції // Матеріалі ІІ з'їзду медичних генетиків України. - Львів. - 1995. - с. 145.

Размещено на Allbest.ru