Епідеміологія, прогнозування та профілактика акушерської патології серед сільських жителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.01 - акушерство і гінекологія

Епідеміологія, прогнозування і профілактика акушерської патології серед сільських жителів

Гуцуляк Ростислав Васильович

Вінниця, 1998

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Серед причин, що мають найбільш несприятливий вплив на репродуктивну функцію жінок і здоров'я майбутнього покоління, ведуче місце посідає акушерська патологія. За останній час в більшості країн відмічається ріст патології вагітності, пологів та післяпологового періоду, материнської та перинатальної захворюваності та смертності, особливо в екологічно несприятливих регіонах (Пестрикова Т.Ю., 1994; Дмитриченко Л.М., 1996; Федорова М.В., Краснопольский А.М., Лягинская А.М., 1997; Серов В.Н., Бурдули Г.М., Фролова О.Г., 1997).

У зв'язку з цим особливого значення набувають епідеміологічні дослідження акушерської патології, виявлення ведучих тенденцій і закономірностей її розповсюдженості в різних вікових, професійних і соціальних групах, зв'язку її з екологічним станом місцевості, умовами праці, побуту, способу життя, шкідливими звичками, екстрагенітальною патологією, перенесеними гострими захворюваннями та ін.

Зазначені питання як у вітчизняній, так і у зарубіжній літературі не знайшли ще належного висвітлення, і до того ж, за рядом питань, відомості, що є в літературі, суперечливі (Игнатьева Р.К., Инагамов Д.А., 1989; Кобозева Н.В., Кузнецова М.Н., Гуркин Ю.А., 1988).

За даними ряду авторів (Коломийченко Т.В., 1992; Кузьмицкая Н.П., 1994; Малишева З.В., 1990) ефективна профілактика акушерської патології у значній мірі визначається методами прогнозування. Більшість існуючих систем прогнозування, що побудовані на бальній оцінці ознак, вносять в прогнозування елементи суб'єктивізму, що значно знижує їх цінність. Інші системи прогнозування, в більшості своїй, складні і вимагають великих затрат часу або передбачають значні біохімічні дослідження.

Ось чому проблема прогнозування і профілактики акушерської патології залишається досить актуальною.

В той же час майже не розроблені ці питання серед сільських вагітних. Одночасно в літературі практично не зустрічаються публікації, що виділяють специфічні для сільської місцевості чинники ризику виникнення акушерської патології, через це нема спроб і її прогнозування.

Метою дослідження є розробка і впровадження в практику охорони здоров'я системи медико_соціальних заходів, направлених на профілактику акушерської патології та її наслідків, особливо в сільській місцевості.

Завдання дослідження:

1. Одержати близькі до справжніх дані про рівні і структуру акушерської патології серед сільських жителів регіону Прикарпаття.

2. Визначити вплив акушерської патології на репродуктивну функцію жінок і здоров'я новонароджених.

3. Виявити чинники ризику акушерської патології в сільській місцевості.

4. Розробити систему прогнозування по ранньому виявленню акушерської патології.

Hа основі встановлених закономірностей розробити, випробувати і впровадити в практику охорони здоров'я на селі комплекс медико_соціальних заходів з удосконалення профілактики акушерської патології та її наслідків.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше з позицій системного підходу дана комплексна медико_соціальна характеристика розповсюдженості акушерської патології серед сільського населення та її наслідки. Виявлені чинники ризику цієї патології. Hа основі оцінки впливу цих факторів на виникнення акушерської патології розроблено систему прогнозування по ранньому виявленні цієї патології. Створена організаційна модель профілактики патології вагітності і ускладнень в пологах серед жінок сільської місцевості.

Теоретичне значення роботи полягає у визначенні рангового місця факторів медико_соціального та біологічного характеру, котрі розцінюються в якості ризику виникнення акушерської патології, побудови математичної моделі прогнозування, що є науковим обґрунтуванням розробки системи медико_соціальних заходів профілактичного комплексу.

Практичне значення. Вперше розроблений диференційний медико-соціальний комплекс профілактики виникнення акушерської патології, що заснований на введенні нових способів одержання справжніх розмірів розповсюдженості акушерської патології, виявлені характерні для сільської місцевості чинники ризику виникнення акушерської патології і створення на їх основі системи прогнозування.

Впровадження в практику медико_соціальних заходів, спрямованих на профілактику виникнення патології вагітності, пологів і післяпологового періоду, приведе до зниження акушерської патології, материнської і перинатальної смертності.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта в розробку наукових результатів

Розроблено спеціальну програму для суцільного обліку та спостереження за вагітними.

Самостійно шляхом проспективного та ретроспективного спостереження за вагітними,роділлями та породіллями з акушерською патологією та без патології зібрано первинну інформацію.

Проведено поглиблений кількісний та якісний аналіз роділь,перебігу вагітності та пологів серед сільських жителів.

Вивчено частоту та розповсюдженість акушерської патології в сільській місцевості.

На основі отриманих даних виділено чинники ризику та встановлено їх інформаційну вагу.

Розроблено і запропоновано математичну модель виникнення акушерської патології.

Основні положення дисертації, що виносяться на захист.

1. Особливості розповсюдженості акушерської патології серед сільських жителів у зв'язку з впливом факторів ризику.

2. Наслідки акушерської патології на селі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок та здоров'я новонароджених.

3. Система прогнозування виникнення акушерської патології.

Апробація дисертації та публікації. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на Міжнародному симпозіумі “Актуальні питання медичної допомоги населенню” (Чернівці, 1996 р.); на ювілейній науковій конференції, присвяченій 50-річчю Чернівецького державного медичного інституту (Чернівці, 1994 р.) та на XXVІІІ обласній конференції молодих вчених-медиків (Івано-Франківськ, 1994 р.), на засіданнях кафедр акушерства і гінекології №1 та соціальної медицини, 003 і суспільних наук БДМА (1997-1998р.р.).

За матеріалами дисертації опубліковано вісім наукових праць, з них три -- в фахових журналах. Підготованої і видано інформаційний лист.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 139 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 13 рисунками і 22 таблицями. Складається з огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, закінчення, висновків, практичних рекомендацій, покажчика літератури, де приведено 185 джерел, з них 111 вітчизняних і близького зарубіжжя та 74 далекого зарубіжжя і додатку.

ЗМІСТ РОБОТИ

акушерський патологія вагітність сільський

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось в декілька етапів. Hа першому етапі суцільним методом була дана поглиблена кількісна та якісна характеристика роділь, перебігу вагітності та наслідків пологів серед сільських жителів Коломийського та Снятинського районів Прикарпаття.

Об'єктом дослідження служили всі вагітні з сільської місцевості вказаних районів, на яких на ФАПах, в дільничних лікарнях, лікарських амбулаторіях, номерних та центральних районних лікарнях були заповнені за 1992 рік індивідуальні карти вагітної та роділлі, а також вагітні, які протягом року прибули з інших районів і областей.

Одиницею спостереження служила вагітна, на яку була заповнена облікова карта і вагітність в якої закінчилася пологами. Джерелами вивчення служили індивідуальні карти вагітної та роділлі (ф 111/0), медичні карти амбулаторного хворого (ф 025/0), контрольні карти диспансерного нагляду (ф 030/0), історії хвороби (ф 003/0), обмінно_повідомчі карти вагітної та роділлі (ф 113/0), історії пологів (ф 96/0), історії розвитку новонароджених (ф 97/0) та свідоцтва про перинатальну смерть (ф 106-2/0).

Вся медична документація на вагітних, в яких була запідозрена екстрагенітальна патологія (цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, ожиріння, пієлонефрит, патологія печінки та ін.), піддавалась ретельному дослідженню. Всього вивчено більше 6000 різних медичних документів.

Hа всіх вагітних заповнювалася спеціальна карта. В подальшому всі статкарти в ході динамічного спостереження були доповнені даними з інших документів (медичних карт амбулаторного хворого, історій хвороби та ін.)

Дані, які не були відображені в первинно_обліковій медичній документації, але вкрай важливі для встановлення зв'язку акушерської патології із способом життя та медичною активністю, хворобами до зачаття, кількістю абортів в анамнезі, характером праці та харчування, шкідливим звичкам, збирались безпосередньо у вагітних або їх родичів опитуванням. Всього було доповнено таким способом 1522 статкарти.

Такий послідовний збір матеріалу дозволив простежити за станом здоров'я та способом життя вагітних як до зачаття, так і після на всіх етапах диспансерного спостереження та надання медичної допомоги вагітним.

На другому етапі з метою виявлення чинників ризику та антиризику акушерської патології і внесення поправчих коефіцієнтів в розповсюдженість та наслідки цієї патології а також розроблення системи її прогнозування проведено за спеціальною програмою опитування та медичний огляд вагітних.

Опитування ставило перед собою дві мети. Hа рівні з діагностикою, особлива увага приділялася чинникам ризику (способу життя, умовам побуту, праці, шкідливим звичкам), тобто тому, що могло б сприяти виникненню акушерської патології, починаючи з раннього дитинства.

В дошкільний та шкільний періоди бралися до уваги матеріально_побутові умови сім'ї, виховання в повній і неповній сім'ї, вживання і зловживання батьками алкоголю. В період трудової діяльності вивчались родинне положення, матеріально_побутові умови життя, взаємовідносини між членами родини та в колективі, наявність шкідливих звичок у батька і матері (паління тютюну, вживання алкоголю), психічних травм, травм черепа, контакт з хімічними речовинами вік наступлення менархе, патологічні пологи в минулому кількість абортів в анамнезі, гінекологічні захворювання та інше.

На третьому та подальших етапах дослідження проводилась розробка системи прогнозування по ранньому виявленні акушерської патології та організаційної моделі профілактики серед сільських жителів.

Результати дослідження.

Розповсюдженість акушерської патології. В ході дослідження встановлено наступне: для сільських роділь Прикарпаття характерна висока зайнятість на виробництві (до 85,1%), широка розповсюдженість гінекологічних захворювань (до 56%) зниження питомої ваги повторних пологів (до 38,1%), тенденція до росту вікових та юних первісток, значне розповсюдження хронічної екстрагенітальної патології, велика кількість жінок з абортами в анамнезі, ріст числа пологів крупним плодом. Така медико-соціальна характеристика контингенту сільських роділь Прикарпаття в якійсь мірі пояснює те, що акушерська патологія на досліджуваній території склала 602 на 1000 пологів або 27 на 1000 жінок фертильного віку.

В динаміці відзначається ріст акушерської патології при загальному зниженні числа пологів.

Високою є частота акушерської патології при перших пологах у віці 15--17 років, найнижчий у віці 18--19 років. Починаючи з цього періоду частота акушерської патології поступово наростає, особливо різко зростає акушерська патологія після 30 років, головним чином, за рахунок первісток цього віку.

У різних вікових групах характер патології змінюється. У віковій групі 15-17 років висока розповсюдженість акушерської патології за рахунок пологового травматизму для матері, у вікових групах 18-19 та 20-29 років на перше місце виходять аномалії пологової діяльності. У вікових групах після 30 років високим є рівень розповсюдженості акушерської патології за рахунок маросомій та операцій кесарського розтину.

В структурі патології вагітності перше місце посідають анемії вагітних (37%), на другому місці -- загроза переривання (21,6%) на третьому -- гестози (14,6%). В пологах -- значне місце займають аномалії пологової діяльності та несвоєчасне відходження навколоплідних вод. Hа них припадає близько половини патології, що зустрічається, дещо рідше зустрічаються кровотечі в пологах (12,8%.). Гнійно-септичні ускладнення відмічено в 9,8% від загальної кількості пологів. В їх структурі вагоме місце припадає на метроендометрити (62,9%) та неспроможність швів промежини (11,5%).

Серед виділених груп професій, що мають місце в сільськогосподарському регіоні, були обчислені загальні та стандартизовані показники акушерської патології.

Характерною особливістю сільських трудівниць є їх зайнятість після основної роботи в підсобному домашньому господарстві, а,отже, і особливий вплив виробництва, відповідно до подвійного навантаження, що несуть ці жінки.

Найбільш високі загальні та стандартизовані показники акушерської патології відмічені серед тваринниць (Рис.1). Для цієї професії характерний високий ступінь фізичного навантаження, виконання роботи в закритому приміщенні з вимушеним положенням тіла в умовах підвищеної вологості з перепадами температури, підйомом важких предметів. Високий ступінь акушерської патології відмічений також серед домогосподарок. Праця цієї групи сільських жінок пов'язана з високою зайнятістю в підсобному домашньому господарстві. У цієї групи сон за тривалістю є меншим 5-6 годин. Для них характерне нерегулярне відвідування жіночих консультацій та низька санітарна культура.

Найвищими серед професійних груп у осіб переважно розумової праці загальні та стандартизовані показники акушерської патології відмічені у вчителів, вихователів та медичних працівників села.

Таким чином, акушерська патологія на селі частіше зустрічається у жінок тих професій, праця яких пов'язана з ненормованим робочим днем, високим ступенем нервово-психічного та фізичного напруження, одноманітною рухливістю.

Відмінність у стандартизованих показниках крайніх груп професій свідчить про безсумнівну наявність етіологічних факторів акушерської патології в умовах праці жінок в селі.

Встановлено деякі особливості перебігу пологів в залежності від стану здоров'я вагітних. Найчастіше ускладнення в пологах виникають серед вагітних з хронічною екстрагенітальною патологією, привертає увагу високий показник ускладнень серед вагітних з чинниками ризику.

Рис.1 Стандартизовані показники акушерської патології серед окремих професійних груп фізичної та розумової праці.

Важливим є вплив деяких ускладнень перебігу вагітності на характер і перебіг пологів. Серед жінок з фізіологічним перебігом вагітності патологія пологів зустрічається значно рідше. Ускладнення вагітності гестозом, загрозою переривання та анемією, а також наявність чинників ризику для вагітних часто ведуть до виникнення ускладнень в пологах.

Hа досліджуваній території народжуваність склала 14,3‰. За останні п'ять років намітилася тенденція до зниження народжуваності в краї. Виявлені також деякі особливості повікової плідності. Найвища плідність відмічена у віковій групі 20-24 роки, дещо нижчий показник у віковій групі 25-29 років. Разом з тим, відмічено деяке зростання даного показника у віковій групі 15-19 років та різке зниження у віковій групі 30-34 роки.

Коефіцієнти брутто та нетто відтворення свідчать про вкрай незадовільну демографічну ситуацію, яка склалася серед сільського населення на Прикарпатті. Сьогодні народжуваність забезпечує лише на 70% рівень відтворення сільського населення. Тому боротьба за життя і здоров'я кожної дитини повинна стати першочерговим завданням суспільства та органів охорони здоров'я.

Наслідки акушерської патології. Здоров'я новонароджених перш за все визначається здоров'ям та способом життя матері. Це простежується при проспективному спостереженні за вагітними та дітьми, народженими від цих матерів. Діти, оцінені здоровими, в основному народилися від здорових матерів з фізіологічним перебігом вагітності без чинників ризику (91.8%).

Здоров'я новонароджених визначалося за критеріями доношеності, недоношеності, переношеності, захворюваності, фізичного розвитку. Усіх з ознаками перинатальної патології народилося 56,3% дітей.

Важливою ознакою фізіологічної зрілості плоду, а, отже, і здоров'я новонароджених є росто-вагові показники новонародженого. Нами проведена оцінка фізичного розвитку новонароджених ( довжини та маси тіла) на основі сигмальних відхилень від середньої арифметичної величини. Відхилення індивідуальних даних новонародженого на 1 (величину середнього квадратичного) ми рахували як межі допустимих середніх коливань величини.

Серед новонароджених в регіоні дослідження достовірно зменшилася кількість дітей з нормальною масою тіла при народженні (2500-3499 г).

Зросла кількість дітей з великою та малою масою тіла. Серед великовагових дітей доля гігантських (з масою тіла більше 5000 г) складає близько 13%. Велика маса тіла новонароджених частіше спостерігається у жінок з ендокринною патологією.

Ріст числа маловагових дітей з затримкою розвитку та гіпотрофією І-ІІ ступеня спостерігався у жінок, які займались важкою фізичною працею під час вагітності в рільничих бригадах.

Встановлено чітку залежність рівня перинатальної захворюваності та смертності від маси тіла при народженні. Так, перинатальна захворюваність серед новонароджених масою тіла до 2000 г склала 100%, перинатальна смертність дітей цієї вагової групи склала 83,3%, в групі новонароджених, що народилися з масою тіла від 2001 г до 2500 г, перинатальна захворюваність склала 94,6%, перинатальна смертність 12%, в групі новонароджених з масою тіла від 2501 г до 3500 г перинатальна захворюваність склала 11,3%, смертність 0,7%.

Мертвонароджуваність складає більше половини всіх перинатальних втрат. Всього народилося 25 мертвими. Серед них 14 доношених, 10 недоношених, 1 переношена. Вивчаючи особливості контингенту жінок, вагітність у котрих закінчилася мертвонародженням, встановлено, що середній вік жінок в групах з антенатальною та інтранатальною смертю плоду суттєво не відрізнявся, складаючи 26,7 роки, однак звертає на себе увагу порівняно більша доля жінок 35-39 р., 40 років і старше та до 18 років як в групі антенатальної, так і в групі інтранатальної смерті плоду. Досліджуючи соціальний та сімейний стан сільських жінок, у яких спостерігалося мертвонародження, можна відзначити, що намітилася деяка тенденція до зростання числа домогосподарок (3 із 13 - антенатально та 2 з 12 - інтранатально) в цій групі. Така ж тенденція характерна для сімейного стану - зростає число мертвонароджень у жінок, що не перебувають у шлюбі (3 з 13 та 1 з 12).

Як видно з таблиці 1, у значної долі жінок (3 з 25) дана вагітність, що закінчилася мертвонародженням, була першою; першими були і пологи майже у половини з них (10 з 25). Звертає на себе увагу значна кількість викиднів в анамнезі (9 з 25). Аборти в анамнезі виявлено у більше половини жінок з мертвонародженням. Таким чином акушерський анамнез у більшості жінок, що народили мертвих дітей, виявився обтяженим.

Соматична патологія зареєстрована у 18 вагітних, що народили мертвих дітей. Частіше у жінок виявлялися ожиріння (9 випадків), захворювання нирок

Таблиця 1. Акушерський анамнез жінок з антенатальною та інтранатальною смертю плоду

(6 вагітних), гіпертонічна хвороба (2 жінки), важка форма цукрового діабету (1 випадок). Одна із роділь перебувала на обліку у нарколога з приводу хронічного алкоголізму. Багато жінок, особливо з антенатальною смертю плоду, перенесли гостру респіраторну вірусну інфекцію в першому триместрі та в більш пізні терміни вагітності.

У шести роділь вагітність перебігала без ускладнень, екстрагенітальної патології не виявлено, але спостерігалась значна кількість чинників ризику, як-от: алкоголізм матері, паління тютюну матір'ю, неповні сім'ї, важка фізична праця в полі.

В характеристиці здоров'я новонароджених значне місце посідає рання неонатальна смертність.

В досліджуваному регіоні із 2450 живонароджених до 168 годин життя померла 21 дитина.

Основна частина жінок, що втратили дітей, у цьому періоді були у віці 20-34 років (15 жінок - 70%), однак значну долю склали молоді матері - до 18 років (3 жінки з 21) та старшого віку від 35 років (3 жінки).

В досліджуваній групі кількість першо- і повторновагітних приблизно однакова (10 першовагітних та 11 повторновагітних). В анамнезі аборти зустрічалися у 6 жінок з 21. Три жінки з цієї групи не перебували на обліку в жіночій консультації, одна з них перед пологами тривалий час працювала з ацетоновими фарбами. У двох вагітних з цієї групи шлюб не був зареєстрований.

Серед жінок з дітьми, що загинули в ранній неонатальний період виявлено ускладнення вагітності: загроза переривання в різні терміни - у 16, гестоз - у 3, ранній токсикоз - у 5, хронічна фетоплацентарна недостатність - у 4, хронічна внутріутробна гіпоксія плоду - у 6, хоріонамніоніт - у 1 вагітної. У п'яти жінок вагітність перебігала без ускладнень, але мали місце тазове передлежання плоду, багатоплідна вагітність, стрімкі роди, великовагова дитина.

Що стосується екстрагенітальної патології, то у 2 жінок спостерігалось ожиріння, у 1 - хронічний пієлонефрит. Одна жінка за тиждень до пологів перенесла гостру респіраторну вірусну інфекцію.

Як видно з таблиці 2, більша частина дітей, що померли в ранньому неонатальному періоді, народилися недоношеними 13 з 21, причому 17 дітей мали масу тіла при народженні менше 2500 г. За шкалою АПГАР на першій хвилині життя 15 новонароджених мали оцінку менше 7 балів, майже 2/3 дітей були чоловічої статі.

Як витікає з вищевикладеного, особливої уваги заслуговують причини перинатальної смертності, оскільки їх аналіз дозволяє визначити значимість окремих захворювань в рівні смертності.

Від всіх причин в перинатальному періоді загинуло 46 дітей. В структурі причин перинатальної смертності ведуче місце посідали внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія в родах 24 випадки (52,5%) і 20 випадків (80%) серед причин мертвонароджень. Серед причин ранньої неонатальної смертності

Таблиця 2. Характеристика дітей, що померли в ранньому неонатальному періоді

перше місце займали синдром респіраторних розладів та ін. респіраторні стани, складаючи при цьому 8 випадків з 21 (або 38,1%), другою за значимістю причиною ранньої неонатальної смертності були внутрішньоматкова гіпоксія і асфіксія в родах та пологова травма (4 випадки 3 21 або 19,05%). Разом з тим синдром респіраторних розладів в загальній структурі перинатальної смертності займав ІІ місце (8 випадків із 46), складаючи 17,4%.

Всього серед сільських жителів мертвонароджуваність на досліджуваній території склала 9,8‰, рання неонатальна смертність 7,9‰, перинатальна смертність 17,7‰.

Чинники ризику та антиризикуакушерської патології. Стратегія профілактики акушерської патології будується на вченні про чинники ризику та попередженню шкідливої дії їх.

У зв'язку з цим наступним етапом дослідження був вибір об'єктів і розробка методичних підходів для виявлення чинників ризику акушерської патології та розробки системи прогнозування. З цією метою були використані матеріали проведених за спеціальною програмою опитувань та огляду вагітних. Для групування матеріалу був використаний направлений врівноважений відбір по методу парної вибірки. Математичним апаратом служив критерій Пірсона, метод вагових індексів, коефіцієнт рангової корреляції, кутовий перетворювач Фішера та ін.

В ході дослідження встановлено, що поряд із загальновідомими факторами такими, як аборти в анамнезі, гінекологічні захворювання матері, екстрагенітальна патологія, істотний вплив на виникнення акушерської патології мають також вживання алкоголю та паління тютюну матір'ю, вік матері, сімейний стан, стосунки в сім'ї та колективі, особливості побуту сім'ї, характер харчування та характер трудової діяльності матері.

Встановлено, що серед сільських жителів значно рідше зустрічаються такі фактори, як сидячий спосіб життя, менше число народжень без шлюбу, розлучень та ін. Разом з тим, були виявлені специфічні для села чинники ризику акушерської патології: контакт з отрутохімікатами, мінеральними добривами, контакт з тваринами та ін.

Ізольований вплив чинників в реальному житті зустрічається дуже рідко, майже завжди має місце поєднана дія факторів. Нами на основі багатофакторного аналізу встановлено, що з ростом числа поєднаної дії факторів, акушерська патологія зростає.

Однак, знання про несприятливі фактори дозволяє дати тільки якісну оцінку їх впливу і не може вирішити питання про виділення для диференційного диспансерного спостереження вагітних з підвищеними чинниками ризику виникнення акушерської патології.

Жінок із загрозою виникнення акушерської патології, можна виявити тільки на основі чіткого визначення сукупної дії несприятливих чинників. Правильну оцінку сукупної дії факторів в умовах невизначеності може дати тільки система прогнозування, що базується на теорії ймовірності.

Нами на результатах епідеміологічного дослідження і даних про чинники ризику з використанням послідовного аналізу Вальда і ймовірносного методу Байєса розроблена математична модель прогнозування акушерської патології. В розробку були включені лише чинники ризику з корелятивним зв'язком не більше 0,5 (r_xy) коефіцієнта кореляції.

Модель подана у вигляді таблиці-матриці ( табл. 3). Медична пам'ять системи прогнозування охоплює 156 ознак. Індивідуальний ризик виникнення акушерської патології визначають за таблицею-матрицею шляхом знаходження та ділення на100 алгебраїчної суми прогностичних коефіцієнтів, виявлених у обстежуваної ознак. Результати ділення співставляються з шкалою порогового значення сумарної дії факторів. Шкала розробляється на основі клінічного випробування системи. На шкалі виділено три прогностичні групи: група сприятливого прогнозу, група несприятливого прогнозу та група, що вимагає додаткового обстеження (прогноз сумнівний).

Таблиця 3. Робоча карта прогнозування акушерської патології серед жінок у сільській місцевості

Методика роботи з системою прогнозування

Програма прогнозування акушерської патології охоплює 156 ознак (чинників).

Якість прогнозування за допомогою системи залежить від достовірності та повноти зібраних даних про чинники ризику та правильності заповнення прогностичної карти. Карту треба заповнювати зразу при обстеженні вагітної. Для цього необхідно завчасно заготувати необхідну кількість прогностичних карт (типографським способом або за допомогою множильних засобів). При заповненні таблиці треба відповідати на всі запитання, не нехтуючи тими, прогностичні коефіцієнти яких малі.

Таблиця заповнюється підкреслюванням ознак та відповідних їм коефіцієнтів.

Індивідульний ризик акушерської патології за прогностичною картою визначається за наявними у обстежуваної вагітної ознаками шляхом знаходження і ділення на 100 алгебраїчної суми підкреслених в карті прогностичних коефіцієнтів. Результат ділення співставляється з шкалою порогового значення сумарної дії факторів. Шкала розробляється на основі клінічного випробування системи.

Система надійна (ймовірність безпомилкового прогнозу складає 90-92%), проста в роботі і не вимагає для роботи з нею спеціальної підготовки. Основне призначення системи - застосування її в первинних ланках практичної охорони здоров'я, переважно акушерками ФАПів, лікарських амбулаторій та дільничних лікарень, де, як правило, відсутні лікарі акушер-гінекологи. Система прогнозування реалізована на ЕОМ.

ВИСНОВКИ

Практичні рекомендації

1. Для раннього виявлення акушерської патології впровадити на ФАПах, лікарських амбулаторіях, номерних та районних лікарнях систему прогнозування.

2. Систему прогнозування акушерської патології застосовувати в наступній послідовності: перший раз - до вагітності (після заміжжя) -- в кабінеті планування сім'ї чи органах РАГСу, другий - в жіночій консультації при першому відвідуванні та взятті на облік, третій - при оформленні декретної відпустки.

3. Всі жінки з несприятливим прогнозом повинні бути обстежені акушер-гінекологом та, при необхідності, іншими спеціалістами.

ЛІТЕРАТУРА

Список робіт, опублікованих за темою дисертації.

1.Деякі аспекти репродуктивного здоров'я жінок на селі // Медичні вісті.-1998.-№1.-с.14-16.

2.Епідеміологічні аспекти акушерської патології у жінок сільської місцевості / Тез. конф. молодих вчених-медиків. - Івано-Франківськ,1994,-с.40.

3.Методика прогнозування акушерської патології серед жінок в сільській місцевості / Інформаційний лист, вип.4 по пр. Соціальна гігієна та організація охорони здоров'я №96-34 (співавт. Ясинський Ц.В.)

4.Особливості сучасного контингенту роділь на селі та їх вплив на відтворення населення і здоров'я потомства // Педіатрія, акушерство і гінекологія.-1998.-№3.-с.102-103.

5.Особливості вагітності та пологів у сільських жінок Прикарпаття // Буковинський медичний вісник-1998.-т.2-№3-4.-с.6-10.

6.Родорозрішення у жінок, що проживають в радіаційно забрудненій зоні / Тез. конф. “Молоді науковці - охороні здоров'я”.-Чернівці,1994.-с.30-31.(співавт. Ясинський Ц.В.)

7.Структура акушерської патології у вагітних, що проживають у сільській місцевості / Матеріали симпозіуму “Актуальні питання медичної допомоги населенню”.-Чернівці-Ангельхольм,1996.-с.55-56.

8.Цукровий діабет як фактор ризику виникнення акушерської патології / Матеріали конференції “Вчені Буковини - народній охороні здоров'я”-Чернівці,1994.-с.30-31.(співавт. Ясинський Ц.В.)

9.Чинники ризику та система прогнозування акушерської патології серед жінок в сільській місцевості. // Лікарськ...