Особливості кровоплину у нирках і пуповині та його корекція в профілактиці пізнього гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоровґя України

Одеський Державний медичний університет

УДК 618.3-06:616.61-002.2:612.13

АВТОРЕФЕРАТ

Особливості кровоплину у нирках і пуповині та його корекція в профілактиці пізнього гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом

Іванов Олександр Миколайович

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Одеса - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології

Одеського державного медичного університету, МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Нагорна Вікторія Федорівна,

Одеський державний медичний університет,

професор кафедри акушерства та гінекології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Вдовиченко Юрій Петрович,

Київська державна медична академія

післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика

завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

доктор медичних наук, професор

Зелінський Олександр Олексійович,

Одеський державний медичний університет,

завідувач кафедри перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології

Провідна установа: Львівський державний медичний університет

ім. Данила Галицького, кафедра акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти лікарів та провізорів, МОЗ України, м.Львів

Захист відбудеться “25”грудня 1998 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.600.01 при Одеському державному медичному університеті (270100, м. Одеса, пров. Валіховський, 2)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету (270100, м.Одеса, пров. Валіховський, 3)

Автореферат розісланий “24”листопада 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Рожковська Н.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

В останні роки відмічено підвищення частоти патології нирок у вагітних, серед якої пієлонефрит займає перше місце. Частота його в останні роки збільшилася з 2.5% до 11.2% (М.И. Анисимова и соавт.,1987, П.С. Вержанский и соавт.,1991, Э.М. Алиева и соавт.,1991, А.А. Довлатян и соавт.,1995). Спровоковані судини нирок при пієлонефриті лежать в основі генералізованого периферичного спазму судин, який є одним з основних патогенетичних механізмів патогенезу пізнього гестозу (В.И. Грищенко и соавт.,1988, Г.К. Степанковская и соавт.,1994, З.М.Мусаев,1997, C.Longh et al.,1989).

ЕРН-гестоз на фонi хронічного пієлонефриту розвивається з 24-26 тиж. вагітності (Л.Е. Туманова и соавт.,1994, В.Н. Серов и соавт.,1997). Встановлено, що практично в усіх вагітних із тяжким перебігом хронічного пієлонефриту вагітність ускладнюється ЕРН-гестозом (М.И. Анисимова,1987, Т.І. Пермінова,1996). Він є найчастішим (від 41% до 82.5%) ускладненням вагітності (В.И.Грищенко и соавт.,1986, А.Н. Гайструк та співавт.,1990, А.В. Калегин,1991, Г.М. Савельева и соавт.,1992, Л.В. Коломейчук та співавт.,1994, А.Г. Коломійцева та співавт.,1995) і займає друге місце у структурі причин материнської смертності (Б.М. Венцковский, 1994, Л.В. Тимошенко та співавт.,1994, А.Н. Стрижаков и соавт.,1997, В.Н. Серов и соавт.,1997, А.Creth,1990).

Раннє попередження спазму судин та корекція порушень кровоплину у нирках та плаценті до клінічної маніфестації синдрому допоможе здійснити профілактику пізнього гестозу.

Згідно даних сучасної літератури, інфрачервоне лазерне випромінювання низької інтенсивності сприяє поліпшенню мікроциркуляції та реологічних характеристик крові, має судиннорозширюючу дію, активізує процеси регенерації у тканинах (В.К. Бурилков,1989, В.Е. Илларионов,1992, М.И. Кузнецова, 1994, Б.С. Брискин и соавт.,1996). У звґязку з цим можна припустити, що вплив інфрачервоним лазерним випромінюванням низької інтенсивності на ділянку нирок та плаценти є патогенетично обгрунтованим і буде ефективним у корекції ниркового та плацентарного кровоплину в профілактиці пізнього гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом.

Звґязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження продовжують і розвивають напрямок, що розробляє кафедра акушерства і гінекології Одеського державного медичного університету згідно з державною науково-технічною програмою “Проблеми материнства, дитинства і сімґї в сучасних соціально-економічних умовах України” (номер державної реєстрації - 0196 U 018907, 1995 - 1998 р.).

Мета дослідження.

Зниження показників перинатальної захворюваності та смертності шляхом ранньої профілактики пізніх гестозів у вагітних з хронічним пієлонефритом методом корекції порушеного кровоплину у ниркових артеріях та артерії пуповини плода.

Задачі дослідження.

Вивчити стан кровоплину у ниркових артеріях у вагітних з хронічним пієлонефритом.

Вивчити стан кровоплину в артерії пуповини плода у вагітних з хронічним пієлонефритом.

Вивчити стан фето-плацентарного коплексу й системи еластаза - 2-макроглобулін у вагітних з хронічним пієлонефритом.

Розробити методику комплексної корекції порушень кровоплину у судинах нирок і пуповини плода у вагітних з хронічним пієлонефритом, спрямовану на ранню профілактику ЕРН-гестозу.

Вивчити зміни показників кровоплину у нирках і плаценті, стан фето-плацентарного комплексу й системи еластаза - 2-макроглобулін після проведеного лікування.

Впровадити у практику методику ранньої діагностики гестозу й методику корекції кровоплину у судинах нирок та пуповини плода у вагітних з хронічним пієлонефритом та визначити ефективність розробленого методу у профілактиці та лікуванні ЕРН-гестозу.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше вивчено параметри кровоплину в ниркових артеріях у вагітних з хронічним пієлонефритом у різні гестаційні терміни.

Вперше вивчено параметри кровоплину в артерії пуповини плода у вагітних з хронічним пієлонефритом у різні гестаційні терміни.

Подальший розвиток одержало вивчення параметрів кровоплину у ниркових артеріях у здорових вагітних у рiзні гестаційні терміни.

Подальший розвиток одержало вивчення параметрів кровоплину в артерії пуповини плода у здорових вагітних у різні гестаційні терміни.

Вперше доведено, що зміни показника мінімальної швидкості діастолічного кровоплину (МШДК) та систоло-діастолічного співвідношення (СДС) є найраннішими симптомами ЕРН-гестозу, що розвивається у вагітних з хронічним пієлонефритом.

Вперше запропоновано патогенетично обгрунтований метод ранньої профілактики й лікування ЕРН-гестозу шляхом корекції ниркового та плацентарного кровоплину у комплексному медикаментозному впливі на організм вагітної.

Практичне значення одержаних результатів.

Визначені параметри кровоплину у ниркових артеріях та артерії пуповини у здорових вагітних.

Визначені параметри кровоплину у ниркових артеріях та артерії пуповини у вагітних з хронічним пієлонефритом.

Розроблено метод ранньої діагностики гестозів (у 20-24 тиж. вагітності), заснований на визначенні показників МШДК та СДС при допплерометрії ниркових артерій та артерії пуповини, зміни яких є найраннішим симптомом генералізованого судинного спазму, тобто ЕРН-гестозу. Ці показники можуть бути використовані для діагностики і контролю ефективності лікування.

4. Розроблено метод патогенетичної ранньої профілактики і лікування ЕРН-гестозів з використанням лазерного опромінювання ділянки нирок та плаценти у комплексному впливі на організм вагітної.

Впровадження результатів дослідження проведено у відділеннях патології вагітності пологового будинку №1 (акт впровадження від 1.09.97), пологового будинку №2 (акт впровадження від 1.10.97), пологового будинку №7 м. Одеси (акт впровадження від 10.09.97), у відділенні екстрагенітальної патології міської клінічної лікарні №2 (акт впровадження від 5.05.97).

Особистий внесок здобувача. Самостійно проведений патентно-інформаційний пошук, визначені мета та задачі дослідження. Проведене клінічне обстеження жінок під час вагітності, безпосередній збір матеріалу для дослідження, розробка методики лікування. Автор особисто аналізував вітчизняну та іноземну літературу з проблеми, що вивчалася, самостійно виконував статистичну обробку матеріалу, провів аналіз одержаних наукових результатів, обгрунтував наукові висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертаці. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародній конференції “Використання лазера у біології і медицині” (Київ, 1995), V Республіканській науково-практичній конференції “Використання лазера у медицині і біології” (Ялта, 1995), Х зґїзді акушерів-гінекологів України (Одеса, 1996), засіданні Одеського обласного товариства акушерів-гінекологів (Одеса, 1996). Основна частина результатів дослідження викладена у публікаціях.

Публікації. З теми дисертації опубліковано 8 робіт, з них - 3 статті у фахових виданнях, 4 тезисних доповідей та 1 патент на винахід.

Структура та обґєм дисертаціі. Основний зміст дисертації викладено на 126 сторінках машинописного тексту, з них 39 таблиць, 23 рисунка й 5 мікрофотографій. Робота містить вступ, огляд літератури, 4 глави, які відображають результати власних досліджень, висновки й практичні рекомендації, список літератури, що охоплює 270 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

кровоплин вагітний плід пієлонефрит

Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилося 135 вагітних жінок. В 115 пацієнток був діагностований хронічний пієлонефрит (латентна форма). З них 90 - отримали медикаментозне лікування у комплексі з лазерною терапією й склали основну группу, 25 - отримали загальновживане медикаментозне лікування та увійшли у группу порівняння, а 20 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності склали контрольну групу. Усі вагітні були у віці від 17 до 35 років. 50 жінок розпочали обстеження й корекцію визначених порушень кровоплину у терміні 20-24 тиж., 65 - у терміні 30-32 тиж., всі вони знаходилися під спостереженням до пологів та завершення післяпологового періоду.

У роботі застосовані такі методи дослідження: загальноклінічні - загальний аналіз крові, визначення сечовини у крові, загальний аналіз сечі, дослідження сечі за Нечіпоренком, Зимницьким, посів сечі з визначенням ступеня бактеріурії, ультразвукове дослідження з допплерометричним визначенням показників кровоплину у ниркових артеріях і артерії пуповини плода; радіоімунні - визначення естрадіолу (Е2), плацентарного лактогену (ПЛ) у сироватці крові вагітних; біохімічні - визначення рівня еластази (за методикою J. Visser, E. Blant, 1972), 2-макроглобуліну (2-МГ) (К.Н. Веремеенко, Л.И. Волхонская, 1969); гістологічне дослідження плацент. Перелічені дослідження проводилися до лікування та на 8-9 добу з початку лікування. Статистична обробка отриманих даних проводилася згідно критерію Стьюдента (кількісні показники), та критерію Вілкінсона-Мана-Уітні (якісні показники).

Основу медикаментозної терапії склали нітрофурани, антибіотики пеніцилінового ряду протягом 7 днів, дезагреганти, дезінтоксікаційні засоби, спазмолітики, повноцінна й вітамінізована дієта. Таке лікування одержали вагітні групи порівняння. Жінки основної групи, крім того, отримали лазерну терапію згідно методиці, яка розроблена.

Сеанси лазерної терапії здійснювалися один раз на день, курсом - 7 процедур. 40 жінок розпочали лікування у ранні терміни (20-24 тиж.), а 50 жінок - у терміні 30-32 тиж. Використовувався лазерний апарат марки “Узор” (довжина хвилі 890 нм). Режим опромінювання: частота 80 Гц, експозиція 4 хв. на 1 зону. Вплив проводився крізь шкіру по черзі на ділянку проекції нирок та на ділянку проекції плаценти при розміщенні ії на передній стінці матки (орієнтувалися на локалізацію плаценти за даними УЗД). В одному сеансі було задіяно 2-3 зони по передній, середній та задній аксилярним лініям та 4 зони у ділянці проекції плаценти.

Результати дослідження та їх обговорення. При вивченні анамнезу вагітних з хронічним пієлонефритом відмічено, що вони у два рази частіше хворіли на дитячі інфекції: основна група - 69(76.7%), група порівняння - 17(68.0%), контрольна група - 7 (35.0%) та у три з половиною рази частіше - хронічним тонзилітом та ангіною: 44(48.9%), 11(44.0%) й 3(15.0%), відповідно. У більшості вагітних з хронічним пієлонефритом анамнез був обтяжений гінекологічними захворюваннями: 45(50%), 12(48%) та 0(0%), відповідно, серед яких переважали запальні процеси та повґязані з ними ускладнення.

Первинно-хронічний пієлонефрит виявлений в 72(80.0%) жінок основної групи та в 19 (76.0%) - групи порівняння, вторинно-хронічний пієлонефрит - в 18(20.0%) та 6(24.0%), відповідно. У структурі супутної патології нирок в цих жінок переважала сечокамґяна хвороба. Бактеріурія визначалася в 76(84.4%) жінок основної та у 21(84.0%) - групи порівняння; стерильною сеча була в 14(15.6%) та 4(16.0%).

Перебіг вагітності мав деякі особливості. Так, загроза переривання вагітності виникла у 48(53.3%) вагітних основної та у 14(56.0%) - групи порівняння. Анемія діагностована у 68(75.6%) вагітних основної та у 20(80.0%) - групи порівняння. Прегестоз виявлений у 82(91.1%) вагітних основної та у 23(92.0%) - групи порівняння.

Проведені дослідження показали, що при фізіологічному перебігу вагітності із зростанням терміну допплерометричні показники кровоплину у нирковій артерії змінюються. Так, у терміні 30-32 тиж. показник максимальної швидкості систолічного кровоплину (МШСК) збільшується та із значним ступенем достовірності відрізняється від його значення у терміні 20-24 тиж. (Р<0.001). Зростання МШСК відбувається, мабуть, за рахунок збільшення обґєму циркулюючої крові та підсилення насосної функції серця. Аналогічна особливість відмічена й для другого показника ниркового кровоплину - мінімальної швидкості діастолічного кровоплину (МШДК): його рівень у 30-32 тиж. значно вище, ніж у 20-24 тиж. (Р<0.001). Однак, збільшення МШСК та МШДК залишається зрівноваженим, про що свідчить відсутність змін з боку систоло-діастолічного співвідношення (СДС) (Р>0.05) із збільшенням терміну вагітності (табл.1, 2).

При дослідженні кровоплину у ниркових артеріях у вагітних із хронічним пієлонефритом у терміні 20-24 тиж. встановлено достовірне (Р<0.05), у порівнянні з контрольною групою, підвищення СДС (табл.1). При аналізі цього показника відмічено, що МШСК не відрізняється від цього показника у контрольній групі (Р>0.05), а зміна СДС відбувається за рахунок зменшення МШДК, що можна пояснити спазмом, який починається та погіршенням кровоплину у судинах мікроциркуляторного русла нирок. При допплерометричному дослідженні кровоплину у ниркових артеріях у вагітних з хронічним пієлонефритом у терміні 30-32 тиж. відмічені такі зміни: відбувається достовірне зниження МШСК у порівнянні з аналогічним показником у контрольній групі (Р<0.05) та зменшення (з високим ступенем достовірності, Р<0.001) МШДК. Показник СДС достовірно (Р<0.05) збільшується за рахунок, з одного боку, зменшення МШСК та, з другого боку, за рахунок більш вираженого зменшення МШДК. Показник МШСК у терміні 30-32 тиж. у вагітних з хронічним пієлонефритом вже достовірно відрізняється від показника у контрольній групі, що свідчить про зростання дефіциту обґєму циркулюючоі крові, а зменшення МШДК, у порівнянні із контролем (Р<0.001), - про підвищення периферичної судинної резистентності у порівнянні із такою при фізіологічній вагітності (табл.2).

При зіставленні показників ниркового кровоплину, які вивчалися, залежно від терміну вагітності, відмічено, що у терміні 20-24 тиж. зміни кровоплину відбуваються тільки за рахунок одного показника - МШДК, а у терміні 30-32 тиж. обидва вихідних показника й особливо МШДК достовірно відрізняются від таких при фізіологічній вагітності. Можна припустити, що корекція кровоплину, яка почалася у терміні 20-24 тиж. буде більш ефективною.

При допплерометричному дослідженні кровоплину в артерії пуповини у вагітних контрольної групи виявлено, що із збільшенням терміну вагітності відбувається достовірне (Р<0.05) збільшення МШСК (на 10.2%). МШДК в міру прогресування вагітності збільшується (Р<0.001) (на 50.0%), що повґязане, мабуть, з інтенсивним зростанням плаценти, ії капілярної сітки та, відповідно, поліпшенням мікроциркуляції. СДС в артерії пуповини поступово знижується у терміни вгітності від 20 до 35 тиж. у середньому на 25.8%, що визначається переважним зростанням діастолічної швидкості кровоплину (Р<0.001). Таким чином, для неускладненої вагітності характерна тенденція до зниження загального периферичного судинного опору, про що свідчить підвищення діастолічного компоненту кровоплину та зниження систолічно-діастолічного співвідношення в артерії пуповини, що повґязане, мабуть, з гестаційними змінами спіральних артерій матки (табл.3,4).

У вагітних, які страждають на хронічний пієлонефрит, вже у терміні 20-24 тиж. відмічається збільшення показника СДС (Р<0.05). При аналізі цього показника видно, що його зміна відбувається за рахунок зменшення діастолічного компоненту кровоплину (Р<0.05), який залежить від стану судин мікроциркуляторного русла. Кровоплин у фазу систоли у цьому терміні вагітності практично не відрізняється від показника контрольної групи (Р>0.05) (табл.3).

В міру прогресування вагітності в пацієнток з хронічним пієлонефритом зберігається тенденція до погіршення кровоплину у судинах мікроциркуляторного русла. Про це свідчить значне зменшення у порівнянні із контролем (Р<0.001) МШДК та відповідне підвищення СДС (Р<0.01) (табл.4).

При аналізі показників кровоплину в артерії пуповини залежно від терміну вагітності видно, що із збільшенням останнього у вагітних, що страждають на хронічний пієлонефрит, відбувається їх погіршення, що свідчить про порушення гемодинаміки у фето-плацентарній системі.

Найбільші зміни стосуються діастолічного компоненту кровоплину. Так, якщо у контрольній групі з 20 до 32 тиж. вагітності МШДК збільшується на 50.0%, що свідчить про збільшення ємності капілярної сітки плаценти, то у вагітних із хронічним пієлонефритом МШДК збільшується у середньому на 17.7%. Спостерігається також зменшення систолічного компоненту кровоплину. У контрольній групі в міру прогресування вагітності МШСК збільшується на 10.2% (Р<0.05). В основній та у групі порівняння зміни цього показника не відбуваються (Р>0.05), що можна пояснити зростанням дефіциту обґєму циркулюючої крові. Таким чином, відношення між систолічною та діастолічною швидкостями артеріального кровоплину змінюється, головним чином, за рахунок зниження останньої, що на наш погляд, повґязане із збільшенням судинного опору периферичної частини судинного русла, яким для артерії пуповини є капілярна сітка плодової частини плаценти.

Таким чином, у нирках та у плаценті вагітних з хронічним пієлонефритом спостерігається порушення мікроциркуляції, яке визначається вже у терміні 20-24 тиж. та прогресує із збільшенням останнього.

Таблиця 1

Показники кровоплину у ниркових артеріях у вагітних з хронічним пієлонефритом у терміні 20-24 тиж.

До питання патогенезу невиношування у вагiтних, хворих на хронiчний пiєлонефрит // Невиношування вагiтностi: Зб. наук. праць.- К.: Б.в., 1997.- С.297-300 (спiвавт. В.Ф. Нагорна, Т.I. Пермiнова).

Нетрадицiйнi методи лiкування загрози переривання у хворих з хронiчним пiєлонефритом // Невиношування вагiтностi: Зб. наук. праць.- К.: Б.в., 1997.- С.335-337 (спiвавт. Т.I. Пермiнова, Т.О. Хвощинська).

Применение инфракрасного лазерного излучения в профилактике поздних гестозов //Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.- 1998.- №2.- С.30-32 (соавт. В.Ф. Нагорная).

Патент 17074 А Украiна МКИ 6 А 61 N 5/06. Спосiб профiлактики ЕРН-гестозу у вагiтних з хронiчним пiєлонефритом. // Бюл.№5, 1997.- (спiвавт. В.Ф. Нагорна).

Особливостi iнтенсивноi терапii ЕРН-гестозу у вагiтних жiнок в умовах несприятливого екологiчного середовища // Актуальнi питання невiдкладноi допомоги. II Украiнська науково-практична конференцiя з невiдкладноi допомоги.- Одеса.- 1994.- С183 (спiвавт. В.Ф. Нагорна, К.Ф. Ковшар, I.В. Бордюжевич, С.Р. Галич, Т.I. Пермiнова).

Нетрадицiйнi методи лiкування пiзнiх гестозiв // Тези доповiдей Пленуму Правлiння наукового товариства акушерiв-гiнекологiв Украiни.- Полтава,1994.- С.80 (спiвавт. В.Ф. Нагорна, К.Ф. Ковшар, Т.I. Пермiнова, А.П. Торнавська, В.Б. Iванова).

Возможности лазеротерапии в акушерской практике // Применение лазеров в биологии и медицине. V Республиканская научно-практическая конференция.- Ялта.- 1995.- С.115-116 (соавт. В.Ф. Нагорная).

8. Применение лазерной терапии для профилактики ЕРН-гестоза у беременных с хроническим пиелонефритом // Применение лазеров в биологии и медицине. II Международная конференция.- Киев.- 1995.- С.107 (соавт. В.Ф. Нагорная).

Анотації

Иванов А.Н. Особенности кровотока в почках и пуповине и его коррекция в профилактике позднего гестоза у беременных с хроническим пиелонефритом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 1998.

Диссертация посвящена изучению сосудистого компонента кровотока в почечных артериях и в артерии пуповины, а так же разработке метода его коррекции с целью профилактики ЕРН-гестоза у беременных с хроническим пиелонефритом.

При допплерометрии кровотока в почечных артериях и артерии пуповины проводился анализ только уголнезависимых параметров: максимальной скорости систолического кровотока (отражает объем циркулирующей крови, емкость артериальных сосудов) и минимальной скорости диастолического кровотока (характеризует сопротивление периферической части сосудистого русла). Систоло-диастолическое отношение отражает степень затухания пульсовой волны и является показателем периферического сосудистого сопротивления. Установлено, что уже в сроке 20-24 нед. определяется снижение минимальной скорости диастолического кровотока и повышение систоло-диастолического отношения, свидетельствующее о повышении периферической сосудистой резистентности и ухудшении микроциркуляции в почках и плаценте. С увеличением срока (30-32 недели) у беременных с хроническим пиелонефритом сохраняется тенденция к ухудшению кровотока в исследуемых сосудах и определяется снижение максимальной скорости систолического кровотока, что доказывает наличие дефицита объема циркулирующей крови. Проведенные исследования дают основание считать, что изменение показателей минимальной скорости диастолического кровотока и систоло-диастолического отношения является наиболее ранним признаком нарушения микроциркуляции в почках и плаценте. Своевременная диагностика с помощью допплерометрии позволит объективно оценить степень нарушения кровотока, вероятность возникновения гестоза, необходимость проведения профилактического лечения и контролировать его эффективность.

Изучены показатели протеолитической системы у беременных с хроническим пиелонефритом. Особый интерес вызывает изучение такого фермента, как эластаза, который расщепляет эластин, в том числе, эластин сосудистой стенки. Это свойство особенно важно, так как стенки сосудов играют важную роль в развитии их спазма, который занимает центральное место в возникновении патологических изменений при гестозе. 2-макроглобулин выполняет защитную роль от деструктивного действия эластазы. Выявлено, что уровень эластазы снижен, уровень 2-макроглобулина повышен. Наличие хронического воспалительного процесса в почках приводит к постепенному истощению системы эластаза-ингибиторы протеолиза, уменьшению эластичности сосудистой стенки, периферическому спазму сосудов в органах, несущих в этот период наибольшую нагрузку. Определено, что показатели уровня эластазы, 2-макроглобулина и их соотношения находятся в корреляционной взаимосвязи с допплерометрическими показателями кровотока в почечных артериях и артерии пуповины, в комплексе с которыми они могут использоваться для ранней диагностики ЕРН-гестоза.

Исследованы показатели гормональной системы фето-плацентарного комплекса. Отмечено, что в сроке 20-24 нед. показатели уровня эстрадиола и плацентарного лактогена достоверно не отличались от таковых у здоровых беременных, что свидетельствует о еще сохраненной способности ФПК к компенсаторно-приспособительным реакциям. В сроке 30-32 нед. уровень этих гормонов достоверно снижен по сравнению с показателями контрольной группы, что подтверждает негативное влиянии хронического пиелонефрита на состояние плаценты и плода.

Патогенетически обоснована ранняя (в 20-24 недели) коррекция почечного и плацентарного кровотока с применением воздействия инфракрасным лазерным излучением на область проекции почек и плаценты в комплексной терапии с целью профилактики ЕРН-гестоза. Лечение, начатое в сроке 30-32 недели, при появлении клинических признаков позднего гестоза, мало эффективно.

Подтверждением эффективности применения разработанного метода лечения является уменьшение количества поздних гестозов, снижение частоты осложнений родов и послеродового периода у пациенток с хроническим пиелонефритом.

Ключевые слова: хронический пиелонефрит, ЕРН-гестоз, допплерометрия, кровоток, протеолиз, коррекция.

Іванов О.М. Особливості кровоплину у нирках і пуповині та його корекція в профілактиці пізнього гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 1998.

Дисертація присвячена вивченню судинного компоненту кровоплину у ниркових артеріях і в артерії пуповини у вагітних з хронічним пієлонефритом.

Встановлено, що у цих вагітних відмічається погіршення ниркового та плацентарного кровоплину, яке визначається у 20-24 тиж. та свідчить про підвищення периферичної судинної резистентності й погіршення мікроциркуляції у нирках та плаценті. Найраннішими показниками порушення кровоплину є мінімальна швидкість діастолічного кровоплину та систоло-діастолічне співвідношення, які можуть бути використовані у діагностиці ЕРН-гестозу та як крітерій ефективності лікування.

Визначені показники гормональної системи ФПК, протеолітичної системи. Показаний кореляційний звґязок між показниками, що вивчалися.

Патогенетично обгрунтована рання (у 20-24 тижнів) корекція ниркового та плацентарного кровоплину з використанням лазерного впливу на ділянку проекції нирок та плаценти з метою профілактики ЕРН-гестозу.

Ключові слова: хронічний пієлонефрит, ЕРН-гестоз, допплерометрія, кровоплин, протеоліз, корекція.

Ivanov A.N. Peculiarity of blood circulation in kidneys and umbilical cord and correction of it in the prophylaxes of gestosis in the case of pregnancy with chronic pyelonephritis.- Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Medical Science by speciality 14.01.01- obstetrics and gynecology. - Odessa State Medical University, Мinistry of Health of Ukraine, Odessa, 1998.

The thesis is dedicated to studing of the component of blood circulation in the nephric artery and the artery of umbilical cord in the case of pregnancy with chronic pyelonephritis.

It is established that the deterioration of nephric and placental blood circulation which begins on 20-24 weeks is observed in the case of such pregnancy. This fact shows the increasing of peripheral vascular resistance and deterioration of microcirculation in kidneys and placenta. The earliest indexes of infringement of blood circulation are minimal speed of diastolic blood circulation and systole-diastolic ratio which can be used in diagnostics of EPH-gestosis and as a criterion of an effect of the treatment.

The indexes of hormone system of fetoplacental complex, proteolytic system are determined. The correlatic connection between studying indexes is showed.

Early (20-24 weeks) correction of nephric and placental blood circulation with using of laser influence on the projection place of kidneys and placenta with the object of EPH-gestosis prophylaxis is pathogenesis based.

Key words: chronic pyelonephritis, EPH-gestosis, dopplerometry, blood circulation, proteolysis, correction.

Размещено на Allbest.ru