ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА РЕЦИДИВУЮЧИЙ БРОНХІТ

14.01.10.- Педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 1998р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України.

Наукові керівники:

-доктор медичних наук, професор, Волосянко Романа Петрівна, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедрою дитячих хвороб;

-доктор медичних наук, Бабко Соф'я Олександрівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділом функціональної діагностики.

Офіційні опоненти:

-доктор медичних наук, професор Майданник Віталій Григорович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, завідуючий кафедрою педіатрії №4;

-доктор медичних наук, професор Середенко Михайло Михайлович, Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, завідувач відділом гіпоксичних станів.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра педіатрії №3.

Захист дисертації відбудеться `'8'' грудня 1998 року о 1300 годині на засі-данні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями `'Педіатрія', ”Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (252050, м.Київ, вул.Мануїльського,8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, аку-шерства та гінекології АМН України (252050, м.Київ, вул.Мануїльського,8).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Однією з найбільш важливих проблем сучасної пульмонології є профілактика та лікування рецидивуючого бронхіту (РБ). Діти, хворі на РБ, складаючи 30-40% від загального числа пульмонологічної патології, відносяться до третьої групи часто хворіючих дітей. Актуальність даної проблеми визначається не лише значною поширеністю цього захворювання, але і тим, що, виникнувши в дитячому віці, при пізній та недостатній діагностиці та відновній терапії, формується хронічна бронхолегенева патологія у дітей старшої вікової групи та дорослих (Т.К.Курч,1987; В.Рачинський, 1987; А.М.Корепанов, 1992; Л.А.Вишнякова, 1993; А.Ф.Мозалевський, 1994; В.А.Тищенко, 1995; K.Mosgauroth, 1988; L.Brochard, 1987).

За даними Р.Г. Артамонова (1987), під час РБ виникають незворотні морфологічні та функціональні зміни. При цьому в 12,7% дане захворювання трансформується в астматичний бронхіт, і в 2% - в бронхіальну астму, що особливо чітко проявляється в дошкільному віці.

РБ, який перебігає легко, не завжди зумовлює причину для звертання до лікаря, і тому, на думку ряду авторів (В.А. Платов, 1988; Е.Б.Журков, 1993; Н.А.Васил'єва, 1994), дітей фактично, хворих на РБ, більше ніж тих, кому такий діагноз виставляється.

В оцінці функціонального стану дитячого організму при РБ важливим є відповідно обгрунтована оцінка клінічних ознак захворювання та верифікація діагнозу за умови параклінічного та повного інструментального обстеження, визначення стану бронхіальної прохідності ( І.С.Ширяєва, 1987, 1990; D.R.Robinson,1984).

Відомо, що ефективність комплексного лікування дітей з РБ залежить від оцінки стану бронхолегеневої системи, як при загостренні, так і в міжрецидивний період, і в даному положенні багато думок є дискусійними (С.О.Бабко, 1986; С.С.Казак, 1987; Е.С.Лебедева, 1987; І.І.Шмиков, 1991). Вивчення кардіореспіраторної системи, яка є індикатором адаптаційно-пристосувальної діяльності всього організму, крім оцінки функції цих життєзабезпечуючих систем, дає можливість у початкові терміни захворювання обгрунтувати за необхідності корекцію виявлених порушень.

Зазначено, що в міжрецидивний період повного відновлення функції зовнішнього дихання не наступає (Т.К. Курч, 1987; О.І. Ласиця, 1987; Г.І. Муратбаєва, 1994).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах основного напрямку Івано-Франківської державної медичної академії “Розробка нових медичних технологій та стандартів якості діагностики, профілактики та лікування найважливіших неінфекційних захворювань”, який розробляється в рамках міжнародної (міждержавної) програми CINDI-ВОЗ Україна (1995-2000) (01.02.032.96 п).

Мета дослідження.

Удосконалення комплексної діагностики порушень при РБ, зокрема кардіореспіраторної системи, в різні періоди перебігу та підвищення ефективності лікування дітей з даним захворюванням.

Задачі дослідження.

1. Провести комплексне обстеження функції системи зовнішнього дихання, серцево-судинної системи і виявити зміни вегетативної реактивності в різних фазах патологічного процесу РБ.

2. Виявити залежність зміни показників зовнішнього дихання від ступенів вентиляційної недостатності.

3. Вивчити залежність змін показників серцево-судинної системи (за даними ехокардіографії з визначенням типів гемодинаміки) від ступенів вентиляційної недостатності.

4. Дослідити зв'язок показників вегетативної регуляції зі змінами вентиляційної здатності та станом серцево-судинної системи в різні періоди захворювання (загостренні та в міжрецидивний період).

5. Дати порівняльну оцінку традиційних і вдосконалених методів лікування РБ - як в гострий період, так і в період ранньої реабілітації.

6. Вивчити прогностичні критерії подальшого перебігу рецидивуючого бронхіту з метою своєчасного корегування відновлюючої терапії.

Наукова новизна.

Проведено комплексне дослідження параметрів стану кардіореспіраторної системи з визначенням типів гемодинаміки та вегетативного гомеостазу в періоді загострення та міжрецидивний період рецидивуючого бронхіту у дітей 4-7 років.

Виявлена залежність змін показників кардіореспіраторної системи, вегетативної реактивності та перекисного окислення ліпідів від частоти загострень захворювання в рік.

Вперше досліджено стан серцево-судинної системи, зовнішнього дихання та вегетативної регуляції в залежності від ступенів вентиляційної недостатності.

Вивчено стан складових типів гемодинаміки, кардіоінтервалографії і спірографії, з урахуванням показників кривої “потік-об'єм” в залежності від ступенів вентиляційної недостатності.

Проведена оцінка ефективності комплексного лікування з застосуванням препарату “Кверцетин”, обгрунтована корекція терапевтичних комплексів на етапах реабілітації РБ.

Практичне значення.

1. Комплексне вивчення показників зовнішнього дихання, серцево-судинної системи та вегетативної регуляції дозволяє корегувати терапію і підвищити її ефективність, як в періоді загострення, так і при диспансерному нагляді в міжрецидивний період.

2. Рекомендовано для оцінки стану зовнішнього дихання у дітей, хворих на РБ, застосування спірографів, які дозволяють вивчити бронхіальну прохідність на основі даних кривої “потік-об'єм” з чотирирічного віку.

3. У комплексну терапію рецидивуючого бронхіту у дітей дошкільного віку пропонується оптимізований терапевтичний комплекс з застосуванням антиоксидантного препарату “Кверцетин”.

Підготовлено та опубліковано інформаційний лист “Метод лікування рецидивуючого бронхіту у дітей дошкільного віку з включеням препарату “Кверцетин”№30-97 (Київ, 1997).

Результати дослідження запроваджені в практику роботи Івано-Франківської обласної клінічної та міської дитячої лікарень, районних лікарень Івано-Франківської області (м. Калуш, м. Надвірна, м. Коломия), лікувально-профілактичних дитячих закладів м. Львів та м.Вінниця.

Особистий внесок здобувача.

Автором особисто проведені клінічні спостереження та обстеження дітей. Здійснені інструментальні дослідження (спірографія, ехокардіоскопія, кардіоінтервалографія, електрокардіографія з визначенням тиску в малому колі кровообігу) в періоді загострення та в міжрецидивний період.

Досліджено зв'язок між параметрами, що вивчались, зроблена статистична обробка, узагальнення отриманих результатів з урахуванням ефективності запропонованих, скорегованих терапевтичних комплексів.

Апробація результатів дисертації.

Результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на планових курсах підвищення кваліфікації з питань захворювання хронічними неспецифічними захворюваннями легень в Івано-Франківській дитячій обласній лікарні (1996), 29-ій обласній конференції молодих вчених-медиків (Івано-Франківськ, 1998) та на медичній конференції студентів та молодих лікарів (Польша, 1998).

Публікації.

За темою дисертаційної роботи надруковано 8 робіт, із них 5 статей в журналах, і 3 - у вітчизняних та іноземних збірниках наукових праць.

Обсяг і структура дисертації.

Робота складається зі вступу, огляду літератури, методики досліджень, 3 розділів, що відображають результати власних досліджень, обговорення, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел літератури. Робота викладена на 172 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 45 таблицями та 4 рисунками, які розміщені на 47 сторінках. До бібліографічного переліку внесено 148 вітчизняних і 79 зарубіжних джерел, які займають 24 сторінки.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об`єкт та методи дослідження. Робота проводилась на базі пульмонологічного відділення та відділення функціональної діагностики Івано-Франківської обласної дитячої лікарні і опирається на результати спостереження та обстеження 122 дітей дошкільного віку (4-7 років), хворих на рецидивуючий бронхіт, в періоді загострення та 32 - в періоді ремісії. Групою порівняння були 25 здорових дітей.

З метою виявлення ранніх порушень функціонального стану кардіореспіраторної системи використовували комплексний метод обстеження: 1) клініко-параклінічні; 2) серцево-судинної системи (електрокардіографія, вимірювання тиску в малому колі кровообігу, ехокардіоскопія, кардіоінтервалографія); 2) легеневої системи (спірографія за даними кривої “потік-об`єм”).

Задля вивчення ефективності терапії використаний математичний метод бальної оцінки клінічних проявів захворювання з вирахунком інтегрального показника патології - ІПП (С.О.Шалімов, Л.К.Андреєщева, С.О.Макеєв, 1985).

Клінічна симптоматика захворювання спостерігалась у двох ран-домізованих групах - основній та групі порівняння (всього 122 дітей). Діти групи порівняння (69) отримували базисну терапію, діти основної (53) - в комплексі лікувальних заходів додаткове поєднанням з антиоксидантом ``Кверцетин``.

Отримані результати було оброблено методом математичної статистики з визначенням критерія Ст'юдента (p<0.05).

Результати досліджень та їх обговорення. Клінічне спостереження за дітьми, хворими на рецидивуючий бронхіт, встановило, що найчастіше (у 56,5% дітей) РБ починався у віці перших чотирьох років, проявлявся рецидивами, особливо під час виховання в дитячому садку внаслідок частих гострих респіраторних захворювань та продовжував давати рецидиви до поступлення дитини в шкільний колектив. Під час аналізу даних частоти супутньої патології при РБ виявилось, що у 50% відмічалась ЛОР- патологія, зокрема хронічний тонзиліт - у 25,4% хворих. Крім того, у 14,0% дітей діагностувався карієс зубів, у 6,6% - холепатії органічного або функціонального походження, у 9,8% - невропатія та у 9,8% - аскаридоз.

Вивчення анамнезу дозволило виявити у 55% хворих дітей прояви алергії різного походження: на харчові продукти, лікарські препарати. У 9,8% випадків алергологічний анамнез найближчих родичів був позитивним, а неспецифічна бронхолегенева патологія зустрічалась у 19,7%.

Клінічні спостереження за дітьми, хворими на РБ, дозволили виявити достатньо велику варіабельність частоти загострень в рік. Так, рецидиви 3-4 рази в рік щорічно були в 41,8% дітей, а часті рецидиви ( 5 і більше разів) - у 14,7%.

Аналіз компонентів дихального циклу дозволив всебічно охарактеризувати функцію зовнішнього дихання. До групи обстежених відносились діти зі значними порушеннями в системі зовнішнього дихання. Особливо чітко це підтверджувалось змінами швидкісних та часового показників. Значно знижувалась прохідність крупних (FEF 75) та середніх (FEF 50) бронхів. Компенсаторні можливості форсованого видиху за 0,5сек. були зменшеними в 2 рази, а пікова швидкість видиху більше ніж в 2 рази. Потрібно було більше зусилля для того, щоб повітря в заданому об'ємі могло покинути легені за 1 сек., і це стосувалось збільшення часового показника МТТ.

При розподілі дітей за ступенями вентиляційної недостатності (ВН), виявилось, що у більшості дошкільнят констатувалась вентиляційна недостатність ІІ ступеня (64 дитини) та І ступеня - 39 хворих. Вентиляційна недостатність ІІІ ступеня склала 1/6 загальної кількості (рис. 1).

Рис.1 Розподіл дітей за ступенями вентиляційної недостатності

При кількості загострень до 3-4 разів в рік зміни вентиляційної здатності легень були мінімальними і стосувались лише швидкісних показників видиху, що є більш прогностично сприятливим. При кількості загострень 4-5 та більше 5 в рік - зміна показників була різною. Спочатку спостерігалось зниження показників видиху. Зі збільшенням частоти загострень до цього приєднувались і зниження показників вдиху, а об'ємні значення тривалий час були нормальними.

Оскільки існує нерозривний зв`язок між легеневою і серцево-судинною системами і стан гемодинаміки пов`язаний зі ступенями дихальної недостатності, ми розглянули стан показників зовнішнього дихання, типів гемодинаміки і нейровегетативних змін в залежності від ступенів вентиляційної недостатності.

Таблиця 1. Залежність ступенів вентиляційної недостатності від типів гемодинаміки при поступленні у стаціонар

Як бачимо в табл.1, що при І ступені ВН найбільше дітей було з нормокінетичним типом гемодинаміки (40%), при ІІ ступені ВН - переважав гіперкінетичний (61,9%) та при ІІІ ступені ВН - гіпокінетичний тип (32%).

І ступінь ВН характеризувалась зниженням швидкісних показників видиху FEF 75, FEF 50 та FEF 25 і помірним збільшенням середнього транзиторного часу.

При ВН ІІ ступеня знижувались об`ємні показники, з більш вираженим зниженням швидкісних показників (особливо на рівні крупних та середніх бронхів). Форсована життєва ємкість легень знижувалась при гіпокінетичному типі гемодинаміки, а середній транзиторний час збільшувався при нормокінетичному та гіперкінетичному типі гемодинаміки. Особливо спостерігалось збільшення максимальної хвилинної вентиляції при гіперкінетичному типі, що поєднувалось з вираженою симпатичною реактивністю.

При ВН ІІІ ступеня відмічалось більш виражене зменшення швидкісних і об`ємних показників, і значне збільшення часового показника МТТ, особливо, в групах гіперкінетичного та гіпокінетичного типів гемодинаміки.

Не дивлячись на те, що тип гемодинаміки по І.К.Шхвацабая є генетично детермінованим, зміни складових та збільшення кількості дітей, які хворі на РБ з гіперкінетичним та гіпокінетичним типами гемодинаміки при другому та третьому ступенях ВН свідчать про патологічний їх характер. Теж саме можна сказати і про нормокінетичний тип гемодинаміки при І та ІІ ступенях ВН.

Для гіперкінетичного типу гемодинаміки характерно збільшення СІ за рахунох ХОК, зменшення ЗПО та ГПОС. Однак у дітей з вентиляційною недостатністю ці показники супроводжуються зменшенням артеріовенозної різниці по кисню, зменшенням кисневої ємкості крові і зниженням відсотку утилізації кисню тканинами. У дітей ІІ та ІІІ ступеня ВН гіперкінетичний тип супроводжувався гіперкінетичною реакцією міокарду лівого шлуночка, збільшенням фракції викиду до 70%-80%, більше, ніж у половини дітей, збільшенням тиску в легеневій артерії (32,2±0,38 мм.рт.ст.), дилятацією правого шлуночка.

У здорових дітей з гіперкінетичним типом гемодинаміки подібних змін не відбувалось.

Хоч нормокінетичний тип зустрічався у дітей з ВН І-ІІ ступенями (40% та 50,9% відповідно), але за своєю ``економічністю`` він відрізнявся від такого ж у здорових.

У дітей з ВН І ступеня, і особливо ІІ ступеня спостерігався дисбаланс між СІ та ГПОС, що супроводжувалось дискінетичним синдромом, зниженням скоротливої можливості міокарду, і у дітей з ІІ ступенем ВН підвищенням тиску в легеневій артерії. Все це свідчить про те, що у дітей, хворих на РБ, особливо за наявності вентиляційної недостатності, і нормокінетичний тип гемодинаміки не є варіантом норми.

Гіпокінетичний тип спостерігався у 20,5% всіх дітей з різними ступенями вентиляційної недостатності, з перевагою у групі ВН ІІ ступеня (див.табл.1). Не дивлячись на те, що гіпокінетичний тип є варіантом норми і навіть може бути “економним” особливо у спортсменів при ваготонії, він зустрічався зі збільшенням частоти загострень в рік, зі значнішими клінічними проявами і супроводжувався складнішими вентиляційними порушеннями. У хворих з РБ при цьому типі гемодинаміки спостерігається зниження СІ і збільшення ЗПО, що супроводжується значним дисбалансом між центральним і периферійним ланцюгами апарату кровообігу (СІ та ЗПО), зменшенням ударного об`єму, значним підвищенням загального периферійного опору, а також середнього артеріального тиску і тиску в легеневій артерії, дилятацією правого шлуночка. Ці зміни свідчать про те, що гіпокінетичний тип у цієї групи хворих відображає зниження інотропної функції серця, сповільнення передкапілярного кровообігу.

Введення препарату “Кверцетин” в комплексне лікування рецидиву РБ при гіперкінетичному типі гемодинаміки дозволило підвищити клінічну ефективність базисної терапії в 1,3 рази, а при гіпокінетичному типі гемодинаміки - в 1,6 рази.

Порівняння ступенів вентиляційної недостатності, які виникали в залежності від проведеного лікування дало змогу встановити, що хоч відсоток дітей з різними ступенями ВН при поступлення був однаковим, розподіл їх після терапії був різним (табл.2). Нормальна вентиляційна здатність легень в основній групі констатувалась у 34% дітей та ВН І - у 49% і не було ВН ІІІ ступеня. В групі порівняння найбільше було дітей з ВН І (60,9%). Та поряд з цим, в цій групі залишались діти з ВН ІІІ (7,2%), а нормальна вентиляційна здатність - у 11,6%. Загальний відсоток покращання за ступенями ВН в основній групі становив 80,8%, а в групі порівняння - 67,2%.

Таблиця 2. Розподіл типів гемодинаміки в залежності від лікування

Порівнюючи типи гемодинаміки, які виникали в результаті різного лікування (табл.3) бачимо, що в основній групі зменшувалась кількість дітей з гіперкінетичним типом (від 45,3% до 30,1%), хоч при поступленні в стаціонар спостерігалась різниця в розподілі дітей за типами гемодинаміки, з перевагою гіперкінетичного типу в основній групі та нормокінетичного в групі порівняння.

На відміну від основної групи в групі порівняння збільшувалась кількість дітей з гіперкінетичним типом (від 26,1% до 42,1%).

Таблиця 3. Розподіл ступенів вентиляційної недостатності в залежності від лікування

При проведенні дослідження нами простежена закономірність зміни типів гемодинаміки в різних групах. Так, гіпокінетичний тип в основній групі змінювався у 88,9% дітей на нормокінетичний, що супроводжувалось покращанням клінічного стану, а ВН І - залишалась тільки у 11,1% дітей. В групі порівняння гіпокінетичний тип у 62,5% змінився на нормокінетичний, але була ВН І-ІІ-ІІІ степенів у 22,9%.

Для гіперкінетичного типу була характерна така динаміка: в основній групі відсоток дітей, в яких відбувалась зміна в бік нормокінетичного типу склав 50%, а в групі порівняння - 33,3%. Без зміни залишалось в групі порівняння 66,7% дітей та тільки у 3,3% цієї і у 9,4% хворих основної груп ВН зникла.

Хоч в основній групі з нормокінетичним типом гемодинаміки ВН зникла у 15,1% дітей з групи ВН І-ІІ, зміна цього типу на гіперкінетичний спостерігалась у 20% хворих. В групі порівняння зникала ВН тільки у 8,1% дошкільнят з групи ВН І, що супроводжувалось зміною на гіперкінетичний та гіпокінетичний типи гемодинаміки.

Таким чином, можна вказати, що нормокінетичний тип гемодинаміки у дітей, які хворі на РБ, є більш сприятливим у покращанні вентиляційної здатності легень (її зникнення), і особливо при включенні в комплексне лікування препарату “Кверцетин”.

У дітей з гіперкінетичним типом гемодинаміки під впливом проведеного лікування позитивно зростали як об'ємні, так і показники вдиху та видиху. При гіпокінетичному типі зміни торкались в основному процесів видиху, значення ж вдиху змінювались мало і не приходили до норми (в порівняні зі здоровими).

При нормокінетичному типі, що зустрічався практично у всіх здорових дітей, зміни торкались в основному швидкісних показників на рівні крупних, середніх бронхів.

Повноцінного зниження рівня функціонування центрального контуру регуляції серця, що відображається у зменшенні значення ІН, при гіперкінетичному типі гемодинаміки не здійснювалось, особливо в групі порівняння. Ступінь напруження компенсаторних механізмів організму дитини залишався високим, що проявлялось вираженою симпатичною реактивністю. При нормокінетичному типі в основній групі після лікування спостерігалась еукінетична реактивність. На відміну, в групі порівняння зберігалась симпатикотонія. Зміна показників КІГ при гіпокінетичному типі гемодинаміки в обох групах була помірною. Під час дослідження процесів ПОЛ відмічено чітку тенденцію до збільшення даних показників зі збільшенням частоти загострень РБ, і особливо при загостреннях 4-5 та більше разів в рік. Не дивлячись на фазу клінічної ремісії захворювання, у досліджених дітей зареєстровано накопичення як кінцевих, так і початкових продуктів свобіднорадикального окислення.

В міжрецидивний період (через 8-12 міс) не спостерігалось функціональної ремісії в системі зовнішнього дихання. Залишались зниженими об'ємні показники форсованого видиху, прохідність бронхів різного діаметру та підвищення середнього транзиторного часу. Зміни вегетативної регуляції характеризувались напруженням компенсаторних можливостей вегетативної адаптації, в сторону гіперсимпатикотонії та наявністю гіперкінетичного типу гемодинаміки. При дослідженні процесів ПОЛ були підвищеними як початкові, так і кінцеві продукти.

Обгрунтовуючи все вище викладене, є можливість вивести ознаки несприятливого прогнозу протікання РБ за такими складовими: 1) загострення 4-5 і більше разів в рік; 2) відсутність ефекту під час лікування в показниках кривої потік-об`єм: FEF75, FEF50, FEF25, PEF, MTT у всіх типах гемодинаміки; 3) присутність гіпокінетичного типу при ВН І ступеня; 4) наявність при ВН ІІ-ІІІ ступені гіперкінетичного типу гемодинаміки; 5) відсутність покращання показників ПОЛ; 6) перехід у дітей з гіперкінетичним типом гемодинаміки при ВН ІІ ступеня гіперсимпатикотонії в асимпатикотонію.

Проведені дослідження показали, що у дітей, в яких спостерігались вище викладені зміни, на протязі 8-12 міс відмічались повторні загострення в ранні терміни, не нормалізувались показники спірографії, КІГ та ПОЛ. Але в групі дітей, яким в комплексне лікування в періоді загострення було введено “Кверцетин” ці зміни були менш виражені, загострення повторювались рідше і протікали клінічно легше. Дані спостереження доказали важливість виведених нами прогностичних критеріїв.

Комплексне лікування з включенням препарату “Кверцетин” в періоді загострення позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, на функціональний стан кардіореспіраторної системи та вегетативної регуляції, на показники оксидантної системи організму як в періоді загострення, так і в міжрецидивний період. Це свідчить про перспективність застосування антиоксидантного препарату “Кверцетин” як в гострому, так і міжрецидивному періодах 1 раз в 6 місяців.

ВИСНОВКИ

1. Рецидивуючий бронхіт в періоді загострення у дітей віком 4-7 років супроводжується не тільки порушенням в системі зовнішнього дихання, але і функціональними змінами серцево-судинної системи, вегетативного гомеостазу та перекисного окислення ліпiдів. Ці зміни зростають зі збільшенням частоти загострень в рік.

2. На підставі даних комп'ютерної спірометрії доведено наявність при рецидивуючому бронхіті в періоді загострення порушень вентиляційної здатності легень, що проявлялись змінами швидкісних, часових та об'ємних показників кривої “потік-об'єм”, які є інформативнішими в порівнянні з показниками звичайної спірографії.

3.Функціональні зміни серцево-судинної системи при рецидивуючому бронхіті констатувались у 82% дітей і проявлялись порушенням ритму і фази реполяризації, підвищенням тиску в малому колі кровообігу, “неекономічністю” типів гемодинаміки, що проявлялось гіперкінетичною реакцією міокарду, появою метаболічних порушень і дискінетичного синдрому, напругою адренергічних механізмів і гіперсимпатикотонією в періоді загострення.

4. Вентиляційна недостатність І ступеня характеризувалась переважною кількістю дітей з нормокінетичним типом (40%), при ІІ ступені переважав гіперкінетичний тип (61,9%), при ІІІ ступені - гіпокінетичний тип (32%).

5. Гіперкінетичний тип характеризувався збільшенням систолічного індексу за рахунок хвилинного об'єму крові, зменшенням загального периферичного опору та граничного периферичного опору судин, гіперсимпатичною реактивністю, значним збільшенням індексу вегетативної регуляції після проведення ортокліностатичної проби, що вказує на високий ступінь адренергічних механізмів у хворих, а також значним підвищенням рівня ПОЛ, особливо МДА.

6. Для гіпокінетичного типу характерне зниження систолічного індексу та збільшення загального периферичного опору, значний дисбаланс між центральним та периферійним ланцюгами апарату кровообігу, асимпатична реактивність.

7. Комплексна терапія рецидивуючого бронхіту у дітей дошкільного віку з включенням препарату “Кверцетин” підвищує ефективність лікуван-ня при гіпокінетичному типі гемодинаміки в 1,6 рази, при гіперкінетичному -в 1,3 рази, покращує функціональні показники кардіореспіраторної системи та перекисного окислення ліпідів.

8. В періоді ремісії рецидивуючого бронхіту не наступає повної рес-титуції функціонального стану дихальної і кардіальної систем, вегетативної регуляції та процесів ПОЛ, особливо в групі дітей без включення в комплексну терапію препарату “Кверцетин”. У 56,3% дітей зберігається гіперкінетичний тип гемодинаміки та напруження компенсаторних можли-востей вегетативної адаптації (гіперсимпатикотонія). Це вказує на відсут-ність паралелізму в ефективності між клінічним перебігом захворювання та відновленням функції кардіореспіраторної системи, що обгрунтовує ре-комендації щодо корекції етапного лікування, зі застосуванням препарату “Кверцетин”.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Пропонується впровадити в роботу дитячих лікувально-профілактичних закладів комплексний метод діагностики порушень функціонального стану зовнішнього дихання у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт використання спірографів, які дозволяють вивчити бронхіальну прохідність на основі кривої “потік-об'єм” з чотирирічного віку.

2. Задля підвищення ефективності скорегованої терапії як в періоді загострення, так і в міжрецидивний період при диспансерному нагляді рекомендується комплексне вивчення показників зовнішнього дихання, серцево-судинної системи та вегетативної регуляції.

3. Рекомендовано включення препарату “Кверцетин” в базисну терапію рецидивуючого бронхіту під час загострення і в періоді клінічної ремісії. Показано введення препарату в гранулах всередину у дошкільному віці по 1 чайній ложці 3 рази в день упродовж 4 тижнів з перших днів пе-ріоду загострення та 2 рази на рік в тій же дозі та тривалості - в періоді ремісії. Протипоказів до застосування препарату “Кверцетин” та побічної дії не виявлено.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Сучасні підходи до лікування рецидивуючих бронхітів у дітей Галицький лікарський вісник.-1996.-Т.3, ч.1.-С.16-17 (співавтор. Р.П.Волосянко).

2. Флоуметричні зміни при рецидивуючому бронхіті у дітей дошкільного віку //Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1997.-№4.-С.46-48 (співавтор. Р.П.Волосянко).

3. Гемодинамічні зміни у дітей дошкільного віку, хворих на рецидивуючий бронхіт // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1997.-№6.-С.27-29 (співавтор. С.О.Бабко).

4. Вентиляційна здатність легень в міжрецидивний період бронхіту Галицький лікарський вісник.-1997.-Т.4, ч.4.-С.51-52.

5. Сучасний стан проблеми рецидивуючого бронхіту у дітей //Практична медицина.-1998.-№5-6.-С.21-23.

6. Клініко-імунологічна характеристика особливостей перебігу рецидивуючого бронхіту у дітей дошкільного віку //Матеріали 29-ої обласної наукової конференції молодих вчених-медиків ІФДМА.-м.Івано-Франківськ, 1997.- С.52-53.

7. Стан перекисного окислення ліпідів при рецидивуючому бронхіті у дошкільнят //Матеріали 29-ої обласної наукової конференції молодих вчених-медиків ІФДМА - м. Івано-Франківськ, 1997.- С.53-54.

8. Influence of preparation “Kversetin” into run of recidivating bronchitis in underschools in acuty period // The International Medical Conference for students and young doctors: Abstract. - Poland, Lublin, 1998.-p. 155.

Анотація

Сельська О.В. Особливості функціонального стану кардіореспіраторної системи у дітей дошкільного віку, хворих на рецидивуючий бронхіт.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 1998.

Однією з важливих проблем сучасної пульмонології є профілактика та лікування рецидивуючого бронхіту. З метою удосконалення комплексної діагностики порушень при рецидивуючому бронхіті проводилось вивчення функціонального стану кардіореспіраторної системи та вегетативної регуляціі за допомогою клініко-параклінічних та неінвазивних методів дослідження. Було обстежено 122 дитини, виявлено закономірності між показниками різних ступенів вентиляційної недостатності, типами гемодинаміки та вегетативними змінами. Обгрунтовано рекомендації щодо реабілітації дітей дошкільного віку, хворих на рецидивуючий бронхіт, як в гострий, так і в міжрецидивний періоди з включенням в комплексну терапію препарату ``Кверцетин``.

Ключові слова: дошкільнята, рецидивуючий бронхіт, легенева система, серцево-судинна система, дослідження, лікування.

Аннотация

Сельская О.В. Особенности функционального состояния кардио-респираторной системы у детей дошкольного возраста, больных рецидивирующим бронхитом.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия.- Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 1998.

Одна из важных проблем современной пульмонологии - профилактика и лечение рецидивирующего бронхита. С целью усовершенствования комплексной диагностики нарушений при рецидивирующем бронхите производилось изучение функционального состояния кардиореспираторной системы и вегетативной регуляции с помощью клинико-параклинических и неинвазивных методов исследования. Было обследовано 122 детей, выявлено закономерности между показателями разных степеней вентиляционной недостаточности, типами гемодинамики и вегетативными изменениями. Обоснованы рекомендации по реабилитации детей дошкольного возраста, больных рецидивирующим бронхитом как в острый, так и в межрецидивный периоды с включением в комплексную терапию препарата ``Кверцетин``.

Ключевые слова: дошкольники, рецидивирующий бронхит, легочная система, сердечно-сосудистая система, исследование, лечение.

антиоксидантний бронхіт гострий міжрецидивний

Annotation

Selska O.V. The peculiarityes of functional status of the cardiorespi-ratory system in the underschools with a relapsing bronchitis.- The manuscript.

Dissertation for the degree of a candidate degree of medical sciense according to the speciality 14.01.10-Pediatries.-Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, AMS of Ukraine, Kiev, 1998.

One of the mayor problems of the modern pulmonology is prevention and treatment of relapsing bronchitis. For purpоse of improvement clinical testing of the studies of cardiorespiratory system and vegetative regulation were done, using clinical-paraclinical and noninvasive methods. 122 children were evoluated. It was esteblished interconnections beatween defferent stages of respiratory failure, types of hemodynamics and vegetative changes. The recomendations for rehabilitations of the underschools with relapsing bronchitis during both acute and interrelapsing periods were well-grounded. The drug “Kversetin” was included into complex therapy of the disease.

Key words: underschools, relapsing bronchitis, respiratory system, cardio-vascular system, studies therapy.

Перелік умовних скорочень

ВН - вентиляційна недостатність;

ГПОС - граничний периферичний опір судин, кПа*с/л;

ЗПО - загальний периферичний опір,дин.см./сек-5;

ІН - індекс напруги, у.о.;

ІПП - інтегральний показник патології;

КІГ - кардіоінтервалографія;

МДА - малоновий диальдегід, нм/мл;

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів;

РБ - рецидивуючий бронхіт;

СІ - систолічний індекс, л/хв*м2;

ХОК - хвилинний об'єм крові, л;

FEF 75 - швидкість проходження повітря на рівні крупних бронхів,л/сек;

FEF 50 - швидкість проходження повітря на рівні середніх бронхів,л/сек;

FEF 25 - швидкість проходження повітря на рівні дрібних бронхів, л/сек;

МТТ - середній транзиторний час, сек.

Размещено на Allbest.ur