Ефективність препарату Теком в корекції системи гемостазу при захворюваннях легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ім.Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

СЕЛЕЗНЕНКО Тетяна Феліксівна

УДК: 616.24-002:547:586.2.001.6

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ ТЕКОМ В КОРЕКЦІЇ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЛЕГЕНЬ

14.01.27 - пульмонологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 1998р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (директор - академік АМН України, доктор медичних наук, професор Ю.І. Фещенко).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гаврисюк Володимир Костянтинович, завідувач клініко-функціональним відділенням Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ласиця Ольга Іларіонівна; завідувачка кафедри педіатрії №1 Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України;

доктор медичних наук, професор Свінціцький Анатолій Станіславович, завідувач кафедри госпітальної терапії №2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Провідна установа: Львівський державний медичний університет, кафедра фтизіатрії та пульмонології.

Захист відбудеться "18" січня 1999 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і пуль-монології ім. Ф.Г.Яновського АМН України (252000, м. Київ, МСП-650, узвіз Протасів Яр, 7).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України (252000, м. Київ, узвіз Протасів Яр, 7).

Автореферат розісланий "17" грудня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ж.Б. Бегоулєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. В патогенезі значної кількості захворювань органів дихання важливу роль відіграє синдром гіперкоагуляції крові. Ним супроводжуються пневмонії, бронхообструктивні захворювання, гнійні процеси (Макаревич А.Э., 1985; Данилов И.П., 1989). Ще більше значення синдром гіперкоагуляції має при тромбоемболії легеневої артерії та пов'язаній з нею легеневій гіпертензії (Симбирцев С.А., Беляков Н.А., 1986; Савельев В.С., 1990). Порушення системи згортання крові є частим ускладненням хірургічних втручань на бронхах й легенях (Palevsky H.I., 1990; Mozer K.M., 1992). Все це зумовлює актуальність розробки нових лікарських препаратів гіпокоагуляційної та антиагрегантної дії.

В результаті епідеміологічних досліджень, проведених в 70-і-80-і роки, був помічений вкрай низький рівень тромбозів і тромбоемболій у мешканців узберіжжя Гренландії, Японії та деяких інших країн (Dyerberg J., Band H.O., 1979; Kromhout D., 1983). В наступному було встановлено, що причиною зниження згортання крові є вживання з їжею великої кількості морської риби та м'яса морських ссавців, які містять велику кількість омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) - ейкозапентаєнової та докозагексаєнової (Ahmed A.A., 1984; Hirai A., 1984). При цьому зміни стану згортаючої системи крові пов'язані як із зменшенням її в'язкості (Kovayashi S., 1981), активацією фібринолізу (Schmidt E.B., Dyerberg J., 1994), зменшенням прокоагуляційного впливу тригліцеридів (Bradon G.A., 1990), так й впливом на рівень тромбоагрегації (Bradlow B.F., 1983).

Найбільшим чином вивчений вплив омега-3 ПНЖК на стан агрегаційної здатності тромбоцитів, яке зумовлене їх конкурентними відношеннями до арахідонової кислоти при включенні в структуру клітинних мембран (Weber P., Fisher S., 1986). Крім цього, фермент метаболізму арахідонової кислоти циклооксигеназа витрачається й на окислення омега-3 ПНЖК, в результаті чого зменшується продукція потужного індуктору агрегації тромбоцитів тромбоксану А2 (метаболіт арахідонової кислоти) і збільшується вміст в крові тромбоксану А3 (метаболіт омега-3 ПНЖК), який не має тромбоагрегаційної активності (Srivastava K.C., 1985). Механізми впливу омега-3 ПНЖК на інші ланки згортаючої системи крові вивчені недостатньо.

У Франції, США та ряді інших країн в теперішній час випускається лікарський препарат MaxEPA, який містить 30 % омега-3 ПНЖК. В Росії виробляється препарат Эйконол приблизно аналогічного складу.

В Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України розроблений препарат Теком, який містить 45 % омега-3 ПНЖК (дозволений до медичного застосування Фармакологічним комітетом МОЗ України). Препарат має переваги перед MaxEPA та Эйконолом і за якісним складом, оскільки містить меншу кількість ПНЖК класу омега-6, які мають конкурентні властивості по відношенню до класу омега-3 ПНЖК.

Ця робота є фрагментом експериментального та клінічного вивчення препарату.

МЕТА РОБОТИ: вивчити вплив нового лікарського препарату Теком на показники гемостазу у хворих на захворювання легень.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Дослідити гіпокоагуляційну дію препарату Теком на експериментальній моделі запального процесу в легенях.

2. Вивчити вплив препарату Теком на стан агрегаційної функції тромбоцитів у хворих на захворюваннях легень в пробах in vitro.

3. Визначити можливості корекції стану згортаючої системи крові при застосуванні препарату Теком у хворих на захворювання легень із синдромом гіперкоагуляції в клінічних умовах.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ.

Вивчений вплив розробленого за оригінальної технологією нового (патент України N 7180А, МПК-5 А61К35/60 від 16.03.95 р.) лікарського препарату Теком на показники згортаючої системи крові на експериментальній моделі запального процесу в легенях, у хворих на запальні захворювання органів дихання в пробах in vitro та в клінічних умовах. Доведена наявність у препарату Теком гіпокоагуляційної та антиагрегантної дії.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ, ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ

Доведена можливість моделювання синдрому гіперкоагуляції крові при запальному процесі в легенях в експерименті на щурах. Ця модель може бути використана в роботі по вивченню нових лікарських препаратів гіпокоагуляційної та антиагрегантної дії.

Проведена робота є фрагментом програми наукових досліджень по розробці препарату Теком, який прийнятий до виробництва АТ "Київський вітамінний завод". Впровадження в практику з урахуванням його гіпокоагуляційної та антиагрегантної дії має сприяти підвищенню ефективності лікування хворих на захворювання органів дихання з синдромом гіперкоагуляції крові.

Результати роботи впроваджено в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України та Клінічній лікарні нафтопереробної промисловості МОЗ України.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ

Основні положення дисертації доповідались на Республіканській науково-практичній конференції "Новые достижения в ранней диагностике и терапии воспалительных заболеваний органов дыхания, предупреждение хронизации заболеваний" (Харьков, 8-9 червня 1995 р.), Національному конгресі по хворобам органів дихання (Новосибірськ, 1-4 липня 1996 р.), науково-практичній конференції Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України (листопад, 1996 р.).

ПУБЛІКАЦІЇ. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць.

КОНКРЕТНИЙ ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА

Особистий внесок заключається у розробці всіх наукових результатів. Експериментальні дослідження були проведені за безпосередньою особистою участю автора. Всі хворі знаходились під особистим спостереженням дисертанта.

Самостійно проведений аналіз експериментальних і клінічних даних, статистична обробка матеріалу. Висловлюємо щиру подяку професору Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України Є.І.Суслову, к.м.н. С.М.Пленову, к.м.н. С.І.Лещенко, а також співробітникам лабораторії біохімії Інституту серцево-судинної хірургії О.С.Задорожній та Н.С.Осипенко за сприяння у виконанні роботи.

ОБСЯГ І СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ.

Дисертація викладена на 130 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 4 таблицями і 13 малюнками.

Складається із вступу, огляду літератури, двох розділів особистих досліджень, закінчення, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 197 джерел інформації.

ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Моделювання неспецифічного запального процесу в легенях було проведене за методикою М.А.Захарьевской та Н.Н.Аничкова (1952) на 15 безпородних щурах масою 250-300 г. Суть методики заключається в імплантації в просвіт трахеї інородного тіла (пластикової нитки).

Вивчення впливу препарату Теком на показники згортаючої системи крові у хворих на захворювання легень в пробах in vitro та в клінічних умовах було проведене у 67 хворих (чоловіків - 45, жінок - 22) у віці від 22 до 74 років. Розподіл хворих в залежності від нозологічної форми захворювання наведений в таблиці 1.

Більшість обстежених (38,8 %) склали хворі на хронічний обструктивний бронхіт. Слід відмітити, що хронічний обструктивний бронхіт як супутнє захворювання спостерігався у багатьох хворих з іншими нозологічними формами. Хворі знаходились на обстеженні та лікуванні в клініко-функціональному, 1-му терапевтичному та хірургічному відділеннях інституту.

Таблиця 1 - Розподіл хворих в залежності від характеру захворювання

Характер захворювання	Кількість хворих
	абс.	%
Хронічний обструктивний бронхіт	26	38,8
Туберкульоз легень	14	20,9
Емпієма плеври	9	13,4
Гостра пневмонія	6	8,9
Фіброзуючий альвеоліт	4	6,0
Бронхоектатична хвороба	3	4,5
Первинна легенева гіпертензія	3	4,5
Хронічна постемболічна легенева гіпертензія	2	3,0
Всього	67	100

Діагноз захворювання був встановлений на підставі даних клінічного, рентгенологічного методів, електрокардіографії, ехокардіографії і лабораторних досліджень, в необхідних випадках - бронхологічного та інших діагностичних методів.

Хворим, які поступали в стаціонар, призначали терапію у відповідності з характером основного захворювання, а також лікування, спрямоване на зменшення серцевої декомпенсації (сечогінні засоби, периферичні вазоділятатори).

Вивчення впливу препарату Теком на показники згортаючої системи крові в клінічних умовах проводили після ліквідації активності запального процесу і стабілізації функціонального стану кардіореспіраторної системи. Теком призначали на фоні підтримуючої терапії.

При цьому препарати, які здійснюють вплив на стан згортаючої системи крові (аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби, кортикостероїди, діпіридамол та інші антиагреганти, гепарин), не застосовувались.

Аналіз стану згортаючої системи крові проводили з використанням наступних тестів:

1. Часу згортання крові за методом Бюркера (сек).

2. Протромбінового часу (сек).

3. Тромбінового часу (сек).

4. Вмісту фібриногену (г/л) за методикою Р.А. Рутберга.

5. Антикоагуляційного тесту з розрахунком амплітуди кривої на 8-й хвилині та індексу інактивації тромбіну.

6. Етанолового тесту (ум.од.) за методикою В.П. Балуди.

7. Вмісту розчинного фібрину (ум. од.) за методикою В.П.Балуди.

8. Агрегаційної здатності тромбоцитів за уніфікованими рекомендаціями до агрегометру "Chrono-log" (Канада, 1983) (Cardinal).

В силіконові пробірки з 3,8 % розчином цитрату натрію набирали кров по 5 мл у кожну, після чого одну серію пробірок залишали як контрольну, в іншу додавали препарат Теком в дозі 0,1 мл. Доза препарату була визначена, виходячи з результатів попереднього вивчення фармакокінетики омега-3 ПНЖК з тим розрахунком, щоб його концентрація в крові складала в середньому 2 %, що відповідає середньотерапевтичній дозі (М.В. Пыж, Н.А. Грацианский, 1991). Дослідження проводили після періоду двохгодинної інкубації з використанням стандартних наборів індукторів агрегації тромбоцитів.

В якості ознак гіперагрегації тромбоцитів у відповідь на дію індуктора АДФ в дозі 2 мкмоль/л розглядали відсутність фази дезагрегації на кривій, при цьому показник агрегації (А) дорівнював сумарному індексу агрегації тромбоцитів (СІАТ).

Як різко виражену гіперагрегацію тромбоцитів трактували появу другої хвилі агрегації, при цьому величина СІАТ перевищувала показник А.

Дозу індуктора, що дорівнювала 5 мкмоль/л, використовували у випадку отримання нормальної кривої у відповідь на дозу 2 мкмоль/л для визначення можливих порушень агрегаційної здатності тромбоцитів. В нормі на кривій агрегації у відповідь на дозу 5 мкмоль/л АДФ не спостерігається фаза дезагрегації. Результати досліджень оброблювали методами вараційної статистики.

ВИВЧЕННЯ ГІПОКОАГУЛЯЦІЙНОЇ ДІЇ ПРЕПАРАТУ ТЕКОМ НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ МОДЕЛІ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЛЕГЕНЯХ

Моделювання неспецифічного запального процесу в легенях було проведене на 15 безпородних щурах.

Під ефірним наркозом був проведений розріз поверхневих тканин по передній поверхні шиї, тупо відсепаровували трахею і після пункції її голкою великого діаметру в її просвіт вводився стерильний шматок пластикової нитки (лески) діаметром 0,25 мм і довжиною 2,5 см. З метою попердження відхаркування інородного тіла нитка закріплювалась в рані шляхом підшивання до м'язового лоскуту. Рану зашивали.

1-у групу (контрольну) склали інтактні щури (7 тварин), 2-у групу - щури, які після оперативного втручання отримували звичайний раціон харчування (7), 3-ю групу - щури, яким на протязі 30 діб після операції вводили препарат Теком в дозі 0,1 г/кг маси тіла per os.

Забір крові для досліджень проводили одномоментно у всіх тварин через 1 місяць після початку експерименту шляхом пункції серця в умовах ефірного наркозу. Для дослідження набирали по 5 мл крові з 3,8 % розчином цитрату натрію у співвідношенні останнього до крові 1:9.

Наявність запального процесу в легенях було підтверджене результатами патоморфологічних досліджень, що свідчили про наявність пневмонії та бронхіту. У 25 % тварин запальні зміни супроводжувались гнійними ускладненнями.

При мікроскопічному дослідженні тканин легень спостерігалась наявність пневмонічних вогнищ, зон безповітряної тканини із заміщенням паренхими легень сполучнотканинними елементами. Більшість альвеол були заповнені випотом з великою кількістю альвеолярних макрофагів. Стінки альвеол були фібротизовані, набряклі.

Результати вивчення гіпокоагуляційної дії омега-3 ПНЖК на моделі запального процесу в легенях наведені в таблиці 2.

Як видно з таблиці 2, модель запального процесу в легенях супроводжувалась розвитком синдрому гіперкоагуляції, про що свідчить вірогідне зменшення часу згортання крові, збільшення згортаючої актиності за даними аутокоагуляційного тесту. Зменшення часу згортання крові і збільшення амплітуди аутокоагулограми свідчить, в основному, про прискорення утворення активної кровяної протромбінази (тромбопластину) і нарощування активності тромбіну.

Поруч з цим спостерігається зниження антикоагуляційних властивостей крові, на що вказує скорочення тромбінового часу (Баргакан З.С., 1980).

Збільшення продуктів паракоагуляції (розчинний фібрин) свідчить про інтенсифікацію внутрішньосудинного згортання крові (Бокарев И.Н., 1989). Підвищення активності тромбінового комплексу (скорочення тромбінового часу), рівня вмісту фібриногену в плазмі являються потенційними факторами, які сприяють розвитку гіперкоагуляції крові.

В групі тварин, які приймали після оперативного втручання препарат Теком, ознаки синдрому гіперкоагуляції крові були виражені значно меншою мірою.

Зокрема, показники часу згортання крові, тромбінового часу, рівня фібриногену були ближчими до аналогічних в контрольній групі.

Резюмуючи отримані дані, можна заключити, що моделювання запального процесу в легенях щурів супроводжується розвитком синдрому гіперкоагуляції крові.

Застосування препарату Теком в дозі 0,1 г/кг маси тіла per os на протязі 30 діб після оперативного втручання значно зменшує вираженість синдрому гіперкоагуляції, що підтверджує наявність у препарату гіпокоагуляційних властивостей і зумовлює необхідність його вивчення в клінічних умовах.

Таблиця 2 - Показники згортаючої системи крові на моделі запального процесу в легенях після лікування препаратом Теком

Показники	Контрольна група (n=7)	Дослідна група без лікування (n=8)	Дослідна група з лікуванням (n=7)
Час згортання (сек)	31,0 1,1	15,7 0,5*	25,0 0,8***
Протромбіновий час (сек)	19,4 0,2	8,0 0,3*	12,1 0,5***
Тромбіновий час (сек)	18,00,3	4,80,3*	13,70,8***
Фібриноген (г/л)	1,96 0,1	2,88 0,16*	2,25 0,11***
Аутокоагуляційний тест на 8 хв.( % )	46,7 1,29	57,7 1,43*	54,0 1,08*
Етаноловий тест: слабо позитивний позитивний	1 6	- 8	- 7
Розчинний фібрин: ++ +++ ++++	2 3 2	- - 8	- - 7

Примітки:

1) * - різниця з показниками контрольної групи вірогідна (Р<0,05)

2) + - різниця з показниками тварин 2-ї групи вірогідна (Р<0,05)

ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ ТЕКОМ НА ПОКАЗНИКИ ЗГОРТАЮЧОЇ СИСТЕМИ КРОВІ У ХВОРИХ НА ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПРЕПАРАТУ ТЕКОМ НА РІВЕНЬ АГРЕГАЦІЇ ТРОМБОЦИТІВ В ПРОБАХ IN VITRO

З метою вивчення впливу препарату Теком на рівень агрегації тромбоцитів in vitro обстежений 51 хворий (33 чоловіки та 18 жінок) у віці від 22 до 74 років. З них хронічний бронхіт був діагностований у 19, пневмонія - у 6, туберкульоз легень - у 10, емпієма плеври - у 9, фіброзуючий альвеоліт - у 4, бронхоектатична хвороба - у 3.

Як супутні захворювання, ішемічна хвороба серця спостерігалась в 12 випадках, гіпертонічна хвороба - в 7, ревматичні вади серця в 3, ділятаційна кардіоміопатія - в 2.

Тромбоемболічні та тромботичні ускладнення в анамнезі відмічали 12 хворих (тромбофлебіт - 7, інсульт - 2, інфаркт міокарду - 3).

У 11 хворих було виявлено збільшення гематокриту більше 55 % та високий рівень гемоглобіну.

При дослідженні функції зовнішнього дихання значні зміни спостерігались у 9 хворих, помірні - у 31, незначні - у 11.

За даними ехокардіографії ознаки хронічного легеневого серця були виявлені в 12 випадках.

Дослідження проводили через 1 тиждень після відміни препаратів, які здійснюють вплив на стан згортаючої системи крові (аспірин, курантил, стероїди, синкумарін, фенілін).

З 51 обстеженого хворого у 30 осіб була виявлена гіперагрегація тромбоцитів, у 9 - нормальний стан і у 12 спостерігались ознаки дезагрегації, зумовлені, вочевидь, післядією медикаментів. Оцінка впливу препарату Теком на стан агрегації була проведена у хворих з гіперагрегацією і нормагрегацією (39 осіб). Оскільки величина агрегації є кількісно-якісним показником, оцінка результатів проводилась в кожному конкретному випадку.

У 5 хворих (12,8 % від загального числа хворих) у вихідному стані була виявлена значно виражена гіперагрегація тромбоцитів, про що свідчило суттєве зростання СІАТ у порівнянні з показником А.

Таким чином, крива агрегації мала двофазних характер: після першої хвилі агрегації наступала більш виражена друга хвиля.

У 25 (64,1%) пацієнтів спостерігалась гіперагрегація тромбоцитів, що проявлялось відсутністю фази дезагрегації при використанні індуктору АДФ в концентрації 2 мкмоль/л. При цьому величина СІАТ дорівнювала показнику А.

В 9 випадках (23,1%) були зареєстровані нормальні криві агрегації тромбоцитів, на яких за хвилею агрегації наступала зворотня хвиля дезагрегації і показник А перевищував величину показника СІАТ.

У 5 (12,8%) хворих й після додавання препарату Теком відмічена гіперагрегація тромбоцитів, а у 1 (2,6%) хворого зберігалась значно виражена їх гіперагрегація .

Таким чином, в контрольній серії пробірок гіперагрегація різного ступеню була зареєстрована у 30 хворих (76,96,7) %, а після додавання препарату Теком в дозі 0,1 мл гіперагрегація виявлялась лише у 6 пацієнтів (15,45,8) %, Р<0,001.

В цілому, в пробах in vitro Теком в дозі 0,1 мл на 5 мл цитратної крові значно зменшив агрегаційну здатність тромбоцитів у 82,0 % хворих.

Резумуючи отримані дані можна заключити, що Теком в пробах in vitro має виражені антиагрегантні властивості, що зумовлює необхідність подальшого вивчення його в умовах клініки.

ВИВЧЕННЯ ГІПОКОАГУЛЯЦІЙНОЇ ТА АНТИАГРЕГАНТНОЇ ДІЇ ТЕКОМУ В КЛІНІЧНИХ УМОВАХ

Обстежено 16 хворих з хронічним легеневим серцем (12 чоловіків і 4 жінки у віці від 30 до 62 років). З них у 7 був діагностований хронічний обструктивний бронхіт, у 4 - фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, у 3 - первинна легенева гіпертензія, у 2 - хронічна післяемболічна легенева гіпертензія. Легенева недостатність III ступеню спостерігалась у 3 пацієнтів, II ступеню - у 9 і I ступеню - у 4. Недостатність кровообігу IIА стадії мала місце в 11 випадках, IIБ стадії - в 5.

При поступленні до стаціонару хворим призначали за показаннями бронхолітичні, протизапальні засоби, сечогінні, кардіотропні препарати. Після стабілізації стану кардіореспіраторної системи на фоні підтримуючої терапії (сечогінні засоби, периферичні вазоділятатори) проводили дослідження стану згортаючої системи крові.

Визначення показників проведене у вихідному стані та через 4 тижні після призначення Текому per os в дозі 4,0 г кожного дня (в період дослідження препарати гіпокоагуляційної та антиагрегантної дії в комплексі підтримуючої терапії не використовувались).

Доза Текому була обрана на підставі даних літератури (Strasser T.H.,

Fisher S., 1985) про оптимальну терапевтичну концентрацію омега-3 ПНЖК в ліпідних фракціях крові (2 - 2,5 %) з урахуванням результатів дослідження фармакокінетики препарату Теком, проведеного в клініці.

Динаміку показників гемостазу в процесі лікування ілюструє таблиця 3.

Як видно з таблиці, показники гемостазу у вихідному стані свідчили про наявність гіперкоагуляції крові (збільшений вміст фібриногену, розчинного фібрину, зміни етанолового тесту) і в 12 випадках говорили про наявність гіпер-агрегації тромбоцитів.

В процесі лікування хворих спостерігалось вірогідне зменшення амплітуди аутокоагуляційного тесту, зниження рівня фібриногену в крові, зменшення ознак процесу паракоагуляції (етаноловий тест, розчинний фібрин). В 5 випадках з 12-ти спостерігалася позитивна динаміка тесту з АДФ-індукованою агрегацією тромбо-цитів.

Після лікування Текомом спостерігалась також позитивна динаміка клінічного стану хворих: в 9 випадках відмічене зменшення ступеню задухи, що з найбільшою вірогідністю пов'язане з поліпшенням реологічних властивостей крові та зменшенням за рахунок цього легенево-судинного опору.

Резюмуючи результати вивчення впливу Текому на показники згортаючої системи крові у хворих на захворювання легень в пробах in vitro і в клінічних умовах можна заключити, що препарат має гіпокоагуляційні та антиагрегантні властивості. Отримані результати дають підставу рекомендувати застосування препарату Теком в комплексному лікуванні хворих на захворювання легень з синдромом гіперкоагуляції крові.

препарат теком синдром гіперкоагуляція

Таблиця 3 - Динаміка показників гемостазу у хворих з хронічним легеневим серцем в процесі лікування препаратом Теком (n = 16)

Показники	Група обстежених до лікування	Група обстежених після лікування	Р
АКГ: мА(%) ІІТ	97.0 1.9 1.74 0.06	91.5 1.2 1.63 0.05	0.05
Тромбіновий час	10.6 0.5	11.0 0.5
Етаноловий тест: позитивний слабо позитивний негативний	2 (12.5 %) 12 (75 %) 2 (12.5 %)	- 10 (62.5 %) 6 (37.5 %)
Розчинний фібрин: +++ ++ + -	2 (12.5 %) 12 (75 %) 2 (12.5 %) -	- 8 (50 %) 6 (37.5 %) 2 (12.5 %)
Плазмений лізис	140.2 21.6	126.4 18.5
Протромбіновий індекс	86.6 1.5	82.0 1.4
Фібриноген	4.5 0.2	3.7 0.2	0.05
АДФ-индукована агрегація тромбоцитів: гіперагрегація	12 (75 %)	7 (43.8 %)

ВИСНОВКИ

1. Експериментальна модель запального процесу в легенях, заснована на введенні інородного тіла в бронх за методикою М.А.Захарьевской й Н.Н.Аничкова, супроводжується розвитком синдрому гіперкоагуляції крові.

2. Застосування препарату Теком в дозі 0,1 г/кг маси тіла тварин per os на моделі запального процесу в легенях дозволяє значно зменшити ступінь вираженості синдрому гіперкоагуляції.

3. У хворих на захворювання легень з явищами гіперкоагуляції тромбоцитів Теком in vitro сприяє нормалізації агрегаційної здатності тромбоцитів в середньому в 80 % випадків.

4. Застосування Текому в комплексному лікуванні хворих на захворювання легень, ускладнені хронічним легеневим серцем, дозволяє зменшити вираженість синдрому гіперкоагуляції крові, про що свідчать зміни показників аутокоагуляційного, етанолового тестів, вмісту фібриногену, розчинного фібрину, тесту з АДФ-індукованою агрегацією тромбоцитів.

5. Позитивна динаміка клінічного стану хворих в поєднанні з поліпшенням показників гемостазу, а також відсутність побічних явищ дозволяють рекомен-дувати застосування препарату Теком в комплексному лікуванні хворих на захворювання легень з синдромом гіперкоагуляцією крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В комплексному лікуванні хворих на захворювання легень, поєднаними з розвитком синдрому гіперкоагуляції крові, рекомендується застосування препарату Теком в дозі по 1,0 г (2 капсули) per os 4 рази на день після їжі.

2. Введення інородного тіла в бронх за методикою М.А.Захарьевской и Н.Н.Аничкина, поруч з розвитком запального процесу в легенях у щурів, дозволяє отримати модель синдрому гіперкоагуляції крові.

Ця модель може бути використана в науково-дослідних роботах по вивченню нових лікарських препаратів гіпокоагуляційної дії.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Омега-3 ПНЖК. Новый лекарственный препарат Теком / Ю.И. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Н.А. Морозова, С.И. Лещенко, Н.Д. Морская,

Т.В. Яхница, Я.А. Дзюблик, В.И. Коржов, Т.В. Осадчук, Л.П. Кадан, И.Ф. Круглова, М.Ш.Насырова.- Киев: Пресс-Ярмарка, 1996.- 124 с.

2. Застосування нового лікарського препарату Теком при синдромі гіперкоагуляції крові на експериментальній моделі запального процесу легенів / Ю.І. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.І. Ячник, Н.А. Морозова, В.І. Коржов, Т.В. Осад-чук, А.М. Алфьоров, С.І. Лещенко // Ліки.- 1995.- N 5.- С. 98-102

3. Морозова Н.А., Лещенко С.И. Влияние препарата Теком на агрегационную способность тромбоцитов in vitro у больных с хроническим легочным сердцем // Український кардіологічний журнал.- 1996.- N 3.- С. 189.

4. Гіполіполіпідемічна, гіпокоагуляційна та антиагрегантна дія нового лікарського препарата Теком в експерименті / Ю.І. Фещенко, В.К. Гаврисюк, В.І. Коржов, Н.А. Морозова, А.І. Ячник, С.І. Лещенко, Т.В. Осадчук // Журнал АМН України.- 1997.- Т.3, N 1.- С. 155-165.

5. Эффективность применения омега-3 полиненасыщенных жирных кислот при синдроме гиперкоагуляции крови в модели воспалительного процесса в легких / Ю.И. Фещенко, В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Н.А. Морозова, С.И. Лещенко, Е.С. Задорожная, Н.С. Осипенко // Актуальные проблемы пульмоно-логии: Матер. международного симпозиума (Минск, 6-7 декабря 1995 г.).- Минск, 1995.- С. 259-263.

6. Эффективность применения -3 полиненасыщенных жирных кислот при синдроме гиперкоагуляции крови в модели воспалительного процесса в легких / В.К. Гаврисюк, Н.А. Морозова, А.И. Ячник // 6 Национальный конгресс по болез-ням органов дыхания: Тез.докл.- Новосибирск, 1996.- С. 74.

7. Влияние препарата Теком (in vitro) на агрегацию тромбоцитов у больных с заболеваниями легких / В.К. Гаврисюк, С.И. Лещенко, Е.С. Задорожная, Н.С.Осипенко // 6 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тез.докл.- Новосибирск, 1996.- С. 143.

8. Experimental Investigation of N-Polyunsaturated Fatty Acid Effect on Blood Coagulabillity Immunological Reactivity in Rats with Inflammatory Pulmonary Process / V.K. Gavrisyuk, N.A. Morozova, A.I.Yachnik, S.I. Leshchenko / The European Respiratory Journal: ERS Annual Congress (Stockholm, September 7-11, 1996). Sweden, 1996.- N 87, Supply.- P. 0575.

АНОТАЦІЇ

Селезненко Т.Ф. Ефективність препарату Теком в корекції системи гемостазу при захворюваннях легень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України, Київ, 1998.

В роботі наведене вивчення впливу на показники гемостазу при захворюваннях легень нового лікарського препарату Теком, який представляє собою суміш з високим вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот. Дослідження проведені на експериментальній моделі запального процесу в легенях, в пробах in vitro і в клінічних умовах.

В результаті встановлена гіпокоагуляційна та антиагрегантна дія Текому, що дозволяє рекомендувати його застосування в комплексному лікуванні хворих на захворювання легень з синдромом гіперкоагуляції крові.

Ключові слова: захворювання легень, синдром гіперкоагуляції, омега-3 поліненасичені жирні кислоти, Теком.

Селезненко Т.Ф. Эффективность препарата Теком в коррекции системы гемостаза при заболеваниях легких.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.27 - пульмонология.- Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г.Яновского АМН Украины, Киев, 1998.

В работе представлены результаты изучения влияния на показатели гемостаза при заболеваниях легких нового лекарственного препарата Теком, представляющего собой смесь с высоким содержанием омега-3 полиненасыщенных жирных кислот. Исследования проведены в экспериментальной модели воспалительного процесса в легких, в пробах in vitro и в клинических условиях. В результате установлено гипокоагуляционное и антиагрегантное действие Текома, что позволяет рекомендовать его применение в комплексном лечении больных заболеваниями легких с синдромом гиперкоагуляции крови.

Ключевые слова: заболевания легких, синдром гиперкоагуляции, омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты, Теком.

Seleznenko T.F. Effectiveness of medication Tecom in correction of hemostasis in lung diseases. - Manuscript.

Dissertation is to be submitted for a degree of Candidate of Medical Sciences in 14.01.27 specialty - pulmonology. Institute of Phthysiatry and Pulmonology named after F.G. Yanovsky of Medical Sciences Academy, Kyiv, 1998.

The influence of new medication Tecom being a combination of high concentrated omega-3 polyunsaturated fatty acids on the hemostasis parameters in lung diseases was investigated.

The investigation was performed in experimental model of inflammation in lungs, in tests in vitro and in clinic.

As a result it has been determined that Tecom has hypocoagulative and antiaggregative activity and may be recommended for complex treatment of patients with lung diseases with syndrome of hypercoagulation of blood.

Key words: lung diseases, syndrome of hypercoagulation, omega-3 polyunsaturated fatty acids, Tecom.

Размещено на Allbest.ur

...