Ізольовані, множинні та поєднані пошкодження таза (травматична хвороба, метаболізм, оцінка важкості, прогноз, лікування)

3-я група - постраждалі, які знаходяться у вкрай важкому стані, з дуже важкими пошкодженнями, які потребують для повноцінного виведення з шоку більше 24 годин, нерідко гинуть (T>24; T<0), з прогнозом, несприятливим до оперативного лікування. Стабілізацію і фіксацію нестабільних пошкоджень таза здійснють за допомогою стабілізуючої укладки, апаратом зовнішньої фіксації таза, надувною транспортно-лікувальною шиною, а за результативної дії реанімаційно-протишокового комплексу - апаратами позаосередкового остеосинтезу у мінімальному обсязі.

Рання фіксація пошкодженого таза і кінцівок з використанням апаратів зовнішньої фіксації було важливою складовою частиною реанімаційного комплексу (17 постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза - термін остеосинтезу - 10,0±2,45 години). Принциповим на етапі гострого періоду травми вважаємо атравматичність і мінімальні витрати часу за оптимального обсягу.

Ранній позаосередковий остеосинтез відкритих нестабільних переломів таза забезпечував можливість як зупинення кровотечі з пошкоджених структур, усунення патологічної імпульсації, так і дозволяв здійснити первинну хірургічну обробку. Тільки репозиція, усунення зміщених кісткових структур таза створювали умови правильної адаптації пошкоджених м'яких тканин і, тим самим, зменшували небезпеку розвитку гнійно-запальних ускладнень. Здійснюючи хірургічну допомогу, ураховували не тільки характер пошкодження тканин, а й час, який минув від моменту травми.

Розроблені апарати позаосередкового остеосинтезу і технологія їх використання дозволили здійснювати диференційований підхід до лікування постраждалих з різного характеру пошкодженнями таза. Остеосинтез таза здійснений 131 постраждалому (19 - пошкодження переднього відділу, 98 - нестабільні пошкодження таза, 14 - пошкодження тазового кільця і вертлюжної западини). У 34 спостереженнях використані конструкції на основі спиць, у 83 - на основі стрижнів, у 14 - двохсегментарні конструкції “таз-стегно”.

Апарати позаосередкового остеосинтезу з елементами ланки “кістка-апарат” у вигляді спиць (а.с. 1122309; рац. пропозиція № 5526) забезпечують корекцію пошкоджень переднього відділу тазового кільця з усуненням зміщення по ширині, а також можуть бути використаними і як іммобілізаційні за нестабільних пошкоджень таза і важкого стану постраждалого. Спеціалізована конструкція “Пристрій для позаосередкового остеосинтезу пошкоджень переднього півкільця таза” (патент України 6574; патент РФ 2015688) забезпечує репозицію багатокомпонентного зміщення пошкодженого фрагменту. Технологія використання а.с. 1644935 передбачає усунення зміщення по ширині переднього відділу тазового кільця і ротаційного зміщення пошкодженої половини таза.

Конструкція апаратів, розроблених на основі стрижнів, і технологія їх застосування передбачає використання стрижнів (рац. пропозиція № 5564) у якості несучих елементів конструкції (рац. пропозиції № 5563, № 5639). Методику і місця введення стрижнів визначають можливостями забезпечення здійснення репозиційного зусилля. Конструкційна схема монтажа апарату знаходиться у відповідності з вимогами повноцінного відновлення анатомічної будови тазу (позитивне рішення за заявкою на патент України № 93007757 від 20.06.1997 р.).

Позаосередковий остеосинтез пошкоджень переднього та заднього відділів тазового кільця у постраждалих з одночасним порушенням безперервності тазового кільця у області вертлюжної западини і утворенням передньо- та задньо-бічного фрагментів таза передбачає використання двохсегментарних конструкцій “таз-стегно”, які забезпечують репозицію фрагментів таза і розвантаження вертлюжної западини.

Позаосередковий остеосинтез з включенням у лікувальний комплекс розробленої методики демпферного підвішування таза дозволив виключити патогенетичні механізми розвитку місцевих нейротрофічних порушень, обумовлених тривалим перебуванням у ліжку, оптимізував тактику лікування пошкоджень м'яких тканин тазової області. Це дозволило знизити на 27,5% кількість ускладнень і скоротити терміни лікування ран на 34,7%.

Дослідження ОЦК та його компонентів, аналіз отриманих біохімічних даних показав, що ні відновлення крововтрати, ні внутрішньовенне введення альбуміну та білкових препаратів не нормалізує білковий обмін у шоковому періоді та періоді відносної адаптації. Це відбувається внаслідок того, що гіпопротеїнемія, яка з'являється у постраждалих через декілька годин після травми, є не тільки результатом крововтрати і гемоділюції, збільшення проникненості судин та екстравазації дрібнодисперсних фракцій, але також є наслідком посилення катаболізму білків, порушення синтезу альбумінів, внаслідок ендотоксичного пошкодження печінки, ще й носить аліментарний характер. У групі постраждалих з травматичним шоком ІІІ ст. і традиційних методів лікування, за обсягом інфузійно-трансфузійної терапіі (ІТТ) 4685±303,9 мл дефіцит ОЦК у першу добу склав 24,88±5,23%. Корекція ОЦК дозволяла до 14 доби ліквідувати дефіцит плазматичного об'єму та достовірно зменшити дефіцит глобулярного об'єму, що неминуче вимагало у цей період додаткового переливання крові.

Принципово - раннє обгрунтоване застосування засобів і методів дезінтоксикації. Лікування інтоксикації було складовою частиною комплексної програми хірургічного лікування пошкоджень кісткового таза і тканин тазової області з профілактичним дренуванням, проведення ІТТ з урахуванням об'єктивних критеріїв оцінки важкості ендогенної інтоксикації і токсемії. Гемодилюція і форсований діурез - “базисний” метод детоксикації. Збереження або прогресування клінічної картини інтоксикації, зростання елімінації токсичних метаболітів було показанням до здійснення екстракорпоральної детоксикації (19 постраждалих). 13 постраждалим лікувальний комплекс був доповнений ультрафіолетовим опроміненням аутокрові, 8 - опроміненням гелій-неоновим лазером. За збереженої або відновленої діяльності шлунково-кишкового тракту використовували інтерстиційну сорбцію.

Диференційований підхід передбачав здійснення різними способами стабільної фіксації таза у гострому періоді травми і наступне обгрунтоване використання розроблених і удосконалених оперативних або консервативних методів. Абсолютним показом до здійснення остеосинтезу таза на етапі лікування вважали переломи кісток і пошкодження зв'язкового апарату із зміщенням, які за умов непроведення повноцінної репозиції обумовлюють (на етапі перебігу репаративних процесів або їх відсутності) виникнення ускладнень і наступний неповноцінний результат. Розроблені біомеханічно обгрунтовані способи відкритого синтезу лобкового симфізу (а.с. 1109136, патент 1804316). За небажаності або неможливості здійснення остеосинтезу таза (наявність протипоказів місцевого або загального характеру), ми використовували спеціальні лікувальні шини нашої конструкції (а.с. 1052231, а.с. 1667851), універсальний гамак (рац. пропозиція № 5144), спосіб репозиції і фіксації однобічних переломів таза з порушенням безперервності тазового кільця і стегнової кістки (рац. пропозиція № 4912).

Вивчений морфологічний склад крові і особливості змін біохімічних показників у залежності від методів лікування і термінів їх здійснення у постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза і неускладненим перебігом ТХ: група ІІІ-01дБУ (важкість травми - 5,8±0,31 бала) - позаосередковий остеосинтез таза - 1 доба (10,0±2,45 години) від моменту травми; група ІІІ-ОпБУ (важкість травми 6,2±0,53 бала) - позаосередковий остеосинтез, здійснений у пізніші терміни (11,1±3,07 доби). Група порівняння - ІІІ-БУ.

Вподовж перших двох діб у всіх трьох групах були майже рівні за величиною зміни біохімічних показників. Починаючи з третього тижня, виявляються певні тенденції відмінностей перебігу метаболічних процесів. Достовірно нижчою у групі ІІІ-01дБУ стає активність альфа-амілази (27,99±3,98 u/l) у порівнянні з групою ІІІ-БУ (45,07±6,87 u/l). Концентрація сечовини на 3-му тижні у групі ІІІ-01дБУ складає 4,69±0,61 ммоль/л, у групі ІІІ-БУ - 5,68±0,53 ммоль/л, а у групі ІІІ-ОпБУ - 6,41±0,46 ммоль/л, що достовірно відрізняє цифри груп з оперативним методом лікування між собою. Більш вираженими тенденціями до нормалізації у групі ІІІ-01дБУ характеризуються показники складу загального білку, альбумінів та основних класів глобулінів. Достовірно це представлено у класі глобулінів гамма. У ті ж терміни достовірні відмінності вмісту еритроцитів.

Ліпопротеїди бета мають достовірні відмінності показників на 4-му тижні вивчення, у цей термін вміст їх у групі ІІІ-01дБУ нормалізується. Аналогічна динаміка концентрації вмісту ДК, тригліцеридів, активності кислої фосфатази. Виявлена залежність просліджується і на ряді показників, які характеризують альтерацію паренхіматозних органів (концентрація вільного білірубіну, активність АлТ, ГГТ) - на 3-му тижні, у групі ІІІ-01дБУ - тенденції до нормалізації, а на 4-му - нормалізація з достовірними відмінностями від цифр групи ІІІ-БУ.

Динаміка показників метаболізму свідчить про залежність перебігу катаболічних та анаболічних процесів від використаних методів лікування і термінів їх здійснення. Ранній стабільний остеосинтез пошкоджень таза з порушенням безперервності обох його відділів є фактором, що суттєво впливає на патогенетичні механізми перебігу ТХ.

Порівняння здійснюваної ІТТ у групах постраждалих з різними методами лікування нестабільних пошкоджень таза показало, що обсяги консервованої крові у групі з здійсненим у гострому періоді остеосинтезом таза були вподовж 1-3 діб, у середньому, на 750,0 мл (773±97,3) меншими, ніж у групі лікованих консервативно.

Наведені вище дані пояснюють те, що позаосередковий остеосинтез, здійснений у ранні терміни, якій забезпечував можливість репозиції і фіксації пошкоджених фрагментів тазових кісток, не тільки зменшував величину крововтрати, а й також патогенетично забезпечував оптимальні можливості реалізації компенсаторно-адаптаційного комплексу, створював умови повноцінного перебігу процесів відновлення.

Використання апаратів позаосередкового остеосинтезу забезпечувало можливість ранньої мобілізації хворих, попередження виникнення гіпостатичних, гіподинамічних ускладнень і дозволило, у порівнянні з традиційними методами, скоротити терміни стаціонарного лікування у групі постраждалих з пошкодженнями переднього півкільця таза на 27,5%; у групі з порушенням безперервності переднього та заднього відділів - на 38,3%.

Внаслідок проведеного лікування збережене життя 80,55% (940 з 1167) постраждалим з різного характеру пошкодженнями таза. Кількість летальних кінців, періоду 1990-1995 рр., у порівнянні з 1980-1984 рр., в цілому скоротилася з 23,21% до 17,21%.

У віці від 21 року до 50 років померло 14,05% чоловіків та 14,78% жінок. Загальна летальність у віковій групі 51-60 років - 34,18%. Збільшення летальних наслідків із зростанням віку пояснюється низькими компенсаторними можливостями організмів осіб похилого та старечого віку.

Переважна більшість постраждалих загинула уподовж перших трьох діб від моменту травми - 75,33%. Основними причинами летальних кінців були травматичний шок та масивна крововтрата. Після стабілізації системної гемодинаміки виявляється загальний функціональний збиток, пов'язаний з перенесеним шоком. У перебігу ТХ первинні зміни трансформуються. Розвиваються зміни у непошкоджених органах та системах, формуються пускові механізми прогресуючої функціональної декомпенсації різних органів і систем, які реалізуються у розвитку ранніх та пізніх ускладнень. У терміни, що перевищують три доби від моменту травми, кількість летальних наслідків - 24,67%, з них вподовж 4-14 діб померло 18,06%, а у всі наступні - 6,61%.

З клінічної точки зору найбільший інтерес являє група постраждалих з пошкодженнями таза, що порушують безперервність його переднього та заднього відділів, у якій з перших хвилин після травми у найбільшому ступені виявляється збиток, нанесений організму механічним впливом як на таз, так і на сукупний результат, обумовлений пошкодженням органів і систем, а також інших сегментів опорно-рухового апарату. У цій групі найбільш яскраво виражені особливості патогенетичних механізмів розвитку ТХ.

Постраждалі з нестабільними пошкодженнями таза склали найчисленнішу за кількістю спостережень групу (30,93%) і найважчу за характером пошкоджень клінічну групу. З 361 постраждалого живі - 216 (59,83%), померли у різні строки від моменту травми - 145 (40,17%).

Застосування розробленої на основі вивчення даних перебігу травматичної хвороби системи лікувальних заходів дозволило у групі постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза і поєднаним характером травми у період 1990-1995 рр. знизити на 30,46% летальність у перші три доби від моменту травми у порівнянні з 1980-1984 рр., скоротити смертність від різних ускладнень перебігу ТХ на 8,63%.

Оцінюючи наслідки лікування, до числа добрих результатів відносили осіб, які повернулися до активного життя на тому рівні, що й до травми (відсутні скарги, було повне відновлення працездатності); до задовільних - осіб, які досягли оптимальної соціально-трудової реабілітації, але які мали скарги та ознаки перенесеної травми; до незадовільних - осіб з вираженим порушенням функції, що втратили або різко знизили працездатність, у зв'язку з деформаціями, незрощенням переломів, вираженими артрозними змінами, остаточними явищами нейротравми та пошкоджень внутрішніх органів.

З метою одержання об'єктивної характеристики результатів лікування кожного з пошкоджень і визначення впливу їх на наслідок в цілому, проведена окрема оцінка результатів лікування таза, ОРА, головного мозку та внутрішніх органів. Загальний результат лікування оцінювався, виходячи з оцінок, що складають травму в цілому.

Оцінка віддалених наслідків лікування постраждалих з нестабільними пошкодженнями показала, що розроблена система лікувальних заходів дозволила збільшити кількість добрих результатів лікування пошкоджень таза на 30,19% і загальних віддалених наслідків лікування - на 31,48%; скоротити число незадовільних результатів лікування пошкоджень таза на 14,15% та загальних віддалених наслідків на 15,74%.

Висновки

1. У загальній структурі пошкоджень таза ізольована травма склала 34,53%, множинна - 14,40%, поєднана - 50,64% та комбінована - 0,43%. Травма таза характеризується якісними змінами структури - збільшенням числа важких нестабільних пошкоджень, зростанням кількості постраждалих з множинною та поєднаною травмою. Важкість травматичної хвороби залежить від обсягу пошкоджень анатомічних структур таза, наявності та характеру травм інших сегментів опорно-рухового апарату та внутрішніх органів. Шок у постраждалих з ізольованою травмою мав місце у 12,90% спостережень, з множинною - у 45,24% і з поєднаною травмою - 72,82%. Патогенетичні механізми розвитку шоку найбільш виражені у постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза - шок у цій групі спостережень при поєднаному характері травми - 95,40%.

2. У основу розробленої робочої класифікації ізольованих, множинних та поєднаних травм покладений характер пошкоджень таза, виділені чотири основні групи, які характеризують анатомо-морфологічні структури пошкодженння, а також наявність травм інших сегментів опорно-рухового апарату та внутрішніх органів. Обгрунтоване введення у класифікацію пошкоджень таза доповнення - фрагментарне пошкодження, яким визначається подвійне (або більше) порушення безперервності одного відділу тазового кільця.

3. Розроблена шкала бальної оцінки важкості пошкоджень таза забезпечує у постраждалих з множинною та поєднаною травмою достовірність прогнозу за критерієм “живий-мертвий” (±Т) у 93% і дозволяє здійснити диференційований піхід до тактики і методів лікування.

4. Ступінь вираженості метаболічної відповіді на травму, за неускладненого перебігу травматичної хвороби, пропорційна важкості пошкоджень. Легка механічна травма визначає зміни білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів на рівні процесів компенсації, важка - характеризується зривом компенсаторних можливостей організму. Період гострої реакції на травму у постраждалих з важкою шокогенною множинною та поєднаною травмою таза характеризується дією енергомістких механізмів термінової адаптації систем життєзабезпечення - внаслідок виснаження резервних можливостей стається загибель організму. Оцінка біохімічних показників у динаміці перебігу травматичної хвороби дозволяє говорити не тільки про характер її течії, а й адекватність лікування, яке проводиться.

5. Основні патогенетичні механізми перебігу травматичної хвороби у постраждалих з важкою травмою таза закладаються у гострому періоді травми. Ступінь вираженості і перебіг катаболічних та анаболічних процесів залежать від використовуваних методів лікування і термінів їх застосування. Раннє проведення патогенетично обгрунтованих методів лікування пошкоджень таза і тканин тазової області забезпечує зменшення ступеня метаболічних порушень, вираженість інтоксикації.

6. Патогенетично обгрунтована система надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим з пошкодженнями таза передбачає корекцію систем життєзабезпечення на підставі даних клініко-фізіологічних та біохімічних досліджень у відповідності з важкістю загального стану, характером пошкоджень, показниками прогнозу та безпосередньо заходи до відновлення анатомічних структур та функції таза, здійснюваних згідно з розробленими тактичними алгоритмами лікування.

7. Нестабільний характер пошкодження таза є показанням до ургентної хірургічної допомоги, основний смисл якої на етапі гострого періоду травми - стабільна фіксація фрагментів таза - зменшення больового синдрому та обсягу крововтрати. Здійснення позаосередкового остеосинтезу таза у ранні терміни від момента травми є важливим елементом протишокового комплексу, що позитивно впливає на патогенетичні механізми перебігу травматичної хвороби і забезпечує зниження ступеня вираженості та тривалості катаболічної фази процесів обміну.

8. Розвиток запальних ускладнень характеризується збільшенням вираженості порушень показників білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів, активацією процесів вільно-радикального окислення, накопиченням середньомолекулярних пептидів, підвищеною активністю лізосомальних ферментів, трансаміназ і ферментів, які характеризують ступінь деструкції тканин. Збереження таких порушень, незважаючи на їх корекцію, що проводиться, свідчить про несприятливий прогноз.

9. Встановлені об'єктивні критерії (кількість лейкоцитів крові, величина ПГЕ, вміст креатиніну, сечовини, катепсина Д, МДА, глюкози, активність РНК-ази, концентрація гамма-глобуліна, альбумінів, ГГТ) ранньої діагностики розвитку запальних ускладнень, на основі яких розроблений спосіб прогнозування перебігу травматичної хвороби, який дозволяє, з урахуванням показників прогнозу, здійснювати індивідуальну програму лікування.

10. Розроблені апарати позаосередкового остеосинтезу, з елементами ланки “кістка-апарат” у вигляді спиць, забезпечують корекцію пошкоджень переднього відділу тазового кільця з усуненням зміщення по ширині, а також можуть бути використаними і як іммобілізаційні за нестабільних пошкоджень таза і важкого стану постраждалого. Спеціалізована конструкція “пристрій для синтезу пошкоджень переднього півкільця таза” забезпечує репозицію багатокомпонентного зміщення пошкодженого фрагмента. Апарати, розроблені на основі стрижнів і технологія їх застосування передбачає використання стрижнів як несучих елементів конструкції. Методика і місця введення стрижнів, схема монтажу апарата повинні відповідати вимозі повноцінного відновлення анатомічної будови таза. Позаосередковий остеосинтез пошоджень переднього та заднього відділів тазового кільця у постраждалих з одночасним порушенням безперервності тазового кільця у області вертлюжної западини, передбачає використання конструкцій, що являють собою единий комплекс “таз-стегно”, який забезпечує репозицію фрагментів та розвантаження вертлюжної западини.

Розроблені біомеханічно обгрунтовані способи відкритого синтезу лобкового симфізу. Розроблені та удосконалені пристрої, шини та пристосування стабільної укладки таза та нижніх кінцівок забезпечують іммобілізацію у гострому періоді, репозицію та функціональне лікування на етапах.

11. Абсолютним показанням до здійснення позаосередкового остеосинтезу таза є його відкриті нестабільні пошкодження. Остеосинтез виконують як елемент первинної хірургічної обробки, з метою профілактики ускладнень, так як повноцінно адаптувати м'які тканини без репозиції кісткового таза неможливо. Хірургічна допомога при цьому має профілактичну спрямованість і ураховує не тільки характер пошкоджень тканин, а й час, який минув від моменту травми. Розроблена методика демпферного скелетного підвішування таза виключає патогенетичні мехнізми розвитку місцевих нейротрофічних порушень, обумовлених тривалим перебуванням у ліжку, оптимізує тактику лікування пошкоджень м'яких тканин тазової області.

12. Загальний результат лікування визначається ступенем відновлення анатомо-функціональних структур таза, інших сегментів опорно-рухового апарату та внутрішніх органів. Поділ та групування постраждалих за характером травми таза дозволяє об'єктивно оцінити наслідки як по анатомічних структурах пошкодження, так і за якістю лікувальних заходів.

Розроблена система лікувальних заходів дозволила, у групі постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза та поєднаним характером травми, знизити летальність у перші три доби від моменту травми на 30,46%, від різних ускладнень перебігу травматичної хвороби - на 8,63%; збільшити кількість добрих віддалених наслідків лікування таза на 30,19% та загальних віддалених наслідків - на 31,48%.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Пастернак В.М., Бабоша В.О., Лобанов Г.В., Адонін С.В., Аль-Ассад-Хассан-Александер. Апарати і технологія позаосередкового остеосинтезу пошкоджень переднього півкільця таза: Методичні рекомендації. - Донецьк, 1996. - 13 с.

2. Жуков Ю.Б., Калінкін О.Г., Донченко Л.І., Пастернак В.М., Берко О.М. Прогнозування наслідкив травматичної хвороби у постраджалих з ізольованними, множинними та поєднаними з черепно-мозковою травмою пошкодженнями опорно-рухового апарату: Методичні рекомендації. - Донецьк, 1998. - 20 с.

3. Бабоша В.А., Лыба Р.М., Кривенко С.Н., Лобанов Г.В., Пастернак В.Н. Комплекс мероприятий по профилактике и лечению осложнений у горнорабочих с множественными переломами опорно-двигательного аппарата: Рекомендации для лечебно-профилактических учреждений. - Донецк, 1994. - 15 с.

4. Пастернак В.Н. Динамика клинических показателей крови у больных с нестабильными повреждениями таза, леченных методом внеочагового остеосинтеза // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1996. - № 2. - С. 44-47.

5. Пастернак В.Н. Лечение пострадавших с тяжелой травмой таза. Компенсация патогенетических механизмов травматической болезни // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1997. - Т. 6, № 2. - С. 216-219.

6. Пастернак В.Н. Особенности биохимического гомеостаза у пострадавших с тяжелой шокогенной травмой таза при неблагоприятном течении травматической болезни // Архив клинической и экспериментальной медицины. Прил. - 1997. - Т. 6, № 3. - С. 8-15.

7. Пастернак В.Н. Наша тактика лечения пострадавших с нестабильными повреждениями таза в остром периоде травмы с позиций концепции травматической болезни // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 1. - С. 111-116.

8. Пастернак В.Н. Оценка тяжести повреждений таза // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 2. - С. 127-130.

9. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Танцюра В.П. Некоторые особенности гемодинамики при повреждениях таза, сочетанных с черепно-мозговой травмой // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1989. - № 11. - С. 25-28.

10. Бабоша В.А., Жуков Ю.Б., Лобанов Г.В., Пастернак В.Н. Пульсирующая внутритазовая гематома как осложнение чрезацетабулярного перелома // Клиническая хирургия. - 1989.- № 12. - С. 53-54.

11. Бабоша В.А., Пасальский В.С., Соловьева Е.М., Лобанов Г.В., Пастернак В.Н. Аксиальная компьютерная томография при тяжелых повреждениях таза // Вестник рентгенологии и радиологии. - 1990. - № 5-6. - С. 145-146.

12. Пастернак В.Н., Лобанов Г.В., Потоцкая Т.Н. Открытый разрыв симфиза и разрыв кресцово-подвздошного сустава при родах // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1993. - № 3. - С. 102-103.

13. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Реабилитация шахтеров с множественными и сочетанными повреждениями таза // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1994. - № 1. - С. 85-87.

14. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Переломы вертлужной впадины, их диагностика и лечение // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1994. - Приложение. - С. 10-12.

15. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Проблема боли при лечении тяжелых повреждений таза, осложненных травмой нервных сплетений // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1994. - Приложение. - С. 78-79.

16. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В., Передерий В.Д. Математическое обоснование внеочагового остеосинтеза при повреждениях таза // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1995. - № 3. - С. 65-69.

17. Лобанов Г.В., Пастернак В.Н., Мустяц А.П. Травма таза, осложненная забрюшинной гематомой - причина механической толстокишечной непроходимости // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1996. - № 1. - С. 66-67.

18. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Фрагментарные переломы таза (дополнения к классификациии повреждений таза) // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1996. - № 1. - С. 70-75.

19. Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Демпферное скелетное подвешивание таза у пострадавших с множественной и сочетанной травмой // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1997. - № 1. - С. 82-83.

20. Бабоша В.А., Лобанов Г.В., Пастернак В.Н., Аль-Ассаад-Хассан-Александер. Внеочаговый остеосинтез сочетанных разрывов лобкового симфиза и крестцово-подвздошных суставов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1997. - № 4. - С. 15-18.

21. Бабоша В.А., Лобанов Г.В., Пастернак В.Н., Аль-Ассаад-Хассан-Александер. Внеочаговый остеосинтез сочетанных разрывов лобкового симфиза // Архив клинической и экспериментальной медицины. Прил. - 1998. - Т. 7, № 2. - С. 5-7.

22. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В., Аль-Ассаад-Хассан-Александер. Разрывы лобкового симфиза в сочетании с другими повреждениями таза и внутритазовых органов // Архив клинической и экспериментальной медицины. Прил. - 1998. - Т. 7, № 2. - С. 8-10.

23. Ельский В.М., Пастернак В.М., Золотухин С.Е., Ельский О.В. Екстракорпоральна корекція синдрому ендогенної інтоксикації у хворих з тяжкою травмою таза // Одеський медичний журнал. - 1998. - № 1. - С. 13-16.

24. А.с. № 1109136, МКИ А 61 В 17/00. Способ лечения разрыва симфиза. Ефимов И.С., Шаповалов В.Д., Пастернак В.Н. / № 3453034/28-13, Заявлено 16.06.82, Опубл. 23.08.84. Бюл. № 31 // Открытия. Изобретения. - 1984. - № 31. - С. 14.

25. А.с. № 1644935, МКИ А 61 В 17/60. Устройство для лечения переломов лонного сочленения таза. Пастернак В.Н., Бабоша В.А. / № 942725, Заявлено 03.02.89, Опубл. 30.04.91. Бюл. № 16 // Открытия. Изобретения. - 1991. - № 16. - С. 32.

26. А.с. № 1667851, МКИ А 61 В 17/60. Шина для лечения переломов костей нижних конечностей. Пастернак В.Н., Бабоша В.А. / № 4716777, Заявлено 10.07.89, Опубл. 07.08.91. Бюл. № 29 // Открытия. Изобретения. - 1991. - № 29. - С. 32.

27. Патент № 1804316, МКИ А 61 В 17/58. Фиксатор лобкового симфиза. Пастернак В.Н., Бабоша В.А., Лобанов Г.В. / № 4809897/14, Заявлено 04.04.90, Опубл. 23.03.93. Бюл. № 11 // Открытия. Изобретения. - № 11, 1993. - С. 176.

28. Патент Российской Федерации № 2015688, МКИ А 61 В 17/58. Устройство для внеочагового остеосинтеза переднего полукольца таза. Пастернак В.Н., Бабоша В.А., Лобанов Г.В. / № 50013588/14, Заявлено 03.07.91, Опубл. 15.07.94. Бюл. № 13 // Открытия. Изобретения. - 1994. - № 13. - С. 25.

29. Патент України № 6574, МКИ А 61 В 17/58 Пристрiй для позаосередкового остеосинтезу переднього напiвкiльця тазу. Пастернак В.М., Бабоша В.О., Лобанов Г.В. / № 5013588/14, Заявлено 20.10.93, Опубл. 29.12.94. Бюл. № 8-1 // Промислова власнiсть. - 1994. - Бюл. № 8-I. - С. 3.29.

30. Патент України № 20023, МКИ А 61 В 10/00 Спосіб прогнозування перебігу травматичної хвороби. Пастернак В.М., Бабоша В.О., Донченко Л.І. / № 96114419, Заявлено 26.11.96, Опубл. 25.12.97. Бюл. № 6 // Промислова власнiсть. - 1997. - Бюл. № 6. - С. 3.1.52.

31. Ефимов И.С., Шаповалов В.Д., Пастернак В.Н. Способ лечения разрывов симфиза // Информ. письмо. - Вып. 1. - Киев, 1987. - 2 с.

32. Бабоша В.А., Лобанов Г.В., Жуков Ю.Б., Пастернак В.Н. Способ лечения забрюшинных гематом при травме таза // Информ. письмо. Вып. 6. - Киев, 1992. - 1 с.

33. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Внеочаговый остеосинтез повреждений таза // Информ. письмо № 16. Вып. 15. - Киев, 1994. - 2 с.

34. В.О. Бабоша, О.Г. Калинкін, В.М. Пастернак та інш. Пристрій для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу переднього півкільця тазу // Реєстр медико-біологічних і науково-технічних нововведень. - Київ, 1995. - Вип. 5. - С. 56-57.

35. Пастернак В.Н. Внеочаговый остеосинтез при лечении повреждений таза с позиций репаративной регенерации // Пошкодження та захворювання таза: Матерiали пленуму правл. Наук. т-ва ортопедiв-травматологiв Украiни. - Херсон, 1993. - С. 52-54.

36. Пастернак В.Н. Внеочаговый остеосинтез в системе компенсации патогенетических механизмов травматической болезни у пострадавших с тяжелыми повреждениями таза // Диагностика, лечение и реабилитация больных с повреждениями костей таза: Сб. статей. - Екатеринбург, 1996. - С. 49-52.

37. Пастернак В.Н. Особенности иммунологического статуса в динамике неосложненного и осложненного течения травматической болезни у пострадавших с тяжелой множественной и сочетанной травмой таза // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования: Сб. статей. - Донецк: ООО "Лебедь", 1997. - С. 161-164.

38. Пастернак В.Н. Травматическая болезнь у пострадавших с множественной и сочетанной травмой таза. Патогенетическое обоснование лечения // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования: Сб. статей. - Донецк: ООО "Лебедь", 1997. - С. 165-168.

39. Пастернак В.Н. Некоторые особенности биохимического гомеостаза при формировании воспалительных осложнений тазовой области у пострадавших с различного характера повреждениями таза // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей (Ч. 2). - Донецк: ООО "Лебедь", 1997. - С. 138-142.

40. Пастернак В.М. Позаосередковий остеосинтез таза. Характеристика специфічних для методу запальних ускладнень // XII з'їзд травматологів-ортопедів України: Матеріали з'їзду. - Київ, 1996. - С. 65-66.

a. Пастернак В.Н. Клиническая оценка эффективности иммобилизации нестабильных повреждений таза на до- и раннем госпитальном этапах // Медицина катастроф: Материалы международ. конф. - М., 1990. - С. 206.

41. Пастернак В.Н. Проблема реабилитации в системе комплексного лечения пострадавших с тяжелой множественной и сочетанной травмой таза // VI съезд травматологов и ортопедов России: Тез. докл. - Н. Новгород, 1997. - С. 853.

42. Пастернак В.Н. Взаимосвязи динамики репаративной регенерации костей таза и морфологического состава крови // Актуальные вопросы биологии опорно-двигательного аппарата: Материалы VIII школы стран СНГ. - Киев, 1996. - С. 74.

43. Пастернак В.М. Бiохiмiчнi механiзми розвитку гнiйно-запальних ускладнень при чисельнiй i поєднанiй травмi таза // Роль центрiв кiстково-гнiйної хiрургiї в дiагностицi, профилактицi та лiкуваннi хворих на остеомiєлiт в Українi: Наук.-практич. конф. - Київ-Житомир, 1996. - С. 91-93.

44. Пастернак В.Н. Системный подход к реабилитации пострадавших с множественной и сочетанной травмой таза с позиций концепции травматической болезни // Курортная реабилитация больных с повреждениями и заболеваниями опорно-двигательного аппарата: Материалы респ. науч.-практич. конф. - Одесса, 1996. - С. 123-125.

45. Бабоша В.А., Пастернак В.Н. Реабилитация больных с повреждениями таза, сочетающимися с черепно-мозговой травмой // Вопросы социальной и медицинской реабилитации больных с повреждениями и заболеваниями опорно-двигательной системы: Сб. науч. тр. - Л., 1990. - С. 27-31.

46. Бабоша В.А., Лобанов Г.В., Пастернак В.Н., Жуков Ю.Б. Забрюшинные гематомы при травме таза. Клиника, диагностика, лечение // Клиника, диагностика и лечение травматолого-ортопедических больных: Сб. науч. работ АМН СССР, Восточно-сибирского филиала СО АМН СССР. - Иркутск, 1990. - С. 35-38.

47. Бабоша В.А., Лобанов Г.В., Пастернак В.Н. Внеочаговый синтез нестабильных повреждений таза с позиций биомеханики // Диагностика, лечение и реабилитация больных с повреждениями костей таза: Сб. статей. - Екатеринбург, 1996. - С. 9-11.

48. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Совершенствование методов оказания помощи пострадавшим с тяжелой травмой таза в Донецком травматологическом центре // Диагностика, лечение и реабилитация больных с повреждениями костей таза: Сб. статей. - Екатеринбург, 1996. - С. 11-14.

49. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Учебно-методические принципы преподавания раздела "Политравма" в курсе обучения специальности "Травматология и ортопедия" // Актуальные вопросы травматологии и ортопедии: Сб. науч. работ. - Екатеринбург, 1997. - С. 8-11.

50. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Пути снижения временной нетрудоспособности и инвалидности при сочетанных повреждениях таза // V съезд травматологов-ортопедов Белорусской ССР: Материалы съезда. - Гродно, 1991. - С. 17-18.

51. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Комплексное лечение тяжелых повреждений таза // Пошкодження та захворювання таза: Матеріали пленуму правл. Наук. т-ва ортопедів-травматологів України. - Херсон, 1993. - С. 15-17.

52. Пастернак В.Н., Бабоша В.А., Проскура В.Б., Хоменко Б.Ф., Чирах С.Х. Тяжелые повреждения таза. Системный подход к профилактике воспалительно-некротических осложнений // Пошкодження та захворювання таза: Матеріали пленуму правл. Наук. т-ва ортопедів-травматологів України. - Херсон, 1993. - С. 42-45.

53. Бабоша В.О., Лобанов Г.В., Пастернак В.М., Адонін С.В., Аль-Ассад-Хассан-Александер. Показання до позаосередкового остеосинтезу фрагментарних пошкоджень переднього півкільця таза // XII з'їзд травматологів-ортопедів України: Матеріали з'їзду. - Київ, 1996. - С. 6-7.

54. Бабоша В.О., Пастернак В.М. Лобанов Г.В. Анатомо-біомеханічні принципи остеосинтезу таза // XII з'їзд травматологів-ортопедів України: Матеріали з'їзду. - Київ, 1996. - С. 7-9.

55. Пастернак В.М., Лобанов Г.В., Хоменко Б.Ф., Чирах С.Х., Оксимець В.М. Остеосинтез у програмі профілактики інвалідності потерпілих з чисельними травмами таза та інших сегментів опорно-рухового апарата // XII з'їзд травматологів-ортопедів України: Матеріали з'їзду. - Київ, 1996. - С. 66-68.

56. Бабоша В.А., Пастернак В.Н. Внешняя фиксация нестабильных повреждений таза в остром периоде травмы // Аппараты и методы внешней фиксации в травматологии и ортопедии: Матер. III международ. семинара по усовершенствованию аппаратов и методов внешней фиксации. - Рига, 1989. - С. 27.

57. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В., Шпаченко Н.Н. Профилактика осложнений тяжелых сочетанных повреждений таза // Проблемы травматологии и ортопедии: Тез. докл. VI съезда травматологов-ортопедов Прибалт. респ. - Таллин, 1990. - Т. I. - С. 6-7.

58. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В Оценка результатов лечения пострадавших с сочетанными повреждениями таза // Инвалидность от травм и заболеваний опорно-двигательного аппарата, вопросы реабилитации: Тез. докл. Респ. науч.-практич. конф. - Киев, 1990. - С. 34-35.

59. Бабоша В.А., Лобанов Г.В., Пастернак В.Н., Соловьева Е.М. Рентгенодиагностика тяжелых повреждений таза // Респ. научно-практич. конф. по рентгенологии. - Киев, 1991. - С. 59-60.

60. Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Внешняя фиксация в системе компенсации нарушений, лечения и реабилитации пострадавших с множественной и сочетанной травмой таза // Профилактика осложнений при травмах и заболеваниях опорно-двигательного аппарата: Тез. докл. Респ. науч.-практич. конф. - Киев, 1991. - С. 13-15.

61. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Внеочаговый остеосинтез повреждений таза // Современные аспекты чрескостного остеосинтеза по Илизарову: Материалы науч. конф. - Казань, 1991. - С. 75-76.

62. Пастернак В.Н., Лобанов Г.В., Саглай И.И. Лечение сочетанных повреждений таза // Актуальные проблемы множественных и сочетанных травм: Тез. докл. науч. конф. ВМОЛКА им. С.М. Кирова. - СПб, 1992. - С. 126-128.

63. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Повреждения тазобедренного сустава и их лечение // 75 рокiв Українському НДІ травматологiї та ортопедiї: Тез. доповiдей наук.-практич. конф. - Київ, 1994. - С. 14-16.

64. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов Г.В. Медико-социальная реабилитация пострадавших с политравмой таза с позиций оценки методов лечения // VI съезд травматологов и ортопедов России: Тез. докл. - Н. Новгород, 1997. - С. 362. Размещено на Allbest.ru