Етіологія, патогенез і патоморфологія остеодистрофії великої рогатої худоби

Гістологічно визначається дезорганізація мікроструктури основи шкіри та епідермісу. Має місце мукоїдне та фібриноїдне набуханя, білкова дистрофія, запалення та склероз основи шкіри, дискератоз епідерміса та просякнення його глікопротеїнами, що порушує процес відшарування кератиноцитів на підошовній поверхні копитець. Спостерігається деформація сосочків і листочків, їх подовження або, навпаки, укорочення, що призводить до необоротності (з часом) деформації копитець.

Часткове або повне виключення з опори копитцевих стінок та перевантаження м'якушів супроводжується виникненням пододерматиту, виразки м'якуша, короніту тощо; викривлення копитцевих стінок в аксіальний бік пов'язане з ламінітом.

На початковій стадії патогенної ситуації остеодистрофія порушення постави кінцівок деформація копитець клінічно визначаються переважно симптоми остеодистрофії. На другій клінічно вираженій стадії деформації копитець поряд з прогресуванням остеодистрофічного процесу, виявляються виразні ознаки патології копитець.

Стан кістяка при деформації копитець представлено в таблиці 15.

Таблиця 15. Показники трепанобіоптатів кістяка корів з нормальними та деформованими копитцями

Як видно з таблиці, відмічається наявність вираженої остеомаляції, про що свідчить відсутність достовірної різниці показників щільності органічного матриксу та низький показник індексу мінералізації губчастої кістки у корів з деформованими копитцями. Остеодистрофія неминуче виникає в умовах тривалого утримання корів в приміщеннях без належного моціону та малозадовільної годівлі (в раціонах переважають кислі еквіваленти, має місце нестача мінеральних речовин і вітамінів тощо). В основному уражуються корови, друга половина вагітності і отелення яких припадає на кінець зими і початок весни.

Профілактичні заходи при деформації копитець обов'язково повинні включати попередження остеодистрофічних порушень, а лікувальні - регулярну розчистку копитець.

Дослідження кісткової тканини, сухожилків та крові відгодівельних бичків у зв'язку з остеодистрофією

При відгодівлі в приміщеннях у зв'язку з D-гіповітамінозом та нерідко при незадовільній годівлі у молодняка великої рогатої худоби відмічаються остеодистрофічні порушення. Спостерігали типові ознаки рахіту, шаблевидну або круту поставу тазових кінцівок, припухання тканин в ділянці п'яткових горбів, кульгання опертої кінцівки. У частини хворих бичків спостерігали відрив п'яткових сухожилків.

Були проведені дослідження у хворих і контрольних бичків (останні отримували вітамін D3). Гістологічно виявляли, що у хворих бичків частина кінцевих волокон п'яткового сухожилка закінчується не в міцній кістковій тканині, як це має місце в нормі, а в недостатньо звапненому або зовсім немінералізованому апофізі кістки. При певних зусиллях тварини (вставання, садка тощо), які супроводжуються натягненням сухожилка, пронизні волокна порівняно легко відриваються - спочатку окремі волоконця, а з часом їх групи та пучки, що згодом призводить до відриву сухожилка від кістки.

При біохімічних дослідження крові обох груп тварин виявлено нормальний вміст кальцію, фосфору, загального білка, резервної лужності, але у дослідних бичків мало місце порушення кальцій-фосфорного співвідношення (в контролі 1,86±0,13, в досліді 2,24±0,05, Р<0,05).

Результати дослідження трепанобіоптатів представлено в таблиці 16.

Таблиця 16. Вміст мінеральних елементів в трепанобіоптатах кістяка відгодівельних бичків

Як видно з таблиці, використання вітаміна D3 супроводжується достовірним збільшенням у кістяку відгодівельних бичків вмісту більшості мінеральних елементів, що слід розглядати як результат загального покращення мінерального обміну.

Стан мінерального живлення та основні технологічні хвороби бичків при відгодівлі хлібною брагою

Технопатіями при відгодівлі бичків хлібною брагою є остеомаляція і обумовлений нею дистрофічний остеотендиніт (переважно тазових кінцівок), а також сегментарний дермофіброз та остеосклероз.

Виникнення цих технологічних хвороб спричиняє надлишок в раціоні протеїну і фосфору та нестача кальцію і цукрів, порушення кальцій-фосфорного (в раціоні 0,83, в нормі 1,5-2) та цукропротеїнового (в раціоні 0,4-0,6, в нормі 0,8-1,2) співвідношення; важливу роль відіграє і відсутність інсоляції, що спричиняє D-гіповітаміноз.

При визначенні стану кістяка отримано такі результати (табл. 17)

Таблиця 17. Показники трепанобіоптатів кістяка хворих бичків при відгодівлі хлібною брагою

На наявність остеомаляції у бичків, уражених дистрофічним остеотендинітом, вказує відносно низька (в порівнянні з бичками, хворими на дермофіброз) щільність сухої знежиреної кістки та мінералів, а також виражене зменшення індексу мінералізації. В сироватці крові має місце зниження вмісту каротину (4,73±1,08 ммоль/л), збільшення вмісту кетонових тіл (1,73±0,86 ммоль/л) та порушення кальцій-фосфорного співвідношення (1,32±0,06); ці показники свідчать про порушення обміну речовин, що спричиняють виникненню остеомаляції як однієї з форм бардяної технопатії.

Сегментарний дермофіброз проявляється в основному на кінцівках. Ураження починається з шкіри їх окремих сегментів, де має місце фіброз та потовщення тканин; процес склерозування поширюється вглиб і може розповсюджуватися на кістки. Хворіють алергічно чутливі тварини, у яких проявляються гістологічні ознаки феномена Артюса.

Посилена мінералізація кістяка, в зв'язку з дермофіброзом, пояснюється, на нашу думку, специфічною дією вітаміна К, що звільняється з тромбоцитів (обумовлено тромбогеморагічним феноменом). Вітамін К має пряме відношення до біосинтезу остеокальцина - специфічного білка, який приймає активну участь в обміні кальцію, посилюючи мінералізацію кісткової матриці (Б.Д.Кальницький, 1983; А.В.Езерская, В.С.Мальцев,1996).

Радіаційна остеодистрофія у корів в другій зоні радіоактивного забруднення.

Дозове навантаження на організм корів за 5 років утримування в господарстві другої зони радіаційного забруднення від зовнішнього опромінення складало в середньому 2,3 бер; крім того, в організм корів з раціоном щодобово поступало 115,5 кБк радіоцезію. Дозове навантаження за рахунок інкорпорованих радіонуклідів у корів становило біля 0,4 Зв (40 бер) в рік (А.В.Кудрявченко,1993; Т.Г.Сень,1994,1995). Вміст цезія в молоці корів перевищував ВДУ в 1,4-2,9 рази.

При гістологічному дослідженні трепанобіоптатів виявлено незавершений енхондральний остеогенез, відрив та переміщеня в товщу трабекул фрагментів хряща, хондроліз, остеонекроз, фрагментуючу остеодеструкцію (радіаційно-деструктивний остеопороз) з переміщенням кісткових мікросеквестрів всередину кістково-мозкових вічок, де спостерігалися масивні крововиливи, з наступною сепарацією з крові води та утворення водних кістоподібних пухирів. Всередині останніх відбувається розчинення секвестрів, що призводить до посилення радіоактивності сечі внаслідок виведення гіперосмічного розчину. Встановлена зворотня залежність між радіоактивністю сечі і радіоактивністю кісткових зразків: максимальна радіоактивність сечі (3,7 х 103 - 3,7. х 105 Бк/л-1) і мінімальна радіоактивність трепанобіоптатів (3,7 х 103 - 37 Бк/кг-1) мали місце в період з грудня по квітень. Починаючи з квітня та травня, радіоактивність сечі знижувалася (3,7 х 102 - 3,7 х 0,37 Бк/л-1), а радіоактивність зразків губчастої кістки посилювалася (3,7 х 102 - 3,7 х 104 Бк/кг-1).

З покращенням умов годівлі (травень-вересень) спостерігалися процеси регенерації, які супроводжувалися вираженою макрофагальною резорбтивною реакцією та проліферацією мегакаріоцитів, які у худоби володіють значною радіаційною стійкістю. Останні, власне, і запускають регенеративну реакцію, в процесі якої в надгорбовій хрящовій платівці утворюється фіброзний хрящ. Жировий кістковий мозок частково заміщається пухковолокнистою тканиною, відновлюється балочна структура губчастої кістки.

Отже, радіаційна остеодистрофія представляє собою циклічний процес, який супроводжується накопиченням остеотропних радіонуклідів, частковим руйнуванням балок і трабекул, виведенням радіонуклідів з сечею та наступною регенерацією (повторення ураження). Допускаємо, що губчаста кістка у корів виконує роль поглинача радіаційно-токсичних мінералів, завдяки чому зменшується їх руйнівний вплив на організм. Досягнувши певного (критичного) рівня накопичення, остеотропні нукліди викликають часткове руйнування балок і трабекул. Декорпоровані радіонукліди, разом з розчиненими у водному середовищі кістково-мозкових вічок солями виводяться з сечею.

Результати атомно-абсорбційної спектрометрії кісткових зразків корів-аналогів з господарств другої та четвертої зон редставлено в таблиці 18.

Як видно з таблиці, у корів, хворих на радіаційну остеодистрофію, в порівнянні з контролем, губчаста кістка містила достовірно менше кальцію, та достовірно більше заліза (за рахунок крововиливів), міді, цинку, марганцю, стронцію, свинцю. Посилена акумуляція переважної більшості з них пов'язана, на наш погляд, зі здатністю губчастої кістки слугувати акумулятором не тільки радіонуклідів, але і важких металів. Отже, є підстави вважати, що губчаста кістка виконує в організмі важливу захисну функцію.

У крові корів господарства другої зони виявилося (по відношенню до норми) зниження кількості лейкоцитів в середньому в 1,5-1,7 разів, лімфоцитів (Р<0,05) і моноцитів (Р<0,05) та достовірне збільшення вмісту всіх форм нейтрофілів. Такі показники характерні для хронічної променевої хвороби, що перебігає в порівняно легкій формі (И.И.Карпуть,1986).

Таблиця 18. Вміст мінеральних елементів в трепанобіоптатах корів господарств четвертої та другої зон

Радіаційна остеодистрофія корів в третій зоні радіоактивного забруднення.

Основним, найбільш поширеним і характерним видом патологічних змін, що відрізняють перебіг радіаційної патології губчастої кістки у корів, які утримуються в третій зоні, є радіаційно-гідропічна дистрофія кісткових трабекул і жирового кісткового мозку.

В кістковій тканині має місце виражене накопичення води в остеоцитарних лакунах з явищами прогресуючої остеолакунарної резорбції, яка супроводжується розчиненням кісткової речовини (радіаційно-гідропічний остеопороз), а також радіаційно-дисоціююча резорбція, що супроводжується частковою деструкцією трабекул.

Агресивне обособлення води в трабекулах та вічках губчастої кістки, вірогідно, обумовлене частковим радіолізом води внаслідок тривалого опромінення останьої інкорпорованими радіонуклідами. Вода збагачується радикалами, гідроперекисами, атомарним киснем, гідратованими електронами, солями, в тому числі радіоактивними, які надають їй високої реакційної здатності, яка в значній мірі обумовлює патобіоз губчастої кістки.

Результати дослідження трепанобіоптатів за допомогою багатофакторного екстрактного мас-об'ємного аналіза представлені в таблиці 19.

Як видно з таблиці, показники щільності нативної сирої кістки восени свідчать про певне загальне покращення стану кістяка корів, а достовірна різниця у весняних та осінніх показниках індекса мінералізації говорить про наявність остеомаляційних змін в скелеті, що співпадає з даними гістологічного дослідження. Відсутність суттєвих різниць в інших показниках обумовлена, вірогідно, перебігом радіаційної дистрофії.

В крові корів навесні, в порівнянні з осінніми показниками, виявлено достовірне позанормове зменшення вмісту еритроцитів, гемоглобіну, збільшення кольорового показника крові (гіперхромна анемія), а також зменшення лейкоцитів та всіх клітинних форм лейкограми, виразне зрушення показників зрілості ядер нейтрофілів ліворуч. У деяких корів відмічається еозинофілія та моноцитопенія.

Таблиця 19. Показники трепанобіоптатів кістяка корів господарства третьої зони

У частині лейкоцитів спостерігається токсикогенна зернистість, вакуолізація цитолазми, набухання та пікноз ядер; в мазках виявляються гранулофілоцити, оксифільні нормоцити, інколи еритробласти. Все це свідчить про виразні радіаційно-токсичні зміни крові, порушення кістково-мозкового кровотворення.

Гістологічні показники кісткового мозку в нормі та патології.

Нормальний стан кісткового мозку.

Інтенсивне кровотворення - гемопоетичні острівці та дифузні скупчення елементів кровотворення займають 70-90%, кістково-мозкові ліпоцити - 30-10% площі кістково-мозкових вічок.

Помірно виражене кровотворення - площа кістково-мозкових вічок приблизно навпіл (50% : 50%) заповнена ліпоцитами та вогнищами клітинного комплексу кровотворення.

Слабо виражене кровотворення - серед числених ліпоцитів окремі вогнища кровотворення займають 5-10% площі кістково-мозкових вічок.

Резервування кровотворної функції - вся площа кістково-мозкових вічок заповнена ліпоцитами кісткового мозку.

Патологічний стан кісткового мозку.

Зміни найбільш яскраво проявляються при радіаційній остеодистрофії та вторинній остеодистрофії кетозного походження.

Гідропічна дистрофія - інтенсивний ліполіз супроводжується утворенням в кістково-мозкових вічках водяних пухирів або суцільним заповненнім вічок водою. Особливо агресивних властивостей водне середовище набуває у корів, що утримуються в другій та третій зонах радіоактивного забруднення.

Протеогліканова дистрофія характеризується гіпоплазією кістково-мозкових ліпоцитів з накопиченням в розширених міжклітинних прошарках хромотропних протеогліканових сполук, переважно гіалуронату.

Білкова дистрофія - на фоні гіпоплазії кістково-мозкових ліпоцитів або їх гідропічної дистрофії має місце накопичення в міжклітинних просторах хромотропних білкових речовин, переважно кислих білків.

Змішана протеогліканово-білкова дистрофія. На фоні гіпоплазії кістково-мозкових ліпоцитів або їх гідропічних змін в розширених міжклітинних прошарках накопичуються хромотропні сполуки обох видів.

Фіброз кісткового мозку представляє собою фінальну стадію більшості його дистрофічних змін і супроводжується внутрішньовічковим розрощенням щільної фіброзної тканини.

Регенерація кісткового мозку - виявлена при радіаційній остеодистрофії і проявляється його частковим відновленням, в основному наявністю мегакаріоцитів серед розрощень пухкої клітковини.

ВИСНОВКИ

1. В господарствах переважає аліментарна остеодистрофія великої рогатої худоби; поширена остеомаляція, що обумовлено фізіологічними особливостями організму корів, а саме здатністю швидко накопичувати і віддавати (за рахунок галістерезісу) мінеральні речовини з молоком; остеопроз зустрічається відносно рідко і проявляється двома головними формами: остеокластичною та остеоцитарною (у випадках радіаційної остеодистрофії) резорбціями.

2. Найбільш об'єктивним методом діагностики остеодистрофії є трепанобіопсія кістяка в ділянці зовнішнього горба клубової кістки; біохімічні дослідженні сироватки крові мають допоміжне значення.

3. За допомогою розробленого нами багатофакторного екстрактного мас-об'ємного аналіза в кістковому зразку визначаємо щільність нативної сирої кістки, сухої знежиреної кістки, мінералів, органічного матриксу (в основному кісткового колагена), а також індекс мінералізації (відношення мас або щільностей мінералів до органічного марикса). Розроблені прості та доступні методи визначення в кісткових зразках основних остеотрофічних елементів (Са, Р), адаптовані до існуючих можливостей лабораторій. Встановлені показники вмісту Са, Р та Са:Р як в компактній, так і в губчастій кістці в нормі, при кальційдефіцитній, фосфородефіцитній та рівномірній (змішаній) остеодистрофії.

4. Для нормального стану кістяка корів та для його остеодистрофічних уражень методом атомно-абсорбційної спектрометрії в перерахунку на кг сирої кістки встановлдений вміст Са, Mg, Na, K, Fe, Cu, Zn, Sr.

5. Застосування тривіту коровам в зимово-стійловий період значно посилює мінеральну насиченість кістяка, точність визначення якої суттєво підвищується при вирахуванні вмісту макро- і мікроелементів в одиниці анатомо-фізіологічного об'єму кісткового зразку (г/см3, мг/см3). Розрахунки можна обмежувати вирахуванням щільності Ca+P+Mg+Na+K, величини яких найбільш змінюються.

6. При субклінічному перебігу остеодистрофії виявляється достовірне зменшення щільності нативної сирої, сухої знежиреної кістки, вмісту органічного матрикса, мінералів; індекс мінералізації змінюється недостовірно, що вказує на рівномірний (змішаний) характер остеодистрофічного процесу. Зменшення щільності мінеральних речовин є найбільш чутливим діагностичним критерієм.

7. При ендогенній остеомаляції показовим є достовірне зменшення індексу мінералізації, обумовлене зниженням відкладання мінеральних речовин.

8. При остеодистрофічних ураженнях у великої рогатої худоби нерідко має місце перерозгинання пальцевих суглобів, що пов'язано з пролонгуючим остеотендинітом пальцевих згиначів, основним патогенетичним механізмом якого є остеоліз перекладин в зоні фіксації сухожилка до кістки з наступною проліферацією фіброретикулярної вічкової тканини, її преформуванням (тендинізація) та включенням до складу кінцевої частини сухожилка (механізм лонгоза).

9. Ураження копитець (деформація, пододерматит, ламініт, виразка м'якуша тощо) у корів опосереджується пролонгуючим остеотендинітом пальцевих згиначів внаслідок остеомаляції.

10. Остеодистрофічні ураження при безприв'язно-боксовому утриманні та відгодівлі бичків на гранулах супроводжується лонгозом або котрактурою сухожилків, а також відривом п'яткового сухожилка, у профілактиці якого важливу роль відіграє належне постачання вітаміном D.

11. При відгодівлі молодняка великої рогатої худоби хлібною брагою в якості технологічних хвороб спостерігаються сегментарний дермофіброз (кормове алергічне ураження шкіри з тенденцією прогресуючого заглиблення в підспідні тканини) та дистрофічний остеотендиніт, обумовлений остеомаляцією.

12. Утримання корів в другій зоні радіаційного забруднення супроводжується виникненням радіаційної остеодистрофії, яка характеризується ураженнням губчастої кістки (остеонекроз, радіоліз кістково-мозкових ліпоцитів, фрагментуюча остеодеструкція з переміщенням мікросеквестрів всередину кістково-мозкових вічок, крововиливи в останні з сепарацією води, розчиненням секвестрів та наступним виведенням гіперосмічного розчину з сечею).

13. Утримання корів в третій зоні радіоактивного забруднення супроводжується радіаційним ураженням губчастої кістки, найбільш типовою ознакою якого є радіаційно-гідропічний внутрішньотрабекулярний (в зв'язку з загибеллю частини остеоцитів) та внутрішньовічковий (в зв'язку з радіолізом ліпоцитів) остеопороз.

14. В зв'язку з високою регенеративною здатністю кісткової тканини, радіаційна остеодистрофія має циклічний характер і перебігає в дві стадії: а)остеодеструктивна, що супроводжується виведенням інкорпорованих радіонуклідів, б)остеорегенеративна, яка проявляється накопиченням остеотропних нуклідів.

15. Патологія кістково-мозкової тканини проявляється крововиливами в кістковий мозок, гідропічною дистрофією, білково-протеоглікановою (переважно накопиченням гіалуронату) дистрофією та радіаційним руйнуванням; регенерація кісткового мозку пов'язана з функцією радіаційно стійких мегакаріоцитів і не є повною.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Щільність трепанобіоптата з ділянки маклака є простим діагностичним критерієм остеодистрофічних уражень (у корів в нормі 1010-1295 мг/см3, при остеодистрофії - 485-890 мг/см3).

При застосуванні у визначенні мінерального складу кістяка атомно-абсорбційної спектрометрії кісткові зразки корів в зоні Українського Полісся при щільності радіоактивного забруднення 1 Ки/км2 за радіоцезієм містять в перерахунку на кг нативної сирої кістки: Ca 58-88 г, Mg 0,9-3,5 г, Na 3-7 г, K 110,7-370 мг, Fe 32,8-108,7 мг, Cu 5,2-21,7 мг, Zn 28,3-108,7 мг, Mn 0,7-3,2 мг, Sr 3,1-12 мг.

При встановленні вмісту в кислотних екстрактах або лізатах кісткових зразків Са і Р методами, які застосовуються при вивченні аналогічних показників сироватки крові, слід орієнтуватися на такі величини вмісту основних остеотрофічних елементів в кістковій речовині:

Менший вміст Са і Р в губчастій кістці пояснюється меншим її механічним навантаженням, в зв'язку з чим вона є основним джерелом мобілізації мінеральних елементів в кров.

При застосуванні багатофакторного екстрактного мас-об'ємного аналіза необхідно враховувати наступні показники норми щільностей кісткових зразків: нативного - 1010-1295 мг/см3, сухого знежиреного - 285-360 мг/см3, органічної основи кістки (осеїна) - 120-165 мг/см3, мінеральних елементів - 205-285 мг/см3, відношення вмісту мінералів до вмісту осеїна (індекс мінералізації) - 1,95-2,6.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Борисевич Б.В. Трепанобиопсия костной ткани //В кн.: Борисевич В.Б., Борисевич Б.В.

Оперативная хирургия домашних животных: Учебное пособие. - Киев: Кіровограддержвидав, 1996, - 254 с.- С. 49.

2. Борисевич Б.В. Остеодистрофия //В кн.: Борисевич В.Б., Борисевич Б.В. Незаразные болезни сельскохозяйственных животных: акушерство и гинекология, внутренние незаразные болезни, хирургические болезни. - Киев: Кировограддержвидав, 1997. - 324 с., - С. 163-168.

3. Борисевич Б.В. Проведение трепанобиопсии костной ткани //В кн.: Борисевич В.Б., Борисевич Б.В. Оперативная хирургия домашних животных - традиционные и современные аспекты: Учебное пособие и практическое руководство. - Киев: Кіровограддержвидав, 1998, - 243 с., - С. 48-49.

Борисевич В.Б., Борисевич Б.В. Радиационная остеодистрофия у коров, обусловленная аварией на ЧАЭС: Лекция для студентов и слушателей повышения квалификации. - К.: УСХА, 1994. - 37 с.

Борисевич В.Б., Кудрявченко А.В., Сень Я.Г., Яцышин А.И., Ткаченко Г.М., Борисевич Б.В. Радиобиологическое и гистологическое изучение трепанобиоптатов губчатой кости у коров из регионов, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС //Радиобиология.- 1992.- вып. 5. - С.647-653

Борисевич В.Б., Мельникова Н., Потоцький М., Борисевич Б. В. Радіаційна остеодистрофія у корів //Тваринництво України.- 1992. - № 3. - С. 18-19.

Борисевич В.Б., Яцышин А.И., Потоцкий Н.К., Мельникова Н.Н., Борисевич Б.В. Изменения губчатой кости у коров в связи с аварией на ЧАЭС //Вісник арарної науки. - 1992. - № 9. - С. 27-30

Борисевич В.Б., Ткаченко С.М., Борисевич Б.В., Долецький С.П. Дистрофічний остеотендиніт у корів Вісник аграрної науки. - 1993. - № 11. - С. 69-73

Борисевич В.Б., Ткаченко С.М., Борисевич Б.В., Гончарук Ф.М. Показатели сыворотки крови и костной ткани у коров при скрытой остеодистрофии //Ветеринария. - 1994. - № 7. - С. 15-18

Борисевич Б.В. Ендогенная остеомаляция у выбракованых коров //Ветеринария. - 1995. -№ 8. - С. 17-20

11. Борисевич В.Б., Береза В., Борисевич Б. В. Стан корів в господарстві третьої зони //Тваринництво України. - 1995. -№ 1. - С.14-15

Борисевич В., Борисевич Б., Обштат С. Хвороби кінцівок бичків при відгодівлі хлібною брагою //Тваринництво України. - 1995. -№ 10. - С.22-23.

Борисевич Б.В. Удосконалений метод дослідження трепанобіоптатів кістяка //Неінфекційна патологія тварин: Матер. наук.-практичн. конф. (м. Біла Церква, 7-8 червня 1995) . Вісник Білоцерк. ДАУ.- вип. 5. - ч. 1- Біла Церква, 1995 - С. 130-131.

Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Гончарук Ф.М., Ткаченко С.М. Мас-об'ємний екстрактний метод дослідження трепанобіоптатів у визначенні стану кістяка великої рогатої худоби //Ветеринарна медицина /Міжвідомчий тематичн. збірник, Київ: Урожай, 1995.- вип. 70. - С. 174-177.

Борисевич В.Б., Гончарук Ф.М., Борисевич Б.В., Долецький С.П. Дослідження сироватки крові та трепанобіоптатів кістяка корів у нормі та при субклінічному перебігу остеодистрофії //Ветеринарна медицина Міжвідомчий тематичн. збірник, Київ: Урожай, 1995. - вип. 70. - С. 196-198.

Борисевич Б.В. Состояние костяка бычков, больных остеодистрофией и дермофиброзом при откорме хлебной бардой //Ветеринария.- 1996. - № 3. С. 46-50

Борисевич Б.В. Деякі особливості перебігу радіаційної остеодистрофії у корів в зв'язку з аварією на ЧАЕС //Актуальні питання ветеринарної патології /Матеріали Першої Всеукр. наук.-виробн. конф. вет. патологів (13-15 листоп. 1996 р., м. Київ). - ч.1. - Київ, 1996. - С. 48-49.

Борисевич Б.В. Зміни губчастої кісткової тканини корів в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС //Вет. медицина України. 1997. - №5.- С. 31-33

Борисевич Б.В. Состояние костно-сухожильного соединения пальцевых сгибателей у коров в норме и при остеодистрофии //Ветеринария. 1997. - № 5. С.39-43

Борисевич Б.В. Радіаційна остеодистрофія у корів в третій зоні радіоактивного забруднення //Вет. медицина України. 1998. -.№ 9. -. С.42-43.

Борисевич Б.В. Особливості радіаційної остеодистрофії у корів //Вісник Білоцерків. держ. аграрн. ун-ту: Біла Церква, 1998.- вип. 5. - ч. 2. - С. 123-125

22. Борисевич Б.В. Трепанобіопсія у визначенні стану кістяка і кісткового мозку у великої рогатої худоби - з акцентом на діагностику, профілактику та лікування остеодистрофії. Рекомендації (затверджено на засіданні секції “Ветеринарна медицина” НТР Мінсільгосппроду України - протокол № 1 від 18.12.98 р.). Київ: Знання, 1998, 24 с.

23. Борисевич Б.В. Вплив субклінічних форм остеодистрофії корів на стан новонароджених телят //Науковий вісник Нац. аграрного ун-ту. К.,1998. - вип. 11. - С.50 - 53

24. Борисевич Б.В. Стан кісткового мозку у худоби в нормі і патології Вісник Білоцерк. держ. аграрн. ун-ту: Біла Церква, 1999, -вип. 8. - ч. 1 - С. 18 - 22

25. Борисевич Б.В. Гістологічні та гістохімічні дослідження остеогенезу в ділянці зовнішнього горба клубової кістки у молодняка великої рогатої худоби //Науковий вісник Нац. аграрн. ун-ту. К.,1999. - вип. 16. - С. 17 - 19

26. Борисевич В.Б. Потоцкий Н.К., Борисевич Б.В., Мельникова Н.Н. Радиационная дистрофия, обусловленная аварией на Чернобыльской АЭС Биология опорно-двигат. аппарата: Материалы школы (Климентово, 22 - 26 сент. 1992 г.). Минздрав. Украины, Харьков, 1992. - С. 26 - 28

27. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В. Радиационные повреждения подвздошной кости и костного мозга у коров в связи с аварией на Чернобыльской АЭС Современные проблемы ветеринарной хирургии /Материалы междунар. научн.-практич. конф.- Харьков. 1994. С 23 (тезисы)

28. Борисевич В.Б. Борисевич Б.В. Гистопатология радиационной остеодистрофии коров, обусловленная аварией на Чернобыльской АЭС. // Радиобиологический съезд. (Киев 20-25 сентября 1993 г.). Тезисы докл., Пущино, 1993. С. 133.

29. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В. Влияние радиации на скелет и костный мозг коров хозяйства третьей зоны //Современные проблемы ветеринарной хирургии /Материалы междунар. научн.-практич. конф. - Харьков. 1994. - С.23 (тезисы).

30. Борисевич В.Б., Береза В.І., Борисевич Б.В. Зміни крові при радіаційній остеодистрофії у корів господарства третьої зони //Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення (зоотехн. та вет. мед.) /Тези доповідей конф. професорсько-викладацького складу та аспірантів. Київ, 1994. С.101-102

31. Борисевич Б.В. Вивчення стану кістяка корів при остеодистрофії в зв'язку з кетозом //Матеріали наук. конф. ФВМ НАУ “Сучасні проблеми вет. мед.”, Київ, 1997. - С. 80-81 (тези).

АНОТАЦІЇ

Борисевич Б.В. Етіологія, патогенез і патоморфологія остеодистрофії великої рогатої худоби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія та морфологія тварин.- Національний аграрний університет, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено вивченню стану кістяка та кісткового мозку корів на підставі застосування методу трепанобіопсії. Розроблені чотири основні конструкції трепанів. Проведено гістологічне, гістохімічне, атомно-абсорбційне дослідження кісткових зразків. Визначено вміст в них остеотропних макро- і мікроелементів як в нормі, так і при остеодистрофії. Запропоновано хімічні методи виявлення в трепанобіоптатах Са та Р. Розроблено метод визначення в кістковому зразку щільностей: нативної кістки, сухої кістки, органічного матриксу, мінеральних речовин та індексу мінералізації. Вивчено стан кістяка при остеодистрофії корів і молодняка, вплив на скелет тривіта. Встановлена ведуча роль остеодистрофії у виникненні остеотендиніта та патології копитець. Встановлені особливості радіаційної остеодистрофії корів в другій та третій зоні радіаційного забруднення. Визначені гістологічні критерії нормальних станів кісткового мозку та його патологічних змін.

Ключові слова: трепанобіопсія, кістяк, губчаста кістка, кістковий мозок, аліментарна остеодистрофія, остеотендиніт, дермофіброз, патологія копитець, радіаційна остеодистрофія.

Борисевич Б.В. Этиология, патогенез и патоморология остеодистрофии крупного рогатого скота - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.02 - патология, онкология и морфология животных. - Национальный аграрный университет, Киев, 1999.

Дисертация посвящена изучению состояния скелета и костного мозга коров на основании использования метода трепанобиопсии. Разработаны четыре основные конструкции трепанов. Проведены гистологическое, гистохимическое, атомно-абсорбционное исследование костных образцов. Определено содержание в них остеотропных макро- и микроэлементов как в норме, так и при остеодистрофии. Предложены химические методы выявления в трепанобиоптатах Са и Р. Разработан метод определения в костном образце плотностей: нативной кости, сухой кости, органического матрикса, минеральных веществ и индекса минерализации.

Установлено, что в хозяйствах превалирует алиментарная остеодистрофия крупного рогатого скота; распространена остеомаляция, что обусловлено физиологическими особенностями организма коров, а именно способностью быстро накапливать и отдавать (за счет галистерезиса) минеральные вещества с молоком; остеопороз встречается сравнительно редко и проявляется двумя основными формами - остеокластической и остеоцитарной (в случаях радиационной остеодистрофии) резорбциями. Установлены показатели содержания Са, Р и Са:Р как в компактной, так и в губчатой кости в норме, при кальцийдефицитной, фосфородефицитной и равномерной (смешанной) остеодистрофии. В норме и при остеодистрофии методом атомно-абсорбционной спектрометрии установлено содержание Ca, Mg, Na, K, Fe, Cu, Zn, Sr. Применение тривита коровам в зимне-стойловый период выражено усиливает минеральную насыщенность костяка, точность определения которой значительно увеличивается при вычислении содержания макро- и микроэлементов в единице анатомо-физиологического объема костного образца (г/см3, мг/см3). Субклиническое течение остеодистрофии сопровождается достоверным уменьшением плотности нативной сырой, сухой обезжиренной кости, содержания органического матрикса, минералов; индекс минерализации изменяется недостоверно; наиболее чувствительным диагностическим критерием является уменьшение плотности минеральных веществ. При эндогенной остеомаляции показательным является достоверное уменьшение индекса минерализации, обусловленное снижением отложения минеральных веществ.

При остеодистрофических поражениях часто имеет место переразгибание пальцевых суставов, что обусловлено пролонгирующим остеотендинитом пальцевых сгибателей, основным патогенетическим механизмом которого является остеолиз перекладин в зоне фиксации сухожилия к кости с последующей пролиферацией фиброретикулярной внутриячеистой ткани, ее преформация в виде “тендинизации”. Поражение копытец (деформация, пододерматит, ламинит, язва мякиша и др.) опосредствуются пролонгирующим остеотендинитом пальцевых сгибателей вследствие остеомаляции.

Остеодистрофические поражения при беспривязно-боксовом содержании и откорме бычков на гранулах сопровождаются лонгозом либо контрактурой сухожилий, а также отрывом пяточного сухожилия, в профилактике которого выраженную роль играет надлежащее снабжение витамином D. При откорме бычков хлебной бардой в качестве технологических болезней наблюдается сегментарный дермофиброз (кормовое аллергическое поражение кожи с тенден-цией прогрессирующего углубления в подлежащие ткани) и дистрофический остеотендинит, обусловленный остеомаляцией.

Содержание коров во второй зоне радиационного загрязнения сопровождается возникновением радиационной остеодистрофии, которая характеризуется поражением губчатой кости (остеонекроз, радиолиз костно-мозговых липоцитов, фрагментирующая остеодеструкция с перемещением микросеквестров внутрь костно-мозговых ячеек, кровоизлияния в последние с сепарацией воды, растворением секвестрой и последующим выведением гиперосмического раствора с мочой). Содержание коров в третьей зоне радиационного загрязнения сопровождается радиационным поражением губчатой кости, наиболее типичным признаком которого является радиационно-гидропический внутритрабекулярный (в связи с гибелью части остеоцитов) и внутриячеистый (в связи с радиолизом липоцитов) остеопороз. В связи с высокой регенеративной способностью костной ткани радиационная остеодистрофия имеет циклический характер и проявляется двумя стадиями: а)остеодеструктивной, которая сопровождается выведением инкорпорированных радионуклидов, б)остеорегенеративной, которая проявляется накоплением остеотропных нуклидов.

Патология костно-мозговой ткани проявляется кровоизлияниями в костный мозг, гидропической дистрофией, белково-протеогликановой (преимущественное накопление гиалуроната) дистрофией и радиационным разрушением; регенерация костного мозга связана с функцией радиационно устойчивых мегакариоцитов и не является полной.

Ключевые слова: трепанобиоптат, скелет, губчатая кость, костный мозг, алиментарная остеодистрофия, остеотендинит, дермофиброз, патология копытец, радиационная остеодистрофия.

Borisevich B.V. Ethiology, pathogenesis and pathomorphology of the cow's osteodystrophy. - MS.

Dissertation devoted to the study of the skeleton and the bone marrow with the method of trepanobiopsy. Four trepan constructions was elaborated. For the bone specimens investigation was used histological, histochemical and atom absorption spectrometry methods. In bone spaciments was determined osteotropic micro- and macroelements in the norm and by the osteodystrophy. Chemical methods for the Ca and P determination in trepanobioptates was proposed. The method of the determination in the bone spacimen densities of native bone, dry bone, organic base (ossein), mineral substances, and the mineralization index was elaborated. Skeleton conditions by the cows and young animal osteodystrophy and the influence of the preparation “Treevit” on the skeletion was studied. The leading role of the osteodystrophy in the arrising of the osteotendinitis and hooves pathology was esteblished. Also was esteblished peculiarities of the cow's radiational osteodystrophy in second and third zones of the radiational soiling. Histological criteria of bone marrow normal and pathological conditions was determined.

Key words: trepanobioptate, skeleton, spongy bone, bone marrow, osteodystrophy, osteotendinitis, dermofibrosis, hoves pathology, radiational osteodystrophy.

Размещено на Allbest.ur