Хромофлюоресцентна мікроларингоскопія та ендоларингеальна мікрохірургія передракових станів та ранніх стадій раку гортан

доктор медичних наук Павлик Борис Іванович, провідний науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту отоларингології імені професора О.С.Коломійченка.

Провідна установа: Київська медична державна академія після дипломної освіти, кафедра отоларингології, м.Київ, МОЗ.

Основні положення дисертаційної роботи викладені на науковій конференції “Сучасні проблеми ЛОР-онкології” (Одеса, 1997 р.), на засіданні Наукового Товариства оториноларингологів м. Києва та Київської області (1998 р.), на засіданні Вченої ради Національного медичного університету “Спеціальні питання хірургії” (1998 р.).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові роботи, в яких викладено основні положення дисертації, з них 2 - в журналах, 2 - в матеріалах з`їзду, конференції. Отримано патент України на винахід.

Структура та об`єм дисертації

Дисертація представлена в 1 томі, складається з вступу, 5 розділів (огляду літератури, розділу з описом матеріалу та методів дослідження, а також з трьох розділів з висвітленням одержаних результатів), заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури. Робота викладена на 137 сторінках машинопису, проілюстрована 7 таблицями та малюнками. Список літератури складається з 260 джерел.

Основний зміст роботи

Для вирішення поставлених завдань проведені клінічні спостереження за 164 хворими з доброякісними, передраковими та злоякісними захворюваннями гортані, які знаходились на лікуванні в оториноларингологічному відділенні Центральної міської клінічної лікарні м.Києва в період з 1995 по1998 роки. Серед них хворих з доброякісними процесами гортані було 44 особи, із передраковими станами - 93 (хронічний гіперпластичний ларингіт - у 52, дискератоз - у 25, папілома - у 16) та із злоякісними новоутвореннями гортані - 27, серед яких було 6 пацієнтів з внутрішньоепітеліальним раком гортані, 5 - з початковим інвазивним процесом (мікрокарциномою) та 16 - з клінічно вираженим раком гортані. Проведено також амбулаторне обстеження 10 здорових осіб та 10 хворих після раніше проведеної променевої терапії.

З загальної кількості пацієнтів чоловіків було 125 (76,3%), жінок - 39 (23,7%), вік обстежених коливався від 15 до 79 років.

Доброякісні процеси спостерігались у 25 (56,8%) чоловіків та у 19 (43,2%) жінок. Хронічний гіперпластичний ларингіт, папілома, дискератоз гортані були у 75 (80,6%) чоловіків та у 18 (19,4%) жінок. Клінічно у 44 хворих на хронічний гіперпластичний ларингіт процес мав дифузний характер, у 8 ураження було однобічним (монохордит). У 39 пацієнтів на фоні хронічного запалення були знайдені осередки зроговіння. За винятком 2 юнаків папіломи спостерігались у дорослих хворих (14 осіб). У 25 осіб кератоз, лейкоплакія та пахідермія розглядались як самостійні захворювання, a не супутні гіперпластичному ларингіту.

Внутрішньоепітеліальний рак та мікрокарцинома спостерігались у 11 хворих (чоловіки), а клінічно виражений інвазивний процес - у 16, з яких у 2 жінок.

В основу обстеження покладений принцип комплексної оцінки патологічних змін гортані на підставі клінічних, мікроларингоскопічних та морфологічних даних.

Для мікроларингоскопічного вивчення стану епітелію та судин слизової оболонки у хворих з різноманітною патологією була використана розроблена нами хромофлюоресцентна мікроларингоскопія, для чого запропоновані насадки із світлофільтрами та приставка до фотоспалаху.

В роботі були використані операційні мікроскопи ОРМІ - 1, ОРМІ - 6 фірми “ОРТОN”, а також операційні ларингоскопи із набором мікроінструментів фірми “Karl Storrz” та “Wolf”.

Крім того, ми використовували телевідеоприставку системи “Wolf ” для ендоскопії дихальних шляхів, підключення якої до операційного мікроскопу давало можливість спостерігати хід мікрохірургічного втручання на гортані.

Фотографування гортані здійснювали через операційний мікроскоп за допомогою фотоприставки, в склад якої входили фотоадаптер та камера “КОНТАКС”.

Під хроматичною мікроларингоскопією ми розуміємо обстеження гортані у монохроматичному освітленні, тобто у світлі різного спектрального складу (зеленого, жовтого, синього та червоного). Виявлення малоконтрастних деталей здійснюється шляхом підсилення їх контрастності. Таке контрастування засноване на тому, що різні ділянки по-різному поглинають та відбивають ті чи інші промені спектрального складу світла.

Застосування кольорового освітлення, що містить у своєму складі зелене світло, призводить до потемніння кровоносних судин та їх контрастування на більш світлому фоні слизової оболонки гортані, оскільки зелений фільтр повністю поглинає довгохвильове червоне випромінювання. Цей фільтр найбільш часто використовувався.

Вигляд гортані в червоному світлі значно відрізняється від такого у звичайному світлі. Гортань набуває темно-червоного кольору, судин не видно. Колір голосових складок менш червоний. В той же час у червоному світлі добре розрізняються складки слизової оболонки та її мікроерозії.

В безчервоному світлі краще виявити ділянки кератозу та лейкоплакії, а також провести диференціацію їх від гладкої і папілярної гіперплазії слизової оболонки.

Флюоресцентна мікроларингоскопія - це огляд гортані після введення в організм одного з флюорохромів, зокрема флюоресцеіїну натрію.

Для спостереження люмінесценції флюоресцеїна застосовано освітлення мікроскопа та синій світлофільтр, який повністю поглинає червоні промені, пропускаючи сині та невелику кількість жовтих. Звичайне світло,що заважає спостереженню, усувається за допомогою жовтого світлофільтра.

Методика флюоресцентної мікроларингоскопії полягає в огляді гортані після внутрішньовенного введення 5 мл 10% розчину флюоресцеїну натрію або перорального прийома 100 мл 1% розчину його, або попередньої інгаляції 5 мл 4% водного розчину флюоресцеіну. Дослідження проводиться у затемненій кімнаті через кожні 15 хвилин на протязі 1 години, а потім через 2 та 24 години, при внутрішньовенному введені - через 8-10 с. на протязі 20 хвилин, через 1 та 24 години.

Діагностична орієнтація даного методу дослідження основана на варіабельності поглинання флюоресцеіну тканинами гортані, на більш інтенсивному, чіткому визначенні атипії судин.

Мікроларингоскопічному дослідженню у 17 хворих із загостренням хронічного гіперпластичного ларингіту передувало проведення протизапальної терапії. Мікрофлора, що була висіяна у цих пацієнтів у 9 з них була представлена стафілококом, у 3 - стафілококом в асоціації з стрептококом, у 1 - ріст флори не визначений. Мікологічне дослідження дозволило у 4 осіб встановити грибкове ураження гортані (гриби роду Candida).

Характерною клінічною особливістю була наявність нальотів на голосових складках у 3 пацієнтів та в міжчерпакуватій ділянці - у 1. На відміну від осередків кератозу вони менш щільно злучені з підлеглими тканинами та легко видаляються при проведенні анестезії. Привертає увагу локальність ураження на фоні мало зміненої слизової оболонки. Це співпадає з даними В.І. Макарова (1986), Н.С. Овсяннікової (1996).

Для оцінки патологічних зрушень поверхні слизової оболонки гортані ми користувались мікроларингоскопічною характеристикою епітеліально-судинних змін, розробленою І.А.Куриліним, Л.П. Юр`євим, а для визначення ступеню диференціювання епітеліальних змін - морфологічною класифікацією О. Kleinsasser.

Мікроларингоскопічна характеристика епітеліально-судинних змін у хворих, яких ми спостерігали, та встановлене їх співвідношення показано у таблиці 1.

Обстеження методом хроматичної мікроларингоскопії дає можливість на основі епітеліально-судинних змін визначити ступінь ураження поверхневих шарів епітелію. При цьому виявляються такі епітеліальні зміни: ділянки метаплазії, гладка гіперплазія з її клінічними різновидами (кератоз, гладка лейкоплакія, бляшковидна пахідермія), атиповий епітелій (папілярна гіперплазія, підвищувана лейкоплакія, гребінчаста пахідермія, виразки епітелію).

Доброякісний характер поліпів, кіст, фібром гортані, хвороби Гайека-Рейнке, епітеліальних вузликів, інтубаційних гранульом, склеромних інфільтратів мікроларингоскопічно характеризується чіткою локальністю утворень на фоні блідо-рожевого епітеліального покриву із незміненим судинним малюнком. Таблиця 1 Мікроларингоскопична характеристика епітеліально-судинних змін при патології гортані

* ХГЛ - хронічний гіперпластичний ларингіт

Колір утворення залежить від характеру покривного епітелію, стану кровообігу та вмісту, зокрема при кістозних утвореннях. Покривний епітелій гладкий, “капіляризований”, іноді може бути дещо набряклий внаслідок порушення кровообігу або потовщений за рахунок помірно виражених гіперплазії та кератозу, що вказує на давність захворювання.

Як видно з таблиці, нормальний епітелій визначений у 15 хворих, а локальна гіперплазія у вигляді ділянок кератозу або гладкої гіперплазії - у 29, у 3 осіб з поліпами були винайдені мікровиразки. Такого ж роду мікровиразки були виявлені також у 3 хворих на хронічний гіперпластичний ларингіт, у 2 - на фоні кератоза і лейкоплакії та у 2 - з папіломами.Ці мікроерозії - наслідок дефекту покривного епітелію з обірваними епітеліальними краями на фоні малозміненої слизової оболонки свідчать про давність захворювання та травматичний їх характер. Такі виразки не можна ототожнювати з істиними виразками, що спостерігаються при раковому ураженні та мікроларингоскопічно характеризуються утворенням глибокої виразки із наявністю оточуючого валика, різнорельєфним дном, на якому іноді можна побачити жовтий наліт, атипові судини. Слизова оболонка навколо неї представлена атиповим епітелієм. Такі виразки некротичного характеру були знайдені у хворих з ІІІ-ІУ стадіями процесу.

Нормальна слизова оболонка не має осередкової або дифузної васкуляризації, розширених або деформованих судин, які б привернули увагу клініциста під час обстеження.

Велике значення в проведенні диференціальної діагностики характера судин надається пробі з адреналіном або норадреналіном. Під дією цих речовин судини в зоні доброякісного, запального процесу звужуються та скорочуються, тоді як атипові форми судин під іх дією не змінюються.

При доброякісних ураженях незмінені або розширені судини на фоні незміненого або осередково гіперплазованого епітелію виявлені у основної частини хворих, лише у 10 осіб були зтерті (нечіткі) судини. У пацієнтів з передраковими станами судинний малюнок на фоні дифузної гіперплазії або дискератозу не спостерігався. У групі хворих із злоякісним процесом різного ступеню вираженості відбувається зміщення епітеліально-судинних змін в бік їх атипії.

При порівнянні епітеліальних змін у обстежених з передраковими станами та раком гортані привертає увагу те, що для першого процесу характерним є наявність гіперплазованого епітелію, а для другого - атипового. Атипія форми судин, зокрема їх деформація, безладне розташування та переривчастість є характерною ознакою злоякісного процесу. Повної відповідності між мікроларингоскопічною картиною атипового епітелію та її морфологічною картиною встановити не вдалось. Основу однакової мікроларингоскопічної картини становили різні варіанти гістологічних змін (гіперкератоз, паракератоз, акантоз, дисплазія та метаплазія епітелію).

Таким чином, відсутність судинного малюнка на фоні дифузно-гіперплазованого епітелію при хронічному гіперпластичному ларингіті, при дискератозі, а нерідко і при папіломатозі стало підставою для розробки і застосування у даної групи пацієнтів флюоресцентної мікроларингоскопії.

Методом флюоресцентної мікроларингоскопії обстежено 24 особи. З них 3 - з папіломатозом гортані, 6 - з пахідермією голосових складок, 8 - з хронічним гіперпластичним ларингітом, 3 - з раком гортані (І,ІІ,ІІІ стадії) та 4 - із доброякісними утвореннями (кіста, фіброзний поліп голосової складки, хвороба Гайєка-Рейнке, ектопія щитовидної залози у ділянці язикової поверхні надгортанника). 17 пацієнтам (ектопія щитовидної залози, папіломи, пахідермії, хронічний гіперпластичний ларингіт та рак гортані ІІ та ІІІ стадії) флюоресцеїн вводили внутрішньовенно, 3 (хвороба Рейнке, хронічний гіперпластичний ларингіт та папіломатоз гортані) - у вигляді інгаляцій та 4 (фіброзний поліп, пахідермія, хронічний гіперпластичний ларингіт, рак голосової складки І стадії) - перорально.

Підсумки проведених спостережень включають в себе аналіз клінічних даних, співставлення результатів флюоресцентної мікроларингоскопії з даними гістологічного дослідження.

У 6 пацієнтів з хронічним гіперпластичним ларингітом виявлені осередки світло-зеленуватого світіння, у 4 з дискератозом і у 1 з папіломатозом - яскраво-білого кольору з зеленуватим відтінком.

Результати прицільної біопсії у 6 осіб -- внутріепітеліальний рак і у 5 - початковий інвазивний процес (мікрокарцинома).

Стінки нормальних судин непроникні для флюоресцеіну, тому в здоровій тканині не спостерігається екстравазальної флюоресценції. Патологія судин у більшості випадків призводить до збільшення проходження фарбника через їх стінку. Розглядаючи час появи флюоресцеіна як фактора наявності або відсутності малігнізації, завжди слід враховувати ступінь васкуляризації. Швидко ростучі злоякісні пухлини мають багато аномальних кровоносних судин, кількість яких зменшується при старінні пухлини. Введений флюоресцеїн швидко дифундує в міжклітинний простір, інтенсивність флюоресценції при цьому пропорційна міжклітинній концентрації його і є складним динамічним процесом, в якому розрізняють такі три періоди:

1) латентний період збудження флюоресценції;

2) період максимального накопичення адсорбента;

3) час тривалості світіння.

З практичної точки зору аналіз кожного періоду окремо дає можливість визначити в об'єктивних величинах особливості та розбіжності, що притаманні доброякісним та злоякісним новоутворенням.

Латентним періодом люмінесценції ми називаємо час від момента введення контрастної речовини до її появи в зоні пухлинного росту. Цей період залежить від шляху введення флюоресцеїна. Так, при внутрішньовенному введенні він становить в нормі 6-10 с., через 40-50 с. контрастна речовина повністю зникає з судин, залишаючи після себе характерну жовтизну слизової оболонки. Однак визначення на фоні папіломатозних розрощень, ділянок дискератоза або гіперплазії епітеліального покриву осередку світло-зеленуватого світіння заслуговує на увагу, потребує прицільної біопсії та мікрохірургічного видалення атипового епітелію у межах здорових тканин.

Як довели спостереження, початок виникнення вторинної флюоресценції при пероральному або інгаляційному введенні при доброякісних процесах співпадає із появою його в оточуючих тканинах гортані та на відповідних ділянках здорової її половини.

У хворих на злоякісні пухлини, що знаходились під спостереженням, латентний період становив 10-15 хвилин.

Не менш важливим критерієм в об'єктивній оцінці пухлини є фаза максимального накопичення фарбника. Детальне вивчення цього питання дозволило встановити, що інтенсивний характер адсорбції та високий рівень накопичення фарбника притаманні злоякісним новоутворенням, при цьому максимальне накопичення спостерігається на 15-20-й хвилині дослідження. В доброякісних пухлинах цей період не диференціюється або реєструється дуже слабо через 35-40 хвилин після введення флюоресцеїна.

Важливе практичне значення мають дані про розподіл флюоресцеїна у межах утворення, ділянках гіперплазованого епітелію, дискератоза.

Встановлено, що найінтенсивніше фарбник накопичується в центральній частині початкового інвазивного процесу або по краю вираженого пухлинного осередка. При цьому клінічно ділянки дискератоза при малігнизації характеризуються виникненням ущільнень в основі елемента ураження, посилення процесу зроговіння.

Результати клініко-морфологічного аналізу показали, що ці ділянки флюоресценції завжди відповідають зоні активного росту пухлини, а ділянка регіонарного світіння навколо неї дає уяву про істинні межі її розповсюдження.

Отримані дані стали підгрунтям рекомендувати флюоресцентну мікроларингоскопію для профілактики рецидивів, оскільки за допомогою цього методу можна ще у передопераційному періоді намітити доцільні масштаби хірургічного втручання та видалити пухлину, ділянки атипового епітелію у межах здорових тканин, а також для виявлення рецидиву або подовженого росту після променевої терапії.

Істотною ланкою характеристики флюоресценції є зміна кольору пухлини. Флюоресцеїн, входячи селективно в комплекс із структурними компонентами утворень, викликає в них ряд перетворень, внаслідок яких злоякісне утворення дає гаму світіння жовто-зеленого кольору. Такий вид світіння виникає у більшості випадків в фазі максимального накопичення адсорбента. На відміну від цього доброякісні утворення протягом всього періоду дослідження зберігають первинний колір або набувають жовтого світіння.

В ряді випадків спектр флюоресценції пухлини складається з концентричних зон, пофарбованих в зелений, яскраво-жовтий та фіолетовий кольори. При співставленні клініко-морфологічних даних та показників флюоресцентної мікроларингоскопії встановлено, що світіння зеленим кольором віддзеркалює стан найактивнішої зони пухлини, що характеризується інтенсивним клітинним поділом та вираженими ознаками росту. Регіонарне світіння фіолетовим кольором є показником некротизації тканини.

При флюоресцентній мікроларингоскопії у осіб з хронічним гіперпластичним ларингітом, дискератозом та папіломатозом спостерігається своєрідний ефект у випадку малігнізації. На жовтому фоні чітко визначається обмежена ділянка або вузол яскраво-білого кольору з зеленуватим відтінком.

Для повного судження про природу пухлинного процесу необхідно знати тривалість флюоресценції. Нами встановлено, що злоякісні пухлини мають здатність не тільки швидко та інтенсивно накопичувати флюоресцеін, але й тривало утримувати його протягом доби. Люмінесценція доброякісних утворень та здорових тканин може припинитися через декілька годин. Оцінюючи результати флюоресцентних досліджень, слід враховувати, що активне поглинання адсорбента може мати місце не тільки в злоякісних пухлинах, але й у осередках запалення. Однак останні, на противагу злоякісним пухлинам, втрачають контрастну речовину дуже швидко. Це означає, що в процесі флюоресцентної мікроларингоскопії важливо встановити не тільки час виникнення самої флюоресценції, але й простежити всі етапи фазового її розвитку.

Таким чином, діагностична орієнтація методу флюоресцентної мікроларингоскопії у хворих із передраковими станами заснована на варіабельності поглинання флюоресцеіна гіперплазованими ділянками слизової оболонки гортані, а також на більш чіткому визначенні величини, форми судин, якщо вони з'являються на цьому фоні, та встановленні їх атипії. Цей метод дає можливість не тільки отримати надійну інформацію про природу та ступінь поширення пухлинного процесу, але й намітити шляхи раціонального лікування хворих.

Серед 93 осіб з передраковими захворюваннями гортані, що знаходились під спостереженням, внутрішньоепітеліальний рак виник на фоні гіперпластичного ларингіту у 3, на фоні дискератозу - у 2, при папіломатозі гортані - у 1. Мікрокарцинома діагностована у 3 пацієнтів з хронічним гіперпластичним ларингітом і у 2 - з дискератозом.

Мікрокарцинома - це недавнє відкриття мікроларингоскопії, хоча са in situ від мікрокарциноми відрізняється лише гістологічно. Мікрокарциномой вважають пухлину невеликих розмірів (2-3 мм) із глибиною інвазії 1-3 мм. За своєю морфологічною будовою вона нічим не відрізняється від клінічно вираженого раку і має ті самі властивості проліферативного росту з руйнуванням підлеглої строми та здатністю до метастазування.

Внутрішньоепітеліальний рак та мікрокарцинома були представлені наступними мікроларингоскопічними показниками:

1) невеликі, бородавкоподібні утворення, розміром 3-4 мм, на широкій основі. Частіш за все їх знаходили на верхній поверхні голосової складки на межі з гортанним шлуночком або на підскладковому схилі у місці зітнення багатошарового плоского та циліндричного епітелію;

2) чітко відмежована, підвищена ділянка, що складається з довгастих відростків різних розмірів з дещо потовщеною верхівкою. В кожному відростку знаходиться видовжена, потовщена, примхливо звивиста судинна петля або судина, що має вигляд заплутаного клубку.

Співставлення мікроларингоскопічної картини з даними гістологічних досліджень показали, що співпадання діагнозу становило 89%, а при співставленні результатів гістологічних досліджень з клініко-ларингоскопічними - 57%.

Необхідно відзначити, що у практиці протиракової боротьби значне місце відведене диспансерному спостереженню. Накопичений у ЛОР-кліниці досвід проведення онкооглядів дозволяє вважати за доцільне покласти в їх основу принцип етапності обстеження. На першому етапі формується диспансерна група хворих, до якої відносять хворих на хронічний гіперпластичний ларингіт, з дискератозом слизової оболонки та папіломатозом. На другому етапі означена група підвищеного ризику захворюваності на рак гортані обстежується амбулаторно або у стаціонарі з використанням комплексного методу дослідження.

Вивчаючи способи виявлення раку на рівні передракових станів гортані, вважаємо, що в теперішній час необхідно змінити підхід до оцінки ранньої стадії раку гортані.

Торкаючись суті питання, ми перш за все виходимо з того, що раннє розпізнання раку гортані має включати в себе виявлення внутрішньоепітеліального раку, мікрокарциноми та раку першої стадії, що значно розширює наші терапевтичні можливості щодо збереження функції органу.

З урахуванням обстеження хворих у передопераційному періоді, виконання хірургічного втручання та контролю за пацієнтами у післяопераційному періоді нами проведено більше 500 непрямих мікроларингоскопій. Мікрохірургічні втручання виконувались як при непрямій (112 хворих), так і при прямій піднаркозній мікроларингоскопії (45 хворих). Лише у 1 пацієнта непряма ларингоскопія була неможлива внаслідок вираженої ригідності надгортанника.

Ми вважаємо, що непряма мікроларингоскопія з діагностичною метою і для видалення гіперплазій, доброякісних пухлин гортані у межах здорової слизової оболоки залишається методом вибору.

Практика показала, що окреме використання відсмоктуючих трубок і мікроінструментів створює багато незручностей у роботі. Тому нами запропонований мікрохірургічний інструмент, особливістю якого є вирішення проблеми аспірації крові за рахунок відсмоктуючої трубки, закріпленої з можливістю осьового переміщення і оснащеної привідним важелем.

Піднаркозна мікроларингоскопія і мікрохірургічні втручання на гортані були виконані 6 хворим з внутрішньоепітеліальним раком гортані, 5 - з мікрокарциномою, 11 - з раком гортані І стадії і включали в себе декортикацію голосових складок, сегментарну хордотомію і хордотомію. Променева терапія пацієнтам з внутрішньоепітеліальним раком і мікрокарциномою не призначалась, а при раку І стадії вона проводилась у післяопераційному періоді.

Один хворий помер від інфаркту міокарду, інші хворі знаходяться під нашим спостереженням на протязі 3 років.

Таким чином, підвищення технічних та організаційних засобів робить можливим використання комплексного методу дослідження (мікроларингоскопії, мікрохірургії та гістологічного) в обстеженні та лікуванні людей з хронічними захворюваннями гортані.

Висновки

Ендоларингеальні мікрохірургічні втручання (декортикація, сегментарна хордотомія, хордотомія) є ефективними методами лікування хворих з внутрішньоепітеліальним раком, мікрокарциномою та першою стадією пухлинного процесу. Безрецидивний період спостереження становить 3 роки.

Розроблений мікрохірургічний інструмент (патент України на винахід № 24323) дозволяє вирішити проблему аспірації крові та інших виділень при проведенні мікрохірургічних втручань на гортані.

Практичні рекомендації

1. Запропонований метод хромофлюоресцентної мікроларингоскопії є доповненням до мікроларингоскопії у змішаному світлі і дає можливість визначити різні патологічні стани слизової оболонки гортані. Встановлене співвідношення епітеліальних та судинних змін у мікроларингоскопічному аспекті має практичне значення у ранньому виявленні передракових станів та ранніх стадій раку гортані.

2. Використання мікроларингоскопії та ендоларингеальної мікрохірургії при передракових станах. Радикальне видалення атипового епітелію при цьому виключає можливість погружного росту, тому цей метод може прислужитися для активної профілактики розвитку злоякісного процесу.

3. Застосування сучасних мікрохірургічних методів дозволяє проводити радикальне лікування при внутрішньоепітеліальному і початковому інвазивному процесі без подальшого використання променевої терапії.

4. З метою зменшення травматичності і незручностей під час проведення мікрохірургічних ендоларингеальних втручань рекомендується застосування розробленого інструменту - мікрохірургічних ножиць.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Анотації

Біль Б.Н. Хромофлюоресцентна мікроларингоскопія та ендоларингеальна мікрохірургія передракових станів та ранніх стадій раку гортані - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 - оториноларингологія. - Київський науково-дослідний інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка МОЗ України, Київ, 1998.

Дисертація присвячена питанням мікроларингоскопії та ендоларингеальної мікрохірургії передракових станів та ранніх стадій раку гортані. В роботі вивчається значення запропонованого методу хромофлюоресцентної мікроларингоскопії у діагностиці ранніх стадій раку гортані. Методом флюоресцентної мікроларингоскопії вивчений стан епітеліально-судинних змін у осіб з різною патологією гортані. Продемонстровано, що відсутність судинного малюнка на фоні дифузно гіперплазованого епітелію при хронічному гіперпластичному ларингіті, при дискератозі, а нерідко і при папіломатозі стало підставою для застосування флюоресцентної мікроларингоскопії. Показано, що злоякісні пухлини у протилежність доброякісним станам мають здатність не тільки швидко та інтенсивно накопичувати флюоресцеїн, але й довго (протягом доби) утримувати його. Ендоларингеальна мікрохірургія показана хворим з мікрокарциномою, внутрішньоепітеліальним раком та раком І стадії. Пацієнтам останньої групи в післяопераційному періоді проводилась променева терапія. Розроблений та впроваджений в практику новий мікрохірургічний інструмент.

Ключові слова: передракові стани, ранні стадії раку гортані, хромофлюоресцентна мікроларингоскопія, діагностика, лікування.

Биль Б.Н. Хромофлюоресцентная мікроларингоскопия и эндоларингеальная микрохирургия предраковых состояний и ранних стадий рака гортани.- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 - оториноларингология. - Научно-исследовательский институт оториноларингологии им. проф. А.И.Коломийченко, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам микроларингоскопии и эндоларингельной микрохирургии предраковых состояний и ранних стадий рака гортани. В роботе изучено значение предложеного метода хромофлюоресцентной микроларингоскопии в диагностике ранних стадий рака гортани. При помощи метода флюоресцентной микроларингоскопии изучено состояние епителиально-сосудистых изменений у лиц с различной патологией гортани.

Продемонстрировано, что отсутствие сосудистого рисунка на фоне диффузной гиперплазии епителия при хроническом гиперпластическом ларингите, дискератозе, а нередко и при папилломатозе послужило основанием для использования флюоресцентной микроларингоскопии. Показано, что злокачественные опухоли в отличие от доброкачественных состояний способны не только быстро и интенсивно накапливать флюоресцеин, но и длительно (в течение суток) удерживать его. Эндоларингеальная микрохирургия показана больным с микрокарциномой, внутриэпителиальным раком и раком І стадии. Пациентам последней группы в послеоперационном периоде проводилась лучевая терапия. Разработан и внедрен в практику новый микрохирургический инструмент.

Ключевые слова: предраковые состояния, ранние стадии рака гортани, хромофлюоресцентная микроларингоскопия, диагностика, лечение.

Bil B.N. Chromofluorescence microlaryngoscopy and endolaryngeal microsurgery of precancer states and early stages of cancer of larynx. - Manuscript.

The dissertation is presented for the Scientific degree of Candidate of Sciences (Medicine) in speciality 14.01.19. - Otorhinolaryngology. - Kolomichenko Research Institute of Otolaryngology, Kiev, 1998.

The dissertation is devoted to the questions of microlaryngoscopy and endolaryngeal microsurgery of precancer states and early stages of cancer of larynx. The role of methods of chromofluorescence microlaryngoscopy in diagnostic of early stages of cancer of larynx was investigated in this research. The state of epithelial-vascular alterations of the persons with different illnesses of larynx were studied by method of chromofluorescence microlaryngoscopy

It was shown that the absence of the vascular picture at the base of the diffusion-hyperplastic epithelium in cause of chronic hyperplastic diskeratosis and papillomatosis became the reason of using of chromofluorescence microlaryngoscopy.

It was also shown that carcinomas in contrary to the beningnant tumors have the ability not only to accumulate rapidly fluorescein but also hold it for a long time (24 hours).

Endolaryngeal surgery is good for patients having microcarcinomas, intraepithclial cancer and the cancer of I stage. The ray-therapy was performed in the postoperation period to the patients of last group.

Developed and elaborated a new microsurgery facility.

Keywords: precancer states, early stages of cancer of larynx, chromofluorescence microlaryngoscopy, diagnosis, treatment.

Размещено на Allbest.ru