Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка технології та дослідження супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Загальна характеристика роботи

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Однією з найбільш важливих проблем медицини є профілактика та лікування патологій прямої кишки, таких як проктит, геморой, анальна тріщина та ін.

В теперішній час лікувальні засоби терапії даного класу захворювань спрямовані на усунення симптомів, наприклад, застосування мазей та супозиторіїв, до складу яких входять анестетики; параректальні новокаїнові блокади, тампони з олією та ін. Хірургічний шлях лікування дуже непопулярний, тому що після оперативних втручань пацієнти, як правило, втрачають працездатність на довгий сторк - до 1 місяця і більше.

Асортимент лікарських препаратів, які застосовуються в проктології і випускаються зараз вітчизняною та закордонною промисловістю не задовольняє потреб сучасної практичної медицини.

Таким чином, створення вітчизняних лікарських препаратів для застосування у проктології є актуальним напрямком фармації. Перспективною вітчизняною біологічно активною субстанцією для створення ректальних лікарських засобів є фенольний гідрофобний препарат прополісу (ФГПП), який має протизапальну, репаративну, антимікробну та капілярозміцнюючу дії.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт Української фармацевтичної академії (номер державної реєстрації 0198У007008) та проблемної комісії «Фармація» МОЗ України.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Розробка науково і експериментально обгрунтованого складу та промислової технології супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу під умовною назвою «Пропофен» для лікування проктологічних захворювань.

Реалізація поставленої мети вимагала вирішення таких завдань:

- проаналізувати літературні дані про основні принципи фармакотерапії проктологічних захворювань та застосування біологічно активних субстанцій прополісу в медичній практиці;

- розробити оптимальний склад та промислову технологію супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу (ФГПП);

- дослідити фізико-хімічні властивості розроблених супозиторіїв «Пропофен»;

- встановити основні показники якості супозиторіїв з ФГПП, обрати оптимальні терміни та умови їх зберігання;

- розробити ТФС на супозиторії «Пропофен»;

- розробити промисловий регламент виробництва супозиторіїв «Пропофен»;

- розробити та представити до Фармакологічного комітету МОЗ України нормативно-технічну документацію на супозиторії з фенольним гідрофобним препаратом прополісу під умовною назвою «Пропофен» з метою отримання дозволу для проведення клінічних випробувань.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Розроблений науково-методичний підхід до створення супозиторіїв на основі біологічно активної субстанції прополісу - фенольного гідрофобного препарату прополісу. Теоретично і експериментально обгрунтовані склад та промислова технологія супозиторіїв під умовною назвою «Пропофен» - репаративного, протизапального та антимікробного лікарського засобу.

Досліджені фізико-хімічні властивості розробленого препарату, його стабільність в процесі зберігання.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Розроблена технологія лікарського препарату у формі супозиторіїв на основі фенольного гідрофобного препарату прополісу. Складений і випробуваний в умовах заводу ЗАТ «Лекхім-Харків» промисловий регламент виробництва супозиторіїв під умовною назвою «Пропофен».

Розроблено тимчасову фармакопейну статтю на супозиторії «Пропофен».

Представлена до Фармакологічного комітету МОЗ України нормативно-технічна документація на препарат «Пропофен» і отриманий дозвіл на проведення першої фази клінічних випробувань (лист №22/А від 12.01.99 р.).

Фрагменти роботи впроваджені у навчальний процес ряду медичних та фармацевтичних вузів України, а також у виробництво хіміко-фармацевтичних заводів.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА:

- проведений аналіз основних принципів фармакотерапії проктологічних захворювань та застосування стандартизованих субстанцій прополісу у медицині;

- теоретично і експериментально обгрунтований склад та розроблена промислова технологія супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу;

- визначені фізико-хімічні властивості розробленої лікарської форми;

- розроблені методики контроля якості супозиторіїв «Пропофен», які були взяті за основу при розробці ТФС;

- встановлені умови та термін зберігання препарату;

- розроблений промисловий регламент на виробництво супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на: студентській науковій конференції, присвяченій 75-річчю УкрФА (Харків, 1996); науковій конференції «Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні» (Полтава, 1996); республіканській науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів «Сучасні фундаментальні та прикладні проблеми клініки внутрішніх захворювань» (Харків, 1997); студентських наукових конференціях (Харків, 1998, 1999).

ПУБЛІКАЦІЇ. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт, в тому числі 4 статті, 1 інформаційний лист, 1 тези доповідей.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, 3 розділів експериментальних досліджень, загальних висновків, списоку використаних джерел літератури та 7 додатків. Дисертація викладена на 127 сторінках, містить 30 таблиць, 9 рисунків. Бібліографія складає 165 джерел літератури, у тому числі 34 зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

У процесі розробки супозиторіїв «Пропофен» нами була застосована біологічно активна субстанція природного походження - фенольний гідрофобний преапарат прополісу ФГПП (ФС 42У-34-20-95), а також твердий жир (ТФС 42У-125-491-97), диметилсульфоксид (ДМСО) - ТФС 42-1116-81), пропіленгліколь (ТФС 42-1594-86).

При вивченні властивостей супозиторіїв, що розробляються, застосовані загальноприйняті методи органолептичних, технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та біологічних досліджень, які дозволяють об'єктивно оцінювати якісні характеристики препарату на підставі експериментально одержаних, статистично оброблених результатів.

Розробка складу та технології супозиторіїв з фенольним
гідрофобним препаратом прополісу

При розробці складу та технології супозиторіїв особливу увагу ми звернули на вибір основи та допоміжних речовин, які мають значний вплив на вивільнення діючої речовини та на фізико-хімічні показники супозиторіїв.

Доза ФГПП в супозиторіях обрана у відповідності з результатами попередніх фармакологічних досліджень. Вона складає 0,1 г на одну свічку.

Дослідженню підлягали супозиторні основи двох типів: які розплавляються в прямій кишці (гідрофобні): вітепсол Н-15, масло какао, твердий жир, основа для супозиторіїв «жирова», та розчинні в ній (гідрофільні): поліетиленоксидна (ПЕО-400 і ПЕО-1500 у співвідношенні 5:95).

Для виявлення впливу ФГПП на якість основ нами були вивчені основні фізико-хімічні показники супозиторних основ та супозиторіїв із зазначеним препаратом. Супозиторії готували методом виливання у форми за загальноприйнятою схемою. ФГПП уводили в жирові основи по типу суспензії, а в поліетиленоксидну - по типу розчину.

Всі основи, використані в експерименті, відповідають вимогам нормативно-технічної документації та ДФ ХI видання. Температура плавлення гідрофобних основ становить не вище 37°С; кислотні, йодні, перекисні числа відповідають допустимим нормам; час повної деформації не перевищує 15 хвилин.

Для вивчення впливу основи на якісний склад фенольного гідрофобного препарату прополісу використовували хроматографічний метод аналізу, за допомогою якого доведено, що зазначені основи не змінюють хімічного складу лікарської речовини - ФГПП.

Для вибору оптимальної основи і способу введення ФГПП вивчали повноту вивільнення субстанції із супозиторіїв при таких способах уведення лікарської речовини: у вигляді дрібнодисперсного порошку з розміром часток до 50 мкм та у вигляді розчину в диметилсульфоксиді (ДМСО). Вказаний розмір часток порошку зумовлений тим, що існують рекомендації про необхідність застосування для м'яких лікарських засобів найдрібніших фракцій порошку, тому що в протилежному випадку можливо подразнення слизових оболонок.

Вибір в якості розчинника диметилсульфоксиду зумовлений тим, що він активізує транспорт діючої речовини через слизові оболонки, здатен проникати, депонувати і пролонгувати дію лікарських речовин в організмі. Він також проявляє виражену місцевоанестезуючу дію при больових синдромах різної етиології, має протизапальну, протинабрякову і бактерицидну активність. ДМСО малотоксичний, добре переноситься хворими.

Концентрація ДМСО встановлена експериментальним шляхом. При додаванні димексиду у кількостях 0,01, 0,02, 0,03 та 0,04 г. встановлено, що найбільш рівномірний розподіл фенольного гідрофобного препарату прополісу спостерігається у супозиторіях із вмістом ДМСО 0,04 г. Підвищення кількості ДМСО призводило до того, що супозиторна маса швидко розшаровувалась, і супозиторії були неоднорідними (концентрат ФГПП різко осідав).

Вивільнення ФГПП із різних складів супозиторіїв проводили за методикою, основаною на дифузії фенольних сполук фенольного гідрофобного препарату прополісу в агаровий гель («метод агарових платівок»).

Результати експерименту, наведені на рис. 1, свідчать про те, що введення ДМСО в супозиторні композиції на ліпофільних основах значно збільшувало ступінь вивільнення фенольних сполук фенольного гідрофобного препарату прополісу.

Так, для ліпофільних основ - масло какао, основи для супозиторіїв «жирової», вітепсол Н-15, твердого жиру у випадку додавання ДМСО до складу супозиторіїв зона дифузії через 24 години складала відповідно 11,6; 12,6; 11,6 та 13,3 мм. Щодо вивільнення фенольних сполук ФГПП у разі використання поліетиленоксидної основи, то додавання ДМСО суттєво не впливало на ступінь вивільнення, яка складала 13,8 мм. Інтенсивність вивільнення фенольних сполук ФГПП найбільша із основи твердий жир при введенні діючої речовини у вигляді розчину в ДМСО.

Наведені результати показують перевагу уведення фенольного гідрофобного препарату прополісу до складу супозиторіїв у вигляді розчину в диметилсульфоксиді у порівнянні із суспензійним шляхом введення.

Однак, в процесі зберігання спостерігалось розшарування супозиторіїв. Це, можливо, зумовлено тим, що гідрофілізація часток порошку ФГПП здатна зменшувати міцність їх зв'язку з гідрофобними основами.

Уведення в супозиторну основу емульгаторів збільшує зону взаємодії лікарської речовини з ушкодженою поверхнею, знижує поверхневий натяг у формоутворюючому матеріалі, що сприяє кращому всмоктуванню діючої субстанції. Тому, далі з метою оптимізації складу в основу уводилися емульгатори №1, Т₂, твін-80, моногліцерид дистильований та пропіленгліколь, які зарекомендували себе як високоефективні ПАР, особливо для жирової основи.

Вплив перелічених емульгаторів досліджували на супозиторіях на гідрофобній основі - твердий жир, до складу яких входили фенольний гідрофобний препарат прополісу в кількості 0,10 г. та диметилсульфоксид в кількості 0,04 г., а також всі вище перелічені поверхнево-активні речовини в кількостях від 0,10 до 0,40 г. на одну свічку.

Результати досліджень показали, що при додаванні емульгатора №1 в кількості від 0,10 до 0,30 г. на один супозиторій спостерігалось незначне збільшення зони дифузії, тобто інтенсивності вивільнення фенольних сполук. Уведення емульгаторів Т₂, твін-80, МГД суттєво не впливало на ступінь вивільнення фенольних сполук ФГПП із супозиторіїв. Найбільша зона дифузії фенольних сполук фенольного гідрофобного препарату прополісу спостерігалась у супозиторній композиції при додаванні пропіленгліколю в кількості 0,30 г. на одну свічку.

Всмоктування лікарської речовини відбувається із супозиторія через слизову оболонку прямої кишки, поверхня якої вкрита слизом, що має гідрофільні властивості. Пропіленгліколь у даному випадку забезпечує необхідну полярність часткам дисперсної фази (ФГПП) в ліпофільному середовищі. Оптимальна концентрація поверхнево-активної речовини забезпечує найбільшу спорідненість дисперсної фази до полярної гідрофільної оболонки. Таким чином, пропіленгліколь сприяє найбільшому вивільненню фенольного гідрофобного препарату прополісу із супозиторіїв.

Сумісність ПАР у супозиторіях з фенольним гідрофобним препаратом прополісу визначали також по якості розподілу лікарської речовини та фізико-хімічним властивостям супозиторіїв. Найкращий розподіл препарату спостерігався у основі твердий жир з додаванням пропіленгліколя в кількості 0,30 г. При збільшенні кількості пропіленгліколю більш ніж 0,30 г. на одну свічку масою 2,50 г. спостерігалася тенденція до розшарування супозиторіїв через 1,5-2 години після приготування препарату. До того ж супозиторії мали украплення, раковини на поверхні, концентрат ФГПП різко осідав.

Температура плавлення складів за №№1, 3 та 4 перевищувала 37°С, що не відповідає вимогам ДФ ХІ видання. Час повної деформації супозиторних композицій за №№1, 2, 3 та 4 перевищує 15 хвилин, що також не відповідає вимогам ДФ ХІ видання. Таким чином, за результатами досліджень найбільш оптимальним складом, який відповідає вимогам ДФ XI видання є супозиторна композиція під номером 5.

Таким чином, на підставі проведених фізико-хімічних та біофармацевтичних досліджень нами розроблений склад супозиторіїв з ФГПП, г: фенольного гідрофобного препарату прополісу 0,10; пропіленгліколю 0,30; диметилсульфоксиду 0,04; твердого жиру 2,06. Розробленому лікарському засобу надано умовну назву «Пропофен».

З метою розробки промислової технології супозиторіїв з ФГПП нами обґрунтовано температурний режим та порядок уведення компонентів в основу, встановлені оптимальні режими перемішування та динаміки охолодження.

Фізико-хімічні дослідження супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу

При стандартизації супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу під умовною назвою «Пропофен» визначали показники якості, які в значній мірі зумовлюють їх терапевтичну ефективність: зовнішній вигляд, однорідність супозиторіїв, температуру плавлення та затвердіння, час повної деформації (ЧПД), кількісний вміст діючої речовини в перерахунку на суму фенольних сполук в одному супозиторії, а також їх стабільність у процесі зберігання.

Фізико-хімічні показники супозиторіїв представлені в табл. 3, із якої видно, що супозиторії з фенольним гідрофобним препаратом прополісу задовольняють вимогам ДФ XI видання. Наведені показники якості препарату взяті за основу при розробці проекту тимчасової фармакопейної статті ТФС 42У - на супозиторії «Пропофен».

Середню масу одного супозиторію визначали зважуванням 20 свічок. Вона знаходиться в межах 2,38-2,62 г., тобто відхилення складає ±5% (2,5±1,2 г), що відповідає вимогам ДФ XI.

Для підтвердження наявності фенольних сполук у супозиторіях проводили якісні реакції на фенольну гідроксильну групу з 5% розчином заліза окисного хлориду - спостерігалось буро-зелене забарвлення; на флавоноїди з 10% розчином калію гідроксиду - жовто-коричневе забарвлення; на поліфеноли з 10% розчином свинцю ацетату основного - жовтий осад.

Важливим показником якості лікарських форм є кількісний вміст діючих речовин. Кількісний вміст суми фенольних сполук у супозиторіях «Пропофен» визначали спектрофотометричним методом на спектрофотометрі СФ-46 при довжині хвилі 290 нм. Як розчинник використовували 95% спирт етиловий; за розчин порівняння служив також 95% спирт етиловий. З метою урахування інструментальної поправки реєструючого приладу стандартним зразком був використаний розчин стандартного зразку (РСЗ) калію біхромату.

Вміст фенольних сполук в препараті повинен бути від 0,045 до 0,065г.

Для вивчення стабільності супозиторіїв «Пропофен» у процесі зберігання досліджували 5 серій препарату, які були отримані в умовах підприємства «Апітек» і закладені на зберігання у парафінованому папері та в умовах заводу ЗАТ «Лекхім-Харків» і були закладені на зберігання в ячейках із плівки полівінілхлоридної імпортної виробництва фірми «Lamp S. Prospero S.p.A», Італія.

Препарат витримували при двох температурних режимах: кімнатній температурі (18±2°С) та температурі холодильної камери (4±1°С) протягом 2-х років.В день приготування та через кожних 3 місяця досліджувані супозиторії підлягали контролю згідно з розробленим проектом ТФС на супозиторії «Пропофен». Візуально аналізували колір, однорідність, збереження форми. Проводили реакції справжності на фенольні сполуки, а також визначали їх кількісний вміст, час повної деформації, температуру плавлення та затвердіння.

Результати наведені у табл. 4 і 5, з яких видно, що протягом всього строку спостережень супозиторії мали задовільний вигляд та показники якісного складу.

Для вияву можливих продуктів руйнування фенольних сполук у процесі зберігання використовували також хроматографічний метод у тонкому шарі сорбенту на платівках Silufol. Встановлено, що хроматограми супозиторіїв, які зберігалися протягом 24 місяців у двох видах упаковки, ідентичні хроматограмам свіже виготовлених супозиторіїв (рис. 3, 4). Плям, що свідчать про розклад фенольних сполук не знайдено.

Проведений хроматографічний аналіз препаратів свідчить про відсутність взаємодії ФГПП з допоміжними речовинами та підтверджує його стабільність.

Таким чином проведені фізико-хімічні дослідження готової лікарської форми - супозиторіїв «Пропофен» - вказують на її стабільність протягом двох років зберігання у двох видах упаковки при температурі 4±1°С.

Фармакологічні дослідження проводились у ЦНДЛ УкрФА під керівництвом д.ф.н., проф. Л.В. Яковлевої. Доведено, що препарат не має алергезуючої, токсичної та подразнюючої дії. Супозиторії «Пропофен» проявляють репаративну, протизапальну та антимікробну активність, що свідчить про перспективність їх використання у проктології.

Загальні висновки

Тема дисертації відображена в публікаціях

Азаренко Ю.М., Тихонов О.І. Розробка складу та технології супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу // Вісник фармації. - 1999. - №1 (19). - С. 70-73.

Тихонов А.И., Азаренко Ю.Н. Современные принципы терапии проктологических заболеваний // Провизор. - 1999. - №9. - С. 37-38.

Тихонов О.І., Азаренко Ю.М. Фізико-хімічні дослідження супозиторіїв з фенольним гідрофобним препаратом прополісу // Фармац.журн. - 1999. - №3. - С. 59-65.

Методика определения показателей качества суппозиториев «Пропофен» / А.И. Тихонов, Т.Г. Ярных, Ю.Н. Азаренко // Информац. письмо №50-97. - Харьков, 1997. - Вып. 2. - 3 с.

Яковлева Л.В., Авдеева И.И., Азаренко Ю.Н. Фармакологическое изучение суппозиториев «Пропофен» // В сб.: «Теорія і практика створення лікарських препаратів»: Матер.наук.-практ. конф. присвяченої 75-річчю із дня народження Сала Петра Дмитровича. - Харків. - 1998. - С. 352-359.

Азаренко Ю.Н., Тихонов А.И. Разработка методики количественного определения суммы фенольных соединений в суппозиториях с фенольным гидрофобным препаратом прополиса // Тез.докл. республ. науч.-практ. конф. молодых ученых и специалистов «Современные фундаментальные и прикладные проблемы клиники внутренних болезней. - Харьков, 17 апреля, 1997 г. - С. 3.

Размещено на Allbest.ru