Корекція радіаційних та радіаційно-хімічних уражень печінки препаратами, що поєднують сорбційні та антиоксидантні властивості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ, ОНКОЛОГІЇ

І РАДІОБІОЛОГІЇ ІМЕНІ Р.Є.КАВЕЦЬКОГО

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НДІ ОНКОЛОГІЇ І РАДІОЛОГІЇ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КОРЕКЦІЯ РАДІАЦІЙНИХ ТА РАДІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ ПРЕПАРАТАМИ, ЩО ПОЄДНУЮТЬ СОРБЦІЙНІ ТА АНТИОКСИДАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ

Олійник Володимир Миколайович

Київ - 1998

Анотація

щур біохімічний препарат печінка

Олійник В.М. Корекція радіаційних та радіаційно-хімічних уражень печінки препаратами, що поєднують сорбційні та антиоксидантні властивості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 - радіобіологія. - Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України та Український НДІ онкології і радіології МОЗ України, Київ, 1998.

Дослідження присвячені визначенню впливу комбінованих протипроменевих препаратів на патологічні процеси в печінці, що виникають внаслідок радіаційного впливу (рентгенівського випромінення) та дії радіаційно-хімічного фактору (опромінення та попередники нітрозоамінів). Використання нових комбінованих препаратів, що містять силлард та каротин, токоферол, селеніт натрію, а також силлард та бемітил знижує активність процесів у печінці щурів, що індуковані опроміненням та радіаційно-хімічним чинником.

Ключові слова: опромінення, радіопротектори, попередники нітрозоамінів, сорбенти, антиоксиданти, печінка.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. В останнє десятиріччя значна увага дослiдникiв-радiобiологiв приділяється детальному вивченню можливих шляхiв корекцiї ранніх та вiддалених наслiдкiв опромiнення. В сучасних умовах можливе поєднання дії радіаційного чинника з токсичною дією ксенобіотиків, найбільш небезпечними з яких є нітрозосполуки з виразною гепатотоксичною та канцерогеною дією. На сьогоднiшнiй день встановлено, що процеси активації перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та виснаження антиоксидантних систем вiдiграють основну роль як в розвитку променевих пошкоджень [Є.П. Сидорик та співавт., 1996], так і в патогенезі пошкоджень, що викликані попередниками нітрозосполук [П.М. Галенко, 1994].

Проте, не досить чітко визначений взаємоз'язок ПОЛ з розвитком структурно-функцiональних змін печінки при комбінованому впливі радіацiї та попередників нітрозоамінів, а способи фармакологічної корекції наслідків дії радіаційного та радіаційно-хімічного фактору не в повному обсязi охоплюють всi речовини, яким характерна потенцiйна протекторна активнiсть. Тому перспективним є розробка та впровадження нетоксичних, придатних до тривалого застосування препаратів, що протидiють вiльнорадикальним процесам, активують захисні сили організму, здатнi до виведення токсичних сполук в умовах дії опромінення та при комбінованому радіаційно-хімічному впливі. До складу таких препаратів доцільно вводити сполуки з відомими антирадикальними та антитоксичними властивостями: вітаміни (токоферол, ретинол і каротиноїди), мікроелементи (селен, цинк) [В.А. Барабой та співавт., 1994], актопротектори та антигіпоксанти (бемітил, томерзол) [С.Б. Серединин, А.Д. Дурнев, 1992], сорбенти [Л.Б. Пинчук, и соавт. 1990; И.К. Деденко и соавт., 1996].

В останнi роки дослiджується можливiсть використання сорбентiв як носіїв активних лікарських речовин. Доведена можливiсть пiдвищення сорбентами всмоктування лiкарських препаратів деяких хiмiчних груп у шлунково-кишковому трактi [А.А. Пентюк и соавт., 1993]. Тому перспективним є вивчення протекторних властивостей комбінованих препаратiв, створених на основi високодисперсного кремнезему силларду та препаратів з антиоксидантними властивостями. Доцiльним виглядає дослiдження впливу цих препаратів на процеси ПОЛ i морфологічно-функціональнi зміни печінки в умовах дії iонiзуючої радiацiї, а також комбінованого впливу опромінення та попередників нітрозосполук.

Оцінити ефективність використання комбінованих препаратів, що поєднують антиоксидантні та сорбційні властивості для корекції структурно-функціональних змін печінки при радіаційному та радіаційно-хімічному ураженні.

Завдання дослідження.

1. Провести порівняльну оцінку протипроменевої ефективності комбінованих препаратів та їх складових в умовах одноразового тотального опромінення щурів.

2. Вивчити ефективність корекції комбінованими препаратами морфологічного стану та біохімічних показників печінки щурів в умовах фракціонованого опромінення.

3. Вивчити ефективність корекції комбінованими препаратами морфологічного стану та біохімічних показників печінки щурів в умовах поєднаної дії фракціонованого опромінення та попередників нітрозоамінів.

Наукова новизна роботи.

1. Показано, що комбiнована дiя фракцiонованого опромiнення та попередникiв нітрозоамiнiв значно посилює структурно-функцiональнi змiни в печiнцi у порівнянні з ізольованим впливом радіаційного та хімічного чинників: бiльших масштабiв досягають альтеративнi явища, активується розвиток осередків проліферації жовчних протоків та вогнищ диспластичних гепатоцитів, що супроводжується зростанням вмiсту фосфоліпідів (ФЛ), активацією глутатіон-S-трансферази (ГТ) i гама-глутамілтрансферази (ГГТ).

2. Особливiстю реакцiї печiнки при дiї попередникiв нітрозоамінів є пригнічення процесiв регенерації, про що свiдчить вiдсутнiсть зростання кiлькостi двоядерних та поліплоїдних гепатоцитiв.

3. Експериментально обгрунтована ефективнiсть використання нових комбінованих препаратiв “вітасел” та “натолен” в умовах кістково-мозкової форми гострої променевої хвороби, впливу фракціонованого опромінення і комбінованого впливу опромінення та попередників нітрозоамінів.

Наукове та практичне значення одержаних результатів

Доведена подібність механiзмiв розвитку променевих i нiтрозоамiнових уражень печiнки (а саме: активацiя перекисного окислення ліпідів, пiдвищення активностi ферментiв, якi беруть участь в метаболiчнiй деградацiї ксенобiотикiв та знешкодженні “радіаційних токсинів”).

Комбінований вплив фракціонованого рентгенівського опромінення та попередників нітрозоамінів призводить до розвитку синергічних ефектів патологiї печінки у вигляді підвищеної активації проліферації жовчних протоків та зон диспластичних гепатоцитів, активації гама-глутамілтрансферази.

3. Використання нових комбінованих препаратів, що поєднують сорбційні та антиоксидантні властивості сприяє зменшенню летальності щурів в умовах гострої променевої хвороби, ефективно протидiє розвитку як променевих, так i радіаційно-хімічних пошкоджень печiнки.

4. Використані комбіновані препарати, до складу яких входять високодисперсний кремнеземний сорбент силлард та варіанти антиоксидантів володіють більшою протекторною ефективністю, ніж складові, що може бути основою для подальшого вивчення та впровадження в клінiчну практику комбінованих препаратів як гепатопротекторів.

Особистий внесок здобувача. Результати проведених досліджень за темою дисертації були опубліковані автором особисто у тезах та у співавторстві у статтях наукових видань. Всі етапи наукового дослідження проведені автором самостійно. Планування етапів дослідження проведено разом з науковим керівником. Аналіз первинного матеріалу, статистична обробка результатів, висновки роботи зроблені самостійно.

Впровадження отриманих результатів в практику

Комбіновані препарати “вітасел” та “натолен” пройшли стадію експериментальних досліджень. Основні положення дисертації введені в навчальний курс кафедр променевої діагностики та променевої терапії, а також патологічної анатомії Вінницького державного медичного університету, використовуються при проведенні занять з кліничними ординаторами та лікарями-інтернами.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися на Республіканській конференції “Науковоємні технології подвійного значення” (Київ, 1994), 9-му конгресі радіологів Украіни (Київ, 1995), 2-му з'їзді радіобіологів України (Дніпропетровськ, 1995), засіданнях обласних товариств фармакологів, радіологів-рентгенологів, патологоанатомів (Вінниця, 1996, 1997, 1998), обласній науково-практичній конференції “Чорнобиль та здоров'я населення області” (Вінниця, 1998).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт. З них: 5 - в наукових журналах, 3 - в тезах конференцій.

Структура та об'єм роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 3-х розділів власних досліджень, обговорення, висновків, списку літератури, що містить 339 джерел. Робота викладена на 188 сторінках машинописного тексту, містить 24 таблиці та 33 рисунка.

2. Зміст роботи

Робота виконана на 1782 білих щурах-самцях масою 180-200 г. Опромінення проводили апаратом РУМ-17. Умови одноразового опромінення: напруга 200 кV, сила струму 10 мА, шкірянофокусна відстань - 60 см, фільтри - 0.5 мм Си + 1 мм Аl, потужність експозиційної дози - 77.1х10-КлхХв./кг, сумарні поглинуті дози - 3 Гр, 5 Гр, 7 Гр, 9 Гр. Умови фракціонованого опромінення: напруга 200 кV, сила струму - 10 мА, шкірянофокусна відстань - 80 см, фільтри - 0.5 мм Си + 1 мм Аl, потужність експозиційної дози - 40.5х10- КлхХв./кг, сумарна поглинена доза - 5 Гр (разова поглинута доза - 0.2 Гр/добу, протягом 25 діб) та 1 Гр (0,1 Гр через добу протягом 20 діб).

Для вивчення наслідків комбінованої дії радіації та попередників нітрозоамінів одночасно проводили фракціоноване рентгенівське опромінення у сумарній дозі 5 Гр та внутрiшньошлункове введення попередникiв нітрозоамінів - (суміші амідопірину та нітриту натрію у дозах 50 мг/кг та 25 мг/кг відповідно) через добу протягом періоду опромінення. Суміш попередників завчасно нітрозували, а у шлунок щурів вводили продукти цієї реакції. Такі умови створюють максимальний вихід N-нітрозодіметіламіна, що наближається до 100%, щодо амідопірину [Takeda Y., Kanaya H., 1982].

Корекцію радіаційних та комбінованих радіаційно-хімічних уражень проводили за допомогою препаратів такого складу:

а) кремнеземний сорбент силлард (виробництво Інституту хімії поверхні НАНУ) у дозі 100 мг/кг;

б) вітамінно-мікроелементний комплекс, до складу якого увійшли: бета-каротин (виробництво Верхньодніпровського крохмальо-паточного комбінату) - 2 мг/кг, альфа-токоферола ацетат (фармакопейний препарат) - 30 мг/кг та селеніт натрію - 0.2 мг/кг;

в) препарат “В” або “вітасел”. До складу препарата увійшли: силлард - 25 г, альфа-токоферола ацетат - 5 г, бета-каротин - 0,5 г, гідроселеніт натрія - 0,05 г. Щурам препарат “В” вводили з розрахунку : силлард у дозі 100 мг/кг, бета-каротин - 2 мг/кг, альфа-токоферол - 30 мг/кг та селеніт натрію - 0,2 мг/кг).

г) бемітил, у дозі 20 мг/кг;

д) препарат “Н” або “натолен”. До складу препарата увійшли силлард та бемітил у співвідношенні 5:1. Щурам препарат “Н” вводили з розрахунку: силлард у дозі 100 мг/кг, бемiтил у дозі 20 мг/кг).

Лікарські препарати “В” та “Н” виготовлені, а їх фармакологічні властивості вивчені в сумісній медико-біологічній лабораторії ІХП НАН України і Вінницького державного медичного університету. За даними літератури, введення високодисперсного кремнезему значно збільшує всмоктування з шлунково-кишкового тракту лікарських речовин, у тому числі поганорозчинних, при одночасному їх введенні [А.А. Пентюк и соавт., 1993]. Такий спосіб має суттєві переваги: дозволяє зменшити дозу препарата, та як наслідок - вартість лікування; зниження дози дозволить зменшити кількість ускладнень та побічних ефектів, що пов'язані з введенням препарата; для ряду препаратів можлива заміна інфузійних методів введення на пероральні. В результаті проведених нами досліджень визначено, що введення силларда до складу препарату “В” збільшує всмоктування бета-каротину та альфа-токоферолу з травного тракту щурів.

В умовах гострого рентгенівського опромінення вивчалася протипроменева активність всіх препаратів, у дослідах з фракціонованим рентгенівським опроміненням та в умовах радіаційно-хімічного впливу оцінювалася дія комбінованих препаратів “вітасел” та “натолен”. Методика введення протипроменевих препаратів полягала у тому, що з порошкоподібних лікарських форм готували 3-5% водні суміші та зразу ж вводили їх тваринам внутрішньошлунково за допомогою металевого зонда. У гострому досліді препарати вводили за 10 діб до опромінення та протягом 10 діб після опромінення. При фракціонованому опроміненні та при комбінованому радіаційно-хімічному ураженні препарати вводили у тих же дозах, протягом усього періоду опромінення через добу.

Після одноразового опромінення тварин спостерігали протягом 1 місяця. При поглинених дозах 5 Гр, 7 Гр, 9 Гр вивчали 30-добову летальність, вираховували дози опромінення, що призводять до загибелі 50 відсотків тварин за 30 діб (ЛД-50/30), фактор зміни дози (ФЗД), інтегральний показник захисту (ІПЗ) препаратів; при поглинених дозах 3 Гр, 5 Гр, 7 Гр проводили біохімічні дослідження; при поглиненій дозі 5 Гр - морфологічні. Після фракціонованого опромінення у сумарній дозі 5 Гр та комбінованої дії фракціонованого опромінення у сумарній дозі 5 Гр та попередників нітрозоамінів дослідження проводили протягом 9 місяців; після фракціонованого опромінення у сумарній дозі 1 Гр - протягом 6 місяців.

Декапітацію щурів проводили під ефірним наркозом. Оглядова мікроскопія препаратiв печiнки проводилась при фарбуванні гематоксилін-еозином, вибірково препарати фарбували суданом-ІІІ. Проводили морфометричні дослідження печінки (х900) [Г.Г.Автандилов, 1990]. Матеріал для електронно-мікроскопічного дослідження фіксували у 1% розчині тетраоксиду осмію з префіксацією 2,5% розчином глютарового альдегіду, виготовленого на 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,4) протягом 2 годин. Після відмивання у фосфатному буфері шматочки тканини зневоднювали у спиртах з концентрацією, що зростає, та ацетоні, а потім заливали у аралдіт. Ультратонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі LKB-4800 (Швеція), контрастували уранілацетатом та цитратом свинцю. Огляд та фотографування зрізів проводили за допомогою електронного мікроскору ПЕМ-100.

Субклітинні фракції печінки отримували за відомими методами [И.И. Карузина, А.И. Арчаков, 1977]. Вмiст малонового діальдегіду (МДА) вивчали після інкубації мікросомної фракції з аскорбіновою кислотою [Ю.А. Владимиров, А.И. Арчаков, 1972]. Вміст білка визначали мікробіуретовим методом [Г.А. Кочетов, 1980]. Концентрацію ФЛ оцінювали за їх здатністю утворювати гідрофобні комплекси з ферротіоцианатом амонію [А.А. Пентюк і соавт., 1987]. Активність арілестерази (КФ 3.1.1.2) вимірювали за зменшенням субстрату, що визначався у реакції Хестрина [А.А. Покровский, А.И. Арчаков, 1968]. Інкубаційне середовище мало у своєму складі фенілацетат та інгібітор холінестерази та алілестерази параоксон. Активність ГТ (КФ 2.5.1.18.) оцінювали за утворюванням кон'югатів з 1-хлор-2,4-дінітробензолом [Habig, Jacobi, 1981], ГГТ (КФ 2.3.2.) - за вивільненням пара-нітроаніліну з гама-глутаміл-пара-нітроаніліда [Ceriotti, De Nadai-Frank, 1972]. Загальну фракцію середніх молекул в сироватці визначали скринінговим методом при осаджуванні білків 10% ТХУ з подальшою детекцією розбавленої у 10 разів надосаджувальної речовини при довжині хвилі 254 нм [Н.И. Габриэлян, 1983]. Концентрацiю токоферолу визначали по реакції Еммері-Енгеля. Вміст селену контролювали кінетичним методом у мінералізованій наважці [О.А. Ефременко и соавт., 1985]. Під час роботи використані відновлений та окислений глутатіон, гама-глутаміл-пара-нітроанілід фірми “Chemapol” (Чехія). Інші реактиви були вітчизняного виробництва кваліфікації “чда”, “хч”, або “ч”.

Отримані результати експериментів підлягали статистичій обробці. Вірогідні відміни між варіаційними вибірками визначалися за критерієм Ст'юдента, чітке вирахування значення різних часток проводили за методом Фішера при Р<0,05 [Е.В. Гублер, 1978]. Інтегральний показник захисту вираховувся за методом Сімпсона [В.Н. Бойко и соавт., 1997].

Результати досліджень та їх обговорення

Вплив протипроменевих препаратів в умовах одноразового рентгенівського опромінення

У використаній нами моделі гострого радіаційного опромінення рентгенівським випроміненням поглинені дози викликають розвиток кістково-мозкової форми гострої променевої хвороби (ГПХ). Визначено, що 30-добова летальність при одноразовому ренгенівському опроміненні має дозозалежний характер, ЛД-50/30 дорівнює поглинутій дозі 5.4 Гр. При ГПХ дозозалежно активуються процеси ПОЛ, зменшується вміст ФЛ, а також пригнічується активність арілестерази у печінці щурів, підвищується рівень молекул середньої маси у сироватці крові, що свідчить про розвиток ендотоксикозу. Активація ПОЛ є важливою та загальною ознакою радіаційного ураження печінки [Nakajima T, Yukawa O., 1996].

В умовах ГПХ у печінці виникають морфологічні зміни у вигляді: судинних порушень; ацидофільної дегенерації та гідропічної дистрофії гепатоцитів; появи фокальних, моноцеллюлярних та групових некрозів з подальшим розвитком гепатиту; змiн морфометричних параметрiв гепатоцитів - збільшення розмірів клітин та зменшення

Примітка: знаком (*) означені вірогідні розбіжності величин у порівнянні комбінованих препаратів з відповідними складовими (Р<0,05).

Розмірів їх ядер і ядерно-цитоплазматичного відношення. При електронній мікроскопії встановлено, що в перші строки після опромінення у ядрах гепатоцитів визначається просвітлення каріоплазми, грудкування хроматину, набряк та руйнування ядерних мембран, розширення ядерних пор, спостерігається набряк цитоплазми, руйнування мембран мітохондрій та цистерн гранулярного ендоплазматичного ретикулуму (ЕПР).

Надходження в організм щурів силларду, вітамінно-мікроелементного комплексу, бемітилу, а також комбінованих препаратів збільшувало виживання щурів. Поєднання в одну лікарську форму препаратів з сорбційним та антиоксидантним спрямуванням підсилює протипроменеві властивості створених комбінацій за показниками ЛД-50/30, ФЗД та ІПЗ.

При вивченні в динаміці біохімічних показників встановлено, що введення щурам комбінованих препаратів вірогідно зменшувало рівень ендотоксикозу в крові, гальмувало активацію ПОЛ у печінці на початкові строки спостереження, протидіяло зменшенню вмісту ФЛ у мікросомах, коливанням активності ГТ, пригніченню активності арілестерази печінки у опромінених тварин.

Введення препаратів в умовах ГПХ зменшувало морфологічні наслідки радіаційного впливу. Найбільш суттєва корекція морфологічного стану печінки щурів за даними оглядової, електронної мікроскопії та морфометричних досліджень визнана у комбінованих препаратів “вітасел” та “натолен”. Препарат “вітасел” краще за “натолен” протидіяв розвитку судинних порушень, але останній істотніше запобігав руйнуванню ядерних, мітохондріальних мембран та ЕПР у клітинах печінки.

Вплив комбінованих препаратів на стан печінки в умовах фракціонованого рентгенівського опромінення

Фракціоноване опромінення (сумарна доза 5 Гр) призводить до розвитку морфофукціональних змін печінки у вигляді хронічного гепатиту з ознаками гідропічної та жирової дистрофії, пошкоджень мікроциркуляторного русла, розвитку некротичних процесів. Морфометричні зміни гепатоцитів полягають у збільшенні розмірів ядер, розмірів клітин та зменшенні ядерно-цитоплазматичного відношення. У віддалені строки у печінці проходить розвиток фіброзу, утворення осередків проліферації жовчних протоків та атипових гепатоцитів. Значення проліферації жовчних протоків полягає у можливій її подальшій трансформації у аденоми печінки [Москалев Ю.И., 1991]. Фракціоноване опромінення (сумарна поглинута доза 5 Гр) активує процеси ПОЛ - збільшується вміст МДА, виникають коливання вмісту ФЛ, спостерiгається пригнічення активності арілестерази, активізація ГТ та ГГТ у клітинах печінки.

При фракціонованому опроміненні у сумарній дозі 1 Гр спостерігалися явища порушення мікроциркуляції лише в поодиноких печінкових дольках, з збереженням гістоархітектоніки останнiх. Некротичні змiни представлені моноцеллюлярними некрозами, та тільки деякі печінкові дольки інфільтровані макрофагами. Не дивлячись на зменшення фракціонованої дози з 5 Гр до 1 Гр, у клітинах печінки зберігається активація ПОЛ, зміни активності арілестерази, ГТ, ГГТ. Отримані результати підтверджують дані про те, що глутатіонзалежна система детоксикації клітин є чутливою у ланцюгу метаболізму в умовах хронічного опромінення [Рева А.Д. и соавт., 1995].

Нові комбіновані препарати “вітасел” та “натолен” в умовах фракціонованого опромінення (сумарна доза 5 Гр) протидіяли розвитку хронічного гепатиту, фіброзних змін, порушень мікроциркуляції, зменшили кількість тварин з осередками дисплазії гепатоцитів. Препарати “вітасел” та “натолен” сприяли активацiї процесiв регенерації, про що говорить значне зростання кількості двоядерних гепатоцитів та гепатоцитів з великими ядрами у порівнянні як з контрольною групою, так і з групою опромінення. Препарат “натолен” виявився бiльш ефективним по вiдношенню до нормалiзацiї морфометричних показникiв та вірогідно збільшував площу ядер гепатоцитів. Препарати “вітасел” та “натолен” зменшували активацію ПОЛ, протидіяли коливанням вмісту ФЛ, активації ГТ та ГГТ у клітинах печінки, таким чином, виявляли гепатопротекторні властивості.

Препарати “В” та “Н” в умовах фракціонованого опромінення у сумарній дозі 1 Гр значно зменшували альтеративні зміни гепатоцитів, ознаки пошкодження мікроциркуляції, протидіяли розвитку некротичних змін та макрофагальній інфільтрації. Препарат “Н” краще корегував морфометричні показники гепатоцитів. Введення препаратів зменшувало активацію процесів ПОЛ, нормалізувало активність арілестерази, ГТ, ГГТ у клітинах печінки щурів.

Вплив комбінованих препаратів на стан печінки щурів при поєднаній дії фракціонованого опромінення та попередників нітрозоамінів

При комбінованому впливі опромінення та нітрозосполук можливий розвиток як синергічних, так і антагоністичних ефектів, в залежності від характеристик опромінення та хімічного агенту, а також особливостей їх впливу [Галенко П.М., 1994]. У наших дослідах комбінована дія опромінення і попередників нітрозоамінів призводить до активації процесів ПОЛ, пригнічення активності арілестерази у клітинах печінки на початкових етапах спостереження, з подальшим розвитком хронічного гепатиту, фіброзу органу, пригнiченням процесів регенерації.

Внаслідок введення нітрозоамінів, у печінці проходить розвиток проліферативних явищ у протоках, дисплазії гепатоцитів, фіброзу органу [Burr AWetal., 1996; Kamano Tetal., 1996]. У наших дослідах поєднана дія фракціонованого опромінення та хімічного чинника призвела до виникнення синергізму у появі осередків проліферації жовчних протоків та атипових гепатоцитів у печінці тварин на 6-й місяць спостереження. Так, внаслідок радіаційно-хімічного впливу, збільшилася кількість тварин з проліферуючими жовчними протоками та ознаками диспластичних змін гепатоцитів відповідно у два рази та у два з половиною рази при порівнянні з групою опромінення, а при порівнянні з групою попередників нітрозосполук - відповідно утричі та у півтора рази.

Біохімічні зміни у віддалені строки полягали у збільшенні вмісту фосфоліпідів, активації глутатіон-S-трансферази та гама-глутамілтрансферази у клітинах печінки. Зміни морфометричних показників гепатоцитів проявлялися у збільшенні їх площі та зменшенні ядерно-клітинного вiдношення.

Ефективність нових комбінованих препаратів “вітасел” та “натолен” при сумісній дії радіаційного та хімічного чинника проявляється у значному зменшенні ознак хронічного гепатиту, фіброзу печінки щурів. Лiкарськi форми протидіяли порушенням мікроциркуляції, альтеративним змiнам у печінці. У групі тварин, яким вводили препарат “вітасел”, зменшилася кількість тварин з ознаками проліферації жовчних протоків та диспластичними змінами гепатоцитів відповідно на 30% та 60%; при введенні препарату “натолен” зменшення кількості тварин з відповідними змінами становило 50% та 60%. Використання препаратів “вітасел” та “натолен” активізовувало регенеративні процеси в печінці, нормалізовувало морфометричні показники гепатоцитів, зменшувало активацію процесів ПОЛ, протидіяло коливанню вмісту ФЛ, пригніченню активності арілестерази, активації ГТ та ГГТ у клітинах печінки тварин після поєднаної дії фракціонованого опромінення та попередників нітрозоамінів.

Резюме. Результати досліджень свідчать, що в умовах гострої променевої хвороби розвитку променевої патології печінки найбільш активно протидіють нові комбіновані препарати “вітасел” та “натолен”. Результати проведених експериментів по корекції комбінованими препаратами морфофункційного стану печінки в умовах радіаційного ураження свідчать про підсилення протипроменевих властивостей препаратів антиоксидантного та сорбцийного спрямування при використанні їх у одній лікарській формі. Найбільший ефект на нормалізацію морфофункційного стану печінки в умовах радіаційного та радіаційно-хімічного впливу визначено у препарата “натолен”.

Результати експериментів доводять, що механізми дії комбінованих препаратів на печінку реалізуються на біохімічному і структурно-функційному рівнях. Вони полягають у гальмуванні вільнорадикальних процесів, нормалізації функціонування антиоксидантних систем, стабілізації структури біомембран, зменшенні дистрофічних змін та активації процесів регенерації у печінці.

Висновки

1. Сумісна дiя фракцiонованого рентгенiвського опромiнення в сумарній дозі 5 Гр та попередників нітрозосполук призводить до розвитку синергiчних ефектів вiдносно появи осередків пролiферації жовчних протоків та атипових гепатоцитів, які проходять на фоні хронічного гепатиту, пригнiчення процесiв регенерації, фіброзу печінки.

2. Поєднання дії фракцiонованого рентгенiвського опромінення в сумарній дозі 5 Гр та попередників нітрозосполук призводить до значно більших порушень біохімічних показників у печінці при порівнянні з ефектами окремої дії цих чинників, а саме: активації гама-глутамілтрансферази та збільшення вмісту фосфоліпідів у клітинах печінки.

3. Застосування нових комбінованих препаратiв “вітасел” та “натолен” в умовах кiстковомозкової форми гострої променевої хвороби сприяє збільшенню виживаємості тварин; гальмує процеси перекисного окислення ліпідів, нормалізує активність глутатіон-S-трансферази та арілестерази печінки. Поєднання в одній лікарській формі препаратів антиоксидантного та сорбційного спрямування збільшує їх протипроменевий потенціал в умовах гострої променевої хвороби за крітерієм ЛД-50/30, морфологiчними та біохімічними показниками в порівнянні з ефектом окремих складових комбінованих препаратів.

4. Застосування комбінованих протипроменевих препаратiв “вітасел” та “натолен” зменшує наслідки фракцiонованого опромiнення у печінці: нормалiзує структурно-функціональні показники, сприяє активацiї процесiв регенерації, iнгiбує процеси перекисного окислення ліпідів, протидіє коливанням вмісту фосфоліпідів та активації глутатіон-S-трансферази i гама-глутамілтрансферази в клітинах печінки.

5. Використання “вітаселу” та “натолену” в умовах комбiнованого радіаційно-хімічного пошкодження протидіє розвитку хронічного гепатиту та фіброзу, активує процеси регенерації, гальмує розвиток проліферації жовчних протоків та диспластичних змін гепатоцитів.

6. Застосування нових комбiнованих препаратів “вітасел” та “натолен” в умовах одночасно впливу опромiнення i попередникiв нiтрозосполук нормалізує вміст фосфоліпідів, активність арілестерази та глутатіон-S-трансферази, інгібує активність процесів перекисного окислення, гальмує активацію гама-глутамілтрансферази.

7. Новим комбінованим препаратам “вітаселу” та “натолену” притаманні гепатопротекторнi властивостi - їх застосування протидiє розвитку альтеративних процесів та порушень кровообiгу в печінці. Препарати “вітасел” та “натолен” є ефективними при гострій променевій хворобі, хронічному променевому ураженні та при радіаційно-хімічному впливі.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Вплив комбінованих препаратів на основі високодисперсного кремнезему на процеси перекисного окислення ліпідів, морфофункціональний стан печінки та функціональний стан тонкої кишки опромінених щурів / Якубовський М.М., Пентюк О.О., Олійник В.М., Оболенський О.О., Ковальський О.В., Штатько О.І., Тертишна О.В. // Укр. радіол. журнал. - 1997. - Т.5, N1. - C. 59-62.

2. Структурно-функциональные изменения печени при изолированном и комбинированном воздействии радиациии и предшественников нитрозоаминов / Якубовский М.М., Олейник В.Н., Пентюк А.А., Голубь Л.М., Ясько В.В. // Вісник морфології. - 1997. - N2. - C. 92-94.

3. Морфометричне дослідження гіпофізарно-гонадної системи щурів-самців після фракціонованого рентгенівського опромінення та введення протипроменевих препаратів / Якубовський М.М., Пентюк О.О., Олійник В.М., Голуб Л.М., Ясько В.В. // Вісник морфології. - 1997. - N2. - C. 75-76.

4. Активность процессов перекисного окисления липидов в слизистой оболочке тонкой кишки крыс и ес морфофункциональное состояние в условиях острого облучения и введения комбинированных препаратов, созданных на основе высокодисперсного кремнезсма / Якубовский М.М., Пентюк А.А., Хмельницкий О.К., Олейник В.Н. // Радиац. биол. и радиоэкология. - 1997. - Т.37, Вып.3. - С. 366-371.

5. Якубовський М.М., Олійник В.Н., Ясько В.В. Експериментальне обгрунтування використання комплексних препаратів поєднуючих антиоксидантні та сорбційні властивості для корекції комбінованих радіаційно-хімічних уражень // Вісник Вінницького медичного університету. - 1998. - N1. - С. 288-289.

6. Порівняльне дослідження впливу різних радіопротекторів / Луцюк М.Б., Пентюк О.О., Яковлева О.О., Олійник В.М. // Республ. конф. “Науковоємкі технології подвійного значення”. Тези допов. 1994. - С. 27.

7. Действие различных радиопротекторов на радиоиндуцируемые изменения иммунной системы / Пентюк А.А., Луцюк Н.Б., Якубовский М.М., Олейник В.Н., Ковальский А.В., Ясько В.В. // 9-й конгр. радіол. Украіни: Тези допов. - Київ, 1995. - С. 191-192.

8. Олійник В.М. Біохімічна оцінка дії деяких комбінованих радіопротекторів на печінку щурів в умовах фракційного опромінення тварин // Тези науково-практичної конференції “Чорнобиль біль України”. - Вінниця, 1996. - С. 77.

Размещено на Allbest.ru