Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний медичний університет

Кореляти емоційного напруження у родичів хворих на гіпертонічну хворобу

14.01.11 - кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Питецька Наталія Іванівна

Харків

1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Ковальова Ольга Миколаївна, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб N1

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Латогуз Іван Кіндратович,

Харківський державний медичний університет, завідувач кафедрою ввутрішніх хвороб, лікувальної фізкультури та спортивноії медицини;

доктор медичних наук

Коваль Сергій Миколайович,

інститут терапіі АМН України, м. Харків, завідувач відділом артеріальноі гіпертонії

Провідна установа: Український науково-дослідний інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска, відділення популяціонних досліджень, м. Київ.

Захист відбудеться "10" грудня 1998 року о 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.04 у Харківському державному медичному університеті за адресою: 310022, Україна, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету (м. Харків, пр. Леніна, 4)

Автореферат розіслано "10" листопада 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Л.І. Овчаренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження

Захворювання серцево-судинної системи залишається найважливішою медико-соціальною проблемою. В структурі кардіальної патології значне місце належить артеріальній гіпертензії (АГ). Результати багатоцентрових досліджень свідчать, що поширеність АГ в розвинутих країнах становить 10-15% (WHO. 1985; J. Chalmers, A. Zanchettі, 1996; M. Kaplan, 1998). За даними офіційної статистики, в Україні стандартизований за віком показник АГ серед працездатного населення досягає 20,3%, у чоловіків - 24,5%, у жінок - 16,5% (1998). У зв'язку зі значною розповсюдженістю та особливостями перебігу, АГ призводить до таких ускладнень, як інфаркт міокарду, інсульт, прогресуюча серцева недостатність (Е.П. Свищенко, 1997; L. Hansson et al, 1998).

Ефективна боротьба з АГ в значній мірі залежить від наявності засобів первинної профілактики з урахуванням факторів, які етіологічно пов'язані з виникненням та стабілізацією підвищеного артеріального тиску (АТ) (Л.Т. Мала і співавт., 1990; В.В. Коломієць, 1996; The sіxth Report of JNC, 1997). В ході проспективних епідеміологічних спостережень встановлено зв'язок між емоційно напруженою діяльністю та розвитком АГ. У хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в умовах психо-емоційного навантаження визначені: гіперреактивний тип гемодинаміки, зміни гормональної та медіаторної ланки симпатико-адреналової системи (САС), зростання обмеження коронарного резерву, міокардіальна недостатність, діастолічна дисфункція (Е.І. Соколов і співавт., 1983; H.ruddel et al., 1988; Б.М. Федоров і співавт., 1990; Г.І. Гудкова і співавт., 1991; В.П. Чмир, 1997; К.М. Амосова і співавт., 1997).

Але звертає на себе увагу те, що більшість людей регулярно перебуває під впливом стресу, але тільки у певної її частини виникають дизрегуляторні реакції серцево-судинної системи. Це можливо пояснити тим, що окрім факторів середовища, серед механізмів розвитку АГ має значення обтяжена спадковість. Виявлена фенотипічна кореляція між рівнем АТ у сибсів, сімейна агрегація ГХ, генетично обумовлена гіпертрофія лівого шлуночка (Ю.І. Бубнов, 1983; О.М. Ковальова, 1989; В.Д. Смаль, 1997; R. Fuentes et al., 1998). Незважаючи на існуючі експериментальні та клінічні дослідження, недостатньо вивчені механізми реалізації генетичної схильності до підвищеного АТ та трансформації його в маніфестні клінічні форми. Відсутня система прогностичних показників, що перешкоджає генетичному консультуванню та не дозволяє в повній мірі та своєчасно застосовувати профілактичні засоби серед населення. Виходячи з цього, актуальним є вивчення реактивності серцево-судинної системи, гормональних корелятів емоційного напруження, адаптивних можливостей організму в умовах моделювання стресу не тільки у хворих на ГХ, а і у здорових осіб з обтяженою спадковістю. Порівняльне співставлення показників дає змогу відокремити маркери, які забезпечують активне виявлення осіб, особливо в молодому віці, для формування груп високого ризику подальшого розвитку АГ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Вибраний напрямок досліджень зв'язаний з науковою тематикою кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб N1 Харківського державного медичного університету, як фрагмент НДР: "Взаємозв'язок генотипа, гемодинамічних, метаболічних та нейрогуморальних показників адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у хворих на гіпертонічну хворобу та їх родичів" - Рег. N 01950023462.

Мета дослідження

Визначення прогностичних маркерів схильності до підвищення АТ та розвитку АГ у здорових осіб з різним фенотипом батьків по ГХ на підставі аналізу взаємозв'язку адренергічних реакцій серцево-судинної системи, профілю психофізіологічного статусу, активності системи перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) при моделюванні емоційного напруження.

Задачі дослідження

1. Оцінити реактивність серцево-судинної системи у осіб з нормальним та підвищеним рівнем АТ з обтяженою спадковістю по ГХ в умовах моделювання емоційного напруження.

2. Встановити наявність або відсутність зв'язку між типологічними особливостями, функціональним станом систем регуляції діяльності серця та фенотипом батьків у здорових осіб в процесі виконання навантажувальної проби.

3. Дослідити зв'язок між емоційним напруженням та рівнем гормональних корелятів стресу у здорових осіб та хворих з АГ.

4. Визначити при реалізації стресу адаптивні можливості організму за допомогою біохемілюмінесценції (БХЛ) біологічних субстратів.

5. Провести дисперсійний аналіз впливу фенотипічних комбінацій батьків на гемодинамічні, гормональні та біохімічні детермінанти стресу у родичів хворих на ГХ.

Наукова новизна отриманих результатів

Вперше проведено комплексне дослідження механізмів та ступеня зв'язку реактивності серцево-судинної системи, психофізіологічного профілю, гормональних корелятів стресу, процесів пероксидації у осіб з нормальним та підвищеним АТ з різними фенотипічними комбінаціями батьків в умовах моделювання емоційного напруження.

Формування гіпертензивного типу гемодинаміки та перехід системи кровообігу на більш вищий рівень адаптивних реакцій встановлено у осіб з нормальним АТ і обтяженою спадковістю. У хворих на м'яку АГ з обтяженою спадковістю виявлена толерантність до емоційного навантаження, що проявляється зниженням гормонально-метаболічних регуляторних механізмів, меншим приростом систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС) в порівнянні із здоровими особами.

Визначено, що гемодинамічне забезпечення психоемоційного навантаження здійснюється завдяки підвищенню тонусу гормональної та медіаторної ланок САС, ступінь активності яких залежить від сімейного фону обстежених. Вперше встановлено, що на рівень пресорної реакції впливає наявність таких факторів, як інтроверсія з емоційною лабільністю в сполученні з обтяженою спадковістю по ГХ по лінії матері або обох батьків.

Такий фактор ризику АГ, як стрес, призводить до інтенсифікації ПОЛ та зниження антиоксидантного захисту, що підтверджується вивченням рівня малонового діальдегіду (МДА), дієнових кон'югат (ДК) та БХЛ сироватки крові у обстежених в динаміці проведення навантажувального тесту.

За допомогою дисперсійного аналізу встановлено генетичний контроль компенсаторних реакцій серцево-судинної системи. Визначено, що на рівень гемодинамічної та гормональної відповіді як в загальній популяції, так і в підгрупі жінок достовірно впливає фактор "хворий батько”. В підгрупі чоловіків на рівень вісцеральних реакцій серцево-судинної системи - фактор "хвора мати”, а на ступінь адаптивних реакцій - фактор "хворий батько”. Створено математичну модель генетичної детермінації гіпертензивної реакції АТ при моделюванні емоційного стресу.

Практичне значення одержаних результатів

Комплексне дослідження вісцеральних реакцій, гормонально-метаболічного балансу організму в співвідношенні до генеалогічних показників дало змогу виділити маркери схильності до підвищеного АТ у здорових осіб, а при наявності АГ - прогнозувати подальший розвиток цього захворювання. Завдяки неінвазивності, своїй відносній простоті та низькій вартості досліджений метод моделювання психо-емоційного напруження (ПЕН) може бути рекомендований для широкого використання у практиці підліткових лікарів та терапевтів для скринінгу осіб і відокремлення тих, які підлягають первинній профілактиці АГ.

Застосований аналіз БХЛ сироватки крові дозволяє використовувати його для доклінічної діагностики зниження адаптивних можливостей у здорових осіб з обтяженою спадковістю.

Впровадження в практику

Результати проведених досліджень впроваджені у практику лікувально-профілактичних закладів м. Харкова. Одержані теоретичні та практичні дані використовуються в педагогічному процесі кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб N1 Харківського державного медичного університету.

У ході проведення дослідження розроблені та впроваджені в практику:

1. "Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби". Патент України N20217А від 15.09.97.

2. "Модифіцирований спосіб моделювання психоемоційного напруження”. Рац. пропозиція N82 (1) від 12.02.97.

3. "Спосіб реєстрації артеріального тиску при проведенні навантажувальних проб”. Рац. пропозиція N104 (23) від 08.07.97.

Декларація особистого внеску в розробку наукових результатів.

Представлені у роботі наукові матеріали та фактичні дані є самостійним внеском автора в розроблену тему. Автор самостійно зробила патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з дослідженої проблеми, провела клініко-інструментальне обстеження осіб, статистичну обробку та аналіз отриманих даних. Підготувала до друку статті, оформила дисертаційну роботу і автореферат.

Апробація роботи

Основні результати досліджень, що включено до дисертації, було викладено на науково-практичній конференції, присвяченій 190-річчю утворення ХДМУ (Харків, 1995); ІІ з'їзді медичних генетиків України (Львів, 1995), на засіданні ХНМТ (Харків, 1996).

Публікації

Опубліковано 11 друкованих робіт у наукових виданнях, з них 3 - в журналах, 2 - в збірниках, 6 - в матеріалах конференцій та з'їздів, 1 - патент України.

Структура та обсяг дисертації

Матеріали дисертації викладені на 142 сторінках друкованого тексту, містять 79 таблиць, 14 малюнків, складаються із вступу, огляду літератури, результатів дослідження, обговорення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 259 літературних джерел.

Зміст роботи

Матеріали і методи дослідження

Дослідження проведено у 116 осіб чоловічої та жіночої статі, середній вік яких складав 20,80,02 років, поділених на групи. Перша група представлена 64 здоровими чоловіками і жінками, які мали в анамнезі хворих на ГХ батьків. В другу групу ввійшли 28 осіб хворих на м'яку АГ з різним сімейним анамнезом по ГХ. Ця група в залежності від фенотипу батьків була поділена на дві підгрупи: хворі з обтяженою спадковістю по ГХ (21 особа) та пацієнти без сімейного анамнезу по цьому захворюванню (7 осіб). Контрольну групу склали 24 здорові особи, батьки яких мали нормальний рівень АТ. Всі обстежені були розподілені згідно з фенотипічною комбінацією батьків на групи: здоровий батько - здорова мати; здоровий батько - хвора мати; хворий батько-здорова мати; хворий батько - хвора мати.

Проводилося клінічне обстеження всіх осіб з вивченням скарг, генеалогічних даних, об'єктивного дослідження, реєстрації ЕКГ в 12-и стандартних відведеннях та аналізу лабораторних даних. Встановлення діагнозу м'якої АГ здійснювалося відповідно до рекомендацій ВООЗ та міжнародного товариства боротьби з артеріальною гипертензією, прийнятих у 1978 році та переглянутих у 1993 році.

Розподіл обстежених осіб за типом нервової системи проводився за допомогою психологічного тестування за методом Айзенка.

У всіх осіб було проведено моделювання ПЕН. У зв'язку з тим, що обстежені - люди з різним рівнем освіти, в якості навантажувальної проби було вибрано невербальний тест Шульте-Горбова, на результати якого рівень освіти впливав незначно.

До і після ПЕН в плазмі крові обстежених визначали рівень адреналіну (А) та норадреналіну (НА) біохімічним методом Colіn and Tor, кортизолу - радіоімунологічним методом з використанням набору реактивів ІБОХ АН (Республіка Біларусь).

Аналіз інтенсивності ПОЛ проводили визначення рівню МДА біохімічним методом Т.І. Федорової і співавт.; ДК - методом Д.Ю. Гаврилова та співавт. Антиоксидантний статус вивчали за допомогою БХЛ сироватки крові з використанням приладу ХЛМІС-01.

Статистична обробка даних проводилася з використанням пакету статистичних програм "Statіstіka for Wіndows”. Для оцінки достовірності відмінностей між одержаними результатами було використано тест Стьюдента. Дисперсійний аналіз результатів здійснювали за допомогою програми "Mіcrosoft Excel”. В процесі виконання роботи було запропоновано алгоритм оцінки вкладу фенотипу батьків у ступінь адаптивних можливостей організму у здорових осіб, в основі якого була математична модель прийняття рішень за допомогою сплайнінтерлінації.

Результати досліджень

Під час дослідження по тесту "інтроверсія-екстраверсія” було виявлено достовірне підвищення інтровертованості у хворих на м'яку АГ в порівнянні з обстеженими контрольної групи (11,930,42 бали та 13,00,35 бали відповідно, р0,001). Поряд з цим виявлено, що серед хворих з обтяженою спадковістю по ГХ переважають інтроверти (71,4%). Оцінюючи рівень емоційної стабільності було визначено, що найчастіше емоційно нестійкі люди зустрічаються в групі хворих на м'яку АГ з обтяженою спадковістю по ГХ - в 80,9%. При аналізі зв'язку між фенотипом батьків та типологічними особливостями було встановлено, що на показник інтроверсії та рівень нейротизму максимально впливає фактор "хвора мати”. При цьому, у жінок найбільший вплив цього фактору зареєстрований в першій групі (26,6% та 14,1% відповідно), у чоловіків - у другій групі (23,8% та 23,8% відповідно). Ці дані треба вважати новими, оскільки в раніш проведених дослідженнях було встановлено, що рівень нейротизму у осіб з нормальним АТ не залежить від обтяженої спадковості по ГХ (Ю.С. Титков, 1990). Окрім цього, в раніш проведених роботах не був визначений конкретний взаємозв'язок типологічних особливостей та фенотипу одного з батьків.

Під час дослідження було встановлено, що ПЕН викликає пресорну реакцію АТ та збільшення ЧСС у всіх обстежених осіб (таблиця).

Таблиця

Динаміка САТ, ДАТ, ЧСС у обстежених осіб

під час моделювання ПЕН

Показ - ники	Р	Перша група	Друга група	Контрольна група
		до ПЕН	після ПЕН	до ПЕН	після ПЕН	до ПЕН	після ПЕН
САТ мм рт. ст		106,0 1,46	124,6 1,80	142,4 11,12	161,2 2,25	108,7 1,99	120,8 2,56
			0,001		0,001		0,001
ДАТ мм рт. ст		66,9 1,0	79,9 1,47	88,0 1,95	103,4 1,95	65,4 1,56	73,3 1,75
			0,001		0,001		0,001
ЧСС в 1 хв.		73,2 0,79	98,9 1,64	76,8 1,84	102,6 2,13	70,7 1,35	91,3 2,86
			0,001		0,001		0,001

Ступінь реагування серцево-судинної системи на ПЕН залежав від обтяженої спадковості. У хворих на м'яку АГ приріст САТ, ДАТ, ЧСС був достовірно вищим у осіб з сімейним анамнезом в порівнянні з хворими, батьки яких мали нормальний АТ (13,9%; 18,6%; 35,0% та 12,6%; 13,9%; 19,6% відповідно). При порівнянні динаміки АТ у здорових осіб виявлено, що у інтровертів до ПЕН рівні САТ були практично однаковими (105,43,4 мм рт. ст. та 105,04,83 мм рт. ст. відповідно). Але після ПЕН у осіб першої групи рівень САТ був достовірно вищим, ніж у обстежених контрольної групи (127,22,82 мм рт. ст. та 117,54,05 мм рт. ст. відповідно, р0,05). Рівень ДАТ достовірно не відрізнявся у інтровертів цих груп як до ПЕН (65,41,58 мм рт. ст. та 65,52,57 мм рт. ст. відповідно), так і після ПЕН (78,62,77 мм рт. ст та 77,52,50 мм рт. ст. відповідно). Рівні САТ у екстравертів обох груп також достовірно не відрізнялись як до ПЕН (108,13,30 мм рт. ст. та 110,02,02 мм рт. ст відповідно), так і після ПЕН (122,83,75 мм рт. ст. та 121,9 3,11 мм рт. ст відповідно). Разом з тим, рівень ДАТ був достовірно вищим у осіб першої групи в порівнянні з контролем до ПЕН (69,81,39 мм рт. ст. та 65,01,9 мм рт. ст. відповідно, р0,05), так і після ПЕН (82,42,58 мм рт. ст. та 71,92,10 мм рт. ст. відповідно, р0,001). Величина ЧСС у всіх осіб першої групи достовірно не відрізнялася від контролю до ПЕН. Разом з тим, після ПЕН зареєстроване достовірне підвищення цього показника в порівнянні з контролем як у інтровертів (99,73,23 та 90,03,58 відповідно, р0,01), так і у емоційно лабільних екстравертів (98,13,19 та 90,02,62 відповідно, р0,01).

При зіставленні рівня САТ між хворими на м'яку АГ, встановлено достовірне підвищення рівню цього показника лише у емоційно лабільних інтровертів в порівнянні з емоційно нестабільними екстравертами після ПЕН. Достовірної різниці в підвищенні рівню ДАТ в цих підгрупах не виявлено.

В порівнянні з контролем було виявлено достовірне підвищення тільки за величиною ЧСС у екстравертів та інтровертів, як до ПЕН (р0,01 та р0,01 відповідно), так і після ПЕН (р0,05 та р0,001 відповідно).

Для вивчення регуляторно-адаптаційних механізмів проведено дослідження динаміки А, НА. В процесі моделювання ПЕН встановлено достовірне підвищення їх рівня після ПЕН у всіх обстежених осіб (р0,001). Але, проводячи зіставлення приросту рівнів катехоламінів (КА), виявлено, що як у здорових осіб з обтяженою спадковістю (122,4%), так і у хворих на м'яку АГ (64,2%), особливо в підгрупі хворих з сімейним анамнезом по ГХ (45,1%), мас місце значно нижчий приріст НА в порівнянні з приростом А (139,0%; 104,0%; 77,7% відповідно). Виходячи з цього, можна зробити висновок, що в умовах ПЕН у хворих на м'яку АГ з обтяженою спадковістю має місце значне зниження показників медіаторної ланки САС.

При дослідженні рівню кортизолу визначено значно нижчий приріст цього показника у хворих на м'яку АГ (33,5%), особливо в підгрупі з обтяженою спадковістю (25,2%), в порівнянні із особами першої та контрольної груп (53,0% та 54,4% відповідно), та хворими на м'яку АГ, у яких батьки мали нормальний АТ (56,1%), що свідчить про наявність зниження адаптивних можливостей у хворих на м'яку АГ при обтяженій по ГХ спадковості в умовах моделювання ПЕН.

Аналізуючи динаміку гормонів згідно з типологічними особливостями, встановлено, що максимально схильні до зниження регуляторно-адаптивних механізмів в умовах ПЕН хворі на м'яку АГ інтроверти, в порівнянні зі здоровими екстравертами, що проявляється достовірно нижчим приростом рівня НА та кортизолу (62,1%; 16,7% та 279,0%; 63,2% відповідно, р0,01).

Досліджуючи вплив фенотипу батьків на процеси пероксидації в умовах моделювання ПЕН за допомогою методу БХЛ, встановлено, що в підгрупі хворих на м'яку АГ з необтяженою спадковістю достовірно нижче показник відношення амплітуд (ВА) в порівнянні з підгрупою хворих на м'яку АГ і обтяженим сімейним анамнезом як до ПЕН (1,790,10 та 2,48 0,31 відповідно, p0,05), так і після ПЕН (2,080,22 та 3,00,30 відповідно, р0,001), що говорить про більшу збалансованість захисних антиоксидантних систем. Аналогічна залежність виявлена в групах здорових осіб по показнику спонтанного світіння, який достовірно нижче в контролі в порівнянні з обстеженими першої групи до ПЕН (4,680,84 імп. /с та 8,01,31 імп. /с відповідно, р0,05). Одержані дані дозволяють зробити висновок, що наявність обтяженої спадковості як у хворих на м'яку АГ, так і у здорових осіб впливає на стан ПОЛ організму. Це пов'язано зі спадково обумовленим дефектом антиоксидантної системи, що ускладнює можливість реалізації вільнорадикального окислення. Також визначено, що в підгрупі хворих на м'яку АГ з необтяженою спадковістю вона достовірно менш виражена, ніж у підгрупі хворих з сімейним анамнезом по показникам: інтенсивність ініційованого світіння (17,727,84 імп. /с та 67,4917,24 імп. /с відповідно, р0,01), показник активації (16,247,44 імп. /с та 63,5016,42 імп. /с відповідно, р0,01) та амплітуда початкова (17,282,56 імп. /с та 35,676, 92 відповідно, р0,01), а по показнику ВА виявлена залежність була ще сильнішою (2,080,22 та 3,00,31 відповідно, р0,001). У здорових осіб аналогічна залежність виражена значно слабше. Має місце достовірно нижче значення ВА після ПЕН у осіб контрольної групи в порівнянні з обстеженими першої групи (2,170,15 та 2,650,17 відповідно, р0,05).

При оцінці адаптивних можливостей в залежності від фенотипу встановлено, що в підгрупі, де спадковість обтяжена по лінії обох батьків, вони найбільше виражені (р0,05). Аналіз інтенсивності ПОЛ в залежності від типологічних характеристик визначив більшу збалансованість захисних антиоксидантних систем у емоційно лабільних екстравертів в порівнянні з емоційно нестійкими інтровертами.

Для оцінки ступеня впливу спадкових комбінацій на рівень адаптаційних можливостей і кардіоваскулярної реактивності в умовах проведення навантажувальної проби було проведено дисперсійний аналіз одержаних даних. Визначено, що на рівень гемодинамічної та гормональної відповіді як в загальній популяції, так і в підгрупі жінок достовірно впливає фактор "хворий батько”. В підгрупі чоловіків на рівень вісцеральних реакцій серцево-судинної системи - фактор "хвора мати”, а на ступінь адаптивних реакцій - фактор "хворий батько”.

гіпертонічна хвороба тиск артеріальний

За даними результатів досліджень була створена математична модель, яка дозволяє проводити оцінку генетичної детермінації гіпертензивних реакцій при ПЕН.

Висновки

1. При психо-емоційному напруженні визначена пресорна реакція артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень. Ступінь реагування серцево-судинної системи на ПЕН залежав від обтяженої спадковості. У хворих на м'яку артеріальну гіпертензію приріст систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень був достовірно вищим у осіб з сімейним анамнезом в порівнянні з хворими, батьки яких мали нормальний артеріальний тиск.

2. На величину приросту систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску у здорових осіб найбільше впливав фактор "хвора мати”, у хворих на м'яку артеріальну гіпертензію - фактор "хворі батько і мати”. А на величину приросту частоти серцевих скорочень в обох групах максимально впливав фактор "хвора мати”.

3. При психологічному тестуванні виявлено, що серед хворих з обтяженою спадковістю переважають інтроверти, у осіб контрольної групи - екстраверти. Емоційно нестабільні особи достовірно частіше зустрічаються серед хворих на артеріальну гіпертензію з сімейним анамнезом по гіпертонічній хворобі.

4. Визначено вплив обтяженої спадковості по материнській лінії на рівень емоційної лабільності та показник інтроверсії як у групі здорових осіб, так і у групі хворих на м'яку артеріальну гіпертензію.

5. При оцінці гормональних детермінантів стресу визначено підвищення активності симпатико-адреналової системи. У хворих на м'яку артеріальну гіпертензію виявлена толерантність до емоційного навантаження, що проявляється зменшенням приросту адреналіну в порівнянні із здоровими особами. При наявності обтяженої спадковості у осіб другої групи має місце зниження показників медіаторної ланки симпатико-адреналової системи у відповідь на стрес.

6. За даними аналізу показників: інтенсивності ініційованого та спонтанного світіння, показника активації, амплітуди початкової, амплітуди кінцевої, відношення амплітуд, визначених методом біохемілюмінесценції сироватки крові, встановлено, що наявність спадковості як у хворих на м'яку артеріальну гіпертензію, так і у здорових осіб впливає на стан перекисного окислення ліпідів. Це пояснюється спадково обумовленим дефектом антиоксидантної системи, що ускладнює можливіcть реалізації вільнорадикального окислення.

7. На підставі дисперсійного аналізу встановлено, що в умовах моделювання психо-емоційного напруження на показники, які визначають ступінь гемодинамічної відповіді та рівень адаптивних реакцій як взагалі у всіх досліджених, так і в підгрупі жінок, здійснює вірогідний вплив фактор "хворий батько”, в підгрупі чоловіків на рівень вісцеральних реакцій серцево-судинної системи достовірно впливає фактор "хвора мати”, а на ступінь адаптивних реакцій - фактор "хворий батько”.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Всім особам при наявності обтяженої спадковості з ГХ необхідно проводити динамічне спостереження за рівнем АТ не тільки в стані спокою, але й в процесі застосування навантажувальних проб.

2. Інформативним методом визначення гіпертензивних реакцій та адаптивних можливостей організму є моделювання ПЕН, яке завдяки своїй неінвазивності, відносній простоті та економічній доцільності рекомендується для застосування в клінічній практиці для проведення скринінгового дослідження.

3. Групу високого ризику по ГХ складають особи, у яких при ПЕН приріст САТ і ДАТ складає 15% і більше, а ЧСС - 30% і більше при обтяженій спадковості по лінії матері або обох батьків.

4. Схильність до гіпертензивного синдрому достовірно вища у осіб, які за даними психологічного тестування мають інтровертований тип нервової системи з емоційною нестабільністю та обтяженою спадковістю по лінії матері.

5. Несприятливими для прогнозу АГ є визначення під час ПЕН сполучення кардіоваскулярної реактивності з підвищенням тонусу адренергічних центрів регуляції АТ, інтенсифікація процесів ПОЛ. Саме серед цих осіб доцільно в першу чергу проводити генетичне консультування та засоби первинної профілактики АГ.

Список робіт, опублікованих за темою дисертаціі

1. Ковалева О.Н., Питецкая Н.И. Дисперсионный анализ коррелятов стресса // Врачебная практика. - 1998. - N4. - С.69 - 71.

2. Питецкая Н.И. Оценка коррелятов эмоционального напряжения у лиц с мягкой гипертонией // Матеріали ХІV з'їзду терапевтів України. - Київ, 1998. - С.221-223

3. Питецкая Н.И. Особенности психосоматических характеристик у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Сборник научных работ ХГМУ "Медицина сегодня и завтра”. - Харьков, 1996. - С.81-82.

4. Питецкая Н.И. Взаимосвязь кортизола и прессорной реакции АД на психо-эмоциональное напряжение у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Сборник научных работ ХГМУ "Медицина сегодня и завтра”. - Харьков, 1997. - С.53-54.

5. Ковальова О.М., Питецька Н.І. Спосіб прогнозування гіпертонічної хвороби. Патент України N20217А від 15.07.97 р.

6. Питецька Н.І. Рання діагностика гіперреактивності серцево-судинної системи у осіб з обтяженою спадковістю по гіпертонічній хворобі в умовах моделювання емоційного напруження // Український кардіологічний журнал. - 1996. - Додаток до N 3. - С.24.

7. Ковальова О.М., Питецька Н.І., Сергієнко М.Г. та ін. Предиктори гіпертонічної хвороби // Український кардіологічний журнал. - 1996. - Додаток до N 3. - С.13.

8. Ковалева О.Н., Питецкая Н.И., Сафаргалина Н.А. и др. Гемодинамические механизмы гипертензивной реакции у родственников больных гипертонической болезнью

// Материалы симпозиума, посвященного 150-летию кафедры факультетской терапии ГМУ "Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования”. - Киев. - 1994. - С.61.

9. Ковальова О.М., Питецька Н.І. Функціональний стан серцево-судинної системи та зміни кортизолу в умовах емоційної напруги у дітей пробандів з гіпертонічною хворобою // Матеріали ІІ з'їзду медичних генетиків України. - 1995. - С.79.

10. Ковалева О.Н., Питецкая Н.И. Соотношения личностных характеристик и гипертензивных реакций у детей, больных гипертонической болезнью при моделировании эмоционального напряжения // Материалы республиканской научно-практической конференции "Психосоматические расстройства", Луганск. - 1995. - С.33-35

11. Ковальова О.М., Литвин О.М., Питецька Н.І., Лобанова Л.С. Математична модель оцінки механізмів адаптації при емоційному навантаженні у осіб з обтяженою спадковістю по гіпертонічній хворобі // Матеріали V міжнародної наукової конференції ім. ак.М. Кравчука. - 1996. - Київ. - С.245.

12. Питецкая Н.И. Оценка реактивности сердечно-сосудистой системы у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни с помощью математической модели // Матеріали наукових праць республіканської науково-практичної конференції "Роль загальнопрактикуючого лікаря у розв'язанні проблем профілактики неінфекційних захворювань”. - Харків, 1997. - С.101.

Анотації

Питецька Н.І. Кореляти емоційного напруження у родичів хворих на гіпертонічну хворобу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.11 - кардіологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 1998.

Дисертація присвячена вивченню кардіоваскулярної реактивності, стану симпатико-адреналової системи, перекисного окислення ліпідів у здорових осіб та у хворих з м'якою артеріальною гіпертензією в процесі моделювання психо-емоційного напруження. Встановлено вплив фенотипу батьків по гіпертонічній хворобі на гемодинаміку та гормональну відповідь, рівень адаптивних реакцій організму. Визначено зв'язок між частотою інтровертованості з емоційною нестабільністю, реактивністю серцево-судинної системи та обтяженою спадковістю. Створена математична модель для оцінки генетичної детермінації гіпертензивної реакції артеріального тиску при стресі. На підставі вивчених показників розроблено спосіб прогнозування гіпертонічної хвороби.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, спадковість, психо-емоційне напруження, симпатико-адреналова система, перекисне окислення ліпідів, прогностичні маркери.

Питецкая Н.И. Корреляти эмоционального напряжения у родственников больных гипертонической болезнью. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1998 г.

Диссертация посвящена изучению кардиоваскулярной реактивности, состоянию симпатико-адреналовой системы, перекисного окисления липидов у здоровых лиц и у больных мягкой артериальной гипертензией в процессе моделирования психо-эмоционального напряжения. Установлено влияние фенотипа родителей по гипертонической болезни на гемодинамический и гормональный ответ, уровень адаптивных реакций организма. Определена связь между частотой интровертированного типа личности с эмоциональной нестабильностью, реактивностью сердечно-сосудистой системы и отягощенной наследственностью. Создана математическая модель для оценки генетической детерминации гипертензивной реакции артериального давления при стрессе. На основании изученных показателей разработан способ прогнозирования гипертонической болезни.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, наследственность, психо-эмоциональное напряжение, симпатико-адреналовая система, перекисное окисление липидов, прогностические маркеры.

Pіtetskaya N.І. Correlates of the emotіonal stress іn hypertensіve patіent's relatіves. - Manuscrіpt.

The dіssertatіon for candіdate of medіcal scіence degree, specіalіty 14.01.11 - cardіology. Kharkov state medіcal unіversіty, Kharkov, 1998.

The dіssertatіon іs dedіcated to іnvestіgatіon of the cardіovascular system reactіvіty, level of the symphathetіc nervous system, free radіcal oxіdatіon іn healthy persons and patіents wіth mіld hypertensіon durіng modellіng of emotіonal stress. The іnfluence of the parenteral hypertensіve phenotype on the haemodynamіc and hormonal responce adaptіve reactіon have been shown. The correlatіon between typologіcal peculіarіes heart reactіvіty and heredіty are estіmated. Mathematіcal model of genetіc determіnatіon of hypertensіve responce under of stress іs proposed. Usіng the prognostіc markers the method of predіctіon hypertensіon іs created.

Key words: hypertensіon, heredіty, emotіonal stress, symphathetіc nervous system, free radіcal oxydatіon, prognostіc markers.

Размещено на Allbest.ru

...