Роль опсонокомплементарної та фагоцитарної систем в патогенезі хронічного лімфолейкозу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський науково-дослідний інститут гематології та переливання крові МОЗ України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.31 - гематологія та трансфузіологія

Роль опсонокомплементарної та фагоцитарної систем в патогенезі хронічного лімфолейкозу

Данилюк Ігор Іванович

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гусєва Світлана Анатоліївна, професор кафедри гематології та трансфузіології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, Третяк Наталя Миколаївна, завідувач відділом гематології для дорослих Київського науково-дослідного інституту гематології та переливання крові МОЗ України

доктор медичних наук, Кліменко Віктор Іванович, завідувач відділом гематології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України

Провідна установа: Український науково-дослідний інститут онкології і радіології МОЗ України, науково-дослідне відділення системних пухлинних захворювань, м. Київ

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Г. Комісаренко

Анотація

опсонокомплементарний цитостатичний імуносупресія

Данилюк І.І. Роль опсонокомплементарної та фагоцитарної систем в патогенезі хронічного лімфолейкозу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31-гематологія та трансфузіологія - Київський науково-дослідний інститут гематології та переливання крові МОЗ України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено вивченню активності опсонокомплементарної та фагоцитарної систем у хворих на ХЛЛ в динаміці пухлинного процесу, на тлі інфекційних та аутоімунних ускладнень, а також після впливу цитостатичних препаратів.

Встановлено, що зміни активності опсонокомплементарної і фагоцитарної систем залежать від періоду і стадії ХЛЛ. Розроблені методи прогнозування, діагностики та диференціальної діагностики ускладнень ХЛЛ, які дозволяють проводити імунологічний контроль за перебігом лейкозного процесу з метою призначення адекватної терапії.

Ключові слова: хронічний лімфолейкоз; опсонокомплементарна та фагоцитарна системи, імунологічний контроль.

Аннотация

Данилюк И.И. Роль опсонокомплементарной и фагоцитарной систем в патогенезе хронического лимфолейкоза. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.31 - гематология и трансфузиология - Киевский научно-исследовательский институт гематологии и переливания крови МЗ Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению активности опсонокомплементарной и фагоцитарной систем у больных ХЛЛ в динамике опухолевого процесса, на фоне инфекционных и аутоимунных осложнений, а также после воздействия цитостатических препаратов.

Установлено, что изменение активности опсонокомлементарной и фагоцитарной систем зависит от периода и стадии ХЛЛ.

До начала цитостатической терапии гуморальные факторы у больных ХЛЛ IA-подгруппы характеризовались угнетением общей литической активности комплемента (ОЛАК), снижением активности классического каскада системы комплемента с преимущественной активацией альтернативного каскада.

Анализ результатов ОЛАК у больных IA-подгруппы показал, что у лиц со значением ОЛАК ниже среднестатистических для этой подгруппы наблюдались частые (до 75%) инфекционно-воспалительные осложнения, в то время как для лиц со значениями ОЛАК выше среднестатистических характерно более агрессивное течение лейкозного процесса. На этом основании определение ОЛАК послужило поводом для разработки прогностического критерия течения ХЛЛ. Клеточные параметры больных IA-подгруппы характеризовались угнетением активности рецепторного аппарата нейтрофилов; снижением внутриклеточного кислородозависимого метаболизма нейтрофилов по сравнению с результатами здоровых лиц.

Стадия клинико-гематологической компенсации процесса (II группа больных ХЛЛ) характеризовалась недостоверным повышением активности гуморальных и клеточных факторов неспецифической резистентности организма (НРО) по сравнению с показателями IA-подгруппы.

В терминальной стадии (III группа больных ХЛЛ) наблюдалось усиление ОЛАК, классического каскада на фоне резкого угнетения активности рецепторного аппарата нейтрофилов; снижение внутриклеточного кислородзависимого метаболизма нейтрофилов по сравнению с показателями IA и II групп больных ХЛЛ.

Анализ результатов исследований показал, что в динамике ХЛЛ наблюдается угнетение активности опсонокомплементарной и фагоцитарной систем, что свидетельствует о супрессивном воздействии опухолевого процесса на НРО.

Исследование характера нарушений гуморальных и клеточных факторов НРО в условиях цитостатического воздействия циклофосфаном проведено у больных ХЛЛ IA и III групп до и после химиотерапии (ХТ).

Установлено, что первый курс ХТ у больных IA-подгруппы практически не влияет на ОЛАК, классический и альтернативный каскады системы комплемента; активность рецепторного аппарата нейтрофилов и внутриклеточный кислородзависимый метаболизм нейтрофилов по сравнению с исходными данными. Повторные курсы ХТ у больных ХЛЛ III группы вызывает резкое угнетение (по сравнению с показателями больных IA-подгруппы) активности опсонокомплементарной и фагоцитарной систем.

Доказано, что иммунологический дефект при ХЛЛ обусловлен не только супрессивным воздействием опухоли, но и цитостатическими препаратами.

Бактериальное инфицирование как у лиц без поражения лимфоидного аппарата опухолевым процессом (IК группа), так и у лиц с ХЛЛ (IБ подгруппа) вызывает однонаправленные изменения, т.е. усиление ОЛАК, классического каскада системы комплемента, угнетение опсонической активности сыворотки (ОАС) крови на фоне усиления активности рецепторного аппарата нейтрофилов и внутриклеточного кислородозависимого метаболизма нейтрофилов.

Синдром аутоагрессии у лиц без поражения лимфоидного аппарата опухолевым процессом (IIК группа) и у лиц с ХЛЛ (IВ подгруппа) вызывает разнонаправленные изменения активности гуморальных и клеточных факторов НРО, т.е. угнетение ОЛАК, альтернативного каскада комплемента на фоне повышения активности рецепторного аппарата нейтрофилов, внутриклеточного кислородозависимого метаболизма нейтрофилов.

На основании результатов исследований разработаны методы прогнозирования, диагностики и дифференциальной диагностики осложнений ХЛЛ, которые позволяют осуществлять иммунологический контроль за течением лейкозного процесса с целью назначения адекватной терапии.

Ключевые слова: хронический лимфолейкоз; опсонокомплементарная и фагоцитарная системы, иммунологический контроль.

Annotation

Danilyuk I.I. The role of the opsone - complementary and phagocytic systems in the pathogenesis of chronic lymphocytic leukemia. - Manuscript.

Thesis for receiving the academic degree of the candidate of medical sciences in speciality 14.01.31 - hematology and blood transfusion - Kiyiv Scientific Research Institute of Hematology and Transfusiology Ministry of Health of the Ukraine, Kiyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the studing activities of the opsone - complementary and phagocytic systems in patients with CLL in the dynamic of the leukemic processs. This studing is held on the background of autoimmune complications and after an influence of the cytostatic treatment.

It has been considered that the changing of the opsonecomplementary and phagocytic systems activities are depended upon a stage and period of CLL.

The method of prognosis, diagnostic and differential diagnostic of CLL and its complications have been worked out that allow us to realize an immunologic control of a leukemic processs with the aim of an adequate therapy.

Key words: immunologic control, opsone - complementary and phagocytic systems, chronic lymphocytic leukemia.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Злоякісні захворювання лімфоїдної тканини становлять одну з головних проблем сучасної онкогематології, пов'язану з тим, що велика кількість хворих є особами середнього і працездатного віку (Montserrat et al., 1994).

Хронічниий лімфолейкоз (ХЛЛ) серед лімфопроліферативних захворювань є найбільш поширеною патологією. Відомо, що перебіг ХЛЛ супроводжується частими (60-80%) ускладненнями, які в 60-70% випадків є безпосередньою причиною загибелі хворих (Ф.Е. Файнштейн і співавт., 1980; А.І. Воробйов і співавт., 1985; А.К. Агєєв, 1985, К.R. Rai, T. Han, 1990; Keating et al., 1993; Batata et al., 1994).

Аналіз сучасного стану імунології доводить, що чутливість до розвитку інфекційного процесу пов'язана з особливостями імунологічної реактивності, тобто неспецифічної резистентності організму (НРО) (А.М. Маянський, Д.М. Маянський, 1989).

Однак роль порушень неспецифічної імунологічної реактивності, і зокрема опсонокоплементарної системи, при ХЛЛ залишається на даний час практично не вивченою.

Праці більшості дослідників висвітлюють головним чином різноманітні аспекти клітинного і гуморального імунітету в генезі інфекційних та аутоімунних ускладнень ХЛЛ (Я.І. Виговська, 1989; С.А. Гусєва та ін., 1995; R.A. Buckley, R.J. Schiff, 1991).

Недостатньо вивченою залишається проблема взаємозв'язку активності НРО з особливостями клінічного перебігу ХЛЛ, а також ролі опсонокомплементарної системи в генезі інфекційних та аутоімунних ускладнень ХЛЛ.

Комплексне вивчення змін в опсонокомплементарній і фагоцитарній системах в умовах пухлинної прогресії і цитостатичної імуносупресії, а також в умовах бактеріального інфікування та аутоагресії ХЛЛ дозволить розробити додаткові діагностичні, диференційно - діагностичні та прогностичні критерії перебігу лейкозного процесу.

Таким чином, необхідність вивчення активності гуморальних та клітинних факторів НРО в патогенезі ХЛЛ і його ускладнень є актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи пов'язана з науковою тематикою кафедри гематології та трансфузіології Київської медичної академії післядипломної освіти (КМАПО) - “Вивчення особливостей перебігу клініко-гематологічних рис та феномену субстрактних клітин при лімфопроліферативних та мієлопроліферативних захворюваннях”(№ держ. реєстрації 0193U040741). Тема затверджена на засіданні Вченої медичної Ради Київського інституту удосконалення лікарів МОЗ України (протокол № 5 від 5.05.93 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка прогностичних, діагностичних, диференційно-діагностичних критеріїв перебігу ХЛЛ шляхом вивчення особливостей активації опсонокомплементарної системи та функції сегментоядерних нейтрофілів у динаміці пухлинного процесу.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі дослідження:

1. Дослідити літичну активність системи комплементу, активність опсонізації, параметри клітинної неспецифічної резистентності в динаміці захворювання.

2. Вивчити залежність змін активності гуморальних і клітинних факторів від цитостатичної імуносупресії.

3. Дослідити характер порушень активності гуморальних і клітинних факторів НРО при бактеріальному інфікуванні та в умовах аутоагресії у хворих без ураження лімфоїдного апарата пухлинним процесом та при ХЛЛ.

4. Розробити комплекс методів прогнозування інфекційних та аутоімунних ускладнень ХЛЛ.

5. Розробити додаткові діагностичні та диференціально-діагностичні критерії інфекційних та аутоімунних ускладнень хронічного лімфолейкозу.

Наукова новизна. Вперше вивчена активність класичного і альтернативного шляхів системи комплемента, стан опсонізації та рецепції нейтрофілів крові у хворих на ХЛЛ у динаміці пухлинного процесу. Визначено характер змін гуморальних та клітинних параметрів НРО на тлі інфекційних та аутоімунних ускладнень, а також після впливу цитостатичних препаратів. На основі аналізу даних досліджень розроблені доступні та інформативні методи прогнозування, діагностики та диференційної діагностики ускладнень ХЛЛ.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методи прогнозування, діагностики та диференційної діагностики інфекційних та аутоімунних ускладень ХЛЛ дозволяють удосконалити точність діагностики в порівнянні з загальноприйнятими клінічними методами більш ніж у 1,7 рази. Дані методи імунологічного контролю апробовані в гематологічному відділенні Вінницької обласної клінічної лікарні, що зафіксовано актами про впровадження від 15.03.98 р.; 22.07.98 р. (рац. пропозиція № 794/6 від 1.07.98 р.). Матеріали результатів досліджень впроваджені в педагогічний процес на циклах спеціалізації, тематичного вдосконалення і на передатестаційних циклах на кафедрі гематології і трансфузіології КМАПО.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора, яке має важливе наукове та практичне значення. Особистий внесок здобувача полягав у аналізі актуальності і ступеня вивчення теми роботи, виборі й опрацюванні методик дослідження, проведенні імунологічних досліджень клітин крові.

Виявлені закономірності сформульовано у висновках та положеннях роботи, яка виноситься на захист. Статистичне опрацювання матеріалу, оцінка отриманих даних, впровадження в практику теж проведені дисертантом особисто. Імунологічні дослідження виконані на кафедрі гематології та трансфузіології КМАПО під керівництвом доктора мед. наук, професора Світлани Анатоліївни Гусєвої.

Апробація результатів дисертації. Фрагменти результатів досліджень дисертаційної роботи були викладені в доповіді на ІІІ Українському з'їзді гематологів та трансфузіологів (м. Суми, 1995), розширеному засіданні кафедри гематології та трансфузіології, кафедри терапії №1 КМАПО від 11.09.1998 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 роботи, з них 3 статті та 1 теза доповіді. Теза доповіді була викладена на ІІІ Українському з'їзді гематологів та трансфузіологів (м. Суми, 1995). Дві самостійні статті надруковані в медичному журналі “Вісник Вінницького державного медичного університету”, одна самостійна стаття надрукована в медичному журналі “Лікарська справа”.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, вісьмох розділів, заключення, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури. Список літератури містить 242 джерела. Дисертація ілюстрована 21 таблицею, 14 малюнками.

2. Зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені у 98 хворих на ХЛЛ віком від 40 до 80 років, з яких 42 (42,9%) становили жінки і 56 (57,1%) хворих -- чоловіки.

Усі обстежені хворі були розподілені по групам:

І групу склали 66 хворих на ХЛЛ у розгорнутій стадії захворювання (Binet -- (B-C ст.); Rai -- (II-III ст.)).

Хворі І групи були розподілені на підгрупи:

- ІА підгрупа становила 33 пацієнти, у яких діагноз ХЛЛ був встановлений уперше і яким раніше не проводилась цитостатична терапія (Binet -- B ст.; Rаі -- ІІ ст.);

- ІБ підгрупа складалася з 18 пацієнтів, у яких діагноз ХЛЛ із інфекційно-запальними процесами різноманітної локалізації був встановлений уперше (Binet -- B ст.; Rai -- ІІІ ст.);

- ІВ підгрупа склала 15 пацієнтів, у яких діагноз ХЛЛ був встановлений уперше і був ускладнений симптоматичною аутоімунною гемолітичною анемією (Віnеt -- С ст.; Rаі -- ІІІ ст.).

ІІ група була представлена 17 пацієнтами з ХЛЛ, у яких всі дослідження проведені через 6 місяців після цитостатичної терапії і які на момент дослідження перебували в стані клініко - гематологічної компенсації (Binet -- A ст.; Rai -- II ст.).

ІІІ групу склали 15 пацієнтів з ХЛЛ у термінальній стадії захворювання (Binet -- С ст.; Rai -- IV ст.).

Першу контрольну групу (IК) становили 20 хворих з інфекційно-запальними процесами різної локалізації без ураження лімфоїдної тканини пухлинним процесом.

Другу контрольну групу (ІІК) склали 11 хворих з аутоімунною гемолітичною анемією (АІГА) без ураження лімфоїдного апарату пухлинним процесом.

Для порівняння результатів досліджень обстежено 20 практично здорових осіб із числа донорів.

Усім хворим діагноз ХЛЛ встановлений на підставі критеріїв діагностики, запропонованих International Working group CLL (1988).

Стадію ХЛЛ визначали відповідно клінічної класифікації по Rai et al., 1975 та Binet et al., 1981.

Усі хворі перебували на стаціонарному лікуванні в гематологічних відділеннях Київської та Вінницької обласних клінічних лікарнях або знаходились на диспансерному спостереженні.

Вивчення впливу цитостатичної терапії на активність гуморальних і клітинних факторів НРО проведено у хворих на ХЛЛ ІА і ІІІ груп без будь-яких ускладнень.

Імунологічні дослідження включали:

- спонтанна реакція з нітросинім тетразолієм (НСТ) по методу (Рark, 1968) в модифікації Шубіча М. Г., Меднікової В. П., 1978;

- стимульована НСТ - реакція ліпополісахаридом (ЛПС) за методом Клімова В. В., Кошовкіна В. А., 1982;

- визначення кількості нейтрофілів, експресуючих рецептори до Fc-фрагменту IgG з моноспецифічними антиглобуліновими сироватками в реакції ЕА - утворення (Шергін С. М. і співавт., 1978);

- визначення кількості нейтрофілів, експресуючих рецептори до С3в-компоненту комплемента (Цвейбах А.С., 1978);

- визначення кількості В - лімфоцитів (Цвейбах А. С., 1978);

- кількісне визначення концентрації сироваткового імуноглобуліна класу G (IgG) методом радіальної імунодифузії в агарі (Мanсіnі та співавт., 1965);

- визначення концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові методом преципітації з 3,5% розчином поліетиленгликолю з мол.м. 6000 Д0 (Гашкова В. та співавт., 1978);

- визначення загальної літичної активності комплементу (ЗЛАК) за розрахунком фактичного лізісу визначеної кількості еритроцитів комплементом у даному об'ємі сироватки (Туріщев А.Г., 1986);

- визначення класичного шляху активації комплементу (КШАК) методом послідовного виснаження усіх компонентів альтернативного каскаду зімозаном (Маянський А. М. та співавт., 1982);

- визначення альтернативного шляху активації комплементу (АШАК) методом інкубації досліджуваної сироватки вакциною Serratia Marсesсens (Маянський А. М. та співавт., 1982);

- визначення опсонічної активності сироватки (ОАС) крові (Маянський А.М. та співавт., 1982);

- оцінка недостатності гуморальних і клітинних факторів НРО проведена за допомогою виділення ступенів синдрому імунодефіцита (СІД) за методикою Земскова О.В. (1986);

- індекс стимуляції нейтрофілів (ІСН) - співвідношення формазанпозитивних нейтрофілів стимульованого тесту до формазанпозитивних нейтрофілів спонтанного тесту у %:

ICH = ФНП, стимульований тест %/ФНП, спонтанний тест %

- статистичні методи дослідження (Урбах В.Ю., 1963; Гублер Є.В., Генкін А.А., 1977).

Одержані дані статистично опрацьовані на ПЕОМ. Для оцінки достовірності відмінностей показників використовували критерій Ст'юдента-Фішера (Р). Оцінка зв'язку між якісними ознаками проводилась на підставі даних, одержаних при обчисленні критерія 2 у відповідності з формулами, наведеними в керівництвах по варіаційній статистиці.

Результати досліджень. Аналіз результатів дослідження показав, що до цитостатичної терапії у хворих ІА підгрупи спостерігалось різке зниження ЗЛАК, КШАК, підвищення АШАК, про що свідчить величина співвідношення КШАК/АШАК (К/А=0,73+0,03), а також різке зниження ОАС крові, вмісту IgG на тлі підвищення концентрації ЦІК у порівнянні зі здоровими особами (табл. 1).

Так як існує тісний взаємозв'язок між опсонокомплементарною і фагоцитарною системами, то в ІА підгрупі хворих на ХЛЛ спостерігалось зниження кількості нейтрофілів, експресуючих рецептори до Fc - фрагменту IgG (Fc+) і С3в - компонента комплементу (C3b+). Як наслідок недостатності рецепторного апарату нейтрофілів відмічено пониження кількості формазанпозитивних нейтрофілів (ФПН) у спонтанному та стимульованому НСТ - тестах та ІСН відносно даних здорових осіб (таб. 1).

Стадія клініко-гематологічної компенсанції (ІІ група) характеризувалася підвищенням ЗЛАК, КШАК, К/А, вмісту IgG і посиленням ОАС на тлі зниження ЦІК у порівнянні з даними ІА підгрупи.

Клітинні параметри НРО ІІ групи хворих ХЛЛ також відзначаються збільшенням кількості Fc+ та C3b+ нейтрофілів; збільшенням кількості ФПН, відновлюючих НСТ у спонтанному і стимульованому тестах, ІСН стосовно даних хворих ІА підгрупи, але при цьому вищеперераховані показники були значно нижчими від даних здорових осіб (таб. 1).

Показники хворих у термінальній стадії ( ІІІ група) характеризувались різким підвищенням ЗЛАК, ЦІК, посиленням як КШАК, так і АШАК з перевагою класичного (К/А =1,15+0,03), пригніченням ОАС та зниженням IgG по відношенню до даних ІІ групи. Клітинні параметри НРО характеризувалися зниженням вмісту Fc+ та C3b+ нейтрофілів; ФПН, відновлюючих НСТ у спонтанному і стимульованому тестах, ІСН у порівнянні з даними ІІ групи хворих (табл. 1).

При обчисленні СІД по дослідженим показникам встановлено, що у хворих на ХЛЛ знижені ЗЛАК, ОАС, кількість Fc+ та C3b+ нейтрофілів переважно у хворих III групи.

Таблиця 1. Показники гуморальних і клітинних факторів неспецифічної резистентності організма в динаміці хронічного лімфолейкозу

Показники НРО	Здорові особи	Групи хворих на ХЛЛ
		ІА	ІІ	ІІІ
ЗЛАК, літ.од.	69,97±3,85	50,1±2,14 *	54,76±1,76 *	68,0±2,2 * ** ***
КШАК, літ.од.	39,45±0,89	35,24±1,07 *	37,86±1,18	49,07±0,97 * ** ***
АШАК, літ.од.	41,12±1,05	43,47±1,02	39,41±1,01 **	42,56±1,04 ***
К/А	0,99±0,02	0,73±0,03 *	0,98±0,02 **	1,15±0,03 * ** ***
ОАС	1,173±0,031	0,71±0,06 *	0,81±0,02 * **	0,5±0,04 * ** ***
IgG, г/л	11,63±0,21	8,22±0,31 *	9,38±0,48 * **	9,1±0,62 * ** ***
ЦІК, од.опт.щіл.	55,2±2,1	93,6±1,5 *	82,0±1,7 * **	125,4±3,42 * ** ***
Кількість Fc-експр. нейтр., %	80,92±1,07	60,45±1,55 *	65,88±1,62 *	52,93±1,93 * ** ***
Кількість C3b - експр.нейтр., %	65,84±3,05	49,00±1,73 *	54,29±1,25 * **	35,4±1,41 * ** ***
ФПН, % (спон. тест)	10,52±0,36	8,00±0,47 *	8,28±0,20 *	5,85±0,39 * ** ***
ФПН, % (стим. тест)	32,81±0,97	22,78±1,48 *	25,07±0,86 *	15,71±0,94 * ** ***
ICH	3,56±0,11	2,86±0,09 *	3,03±0,09 *	2,74±0,17 *

Примітка:

* - статистично достовірна різниця відносно здорових осіб;

** - статистично достовірна різниця відносно даних ІА підгрупи;

*** - статистично достовірна різниця відносно даних ІІ групи.

Таким чином, у хворих на ХЛЛ спостерігаються порушення гуморальних і клітинних факторів НРО, які обумовлені супресивною дією пухлинного процесу ще до початку цитостатичної терапії.

Вплив цитостатичної терапії на активність гуморальних та клітинних факторів НРО було проведено у хворих на ХЛЛ в ІА та ІІІ групах. Дослідження активності опсонокомплементарної і фагоцитарної систем у цих хворих після цитостатичної терапії циклофосфаном у дозі 200 мг/добу (курсова доза - 6,0г) показало, що перший курс хіміотерапії (ХТ) у хворих ІА підгрупи не справляє суттєвого впливу на ЗЛАК і ОАС, вміст Fc+ та C3b+ нейтрофілів; кількість ФПН у спонтанному і стимульованому НСТ-тестах, але пригнічує КШАК і в більшій мірі АШАК, та сприяє зниженню IgG та ЦІК відносно вихідних даних (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив цитостатичної терапії на гуморальні та клітинні фактори хворих хронічним лімфолейкозом

Показники НРО	Здорові особи	Групи хворих
		ІА	ІІІ
		до ХТ	після ХТ	до ХТ	після ХТ
ЗЛАК, літ.од.	69,97±3,85	50,1±2,14 *	47,50±2,63 *	68,0±2,2 *	56,53±2,38 * ** ***
КШАК, літ.од.	39,45±0,89	35,24±1,07 *	28,9±1,07 * **	49,07±0,97 *	32,66±1,93 * **
АШАК, літ.од.	41,12±1,05	43,47±1,02	31,5±1,11 * **	42,56±1,04	30,73±1,04 * **
К/А	0,99±0,02	0,73±0,03 *	0,91±0,02 * **	1,15±0,03 *	1,07±0,06 * ** ***
ОАС	1,173±0,031	0,71±0,06 *	0,66±0,07 * **	0,5±0,04 *	0,29±0,078 * ** ***
IgG, г/л	11,63±0,21	8,22±0,31 *	7,15±0,12 * **	9,1±0,62 *	6,75±0,35 ***
ЦІК, од.опт.щіл.	55,2±2,1	93,6±1,5 *	71,7±3,17 * **	125,4±3,42 *	90,53±5,8 * ** ***
Кількість Fc-експр. нейтр., %	80,92±1,07	60,45±1,55 *	59,15±1,43	52,93±1,93 *	48,46±0,89 * ***
Кількість C3b - експр.нейтр., %	65,84±3,05	49,00±1,73 *	47,95±1,61	35,4±1,41 *	32,00±0,74 * ***
ФПН, % (спон. тест)	10,52±0,36	8,00±0,47 *	7,8±0,16	5,85±0,39 *	5,00±0,09 ***
ФПН, % (стим. тест)	32,81±0,97	22,78±1,48 *	21,86±1,12	15,71±0,94 *	14,1±0,17 ***
ICH	3,56±0,11	2,86±0,09 *	2,587±0,1	2,74±0,17 *	2,56±0,01

Примітка:

* -- статистично достовірна різниця хворих ІА і ІІІ груп (до ХТ) відносно даних здорових осіб;

** -- статистично достовірна різниця ІА і ІІІ груп (після ХТ) відносно вихідних даних (до ХТ);

*** -- статистично достовірна різниця ІІІ групи (після ХТ) відносно даних ІА підгрупи (після ХТ).

При повторних курсах ХТ у хворих ІІІ групи відбувається пригнічення ЗЛАК, АШАК і в більшій мірі КШАК на тлі зниження ОАС, IgG, ЦІК, та зменшення Fc+ та C3b+ нейтрофілів, ІСН в порівнянні з вихідними даними.

Після проведеної ХТ у хворих ІА підгрупи не виявлено достовірних змін вмісту ФПН у спонтанному і стимульованому НСТ - тестах, а також ІСН відносно вихідних даних (табл. 2).

При обрахунку СІД виявлено, що в ІА підгрупі не спостерігається поглиблення імунодефіциту гуморальних та клітинних факторів, тоді як у III групі ХТ сприяє поглибленню СІД.

Встановлено, що імунологічний дефект при ХЛЛ зв'язаний не тільки із супресивною дією пухлини, але із застосуванням цитостатичних препаратів.

Вивчення активності опсонокомплементарної і фагоцитарної систем в умовах бактеріального інфікування проводилося у хворих ХЛЛ ІБ підгрупи, результати яких порівнювалися з показниками хворих ІА і ІК груп. Встановлено, що бактеріальне інфікування в осіб ІК групи викликає посилення ЗЛАК, КШАК; збільшення вмісту Fc+ та C3b+ нейтрофілів, IgG, ЦІК та кількості ФПН спонтанного і стимульованого НСТ - тестів на тлі зниження ОАС, ІСН та АШАК порівняно зі здоровими особами (таб. 3).

У хворих на ХЛЛ ІБ підгрупи спостерігалось підвищення ЗЛАК, IgG, ЦІК, переважне посилення КШАК на тлі пригнічення АШАК (К/ А=1,25+0,05), зниження ОАС крові відносно результатів, одержаних у ІА підгрупі хворих (табл. 3).

Клітинні параметри хворих ІБ підгрупи характеризувались підвищенням вмісту Fc+ та C3b+ нейтрофілів, збільшенням кількості ФПН у спонтанному та стимульованому НСТ-тестах на тлі зниження ІСН у порівнянні з результатами хворих ІА підгрупи (табл. 3).

При обчисленні СІД у хворих IБ підгрупи виявлено наявний імунодефіцит гуморальних та клітинних факторів, який поглиблює інфекційний процес.

Доведено, що бактеріальне інфікування викликає однонаправлені зміни в опсонокомплементарній і фагоцитарній системах у хворих із пухлинним процесом лімфоїдної тканини і у осіб без ураження лімфоїдного апарату.

Вплив синдрому аутоагресії на стан активності опсонокомплементарної і фагоцитарної систем вивчався у хворих ІВ підгрупи, показники яких порівнювли з даними ІА і ІІК груп. Відмічено, що аутоагресія в осіб ІІК групи викликає пригнічення ЗЛАК, АШАК, ІСН на тлі посилення ОАС, збільшення вмісту Fc+ та C3b+ нейтрофілів, ФПН у спонтанному та стимульованому НСТ-тестах, IgG, ЦІК у порівнянні зі здоровими особами (табл. 4).

Таблиця 3. Показники опсонокомплементарної та фагоцитарної систем у хворих на хронічний лімфолейкоз при бактеріальному інфікуванні

Показники НРО	Здорові особи	Групи хворих на ХЛЛ
		ІК	ІА	ІБ
ЗЛАК, літ.од.	69,97±3,85	86,77±0,98 *	50,1±2,14 *	79,04±2,07 * ** ***
КШАК, літ.од.	39,45±0,89	51,64±0,98 *	35,24±1,07 *	50,33±0,97 * **
АШАК, літ.од.	41,12±1,05	36,14±0,67 *	43,47±1,02	42,11±1,29 ***
К/А	0,99±0,02	1,45±0,08 *	0,73±0,03 *	1,25±0,05 * ** ***
ОАС	1,173±0,031	0,71±0,02 *	0,71±0,06 *	0,68±0,02 * ***
IgG, г/л	11,63±0,21	12,83±0,57 *	8,22±0,31 *	9,36±0,48 * ** ***
ЦІК, од.опт.щіл.	55,2±2,1	98,7±1,1 *	93,6±1,5 *	104,72±9,07 * ** ***
Кількість Fc-експр. нейтр., %	80,92±1,07	85,20±0,45 *	60,45±1,55 *	67,4±1,25 * ** ***
Кількість C3b - експр.нейтр., %	65,84±3,05	70,4±0,3 *	49,00±1,73 *	54,8±0,2 * ** ***
ФПН, % (спон. тест)	10,52±0,36	30,5±1,74 *	8,00±0,47 *	17,89±1,79 * ** ***
ФПН, % (стим. тест)	32,81±0,97	58,06±2,58 *	22,78±1,48 *	39,7±1,54 * ** ***
ICH	3,56±0,11	1,99±0,01 *	2,86±0,09 *	1,12±0,01 * ** ***

Примітка:

* - статистично достовірна різниця відносно даних здорових осіб;

** - статистично достовірна різниця ІБ підгрупи відносно даних ІА підгрупи;

*** - статистично достовірна різниця ІБ підгрупи відносно даних ІК групи.

Показники хворих ІВ підгрупи характеризувались зниженням ЗЛАК, ЦІК, переважним посиленням КШАК у порівнянні з АШАК (К/А =2,94+0,28) на тлі підвищення ОАС, IgG відносно даних ІА підгрупи (табл. 4).

Таблиця 4. Показники опсонокомплементарної та фагоцитарної систем у хворих на хронічний лімфолейкоз при аутоагресії

Показники НРО	Здорові особи	Групи хворих на ХЛЛ
		ІІК	ІА	ІВ
ЗЛАК, літ.од.	69,97±3,85	57,81±3,04 *	50,1±2,14 *	43,6±1,41 * ** ***
КШАК, літ.од.	39,45±0,89	42,0±2,0	35,24±1,07 *	37,73±1,86
АШАК, літ.од.	41,12±1,05	20,18±1,52 *	43,47±1,02	14,66±1,48 * ** ***
К/А	0,99±0,02	2,14±0,22 *	0,73±0,03 *	2,94±0,28 * ** ***
ОАС	1,173±0,031	1,24±0,05	0,71±0,06 *	0,88±0,06 * ** ***
IgG, г/л	11,63±0,21	13,42±0,53 *	8,22±0,31 *	9,3±0,56 * ** ***
ЦІК, од.опт.щіл.	55,2±2,1	91,81±5,52 *	93,6±1,5 *	90,66±1,11 * ** ***
Кількість Fc-експр. нейтр., %	80,92±1,07	85,4±0,8 *	60,45±1,55 *	67,8±1,2 * ** ***
Кількість C3b - експр.нейтр., %	65,84±3,05	72,6±0,9	49,00±1,73 *	58,3±0,78 * ** ***
ФПН, % (спон. тест)	10,52±0,36	14,5±0,7 *	8,00±0,47 *	11,4±0,2 * ** ***
ФПН, % (стим. тест)	32,81±0,97	36,8±0,2 *	22,78±1,48 *	26,8±0,11 * ** ***
ICH	3,56±0,11	3,31±0,1	2,86±0,09 *	2,3±0,04 * ** ***

Примітка:

* -- статистично достовірна різниця відносно даних здорових осіб;

** -- статистично достовірна різниця ІВ підгрупи відносно даних ІА підгрупи;

*** -- статистично достовірна різниця ІВ підгрупи відносно даних ІІК групи.

Клітинні параметри хворих ІВ підгрупи відзначались збільшенням вмісту Fc+ та C3b+ нейтрофілів, підвищенням кількості ФПН у спонтанному та стимульованому НСТ-тестах та зниженням ІСН у порівнянні з даними ІА підгрупи (табл. 4).

Аналіз СІД гуморальних і клітинних факторів показав, що аутоагресія, яка виникає на тлі дисбалансу імунологічної реактивності, проходить с дефіцитом факторів НРО.

Відмічено, що синдром аутоагресії викликає різноманітні зміни активності гуморальних та клітинних факторів НРО у хворих із пухлинним процесом лімфоїдної тканини та у осіб без ураження лімфоїдного апарату.

Одержані результати можуть бути застосовані для прогнозування, діагностики та диференційної діагностики бактеріального інфікування і синдрому аутоагресії у хворих ХЛЛ з метою призначення адекватної терапії.

Висновки

1. У хворих на хронічний лімфолейкоз спостерігається комплекс клініко - імунологічних порушень, який уявляє собою вторинний імунодефицит і обумовлений характерними для ХЛЛ розладами.

2. Основними патогенетичними механізмами порушень неспецифічної імунологічної реактивності при ХЛЛ є дефекти імунної системи, які пов'язані з дією прогресуючої пухлини, а також імунологічні розлади, які виникають після застосування цитостатичних препаратів.

3. Для ХЛЛ характерне пригнічення літичної активності комплементу, його класичного шляху активації, опсонічних властивостей сироватки, зниження антитілоутворення, пригнічення рецепції нейтрофілами та внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму. Прогресія пухлинного процесу сприяє посиленню активності комплементу, його класичного шляху активації, подальшому зниженню опсонічних властивостей сироватки крові, антитілоутворення і функціональних властивостей нейтрофілів на тлі значного підвищення концентрації ЦІК.

4. Постцитостатичний імунологічний дефект неспецифічної резистентності залежить від умов проведення терапії: після першого курсу цитостатичної терапії спостерігається помірне пригнічення літичної активності комплементу, обох його шляхів активації та зниження концентрації ЦІК. При повторних курсах цитостатичної терапії спостерігається збільшення пригнічення гуморальних і клітинних параметрів неспецифічної резистентності.

5. Основними патогенетичними механізмами розвитку інфекційно - запальних ускладнень ХЛЛ є значне зниження літичної активності комплементу та опсонічної активності сироватки крові.

6. Стан імунокомпетентності хворих на ХЛЛ залежить від імунних порушень, викликаних інфекційною супресією. Дефекти неспецифічної імунологічної реактивності організму хворих на ХЛЛ в умовах батеріального інфікування складаються з активації загальної літичної активності комплементу, переважної активації його класичного шляху, пригнічення опсонічної здатності сироватки, збільшення концентрації нейтрофілів, експресуючих Fc - і С3в - рецептори із посиленням внутрішньоклітинного метаболізму та концентрації ЦІК.

7. Дефекти неспецифічної резистентності в умовах аутоагресії при ХЛЛ складаються з пригнічення загальної літичної активності комплементу, альтернативного шляху системи комплементу, ЦІК, підвищенням концентрації Fc і СЗв-експресуючих нейтрофілів, IgG.

Практичні рекомендації

1. Клініко - імунологічні показники хворих на хронічний лімфолейкоз доцільно використовувати для оцінки поширення лейкозного процесу, прогнозування перебігу захворювання, ризику виникнення інфекційно - запальних та аутоімунних ускладнень.

2. Для прогнозування інфекційних ускладнень хронічного лімфолейкозу рекомендовано визначення показників неспецифічного захисту, найбільш інформативними з яких є опсонічна активність сироватки крові та загальна літична активність комплементу.

3. З метою ранньої діагностики інфекційного процесу рекомендовано визначення активності комплементу, класичного та альтернативного шляхів, а також співвідношення між класичним та альтернативним шляхами.

4. Методами прогнозування і діагностики аутоімунних ускладнень є визначення альтернативного і класичного шляхів активації комплементу.

5. Діференціально-діагностичними тестами інфекційних та аутоімунних ускладнень ХЛЛ може бути визначення активності класичного шляху та загальної літичної активності комплементу.

6. Для прогнозування важкості хронічного лімфолейкозу рекомендовано визначення загальної літичної активності комплементу та ЦІК.

7. Після повторних курсів хіміотерапії рекомендовано проводити контроль за активністю гуморальних факторів неспецифічного захисту з метою своєчасного призначення адекватної терапії.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Данилюк І.І. Динаміка системи комплемента у хворих на хронічний лімфолейкоз. // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту.-- 1997. -- № 2.- с. 56-57.

2. Данилюк И.И. Влияние цитостатической терапии на показатели гуморальных факторов неспецифической реактивности организма больных хроническим лимфолейкозом // Врач. дело. -- 1998.-- № 2.-- с. 91-93.

3. Данилюк І.І. Стан неспецифічної резистентності організму у хворих на хронічний лімфолейкоз з клінічними проявами інфекційно-запального процесу // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту.-- 1998.-№ 1.-- c. 92-93.

4. Гусєва С.А., Клименко Л.М., Данилюк І.І. Роль гуморальних факторів імунологічного захисту в генезі бактеріальних ускладнень при лімфопроліферативних захворюваннях. // ІІІ Український з'їзд гематологів і трансфузіологів, 23-25 травн., 1995р., м. Суми: Тези докл.-- К.- 1995.- с. 37.

Размещено на Allbest.ru

...