Обґрунтування профілактики карієсу зубів у дітей, які проживають у регіоні сірчаного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ У РЕГІОНІ СІРЧАНОГО ВИРОБНИЦТВА

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: СТОМАТОЛОГІЯ

КРУПНИК НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

ЛЬВІВ, 1999 РІК

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Структура факторів, які впливають на здоров'я населення, в тому числі і дитячого, має суттєве значення і для формування стоматологічного здоров'я. Вплив на стан здоров'я дітей здійснюється одночасно багатьма факторами (антропогенними, медико-біологічними, соціальними), а ступінь їх дії залежить від індивідуальних особливостей організму, спадкових адаптаційних факторів.

Невпинне зростання забруднення навколишнього середовища наприкінці ХХ століття призвело до значного порушення екологічної рівноваги у системі людина - довкілля. Під впливом низки чинників навколишнього середовища у населення, в першу чергу дитячого, виникають різноманітні імунодефіцитні стани, спостерігається зниження специфічних і неспецифічних захисних сил організму, що сприяє зростанню захворюваності, в тому числі і стоматологічної.

Хімічні агенти, в умовах тривалої дії в малих концентраціях, крім здатності спричиняти неспецифічні захворювання, можуть викликати несприятливі наслідки як серед нинішнього покоління, так і серед його нащадків.

За даними ВООЗ, уже сьогодні біля чотирьох відсотків новонароджених відрізняються генетичними дефектами, які далі ведуть до виражених спадкових захворювань. З'ясовано, що загальна захворюваність дітей у забруднених регіонах в 1,5 - 3 рази вища, ніж у порівняно чистих, кількість дітей, які часто хворіють становить 67-77%. У структурі соматичних захворювань переважає патологія органів дихання, що пов'язано із специфічною дією полютантів атмосфери на дихальну систему.

Високою є частка алергічних захворювань, особливо бронхіальної астми. Проте діапазон соматичної патології, викликаний впливом антропогенних чинників, значно ширший і включає значні зміни з боку центральної та периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату, ендокринної системи та органів кровотворення, кровообігу, травлення.

Лише 40% дітей здоровими закінчують школу.

Очевидним є суттєвий вплив природних і техногенних чинників і на стоматологічне здоров'я дитячого населення. Досліджено, що вплив шкідливих факторів довкілля зумовлює неповноцінність структури твердих тканин зубів ще в період їх розвитку.

Поширеність карієсу зубів у дітей, які мешкають на забруднених територіях, в окремих вікових групах складає 33,8-96,7%, а у деяких регіонах досягає 100%. Інтенсивність карієсу у 12-ти річних дітей, які переважно характеризуються високим ступенем адаптованості по стоматологічних захворюваннях, сягає 4,570,38-7,240,40 зуба. Захворюваність гіпоплазією емалі зубів коливається в межах 6,47-62,2%, розповсюдженість симптомів захворювань пародонта виявляється у 14,3-77,2%, рівень зубо-щелепних аномалій коливається в межах 47,53-59,98%.

Проте, незважаючи на розробку та впровадження значної кількості різних засобів і методів профілактики стоматологічних захворювань, відчутних позитивних змін у захворюваності серед дитячого населення України не спостерігається.

Паралельно з цим, офіційні дані ВООЗ, зарубіжні джерела літератури свідчать про реальні успіхи у боротьбі з карієсом та захворюваннями пародонта.

Впровадження програм профілактики основних стоматологічних захворювань базується на детальному дослідженні екзогених та ендогених чинників, що впливають на формування патології твердих тканин зубів серед дитячого населення в межах конкретного регіону, поведінкових аспектах по відношенню до стоматологічного здоров'я з боку населення, медичного персоналу, працівників навчальних закладів, студентів.

Сьогодні, принципові питання ураження зубів карієсом, з урахуванням регіональних особливостей, висвітлюються в літературі, але залишаються далекими від остаточного вирішення проблем профілактики. Відсутність узагальнюючих досліджень з питань регіонального поширення карієсу зубів, спричинила до повного відставання наукових опрацювань від реальних потреб практичної стоматології. Крім того, недостатнє ознайомлення лікарів з особливостями регіональної профілактики карієсу зубів, відсутність фінансування є головними причинами незадовільних її результатів.

З огляду на вищезгадане, стає очевидною складність і багатогранність проблеми впливу різноманітних факторів на рівні стоматологічної захворюваності дітей, необхідність розробки комплексу профілактичних заходів, які б враховували регіональні особливості.

Отже, вивчення структури причинно-наслідкових зв'язків виникнення та розвитку карієсу зубів у дітей, його розповсюдженості, особливостей клінічного перебігу з урахуванням екологічного фону окремого регіону є актуальною проблемою сучасної стоматології, фундаментом для створення комплексної програми профілактики.

Тому, викладені вище положення, стали основою для вибору теми даного дослідження, його мети та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана згідно з планом НДР кафедри стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького «Оцінка ризику виникнення карієсу зубів та захворювань пародонта у дітей з патологією внутрішніх органів, що проживають в екологічно несприятливих регіонах», № Держ. реєстрації 0196V013962.

Мета і задачі дослідження.

На основі вивчення особливостей формування каріозного процесу, стану твердих тканин зубів та особливостей клінічного перебігу захворювання у дітей, які проживають у регіоні сірчаного виробництва розробити ефективний комплекс профілактичних заходів, адаптований для дітей досліджуваного регіону.

Метою дослідження визначені наступні задачі:

1. Вивчити розповсюдженість та інтенсивність ураження зубів карієсом, з'ясувати особливості його клінічного перебігу в залежності від віку, у дітей, що мешкають у регіоні сірчаного виробництва;

2. Оцінити гігієнічний стан ротової порожнини, рівень санітарно-гігієнічних знань у обстежених дітей та їх зв'язок з розвитком карієсу зубів;

3. Дослідити та оцінити мінералізуючу здатність змішаної слини та її імунологічні показники в обстежених дітей, як критерії адаптації до впливу чинників довкілля;

4. Вивчити природні та техногенні фактори навколишнього середовища на території сірконосної геопровінції та обґрунтувати їх вплив на розвиток карієсу зубів у дітей;

5. Розробити та оцінити ефективність комплексу профілактичних заходів, з урахуванням екзогенних та ендогених факторів, який би сприяв зниженню ураженості зубів карієсом у дітей, що проживають у сірконосній геопровінції.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше вивчено ураженість зубів карієсом, особливості його клінічного перебігу та рівень санітарно-гігієнічних знань і навичок, стан гігієни порожнини рота у дітей, що мешкають у сірконосній геопровінції. Досліджено взаємозв'язок між водневим показником, в'язкістю та вмістом кальцію у змішаній слині та встановлено їх прогностичне значення для визначення важкості перебігу каріозного процесу у дітей з регіону добування сірки. Вперше за результатами вивчення мікрокристалізації змішаної слини проведено оцінку мінералізуючого потенціалу слини за бальною системою у дітей, які піддаються значному антропогенному навантаженню та обґрунтовано можливе їх застосування у прогнозуванні карієсу зубів і для оцінки ефективності профілактики. Досліджено вміст імуноглобулінів у змішаній слині дітей, які проживають у регіоні сірковидобувного комплексу, в залежності від ступеня активності карієсу зубів. Вперше виявлено й проаналізовано чинники довкілля регіону сірчаного виробництва, які сприяють виникненню карієсу зубів у дітей та обтяжують його клінічний перебіг.

Вперше розроблено та апробовано комплекс заходів для профілактики карієсу зубів у дітей, що проживають у регіоні сірчаного виробництва з урахуванням екологічних особливостей даного регіону, який включає біогенні стимулятори.

Практичне значення одержаних результатів.

Практичне значення наукових положень і дисертаційних висновків полягає у можливості використання інформації про ураженість зубів карієсом у дітей, що проживають у сірконосній геопровінції, органами практичної стоматології для планування штатів дитячих стоматологів, розробки регіональних програм профілактики карієсу зубів, оцінки стану стоматологічної допомоги дітям.

Запропоновані критерії оцінки мінералізуючої здатності змішаної слини, які є інформативними для визначення карієсогенної ситуації в ротовій порожнині, дозволяють прогнозувати розвиток каріозного процесу, оцінювати ефективність здійснюваної карієспрофілактики, не потребують спеціального обладнання і є доступними для виконання в умовах стоматологічних поліклінік і стоматологічних кабінетів шкіл і дошкільних закладів.

Опрацьовано та рекомендовано комплекс заходів по профілактиці карієсу зубів, адаптований для дітей, що піддаються впливові шкідливих природних і техногенних чинників, з використанням біостимуляторів ''Біотрит С'' та ''Біодент-2'', розроблених Одеським НДІ стоматології та науково-виробничим об'єднанням ''Одеська біотехнологія'', препаратів кальцію та фтору, що стабілізують захисні системи організму дитини з урахуванням ступеня ураженості зубів карієсом.

Результати досліджень з позитивним ефектом впроваджено у практичну діяльність на регіональному та обласному рівнях, в стоматологічних установах м. Львова, а також у стоматологічних поліклініках Тернопільської та Закарпатської областей.

Основні наукові положення дисертації включені до лекційного матеріалу та використовуються під час практичних занять зі студентами на кафедрах стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького, Харківського державного медичного університету та Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, у циклі факультету вдосконалення дитячих стоматологів при кафедрі стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького.

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням Н.М. Крупник. Автор поставила мету та завдання наукової роботи, опанувала та виконала необхідні методики дослідження, сформувала клінічні групи дітей. Клінічне обстеження дітей, дослідження мінералізуючої здатності та імунного фону змішаної слини, аналіз та інтерпретація даних клініко-лабораторних досліджень здійснена самостійно. Викладені у дисертації наукові положення та висновки сформульовані автором самостійно.

Співавторство інших дослідників у 10 з 16 наукових робіт, опублікованих за матеріалами дисертації, здебільшого віддзеркалює їх консультативну допомогу, співучасть у лабораторних дослідженнях та частково у текстовому викладі отриманих результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення даного дослідження представлені та обговорені на:

- IV конференції PST «Postepy w stomatologiї. Nie konwencjonalne metody lecznenia» (м. Познань, Польша, 1995);

- Нараді керівників стоматологічних служб Європейських країн - Council of European Chief Dental Officers, 11-th Autamn Meeting (м. Варшава, Польша, 1997);

- Всеукраїнській науково-практичній конференції лікарів-стоматологів (м. Полтава, 1996);

- Першій Всеукраїнській конференції ``Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології`` (м. Львів, 1996);

- Науково-практичній конференції лікарів-стоматологів Західного регіону України (м. Львів, 1997);

- Міжнародній конференції ``Fogarty International Center Environmental Research Forum`` (м. Львів, 1997);

- Міжнародній конференції ``Profilaktyka i biomaterialy w stomatologii``(м. Познань, Польша, 1997);

- Науково-практичній конференції "Медичні та екологічні проблеми Червоноградського регіону`` (м. Червоноград, Львівська область, 1998);

- Міжнародній науково-практичній конференції ''Кризовий та передкризовий стан довкілля, як результат техногенного впливу на геологічне середовище і геоморфосферу'' (м. Львів, 1998);

- 76-ій Генеральній Сесії Всесвітньої асоціації стоматологічних досліджень - 76-th General Session and Exibiton of IADR, (м. Ніца, Франція, 1998);

- 77-ій Ґенеральній Сесії Всесвітньої асоціації стоматологічних досліджень - 77-th General Session of IADR, (м. Ванкувер, Канада, 1999).

Публікації.

По темі дисертації опубліковано 16 друкованих праць (в т.ч. 3 - у наукових журналах, 6 - у збірниках наукових праць, 7 - у матеріалах і тезах конференцій).

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається зі вступу, дев'яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і двох додатків:

- А - ''Карта обстеження порожнини рота дитини'';

- Б - копії актів впровадження.

Повний обсяг дисертації складає 203 сторінки.

Рисунки (20), таблиці (37), додатки (8) та список використаних літературних джерел (332 бібліографічних джерела) займають 92 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження.

Для вирішення поставленої мети було проведено клінічне обстеження 1502 дітей, серед яких 867 дітей, які народились і проживають у регіоні сірчаного виробництва (основна група). Контрольну групу склали 635 практично здорових дітей, мешканців міста Львова.

Згідно рекомендації по стандартизації стоматологічних захворювань ВООЗ (1981), проведено розподіл дітей і виділено ключові групи - 3, 6, 9, 12 років. На кожну дитину заповнювали розроблену на кафедрі стоматології дитячого віку Львівського державного медичного універститету ''Карту обстеження порожнини рота дитини''.

Для визначення ураженості зубів карієсом у дітей використовували показники: поширеність (в%) та інтенсивність (за індексами кп та КПВ зубів і порожнин). Розповсюдженість та інтенсивність карієсу проаналізовано окремо для молочних і постійних зубів.

Індивідуальний рівень інтенсивності карієсу (РІК) як для молочних, так і постійних зубів визначали згідно рекомендацій П.А. Леуса (1992). Дітей кожної вікової градації було розподілено відповідно до активності карієсу за методикою Т.Ф. Виноградової (1978) у модифікації Н.І. Смоляр і співавторів (1981). Рівень стоматологічної допомоги дітям оцінювали за показником РСД, (П.А. Леус, 1988).

Гігієнічний стан ротової порожнини визначали за методикою Ю.А. Федорова - В.В. Володкіної (1971).

Для визначення факторів ризику, які обумовлюють розвиток карієсогенної ситуації, нами досліджено окремі показники змішаної слини, що характеризують її мінералізуючу здатність. Забір змішаної слини для дослідження проводився без стимуляції через дві години після прийому їжі та полоскання ротової порожнини дистильованою водою, з дна порожнини рота за допомогою стерильної піпетки. У ній визначали особливості мікрокристалізації (МКС), (П.А. Леус, 1977, Є.Н. Дичко, Є.В. Шпилевська, 1988, Л.А. Дубровіна, 1988), мінералізуючий потенціал (МПС), (Х.М. Сайфуліна, А.Р. Поздєєв, В.В. Гунчев, 1992), а також концентрацію кальцію (Ю.Ф. Педанов, 1992). Визначення рН слини проводилось стрічкою індикаторного паперу 0-12 (виробництва ЧССР). В'язкість слини вимірювали візкозиметром. Особливості МКС та МПС досліджено у 307 дітей до профілактики та у 90 дітей після її проведення. Визначення вмісту кальцію у змішаній слині проводилось у 120 дітей. Водневий показник вивчено у 406 дітей та у 193 визначено в'язкість змішаної слини.

Дослідження імунологічних властивостей змішаної слини ґрунтувалось на вивченні концентрації SIgA, IgA, IgG, IgM методом радіальної імунодифузії в агаровому гелі (за M. Mancini, 1965).

Визначення вмісту основних класів імуноглобулінів проведено у 280 пробах змішаної слини.

Дослідження питної води та ґрунту з сірконосної геопровінції виконувались у лабораторії Львівської геологорозвідувальної експедиції ДГП ''Західукргеологія'':

- Вода питьевая. Методы анализа Госстандарт СССР, 1984;

- Охрана природы. Почвы, Гос. ком. СССР по стандартам, 1987;

- Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод, 1998.

Відбір зразків і аналіз рослинної продукції на вміст валових форм важких металів проводився у лабораторії хімії та біохімії ґрунту інституту екології Карпат НАН України (Медикобиологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов МОЗ СССР, 1990). Постійна консультативна робота проводилась доктором географічних наук та доктором геолого-мінералогічних наук, професором Рудько Г.І.

Клінічні спостереження по профілактиці карієсу зубів проводили у дітей 3-х, 6-ти, 9-ти та 12-ти річного віку, які проживають у регіоні сірчаного виробництва. Основну групу склали 120 дітей, які паралельно з санацією ротової порожнини та гігієнічним вихованням, приймали протикаріозні засоби. У контрольну групу увійшло також 120 дітей, яким крім санації порожнини рота та навчання навичкам гігієни, спеціальної профілактики карієсу не проводилось. З метою визначення ефективності профілактичних заходів враховували приріст каріозних зубів і порожнин, зміни мінералізуючої здатності та імунного фону змішаної слини, а також кількість перенесених супутніх захворювань за період спостереження в середньому на одну дитину.

Варіаційно-статистичну обробку клінічних і лабораторних досліджень здійснювали за допомогою пакетів прикладних програм для статистичного аналізу даних медико-біологічних досліджень ''Statgraphics'' (Manugistics, Inc., 1992) та ''Instat''(Graph Pad Software Inc., 1993). Достовірність отриманих результатів оцінювали, ґрунтуючись на розрахунках критерію Стьюдента, визначенні закономірностей кореляції даних (Н.І. Смоляр, Я.М. Федорів та співавт., 1995).

Результати досліджень.

Оцінюючи загальну геохімічну характеристику регіону досліджень, встановлено перевищення вмісту важких металів І, ІІ та ІІІ класу небезпечності у ґрунтах, не лише на рівні середніх значень, але й величин ГДК. Найбільш суттєвим є перевищення ГДК для Pb (4-кратне), Р (3-кратне), Cr (3-кратне), Ba (3-кратне). Важливим чинником довкілля, який має безпосередній вплив на формування стоматологічного здоров'я у дітей, є питна вода. За результатами оцінки гідрохімічних параметрів у регіоні сірчаного виробництва, спостерігається значне перевищення в ній рівня Sr відносно ГДК (у 6-7 разів). Паралельно у питній воді виявлено надзвичайно малу кількість F (0,08-0,30 мг/л) та Br (0,02-0,12 мг/л), а в деяких пробах цілковиту їх відсутність. Крім того у питній воді зовсім відсутній І (0 мг/л).

Аналізуючи зразки рослинницької продукції встановлено перевищення у коренеплодах рівня Zn (1,5-4 кратне), Pb (3-кратне), Cd (5-кратне) стосовно ГДК. Аналіз коров'ячого молока на вміст важких металів свідчить про підвищений рівень Рb (1,5 - кратне перевищення ГДК) і про присутність високого рівня Sr (1,57 мг/кг), який для цього продукту не регламентується. Отже, зміна геохімічного та гідрохімічного статусу регіону, яка є наслідком техногенезу, безумовно, має суттєвий вплив на формування стоматологічного здоров'я дитячого населення у досліджуваному регіоні.

Результати клінічного обстеження дітей показали, що ураженість зубів карієсом у дітей, які проживають у регіоні сірчаного виробництва, та у дітей контрольної групи, суттєво відмінна. Так, у дітей, які мешкають у сірконосній геопровінції, поширеність карієсу зубів сягає 92,863,17%, що на 21,53% більше, ніж у дітей контрольної групи (Р<0,001). З віком частота карієсу збільшується, а найбільш суттєвою є різниця у дітей 9-ти річного віку. Серед дітей цієї вікової градації основної групи не виявлено жодної із здоровими зубами, в той час як у дітей цього ж віку контрольної групи захворювання діагностовано у 75,154,14%.

У обстежених дітей нами проаналізовано окремо частоту карієсу молочних і постійних зубів. Результати досліджень свідчать, що розповсюдженість карієсу молочних зубів у дітей, які проживають у сірконосній геопровінції достовірно вища і становить, в середньому, 93,754,71%, а у дітей контрольної групи - 69,65,03%, (Р<0,05), а кількість каріозних зубів, яка припадає на одну дитину (кп) складає відповідно: 5,670,17 та 3,430,37, (Р<0,001). Слід зауважити, що високу ураженість молочних зубів каріозним процесом у дітей основної групи діагностовано, вже у 3-х річному віці (розповсюдженість карієсу - 81,644,09%, при кп=4,340,22). РІК молочних зубів у дітей цього регіону характеризується як високий і становить 1,220,33. Це дозволяє припустити, що геохімічні умови регіону проживання, мають суттєвий вплив на процеси формування твердих тканин зуба, їх структуру, ще в антенатальному періоді онтогенезу. Отримані дані свідчать, що постійні зуби у дітей з екологічно несприятливого регіону руйнуються карієсом також інтенсивніше, ніж у дітей контрольної групи. Так, в середньому, розповсюдженість карієсу у дітей основної групи становить 79,418,01%, проти 57,536,05% - в контрольній групі, (Р<0,05). Паралельно встановлено, що інтенсивне ураження зубів каріозним процесом у дітей, які народилися в сірконосній геопровінції відзначається вже в 6-ти річному віці. Так, у більшої половини (54,875,73%) дітей цього віку карієсом зруйновані перші постійні моляри.

Суттєву різницю нами виявлено і при порівнянні показників інтенсивності: КПВ у дітей, що мешкають у регіоні сірчаного виробництва, становить в середньому 4,180,09, проти 2,620,34 - в контрольній групі, (Р<0,001). З віком, в обох групах дітей інтенсивність карієсу збільшується. Так, у дітей досліджуваного регіону КПВ зростає з 2,050,07 у 6-ть років до 5,850,09 - у 12-ть років. При чому значне збільшення індексу КПВ відбувається у більш ранньому віці (6-ть - 9-ть років). РІК постійних зубів становить 0,840,10, що згідно критеріїв ВООЗ відповідає високому рівню та масовій розповсюдженості.

Враховуючи високі основні показники карієсу зубів, як молочних, так і постійних, нами оцінено якість надання стоматологічної допомоги дошкільнятам та школярам цього регіону, згідно показника РСД. З'ясовано, що РСД становить 11,48% і характеризується як недостатній.

Нами виявлено переважно гострий перебіг карієсу, як молочних так і постійних зубів у дітей з регіону добування сірки. У третини з них діагностувались ускладнені форми карієсу (34,811,13%), тоді як у дітей контрольної групи пульпіти зустрічались у двічі рідше (15,020,54%, Р<0,001).

Аналізуючи частоту ураженості зубів карієсом у дітей, які проживають у сірконосній геопровінції, залежно від їх групової належності з'ясовано, що в молочних зубах карієс домінує у 85 та 75 зубах, відповідно у 89,61% та 86,23%. Друге місце за частотою ураження займають 55 та 65 зуби, які уражуються з однаковою частотою (79,18% випадків).

Серед постійних зубів найбільш часто уражуються 46 та 36 (відповідно у 91,83% та 87,75% випадків), а дещо рідше 16 та 26 зуби (відповідно 69,13% та 71,07% дітей). У фронтальній групі зубів карієс домінує в 11 (28,57%) та 21 (30,61%) зубах.

При аналізі активності каріозного процесу встановлено, що кількість дітей основної групи, які мають множинні каріозні ураження (ІІІ ступінь активності карієсу) сягає 47,982,82%. Натомість у дітей контрольної групи переважає ІІ ступінь активності карієсу (35,123,05%).

Відомо, що провідне значення у складному механізмі розвитку карієсу зубів належить гігієні ротової порожнини, її якості та регулярності. У зв'язку з цим, нами проведено аналіз якості догляду за ротовою порожниною у дітей з сірковидобувного регіону. Отримані результати свідчать, що загалом з числа опитаних, щоденно чистять зуби 56,143,11%, але лише 31,421,15% з них роблять це двічі на день, 37,611,18% дітей чистять зуби тільки вранці та й то до сніданку, 16,661,75% школярів - періодично, а 14,281,83% - не чистять взагалі. Проте дані клінічного обстеження дітей, відображають більш об'єктивну картину ступеня очищення зубів, яка нероздільно пов'язана з доглядом за ротовою порожниною. Добра гігієна порожнини рота (згідно індексу Федорова-Володкіної) виявлена лише у 10,961,8% обстежених дітей, незадовільна - у 40,342,81%, погана і дуже погана у 29,501,60% дітей. При аналізі методики чищення зубів нами з'ясовано, що 42,242,37% опитаних дітей не правильно чистять зуби.

Аналізуючи зв'язок між гігієнічним станом ротової порожнини та інтенсивністю ураження зубів карієсом, встановлено, що у дітей різних вікових груп при регулярному догляді за ротовою порожниною домінує І ступінь активності карієсу, а при нерегулярному або відсутньому - значно частіше зустрічається ІІ та ІІІ ступені активності карієсу. Слід відзначити, що серед місцевих факторів, які обумовлюють виникнення карієсу та активний його перебіг, провідне місце належить змішаній слині, її мінералізуючий здатності, складу та властивостям, які здатні змінюватись під впливом різноманітних чинників. Тому, закономірними виявилось дослідження окремих її показників у дітей з екологічно несприятливого регіону.

Аналіз біохімічних і морфологічних показників змішаної слини проводили залежно від місця проживання дітей, їх віку, а також ступеня активності каріозного процесу.

З'ясовано, що водневий показник змішаної слини (рН) у різні вікові періоди дітей основної групи коливається від 6,380,05 до 6,640,07, а в контрольній групі цей показник змінюється в межах від 6,710,06 до 6,840,04. У середньому, реакція змішаної слини у дітей, із забрудненого регіону є слабо-кислою (6,510,07). У дітей, що проживають поблизу сірковидобувного комплексу при І-му ступені активності карієсу реакція змішаної слини є наближеною до нейтральної (рН=6,650,09). Із зростанням інтенсивності карієсу, рН змішаної слини знижується до 6,560,09 і реакція слини змінюється в більш кислу сторону. При множинних каріозних ураженнях реакція слини є максимально наближеною до кислої, а значення рН=6,330,07 є критичним для розвитку каріозного процесу.

В'язкість змішаної слини у обстежених дітей також, у певній мірі, залежить від віку та від ступеня ураженості зубів карієсом. Так, якщо у дітей 3-х річного віку, що проживають у досліджуваному регіоні, в'язкість змішаної слини є найнижчою й становить 2,380,12, то з віком її значення збільшуються до 3,080,02 - у дітей 12-ти річного віку. Аналогічні закономірності спостерігаються й у змішаній слині дітей контрольної групи (відповідно її значення змінюється з 1,610,02 до 2,190,06, Р<0,001).

Паралельно, нами з'ясовано, що у всіх вікових градаціях як основної так і контрольної груп, розвиток каріозного процесу супроводжується зростанням в'язкості змішаної слини. А у дітей з множинними каріозними ураженнями констатовано найвищі показники в'язкості змішаної слини, в основній групі 2,930,08, та в контрольній - 2,000,03, (Р<0,001).

Нами було встановлено, що вміст кальцію у змішаній слині обстежених дітей залежить від регіону проживання та в деякій мірі від їх віку. Стосовно середніх показників вмісту кальцію у змішаній слині дітей основної групи, то вони, більш, ніж у двічі є вищими, ніж у контрольній (відповідно 2,030,04 моль/л та 0,960,05 моль/л, Р<0,001). Таку закономірність виявлено в усіх без винятку вікових градаціях. У різні вікові періоди у дітей основної групи рівень кальцію у змішаній слині коливається в межах від 0,970,03 моль/л до 2,080,03, (Р<0,01). Натомість, його концентрація у контрольній групі з віком майже не змінюється, (Р>0,05).

Паралельно нами з'ясовано, що ступінь активності карієсу у дітей основної групи залежить від вмісту кальцію у змішаній слині. Множинний карієс супроводжується підвищенням рівня кальцію в змішаній слині та найвищою його концентрація є при ІІІ-му ступені активності карієсу - 2,200,03 моль/л. Різниця є статистично достовірною, Р<0,05.

Крім того, встановлено прямий кореляційний зв'язок між вмістом кальцію у змішаній слині та її в'язкістю при різній інтенсивності карієсу (r=0,140,11;Р<0,001).

І навпаки, між концентрацією кальцію та водневим показником існує обернений кореляційний зв'язок (r=-0,160,01;Р<0,001).

Збільшення концентрації кальцію в змішаній слині, на нашу думку, є можливим, по-перше за рахунок порушення його зв'язування в процесі мінералізації емалі, та по-друге, при рН слини нижчому від 7,0 можливий посилений вихід кальцію з емалі в слину.

У результаті вивчення феномену мікрокристалізації змішаної слини, що характеризує її мінералізуючий потенціал встановлено, що у 45,20 2,16% дітей, які проживають у сірконосній геопровінції, переважають кристали III типу, що значно частіше, ніж у дітей контрольної групи (25,633,76%, Р<0,01). Кристали I типу у змішаній слині зустрічаються лише у 13,473,54% осіб, в той час, як у дітей контрольної групи їх частота є вищою і становить 27,663,19, (P<0,001). ІІ тип мікрокристалізації майже з однаковою частотою зустрічається у змішаній слині дітей обох досліджуваних груп (відповідно: у 41,333,75% і у 46,672,02% дітей, Р>0,2).

Аналіз вікових особливостей розподілу типів кристалів у змішаній слині свідчать, що найсприятливіше їх співвідношення виявлено у дітей 3-х річного віку двох досліджуваних груп. І тип МКС зустрічається у 15,782,12% дітей основної групи та у третини дітей (32,452,94%) контрольної групи, (Р<0,01).

У дітей 6-ти річного віку спостерігається зниження питомої ваги кристалів І типу, за рахунок суттєвого збільшення кристалів ІІ типу у змішаній слині до 51,563,17% - в основній групі (Р<0,05) та до 33,332,82% у контрольній, (Р<0,01). Проте, якщо у 12-ти річних дітей основної групи переважають у змішаній слині кристали ІІІ типу (45,452,90%), то у більшої половини дітей контрольної групи змішана слина характеризується ІІ типом МКС (51,262,86%).

Але на мікропрепаратах зустрічались випадки, які можна охарактеризувати одночасно, як І та ІІ, або ІІ та ІІІ типи МКС. Це, звичайно, затримувало оцінку та отримання точних результатів. Тому вивчення МПС проводилось у балах, з урахуванням усіх особливостей МКС. Встановлено, що у дітей, які проживають у сірконосній геопровінції МПС є низьким, і в середньому, становить 1,500,11 бали. Натомість, у дітей контрольної групи МПС характеризується як задовільний - 2,380,32 бали (P<0,001). Ця закономірність простежується в усіх вікових градаціях. Розвиток каріозного процесу у дітей з екологічно несприятливого регіону супроводжується суттєвим зниженням МПС з 2,380,11 бали (І ступінь активності карієсу) до 0,950,17 бали (ІІІ ступінь активності карієсу), Р<0,001. При множинних каріозних ураженнях МПС характеризується як дуже низький. Враховуючи, що шкідливі чинники довкілля найчастіше впливають на імунну систему, нами досліджено імунологічний статус ротової порожнини в обстежених дітей. Аналізуючи рівень SIgA у мішаній слині дітей з екологічно несприятливого регіону, встановлено, що в середньому, його концентрація становить 0,7660,06 г/л проти 1,2830,053 г/л - у контрольній групі, (Р<0,001). З віком вміст SIgA у змішаній слині дітей як основної так і контрольної груп зростає, а найвищими його показники є у 9-ти річних дітей, відповідно 1,0550,038 г/л та 1,6590,032 г/л (Р<0,001).

Середні показники вмісту IgA у змішаній слині дітей, що проживають поблизу сірчаного виробництва, є в двічі вищими, ніж аналогічні у контрольній групі (відповідно: 0,4540,034 г/л та 0,2050,017 г/л, Р<0,001). Стосовно вмісту IgM у змішаній слині, встановлено, що його концентрація є вищою у переважній більшості вікових градацій основної групи по відношенню до контрольної. Виняток становлять лише діти 3-х річного віку у яких вміст IgM у змішаній слині є значно нижчим - 0,1750,018 г/л, ніж у дітей контрольної групи - 0,3010,015 г/л, (Р<0,001).

Нами встановлено, що рівень досліджуваних груп імуноглобулінів у змішаній слині суттєво впливає на розвиток карієсу зубів у обстежених дітей. Зниження їх концентрації призводить до зростання ступеня активності карієсу.

Отже, результати наших досліджень свідчать, що у дітей, які проживають у регіоні добування сірки, відмічаються високі показники ураженості зубів карієсом. Клінічні спостереження за перебігом каріозного процесу, вивчення мінералізуючої здатності та імунного фону змішаної слини стали вагомими причинами для розробки комплексу ефективних профілактичних заходів, адаптованих для даного контингенту дітей.

У зв'язку з цим, наступним етапом наших досліджень було вивчення ефективності впливу запропонованого профілактичного комплексу на тверді тканини зубів і карієсогенну ситуацію ротової порожнини у дітей, які проживають у сірконосній геопровінції. Враховуючи результати якості догляду за зубами, перед проведенням санації порожнини рота діти ретельно навчались правильному чищенню зубів, використанню різних засобів гігієни. Після цього проводилась медикаментозна профілактика, яка включала: вживання ''Біотриту-С'' та гліцерофосфату кальцію (відповідно добовим дозам для дітей різного віку). З метою попередження формування зубного нальоту, покращення мінералізуючої здатності змішаної слини та підвищення факторів захисту ротової порожнини, застосовували полоскання зубним еліксиром ''Біодент-2'' (тричі на день після їжі) та ротові ванночки з 0,2% розчином фториду натрію (один раз на місяць протягом року). Запропонований нами комплекс проводився дітям протягом місяця. При І-му ступені активності карієсу - один раз на рік, при ІІ-му та ІІІ-му ступенях - двічі на рік. Крім того ''Біотрит-С'' дітям з ІІІ ступенем активності карієсу призначали тричі на рік.

Для вивчення ефективності запропонованого профілактичного комплексу було взято під спостереження 120 дітей, в яких досліджено приріст інтенсивності карієсу за показниками: кп_з, кп_п, КПВ_з та КПВ_п, зміни мінералізуючої здатності змішаної слини, а також рівень імуноглобулінів ротової порожнини.

Серед дітей, яким проводились профілактичні заходи, за період спостереження 2,5 роки, кількість каріозних молочних зубів, в середньому склала кп_з=6,100,42, а каріозних порожнин кп_п=7,150,40, що менше, ніж у контрольній групі (відповідно: кп_з=7,760,50 та кп_п=9,520,66, Р₁<0,05 та Р₂<0,001). Суттєва різниця в прирості каріозних молочних зубів і порожнин характерна для всіх вікових градацій. Приріст каріозних молочних зубів у дітей, які приймали протикаріозний комплекс, значно нижчий ( кп_з = 0,920,40), ніж у дітей контрольної групи, ( кп_з=2,450,45). Редукція карієсу молочних зубів у дітей з сірконосної геопровінції склала 62,44%. Паралельно проведено й аналіз впливу профілактичного комплексу на резистентність постійних зубів до карієсу. У результаті дослідження встановлено, що кількість каріозних постійних зубів у дітей, яким поряд із санацією ротової порожнини, проводились і профілактичні заходи, є значно меншою, у порівнянні з дітьми, яким проводилась лише санація. Так, якщо у дітей основної групи КПВ_з=5,560,29, то в контрольній групі - КПВ_з=6,980,43, (Р<0,01). Суттєву різницю встановлено і в кількості каріозних порожнин. У середньому, в дітей основної групи КПВ_п=6,510,41, що нижче, ніж в контрольній, де КПВ_п=8,340,55, (Р<0,05). Аналогічну закономірність встановлено в усіх вікових групах. Приріст інтенсивності карієсу постійних зубів за 2,5 роки у дітей основної групи склав 1,470,15 зуба, а у дітей контрольної - 2,930,31. Розбіжність у прирості інтенсивності є статистично достовірною, Р<0,001. Редукція карієсу постійних зубів у дітей основної групи склала -49,82%.

У процесі проведення профілактичних заходів нами було визначено вміст імуноглобулінів у змішаній слині. На 6-ий день після завершення місячного курсу профілактики, у дітей 6-ти та 12-ти річного віку досліджено рівень SIgA, IgA, IgG та IgM. Отримані дані свідчать про суттєве підвищення вмісту всіх груп імуноглобулінів. Найбільш вираженим виявилось зростання вмісту SІgA та IgA у змішаній слині. Концентрація вищезгаданих імуноглобулінів збільшилась у 1,5 рази, відповідно: з 0,7870,025 г/л до 1,1160,032 г/л та з 0,4290,027 до 0,6280,032 г/л. Ці збільшення є статистично достовірними, (Р<0,05). Суттєвим виявилось і зростання рівня IgG та IgM у змішаній слині дітей, що проживають у сірконосній геопровінції, після проведеного профілактичного курсу, (Р<0,05).

Паралельно нами встановлено, що розроблений протикаріозний комплекс, сприяє нормалізації мінералізуючої функції змішаної слини. Це підтверджується й результатами дослідження мікрокристалізації та мінералізуючого потенціалу змішаної слини у дітей, яким проводились запропоновані профілактичні заходи. Виявлено, що після місячного курсу профілактики, значно змінюються типи МКС. Якщо до початку проведення профілактичних заходів у дітей, що проживають поблизу сірковидобувного комплексу переважав ІІІ тип МКС (48,503,09%), то після їх проведення питома вага кристалів цього типу у змішаній слині суттєво знизилась до 23,02,17%, (Р<0,001). Натомість достовірно збільшилась частота кристалів ІІ типу з 39,204,81% до 60,001,84%, (Р<0,001).

Значно підвищується і МПС після проведення профілактики у дітей досліджуваної групи. Так, якщо до початку проведення протикаріозних заходів МПС був 1,440,44 бали і характеризувався як низький, то після їх проведення він стає задовільним (2,380,14 бали), (Р<0,05).

Отже, отримані за 2,5 роки спостережень результати свідчать про досить високу карієс-статичну дію впровадженого нами профілактичного комплексу. Рекомендована схема профілактики карієсу зубів у дітей, що піддаються значним антропогенним навантаженням, проста та доступна для виконання у лікувальних закладах. Дані клінічних і лабораторних досліджень дають можливість вважати, що в комплекс профілактичних заходів дітям, що проживають в екологічно несприятливих регіонах, паралельно з препаратами кальцію та фтору в поєднанні з навчанням навичкам гігієни порожнини рота, повинні включатись біогенні стимулятори, які стабілізують як захисні системи дитячого організму в цілому, так і місцеві захисні механізми ротової порожнини зокрема.

ВИСНОВКИ

1. Фактори навколишнього середовища, хоча і складаються з окремих компонентів, діють на дитячий організм як єдине ціле і призводять до зниження його адаптаційно-захисних можливостей. Вплив антропогенних факторів значною мірою відображається і на онтогенезі, сприяє формуванню патологічної ситуації в ротовій порожнині, що проявляється множинними каріозними ураженнями, формуванням неповноцінної структури емалі, захворюваннями тканин пародонта та зубощелепними аномаліями;

2. Виявлене нагромадження хімічних елементів І, ІІ та ІІІ класу небезпечності у ґрунтах (Pb, Zn, Ba, Cr, P), зміна гідрохімічної характеристики питної води, відсутність у ній фтору, йоду та брому, забруднення рослинницької продукції свинцем та кадмієм, а також підвищений рівень свинцю та присутність в молоці, сприяють розвитку карієсу зубів у дітей, що проживають у регіоні добування сірки та обтяжують його клінічний перебіг;

3. Встановлено, що середні показники ураженості зубів карієсом у дітей з регіону добування сірки, відповідають високому рівню згідно критеріїв ВООЗ. Розповсюдженість карієсу молочних зубів становить 93,75±4,71%, постійних - 79,01±8,01% при інтенсивності відповідно: 5,67±0,17 та 4,18±0,09 зуба. Найчастіше зустрічається ІІІ ступінь активності карієсу - у 47,98±2,28% випадків. Активність карієсу ІІ-го ступеня виявлена у 26,87±2,13% обстежених дітей, а І ступінь - у 16,50±3,09%. Питома вага ускладнених форм карієсу серед дітей досліджуваного регіону становить 34,81±2,26%;

4. У комплексі етіопатогенетичного впливу на виникнення та перебіг карієсу зубів неабияке місце займає гігієна порожнини рота. З числа опитаних дітей, які проживають у сірконосній геопровінції, щоденно чистять зуби 56,14±3,11%, однак більшість з них (69,84±1,02%) мають незадовільний, поганий та дуже поганий догляд за ротовою порожниною. Добрий стан гігієни виявлено лише у 10,98±1,18% дітей;

5. У дітей, які проживають в екологічно забрудненому регіоні, водневий показник змішаної слини є суттєво нижчим, ніж у контрольній групі, а його значення максимально зсунуті в кислу сторону. Встановлено і високі показники в'язкості, а також підвищений вміст кальцію у змішаній слині дітей досліджуваного регіону порівняно з контрольною групою. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між вмістом кальцію у змішаній слині та в'язкістю (r=0,14±0,11) та обернений кореляційний зв'язок між його вмістом і рН (r=-0,16±0,01);

6. Встановлено, що методика оцінки мінералізуючого потенціалу та визначення мікрокристалізації змішаної слини об'єктивно характеризують перебіг каріозного процесу. Мінералізуюча здатність змішаної слини у дітей досліджуваного регіону знижена, переважає ІІІ тип МКС (45,20±4,96%) і вона характеризується низьким мінералізуючим потенціалом (1,50±0,11);

7. У дітей, що проживають у регіоні сірчаного виробництва, спостерігаються зміни кількості імуноглобулінів у змішаній слині. Вміст SIgA є істотно нижчим, ніж у дітей контрольної групи (1,283±0,053 г/л), а розвиток каріозного процесу супроводжується більш вираженим зниженням його концентрації. Карієс зубів у дітей досліджуваного регіону протікає на фоні підвищення вмісту імуноглобулінів А, М та деякого зниження IgG у змішаній слині порівняно з дітьми контрольної групи;

8. Запропонований комплекс профілактичних заходів, який включає комбіноване застосування біогенних стимуляторів, препаратів кальцію, фтору у поєднанні з дієтою та навчанням навичкам гігієни ротової порожнини, стабілізує каріозний процес, сприяє прискоренню нормалізації мінералізуючого потенціалу змішаної слини, її імунологічних показників та забезпечує редукцію карієсу молочних зубів 62,44%, постійних - 49,82%.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

карієс стоматологічний інфекція

1. Крупник Н.М. Особливості мікрокристалізації змішаної слини у дітей регіону сірчаного виробництва // Вісник стоматології. - 1997. - №3. - С. 454-457.

2. Крупник Н.М. Карієс зубів у дітей, які проживають у регіоні сірчаного виробництва // Новини стоматології. - 1998. - №4. - С. 24-25.

3. Смоляр Н.І., Крупник Н.М. Ефективність застосування біогенних стимуляторів для профілактики карієсу зубів у дітей з екологічно несприятливого регіону // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 1999.

4. Крупник Н.М., Гірчак Г.В. Гігієнічний стан порожнини рота у дітей та підлітків, що проживають в умовах інтенсивного добування сірки // Стоматологічні новини. - Львів, 1995. - С. 53-54.

5. Крупник Н.М., Бібік С.М., Безвушко Е.В., Рудько Г.І., Федосеєв В.П. Соціально-екологічні аспекти карієсу та не каріозних уражень твердих тканин зубів // Теоретичні та прикладні аспекти екології: Матер. І-ої Всеукраїнської конференції. - Том 2. - Львів, 1996. - С. 165-167.

6. Крупник Н.М. Вплив біохімічних умов Передкарпаття на розвиток карієсогенної ситуації в ротовій порожнині у дітей // Матер. доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції лікарів-стоматологів. - Полтава, 1996. - С. 75.

7. Крупник Н.М., Рудько Г.І. Вплив навколишнього природного середовища на ураженість зубів у дітей (на прикладі сірконосної провінції) // Проблеми екологічної безпеки та керованого контролю динамічних природно-техногенних систем: Матер. міжнародної науково - практичної конференції. - Київ, 1996. - С. 109-110.

8. Крупник Н. М. Особливості перебігу карієсу зубів у 3-х річних дітей, що мешкають у регіоні промислового добування сірки // Охорона здоров'я і довкілля: Матер. наук.-практ. конф. - Львів, 1996. - С. 112.

9. Крупник Н.М., Бойків Д.П. Водневий показник порожнини рота у дітей, що проживають у регіоні сірчаного виробництва // Сучасні проблеми стоматології: Матер. допов. міжн. наук. конф. - Львів, 1996. - С. 52-53.

10. Крупник Н., Безвушко Е. Оцінка стану твердих тканин зубів у дітей промислових регіонів Львівщини // Тези І-го Міжн. мед. конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1997. - С. 81.

11. Рудько Г.І., Смоляр Н.І., Крупник Н.М. Концепція медико-геологічних досліджень в межах території Західного регіону України // Сучасна екологія і екологічна патологія людини: Матер. Українсько - польського семінару. - Львів, 1997. - С. 122-124.

12. Крупник Н.М. Розповсюдженість та інтенсивність карієсу тимчасових зубів у дітей м. Новояворівська // Актуальні проблеми стоматологіїї. Нові методики та технології: Матер. науково-практ. конф. - Львів, 1998. - С. 80-81.

13. Krupnyk N., Bezvushko E. Scutecznosc laku szczelinowego Helioseal w profilaktyce prochnicy zebow u dzieci // Profilaktyka, Biomaterialy w stomatologii. - Miedzynarodova Konferenciya. - Poznan, 1997. - P. 56.

14. Krupnyk N. Environmental influence in Oral Health // Counsil of European Chief Dental Officers. - Warsaw, 1997. - P. 79-81.

15. Smolyar N., Rudko G., Krupnyk N. Ecological and Stomatological Problems of the West Region of Ukraine // Fogarty International Center Environmental Research Forum. - Lviv, 1997. - P. 26-27.

16. Krupnyk N., Bezvushko E. Children's caries problems and ecological influences in the West Region of Ukraine // J. Dent. Research (IADR Abstracts). - 1998. - Vol.77 - P. 713.

Размещено на Allbest.ru

...