Застосування імпульсного електромагнітного поля для лікування сухого кератокон'юнктивіту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ІМ. В.П. ФІЛАТОВА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЗАСТОСУВАННЯ ІМПУЛЬСНОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СУХОГО КЕРАТОКОН'ЮНКТИВІТУ

Коган Борис Михайлович

УДК 617.713-002-085.847.8

14.01.18 - Очні хвороби

Одеса - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії

ім. В.П. Філатова АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук,професор

Горгіладзе Теврат Усупович

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Боброва Надія Федорівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, керівник відділення дитячої офтальмології

доктор медичних наук, професор Бездітко Павло Андрійович,

Харківська медична академія післядипломної освіти , завідувач кафедри очних хвороб

Провідна установа - Дніпропетровська державна медична академія, кафедра очних хвороб, МОЗ України, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться “22 ” жовтня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова за адресою: 270061, м.Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова (адреса: 270061, м.Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий “22 ” вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Пономарчук В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

імпульсний електромагнітний кератокон'юнктивіт

Актуальність теми. В теперішній час розробка ефективних методів консервативного лікування синдрому “сухих очей” є однією з найбільш актуальних проблем офтальмології (Бржеський В.В., 1998; Sullivan D.A.,1998; Marsh P.,1999). Характерним симптомом цієї патології переднього відділу ока є зниження сльозопродукції, внаслідок чого спостерігається ураження епітелію кон'юнктиви і рогівки дистрофічного генезу. Сухий кератокон'юнктивіт (CКК) відрізняється великим поліморфізмом захворювання, тому рання його діагностика дуже ускладнена і хворі довго лікуються з приводу хронічних кон'юнктивітів, блефарокон'юнктивітів, епителіальних дистрофій та ерозій рогівки, що рецидивують (Schein O.D. et al., 1997). Встановлення правильного діагнозу, як показує офтальмологічна практика, здійснюється не раніше, ніж через 5-6 років від початку захворювання і, як правило, вже на стадії необоротних змін з боку сльозопродукуючого апарату ока. Пізня діагностика синдрому “сухих очей” призводить до стійкого і необоротного зниження зорових функцій та інвалідності пацієнтів (Holli F. I.,HongB.S.,1982; Lemp M.A.,1994).

Незважаючи на те, що синдрому “сухих очей” в останні роки стали приділяти достатню увагу у вітчизняній і закордонній літературі (Бржеський В.В., 1998; Кирєєв В.В., 1996; Murube J.C., 1994; Pflugfelder S. C. et al., 1998), цілий ряд питань його епідеміології, діагностики і патогенетичної терапії залишається дотепер нез'ясованим. Етіологія та патогенез сухого кератокон'юнктивіту розкриті вкрай недостатньо, що ускладнює розробку адекватних і ефективних методів лікування цієї офтальмопатології.

Відомо, що в основі виникнення і прогресування СКК лежить повільний, але протікаючий запальний процес у слізній залозі з вираженим аутоімунним компонентом (Mountsopeulos H.M.,1980; Васильєв В.Є.,1989; Stern M.E.,1998). Внаслідок осередкової інфільтрації й альтерації відбувається руйнування екзокринних структур слізної залози, в результаті запального процесу розвиваються дегенеративні ураження її тканин, і внаслідок фібросклеротичних змін в ацинусах слізної залози різко знижується продукція сльози, що і спричинює розвиток прогресуючих дистрофічних уражень кон'юнктиви і рогiвки ока при СКК.

Оскільки порушення вироблення слізної рідини призводить до розвитку клінічних ознак ураження переднього відділу ока, патогенетично виправданим, при сухому кератокон'юнктивітi є застосування протизапальних засобів і лікувальних заходів, спрямованих на стимуляцію сльозопродукції. За даними літератури, що вказують на противозапальну дію імпульсного електромагнітного поля (ІЕМП) і його первинний вплив на біостимуляцiю клітин і тканин (Думброва Н.Є.,1988; Скринник О.В.1986; Зобiна Л.В.,1990), можна було б припустити, що застосування ІЕМП на ділянку слізної залози матиме терапевтичний ефект у хворих на сухий кератокон'юнктивіт. Проте дані про характер впливів ІЕМП на структурно-функціональний стан слізних залоз дотепер були відсутні і можливість клінічного застосування цього методу для лікування синдрому “сухих очей” не була обгрунтована.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Наші дослідження продовжують і розвивають науковий напрямок відділу патології і микрохірургії рогівки Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова і їх результати є складовою частиною затверджених АМН України НДР ОК92. 35. 192. №0194U008740. 93-95г. “Розробити нові засоби оперативного і консервативного лікування патології переднього відділу ока”; №77-А/98 №0196U002783. “Розробити підходи патогенетично орієнтованої терапії дистрофічних і запальних захворювань рогівки”.

Мета і задачі дослідження. Метою даних досліджень було підвищення ефективності лікування хворих на сухий кератокон'юнктивіт шляхом впливу імпульсного електромагнітного поля на ділянку слізної залози.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Вивчити в експерименті вплив ІЕМП із різноманітною швидкістю наростання магнітної індукції (2.104 мТ/сек, 10.104 мТ/сек і 50.104 мТ/сек) на структурно-функціональний стан слізних залоз за даними електронно-мікроскопічних досліджень.

2. Дослідити рівень сльозопродукції, стан стабільності слізної плівки, а також якісний склад сльози у хворих на сухий кератокон'юнктивіт у динаміцi застосування ІЕМП на ділянку слізної залози.

3. Вивчити вплив ІЕМП на стан епітелію кон'юнктиви і рогiвки ока у хворих з різноманітними стадіями сухого кератокон'юнктивіту.

4. Дослідити стан гемомікроциркуляції переднього відділу ока у хворих на СКК та оцінити вплив ІЕМП на характер і швидкість внутрішньосудинного кровотоку в епібульбарній кон'юнктивi обстежених пацієнтів.

5. Дослідитити вплив ІЕМП на iмунологічну реактивність організму хворих з різноманітними стадіями СКК і оцінити його вплив на стан аутосенсибілізації до антигенів рогiвки ока.

6. Обгрунтувати можливість використання ІЕМП на ділянку слізної залози з метою стимуляції сльозопродукції і вивчити клінічну ефективність, розробленого способу лікування у хворих на сухий кератокон'юнктивіт.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено в експерименті вивчення впливу різноманітних параметрів ІЕМП на функціональний стан слізних залоз за даними електронно-мікроскопічних досліджень і встановлено, що вплив ІЕМП із швидкістю наростання магнітної індукції 2.104мТ/сек призводить до адекватних структурно-функціональних перебудов у її спеціалізованих елементах і мікроциркуляторному руслі, спрямованому на підвищення сльозопродукції.

Вперше вивчено вплив встановленого оптимального режиму дiї ІЕМП на ділянку слізної залози у хворих з сухим кератокон'юнктивітом, на рівень сльозопродукції і на стан стабільності слізної плівки. Доведено, що в результаті застосування ІЕМП, у хворих на СКК поліпшується якісний склад слізної рідини за рахунок збільшення вмісту білкових та амінокислотних компонентів.

Доведено, що під впливом ІЕМП поліпшується стан епітелію переднього відділу ока, що виявляє стимулюючий вплив ІЕМП на процеси репаративної регенерації ураженої кон'юнктиви і рогівки ока.

Вперше встановлено, що застосування ІЕМП на ділянку слізної залози поліпшує гемомікроциркуляцію переднього відділу ока у хворих на СКК (поліпшення характеру і збільшення швидкості внутрішньосудинного кровотоку в епібульбарній кон'юнктиві).

Показано, що під впливом ІЕМП знижується підвищений рівень сенсибілізації організму до антигенів рогівки ока на всіх стадіях сухого кератокон'юнктивіту.

Обгрунтована доцільність застосування ІЕМП на ділянку слізної залози для лікування сухого кератокон'юнктивіту і профілактики прогресування цього захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено спосіб лікування сухого кератокон'юнктивіту з використанням ІЕМП на ділянку слізної залози зі швидкістю наростання магнітної індукції 2.104 мТ/сек (Патент №7174А від 30 червня 1995 р).

Встановлено терапевтичну спрямованість розробленого методу лікування на всіх стадіях СКК і показана висока клінічна ефективність застосування ІЕМП на початковій стадії захворювання.

Результати досліджень впроваджені в клінічну практику і застосовуються на базі відділення патології і мікрохірургії рогівки Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова.

Основні наукові і практичні положення роботи включені в програму лекцій і практичних занять передатестаційних циклів кафедри офтальмології з радіаційною медициною факультету післядипломної підготовки лікарів Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведені експериментальні дослідження, здійснено офтальмологічне обстеження хворих на СКК та оцінені результати клініко-лабораторних досліджень у пацієнтів. Електронно-мікроскопічні дослідження виконані і проаналізовані за участю докт. біол. наук Н.Є. Думбрової. Лікування хворих із СКК ІЕМП проводилось на базі лабораторії ультразвука і магнітотерапії (зав.лаб.д.м.н. О.В. Скринник). Біохімічні та iмунологічні дослідження були проведені за участю співробітників лабораторії біохімії й імунології Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України.

Розроблено новий спосіб лікування сухого кератокон'юнктивіту, проаналізовані результати проведених клінічних досліджень, подана їхня інтерпретація, сформульовані основні положення і висновки дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення були повідомлені і розглянуті на засіданні Українського товариства офтальмологів(Одеса, 1996, 1998), на конференції “Генуя-Одеса” (Генуя, 1995), на Європейському конгресі (Будапешт, 1997), на Німецькому офтальмологічному товаристві (Манхайм, 1996), на XXVIII Міжнародному конгресі (Амстердам, 1998).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 друкарських робіт, з них: 3 журнальних статті в “Офтальмологічному журналі”, 1 патент України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація написана російською мовою, викладена на 150 сторінках комп'юторного тексту. Складається зі вступу, чотирьох розділів, заключення, висновків та списку використаної літератури. Ілюстрована 12 таблицями, 26 малюнками, які займають 24 сторінки. Список використаної літератури містить 168 джерел і розміщується на 16 сторінках.

Основний зміст роботи

При виконаннi роботи нами проводились експериментальні дослідження по вивченню впливу ІЕМП на ультраструктуру слізних залоз, а також клінічні спостереження у хворих з різноманітними стадіями СКК в динаміці застосування ІЕМП на ділянку слізної залози.

Нами вивчено в експерименті вплив ІЕМП на структурно-функціональний стан слізних залоз (досліджено 21 слізну залозу від 12 здорових кроликів породи Шиншила) при використанні різноманітної швидкості наростання магнітної індукції, 2.104 мТ/с, 10.104 мТ/с і 50.104 мТ/с. Електронно-мікроскопічні дослідження проводили в інтактних кролів через добу після впливу різноманітних параметрів ІЕМП.Швидкiсть наростання магнiтноi iндукцii була рiзною.

Вплив на ділянку слізної залози проводився за допомогою приладу для лікування очних захворювань імпульсним електромагнітним полем (а. с.№1415487). Умови впливу ІЕМП: частота проходження імпульсів - 50 Гц, тривалість - 0,02с., амплітудне значення магнітної індукції на висоті імпульсу 8,5 мТ, тривалість процедури - 10 хв.

Результати проведених електронно-мікроскопічних досліджень показали, що вплив ІЕМП із швидкістю наростання магнітної індукції 2.104 мТ/сек на тканину сльозової залози, викликає в її секреторних і судинних клітинних елементах цілий ряд змін: гіперплазію клітин, збільшення вмісту цистерн зернистої ендоплазматичної сіті, пластинчастого комплексу, мітохондрій, вільних і пов'язаних рібосом. Це свідчить про активацію внутрішньоклітинних метаболічних процесів і, головним чином, про підсилення білоксинтетичної і енергоутворюючої діяльності клітин слізної залози. Разом із цим збільшується кількість і поліморфізм розмірів секреторних гранул у секреторних клітинах, що вказує на підвищене вироблення секрету слізними залозами. Збільшення вмісту піноцитозних пухирців у ендотеліальних клітинах капілярів, а також підвищена фенестрація їхніх відростків, розпушення базальної мембрани вказують на зростання активності транспортних процесів при впливі ІЕМП зі швидкістю наростання магнітної індукції 2.104 мТ/с.

Таким чином, результати проведених електронно-мікроскопічних досліджень по вивченню впливу ІЕМП із різноманітною швидкістю наростання магнітної індукції на структурно-функціональний стан слізної залози дають змогу зробити висновок, що оптимальний стимулюючий вплив на спеціалізовані секрет-продукуючi клітинні елементи спричинює ІЕМП зі швидкістю наростання магнітної індукції 2.104 мТ/сек. Саме при застосуваннi IЕМП із зазначеною швидкістю наростання магнітної індукції, спостерігається стимулюючий вплив на внутрішньоклітинні обмінні процеси в секреторних клітинах, на вироблення секрету слізними залозами, а також позитивний вплив на мікроциркуляцію і транспортні процеси в системі кров-залозна тканина.

Дія ІЕМП на ділянку слізної залози в експериментальних тварин і у хворих із сухим кератокон'юнктивітом проводилася за аналогією з використанням приладу Скринника - Ханмамедова.

Під нашим спостереженням були 92 хворих із сухим кератокон'юнктивітом, віком від 20 до 76 років.Жінок було-76 (82,6%),чоловіків-16 (17,4%).

Контрольну групу складали 70 здорових осіб (140 очей) чоловічої і жіночої статі віком від 20 до 60 років з нормальною сльозопродукцією.

Близько 75 % хворих (69 чоловік) за даними анамнезу протягом 5-ти років страждали на хронічний кон'юнктивіт. Інші 25% хворих пов'язували своє захворювання з порушенням менструального циклу або іншими дисгормональними порушеннями.

Системне ураження сполучної тканини у вигляді ревматоїдного поліартриту відмічалося в 17 хворих (18,5 %).

При офтальмологічному обстеженні усі хворі з СКК скаржилися на майже повну відсутність сліз або незначне їхнє виділення, почуття “стороннього тіла” в очах.

Світлобоязнь спостерігалася в 15 хворих (16,3 %), наявність в'язкого продукту виділення, що відокремлюється у вигляді ниток злущеного епітелію відмічалась в 19 хворих (20,6%).

Відмічено скарги на затуманення в 34 хворих (37 %). При дослідженні гостроти зору за допомогою таблиці В.Є. Шевальова встановлено, що у 60-ти хворих (66,3%) зниження гостроти зору не спостерігалося, а у 31-го пацієнта(33,7%) зорові функції були знижені. Причиною зниження гостроти зору в цих хворих була супутня очна патологія така, як помутніння кришталика, деструкція склоподібного тіла і макулодистрофія, гострота зору складала у таких хворих 0,5 0,04.

У хворих на сухий кератокон'юнктивіт був різноманітний ступінь вирання ураження рогівки. Відповідно зі ступенем порушення функціональної активності слізних залоз, пов'язаних з розвитком у них патологічного процесу, хворі були розподілені на три клінічні стадії сухого кератокон'юнктивіту:

1) Початкова стадія;

2) Стадія виражених ознак;

3) Пізня стадія (класифікація Ю.В.Юдіної, 1975)

Ураження органа зору з початковою стадією захворювання відмічено на 113 очах (62,1 %). Серед хворих другої групи - зі стадією виражених ознак кількість уражених очей була 37 (20,3 %), а з пізньою стадією СКК було 32 ока, що складало 17,6 %.

Для оцінки сльозопродукції в обстежених хворих використані такі методи, як проба Ширмера і визначення часу розриву слізної плівки (Тест Norn). З метою виявлення ступеня ураження кон'юнктиви і рогівки застосовувалися тести фарбування 1% розчином бенгальського рожевого і 1% розчином флюоресцеїну. У 30-ти хворих з різноманітними стадіями СКК і в 10-ти практично здорових осіб досліджувався стан гемомікроциркуляторного русла переднього відділу ока методом біомікроскопії.

Матеріалом для клініко-лабораторних досліджень були слізна рідина, сироватка крові і лейко-лімфоцитарна суспензія клітин периферичної крові хворих на сухий кератокон'юнктивіт і практично здорових осіб.

Разом зі звичайними лабораторними дослідженнями у всіх обстежених хворих на СКК проведені біохімічні й імунологічні дослідження. Біохімічні методи дослідження уключали визначення вмісту в сльозі білка за допомогою біоретова реактиву і визначення амінного азоту.

Імунологічні дослідження здійснювались за методичними рекомендаціями “Ускоренная первичная оценка иммунного статуса человека”, які були розроблені в Інституті очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова (1990), а також із застосуванням методики оцінки сенсибілізації організму до антигенів тканин ока (Дегтяренко Т.В., 1992).

Статистична обробка даних проводилась за допомогою програми “Statistica for Windows ver. 5.1.” на персональному комп'ютері на базі процесора Pentium 266 MMX. Отримані порівняльні та кореляційні показники приймалися за вірогідні при величині коефіцієнту ймовірності Р<0,05.

Розроблений засіб лікування сухого кератокон'юнктивіту полягав у використанні встановленого оптимального режиму впливу ІЕМП на ділянку слізної залози, із застосуванням швидкості наростання магнітної індукції 2.104мТ/сек з дотриманням вищевказаних параметрів генерації електромагнітних імпульсів.

На розроблений нами засіб лікування СКК ІЕМП отримано патент України №7174А від 30 травня 1995 р. Спосіб лікування хворих з різноманітними стадіями СКК шляхом впливу ІЕМП на ділянку слізної залози апробований у 92 хворих (182 ока).

Для визначення функціонального стану слізної залози нами визначалася кількість сльози в обстежених хворих на СКК (92 пацієнта - 182 ока) і осіб контрольної групи (70 чоловік - 140 очей) за допомогою теста Ширмера. Тест Ширмера, або як його ще прийнято називати, проба Ширмера (ПШ) складала в контрольній групі 13,4 0,2(мм) за 5 хвилин. Отриманий нами показник ПШ співпав з даними літератури у здорових осіб (Schirmer O.;Murube.J.). Тому, вищевказане значення ПШ в осіб контрольної групи ми вважали надалі нормою і користувалися цим значенням при проведенні порівняльного статистичного аналізу.

Результати дослідження стану сльозопродукції у хворих з різноманітними стадіями СКК дали змогу зазначити те, що в міру прогресування захворювання її рівень значно знижується і складає при пізній стадії СКК тільки одну третину від нормального її значення.

Застосування ІЕМП за розробленою нами методикою на ділянку слізної залози безпосередньо після закінчення курсу лікування приводило до достовірного підвищення рівня сльозопродукції в усіх хворих з різноманітними стадіями СКК (за даними проби Ширмера), а при початковій стадії захворювання дозволяло досягти його нормалізації (табл.1).

Встановлено, що через рік від початку лікування ІЕМП рівень сльозопродукції у хворих з початковою стадією СКК залишався достатньо стабільним, у той час як при стадії виражених ознак і пізньої стадії захворювання він істотно знижувався (табл.2). Повторний курс лікування ІЕМП приводив до достовірного підвищення рівня сльозопродукції за тестом Ширмера на всіх стадіях СКК. Оцінка рівня сльозопродукції через 3 роки після початку лікування ІЕМП давала змогу констатувати (табл.3), що при початковій стадії СКК спостерігалася його стабілізація, а при стадії виражених ознак і пізньої стадії захворювання рівень сльозопродукції істотно знижувався. Під впливом ІЕМП рівень сльозопродукції чергового курсу лікування вірогідно підвищувався при всіх стадіях СКК.

Таблиця 1

Показники сльозопродукції за тестом Ширмера в мм за 5 хв у хворих із сухим кератокон'юнктивітом до та після лікування ІЕМП (М м)

Cтадія Захворювання	Кіл-сть очей	До лікування I	Після лікування II	Р I - II
А. Початкова	113	9,0 0,25	13,0 0,38	< 0,01
Б. Виражених Ознак	37	5,6 0,31	9,6 0,33	< 0,01
В. Пізня	32	4,7 0,24	7,2 0,56	< 0,01

Таким чином, у хворих на сухий кератокон'юнктивіт (табл.1) у початковій стадії захворювання проба Ширмера була (9,0 0,25(мм)), а безпосередньо після закінчення першого курсу лікування вона підвищувалась до (13,0 0,38(мм) (р<0,01)), при стадії виражених ознак до лікування проба Ширмера складала (5,6 0,31(мм)), а після впливу ІЕМП вона підвищувалась до (9 ,6 0,33(мм) (р<0,01)); при пізній стадії СКК проба Ширмера вірогідно підвищилася з (4,7 0,24(мм) до 7,2 0,56(мм) (р<0,01)).

Проведений нами аналіз показників середнього значення сльозопродукції через рік і 3 роки від початку лікування (табл.2,3) показав, що проба Ширмера в початковій стадії захворювання залишалася стабільною (11,0 0,3(мм)) за 5 хв (р<0,05) так як і через 3 роки від початку впливу ІЕМП. Після проведення чергових курсів лікування вона при початковій стадії СКК збільшилася до (13,0 0,2(мм) (р<0,01)), що демонструє нормалізацію цього показника через рік і 3 роки від початку лікування ІЕМП.

Через рік від початку лікування у стадії вираженних ознак ПШ складала (6,5+0,3(мм)) і збільшилася після курсу лікування до (7,8+0,4(мм) р<0,01).У пізній стадії ПШ складала (4,7+0,4(мм)) ,а після впливу ІЕМП зросла до (6,1+0,6(мм) (р<0,01) (табл.2).

У стадії виражених ознак проба Ширмера через 3 роки від початку лікування складала (7,2 0,4(мм) (р<0,01) і збільшилася після впливу ІЕМП до (8,1 0,4(мм)) (р<0,01). У пізній стадії проба Ширмера склала через 3 роки від початку впливу ІЕМП (5,1 0,3(мм)) і зросла до (6,3 0,3(мм)) (р<0,01) після чергового курсу лікування (табл3).

Таблиця 2

Показники сльозопродукції за тестом Ширмера в мм за 5 хв у хворих із сухим кератокон'юнктивітом через рік після лікування ІЕМП (М м)

Cтадія Захворювання	Кіл-сть очей	До лікування I	Після лікування II	Р I - II
А. Початкова	80	11,0 0,3	13,0 0,3	< 0,01
Б. Виражених Ознак	37	6,5 0,3	7,8 0,4	< 0,01
В. Пізня	32	4,7 0,4	6,1 0,6	< 0,01

Таблиця 3

Показники сльозопродукції за тестом Ширмера в мм за 5 хв у хворих із сухим кератокон'юнктивітом через 3 роки після лікування ІЕМП (М м)

Cтадія Захворювання	Кіл-сть очей	До лікування I	Після лікування II	Р I - II
А. Початкова	66	11,0 0,3	13,0 0,2	< 0,01
Б. Виражених Ознак	37	7,2 0,4	8,1 0,4	< 0,01
В. Пізня	32	5,1 0,3	6,3 0,3	< 0,01

Нами був досліджений час розриву слізної плівки (ЧРСП) у хворих із сухим кератокон'юнктивітом до лікування ІЕМП і зміна його після дії ІЕМП, проаналізовані також показники ЧРСП через рік і через 3 роки від початку лікування ІЕМП. Слід зазначити, що при всіх стадіях захворювання під впливом ІЕМП відбувалося збільшення ЧРСП слізної плівки, очевидно, за рахунок компонентів, відповідальних за в'язкість сльози.

Встановлений позитивний ефект впливу ІЕМП на стабільність слізної плівки на всіх стадіях СКК дає змогу зробити висновок про виражений лікувальний ефект ІЕМП на сльозопродуцюючий апарат ока на всіх стадіях захворювання (табл4).

Таблиця 4

Показники часу розриву слізної плівки (в сек) у хворих із сухим кератокон'юнктивітом та їх зміна після лікування ІЕМП (ЧРСП в секундах М м)

Cтадія захворювання	Кіл-сть очей	До лікування I	Після лікування II	Р I - II
А. Початкова	113	9,7 0,21	13,6 0,32	< 0,001
Б. Виражених ознак	37	9,1 0,26	11,2 0,44	< 0,001
В. Пізня	32	7,5 0,28	9,2 0,48	< 0,001

Про це свідчать такі дані: при початковій стадії захворювання ЧРСП складало (9,7 0,21 ( сек)), при нормі 10 сек, а після лікування ІЕМП воно зросло до (13,6 0,32(сек)) (р<0,01); у стадії виражених ознак ЧРСП складало (9,1 0,26(сек)), а під впливом ІЕМП зросло до (11,2 0,44(сек) р<0,01)); у пізній стадії сухого кератокон'юнктивіту ЧРСП складало (7,5 0,28(сек)) і зросло після лікування ІЕМП до (9,2 0,48(сек) ;р<0,01)).

Як показали результати проведених нами досліджень, через рік і через 3 роки після початку лікування ІЕМП, показник ЧРСП при початковій стадії СКК був на достатньо високому рівні, у той час як при стадії виражених ознак і пізньої стадії захворювання він істотно знижувався. Призначення повторних курсів лікування ІЕМП на ділянку слізної залози приводило до достовірного збільшення показника ЧРСП на всіх стадіях СКК, що свідчить про виражений позитивний вплив ІЕМП на стан стабільності слізної плівки у хворих на сухий кератокон'юнктивіт.

Розпочатий аналіз стану епітелію переднього відділу при сухому кератокон'юнктивіті в динаміцi застосування ІЕМП дав змогу встановити, що після проведеного курсу лікування відзначалося значне зменшення клінічних ознак поразки епітелію кон'юнктиви і рогівки при всіх стадіях СКК (постановка звичайних тестів фарбування бенгальським рожевим і флюоресцеїном). Проведені дослідження дозволяють зазначити, що використання ІЕМП на ділянку слізної залози у хворих на СКК приводить до значного поліпшення стану переднього відділу ока, виявлена стимуляція процесів репаративної регенерації в уражених тканинах кон'юнктиви і рогівки, очевидно, обумовлена підвищенням функціональної активності сльозопродукуючого апарату ока, та іншими позитивними біологічними ефектами ІЕМП,які приводять до кращої епiтелiзацiї оболонок ока.

У своїй роботі ми досліджували у хворих із сухим кератокон'юнктивітом стан гемомікроциркуляції переднього відділу ока і його зміну під впливом ІЕМП (30 пацієнтів, 60 очей). Слід зазначити, що раніше такі дослідження при СКК не проводилися. Необхідно зазначити також, що нами були обстежені хворі з різноманітними стадіями СКК.

При дослідженні гемомікроциркуляції у хворих із сухим кератокон'юнктивітом на 45 очах (75%) була відмічена різко виражена спастичність капілярів по лімбу, тоді як на 15 очах (25%) вона була не різко вираженою. Кількість функціонуючих капілярів у хворих на СКК у середньому складало (1,75 0,15) у 1 мм по лімбу.

На 32 очах (53,5 %) відзначалося різке порушення характеру і швидкості внутрішньокапілярного кровотоку (зернистість і різке уповільнення), на 28 очах (46,6%) зміна калібру, порушення характеру і швидкості кровотоку, помутніння біомікроскопічного фону на різному ступені. Отримані нами дані дають змогу побічно оцінювати стан проникності судинної стінки в пацієнтів із СКК.

У результаті проведеного лікування ІЕМП було відзначено значне поліпшення стану гемомікроциркуляторного русла переднього відділу ока відразу ж після закінчення курсу лікування. Відмічено зменшення спастичності капілярів до (46,6 6,4%) порівняно з (75 5,5%) до початку лікування (P<0,01). Кількість функціонуючих капілярів після лікування в середньому складала (2,5 0,2) у 1мм по лімбу, порівняно з (1,75 0,15) у 1мм по лімбу до лікування (P<0,01). На 20 очах (33%) внутрікапілярний кровоток став гомогенним і швидким, що не відзначалося до початку курсу лікування (P<0,001). Зернистий і уповільнений кровоток у капілярах зберігся лише на 10 очах (16%), а на інших 30 очах (50%) він став гомогенним-зернистим і нерідко уповільненим, при цьому зникли стази й агрегація еритроцитів.

В артеріолах під впливом ІЕМП також відмічено поліпшення характеру внутрішньосудинного кровотоку. Після лікування ІЕМП на 50 очах відмічено гомогенний-зернистий кровоток, а уповільнений зберігся тільки на 10 очах. Збільшилась кількість очей - до 30 (50%) з гомогенним, і до 30 (50%) з гомогенним-зернистим кровотоком у венулах, зернистості внутрішньовенулярного кровотоку після лікування не спостерігалася. Швидкий кровоток у венулах відмічено на 40 очах (66,6%), не різко уповільнений - на 18 очах (30%), а різко уповільнений зберігся лише на 2-х очах (33%). Біомікроскопічний фон на 4-х очах (6,6%) став прозорим, на 30 очах (50%) наявне його помутніння 1-ого ступеня, а на 26 очах (43,3%) - 2-ого ступеня.

Нами досліджувався вміст загального білка й амінного азоту в слізній рідині в осіб з нормальною сльозопродукцією й у хворих, що страждають на сухий кератокон'юнктивіт у динаміцi застосування ІЕМП (40 і 72 пацієнта відповідно). У осіб з нормальною сльозопродукцією, що одержували ІЕМП з приводу макулодистрофії, рівень загального білка в сльозі підвищився з (56,3 2,1) до (71,3 2,4 мг с.в.с.), а вміст амінного азоту в слізній рідині підвищився з (0,239 0,004) до (0,273 0,004 мг с.в.с.)

У хворих із сухим кератокон'юктивітом рівень загального білка до впливу ІЕМП складав (50,5 1,3), а після впливу ІЕМП він вірогідно підвищився до (60,3 1,4 мг с.в.с.), що свідчить про нормалізуючий вплив ІЕМП. Концентрація амінного азоту в слізній рідині у хворих на СКК також підвищилася з (0,205 0,007 мг/100мг с.в.с.) до (0,270 0,006 мг/100 мг с.в.с. (р<0,001)).

Як показали результати проведених нами досліджень, склад слізної рідини у хворих на СКК по кількості загального білка й амінного азоту відрізняється від такого в осіб з нормальною сльозопродукцією.

Це свідчить не тільки про гіпофункцію слізних залоз при сухому кератокон'юнктивіті, але і може вказувати на зміну якісного складу сльози, тобто вироблення слізної рідини у хворих на СКК, очевидно, відбувається зі зниженням концентрації як захисних, так і живильних речовин сльози.

Ступінь аутосенсибілізації організму з антигенами (АГ) рогівки у хворих з початковою і стадією виражених ознак захворювання складала (10,5 1,9%; 12,3 1,8%) відповідно, в той час як при пізній стадії СКК вона була вірогідно більш високою і складала (18,6 2,1%). Ці дані виявляють не тільки наявність “вираженого” ступеня сенсибілізації до аутоантигенів рогівки на всіх стадіях СКК (у контролі рівень сенсибілізації до аутоантигенів рогівки склав (5,5 1,2%), але і вірогідно більш “високий” ступінь аутосенсибілізації до антигенів рогівки на пізній стадії захворювання порівняно з початковою і стадією виражених ознак СКК (р<0,01).

Вивчення стану імунологічної реактивності організму в хворих на СКК у динаміці застосування ІЕМП на ділянку слізної залози виявило ряд істотних змін загальних показників імунограми в групах пацієнтів з різноманітними стадіями СКК. У той час оцінка рівня сенсибілізації організму до аутоантигенів рогівки (за показниками навантажувального теста Е-РУК із зазначеними антигенами) дозволила встановити, що під впливом ІЕМП рівень сенсибілізації до антигенів рогівки вірогідно знижувався при всіх стадіях сухого кератокон'юнктивиту. Так, у хворих на СКК у початковій стадії захворювання до лікування рівень сенсибілізації до АГ рогівки складав (10,51,9%), а після застосування ІЕМП цей показник вірогідно знизився і складав (5,9 1,7% (р<0,01)). У пацієнтів із вираженою стадією сухого кератокон'юнктивіту значення показника сенсибілізації до АГ рогівки знизилося з (12,3 1,8%) до (8,7 1,6% (р<0,05)), а при пізній стадії захворювання з (18,6 2,1%) до (14,8 1,7% (р<0,05)). Як очевидно з поданих даних, вплив ІЕМП, відносно зниження рівня сенсибілізації до АГ рогівки ока, виявляється найбільше при початковій стадії сухого кератокон'юнктивіту.

Нами встановлено, що основні терапевтичні ефекти впливу ІЕМП у режимі швидкості наростання магнітної індукції 2.104 мТ/сек полягають у такому:

- адекватні структурно-функціональні перебудови в спеціалізованих клітинах слізної залози, а також у її гемомікроциркуляторному руслі, спрямовані на підвищення сльозопродукції;

- підвищення зниженого рівня сльозопродукції у хворих на СКК виражені більше на початковiй стадіi захворювання;

- збільшення часу розриву слізної плівки на всіх стадіях СКК, що виявляє позитивний вплив ІЕМП на її стабільність;

- стимуляція процесів репаративної регенерації епітелію кон'юнктиви і рогівки на всіх стадіях СКК;

- поліпшення стану гемомікроциркуляції переднього відділу ока;

- збільшення кількості білкових і амінокислотних компонентів у слізній рідині хворих на СКК;

-зниження підвищеного рівня сенсибілізації до антигенів рогівки ока на всіх стадіях СКК.Висновки

1. Враховуючи збільшення протягом останніх років числа хворих на сухий кератокон'юнктивіт і беручи до уваги, що наявні відомі засоби замісної терапії малоефективні і неухильне прогресування захворювання призводить до деструктивно-дегенеративних змін у передньому відділі ока, наслідком яких є зниження зорових функцій і розвиток інвалідності пацієнтів, актуальним є розробка ефективних засобів лікування сухого кератокон'юнктивіту.

2. Вперше проведено експериментальне вивчення різноманітних параметрів впливу ІЕМП на ділянку слізної залози і на підставі даних електронно-мікроскопічних досліджень дало змогу виявити оптимальну швидкість наростання магнітної індукції (2.104 мТ/сек), що стимулює сльозопродукцію і виявляється в адекватнiй перебудові внутрішньоклітинних процесів у секреторних клітинах і структурах мікроциркуляторного русла слізної залози.

3. Вперше встановлено, що застосування ІЕМП із швидкістю наростання магнітної індукції 2.104 мТ/сек на ділянку слізної залози у хворих на СКК підвищує рівень сльозопродукції і сприяє поліпшенню якісного складу (білкові та амінокислотні компоненти) сльози на всіх стадіях захворювання. На початковій стадії дозволяє нормалізувати сльозопродукцію (13мм за 5 хвилин) із збереженням ефекту післядії протягом 3-х років.

4. Доведено, що використання ІЕМП на ділянку слізної залози значно покращує стан епітелію кон'юнктиви і рогівки, що проявляється у повному зникненні клінічних ознак їх ураження на початковій стадії СКК, на істотному зменшенні на стадії виражених ознак і пізньої стадії захворювання.

5. Вперше встановлено, що ІЕМП впливає на стан гемомікроциркуляторного русла переднього відділу ока у хворих на СКК, що виявляється у зменшенні патологічних ознак порушення процесів гемомікроциркуляції, як-от: поліпшенні характеру і швидкості внутрішньосудинного кровотоку з частковою його нормалізацією і зменшенням проникності судинної стінки.

6. Виразність імунопатологiчних змін у імунологічному стані організму хворих на СКК пов'язана зі ступенем клінічних проявів захворювання і найбільша на пізній стадії СКК. Застосування ІЕМП на ділянку слізної залози у хворих на СКК знижує підвищений рівень аутосенсибілізації організму до антигенів рогівки ока, і ступінь десенсибілізуючого впливу ІЕМП найбільш виражений на початковій стадії сухого кератокон'юнктивіту.

7. Доведено терапевтичну ефективність застосування ІЕМП на ділянку слізної залози при різноманітних стадіях сухого кератокн'юнктивіту (Патент №7174А від 30 червня 1995р) і встановлена його висока клінічна ефективність на початковій стадії захворювання (у 85% хворих підвищується рівень сльозопродукції).

Розроблений метод варто рекомендувати для впровадження у практичну офтальмологію з метою профілактики і лікування сухого кератокон'юнктивіту.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації:

1. Коган Б.М, Думброва Н.Е., Скринник А.В. Действие импульсного электромагнитного поля на слезную железу //Офтальмол. журн.-1995.-№3.- С.178-180.

2. Коган Б.М., Куров В.В. Состояние гемомикроциркуляторного русла переднего отдела глаза при сухом кератоконьюнктивите (синдром Сьегрена) и его динамика под воздействием импульсного электромагнитного поля //Офтальмол. журн.- 1995.-№5-6.- C.290-294.

3. Горгиладзе Т.У., Коган Б. М. Новый способ лечения сухого керато-коньюнктивита при синдроме Cьегрена //Офтальмол. журн. -1996.-№1.- C.38-40.

4. Пат. 7174А Україна, МПК 6 1 F9/00,A 61N2/00. Спосіб лікування сухого кератокон'юнктивіту при синдромі Сьйогрена / Коган Б.М., Горгіладзе Т.У., Скринник О.В.; Заяв. №93006041,21.12.1993; опубл.30.06.1995; Промислова власність. - 1995. - №2. - С.3.1.8.

5. Gorgiladse T., Kogan B., Droscina G., Iwanowskaja H. Behandlung der keratokonjunktivitis sicca beim Sjogren syndrom mit impulsen elektromagnetfeld // Ber.dtsch. ophthal. Ges. - 1996. - S.138.

6. Kogan B.M. The treatment of keratoconjunctivitis sicca. //Abstract book XXVIII International Congress of Ophtalmology, Amsterdam. - 1998. - P.169.

АНОТАЦІЯ

Коган Б.М. Застосування імпульсного електромагнітного поля для лікування сухого кератокон'юнктивіту.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18.-очні хвороби.-Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України, Одеса, 1999.

Дисертація присвячена проблемі використання імпульсного електромагнітного поля на ділянку слізної залози для лікування хворих з різноманітними стадіями сухого кератокон'юнктивіту.

На підставі електронно-мікроскопічних даних встановлено оптимальний режим використання ІЕМП (швидкість наростання магнітної індукції 2.104мТ/сек), що стимулює сльозопродукцію.

Доведено, на 92-х хворих (182 ока), що ІЕМП підвищує знижений рівень сльозопродукції, збільшує час розриву слізної плівки, покращує стан епітелію рогівки ока у хворих на СКК, впливає на характер і швидкість внутрішньосудинного кровотоку переднього відділу ока, знижує підвищений рівень аутосенсибілізації організму до антигенів рогівки ока.

Встановлена терапевтична ефективність застосування ІЕМП при всіх стадіях сухого кератокон'юнктивіту (на початковій стадії в 85% хворих підвищується рівень сльозопродукції) дозволяє рекомендувати розроблений метод для лікування сухого кератокон'юнктивіту.

Ключові слова: сухий кератокон'юнктивіт, слізна залоза, сльозопродукція, імпульсне електромагнітне поле, лікування.

АННОТАЦИЯ

Коган Б.М. Применение импульсного электромагнитного поля для лечения сухого кератоконьюнктивита. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18. - глазные болезни. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 1999.

Диссертация посвящена проблеме использования импульсного электромагнитного поля на область слезной железы для лечения больных с различными стадиями сухого кератоконьюнктивита.

На основании полученных электронно-микроскопических данных установлен оптимальный режим использования ИЭМП (скорость нарастания магнитной индукции 2.104мТ/сек), который стимулирует слезопродукцию, что проявляется в адекватной перестройке внутриклеточных процессов в секреторных клетках и структурах микроциркуляторного русла слезной железы.

Доказано, на 92-х больных (182 глаза), что применение ИЭМП со скоростью нарастания магнитной индукции 2.104 мТ/сек повышает сниженный уровень слезопродукции при всех стадиях сухого кератоконьюнктивита, увеличивает время разрыва слезной пленки при всех стадиях СКК в динамике использования ИЭМП, а также в активирует транспорт белковых и аминокислотных компонентов из слезной железы в слезную жидкость.

Показано, что применение ИЭМП на область слезной железы значительно улучшает состояние эпителия роговой оболочки глаза у больных СКК, что приводит к полному исчезновению клинических признаков их поражения при начальной стадии заболевая и существенном их уменьшении при стадии выраженных признаков и поздней стадии СКК.

Обнаружено, что ИЭМП улучшает характер и скорость внутрисосудистого кровотока с частичной его нормализацией и уменьшением проницаемости сосудистой стенки, что выявляет благотворное влияние ИЭМП на состояние гемомикроциркуляторного русла переднего отдела глаза у больных СКК.

Показано, что применение ИЭМП на область слезной железы у больных СКК снижает повышенный уровень аутосенсибилизации организма к антигенам роговой оболочки глаза.

Установленная терапевтическая эффективность применения ИЭМП на область слезной железы при различных стадиях сухого кератоконьюнктивита (при начальной стадии у 85% больных повышается уровень слезопродукции) позволяет рекомендовать разработанный метод для внедрения в практическую офтальмологию для профилактики и лечения сухого кератоконьюнктивита.

Ключевые слова:сухой кератоконьюнктивит,слезная железа, слезопродукция, импульсное электромагнитное поле, лечение.

ANNOTATION

KOGAN B.M.Employment of the impulse electromagnetic field for treatment of dry keratoconjunctivitis.-Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 14.01.18-eye diseases.- The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of AMS of Ukraine, Odessa, 1999.

The dissertation is devoted to the question of use of the impulse electromagnetic field to tear glands for treatment of patients with different stages of dry kerato-conjuctivitis.

The optimal condition of IELF's use was established (with magnetic induction's velocity 2.10mT/sec) on the base of received elektronic microscopic data, that stimulates tear production.

It was proved in 192 patient (182 eyes) that IELF raises the reduced level of tear production and also raises a time of break of a tear film, activates a transport of amino compounds, improves epitelium of cornea and Hemomicrocirculatory with different stages of dry keratokonjunctivitis.The established therapeutic effectiveness of IELF employment to the region of tear gland at the early stages of dry keratoconjunctivitis rises the level of tear production in 85% of patients and has allowed to recommend the developed method for preventive prophylaxis and for treatment of dry keratoconjunctivitis.

Key words: dry keratoconjunctivitis, impulse electromagnetic field, treatment, tear production.

Размещено на Allbest.ru

...