Патологічна ураженість юнаків і заходи щодо її профілактики в умовах Донбасу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР

УДК 613.95/.96-084:504.75

ПАТОЛОГІЧНА УРАЖЕНІСТЬ ЮНАКІВ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇЇ ПРОФІЛАКТИКИ В УМОВАХ ДОНБАСУ

14.02.01 - гігієна

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КОКТИШЕВ Ігор Віталійович

Київ - 1999

АНОТАЦІЯ

Коктишев І.В. Патологічна ураженість юнаків і заходи щодо її профілактики в умовах Донбасу. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук із спеціальності 14.02.01 - гігієна. -Український науковий гігієнічний центр, Київ, 1999.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей формування патологічної ураженості осіб допризовного віку (підлітків-юнаків 14-17 річного віку), які мешкають в специфічних соціально-економічних умовах і в забрудненому екологічному середовищі Донбасу. В роботі дана комплексна гігієнічна характеристика об'єктів навколишнього середовища міських підлітків. Встановлено, що патологічна ураженість юнаків допризовного віку значною мірою детермінована рівнем вмісту широкого спектру ксенобіотиків екологічного середовища, а також факторами соціально-економічного характеру. Розроблений прогноз динаміки патологічної ураженості юнаків Донбасу до 2005 року. Запропоновані заходи з профілактики хвороб серед допризовників, ефективність яких обгрунтована теоретично та підтверджена практично. Результати досліджень стануть основою для підвищення ефективності медичного обслуговування підлітків, прогнозу якості військово-призовних і трудових ресурсів в різноманітних регіонах України.

Ключові слова: юнаки-підлітки, патологічна ураженість, закономірності, прогнозування, профілактика.

патологічний ураженість екологічний підліток

АННОТАЦИЯ

Коктышев И.В. Патологическая пораженность юношей и меры ее профилактики в условиях Донбасса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.10 - гигиена. - Украинский научный гигиенический центр, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению закономерностей формирования патологической пораженности лиц допризывного возраста (подростков-юношей 14-17 летнего возраста). Выявлено что, хронодинамика патологической пораженности юношей характеризуется тремя типами: длительный прогрессивный рост, волнообразный и резкий кратковременный рост. Нозологические формы болезней, формирующие патологическую пораженность подчиняются определенному типу хронодинамики.

В работе дана комплексная гигиеническая оценка объектов окружающей среды обитания городских подростков. Установлено, что экологическая среда (атмосферный воздух, почва) Донбасса характеризуется наличием широкого спектра ксенобиотиков, которые находятся в концентрациях превышающих ПДК. Наиболее сильными детерминантами патологического процесса выступают двуокись азота, взвешенные вещества, аммиак, окись углерода, двуокись серы, содержащиеся в атмосферном воздухе. Имеется также положительная корреляционная зависимость между концентрацией в почве ниобия, хрома, бария, марганца, железа, бора, меди, свинца, иттрия, цинка и болезнями, формирующими общий уровень патологической пораженности.

Уровень патологической пораженности юношей предопределяется рядом факторов социально-экономического характера, таких как: интенсивность техногенной нагрузки на городскую среду, плотность населения, уровень семейного потребления экономических ресурсов, объем, систематичность и специализированность медицинских осмотров.

Рассчитанная величина относительного риска возникновения болезней среди юношей Донецкого региона находится в пределах 1,5 - 6,9, а атрибутивного - от 0,3 до 340 случаев на 10 тыс. юношей. Разработан прогноз динамики патологической пораженности юношей Донбасса до 2005 года. Предложены меры профилактики болезней среди допризывников, эффективность которых обоснована теоретически и подтверждена практически.

Результаты исследований послужат основой для повышения эффективности медицинского обслуживания подростков, прогноза качества военно-призывных и трудовых ресурсов в различных регионах Украины.

Ключевые слова: юноши-подростки, патологическая пораженность, закономерности, прогнозирование, профилактика.

патологічний ураженість екологічний підліток

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Проблеми медичної екології в нинішній час набувають все більшого практичного значення. Зростаюча пріоритетність екологічних аспектів зумовлена тим, що порушення стандартів якості екологічного благополуччя все частіше виступають як етіологічний фактор підвищеної захворюваності населення (Агаджанян Н.А., Айрикян А.П., 1989; Большаков В.Н. та ін., 1995). Дослідженнями, проведеними в Україні та за рубежем, доведено, що переважна більшість (на рівні 70%) в формуванні хвороб належить соціальним і природно-екологічним факторам.

В теперішній час природне середовище розглядається як еволюційне джерело погіршення здоров'я, набуваючи властивостей, здатних детермінувати хвороби. Донбас є одним з найбільш індустріалізованих регіонів України і займає ведучє місце з промислового потенціалу, чисельності та плотності населення. Викид шкідливих речовин в навколишньє середовище промисловими підприємствами складає 35% від загального обсягу викидів на рік в Україні (Трач В.Ф. та ін, 1993; Киреева І.В., 1994).

Також доведено, що соціальне середовище і, особливо, його модифікація швидкими темпами в той або інший бік несприятливо відбивається на здоров'ї людини (Ревич Б.А., 1990; Даутов Ф.Ф., Яруллин А.Х., 1993; Taukins A., Dunn D., Hayes R., 1989; Saxema M., Siddigui M., 1989; Baldini M., Stacchini Ant., 1990).

Падіння економіки і, як наслідок, зниження рівня життя населення на фоні давно сформованої несприятливої екологічної ситуації призвело до того, що стан здоров'я населення України, особливо дітей і підлітків, за останні 20 років значно погіршився. За даними Міністерства охорони здоров'я України в останні роки різко збільшилася захворюваність підлітків різноманітними хворобами, знижується індекс здоров'я, відзначається активна хронізація хвороб (Нагорна А.М., Хижняк М.І., Звиняцьковський Я.І. 1992; Захарченко М.П., Гончарук Е.И., Кошелев Н.Ф., 1993; Богатирьова Р.В. та інш., 1997; Харковенко Н.М. та інш., 1998).

Здоров'я підлітків є найважливішим прогностичним показником добробуту суспільства, якості трудових ресурсів, відтворення населення країни на найближчі роки і має перспективне суспільне та популяційно-біологічне значення. Однак, саме підлітки-юнаки при цьому є однією з найбільш вразливих вікових і соціальних груп населення за станом здоров'я. Це частково підтверджується більш високим рівнем смертності в цій віковій групі, а також постійним перевищенням рівня смертності підлітків-юнаків над рівнем смертності підлітків-дівчат (Агарков В.І. та ін., 1998). В теперішній час здоровими є не більш 15-20% юнаків, у кожного третього - діагностуються різноманітні хронічні захворювання, а у 50% - функціональні відхилення. В зв'язку з цим, показник патологічної ураженості, який відображає рівень, перед усім, хронічної захворюваності, є найбільш інформативним для оцінки сучасного процесу активної хронізації хвороб серед населення (Кучма В.Р. та ін., 1993; Агарков В.И. та ін., 1998; Гребняк Н.П. та ін. 1997, 1998)

Тому особливу актуальність на сучасному етапі набувають питання розробки ефективних заходів, направлених на охорону та зміцнення здоров'я підлітків- призовників, що базуються на знаннях закономірностей формування їхнього здоров'я в конкретних соціально-економічних і екологічних умовах життєдіяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету їм. М. Горького на кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров'я в рамках НДР "Вивчення соціально-економічної зумовленості здоров'я, біологічного і психічного дозрівання міських підлітків в умовах Донбасу" (№ Держреєстрації 0191V0044870).

Мета і завдання дослідження. Наукове обгрунтування та розробка принципів і заходів первинної, вторинної та третинної профілактики патологічної ураженості юнаків, які тривало мешкають в умовах Донбасу, на підставі ведучих закономірностей і детермінант ії формування.

Реалізація поставленої мети здійснювалася шляхом вирішення наступних завдань:

Вивчення якісного та кількісного забруднення об'єктів екологічного середовища (атмосферне повітря, грунт) і техногенних характеристик промислово-міських зон;

Вивчення соціально-економічного рівня життя юнаків в умовах сім'ї та особливостей їх медичного обслуговування;

Вивчення закономірностей динаміки, структури і рівня патологічної ураженості юнаків, проживаючих в промислово-міських зонах;

Вивчення диференційованого ступеня значення хімічних речовин, які систематично забруднюють міське екологічне середовище в формуванні патологічної ураженості юнаків;

Вивчення диференційованого ступеня значення різноманітних соціально-економічних факторів в формуванні патологічної ураженості юнаків;

Розробка прогнозу динаміки та рівня патологічної ураженості юнаків в умовах екологічного неблагополуччя;

Обгрунтування та розробка принципів та заходів первинної, вторинної і третинної профілактики хвороб серед юнаків, які мешкають в умовах Донбасу.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведеного дослідження:

вперше встановлені специфічні закономірності динаміки, структури та рівня патологічної ураженості юнаків, виявлені і описані три типи хронодинамічних кривих ії розповсюдженості;

вперше визначена рангова регіональна структура ксенобіотиків по ступеню іх патологічного значення та встановлена детермінаційна величина ключових соціально-економічних і техногенних факторів в формуванні патологічної ураженості міських юнаків;

вперше здійснений прогноз динаміки патологічної ураженості юнаків на майбутнє десятиріччя;

встановлені залежності рівня патологічної ураженості юнаків від показників обсягу і якості моніторінга здоров'я;

розроблені критерії, сформульовані принципи і створена оціночна таблиця визначення ефективності заходів первинної, вторинної і третинної профілактики хвороб серед юнаків.

Теоретична значимість роботи. Установлені закономірності і детермінанти патологічної ураженості міських юнаків в залежності від найбільш розповсюджених екологічних і ведучих соціальних факторів середовища життєдіяльності, розроблений прогноз і заходи ії профілактики.

Практичне значення роботи. Розроблені організаційні принципи і заходи профілактики хвороб серед міських юнаків, а також методика оцінки її ефективності. Запропоновані методики формування груп динамічного нагляду за здоров'ям юнаків і медичної оцінки їхнього способу життя. Здійснений прогноз патологічної ураженості юнаків Донецької області.

Результати проведених досліджень використані при складенні "Комплексного плану організаційно-методичних, лікувально-профілактичних і санітарно-противоепідемічних заходів управління охороною здоров'я Донецького обласного виконавчого комітету на 1998-2000 роки" в рамках Програми соціально-економічного розвитку Донецької області на 1998-2000 роки (затверджена сесією Донецької обласної Ради народних депутатів, Постанова № 36 від 21.11.1997 р.), підготовці наказу № 92 від 6.05.1996 р. Донецького обласного управління охорони здоров'я "Про вдосконалення роботи по формуванню здорового способу життя пацієнтів в лікувально-профілактичних установах області".

Результати роботи викладені в наступних методичних рекомендаціях: "Індивідуальний прогноз і формування груп динамічного спостереження по комплексу ризик-факторів у дітей, підлітків та осіб молодого віку" (1993), "Критерії, показники і оцінка ефективності заходів первинної, вторинної і третинної профілактики хвороб серед населення" (1997), "Медична оцінка і корекція способу життя людини (формування ЗСЖ)" (1997), "Застосування діагностичної програми "Паспорт здоров'я" для комплексної оцінки рівня індивідуального здоров'я людини" (1997).

Методичні рекомендації впроваджені в практичну діяльність лікувально-профілактичних установ Донецької області, що дозволило зменшити потенційну небезпеку екологічних вражень підростаючої генерації, знизити частоту помилок при порушенні діагнозу на медичних оглядах на 80%, знизити частоту розбіжності діагнозів на 45%, покращити якість виявлення хвороб при медичних оглядах на 25%, підвищити ефективність використання інструментальної діагностики на 18%, знизити кратність і тривалість рецидивів хронічних хвороб на 28%.

Особистий внесок здобувача. Автором зібраний та статистично оброблений первинний матеріал, викладена гігієнічна оцінка об'єктів навколишнього природного середовища, виявлені основні закономірності формування рівня і структури патологічної ураженості підлітків-юнаків в залежності від ступеня забруднення об'єктів природного середовища і ключових соціально-економічних факторів, створена прогностична модель динаміки популяційного рівня захворюваності підлітків-юнаків Донецької області до 2005 року, розроблені заходи профілактики хвороб. В дисертаційній роботі використані особисті ідеї і практичні розробки автора.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні і практичні дані, отримані під час виконання даної роботи, доповідались на науково-практичних конференціях: "Актуальні питання гігієни Донбасу" (Донецьк, 1990), "Проблеми охорони здоровя' дитячого населення Донбасу" (Макіївка, 1992), "Проблеми охорони здоров'я дитячого населення м. Києва" (Київ, 1993), на науковій конференції "Демографічна ситуація в Україні" (Київ, 1993), на конференції, присвяченій 75-ти річчю Українського науково-дослідного інституту охорони здоров'я дітей і підлітків (Харків, 1997), на VI Міжнародній науково-практичній конференції "Екологія людини в післячорнобильский період" Білоруського комітету "Діти Чорнобиля" (Мінськ, 1998). Підсумки дослідження апробовані на нараді кафедри соціальної медицини та ООЗ Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (1998 г.).

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відбиття в 32 друкованих роботах, в тому числі у 8 журнальних статтях.

Структура і обсяг роботи. Робота складається з вступу, аналітичного огляду літератури, розділу методики досліджень, шести розділів власних досліджень, заключення, висновків, додатків. Матеріал викладений на 199 сторінках друкованого тексту, з них основного тексту - 154 сторінки. Ілюстрацій - 46 таблиць, 12 малюнків. Бібліографія включає 176 вітчизняних та іноземних джерел.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Засоби і обсяг дослідження. Патологічна ураженість (ПУ) юнаків в допризовному віці (14-17 років) вивчалася ретроспективно (подовжне непаралельне епідеміологічне дослідження) за даними статистичних звітів управління охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації за період з 1979 по 1996 рік і результатами оглядів медичних комісій військових комісаріатів в дев'яти індустріально-промислових центрах, що утворюють п'ять промислово-міських зон (ПМЗ), в яких мешкає блізько 70% юнаків даного віку.

Соціально-економічні умови життєдіяльності юнаків вивчалися за даними соціологічних досліджень шляхом спеціально створених анкет. Анкетуванням було охоплено 950 сімей юнаків.

Медичне обслуговування юнаків вивчалося за показниками якості і ефективності диспансерного обслуговування 12-ти підліткових кабінетів полікліник і стаціонарних відділень засобом викопіювання даних амбулаторних карт і карт вибулих із стаціонару.

Хронодинамічні закономірності ПУ виявлялися при вивченні тренду рівня динамічних рядів з використанням засобу статистичного і графічного аналізу. Для виявлення тренду і підбору апроксимуючої функції при побудові прогностичної моделі рівня захворюваності юнаків Донецької області застосовувався аналітико-математичний засіб екстраполяції (Шиган Н.Е., 1986).

Для оцінки можливої імовірності виникнення окремого захворювання серед юнаків в ПМЗ з різноманітним рівнем техногенного та антропогенного навантаження використовувався засіб оцінки фактору ризику (Гундаров И.А., Глазунов И.С., Лисицин Ю.П., 1988). З цією метою розраховані величини відносного і атрибутивного ризику (Гончарук Е.И., Вороненко Ю.В., 1989).

Вивчення богатокомпонентного забруднення атмосферного повітря проводилося за даними Державного комітету з гідрометеорології і аудиту природного середовища, а також санітарно-гігієнічних лабораторій установ Державного санітарно-епідеміологічного нагляду. В відібраних пробах атмосферного повітря фізико-хімічними засобами аналізу визначалася концентрація 20 хімічних речовин. Всього проаналізовано більше 127 тисяч проб повітря. Оцінка фактичного забруднення повітряного басейну проводилася за класичними методиками (Буштуева К.А., 1985; Пинигин М.А., 1985). Інтенсивність техногенного навантаження в кожній ПМЗ вивчалася за сумарним викидом шкідливих речовин в атмосферу населених місць за рік від всіх стаціонарних джерел забруднення.

Оцінка вмісту солей важких металів в грунті населених місць, що входять до складу ПМЗ, проводилася за даними звіту геологорозвідувальної експедиції об'єднання "Донбасгеологія" (1992). Для визначення в грунті 28 хімічних елементів використовувався напівкількісний спектральний аналіз.

Всі отримані дані оброблялися за допомогою загальноприйнятих статистичних засобів: порівняльного, варіаційного, кореляційного і дисперсійного аналізу (Сепетлиев Д., 1986; Лакин Г.Ф., 1990).

Гігієнічна оцінка якості природно-екологічного середовища проживання міських юнаків. Результати дослідження показали, що більше 80% юнаків Донецької області проживають в індустріально розвинених промислово-міських зонах. При цьому за величиною комплексного показника забруднення ксенобіотиками атмосферного повітря Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська і Краматорсько-Костянтинівська ПМЗ мають помірний (3-ий ступінь), Маріупольська слабкий (2-ий ступінь), а Артемівсько-Слов'янська допустимий (1-ий ступінь) рівень забруднення. Найвища середня багатолітня концентрація сумарного забруднення повітря (К_сум) в Донецько-Макіївській зоні - 21,5 мг/м³, на другому місці Горлівсько-Єнакіївська, на третьому - Краматорсько-Костянтинівська, на четвертому місці Маріупольська ПМЗ. Найменш забрудненим є повітряний басейн Артемівсько-Слов'янської зони, в якій К_сум рівна 4,3 мг/м³, тобто майже в 3-5 раз нижче у порівнянні з іншими ПМЗ.

При вивченні якісного і кількісного складу хімічних забруднювачів грунту встановлено, що на територіях ПМЗ міститься широкий спектр металів, які відносяться до різноманітних груп періодичної системи і класів небезпеки. Більшість хімічних елементів міститься в грунті в концентраціях, що перевищують фонові значення. Пріоритетними для території всіх зон є: ртуть, свинець, літій, хром, олово, цинк, магній, іттербій. Виявлено також, що грунти промислово-міських територій мають різноманітний ступінь забруднення окремими елементами. Найбільш забрудненим можна вважати грунт на території Маріупольської і Горлівсько-Єнакіївської зон, а найменш - Артемівсько-Слов'янської.

Таким чином, за весь період вивчення, в об'єктах природного середовища ПМЗ шкідливі хімічні речовини визначаються в концентраціях, здатних детермінувати патологічні процеси в організмі людини і призвести до зростання специфічної і неспецифічної захворюваності юнаків.

Закономірності і детермінанти патологічної ураженості міських юнаків. Аналіз динаміки захворюваності міських юнаків показав, що їх ПУ з 1979 року поступово, однак стабільно, підвищувалася до 90-х років з середнім темпом приросту 4-5% випадків захворювань за рік, а з 1990 року відзначається різке зростання з щорічним темпом приросту 9,9% випадків. За період, що вивчався, рівень ПУ збільшився в 2,4 рази і в нинішній час складає 3600 - 3850 вип./10000 юнаків. Інакше кажучи, протягом останніх 10-18 років відзначається процес хронізації хвороб серед юнаків, який став особливо активним в 1990 - 1996 роках. Явище хронізації характерне для широкого кола найбільш розповсюджених в нинішній час нозологічних форм хвороб. Структура ПУ юнаків формується, передусім, за рахунок психічних хвороб (22,7%), хвороб органів травлення (10,8%), хвороб ЛОР-органів (6,8%), хвороб ендокринної системи (4,0%).

Проведений графічний аналіз дозволив виділити три найбільш визначених типи хронодинамічних кривих ПУ. Перший тип характеризується тривалим і постійним зростанням. Другий тип - хвилеподібним зростанням. Для третього типу характерна стабільність рівня захворюваності в 80-і роки та різке короткочасне її зростання на початку 90-х років.

Перший тип хронодинаміки характерний для бронхіальної астми, хвороб шкіри та ендокринних залоз. До другого типу хронодинаміки відносяться психічні розлади, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, хронічні хвороби ЛОР-органів і нирок. Хвороби периферійної нервової системи, неврози, психопатії, затримки психічного розвитку, ревматичні хвороби серця, хвороби печінки, виразкова хвороба шлунку описуються кривою, стосовною до третього типу хронодинаміки ПУ. Тим часом, для деяких нозологічних форм хвороб властиві окремі особливості хронодинаміки. Так, за останні 5 років інтенсивність виникнення хвороб шлунково-кишкового тракту зросла в 4,6 рази. А в цілому за період, що вивчався, зростання склало 982%. Такої вираженої прогресивної динаміки хвороб серед юнаків Донецького регіону не має жоден клас або група захворювань.

Аналіз показників ПУ юнаків, які мешкають в різноманітних ПМЗ Донецької області показує, що найбільш високий рівень розповсюдження хвороб в Горлівсько-Єнакіївській зоні - 2685,0 вип./10000 юнаків, що на 10,3% вище, ніж в середньому по області. Друге рангове місце за рівнем захворюваності займає Краматорсько-Костянтинівська зона - 2236,9 випадків. Інші ПМЗ мають приблизно однакові показники. В Горлівсько-Єнакіївській зоні відзначається не тільки підвищений рівень загальної ПУ, але й перевищення показників захворюваності юнаків туберкульозом органів дихання, хворобами ендокринних залоз, психічними розладами. За хворобами периферійної нервової системи, хронічним отитом, хворобами нирок ця зона займає друге рангове місце серед інших зон.

Краматорсько-Костянтинівська зона за рівнем захворюваності знаходиться на першому місці з такими хворобами як цукровий діабет, хвороби периферійної нервової системи, хронічний отит, ревматизм, гіпертонічна хвороба, хвороби шлунково-кишкового тракту та нирок. Друге місце - за хронічними ревматичними хворобами, серцево-судинної системи, а також хронічними хворобами ЛОР-органів.

Отже, ПМЗ, які аналізуються, мають стійкий, але різноманітний за вираженістю ступінь патогенності, що в кінцевому підсумку визначає рівень і динаміку хворовитості юнаків,які постійно мешкають на цих територіях. Подібні закономірності ПУ детермінуються цілим рядом екологічних, соціальних та медичних факторів.

Порівняльний аналіз рівня ПУ юнаків залежно від величини техногенного навантаження на міське середовище під видом сумарного викиду шкідливих речовин на 1 км² площі міст свідчить, що найбільш висока захворюваність реєструється в містах з обсягом викидів продуктів виробництва понад 1 т/км² - 2628,8 випадків 10000 юнаків, що на 20,8% більше, ніж в містах з мінімальною кількістю викидів в зовнішнє середовище. При цьому подальше збільшення викидів аж до 3 т/км² фактично не приводить до зростання захворюваності. Виявлена закономірність достатньо чітко вказує на патогенний рівень техногенного навантаження на зовнішнє міське середовище, яким можна вважати загальну кількість виробничих викидів понад 1 т/км². Так, в містах з подібним обсягом викидів найбільш високі показники розповсюдженості мають хвороби ендокринних залоз, цукровий діабет, психічні розлади, ревматизм, захворювання ЛОР-органів, нирок, хвороби системи травлення, а також шкіри.

При порівнянні захворюваності юнаків в містах з різним рівнем сумарного викиду шкідливих речовин на 1 мешканця встановлено, що показники ПУ значно зростають в містах з обсягом сумарних викидів більш 200 кг на 1 людину за рік. В таких містах рівень захворюваності юнаків становить 2616,8 випадків, що на 30% вище, ніж в містах з низьким обсягом викидів. Частота виникнення окремих нозологічних форм захворювань (хвороби ендокринних залоз, периферійної нервової системи, неврози, психопатії, затримки психічного розвитку, хронічні хвороби ЛОР-органів і шкіри) мають найбільш високі показники в містах з середнім (від 200 до 700 кг) та високим (від 700 до 1000 кг на 1 людину) рівнем сумарного викиду. Такі хвороби як цукровий діабет, психічні розлади, ревматичні хвороби серцево-судинної системи, гіпертонічна хвороба та бронхіальна астма статистично частіше виникають у юнаків при надмірному техногенному навантаженні, тобто в містах з високим і дуже високим (понад 1000 кг) обсягом сумарного викиду шкідливих речовин на 1 людину.

Вище сказане підтверджується кореляційним аналізом, який доводить, що інтенсивність техногенного навантаження формує не тільки підвищений рівень загальної захворюваності юнаків всіма хворобами, але впливає і на частоту виникнення окремих захворювань. Особливо несприятливе значення рівень техногенного навантаження має для формування психічного здоров'я міських юнаків, що підтверджується сильним позитивним кореляційним зв'язком неврозів, психопатій, психічних розладів у юнаків з існуючею величиною сумарного викиду шкідливих речовин (R=+0,6 - +0,79).

Отже, існує пряма залежність між рівнем захворюваності міських юнаків і обсягом валових виробничих викидів в зовнішнє середовище. При цьому, порогом ризику для здоров'я юнаків можна вважати навантаження на зовнішнє середовище виробничих викидів в обсязі більш 1 т/км² і більше 200 кг/люд.

Розраховані коефіцієнти детермінації дозволили встановити, що максимальна роль в формуванні хронічної патології в юнаків належить таким ксенобіотикам повітряного середовища як двооксид азоту, пил, аміак, оксид вуглецю та двооксид сірки.

Також виявлена середня та висока кореляційна залежність між концентрацією в грунті ніобію, хрому, барію, марганцю, заліза, бору, міді, свинцю, іттрію, цинку та хворобами, що формують ПУ юнаків.

При порівнянні рівня захворюваності юнаків в містах, які розрізняються за чисельністю і густотою населення виявлено, що найбільш високі показники реєструються в містах середньої величини з чисельністю населення до 500 тис. жителів і з середньою густотою населення від 200 до 300 чол/км². В малих і великих містах з малою і високою густотою населення рівні захворюваності вірогідно нижче.

Отже, валеологічна перспектива більш сприятлива в малих і великих містах. Але формується вона за рахунок причинних факторів, які істотно різняться. Так, в малих містах сприятлива валеологічна ситуація формується в основному за рахунок соціально-психологічних факторів, що визначаються укладом життя, а в великих - рівнем і якістю життя. Уклад життя населення малих міст близький до сільського, тобто, його характеристики більш сприятливі для здоров'я, що робить життєдіяльність населення менш стресогенною. Про те, що уклад життя населення малих міст більш здоровий і менш стресогенний свідчить рівень специфічних для гіпостресогенного способу життя хвороб - неврозів, психопатій, затримок психічного розвитку. Ці хвороби найменш розповсюджені в малих містах. Причому рівень їх в 2,3 рази нижче, ніж в середніх містах і в 1,3 рази менший, ніж у великих. Не менше показово підкреслює це і така патологія, як хвороби периферійної нервової системи та органів травлення. Захворюваність населення ними стабільно більш низька в малих містах. В той час більш низький загальний рівень ПУ юнаків у великих містах забезпечується в основному високою комфортністю і якістю умов життя, а також доступністю і забезпеченістю населення медичною допомогою.

Не менш вираженим фактором, який визначає появу хвороб у міських юнаків, є споживання економічних ресурсів. Встановлено, що в сім'ях з умовно мінімальним рівнем споживання ресурсів (до 5 умов. од. в тижд на 1 людину) спостерігається найбільш високий темп приросту коефіцієнту частоти появи захворювань серед юнаків (+21,8%). Значно нижче цей коефіцієнт в сім'ях з середнім рівнем споживання ресурсів (5-7 умов. од.) і різко падає його темп приросту (в 5,6 рази) в сім'ях з максимальним рівнем споживання економічних ресурсів (більш 8 умов. од.). Інакше кажучи, між частотою появи випадків хвороб серед юнаків і рівнем споживання економічних ресурсів спостерігається чітка зворотна залежність, що підкреслює роль існуючих соціально-економічних умов життєдіяльності в формуванні здоров'я.

Вивчені закономірності та виявлені фактори дозволили розрахувати коефіцієнти ризику виникнення хронічних хвороб. Коефіцієнт відносного ризику для більшості захворювань знаходиться в межах 1,6 - 6,9, що свідчить про те, що існує підвищений ризик виникнення хвороб у юнаків Донецького регіону. При цьому встановлено, що самий високий ризик розвитку більшості з них існує в Горлівсько-Єнакіївській і Краматорсько-Костянтинівській зонах. Атрибутивний ризик, який характеризує наслідки впливу несприятливих факторів для популяції, не завжди співпадає з величиною атрибутивного ризику. Так, високий відносний ризик виникнення хвороб ендокринних залоз визначає поява тільки 161,6 випадків первинних захворювань. Тоді як при невисокому відносному ризику появи психічних розладів, реальні умови життєдіяльності зумовлюють максимальний щорічний приріст в 314,2 вип./10000 юнаків.

Прогнозування показників патологічної ураженості міських юнаків. Охарактеризовані закономірності формування та розповсюдженості ПУ дозволили з допомогою математичної екстраполяції здійснити прогноз захворюваності юнаків до 2005 року. Аналіз даних екстраполяції дозволяє виділити три групи нозологічних форм хвороб, що відрізняються спрямуванням і темпом модифікації показників захворюваності, які прогнозуються.

Першу групу хвороб представляють цукровий діабет, хронічний отит, ревматизм в активній фазі, хронічні ревматичні хвороби серця, психічні розлади, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунку і запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, екземи та дерматити. Їх об'єднує те, що динаміка очікуваних показників захворюваності ними до 2005 року має різке зростання - від 20% до 90%. Очікується особливо високе зростання хронічних ревматичних хвороб серця та психічних розладів в 3,6 - 3,9 рази. Звертає на себе увагу те, що найбільш інтенсивно зростатимуть хвороби пов'язані, в основному, з порушенням психічного здоров'я та імунітету, а також аліментарного та алергічного характеру.

Розповсюдженість серед юнаків хвороб ендокринних залоз, хронічних тонзілітів та нирок до 2005 року збільшиться незначно - від 3% до 7%. Ці нозологічні форми представляють другу групу прогнозу - з відносно стабільним рівнем розповсюдженості патології.

В третю прогностичну групу (з очікуваним зниженням показників захворюваності) входять неврози, психопатії, затримки психічного розвитку, хвороби периферійної нервової системи. Але, якщо рівень неврозів буде знижуватися незначно (11%) за весь період прогнозу, то темпи зниження розповсюдженості хвороб периферійної нервової системи надто значні (біля 67%). Причому, до 2000 року прогнозується зростання цієї патології серед юнаків, а з 2001 року очікується різке зниження до 11,9 - 13,3 вип./10000 юнаків.

В цілому, очікується, що загальний рівень ПУ юнаків Донецького регіону до 2005 року зросте майже на 40% і досягне показника 5736,8 - 6164,7 вип./1000 юнаків.

Обгрунтування організаційних принципів і заходів первинної, вторинної і третинної профілактики хвороб серед юнаків. Результати досліджень дозволили обгрунтувати і сформулювати принципи первинної, вторинної та третинної профілактики хвороб і розробити заходи охорони їх здоров'я.

Критеріями первинної профілактики є показники первинної і загальної (хворовитість, розповсюдженість) захворюваності населення. Первинна профілактика реалізується на основі наступних принципів: пропаганда медичних знань серед юнаків; систематичний лікарський і функціонально-діагностичний контроль за здоров'ям здорових і практично здорових юнаків; систематичне профілактичне оздоровлення юнаків, направлене на підвищення рівня біологічної надійності організму; лікарський контроль і корекція способу та режиму життя юнака; контроль і формування здорового способу життя юнаків.

Критеріями вторинної профілактики є показники захворюваності хронічними формами хвороб (патологічна ураженість), частота рецидивів, модифікація структури груп здоров'я. Вторинна профілактика реалізується на основі наступних принципів: інтенсивне лікування хворих юнаків з гострими формами захворювань; інтенсивне відновне лікування в період реконвалесценції після перенесених гострих захворювань; переведення хворого підлітка, що переніс гостре захворювання, на рівень первинної профілактики.

Критеріями третинної профілактики є показники інвалідності та інвалідизації населення, а також смертності. Третинна профілактика хвороб реалізується на основі наступних принципів: постійне лікарське і функціонально-діагностичне спостереження за хронічними хворими; інтенсивне протирецидивне лікування хронічних хворих; регулярне оздоровлювальне лікування хронічних хворих; вчасне і систематичне санаторно-курортне лікування хронічно хворих юнаків; вчасне радикальне (хірургічне) лікування важких або прогресуючих хронічних захворювань; навчання хворих хронічними захворюваннями засобам самоконтролю і самозняття загострень.

ВИСНОВКИ

1. Екологічне середовище в умовах Донбасу характеризується наявністю широкого спектру ксенобіотиків. Ведучими забруднювачами повітряного басейну є оксид вуглецю, двооксид азоту, сірководень, оксид сірки, завислі речовини, фтористий водень, аміак, фенол, марганець, свинець, ртуть, що знаходяться в концентраціях, які перевищують ГДК. Найбільш високий показник сумарного забруднення повітря (К_сум) складає 21,5 мг/м², а мінімальний - 4,3 мг/м².

Пріоритетними забруднювачами грунту виступають ртуть, свинець, барій, літій, хром, нікель, олово, цинк, магній, що визначаються в концентраціях, які значно перевищують фонові значення.

2. Загальний рівень ПУ юнаків після відносної стабілізації в 80-х роках, став різко підвищуватися на початку 90-х років, досягнувши найбільш високого показника до їхньої середини. Хронодинаміка ПУ юнаків характеризується трьома типами: тривале прогресивне зростання, хвилеподібне зростання, різке короткочасне зростання. Нозологічні форми хвороб, що формують ПУ, описуються відповідним типом хронодинаміки.

3. Відзначається активна хронізація гострих хвороб юнаків, яка детермінувала прогресивне зростання їх ПУ в 2,4 рази. Найбільш високий темп приросту ПУ складає 9,9% при стандартному показникові 4,5% випадків на рік. Питома вага хронічних захворювань складає біля 47% в загальній структурі патології юнаків. Структура ПУ юнаків формується, передусім, за рахунок психічних хвороб (22,7%), хвороб органів травлення (10,8%), хвороб ЛОР-органів (6,8%), хвороб ендокринної системи (4,0%). Середня частота виникнення хронічних захворювань серед юнаків знаходиться в межах 0,26 випадків на рік.

4. Існує виражена зворотна залежність між рівнем родинного споживання економічних ресурсів і частотою появи серед юнаків випадків захворювань. Найбільш високий темп приросту частоти виникнення хвороб серед юнаків спостерігається в сім'ях з коефіцієнтом споживання економічних ресурсів до 5 умов. од. на 1 людину в тижд (+22,1% випадків на рік), а найбільш низький (+3,0% випадків на рік) при коефіцієнті 8 і більше умов. од.

Соціально-економічним фактором високого ризику формування хвороб серед юнаків можна вважати коефіцієнт споживання до 5 умов. од., а мінімальним - коефіцієнт 7 - 8 умов. од. на 1 людину за тижд.

5. Рівень ПУ юнаків залежить від обсягу, систематичності та спеціалізованості медичних оглядів. Найбільш високий темп приросту випадків захворювань серед них (+21,8% випадків на рік) відзначається в містах з високою часткою юнаків не охоплених щорічними медичними оглядами та оздоровленням, а найбільш низький (+3,9%) - при максимальному охопленні медоглядами лікарською бригадою (5-8 лікарів фахівців) і з застосуванням широкого спектру (5-6 засобів) інструментальних обстежень.

6. Рівень ПУ юнаків визначається інтенсивністю техногенного навантаження на міське середовище їх життєдіяльності. Найбільш висока захворюваність реєструється в містах з викидом шкідливих речовин в кількості понад 700 кг/люд на рік. В цих умовах відзначається зростання ураженості юнаків хворобами ендокринних залоз, цукровим діабетом, психічними розладами, хворобами ЛОР-органів, нирок, шкіри, шлунково-кишкового тракту, периферійної нервової системи, бронхіальною астмою. Хронічні ревматичні хвороби серця та гіпертонічна хвороба частіше зустрічаються в містах з величиною сумарного викиду шкідливих речовин в атмосферу більш 1000 кг/люд на рік.

7. Існує кореляційна залежність різноманітного ступеня значимості між рівнем ПУ юнаків і наявністю в повітряному середовищі ксенобіотиків в концентраціях, які перевищують ГДК. Найбільш сильними детермінантами патологічного процесу виступають двооксид азоту, завислі речовини (змішаний пил), аміак, оксид вуглецю, двооксид сірки.

Високі коефіцієнти детермінації в формуванні туберкульозу органів дихання властиві фенолу; бронхіальної астми - двооксиду азоту, пилу, марганцю, аміаку та формальдегіду; хвороб ЛОР-органів - оксиду вуглецю, аміаку, фтористому водню, пилу та формальдегіду; гіпертонічної хвороби - сірководню, оксиду вуглецю; хвороб органів травлення - двооксиду азоту, формальдегіду, фенолу, завислим речовинам, аміаку, марганцю та синильній кислоті.

8. Хімічні речовини, які знаходяться в поверхневому шарі грунту населених місць в концентрації, яка значно перевищує фонові значення, негативно впливають на стан здоров'я підлітків допризовного віку. Існує тісна (середня та висока) кореляційна залежність між концентрацією в грунті ніобію, хрому, барію, марганцю, заліза, бору, міді, свинцю, іттрію, цинку та хворобами, що формують ПУ юнаків. Ступінь патологічної значимості цих елементів не рівнозначний і залежить від концентрації їх в грунті, біотоксичної активності та хімічних властивостей.

9. В промислово-міських зонах, забруднених хімічними речовинами в концентраціях, які перевищують ГДК, величина відносного ризику виникнення хвороб серед юнаків знаходиться в межах 1,5 - 6,9, а атрибутивного - від 0,3 до 340 вип./10000 юнаків. При цьому хвороби ендокринних залоз, психічні розлади, а також неврози, психопатії та затримки психічного розвитку серед юнаків мають найбільший коефіцієнт атрибутивного ризику.

10. Патологічна ураженість юнаків є пролонгованим показником, який результуюче відбиває багатофакторний вплив экзо- та ендогенних шкідливих компонентів. Рівень розповсюдженості більшості нозологічних форм хвороб, що формують ПУ, вірогідно апроксимується поліноміальною алгебраїчною функцією 2-го порядку.

До 2005 року серед юнацького населення прогнозується інтенсивний ріст (від 20% до 90%) хвороб ЛОР-органів, шкіри, серцево-судинної та систем травлення, а також хвороб позв'язаних з порушенням імунітету та обміну речовин. Стабільні показники очікуються для захворювань психіки і нирок. Значно може знизитися розповсюдженість хвороб периферійної нервової системи.

11. Впровадження розроблених заходів профілактики в практичну діяльність лікувально-профілактичних установ дозволяє знизити потенційну небезпеку екологічних вражень підростаючої генерації, підвищити виявляемість хвороб при медичних оглядах, підвищити ефективність використання інструментальної діагностики, знизити кратність і тривалість рецидивів хронічних хвороб серед підлітків.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Агарков В.И., Доценко Т.М., Штерляев В.Н., Бутева Л.В., Северин Г.К., Пивнева Т.И., Коктышев И.В. Младенческая смертность от врожденных аномалий в условиях гигиенического неблагополучия // Гигиена и санитария. -1991. -№12. -С. 41-43.

2. Агарков В.И., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Агаркова Е.В., Коровина В.Л., Когутницкий В.В., Парахина О.Н., Степанова М.Г. Корреляционный анализ зависимости патологической пораженности подростков-юношей от загрязнения воздушной среды ксенобиотиками различной химической природы // Вестник гигиены и эпидемиологии. -1998. -Т.2, №1. -С.73-77.

3. Агарков В.И., Повышева О.А., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Николаенко В.В., Парахина О.Н., Агаркова Е.В., Когутницкий В.В. Современные закономерности смертности населения, проживающего в условиях Донбасса // Архив клинической и экспериментальной медицины.

-1997. -Т.6, №1. -С. 109-112.

4. Агарков В.И., Нестеренко Т.Г., Коктышев И.В., Стычинская Н.А., Грищенко С.В. Современные закономерности онкологической заболеваемости населения в условиях Донбасса // Архив клинической и экспериментальной медицины. -1995. -Т.4, №1. -С. 104-106.

5. Данкович А.Н., Анисковец С.Д., Стычинская Н.А., Грищенко С.В. Комплексная методика прогнозирования индивидуального риска развития хронических неспецифических заболеваний у подростков // Сб. науч. тр. молодых ученых и специалистов, посвященный 65-летию ДонГМУ.

-Донецк: ООО “Доминанта”. -1996. -С. 57-58.

6. Агарков В.И., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Степанова М.Г., Когутницкий В.В., Николаенко В.В., Повышева О.А. Гигиеническая оценка загрязнения воздушного бассейна Донецкой области и его влияние на заболеваемость населения // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования. -Донецк: ООО “Лебедь”. -1997. -С. 64-66.

7. Коктышев И.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Повышева О.А., Когутницкий В.В. Хронодинамические закономерности патологической пораженности подростков-мужчин Донецкой области // Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків. -Харків.

-1997. -С. 29-30.

8. Агарков В.И., Стычинская Н.А., Коктышев И.В., Набиева Е.М., Лопатина М.А. Современные закономерности распространенности важнейших неинфекционных заболеваний среди подростков // Проблемы профилактической медицины (Часть II). -Донецк: ООО “Лебедь”. -1997.

-С. 1-3.

9. Коктышев И.В. Медицинский анализ социальных факторов риска для здоровья подростков в условиях Донбасса // Проблемы профилактической медицины (Часть II). -Донецк: ООО “Лебедь”. -1997. -С. 32-34.

10. Коктышев И.В., Грищенко С.В., Стычинская Н.А., Николаенко С.М. Социальные факторы риска и здоровье городских подростков // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования. - Донецк: ООО “Лебедь”.-1997. -С. 25-27.

Размещено на Allbest.ru