Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАСЮТА Дмитро Іванович

УДК 616-053.2-616.1:911.3

ВЕГЕТАТИВНА АДАПТАЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ У ВЕЛИКОМУ ПРОМИСЛОВОМУ РЕГІОНІ

І ВРАЖЕНІ ГОСТРИМИ РЕСПІРАТОРНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ

14.01.10 - педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор

Дорофєєва Галина Діомидівна,

Донецький державний медичний університет,

професор кафедри дитячих хвороб № 2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Сукачова Ганна Іванівна,

Харківський державний медичний університет,

професор кафедри факультетської педіатрії

та медичної генетики

доктор медичних наук, професор

Ткаченко Юлій Петрович,

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри госпітальної педіатрії

Провідна установа Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України, педіатричний відділ, м. Київ

Захист відбудеться “26” листопада 1999 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 310022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (адреса: 310022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий “16” жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних

наук, доцент Л.І. Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Зв'язок теми з планом наукових робіт установи. Дисертація є фрагментом кафедральної науково-дослідної роботи “Синдроми дисплазії сполучної тканини серця у дітей, клініка, особливості адаптації, диспансеризація”, № держ. реєстрації 0199V000167.

Мета роботи. Підвищення ефективності діагностики змін у стані вегетативної адаптації серцево-судинної системи у “здорових” і хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції дітей, які мешкають у великому промисловому регіоні, і обгрунтування засобів корегуючої терапії.

Задачі дослідження.

1. Оцінити адаптаційні можливості серцево-судинної системи у дітей, які мешкають у Донецькому промисловому регіоні, на основі комплексу клінічних та інструментальних досліджень.

2. Вивчити стан вегетативної адаптації серцево-судинної системи у дітей Донецького промислового регіону шляхом вивчення вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення діяльності та функціонального стану центральної нервової системи.

3. Оцінити адаптаційні можливості серцево-судинної системи і функціональний стан центральної нервової системи у дітей з різними формами гострих респіраторних вірусних інфекцій.

4. Оцінити безпосередню та віддалену ефективність включення до комплексу терапії дітей з ускладненими формами гострих респіраторних вірусних інфекцій адаптогену женьшеня за даними стану вегетативної адаптації серцево-судинної системи.

5. Розробити показання до застосування адаптогену з метою корекції порушень вегетативної адаптації серцево-судинної системи під час гострих респіраторних вірусних інфекцій, враховуючи особливості адаптації і вегетативої дисфункції.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що майже у половини дітей, які мешкають у великому промисловому регіоні з несприятливим екологічним станом, порушені адаптаційні можливості системи кровообігу і більше, ніж у половини дітей, порушена вегетативна адаптація серцево-судинної системи. При виникненні ГРВІ порушення адаптації розвивались частіше і були найбільш виражені при ускладнених формах ГРВІ. Вивчена ефективність комплексної терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня, який корегує вегетативну дисфункцію і дезадаптацію.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення роботи мають безпосередній вихід у практичну охорону здоров'я. На основі проведених досліджень розроблений комплекс терапії ускладнених форм ГРВІ у дітей Донецького промислового регіону з включенням адаптогену (настоянки женьшеня), визначені показання до його застосування. Практичні рекомендації впроваджені в дитячому соматичному відділенні міської лікарні № 2 м. Зугреса, у дитячих поліклініках міської дитячої клінічної лікарні № 1 м. Донецька, міської лікарні № 6 м. Донецька, міської лікарні № 16 м. Донецька, відділенні гострих респіраторних захворювань міської дитячої лікарні № 2 м. Донецька. В результаті впровадження адаптогену женьшеня в комплексну терапію ускладнених форм ГРВІ на 2,3 дня скоротились строки лікування.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Автор особисто проаналізував вітчизняну та іноземну літературу з проблеми, що вивчалася. Автором особисто проводилась оцінка адаптаційних можливостей серцево-судинної системи (ССС) за показниками електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіографії (ЕХО-КГ), шифрування кардіоінтервалограм (КІГ) з визначенням вихідного вегетативного тонусу (ВВТ), вегетативної реактивності (ВР), оцінювався функціональний стан нервової системи за В.Я. Уманським, визначались характерологічні особливості особистості “здорових” та хворих з різними формами ГРВІ дітей, оцінка ефективності застосування комплексу терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена на міжкафедральній нараді співробітників кафедр дитячих хвороб № 2, пропедевтики дитячих хвороб, а також кафедри гігієни Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Матеріали дисертації повідомлені на ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю заслуженого працівника вищої школи України, д-ра мед. наук проф. Завгороднього Л.Г. (Донецьк, 1994); на конференції молодих вчених та спеціалістів Донецького медичного універсистету “Актуальні проблеми медицини Донбасу” (Донецьк, 1996); на V конгресі кардіологів України (Київ, 1997).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 статті у центральних журналах, 11 статей у збірниках наукових праць, 4 тези доповідей на конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 226 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, закінчення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що включає 271 джерело україно- та російськомовних авторів і 93 роботи зарубіжних авторів на 50 сторінках. Робота ілюстрована 45 таблицями та 10 малюнками, 1 випискою із історії хвороби хворого, над яким велись спостереження, що складає 40 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань обстежено 153 дитини у віці 7-14 років, мешканців промислового регіону Донбасу (м.м. Донецьк і Зугрес). 117 дітей хворіли на ГРВІ, а 36 дітей не хворіли ГРВІ і були віднесені до I контрольної групи (“здорові” діти). У 22 дітей була неускладнена форма ГРВІ, а у 95 дітей - ускладнені форми ГРВІ (у 33 - гострий бронхіт, у 62 - пневмонія). Хлопчиків було 82, дівчаток - 71. 36 дітей без проявів ГРВІ, які мали хронічні осередки інфекції з тією ж частотою, що й основна група дітей з ГРВІ, склали групу порівняння.

Усім “здоровим” та хворим дітям проводилось загальноприйняте клініко-лабораторне дослідження, оцінювались адаптаційні можливості системи кровообігу, стан вегетативної адаптації ССС, функціональний стан вегетативної нервової системи (ВНС) та центральної нервової системи (ЦНС). У всіх обстежених дітей вивчені характерологічні особливості особистості за методикою Айзенка, модифікованої для дитячого віку (Гутман Б.В., 1993). Для визначення функціонального стану ССС усім дітям, крім визначення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, розраховувались показники гемодинаміки, рівень систолічного та діастолічного тиску в легеневій артерії за С.А. Душаніним (1988); проводилась ЕКГ з фазовим аналізом електричного циклу серця за М.К. Осколковою (1988), І.М. Воронцовим і І.А. Кельмансоном (1988), Н.В. Дмитрієвою (1989), ЕХО-КГ. Адаптаційні можливості системи кровообігу оцінювалися згідно з даними проби з дозованим фізичним навантаженням за Шалковим № 6 і за допомогою номограми з розрахунком показника r за А.В. Аболенською (1993).

Для оцінки вегетативної адаптації ССС використовувались дані ЕКГ, КІГ, таблиці О.М. Вейна, адаптовані до дитячого віку, з визначенням ВВТ, ВР, вегетативного забезпечення діяльності (ВЗД). Стан вегетативної адаптації оцінювався також шляхом комплексного аналізу показників КІГ за Г.С. Мельниковою (1989) з розрахунком показника рівня функціонування (РФ) ВНС за Н.Б. Куприненко (1995). Функціональний стан ВНС і ЦНС визначали експрес-методом за В.Я. Уманським (1993) з визначенням часу сенсомоторної реакції (ЧСР), швидкості переробки інформації (ШПІ), електричного опору шкіри (ЕОШ).

Статистична обробка результатів дослідження проводилась за загальноприйнятим методом середніх величин з оцінкою достовірності відхилень за критерієм Ст'юдента. Крім того, проводився кореляційний аналіз зв'язку показників, які вивчалися, з розрахунком коефіцієнта кореляції r. Математичні розрахунки виконані на персональній ЕОМ IBM-PC/AT.

Результати дослідження та їх обговорення. Проживання у великому промисловому регіоні з антропогенним забрудненням навколишнього середовища значно впливало на стан здоров'я дітей. Екологічне обтяження впливає вже на внутрішньоутробний розвиток дітей, погіршуючи перебіг пренатального, антенатального й інтранатального періодів, патологічний перебіг яких виявлено у 80,39±3,23% дітей. Група дітей, які часто і тривало хворіють, склала 60,78±3,94%, що вище, ніж в середньому по Україні. Хронічні осередки інфекції сформувались у 73,86±3,55% дітей. У 36,60±3,90% дітей відмічались алергічні реакції, які у 15,69±2,96% трансформувались в алергічні захворювання. В обстежених дітей часто відмічались такі характерологічні особливості особистості як інтраверсія (37,91±3,92%), високий рівень нейротизму (37,25±3,90%), високий рівень тривожності (45,75±4,03%). У третини обстежених дітей при постійному антропогенному забрудненні формувалась толерантність органів кровотворення на дію мінімальних або помірних доз токсикантів, яка проявлялася в мінімальній реакції з боку білої крові при виникненні ускладнених форм ГРВІ.

Вплив токсикантів на дітей в регіонах з антропогенним забрудненням призводить до порушень вегетативної адаптації ССС. У таких дітей часто зустрічались ваготонія (45,10±4,02%) і дистонія (20,92±3,29%), при низькій частоті - евтонії. В результаті комплексного аналізу показників КІГ у 61,12±8,43% дітей адаптація була порушена, переважно у вигляді напруження (33,33±7,84%) і виснаження (25,00±7,22%) адаптації.

Адаптаційні можливості ССС були порушені у 41,67±8,22% дітей. У 36,11±8,01% дітей реєструвався незадовільний або поганий показник якості реакції (ПЯР) Б.Н. Кушелєвського. Тип реакції ССС на навантаження був порушений у 27,78±7,48% дітей. У 30,00±8,51% дітей за даними ЕХО-КГ відзначались порушення функціонального стану міокарда. Переважало зниження скоротливої спроможності міокарда. Антропогенне забруднення атмосферного повітря, яке спричиняє рефлекторну спазму гладкої мускулатури дихальних шляхів, призводить до погіршення показників зовнішнього дихання і змінює тиск у легеневій артерії. Нормальний рівень систолічного та діастолічного тиску в легеневій артерії мали тільки 41,46±8,23% дітей незалежно від ВВТ.

Показники гемодинаміки у дітей, мешканців великого промислового регіону, були змінені. Дані наведені в табл. 1. Підвищувались хвилинний об'єм (ХО), систолічний об'єм (СО), знижувались загальний периферичний опір судин (ЗПОС), “подвійний добуток” (ПД). Найбільш значні порушення гемодинаміки відмічались у симпатикотоніків з підвищенням ХО і зниженням кінцево-систолічного об'єму (КСО). У ваготоніків кровообіг виявлявся найбільш ефективним з мінімальними значеннями ПД та коефіцієнту ефективності кровообігу (КЕК). Але при ваготонії знижувались кінцево-систолічний розмір (КСР) і КСО. Погіршення адаптаційних можливостей ССС проявлялось і змінами фазової структури електричного циклу серця. У 25,00±7,22% дітей фаза припинення збудження була триваліша за фазу збудження, і тільки у 22,22±6,90% дітей виявлено оптимальний стан міокарда. Найзначніші відхилення в електрофізіологічному стані міокарда відмічались у симпатикотоніків.

ВР і ВЗД також були порушені. 58,33±8,23% дітей, мешканців великого промислового регіону, мали порушення ВР переважно у вигляді гіперсимпатикотонії. Показник ВР (ІН2/ІН1) був підвищений у них до 2,73±0,29 ум. од.. У ваготоніків та евтоніків переважала гіперсимпатикотонія, у симпатикотоніків - асимпатикотонія. Гіперсимпатикотонічна спрямованість ВР, що властива дітям великого промислового регіону, пов'язана з підвищенням у них тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

Таблиця 1

Показники функціонального стану серцево-судинної системи, ВНС і ЦНС у хворих на ГРВІ дітей

Порушення ВЗД у вигляді недостатнього забезпечення з переважанням гіпердіастолічного варіанта кліноортостатичної проби (КОП) відзначались у 47,23±8,32% дітей. ВЗД порушувалось переважно у ваготоніків (66,66±12,17% дітей). Порушення ВР і ВЗД супроводжувались підвищенням РФ ВНС. Навіть у “здорових” дітей функціонування ВНС відбувалось на підвищеному неадекватному рівні: показник РФ ВНС дорівнював 147,07±22,22 ум. од.. Найменш адекватним РФ ВНС був при симпатикотонії. РФ ВНС у ваготоніків порівняно з евтоніками був помірно підвищений.

У дітей, мешканців великого промислового регіону, погіршувався не тільки РФ ВНС, але й функціональний стан ЦНС. Антропогенне забруднення навколишнього середовища є причиною напруження ЦНС і ВНС навіть у “здорових” дітей, більше половини яких (63,89±8,01%) мали несприятливі функціональні стани організму за В.Я. Уманським.

Внаслідок виникнення ГРВІ адаптаційні можливості ССС і вегетативної адаптації системи кровообігу погіршувались. Клінічні прояви різних форм ГРВІ у дітей, мешканців великого промислового регіону, відповідали даним літератури. Порушення адаптації ССС у хворих з гострим бронхітом та пневмонією не відрізнялись, тому діти з гострим бронхітом та пневмонією розглядались як одна група хворих з ускладненими формами ГРВІ. В гострий період ГРВІ відмічалось підвищення активності симпатичного відділу ВНС з підвищенням систолічного та діастолічного АТ, тахікардією, підвищенням вегетативного індексу (ВІ) Кердо, індексу хвилинного об'єму крові (QVm), змінами показників гемодинаміки, КІГ, ЕХО-КГ. На ЕКГ виявлялись низький зубець ТV5, прискорення атріовентрикулярної провідності. Особливістю вегетативної регуляції ССС у хворих дітей, мешканців великого промислового регіону, є підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС, що проявлялось зниженням систолічного та діастолічного АТ, брадикардією, дихальною аритмією. На ЕКГ у таких дітей знижується амплітуда зубця РIII, сегмент ST зміщується вище ізолінії, підвищується зубець ТV5. Ці зміни реєструються навіть у гострий період хвороби. Такі зміни можна трактувати як прояв вегетативної дисфункції, що виявлялось у 50,00±10,66% дітей з неускладненою формою ГРВІ та у 62,11±4,98% дітей з ускладненими формами ГРВІ. За даними комплексного аналізу показників КІГ у хворих дітей, особливо при ускладнених формах ГРВІ, адаптація організму виразно погіршувалась (83,16±3,85% дітей (р<0,01)) з наростанням частоти стану напруження (58,95±5,05%) і появою зриву адаптації (9,47±2,94%). Гірші адаптаційні можливості були у симпатикотоніків.

Розвиток ускладнень ГРВІ ще більше погіршував стан адаптаційних можливостей ССС. Максимальні відхилення мали діти з симпатикотонією. 76,00±6,04% дітей (р<0,001) мали порушення адаптації системи кровообігу, при цьому в стадії виснаження знаходились 34,00±6,70% дітей (р<0,05). Порушення адаптації ССС до фізичного навантаження зростали. Незадовільний або поганий ПЯР був у 64,29±12,81% ваготоніків та у 60,00±6,93% симпатикотоніків, порушення типу реакції системи кровообігу під час фізичного навантаження - у 60,00±6,93% симпатикотоніків (р<0,01).

Зміни тиску у легеневій артерії при виникненні ГРВІ мали більше половини дітей. При неускладненій формі ГРВІ мала місце тенденція до підвищення систолічного та діастолічного тиску у легеневій артерії з максимальним рівнем систолічного (22,45±1,65 мм рт. ст. (р<0,01)) і діастолічного тиску (8,18±0,55 мм рт. ст. (р<0,05)). Підвищення тиску було значнішим у симпатикотоніків. Внаслідок розвитку ускладнень ГРВІ частіше зустрічалось зниження систолічного та діастолічного тиску у легеневій артерії із зниженням систолічного та діастолічного тиску до 19,71±0,67 мм рт. ст. (р<0,05) і 7,60±0,26 мм рт. ст. (р<0,1) відповідно. Значнішим зниження тиску було у ваготоніків.

Внаслідок виникнення ГРВІ кровообіг відбувався неефективно, особливо у симпатикотоніків з підвищенням ПД, КЕК, ХО. У ваготоніків гемодинамічні зрушення були менш значними, кровообіг у них залишався ефективним із значеннями ПД і КЕК у межах норми. Проте при ваготонії відзначалось значне підвищення кінцево-діастолічного розміру (КДР), кінцево-діастолічного об'єму (КДО), ударного об'єму (УО). Виникнення ГРВІ практично не впливало на частоту порушення скоротливої спроможності міокарда, показники КДР, КДО, КСР, КСО. Але ХО та УО під час ГРВІ були достовірно вищі, ніж у дітей групи порівняння.

Під час кореляційного аналізу зв'язку показників гемодинаміки, які були отримані при ЕХО-КГ і непрямим “безкровним” засобом, був виявлений прямий достовірний кореляційний зв'язок (р<0,001). Тому для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи у випадку відсутності сучасної апаратури можна використовувати розрахунковий засіб.

Фазова структура електричного циклу серця у хворих дітей, особливо з ускладненими формами ГРВІ, порушувалась. Збільшувалась частота дітей, які мали переважання фази припинення збудження (41,05±5,05%), стан функціональної напруги міокарда (63,64±10,23%), порушення серцевої діяльності (50,52±5,13%). Порушення окремих показників фазової структури відображали несприятливий перебіг обмінних процесів у міокарді у хворих дітей (підвищення показників QT/TQ, QT/PT, зниження ТР/РТ).

Порушення ВР мали 86,32±3,56% дітей з ускладненими формами ГРВІ (р<0,001) при підвищенні показника ВР до 4,80±0,45 ум. од. (р<0,01). Максимальні порушення ВР і гіперсимпатикотонія були при евтонії та ваготонії: показник ВР дорівнював 6,15±0,89 ум. од. (р<0,01) і 5,39±1,06 ум. од. (р<0,2) відповідно. Найзначніші зміни гемодинаміки виявлені при асимпатикотонічній ВР у вигляді зниження КДР, КСР, КДО, КСО, ХО. Порушення ВЗД відмічались у 75,79±4,38% хворих з ускладненими формами ГРВІ (р<0,05). Переважало недостатнє забезпечення з гіпердіастолічним варіантом КОП (55,79±5,09% дітей (р<0,05)), з'являлись симпатикоастенічний та асимпатикотонічний варіанти. Надмірне забезпечення з гіперсимпатикотонічним варіантом КОП реєструвалось у 11,58±3,33% хворих (р<0,3) із значним підвищенням КСР, КСО, УО, ХО. Порушення ВЗД при виникненні ГРВІ зустрічались частіше у дітей з різним ВВТ, але най-значніші вони були у ваготоніків (78,57±10,97%) і симпатикотоніків (88,00±5,86%). РФ ВНС у хворих дітей, особливо при ускладнених формах ГРВІ, значно погіршувався з підвищенням показника РФ ВНС до 387,53±38,26 ум. од. (р<0,001). Найменш адекватним РФ ВНС був при симпатикотонії: показник РФ ВНС дорівнював 513,66±77,63 ум. од. (р<0,1).

Кореляційний аналіз зв'язків між рівнями функціонування ССС і ВНС і показниками гемодинаміки, фазової структури електричного циклу серця, КІГ, рівнем систолічного тиску в легеневій артерії показав, що показники ХО, ПД, КЕК, QT/TQ, TP/PT можуть бути використані для оцінки РФ ССС, а показники КІГ (ІН, ІВР, ПАПР), ПД, КЕК, QVm - для оцінки РФ ВНС у дітей з ускладненими формами ГРВІ.

Внаслідок виникнення ГРВІ, особливо ускладнених форм, погіршувався функціональний стан ЦНС, наростала питома вага дітей з несприятливими функціональними станами організму за В.Я. Уманським до 81,05±4,02% (р<0,05). При цьому збільшувався ЧСР, знижувались ШПІ та ЕОШ, зменшувався ступінь зміни цих показників після фізичного навантаження. Особливо значними були ці зрушення у симпатикотоніків.

На стан адаптаційних можливостей ССС при захворюванні на ГРВІ деякою мірою впливали характерологічні особливості особистості. Кращі адаптаційні можливості системи кровообігу демонстрували екстраверти та емоційно стійкі діти. За фазовим аналізом електричного циклу серця кращий стан обмінних процесів у міокарді відзначався в інтравертів та дітей з низьким рівнем тривожності.

Таким чином, проживання дітей у великому промисловому регіоні призводило до змін вегетативної адаптації, підвищеного неадекватного рівня функціонування ВНС і ССС, що погіршує функціональний стан цих систем. Внаслідок виникнення ГРВІ, особливо ускладнених форм, рівень функціонування ВНС та ССС ставав надто неадекватним з погіршенням функціонального стану цих систем, що проявлялось у вигляді дистонії з підвищенням тонусу парасимпатичного відділу ВНС на фоні значної симпатикотонії в гострий період захворювання.

Отримані дані підтверджують стадійність функціональних порушень ВНС та ССС при антропогенному забрудненні навколишнього середовища, коли виникає зниження функціональних резервів ССС на фоні підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС. Під час ГРВІ регуляторні системи організму переходять у стан стресу, що проявляється підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС. У дітей з вихідним адаптивно високим тонусом парасимпатичного відділу ВНС в гострий період ГРВІ реакції “екстреної” адаптації обмежені, що погіршує перебіг хвороби і порушує процеси реконвалесценції. До моменту виписки із стаціонару нормалізація вегетативної адаптації ССС не наставала навіть при неускладненій формі ГРВІ, а при ускладнених формах ГРВІ виявлені найзначніші та найстійкіші порушення.

Отже, організм дітей, мешканців великого промислового регіону, знаходиться у стані хронічного стресу, який проявляється порушеннями вегетативної адаптації у вигляді дистонічних змін. Ці зміни посилюються під час ГРВІ, особливо ускладнених форм. Тому до комплексу терапії дітей з різними формами ГРВІ, мешканців несприятливого екологічного регіону, необхідно включати засоби, які усувають дистонічні зміни і поліпшують вегетативну адаптацію.

Для корекції виявлених порушень вегетативної адаптації використовувався адаптоген женьшень. У 50 дітей з ускладненими формами ГРВІ (основна група) до комплексу терапії була включена настоянка женьшеня. 45 дітей отримували традиційну терапію і були II контрольною групою. Вживання адаптогену у дітей з ускладненими формами ГРВІ було ефективним. Включення адаптогену не впливало на тривалість основних клінічних проявів ускладнених форм ГРВІ, але зменшувало прояви астено-невротичного синдрому та прискорювало відновний період. Про це свідчила більш рання (на 2-5 днів) позитивна динаміка із зникненням головного болю, слабкості, нездужання, з поліпшенням апетиту. Внаслідок вживання женьшеня на 2,28 днів скорочувалось перебування у стаціонарі. Функціональний стан та адаптаційні можливості ССС під час застосування адаптогену поліпшувались. Це проявлялось нормалізацією діастолічного артеріального тиску, серцевого ритму, показників ЕКГ, фазового аналізу електричного циклу серця, оптимізацією показників гемодинаміки. Дані наведені в табл. 2. У 84,00±5,18% дітей, які отримували адаптоген, до 10-14 дня перебування у стаціонарі відмічався оптимальний стан адаптаційних можливостей ССС (в контролі 51,11±7,45% дітей (р<0,001)).

Поліпшення функціонального стану ССС частково було пов'язано з нормалізацією вегетативної регуляції системи кровообігу. Вживання адаптогену сприяє зменшенню проявів дистонії із зниженням активності симпатичного відділу і підвищенням активності парасимпатичного відділу ВНС, що відображалось на показниках КІГ, ВІ, QVm. Серед дітей, які отримували женьшень, частіше реєструвалась евтонія (64,00±6,79%, у контролі - 31,11±6,90% (р<0,01)), рідше - симпатикотонія (8,00±3,84%, у контролі - 42,22±7,36% (р<0,001)). РФ ВНС ставав більш адекватним із зниженням показника РФ ВНС до 120,34±18,29 ум. од. (в контролі - 349,26±35,34 ум. од. (р<0,001)). У 56,00±7,02% дітей вживання адаптогену призводило до нормалізації ВР (в контролі - 15,56±5,47% дітей (р<0,001)), у 62,00±6,86% дітей основної групи нормалізувалось ВЗД (в контролі - 20,00±5,96% дітей (р<0,001)). Поліпшувалась адаптація не тільки ВНС, але й ЦНС. При цьому у 60,00±6,93% дітей, які отримували адаптоген, до 10-14 дня перебування в стаціонарі відмічались сприятливі стани організму за В.Я. Уманським (в контролі - 42,22±7,36% дітей (р<0,1)) з поліпшенням окремих фізіологічних показників нервової системи (скорочення ЧСР, збільшення ШПІ, значніші зміни цих показників після фізичного навантаження).

Проте застосування женьшеня протягом 10-14 днів мало впливало на реакцію ССС при фізичному навантаженні. Вживання адаптогену до 4 тижнів призводило до нормалізації цих показників. Позитивний ефект застосування адаптогену зберігався і через 3-6 місяців. У дітей, які отримували адаптоген, поліпшувалась адаптація до фізичного навантаження з оптимізацією ПЯР у 78,57±7,75% дітей (в контролі - 60,87±10,18% дітей (р<0,2)), типів реакції ССС на навантаження у 82,14±7,26% дітей (в контролі - 65,22±9,95% дітей (р<0,2)). Вживання адаптогену призводило до оптимізації рівня функціонування системи кровообігу з більш значним зниженням показника r до 8,80±1,26 ум. од. у спокої та 22,14±2,47 ум. од. під час фізичного навантаження (в контролі - 13,21±1,61 ум. од. (р<0,05) і 35,00±3,52 ум. од. (р<0,01) відповідно). Під час комплексного оцінювання сполучуваності змін показників КІГ за Г.В. Мельниковою оптимальний стан адаптації був у 71,43±8,54% дітей, які отримували адаптоген (в контролі - 26,09±9,15% дітей (р<0,01)). Побічних проявів під час вживання настоянки женьшеня не відмічено.

Таблиця 2

Показники функціонального стану серцево-судинної системи, ВНС і ЦНС у хворих на ГРВІ на 10-14 день перебування в стаціонарі