Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок

Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок

Вміст металів у довкіллі – повітрі, воді, харчовій сировині та продуктах харчування місцевого виробництва. Стан репродуктивної функції жінок за показниками частоти ускладнень вагітності, пологів, неонатального періоду, природжених вад новонароджених.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	21.11.2013
Размер файла	57,4 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

Український науковий гігієнічний центр МОЗ України

14.02.01- Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок

Білецька Елеонора Миколаївна

Дніпропетровськ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий консультант - доктор медичних наук, професор

ПАРАНЬКО МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри гігієни та екології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор БАРДОВ ВАСИЛЬ ГАВРИЛОВИЧ, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, завідувач кафедрою;

доктор медичних наук ТИМЧЕНКО ОЛЬГА ІВАНІВНА, Український науковий центр медичної генетики МОЗ і НАН України, завідувачка лабораторією;

доктор медичних наук, академік АМН України, член - кор. НАН України, професор ТРАХТЕНБЕРГ ІСАК МИХАЙЛОВИЧ, Інститут медицини праці АМН України, завідувач лабораторією.

Провідна установа - Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупіка МОЗ України, кафедра загальної та комунальної гігієни, МОЗ України, м.Київ.

Захист відбудеться " 15 " жовтня 1999р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.604.01 Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України (253660, м.Київ-94, вул. Попудренка, 50).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України (м.Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий " 14 " вересня 1999р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ___________ Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Проблема “додаткового” до природного фону надходження металів у середовище існування людини; особливо у промислових регіонах, повязана з науково-технічним прогресом, що потребує постійного залучення в технологічну переробку природних ресурсів. Процеси видобування, збагачення та переробки різноманітних корисних копалин, виплавка чавуну та сталі, коксохімічні, машинобудівні та хімічні підприємства, численні види транспорту та багато інших є джерелами викидів у довкілля. Ці викиди в атмосферу, водоймища, грунт збільшують вміст металів у навколишньому середовищі (Р.Д.Габович, Л.С.Припутина, 1987; .А.Деркачев, 1992; Н.М.Паранько и соавт., 1981; Н.М.Паранько, .Н.Белицкая, 1995; Б.А.Ревич, 1992; А.М.Сердюк, 1995; И.М.Трахтенберг и соавт., 1991, 1994, 1995; Р.С.Гильденскиольд и соавт., 1992; В.Маршалл, 1989; К.Рейли, 1985; Body Peter E., 1991 та ін.). Метали з продуктами харчування, водою і повітрям можуть надходити в організм, забруднюючи внутрішнє середовище людини.

Метали - особливі речовини, їм притаманні специфічні властивості, а саме: це природні сполуки, але їх розповсюдженість тісно пов'язана з діяльністю суспільства; це речовини подвійного біологічного значення в залежності від кількості - біотики та абіотики для людини; важкі метали накопичуються та депонуються в організмі, у зв'язку з чим більшість з них мають тривалий час біологічного напіввиведення і віддалені наслідки для людини. Метали входять у структуру клітин, ферментів, гормонів, беруть участь у функціональних процесах діяльності нервової, серцево-судинної, імунної та інших систем організму.

У зв'язку із вищезазначеним збільшене або недостатнє надходження металів в організм може бути чинником розвитку функціональних порушень та захворювань населення (А.А.Динерман, 1980; А.П.Авцн и соавт., 1991; В.И.Смоляр, 1989; И.М.Трахтенберг и соавт., 1994; Schauzer G.N., 1984; E.G.Underwood, 1977).

Так, у США з 1989 року упроваджена система обов'язкового біомоніторингу свинцю у крові вагітних та дітей, а з 1991 року почалася реалізація 20-річного стратегічного плану ліквідації свинцевої інтоксикації дітей, яка починається ще у пренатальному періоді через материнську кров та проявляється у 2-річних дітей у вигляді затримки розумового розвитку та інших порушень (Mushak Paul, 1989; Perrota D.M., 1992).

Із усього різноманіття фізіологічної значущості металів особливе місце посідає їх вплив на генеративну функцію людини, яка не тільки дуже складна та щільно пов'язана з іншими системами, але є однією з найбільш чутливих функцій організму. Вплив важких металів (ВМ) на репродуктивну функцію людини здійснюється на всіх її етапах: вагітність - пологи - нео- та постнатальний період розвитку дитини і залежить від чинника, його концентрації - дози, критичного періоду вагітності та ін. (.К.Айламазян, 1990; И.Р.Бариляк и соавт., 1989; А.А.Динерман, 1980; А.П.Дбан, 1970; О.В.Люлько, В.П.Стусь, 1996; В.Г.Надеенко и соавт., 1991; Bond M.B. et al., 1985; Baghurst P.T., 1991; Crocetti A.F. et al., 1990; Goyer R.A., 1990; Sager P.R. et al., 1986; Winstel C., 1992).

Таким чином проблема розповсюдження ВМ у довкіллі у зв'язку з їх несприятливим впливом на організм та особливо на досить чутливу до них репродуктивну систему є актуальною. Насамперед це стосується регіонів підвищеного техногенного забруднення, до яких належать і Придніпровський регіон.

Разом з тим, не всі напрямки цієї проблеми для нашої країни вивчені в достатньому обсязі. Комплексне надходження ВМ до організму у кожному регіоні має свої природні та антропогенні особливості, між тим ці питання обгрунтовані тільки для деяких областей України.

Систематичному дослідженню та контролю підлягає тільки обмежена кількість металів-ксенобіотиків. Результати аналізуються по відношенню до їх ГДК без урахування фізіологічної потреби людини до деяких з них, наприклад, міді, цинку та ін.

Існують розбіжності вмісту ВМ в об'єктах довкілля за даними різних авторів, пов'язані в більшості випадків із застосуванням методів різної чутливості.

Важливим також є не тільки гігієнічна оцінка ВМ у об'єктах довкілля, але і обгрунтування пріоритетних забрудників серед них для тих чи інших регіонів.

Слід зазначити, що недостатньо вивчене накопичення ВМ у тканинах, органах і біологічних рідинах організму людини. Між тим показники біомоніторингу свідчать про дійсне накопичення металів в організмі і більш показове у порівнянні із зовнішньою експозицією у навколишньому середовищі (И.М.Трахтенберг и соавт., 1991; Griffith J. et al., 1989; Foa V., 1990). Особливо це стосується найбільш вразливих верств населення - вагітних, немовлят, що пов'язано із тропністю ВМ до репродуктивної системи та небезпекою можливого трансплацентарного проникнення до плоду.

Існують численні докази гонадотропної, тератогенної дії ВМ, але це переважно експериментальні дані (С.Б.Баграмян, 1975; В.В.Габучян, 1986; А.А.Динерман, 1980; В.И.Казачков, 1989; Н.Н.Литвинов и соавт., 1988; Mas A. et al., 1985; Bhattacharyya Maryka H., 1983; Sowa Boguslaw et al., 1985). Епідеміологічні спостереження на популяційному рівні поодинокі і стосуються в основному окремих захворювань (В.И.Агарков и соавт., 1991; В.Г.Надеенко и соавт., 1991; А.М.Сердюк та співавт., 1995; О.И.Тимченко и соавт., 1995; С.Табакова, 1987).

Необхідна також розробка і впровадження системи профілактичних заходів технологічного, санітарно-гігієнічного та лікувально-профілактичного характеру щодо запобігання негативному впливу ВМ на людину та оточуюче середовище.

Метою досліджень є розробка наукових основ профілактики репродуктивних порушень критичних груп населення (вагітні, породіллі, новонароджені), обумовлених надходженням важких металів з обєктів навколишнього середовища.

Для досягнення мети вважали доцільним вирішення таких завдань:

- дослідити та оцінити вміст металів у об'єктах довкілля - повітрі, воді, харчовій сировині та продуктах харчування місцевого виробництва;

обгрунтувати сумарне добове надходження ВМ в організм аерогенним, водним та харчовим шляхами;

визначити вміст ВМ у біологічних субстратах критичних груп населення - вагітних, породіль, новонароджених;

оцінити стан репродуктивної функції жінок за показниками частоти ускладнень вагітності, пологів, неонатального періоду, антропометричних даних, рівня життєздатності і природжених вад розвитку новонароджених;

виявити можливий звязок між репродуктивними порушеннями, патологією новонароджених і вмістом ВМ у довкіллі та внутрішньому середовищі шляхом множинного кореляційно-регресійного математичного аналізу; важкий метал навколишній репродуктивний

обгрунтувати профілактичні засоби по запобіганню розвитку репродуктивних порушень у жінок та зниженню патології немовлят, обумовлених впливом важких металів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались на кафедрі гігієни та екології Дніпропетровської державної медичної академії як фрагменти конкурсної держбюджетної НДР МОЗ України (1994-1996 рр., № держреєстрації 0194V012328) та інноваційної держбюджетної НДР МОЗ України (1996 р., №10) у тісному зв'язку з Придніпровським науковим центром та інститутом проблем природовикористання та екології НАН України при організації системи екологічного моніторингу "Придніпров'я" Дніпропетровської області, а також як складова частина науково-практичної роботи з обласною та міськими санітарно-епідеміологічними станціями Дніпропетровської області (1994-1996 рр.).

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті виконаних досліджень, проведених в умовах екологічно забрудненого промислового регіону:

проведені комплексні гігієнічні дослідження вмісту ВМ у різних обєктах навколишнього середовища промислових міст;

вперше обгрунтоване сумарне добове надходження ВМ в організм мешканців промислових міст;

визначений вміст ВМ у біосубстратах матері та її дитини;

розкриті нові ланки механізму надходження, міграції, накопичення та елімінації ВМ в організмі за схемою “мати та її плід”, у тому числі їх трансплацентарний перехід в умовах клінічних досліджень;

вперше виконані епідеміологічні спостереження репродуктивних ускладнень серед практично здорових жінок, які мешкають у промислових містах;

отримані дані щодо впливу ВМ при комплексному їх надходженні в організм та взаємозвязку із ускладненнями репродуктивної системи на всіх її етапах - вагітність, пологи, патологія новонароджених - за допомогою математичних методів моделювання та медичного прогнозування.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі комплексного гігієнічного дослідження розроблені профілактичні засоби запобігання репродуктивним порушенням у жінок та патології немовлят, що мешкають у промислових регіонах, які викладені у методичних рекомендаціях "Профілактика репродуктивних порушень, обумовлених важкими металами довкілля" (Дніпропетровськ, 1997). Результати роботи стали складовою частиною медичного блоку системи екологічного моніторингу "Придніпров'я" Дніпропетровської області. Матеріали роботи упроваджені санітарно-епідеміологічною службою Дніпропетровської області щодо удосконалення контролю важких металів у об'єктах довкілля та при виконанні сумісної науково-практичної роботи. Встановлені значення металів в організмі вагітних та немовлят, статистичні показники ускладнень вагітності, пологів, неонатального періоду та антропометричні дані немовлят рекомендуються у якості регіональних стандартів при їх оцінці у відповідних групах населення даної території. Матеріали по темі дисертації використовуються при викладанні курсу гігієни та екології в Дніпропетровській державній медичній академії.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на I Міжнародному симпозіумі "Гигиена физических факторов окружающей и производственной среды" (16-18 листопада 1993 р.; м.Київ), Українській науково-практичній конференції "Применение математических методов и вычислительной техники в медико-гигиенических исследованиях "Метагигиена - 93" (27-28 травня 1993 р.; м.Київ), науково-практичній конференції "Оздоровление окружающей среды Приднепровского региона" (23 березня 1993 р.; м.Дніпропетровськ), науково-практичній конференції ДДМА, присвяченій 10-річчю аварії на Чорнобильській АЕС (29 квітня 1994р.; м.Дніпропетровськ), підсумковій науковій сесії ДДМА (24 травня 1994р.; м.Дніпропетровськ), міжрегіональному симпозіумі "Экологизация промышленного региона" (22 грудня 1994р.; м.Дніпропетровськ), Європейському семінарі ВООЗ "Практическая оценка проблем состояния окружающей среды" (31 жовтня - 5 листопада 1994р.; м.Київ), Міжнародній науково-практичній конференції "ICSD' 95 - экологические проблемы выживаемости" (4-8 грудня 1995 р.; м.Дніпропетровськ), II та III Міжнародній конференції "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті національних культур" (22-25 травня 1995 р.; 14-16 травня 1996 р.; м.Дніпропетровськ), на виїзному засіданні колегії МОЗ України (15-18 лютого 1995 р.; м.Дніпропетровськ), XIII з'їзді гігієністів України (21-23 травня 1997 р.; м.Харків).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 63 друкованих працях, з яких 17 - у фахових наукових журналах, 12 - у збірниках наукових праць, 34 - у матеріалах і тезах XIII з'їзду гігієністів та інших конференцій, симпозіумів.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 252 сторінках машинопису, із них 180 стор. тексту, і складається із вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, заключення, практичних рекомендацій, висновків і 10 додатків. Бібліографічний показчик містить 334 вітчизняних і зарубіжних джерела. Робота включає 43 таблиці і 17 рисунків.

Особистий внесок здобувача. Автором розроблена система профілактичних заходів щодо запобігання репродуктивним порушенням у жінок та патології у новонароджених, які обумовлені надходженням важких металів із обєктів довкілля в організм. Обгрунтовано сумарне добове надходження цих речовин в організм шляхом гігієнічного дослідження та оцінки в обєктах навколишнього середовища промислового регіону. Проведені епідеміологічні спостереження у когорті практично здорових жінок за показниками репродуктивних ускладнень та патології новонароджених, розроблені антропометричні регіональні показники доношених новонароджених, визначений вміст ВМ у біосубстратах породіль та немовлят. Автором проведене математичне моделювання та прогнозування репродуктивних ускладнень і патології новонароджених із сумарним добовим надходженням металів в організм та їх вмістом у біосубстратах. У спільних опублікованих роботах здобувачу належить більше 75% ідей і розробок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Обєкти, методи та обсяг досліджень. Програма науково-дослідних робіт, виконана за період з 1987 по 1996 роки містила натурні та експериментальні дослідження, по комплексній гігієнічній оцінці вмісту ВМ в обєктах навколишнього середовища та їх впливу на репродуктивне здоровя населення, яке мешкає у промислових містах Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі, які характеризуються наявністю найбільшої кількості підприємств та автотранспорту - забруднювачів довкілля важкими металами.

У атмосферному повітрі досліджувалися такі метали, як свинець, кадмій, нікель, марганець, хром, цинк та мідь. За допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометру ААS-1 фірми Карл Цейс Йси (Німеччина) аналізувалися середньодобові та середньомісячні проби. Режим контролю, відбір проб повітря та визначення в них металів виконували у відповідності до ГОСТу 17.2.3.01-86 "Правила контроля качества воздуха населенных мест". Гігієнічна оцінка вмісту металів виконана згідно із "ПДК загрязняющих веществ в атмосферном воздухе № 3086-84 от 27.08.84".

Для дослідження вмісту ВМ у воді проводився регулярний відбір проб води вододжерел та води питної з водогонів м.Дніпропетровська - по Ломовському та Кайдацькому водозаборам, м.Дніпродзержинська - Аульський водопровід, м.Кривого Рогу - по Карачунівському і Радушанському водозаборам. Проби води відбирались та аналізувались згідно з ГОСТом 2874-82 "Вода питьевая", ГОСТом 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения", СанПиНа № 4630-88 на вміст таких металів, як залізо, марганець, мідь, свинець, кадмій, цинк, хром (три- та шестивалентний), нікель, кобальт, молібден, алюміній за період з 1989 по 1994 рік. Матеріали досліджень оброблені статистично та проаналізовані у напрямках: згідно з ГДК середньорічних концентрацій та їх динаміки за період обстежень, коливанням середньомісячних (середньосезонних) концентрацій.

Визначення ВМ у харчових продуктах виконувалось також згідно із комплексною програмою по контролю ксенобіотиків, яка розроблена та впроваджена обласною СЕС в 1991 році. Контролю підлягали основні продукти харчування, вироблені у місцевому регіоні, такі як: 1) зернові, хлібобулочні та кондитерські вироби; 2) молоко, молочні продукти; 3) м'ясо, м'ясопродукти; 4) риба, рибопродукти; 5) овочі; 6) фрукти; 7) яйця. Проби харчових продуктів та харчової сировини місцевого походження відбирались у відповідності з вимогами нормативного документу “Унифицированне правила отбора проб пищевх продуктов” (№ 2051-79 от21.08.79) та державних стандартів ГОСТ 7269-79, ГОСТ 9792-73, ГОСТ 77020-74, ГОСТ 2689-86, ГОСТ 13928-84, ГОСТ 7631-85, ГОСТ 12569-85, ГОСТ 5667-65, ГОСТ 9404-88, ГОСТ 7194-81, ГОСТ 18430-73 та ін. У харчових продуктах визначались такі метали, як свинець, кадмій, цинк, мідь. Дослідження перелічених речовин виконувалися згідно з існуючими вимогами ГОСТ 26929-86 "Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения токсичных элементов", ГОСТ 26932-86 "Сырье и продукты пищевые. Метод определения свинца", ГОСТ 26933-86 "Сырье и продукты пищевые. Метод определения кадмия", ГОСТ 26934-86 "Сырье и продукты пищевые. Метод определения цинка", ГОСТ 26931-86 "Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди". Поряд із дослідженням вмісту металів традиційним полярографічним методом відібрано та проаналізовано 190 проб продуктів харчування місцевого виробництва м. Дніпропетровська більш чутливим атомно-абсорбційним методом, з використанням спектрофотометру AAS виробництва фірми "Карл Цейс Йена" (Німеччина). Гігієнічна оцінка результатів проводилась згідно з існуючими нормативами МБТ № 5061-89 та СанПиН № 42-123-4089-86.

Для оцінки комплексного впливу ВМ розраховане сумарне добове надходження до організму металів різними шляхами: з водою, повітрям, харчами. Розрахунки виконані згідно з існуючими методичними рекомендаціями “Методические рекомендации по определению реальной нагрузки на человека химических веществ, поступающих с атмосфернм воздухом, водой и пищевми продуктами” (М., 1986) для усередненої жінки 20-30 років, вагою 60 кг.

Для вивчення стану репродуктивної функції жінок промислових міст використовувались статистичні показники репродуктивного здоров'я по первинних статистичних документах форми №111/у, 097/у, 102/у та ін.). Необхідну інформацію викопіювали за спеціальною картою, розробленою разом зі спеціалістами акушер-гінекологами та неонатологами, у яку включені: ускладнення перебігу вагітності, пологів, раннього неонатального періоду, антропометричні показники новонароджених. Розрахунки перинатальної, антенатальної та ранньої неонатальної смертності виконували у відповідності з методичними рекомендаціями “Государственная статистика перинатальной смертности и ее информационное обеспечение” (М., 1988). Аналіз антропометричних даних новонароджених проводили не тільки за абсолютними значеннями, а й за відносними показниками, як більш інформативними: масо-зростовий коефіцієнт та пондераловий індекс (Е.М.Вихляева и соавт., 1990). У епідеміологічних дослідженнях був застосований когортний метод. У залежності від міста постійного проживання жінок сформовані 4 групи, кожна з яких розділена на 2 підгрупи жінок промислового та непромислового районів міст. Групи жінок були однорідні за віком (20-25 років), переважно першороділлі, з професією І-ІІ групи тяжкості праці, обов'язково без профшкідливостей. Жінки не мали обтяженого соматичного анамнезу, спадкових захворювань та шкідливих звичок.

Визначення вмісту металів у біосубстратах виконане у 40 практично здорових жінок та їх 40 немовлят (за схемою "мати та її плід"). Група підібрана однорідною за місцем проживання (м. Дніпропетровськ), віком (20-25 років), сімейним станом, відсутністю у анамнезі матері професійних соматичних хвороб та шкідливих звичок, з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Дослідження вмісту свинцю, кадмію, міді, цинку, хрому, нікелю та заліза виконані у крові, сечі, біляплідній рідині, плаценті, молоці породіль та у пуповинній крові, волоссі, меконії новонароджених. Біосубстрати відбирались в умовах клініки згідно з існуючими правилами добору та доставки біоматеріалів для лабораторних аналізів (“Методические рекомендации для медперсонала клинических исследований”, М., 1988; “Методические рекомендации по исследованию плацент человека”, К., 1985).

Метод визначення - атомно-абсорбційний, який за своїми характеристиками (чутливість, точність, селективність) являється найбільш придатним при дослідженні мікрокількостей металів. Підготовка біосубстратів та визначення в них ВМ здійснювались у відповідності до методичних рекомендацій по спектрохімічному дослідженню ВМ у біологічних матеріалах (М., 1986).

Поряд з оцінкою абсолютних значень вмісту ВМ у біосубстратах, розраховані відносні показники-індекси проникнення металів у рідини (сеча, біляплідні води, молоко) та накопичення їх у депонуючих біосубстратах (плацента, меконій, волосся), які виконані у % по відношенню до їх концентрації у материнській та пуповинній крові (И.В.Саноцкий, В.Н.Фоменко, 1979). Ці індекси дозволили глибше розкрити відповідні ланки механізму міграції та елімінації в організмі.

Для оцінки ступеня інтегрованого та диференційованого впливу ВМ на репродуктивну функцію жінок проведений багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз. Розраховані парний, частинний та множинний коефіцієнти кореляції, побудовані рівняння множинної регресії для моделювання та прогнозування результативних ознак. Усі розрахунки виконувались на ПЕОМ PC/386SX з використанням пакетів прикладних програм статистичної обробки даних “StatGraph”, бібліотеки стандартних програм на Фортрані. Як результативні ознаки розглядались 42 показника ускладнень репродуктивної функції. Факторіальними були концентрації металів у повітрі, воді, харчах, біосубстратах у відповідні періоди вагітності та пологів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Гігієнічна оцінка важких металів в обєктах навколишнього середовища в умовах промислових міст. Спостереження виконані у провідних промислових містах регіону - Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі зі значною кількістю населення та великою його щільністю на одиницю площі (за винятком Кривого Рогу), компактним розташуванням житлової зони у безпосередній близкості до промислових об'єктів, специфічним рельєфом місцевості, який ускладнює розсіювання атмосферних викидів та ін. Результати свідчать, що ВМ визначаються як у повітрі, так і у воді та харчових продуктах місцевого виробництва.

Так, атмосферне повітря містить такі метали, як свинець, кадмій, нікель, мідь, цинк, хром та марганець. Їх середньодобові концентрації значно коливаються, але середньомісячні та середньорічні досить сталі по відношенню одна одної. Гігієнічна оцінка результатів за середньорічними значеннями свідчить, що за період спостереження (1988-1995 рр.) у переважній більшості концентрації ВМ не перевищують відповідних ГДК (№ 3085-84 від 27.08.84), але набагато вищі за фонові (Б.А.Ревич, 1992; Ю.Е.Сает, 1988). Вони відповідають рівням інших промислових міст (Н.Н.Воронцов, 1990; T.M.Roberts, 1974). В окремі періоди спостерігались порушення ГДК за середньорічними величинами для свинцю (0,34мкг/м3), кадмію (0,45 мкг/м3), міді (6,0 мкг/м3) та нікелю (0,14 мкг/м3).

Комплексна гігієнічна оцінка дозволила обгрунтувати пріоритетні метали-забрудники повітря за кратністю перевищення ГДК, класом небезпечності, їх питомою вагою у загальній кількості. Результати свідчать, що пріоритетними металами-забрудниками атмосферного повітря регіону є свинець, нікель, кадмій та мідь, для яких виявлено найбільшу кратність перевищення ГДК (1-6 разів), ці елементи належать до 1-2 класу небезпечності та мають суттєву питому вагу у загальній кількості.

Кожне місто має свої особливості металевого забруднення повітря як у якісному, так і у кількісному відношенні. Так, якщо у м.Дніпропетровську провідними металами є свинець, кадмій та мідь, у Дніпродзержинську це мідь, нікель та свинець, а у Кривому Розі - свинець. Порівняльна гігієнічна оцінка міст між собою свідчить, що до найбільш забруднених металами належить віднести Дніпродзержинськ, а до найменш забруднених - Кривий Ріг, у якому має місце площинний рельєф та дифузність розміщення житлових та промислових районів, що у деякій мірі полегшує розсіювання та зменшує концентрацію забрудників у повітрі, а також переважає гірничовидобувна промисловість.

Досліджені міста відносяться до населенних пунктів підвищеного техногенного навантаження повітря металами, оскільки їх вміст у 5-350 разів перевершує природні значення. Особливо це стосується кадмію, концентрація якого у 60-350 разів вища за фонову (Б.А.Ревич, 1992).

Динаміка багаторічного спостереження свідчить про поступове зниження середньорічних концентрацій металів, що деякою мірою пояснюється загальним спадом виробництва та зниженням викидів в атмосферу. У наших дослідженнях спостерігаються хвилеподібні коливання ВМ на протязі року з підвищенням у травні та серпні, а для міді та цинку - ще і у листопаді. Але відносно середноьорічних значень ці коливання статистично не доказові, що характеризує сталість сезонного забруднення повітря металами.

Ще однією особливістю отриманих результатів є те, що у повітрі обстежених міст, за нашими дослідженнями, має місце підвищена кількість таких газоподібних забрудників, як SO2 та NO2, котрі при одночасній присутності Pb, Ni, Mn, Cu мають ефект біологічної сумації (ГДК №3085-84 та №4256-87). Тобто на тлі періодичних порушень середньорічних концентрації ВМ одночасна їх дія з іншими полютантами поглиблює несприятливий вплив на здоров'я мешкаючого населення.

У воді основних вододжерел в містах Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі постійно реєструються такі метали: мідь, залізо, марганець, хром, свинець, рідше - цинк, нікель, молібден. Їх концентрації відповідають даним, що існують в літературі. Так, вміст хрому у воді вододжерел за даними літератури коливається від 0,01 до 0,001 мг/дм3, у наших дослідженнях - 0,0003-0,0008 мг/дм3, у питній воді 0,0023-0,079 мг/дм3, за нашими даними - 0, 0027-0,005 мг/дм3 (Р.А.Немальцева и соавт, 1969). Вміст міді коливається від 0,2 до 12,5 мкг/дм3, що узгоджується з даними літератури - 1-7 мкг/дм3. У питній воді регіону концентрація цього металу становить 1-83 мкг/дм3 , що вище, ніж за іншими даними (И.Грановский и соавт., 1989), які коливаються від 0,2 до 7,2 мкг/дм3. Отримані результати відповідають також даним літератури про вміст свинцю в природній воді відкритих водоймищ. Так, якщо у водоймищах країн СНД вміст свинцю 0,0005-0,4 мг/дм3 (В.В.Ковальский, 1982; М.Г.Коломийцева, Р.Д.Габович, 1970), то за нашими даними: 0,001-0,098 мг/дм3 у Дніпропетровську, 0,0008-0,003 мг/дм3 у Дніпродзержинську, 0,0003-0,012 мг/дм3 у Кривому Розі.

Усі середньорічні концентрації за 6 років досліджень не перевищували ГДК. Відзначається тенденція до повільного підвищення вмісту міді у вододжерелах м.Дніпропетровська (Ломовський водозабір), міді та хрому у вододжерелах м.Кривого Рогу. У питній водопровідній воді також присутня більшість цих металів, та їх концентрації, як правило, відповідають гігієнічним нормативам ГОСТа 2874-82 "Вода питьевая".

У 1989 році відзначений факт перевищення ГДК середньорічної концентрації кадмію в питній воді м.Дніпропетровська. Слід врахувати, що кадмій належить до IV групи хімічних елементів, які відзначаються за типами створюваного ними навантаження на навколишнє середовище, тобто є елементом з високими концентраціями у випаданні, на фоні яких поширені ділянки з надто високими та терміновими значеннями.

Незважаючи на відповідність води гігієнічним вимогам по кожному елементу, присутність у воді водночас декількох металів навіть на рівні ГДК і в сполученні з іншими речовинами природної води при біологічній сумації, може шкідливо вплинути на організм.

Гігієнічна оцінка вмісту металів у харчовій сировині та продуктах харчування місцевого виробництва свідчить, що в них визначаються свинець, кадмій, мідь та цинк (табл.2). Їх кількісні характеристики залежать, у першу чергу, від виду продукту харчування та його походження, а також міста спостереження. Так, середня концентрація свинцю у досліджених продуктах становить 0,0056-0,088 мг/кг, що нижче гранично допустимих згідно з СанПиН 42-123-4089-96. У тваринних продуктах вона становить 0,02-0,07 мг/кг, що збігається з даними інших авторів - 0,01-0,21 мг/кг (Р.Д.Габович, Л.С.Припутина, 1987; А.П.Авцн и соавт., 1991; К.Рейли, 1985). Зернові, хлібобулочні та інші рослинні продукти у наших дослідженнях містять меншу кількість цього елементу 0,018-0,028 мг/кг, які аналогічні іншим результатам (Т.И. Григорьева и соавт., 1978; Г.Н.Соколова и соавт., 1989; М.Г.Ярцева, 1973). Найбільша кількість свинцю виявлена в продуктах харчування Кривого Рогу і становить 0,04-0,08 мг/кг, що вище фонової.

Кадмій як ксенобіотик міститься в усіх групах досліджених продуктів у кількості від 0,46 до 12 мкг/кг по середніх значеннях та 6-7 мкг/кг по максимальних, що нижче гранично допустимих концентрацій. Отримані дані збігаються з даними літератури, які коливаються від 2 до 95 мкг/кг у рослинних продуктах (Р.Д.Габович, А.И.Селюченко, 1990; Lenzi E., 1990), 6-90 мкг/кг - у м'ясі та 30-60 мкг/кг - у рибі (Kladssen C.D. et al., 1986). Звертає на себе увагу те, що рослинні продукти та риба у найбільшій кількості забруднені цим ксенобіотиком, особливо це стосується м.Дніпродзержинська. В умовах цього міста

Таблиця 2

Вміст металів у основних групах продуктів харчування та харчової сировини м. Дніпропетровська ( M )

Групи харчових продуктів

Метали, концентрації ( мг/кг ); кількість проб

свинець

Кадмій

Мідь

Цинк

Зернові та хлібобулочні вироби

ГДК

0,0280,086 137

0,3 - 0,5

0,00970,016 137

0,05 - 0,1

1,161,22 136

5 - 10

2,62,5 136

2,5 - 50,0

Молоко та молочні продукти

ГДК

0,00560,01 218

0,05 - 0,1

0,00120,0013 230

0,02 - 0,03

0,240,24 117

1,0

1,00,9 114

4,0 - 5,0

М'ясо та м'ясопродукти

ГДК

0,020,037 130

0,5

0,0030,003 129

0,05

0,540,4 127

5,0

6,75,1 124

70,0

Риба прісноводна

ГДК

0,070,035 56

1,0

0,0090,0018 67

0,2

0,750,4 67

10,0

3,52,3 67

40,0

Овочі, фрукти

ГДК

0,0180,038 142

0,4 - 0,5

0,0080,015 140

0,03

0,750,6 138

5,0

1,51,4 138

10,0

Яйця

ГДК

0,0250,035 25

0,3

0,0030,0015 25

0,01

0,440,3 25

3,0

2,61,9 24

50,0

Примітка. ГДК - СанПиН 42-123-4089-86 "ПДК тяжёлых металлов и мышьяка в производственном сырье и пищевых продуктах”

продукти тваринного походження, такі, як м'ясо та м'ясопродукти, практично кадмієм не забруднені, його кількість становить тут 0,46 мкг/кг.

Отже, харчові продукти промислових міст містять метали-ксенобіотики у концентраціях, не перевищуючих ГДК, та відповідають значенням, отриманим у інших регіонах з переважанням свинцю у продуктах тваринного, а кадмію - рослинного походження.

Аналіз мікроелементного складу досліджених продуктів свідчить про їх відповідність існуючим гігієнічним нормативам. Концентрація міді коливається від 0,13 до 1,8 мг/кг для рослинних продуктів, але вона знаходиться на нижчих рівнях біологічної норми, для яких, за даними (И.Н.Цветкова, 1969), вона становить 0,8-10 мг/кг. Продукти тваринного походження містять 0,13-1,3 мг/кг міді, що відповідає умовам нормальних геохімічних провінцій, де визначається 0,7-1 мг/кг цього металу (.В.Гусев, 1974). Цинк як мікроелемент визначається в усіх аналізованих продуктах харчування, але з відмінними від міді особливостями. Так, рослинні продукти містять 1,5-7,8 мг/кг його, що значно нижче не тільки ГДК, а й біологічної норми, яка становить 5-10 мг/кг (Р.Цанев, И.Петров, 1983; J.J.Christenses et al., 1976). Слід наголосити, що термічна обробка рослинних продуктів знижує в них кількість цинку на 30-70%. Низький вміст цинку спостерігається у Дніпропетровську, що є надзвичайно несприятливим. Тваринні продукти вміщують цинку від 1 (молоко) до 6,7 (м'ясо) мг/кг, що значно менше ГДК та біологічних значень для них. Останні становлять 2-6 мг/кг для молока та 15-40 мг/кг для риби, м'яса та яєць (К.Рейли, 1985; A.J.Ober et al., 1984). Виняток складає достатній вміст цинку у м'ясі м.Кривого Рогу, який дорівнює 14,2 мг/кг.

Таким чином, у продуктах місцевого виробництва Дніпропетровської області вміст міді відповідає нормативам та нормам, а цинку - значно її нижчий. Особливо несприятиве становище у цьому відношенні має місце у м.Дніпропетровську. Ці результати викликають серйозне занепокоєння, оскільки можуть викликати у населення розвиток мікроелементозу цинк-дефіцитного походження. Враховуючи важливу роль цинку у репродуктивній функції, його недостатність може обумовити її порушення, особливо на тлі надходження в організм свинцю та кадмію, відомих несприятливою тропністю до генеративної сфери людини, а також наявністю антагоністичних відносин цього мікроелементу із свинцем (B.L.ODell, 1984).

Комплексна оцінка сумарного добового надходження важких металів в організм. Сумарна добова кількість металів при комплексному їх надходженні з харчами, водою, повітрям в умовах промислових міст Дніпропетровської області формується як токсикантами, так і есенціальними елементами (рис.1). Головним є те, що в даних умовах має місце підвищене надходження до організму пріоритетних забрудників довкілля - свинцю та кадмію та знижене надходження міді та цинку, як мікроелементів. Така ситуація подвійно несприятлива для генеративної функції у зв'язку з відомою несприятливою тропністю свинцю і кадмію до цієї сфери організму та можливістю репродуктивних порушень при зниженні надходження цинку та міді в організм жінки.

Так, СДН свинцю в містах спостереження становить у середньому 0,09-0,27 мг/доб (при максимальному -0,67-1,23 мг/доб), що нижче допустимого - 0,43 мг/доб (ФАО/ВООЗ), але перевищує аналогічні величини у інших регіонах України, Польщі - 0,11-0,15 мг/доб (Б.М.Штабський та співавт., 1990; Е.В.Цапко и соавт., 1990; D.Coggon et al., 1994). Питома вага харчового шляху у порівнянні з водним та аерогенним переважає і становить 98-99%.

Добове надходження кадмію коливається від 20,4 до 33,7 мкг і не вище за рекомендації ФАО/ВООЗ - 70 мкг та збігається з подібними у інших районах України, у США воно становить 30-92 мкг (Б.М.Штабський та співавт., 1990; C.D.Kladssen et al., 1986). Питома вага харчового шляху для кадмію домінує, складючи 97,6-99% від загального СДН.

Мешканці досліджених міст отримують мідь головним чином за рахунок їжі (97-98,7%). Величина СДН складає 1,8-2,5 мг, що нижче фізіологічної потреби, за винятком Дніпродзержинська, де достатня кількість цього мікроелементу - 3,0 мг/доб. Ці результати дають можливість припустити розвиток у населення мідьдефіцитних станів (А.П.Авцн и соавт., 1991), а у вагітних - репродуктивні порушення у вигляді неплідності, низької маси немовлят та вад розвитку (P.J.Aggett, S.Rose, 1987).

Цинк надходить в організм також переважно з харчами (99%) у кількості 7,1-13,2 мг, що у 1,5-3 рази нижче біологічної норми, особливо у Кривому Розі. Дефіцит цього ключового мікроелементу для генеративної сфери жінки може обумовити її порушення, розвиток ПВР центральної нервової системи (Ed.H.Waldron, 1980). Доречно нагадати, що дефіцит цинку в раціоні на тлі надходження його біологічного антагоністу свинцю (B.L.ODell, 1984) може посилити його несприятливу дію на репродуктивну функцію жінок.

Біомоніторинг важких металів в організмі жінок та їх новонароджених. Аналіз металевого складу біосубстратів жінки та її дитини дав можливість не тільки оцінити його у порівнянні з даними інших авторів та існуючими стандартами у напрямку - техногенні райони -"чисті" райони, а й спробувати охарактеризувати деякі особливості механізму міграції в організм (табл.3).

Перш за все, слід відзначити принципову суперечність наших досліджень між собою. А саме: незважаючи на низькі концентрації ВМ по відношенню до їх ГДК у воді, повітрі, продуктах харчування промислових міст дослідженого регіону, внутрішній їх вміст в організмі досить значний у порівнянні з існуючими стандартами та даними інших авторів, при цьому суттєвий в організмі не тільки матері, а й новонароджених. На наш погляд, ці грунтовні розбіжності пов'язані з тим, що ВМ, особливо їх водонерозчинні сполуки, мають значний строк напіввиведення з організму та можуть накопичуватись. Наприклад, для кадмію та свинцю - це 20 років (S.Jeliman et al., 1986; R.P.Wedeen, 1988). Окрім цього, не завжди автори вказують метод дослідження металу, який конкретно біологічний субстрат вивчався - цільна кров, сироватка, еритроцити, тощо.

Таблиця 3

Концентрації металів у біологічних субстратах жінок та немовлят (Mm)

Метали, мкг/мл	Вид біологічного субстрату
	біосубстрати жінок
	материнська кров	Біляплідні води	плацента, мкг/г	Молоко	Сеча
Свинець	0,880,11	0,780,12	1,30,11	0,740,068	0,840,082
Кадмій	0,140,023	0,230,049	0,250,045	0,150,018	0,180,019
Мідь	1,470,14	0,310,024	0,920,11	0,640,053	0,480,086
Цинк	4,450,32	1,540,28	14,12,9	5,70,37	1,90,89
Хром	0,960,12	0,730,09	0,40,036	0,50,05	0,30,03
Нікель	0,840,08	0,220,014	0,630,08	0,870,074	0,660,06
Залізо	444,525,9	3,20,5	49,153,6	3,40,42	2,730,43
	Біосубстрати новонароджених
	Пуповинна кров	Меконій, мкг/г	Волосся, мкг/г
Свинець	0,870,12	1,460,18	16,71,2
Кадмій	0,110,016	1,130,17	1,820,11
Мідь	0,960,13	17,31,7	8,30,78
Цинк	2,320,31	24,82,16	17,41,6
Хром	0,910,086	1,50,14	1,00,09
Нікель	0,790,07	1,920,22	-
Залізо	530,529,2	30,743,2	211,119,0

Означення періоду вагітності, пологів чи лактації також важливе для характеристики вмісту мікроелементів.

Свинець і кадмій містяться у крові матерів, як найбільш дослідженому біосубстраті людини, за нашими даними, в концентраціях, перевищуючих як дані літератури у техногенних регіонах (З.Д.Егорова и соавт., 1990; А.В.Люлько и соавт., 1996; В.Ю.Ярушкин, 1992), так і Європейський стандарт (Ed.J.Angerer, K.Shaller, 1985) та стандарт ВООЗ (G.Ducoffre et al., 1990). Їх значні концентрації мають місце і у плаценті, біляплідній рідині, молоці, сечі жінок. Особливо важливим є той факт, що, накопичуючись у плаценті, ці метали проникають в організм плоду. Про це свідчать їх суттєві концентрації у пуповинній крові і у найбільшій кількості - у меконії. Останнє дозволяє говорити про можливість внутрішньоутробної хронічної інтоксикації плоду. Метали хром та нікель також визначаються в організмі як матері, так і її дитини. Особливістю хрому є те, що він, не накопичуючись у плаценті, у значній кількості міститься у біляплідній рідині. Цей факт дозволяє припустити, що остання має захисні якості, як абсорбент хрому, що потребує більш глибокого вивчення.

Загальною закономірністю щодо свинцю і кадмію є їх переважна елімінація з сечею, ніж з молоком, що підтверджує наше попереднє припущення про їх продовжене накопичення в організмі матері у зв'язку із зовнішнім надходженням.

Таким чином, метали свинець, кадмій, нікель, хром визначаються у збільшених кількостях в організмі як жінки, так і її дитини. Це дозволяє припустити їх техногенне походження, оскільки вони мають здатність до накопичення на тлі низьких концентрацій у об'єктах довкілля обстеженого регіону.

Мідь та цинк визначаються в усіх досліджених біосубстратах як жінок, так і новонароджених. Їх міграція в організмі дуже складна, залежить від особливостей метаболізму при вагітності, пологах, лактації та багатьох інших складових. В умовах даного клінічного експерименту важко глибоко розкрити їх механізм. Але деякі припущення можливі. Так, цинк у плаценті визначається у концентраціях, які втричі перевищують вміст у крові, що має певне фізіологічне значення. Дані відтворюють результати інших дослідників (В.Ю.Ярушкин, 1992). Цей факт, ймовірно, пов'язаний з діяльністю фетоплацентарного бар'єру. Визначена підвищена елімінація цинку і міді з сечею та низька концентрація цинку у молоці породіль для цього строку лактації (Л.І.Чернишова та співавт., 1994). Отримані дані мають важливе значення, оскільки свідчать про порушення обміну мікроелементів в організмі у зв'язку з дефіцитом цинку та міді в раціоні вагітних даного регіону, а також накопиченням в організмі свинцю і кадмію, які, як відомо, являються біологічними антагоністами перелічених мікроелементів (W.C.Pteiffer et al., 1980).

Епідеміологічні дослідження стану репродуктивної функції жінок промислових міст. Спостереження генеративних порушень відносно здорової частини жінок оптимального репродуктивного віку, мешкаючих у промисловому регіоні, дозволили виявити важливі закономірності на популяційному рівні. Аналіз результатів свідчить, що перебіг вагітності у жінок м.Дніпропетровська супроводжується найбільшим відсотком ускладнень - 124,31,1%, який значно вищий за рівні, що спостерігаються не тільки у місті порівняння, а й у інших промислових містах. У структурі ускладнень перебігу вагітності (УПВ) переважають анемії, загрози переривання вагітності, пізні токсикози та пієлонефрити. Разом з тим, частота ускладнення пологів (УП) у цих жінок в цілому не відрізняється від інших міст та міста порівняння і становить 54,21,0%. Але серед окремих УП звертає на себе увагу передчасне відшарування плаценти та дефекти посліду, рівень яких становить 1,20,2% та 6,80,5% і вищий по відношенню до інших міст (р<0,05). Ці результати підтверджують численні дослідження щодо фетоплацентарного комплексу жінок забруднених міст, які свідчать, що плацента, як фізіологічна біомембрана, зазнає метаболічних та структурних змін під дією екологічних чинників (Т.И.Бонашевская и соавт., 1987; О.В.Кравченко та співавт., 1995; A.A.Levin et al., 1993).

Складний перебіг вагітності та пологів цілком природно призводить до ускладнень раннього неонатального періоду немовлят (УРПН), відсоток яких на 16,35 одиниць вищий, ніж у місті порівняння та інших містах (р<0,05). У новонароджених достовірно частіше, ніж у немовлят міста порівняння, реєструється незрілість - 3,120,35% та синдром дихального розладу - 4,550,42%.

Характеристика ускладнень репродуктивної функції жінок м.Кривого Рогу в основному співпадає з подібними м.Дніпропетровська. Так, частота УПВ досить значна - 96,00,48% і суттєво перевищує значення міста порівняння (на 27,6%). У їх структурі домінують також загрози переривання вагітності, анемії, пізні токсикози та пієлонефрити. Хоч загальний рівень УП у породіль цього міста нижчий, ніж у контрольному, плацентарні ускладнення також достовірно частіше реєструються. Показники УРНП в цілому, як і пологів, також нижчі від міста порівняння, але незрілість та синдром дихального розладу у немовлят м.Кривого Рогу спостерігаються у 2-3,2 раза частіше, що стосується ПВР, то їх частота не відрізняється від подібних міста порівняння, складаючи 7,380,65%, а структура практично не виділяється переважанням окремих видів. Разом з тим, для породіль цього міста характерна найбільша частота аномалій посліду - 24,61,1% по відношенню до інших промислових міст і особливо до порівнювального. Перинатальна смертність немовлят удвічі перевищує рівень м.Дніпропетровська та міста порівняння.

Аналіз стану репродуктивної функції жінок м.Дніпродзержинська свідчить, що рівень УПВ тут нижчий з усіх промислових міст, але достовірно вищий від міста порівняння. У структурі патології, як і в інших промислових містах, переважають анемії, загрози переривання вагітності та пієлонефрит. УП та УРНП рідше реєструються у цьому місті, ніж у інших містах. Виняток становить підвищений у 1,5-3 раза відсоток такого грізного ускладнення пологів, як кровотеча. Порівняння частоти ПВР немовлят та аномалії посліду, а також ПС має аналогічні з м.Кривим Рогом співвідношення, як одні до одного, так і до міста відносного контролю.

Обговорення отриманих результатів виявило не тільки зрозумілі закономірності, а й деякі суперечності. Так, загальна частота ускладнень пологів та неонатального періоду новонароджених промислових міст найбільшого ступеня забруднення нижча, ніж у контрольному місті. Це явище можна пояснити тим, що спостереженню підлягали найбільш здорові жінки та їх діти, з більш високим потенціалом адаптивно-компенсаторних можливостей. Вірогідно, у подібних дослідженнях необхідно вивчати не всі види ускладнень пологів, а екозалежні їх форми, наприклад, дефекти посліду, передчасне відшарування плаценти, кровотечу, оскільки плацента особливо чутлива до впливу екологічних чинників. У немовлят доцільно реєструвати незрілість та синдром дихального розладу. Очевидно, потребує подальшого вивчення питання про ПВР у немовлят, частота яких у всіх досліджених містах перевищує популяційну для України, становлячи 9,35%, проти 3,5% відповідно. Чутливим показником у подібних дослідженнях є природжені аномалії посліду, які досить легко діагностуються при пологах і фіксуються у медичній документації.

Кількісна оцінка впливу ВМ на стан репродуктивного здоровя жінок та патологію новонароджених. Всебічна оцінка металів у довкіллі досліджених промислових міст у напрямку "концентрації у об'єктах навколишнього середовища - сумарне добове надходження - вміст у біосубстратах - репродуктивні порушення - морфофункціональний стан новонароджених" може набути найбільшої об'єктивності при кількісній характеристиці виявлених взаємозв'язків, що можливо при застосуванні сучасних математичних методів моделювання та прогнозування. У певній мірі це досягнуто у наших дослідженнях.

Так, набуті результати статистичного дослідження свідчать, що метали навколишнього середовища обумовлюють певні репродуктивні порушення у жінок та ускладнення стану немовлят. Звичайно, механізм цих взаємовідносин дуже складний і залежить від багатьох чинників, до яких, з певною мірою вірогідності, належать і важкі метали. Інтегральний показник надходження абіотичних металів - їх СДН -достовірно корелює переважно із структурною патологією у породіль (передчасне відшарування плаценти та її дефекти) і з вадами розвитку новонароджених та їх летальністю. Тобто має місце порушення захисту плацентарного бар'єру материнського організму. Накопичення в організмі плоду свинцю і кадмію може викликати тератогенний ефект, що властивий дії цих металів (В.И.Казачков, 1989; Н.Н.Когут и соавт., 1992).

Так, СДН Pb та Cd корелюють з анемією та гіпотонією при вагітності, із структурною патологією - дефектом посліду при пологах, із найтяжчим ускладненням раннього неонатального періоду - летальністю немовлят, а також їх незрілістю. Виникнення діафрагмальної грижі та м'язової кривошиї з певною мірою вірогідності середнього та сильного ступеня (r= 0,43-0,83) обумовлено СДН свинцю та кадмію (рис.2).

Множинний кореляційний аналіз підтвердив, що при реальних величинах СДН Pb, Cd, Cu і Zn найбільш значним є їх комбінований вплив на частоту розвитку діафрагмальної грижі - R=0,95 при провідному значенні Pb та Cd - rn=0,73-0,95 (рис.3).

Поряд із обумовленістю СДН цих металів у виникненні гіпотонії, темпах пологів, відшаруванням плаценти та обвиттям пуповиною, привертає увагу така патологія посліду, як багатоводдя, як аномалія одної етіології з уродженими вадами. Значення R становить 0,67 при rn =0,44-0,5.

Мікроелементи, як фізіологічно активні речовини, також щільно пов'язані з репродуктивними порушеннями, такими як токсикоз, переривання вагітності, загроза та передчасні пологи, їх слабкість, темп та дефект посліду. Величина r складає 0,46-0,65, що свідчить про їх зв'язок середньої сили. У новонароджених

СДН міді та цинку, вірогідно, обумовлює їх незрілість, недоношеність, асфіксію, СДР і навіть летальність (r=0,47-0,55). З аномаліями та вадами зв'язків не виявлено. Множинний кореляційний аналіз більш грунтовно окреслив вплив есенціальних металів у їх комбінації на розвиток передчасних пологів (R=0,8- 0,83), токсикозу (R=0,74), темпів пологів (R=0,55) та антенатальної загибелі плоду (R=0,67). Якщо внесок впливу міді переважає у антенатальній загибелі плоду при передчасних пологах та недоношеності, то доля впливу цинку домінує у вроджених вадах посліду та новонароджених.

Отже, мікроелементам властивий зв'язок практично з усіма морфофункціональними порушеннями як під час вагітності, так при пологах та у неонатальному періоді, за винятком ПВР немовлят. Отримані результати пояснюються метаболічними порушеннями мікроелементів у зв'язку з їх дефіцитом у раціоні матерів даного регіону дослідження, особливо цинку.

Вміст металів у біосубстратах вагітних та новонароджених, віддзеркалюючи їх надходження, накопичення і елімінацію в організмі, має прямі кореляційні зв'язки з їх патологією. Так, свинець у сечі вагітних корелює із загрозою переривання вагітності, кадмій у біляплідній рідині - з раннім токсикозом. Отримані результати не тільки підтверджують наші припущення зв'язку репродуктивних порушень з надходженням цих металів, але й можуть мати самостійне практичне значення при діагностиці цих порушень вагітності у жінок промислових регіонів.

Метали-мікроелементи у біосубстратах більш щільно, ніж токсиканти, пов'язані з загрозою переривання вагітності, раннім токсикозом, швидкістю пологів, незрілістю та гіпоксичним ураженням ЦНС немовлят. Зв'язок середній за силою та, на відміну від токсичних металів, має різнонаправлений характер. Комбінований склад металів у біосубстратах у найбільшій мірі корелює з загрозою переривання вагітності, швидкістю пологів та незрілістю немовлят при найбільшому R=0,51-0,65.

Регресійний аналіз дав можливість побудувати багатомірні адекватні математичні моделі кількісної взаємозалежності ряду репродуктивних ускладнень та порушень стану немовлят із сумарним добовим надходженням в організм жінки металів із навколишнього середовища і вмістом їх у біосубстратах, як можливість прогнозування частоти виникнення патології генеративної сфери (табл.4).

Практичні рекомендації. Дані дослідження стали обгрунтуванням розробки профілактичних рекомендацій, запобігаючих репродуктивним порушен-ням та патології немовлят, у розвиток яких мають суттєвий внесок і важкі метали. Ці пропозиції віддзеркалені у відповідних методичних рекомендаціях "Профі-лактика" репродуктивних порушень, обумовлених важкими металами довкілля” (Дніпропетровськ, 1997).

ВИСНОВКИ

Гігієнічні дослідження в умовах промислових міст, які виконані на підставі багаторічних спостережень вмісту металів у повітрі, воді, місцевих продуктах харчування, дозволили обгрунтувати комплексну гігієнічну оцінку важких металів у навколишньому середовищі індустріального регіону.

Повітря житлової зони промислових міст Придніпровського регіону містить такі метали, як свинець, кадмій, нікель, мідь, цинк, хром та марганець, серед яких концетрації свинцю, кадмію, нікелю та міді коливаються від 0,14 до 6 мкг/м3, що у 1-6 разів вище за ГДК. Пріоритетними металами-забрудниками є свинець, мідь, нікель та кадмій згідно з їх перевищенням нормативів, питомою вагою та класом небезпечності. До міст з найбільшим забрудненням повітря металами відноситься м.Дніпродзержинськ.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок" скачать

Подобные документы

Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду та корекція ускладнень у жінок із сифілісом в анамнезі
Ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із сифілісом. Ефективність швидких тестів на сифіліс. Функція фетоплацентарного комплексу при вивченні гормонального гомеостазу.

автореферат [44,4 K], добавлен 04.04.2009
Особливості ведення вагітності та пологів у жінок із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності
Питання раціонального ведення вагітності й пологів у жінок із передчасним розривом плодових оболонок з урахуванням основних етіологічних чинників, їхніх патогенетичних зв’язків із розвитком акушерських ускладнень. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [59,8 K], добавлен 06.04.2009
Оптимізація ведення вагітності та пологів у жінок, хворих на активний туберкульоз легень
Ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок, хворих на активний туберкульоз легень, стан функцій зовнішнього дихання, антиоксидантної системи та перекисного окислення ліпідів. Розробка лікувально-профілактичних заходів, їх впровадження.

автореферат [39,2 K], добавлен 02.04.2009
Вагітність і артеріальна гіпотензія (патогенез, профілактика і лікування ускладнень)
Клініко-статистичний аналіз вагітності, пологів, стану плода і новонародженого при різних видах артеріальної гіпотензії. Психоемоційний стан і працездатність вагітних з артеріальною гіпотензією та вплив їх порушень на перебіг вагітності і пологів.

автореферат [56,7 K], добавлен 10.04.2009
Профілактика акушерських ускладнень у жінок, які страждають на захворювання серцево-судинної системи, за допомогою програми "сімейні пологи"
Дослідження особливостей структури акушерських ускладнень у жінок із захворюванням серцево-судинної системи на основі ретроспективного аналізу історій пологів. Нейрогормональні фактори, що обтяжують пологи у жінок із патологією серцево-судинної системи.

автореферат [55,8 K], добавлен 10.04.2009
Показники крові та сечі у вагітних жінок із гострим пієлонефритом
Кореляційний аналіз показників лейкограми крові жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Лабораторні показники вмісту еритроцитів та гемоглобіну, кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом.

дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.10.2015
Нові підходи до діагностики та лікування хламідіозу в жінок із безпліддям
Ефективність відновлення репродуктивної функції в жінок із хламідіозом при безплідді трубного походження шляхом оптимізації діагностичних та лікувальних заходів із використанням лапароскопії. Розробки та впровадження комплексного поетапного лікування.

автореферат [36,3 K], добавлен 04.04.2009
Профілактика та лікування анемії вагітних у жінок, які багато народжують
Зниження частоти і ступеню важкості анемії вагітних у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від числа пологів. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів.

автореферат [37,0 K], добавлен 09.04.2009
Комплексна реабілітація репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя
Ретроспективний аналіз історій хвороби пацієнток, прооперованих з приводу трубно-перитонеального безпліддя та особливості клінічного перебігу. Відновлення репродуктивної функції та впровадження науково-обгрунтованої комплексного лікування і реабілітації.

автореферат [38,1 K], добавлен 19.03.2009
Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом
Патології кісткової тканини в акушерстві. Остеопороз і остеопенічний синдром при вагітності і лактації, його локальні прояви з боку кістково-зв'язкового апарату тазу і систем підтримки мінерального гомеостазу. Застосування ультразвукової денситометрії.

автореферат [45,5 K], добавлен 10.04.2009
Лікування candida-асоційованого стоматиту у жінок з урогенітальною патологією грибкового походження
Клінічне, мікробіологічне та імунологічне обстеження хворих. Кандидоз жінок, сукупна роль особливостей мікробіоценозу різних біотопів організму, порушення загального і місцевого імунітету. Стоматологічний статус жінок у розвитку рецидивів захворювання.

автореферат [40,3 K], добавлен 29.03.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Клімактеричні розлади у жінок та їх профілактика
Оцінка рівня впливу гормонів на функцію статевих та інших органів і систем, їх різновиди та значення в організмі жінки та здатності виношувати та народжувати дитину. Причини клімактеричних розладів у жінок, етапи їх протікання та характерні риси.

реферат [32,1 K], добавлен 19.01.2010
Вплив основних представників Torch-інфекцій на перебіг та виникнення акушерської патології
Вивчення стану питання впливу вірусів на перебіг вагітності жінок у роботах вітчизняних та зарубіжних учених. Токсоплазмоз та краснуха як результат впливу Torch-інфекцій на організм вагітних жінок. Аналіз способів лікування та попередження захворювань.

курсовая работа [64,9 K], добавлен 21.03.2014
Вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині
Накопичення біологічно активних речовин. Зовнішні фактори, які впливають на рослину під час онтогенезу. Вплив заготівлі, сушіння, обробки на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів.

курсовая работа [380,0 K], добавлен 17.05.2015
Особливості гормонального статусу жінок та його вплив на організм
Дослідження ролі естрогенів і гестагенів у регуляції функції серцево-судинної системи. Проблеми особливостей гормонального статусу у жінок та його вплив на організм в цілому. Оцінка взаємозв’язку між станом регуляції серця та фазами менструального циклу.

статья [25,9 K], добавлен 31.08.2017
Особливості гормональної контрацепції у ВПЛ-інфікованих жінок репродуктивного віку з патологією шийки матки
З’ясування гормонального і імунологічного гомеостазу та стан рецепторного апарату у жінок з ВПЛ-інфекцією. Зміна гормонального гомеостазу у жінок з ВПЛ-інфекцією під впливом різних оральних контрацептивів. Стан рецепторного апарату епітелію шийки матки.

автореферат [279,2 K], добавлен 07.04.2009
Вплив біологічних флогогенних факторів на епітеліоцити піхви в експерименті
Вплив структурних компонентів бактерій на метаболічний статус епітеліоцитів піхви. Вплив на репродуктивну систему. Секреція медіаторів епітеліоцитами піхви здорових жінок. Система циклічних нуклеотидів та експресія маркерів апоптозу епітеліоцитами.

автореферат [37,7 K], добавлен 09.03.2009
Профілактика та лікування анемії вагітних у жінок, які багато народжують
Порівняльні аспекти клінічних і сидеропенічних симптомів при розвитку анемії вагітності у жінок з різним паритетом. Методика лікувально-профілактичних заходів у вагітних з гестаційною анемією на основі додаткового використання антигомотоксичної терапії.

автореферат [34,1 K], добавлен 10.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.