Імунобіохімічні аспекти діагностики, лікування, профілактики резус-конфліктної вагітності та гемолітичної хвороби плода та новонародженого

+0,81^*

63,80

+1,10

41,33

+1,16^*

35,22

Середній ступінь ГХ

24

25,32

+1,2^*

68,18

+1,38^*

10,61

+0,65^*

70,20

+1,20^*

52,63

+1,10^*

25,03

Тяжкий ступінь ГХ

21

28,15

+1,3^*

71,10

+1,47^*

6,80

+0,27^*

77,50

+1,43^*

61,11

+0,94^*

21,15

Антенатальна загибель плода

19

31,27

+1,18^*

73,52

+1,51^*

5,96

+0,38^*

79,58

+1,19^*

63,0

+1,08^*

20,84

Контроль

(Rh-негатив-ні вагітні без Rh-антитіл)

54

20,52

+1,21

60,70

+1,34

15,60

+0,89

62,20

+0,65

32,86

+1,04

47,17

^* Вірогідні відмінності показників порівняно з контролем (p < 0,05).

Для з'ясування наявності кореляційних зв'язків між вивченими показниками, що характеризують стан вільнорадикальних процесів, і складом імунокомпетентих клітин у обстежених вагітних був проведений кореляційний аналіз, який показав, що з розвитком резус-конфлікту змінюються характер і сила зв'язків між кількістю імунокомпетентних клітин та інтенсивністю окиснювально-відновних процесів. Між рівнями арахідонової кислоти та продуктів її метаболічного окиснення встановлені різної сили позитивні зв'язки, які, ймовірно, свідчать про динамічний процес її утворення, що постійно змінюється, який підтверджує необхідність їх визначення для характеристики будь-якого стану в динаміці.

Сильний позитивний зв'язок встановлено між рівнем триєнових кон'югатів та кількістю К-клітин, який, певно, можна розцінювати як підвищення антитілозалежної клітинної цитотоксичності при накопиченні триєнових кон'югатів. Це може бути використане при динамічному спостереженні з метою оцінки перебігу резус-конфліктної вагітності та її прогнозу.

Таким чином, отримані дані свідчать про те, що розвиток резус-конфліктної вагітності змінює інтенсивність перекисного окиснення ліпідів та вільнорадикального окиснення в організмі матері, що супроводжується зміною складу імунокомпетених клітин з різними імунними функціями. Характер і глибина виявлених відхилень залежать від ступеня тяжкості гемолітичної хвороби плода. Вивчені показники можуть бути використані з діагностичною і прогностичною метою для оцінки тяжкості резус-конфлікту і враховані при виборі адекватної імунологічної та метаболічної корекції.

На основі отриманих даних про стан імунологічної реактивності, інтенсивності ПОЛ і рівня продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів ми провели дослідження ефективності лікувальних заходів в залежності від виразності вказаних процесів.

Аналіз застосування плазмаферезу у вагітних з резус-сенсибілізацією показав, що метод доцільний при наявності високого титру протирезусних антитіл, достатньо високому рівні продуктив вільнорадикального окиснення ліпідів, зниженому рівні антиоксидантів крові на фоні помірної активації імунної системи. Визначено, що невеликі обсяги ексфузії плазми, що проводилися з невеликими проміжками, сприяють стійкому зниженню титру протирезусних антитіл. Імовірно, це пояснюється тим, що у відповідь на вилучення невеликої кількості плазми імунна система матері не спрацьовує компенсаторним викидом нових антитіл.

Розвиток гемолітичної хвороби плода можна розглядати як стресову реакцію організму, яка супроводжується активацією вільнорадикального окислення, погіршенням реологічних властивостей крові і мікроциркуляції, розвитком гіпоксії, порушенням водно-електролітного і вуглеводного обмінів не тільки материнського, але й плодового організму.

В цих умовах застосування фармакологічних засобів, які пригнічують процеси перекисного окиснення ліпідів і покращують мікроциркуляцію, патогенетично обгрунтовано. З цією метою була вивчена комбінована дія вітаміну Е і тренталу у вагітних з резус-сенсибілізацією. Вітамін Е призначали внутрішньом'язово у вигляді 10 %-го масляного розчину по 100 мг двічі на добу. Трентал вводився внутрішньовенно по 0,1 г, який додавали у 250?500 мл 5,0 % розчину глюкози через день. Отримані дані свідчать, що проведення комбінованої терапії сприяє поліпшенню метаболічного стану материнського організму, на що вказує зниження інтенсивності ПОЛ у обстеженого контингенту вагітних. Це позитивно відбивається на стані внутрішньоутробного плода.

Враховуючи дані літератури про позитивний вплив спленіну на відновлення чутливості Т-лімфоцитів до глюкокортикоїдів, ми вважали за необхідне з'ясувати, чи поєднується дія цього препарату з позитивним впливом його на імунний статус вагітних з резус-сенсибілізацією. Для цього нами були обстежені 25 вагітних з резус-конфліктом в ті ж терміни вагітності, яким одночасно з преднізолоном призначався спленін по 2 мл тричі на день протягом 2 тижнів. Сумарні дані стосовно стану клітинного та гуморального імунітету у вагітних з резус-сенсибілізацією до та після лікування імуномодулюючими препаратами наведені в табл. 8.

Таблиця 8. Стан клітинного і гуморального імунітету у вагітних з резус-сенсибілізацією до та після лікування імуномодулюючими препаратами

Імунологічний показник	Період лікування	Контроль (n=10)	Преднізолон (n=23)	Преднізолон+ спленін (n=25)
1	2	3	4	5
Е-РУК	До	43,9 + 1.2	44,2 + 1,3	42,6 + 1,2
	Після	41,8 + 1,0	34,4 + 0,9* **	38,3 + 1,1* **
РБТЛ на ФГА	До	72,3 + 0,9	73,5 + 0,7	70,9 + 1,0
	Після	70,1 + 0,8	66,8 +1,0* **	65,4 + 0,9* **
ЕАС-РУК, %	До	24,4 + 0,7	23,9 + 0,9	23,7 + 0,7
	Після	25,2 + 0.8	21,3 + 0,8* **	19,0 + 0,8* **
Ig G, г/л	До	12,3 + 0,4	12,9 + 0,3	11,0 + 0,4
	Після	13,0 + 0,5	10,8 + 0,5* **	9,3 + 0,3* **
Ig М, г/л	До	1,26 + 0,2	1,29 + 0,4	1,32 + 0,1
	Після	1,18 + 0,3	1,32 + 0,6	1,20 + 0,2
Ig А, г/л	До	1,79 + 0,4	1,85 + 0,3	1,92 + 0,3
	Після	1,52 + 0,3	1,39 + 0,2* **	1,59 + 0,2* **
Е-РУКтфч	До	8,3 +1,0	8,10 + 0,9	8,1 + 0,5
	Після	7,8 + 0,9	5,60 + 0,7**	11,8 + 0,6* **
Е-РУКтфс	До	33,5 + 1,20	33,2 + 1,3	33,0 + 0,6
	Після	34,0 + 1,0	36,6 + 1,1* **	36,0 + 0,7**
ІРІ	До	4,0 + 0,9	4,0 + 0,7	4,07 + 0,4
	Після	4,4 + 1,0	6,3 + 0,8**	2,81 + 0,5**
РБТЛ на ФГА	До	51,2 + 1,1	50,95 + 1,2	54,6 + 0,9
+ преднізолон	Після	50,0 + 1,0	51,20 + 1,0	30,4 + 1,0
% зниження	До	29,1	30,6	23,0
	Після	28,7	23,4	53,5

* Вірогідність відмінностей порівняно з контролем.

** Вірогідність відмінностей між показниками до і після лікування.

Як свідчать отримані результати, призначення преднізолону і спленіну викликає певні зміни клітинного та гуморального імунітету. При комбінованому прийомі цих імуномодуляторів знижуються кількість та функціональна активність Т-лімфоцитів, величини яких наближаються до показників, що характеризують фізіологічний перебіг вагітності. Одночасне комбіноване використання преднізолону і спленіну знижує кількість й функціональну активність В-лімфоцитів, позитивним проявом чого є зменшення рівня антитіл. Ще одним позитивним фактором є те, що при комбінованому прийомі вказаних імуномодуляторів збільшується кількість Т-клітин з супресорною функцією, що характеризує фізіологічний перебіг вагітності. При такому перерозподілі субпопуляційного складу Т-лімфоцитів значно зменшується імунорегуляторний індекс (ІРІ), величина якого досягає 2,81+0,5.

Як свідчать дані табл. 8, найголовнішим ефектом позитивного впливу комбінованої дії імуномодуляторів є значне підвищення чутливості Т-лімфоцитів до глюкокортикоїдів. Так, відсоток зниження реакції на мітоген в присутності преднізолону in vitro після лікування становив 53,5.

Серед вагітних з резус-сенсибілізацією, які отримували преднізолон з спленіном, зниження титру антирезус-антитіл на 2?3 порядки відмічене у 12 (49 %), на 1?2 порядки у 10 (43 %), і тільки у 3 вагітних не було зареєстроване зниження титру антитіл.

Диференційований підхід до призначення комплексної імунокоригуючої і антиоксидантної терапії у вагітних з резус-сенсибілізацією сприяє зниженню розвитку важких форм гемолітичної хвороби і поліпшує перинатальні наслідки.

ВИСНОВКИ

спадковий імунологічний метаболічний резус

1. Клініко-статистистичний аналіз показав, що резус-сенсибілізація розвивається у 12,5?13,1 %, а резус-конфлікт ? у 4,1?4,5 % резус-негативних вагітних. У жінок з ізосенсибілізованою вагітністю, яка характеризувалася розвитком резус-конфлікту, субклінічна форма гемолітичної хвороби плода визначалася у 12,5 %, легкий ступінь ? у 26,0, середній ? 23,5, тяжкий ? 16,0 % випадків. Антенатальна загибель плода була у 22,0 % жінок. Враховуючи відсоток останньої від ГХП і рівень тяжких уражень плода, частка розвитку важких форм ГХ досить висока.

2. При реалізації резус-конфліктної ситуації в організмі матері відбуваються суттєві зміни стану імунологічної реактивності, які виражаються в підвищенні кількості та функціональної активності Т-, В-лімфоцитів та суттєвому зниженні кількості Т-клітин із супресорними функціями, що значно підвищує імунорегуляторний індекс. Поряд з цим відзначається виразне зниження чутливості лімфоцитів до глюкокортикоїдів. Розвиток резус-конфлікту супроводжується чіткою динамікою підвищення природної та антитілозалежної клітинної цитотоксичності, виразним підвищенням функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів.

3. Визначення HLA-фенотипу дозволяє виділити групу ризику вагітних відносно розвитку тяжких форм ГХП для забезпечення заходів щодо ранньої діагностики і спрямованої профілактики гемолітичної хвороби плода і новонародженого.Генетичними маркерами схильності до розвитку ГХП є HLA-антигени локусу А: А2; А9; А3; локусу В: В7; В17 і В14 у матерів. Високий ризик реалізації резус-конфліктної ситуації мають жінки з А(II) групою крові. Обтяжуючим генетичним фактором є сумісність за групою крові у подружній парі. Схильність до розвитку тяжких форм ГХП асоційована зі сполученням антигенів HLA А9 В14 при їх одночасній належності і у матері, і у батька.

4. Реалізація резус-конфліктної ситуації супроводжується розвитком мембранної патології в усіх ланках системи мати?плацента?плід, що виражається у посиленні вільнорадикальних процесів й ПОЛ. Інтенсивність ПОЛ і вільнорадикального окиснення корелює зі складом і кількістю імунокомпетентних клітин в організмі матері. Характер і сила зв'язків змінюються з розвитком резус-конфлікту; їх глибина залежить від ступеня тяжкості ГХП. Це підкреслює необхідність безперервного моніторингу резус-сенсибілізованих вагітних з метою оцінки перебігу резус-конфлікту.

5. Встановлена інформативна значущість імунологічних і біохімічних показників для прогнозування і діагностики ранніх проявів гемолітичної хвороби. Найбільш прогностично значущими є: зниження кількості Т-лімфоцитів з супресорними функціями, пригнічення чутливості лімфоцитів до глюкокортикоїдів, одночасне підвищення природної та антитілозалежної клітинної цитотоксичності, характер кислотних еритрограм (висота основного шпиля, початковий час гемолізу) і біохемілюмінісценції крові вагітних (світлосума світіння та інтенсивність світіння), індекс відношення рівня аскорбатзалежного до НАДФ-залежного ліпопереокиснення.

Розроблена математична модель, яка за сукупністю параметрів перекисного окиснення ліпідів дозволяє оцінити небезпеку розвитку гемолітичної хвороби плода.

8. Визначені механізми імунної відповіді на резус-антиген. Встановлено, що біосинтезу антирезус-антитіл (IgG) передує активація імунної системи. Остання здійснюється в імунокомпетентних клітинах в тому числі й за рахунок активації фосфоліпідної сигнальної системи. Одним з регуляторів розвитку імунної реакції є розчинна гуанілатциклаза, яка зв'язана з фосфоліпідною сигнальною системою через продукти вільнорадикального окиснення арахідонової кислоти ? лейкотрієни і простагландіни, а також вільні радикали ? О₂^-, NO, OH, що продукуються активованими макрофагами по ліпідному і нуклеотидному каналу й контролюються антиоксидантною системою.

Висоту гуморальної відповіді на резус-антиген в процесі її генералізації можна модулювати в залежності від бажаних результатів: послабити у випадку десенсибілізації при вагітності, підсилити ? при гіперімунізації донорів.

9. В експерименті встановлено, що застосування кальцитріолу як імуностимулятора приводить до підвищення титру антирезус-антитіл у резус-імунізованих тварин, що може бути використано для підсилення імунної відповіді у донорів при отриманні сироватки з високим титром антирезус-антитіл. Підвищення специфічних властивостей атирезус-імуноглобуліну сприятиме збільшенню ефективності специфічної імунопрофілактики резус-сенсибілізації у вагітних.

10. Встановлено, що розвиток тяжких форм гемолітичної хвороби плода і новонародженого зумовлений виснаженням адаптаційно-компенсаторних механізмів у системі мати?плацента?плід. Для покращання функціональної повноцінності фетоплацентарного комплексу при гемолітичній хворобі з метою поліпшення перинатальних наслідків необхідно застосовувати селективну імунну і метаболічну корекцію стану вагітної.

11. Запропоновано оптимальні програми корекції імунологічних і метаболічних зсувів у вагітних з ізосенсибілізацією для зниження резус-сенсибілізації. Програми враховують вихідний рівень виявлених змін і включають плазмаферез, імуномодулюючу та антиоксидантну терапію.

12. Моніторинг за показниками, які характеризують імунологічний та метаболічний профіль, а також диференційований підхід до ведення вагітних з резус-сенсибілізацією підвищують ефективність профілактичних та лікувальних заходів, знижують перинатальну смертність від гемолітичної хвороби у 1,5 рази.

Практичні рекомендації

1. Для зниження гіперімунізації у матері та попередження важких форм гемолітичної хвороби рекомендовано призначення переривчастого плазмаферезу, який не тільки знижує ступінь сенсибілізації, але й сприяє підсиленню активності антиоксидантів крові і зниженню рівня продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів.

2. Для забезпечення гіпосенсибілізуючого ефекту і корекції імунологічного стану вагітних з резус-конфліктом рекомендовано комбіноване використання преднізолону та спленіну. Підвищення ефективності лікування стероїдними гормонами досягається відновленням чутливості лімфоцитів до глюкокортикоідів за рахунок позитивної дії спленіну. Завдяки комбінованому використанню імуномодуляторів досягається більш значний ефект лікування, зменшуються час і дози використання стероїдних гормонів.

3. Для поліпшення функціональної повноцінності фетоплацентарного комплексу ефективне сукупне застосування вітаміну Е і тренталу.

4. Для селективної корекції метаболічних порушень у вагітних з резус-сенсибілізацією рекомендовано диференційоване призначення вітаміну Е й есенціале.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у беременных с невынашиванием на фоне конфликта по резус-фактору // Педіатрія, акушерство та гінекологія.?1982.?№ 4.? С.37?39 (Соавт. Малахина Р.И., Артамонов В.С., Афиногенова Е.Н., Конте А., Громова Л.Д.).

2. Естественные клетки-киллеры при беременности, осложненной резус-конфликтом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць.?Київ; Луганськ, 1996.?Вип. 5.? С.39?45.

3. Склад імунокомпетентних клітин у вагітних з резус-сенсибілізацією // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць.?Київ; Луганськ, 1997.?Вип. 2.? С.25?29.

4. Антителозависимая цитотоксичность лимфоцитов периферической крови при беременности, осложненной резус-конфликтом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць. ? Київ; Луганськ, 1997.?Вип. 5.? С.59?64.

5. Иммунологические взаимоотношения матери и плода при физиологической и осложненной резус-конфликтом беременности // Вестн. проблем биологии и медицины.?1997.?№ 10.? С. 25?40.

6. Вивчення HLA антигенів у вагітних з резус-сенсибілізацією // Мед. перспективи.?1997.?Т. 2, № 2.? С.48?51.

7. Імунокомпетентні клітини при резус-конфліктній вагітності // Мед. перспективи.?1997.?Т. 2, № 3.? С.43?45.

8. Особенности процессов перекисного окисления липидов у беременных с резус-сенсибилизацией в зависимости от способа родоразрешения // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць.?Київ; Луганськ, 1998.?Вип. 3.? С.123?129 (Співавт. Задоріна О.В.).

9. Функціональна активність нейтрофільних гранулоцитів при резус-конфліктній вагітності // Мед. перспективи.?1998.?Т. 3, № 1.? С. 54?56.

10. Лікувальний плазмаферез у комплексній терапії вагітних з ізоімунізацією за резус-фактором // Укр. наук.-медичн. молодіжн. журн.?1998.?№ 1.? С.90?93 (Співавт. Пустовіт Я.А.).

11. Стан перекисного окислення ліпідів у вагітних жінок з резус-сенсибілізацією // Укр. наук.-медичн. молодіжн. журн.?1998.?№ 2?3. ?С.102?105 (Співавт. Пустовіт Я.А., Задоріна О.В.).

12. Комбіноване застосування вітаміна Е та тренталу в лікуванні вагітних з резус-сенсибілізацією // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць.?Київ; Луганськ, 1998.?Вип. 1(15).? С.119?125.

13. Дослідження кислотної стійкості еритроцитів при резус-конфліктній вагітності // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць.?Київ; Луганськ, 1998.?Вип. 5(19).? С.102?111 (Співавт. А.В.Коцюруба, О.М.Буханевич).

14. Особливості розподілу HLA-антигенів у резус-сенсибілізованих вагітних // Вісн. проблем біології та медицини.?1999. ? № 5.? С.38?41.

15. Застосування імуномодулюючих препаратів для лікування вагітних з резус-сенсибілізацією // Ліки.?1999.?№ 1.? С.7?11.

16. Вплив вітаміну D на гуморальну імунну відповідь мишей до резус-антигену // Мед. перспективи.?1999.?Т. 4, № 1.? С.12?14.

17. Природна та антитілозалежна цитотоксичність лімфоцитів периферичної крові при ускладнений резус-конфліктом вагітності // Мед. перспективи. ? 1999.?Т. 4, № 1.? С. 60?63.

18. Вільнорадикальні процеси та склад імунокомпетентних клітин у вагітних з резус-сенсибілізацією // Укр.наук.-медичн. молодіжн. журн.?1999.?№ 1/2.? С.74?6 (Співавт. Пустовіт Я.А., Артамонов В.С., Сердюцька Л.Ф.).

19. Свободнорадикальные процессы при физиологической и осложненной резус-конфликтом беременности // Вісн. проблем біології та медицини.?1999. ? № 4.? С.3?8.

20. Влияние величины фетоматеринской трансфузии на иммунный статус беременных с изосенсибилизацией // Вісн. проблем біології та медицини. ? 1999.?№ 5.? С.7?10.

21. Современные сведения о профилактике и лечении гемолитической болезни плода и новорожденного при резус-конфликте // Вісн. проблем біології та медицини.?1999.?№ 11.? С.7?14.

22. Обгрунтування антиоксидантної терапії при резус-конфліктній вагітності // Вісн. проблем біології та медицини.?1999.?№ 12.? С.3?7.

23. Система HLA при резус-конфліктній вагітності // Проблеми екології та медицини.?1999.?№ 1?2.? С.71?78.

24. Імунологічні аспекти невиношування при резус-несумісності // Проблеми екології та медицини.?1999.?№ 1?2.? С.86?93.

25. Вплив резус-антигену на Са⁺⁺-чутливу фосфоліпідзалежну сигнальну систему клітин імунної системи // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць.? Київ; Луганськ, 1999.?Вип. 2(22).? С.54? 60 (Співавт. Артамонов В.С., Коцюруба А.В., Буханевич О.М.).

26. Вплив резус-антигена на генерацію вільних радикалів і ліпідних перекисних сполук в клітинах імунної системи та крові експериментальних тварин // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць.?Київ; Луганськ; Харків, 1999.?Вип. 3(23).?С.63?68 (Співавт. Артамонов В.С., Коцюруба А.В., Буханевич О.М.).

27. Применение прерывистого плазмафереза в комплексном лечении беременных с резус-конфликтом // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии: сб. научн. трудов Донецк. гос. медицин. ун-та им. М.Горького.?Донецк, 1998.? С. 32?35.

28. Клиническая оценка диагностических и прогностических корреляций при резус-конфликтной беременности // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці.?Львів, 1998.?Вип. 3.? С.32?40 (Соавт. Сердюцкая Л.Ф.)

29. Пути совершенствования специализированной акушерской помощи при изосенсибилизированной беременности // Состояние и пути совершенствования акушерско-гинекологической помощи: материалы научн. конф.?Ленинград, 1987.? С.34?35 (Соавт. Каракаш С.И., Сольский С.Я., Сольская Т.В.).

30. Особенности субпопуляционного состава иммунокомпетентных клеток при резус-конфликтной беременности // Иммунология репродукции: 3-й Всесоюз. симп. с международным участием.?Киев, 1987.?С.162?163 (Соавт. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С., Артамонов В.С., Федун З.В.).

31. Применение АУФОК и гемосорбции при интенсивной терапии новорожденных с гемолитической болезнью // Тез. докл. V Респ. съезда анестезиологов-реаниматологов.?Ворошиловград, 1988.?С. 348?349 (Соавт. Сурмило Н.И., Марченко Г.М., Молалигн В.Ф.).

32. Some aspects of decreasing bilirubin levels in intensive therapy of neonatal jaundice // 8th European Congress of Anaestesiology (Book of abstracts).?Warsawа, 1990.? P.2/6.1?22 (Coauthors Artamonov V.S., Polishko V.P.).

33. Некоторые критерии иммунологического диагноза, предопределяющие целенаправленность интенсивной терапии при резус-конфликтной беременности // Тез. докл. IX съезда акушеров-гинекологов УССР.?Киев, 1991.? С. 202?203 (Соавт. Клименко С.М., Тарадий Н.Н.).

34. Эхографические критерии ведения беременных, сенсибилизированных по резус-фактору // Тез. докл. IX съезда акушеров?гинекологов УССР.?Киев, 1991.? С. 216 (Соавт. Дзюбанчук Т.В., Триско Г.В.).

35. До питання про імунопатогенез несумісності матері і плода за резус-фактором // IV конгрес світової федерації українських лікарських товариств: тези доп.?Харків, 1992.? С. 237?238 (Співавт. Драннік Г.М., Артамонов В.С.).

36. До проблеми акушерських кровотеч при резус-конфліктній вагітності // Шляхи зниження материнської смертності від маткових кровотеч: тези доп. Пленуму правління наукового товариства акушерів-гінекологів України).?Вінниця, 1993.? С.4?5 (Співавт. Артамонов В.С., Клименко С.М., Сольський С.Я.).

37. Деякі аспекти пізніх гестозів при резус-конфліктній вагітності // Тези доповідей Пленуму правління наукового товариства акушерів?гінекологів України.?Вінниця, 1994.? С.4?5 (Співавт. Артамонов В.С., Сольський С.Я., Марченко Г.М.).

38. Особливості реанімації та інтенсивної терапії новонароджених при важких формах гемолітичної хвороби // Укр. наук.-практ. конф. з невідкладної допомоги.?Одеса, 1994.? С.163?164. (Співавт. Артамонов В.С.).

39. Пренатальна діагностика гемолітичної хвороби плоду // Функціональні методи діагностики в акушерстві і гінекології: Наук.-практ. конф. акушерів-гінекологів України.?Донецьк, 1994.? С.38?39 (Співавт. Гордієнко І.Ю., Клименко С.М., Пустовіт Я.А.).

40. Ультразвукова оцінка ступеня зрілості плаценти в діагностиці стану плода // III щорічний збірник наукових праць Української асоціації лікарів ультразвукової діагностики в перинатології та гінекології.- Кривий гір, 1995.- с.87-88 (Співавт. Артамонов В.С., Юрченко Н.А., Горбатюк І.С.).

41. Медіаторні механізми імунної відповіді при резус-конфлікті //Тези доповідей Х з'їзду акушерів гінекологів України.- Одеса, 1996.- с.66 (Співавт. Коцюба А.В., Буханевич О.М., Бобровик С.А.).

42. Determination of polyreactive immunoglobuling in the sera of rhesus-conflicting pregnant women// Immunology of reproduction. International Symposium: Abstracts.- Kiev, 1996.- p.109 (Co-author Artamonov V.S.)

43. Peculiarites of pregnancy course and newborns status in rhesus-sensitized women, residing in polluted regions // Immunology of reproduction. International Symposium: Abstracts.- Kiev, 1996.-p. 110 (Co-author Artamonov V.S.).

44. Активізація імунної відповіді на резус-антиген в експерименті // І Національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації: тези доп. -Алушта, 1996.- с.166.

Размещено на Allbest.ru

...