Главная Коллекция "Revolution" Медицина Клінічні особливості сімейної та несімейної форм артеріальної гіпертензії

Клінічні особливості сімейної та несімейної форм артеріальної гіпертензії

Оцінка впливу факторів спадковості, сімейного середовища та зовнішніх діянь на виникнення артеріальної гіпертензії на підставі вивчення морфометричних показників міокарда та стану гемодинаміки, психологічних особливостей у молодих людей та їх батьків.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 21.11.2013
Размер файла 38,5 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 616.12-008.331.1-053.82-02:575.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНОЇ ТА НЕСІМЕЙНОЇ ФОРМ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

14.01.11 - Кардіологія

ГОРБЕНКО НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник:

Березняков Ігор Геннадійович, доктор медичних наук, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри терапії.

Офіційні опоненти:

Ковальова Ольга Миколаївна, доктор медичних наук, професор, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

Шустваль Микола Федорович, кандидат медичних наук, доцент, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики.

Провідна установа - Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ, відділення артеріальних гіпертензій.

Захист відбудеться "23" вересня 1999 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 310022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий "20" серпня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент Л.І. Овчаренко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Результати великомасштабних популяційних досліджень свідчать, що хвороби серцево-судинної системи займають провідне місце в структурі загальної захворюваності населення, а гіпертонічна хвороба (ГХ) є найбільш розповсюдженим серцево-судинним захворюванням. Поширення артеріальної гіпертензії (АГ) сягає 25-30 % дорослого населення [Давидова Л.І., 1997; Сіренко Ю.М., 1997; Kannel W.B., 1991].

АГ є головним фактором ризику мозкових інсультів, ішемічної хвороби серця та смертності від серцево-судинних захворювань, причому ризик серцево-судинних ускладнень росте з підвищенням рівня артеріального тиску (АТ) [Мала, 1994; Свіщенко Є.П., 1998; Коваль С. М., 1998]. Поширення та небезпека АГ вказують на необхідність подальшого різностороннього вивчення патогенетичних механізмів цього захворювання.

ГХ - це певна нозологічна форма, головною відмітною ознакою якої, нарівні з іншими проявами, служить первинне підвищення АТ [Ковальова, 1997]. ГХ формується внаслідок складної взаємодії різноманітних генетичних та середовищних факторів, які обумовлюють дисфункцію багатоланкової системи кровообігу, пропульсивної діяльності серця, тонусу судин і т.п. [Гогін Є.Є., 1990; Baumann R., 1977].

Вивчення стану органів та систем організму в умовах відносного фізичного та психічного спокою не дозволяє судити про їх функціонування під час виконання того чи іншого виду діяльності. Соціально-психологічні фактори формують клінічний фон, на якому відбувається становлення та розвиток ГХ [Айвазян, 1996; Березняков І.Г., 1991]. Формування ГХ нерідко починається в молодому віці, в період юнацької дезадаптації, коли закладаються основи характеру людини, її звичаї, формуються режим життя, відношення до оточуючих. Психологічні особливості закладаються та проявляються в умовах мікросоціального середовища (сім'ї).

АГ належить до захворювань з спадковою схильністю, це мультифакторне захворювання, як правило, з полігенним типом успадкування [Ковальова, 1989; Бубнов Ю.І., 1993; Арабідзе Г.Г., 1993]. Важливим фактором формування хвороби є наявність або відсутність сімейного поширення АГ [Березняков І.Г., 1992]. Виникненню захворювання сприяють певні фактори навколишнього середовища, такі, як психоемоційні перевантаження, надмірна вага тіла, підвищене вживання кухонної солі, недостатня фізична активність, куріння та інші [Шхвацабая І.К., 1986].

Незважаючи на успіхи в діагностиці та лікуванні ГХ, багато питань формування та еволюції цього захворювання залишаються невирішеними. ГХ нерідко починається в молодому віці, в зв'язку з чим велику увагу привертає вивчення патогенетичних особливостей АГ у осіб молодого віку на різних етапах становлення та розвитку ГХ: у осіб з нормальним АТ, пограничною артеріальною гіпертензією (ПАГ) та ГХ. Безперечно, інформативним є вивчення гемодинаміки та морфометричних показників міокарда в умовах, коли супутні хвороби, як правило, відсутні. Проведення досліджень з використанням навантажуючих проб дозволяє роздивитись функціонування систем регулювання АТ в їх взаємозв'язку на рівні цілого організму, а не окремих органів та систем.

Виділення сімейних форм АГ дозволяє з'ясувати значення спадкового фактору на всіх етапах еволюції ГХ. Психологічне дослідження дає можливість вивчити динаміку психологічних особливостей у осіб молодого віку з АГ на ранніх етапах становлення захворювання, а також у їх батьків, оцінити вплив факторів спадковості, сімейного середовища та зовнішніх діянь на виникнення захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної роботи №0198U002286, яка виконується за планами наукової роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження: оцінити вплив факторів спадковості, сімейного середовища та зовнішніх діянь на виникнення АГ на підставі вивчення морфометричних показників міокарда та стану гемодинаміки, деяких психологічних особливостей у молодих людей на різних етапах еволюції захворювання та їх батьків.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:

1. Вивчити клінічну картину ПАГ та ГХ у осіб молодого віку по даним об'єктивного, лабораторного та інструментального дослідження.

2. Визначити морфофункціональні характеристики міокарда та стан гемодинаміки у осіб молодого віку з АГ з урахуванням обтяженої спадковості (ОС) в умовах відносного фізичного та психічного спокою, а також при стимулюючих діяннях (фізичне навантаження).

3. Вивчити деякі психологічні особливості осіб молодого віку з АГ та їх батьків.

4. На підставі отриманих результатів виділити характерні клінічні особливості сімейної та несімейної форм АГ.

5. Розробити пропозиції щодо немедикаментозної корекції АТ та виявлених відхилень.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в тому, що проведено поглиблене вивчення клінічних особливостей сімейної та несімейної форм АГ на етапах еволюції захворювання.

Нові наукові положення, розвинені в дисертації, заключаються в слідуючому:

1. Підвищення АТ у осіб молодого віку закономірно супроводжується зростанням загального периферійного опору судин. У хворих з сформованим захворюванням установлено достовірне збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка, прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження та погіршення фізичного стану пацієнтів.

2. У хворих ГХ з ОС по цьому захворюванню на висоті фізичного навантаження достовірно підвищується діастолічний АТ, в той час як у хворих ГХ без чітких ознак на сімейне поширення захворювання встановлено підвищення частоти серцевих скорочень.

3. Проведені дослідження психологічних особливостей осіб молодого віку з АГ та їх батьків дозволили оцінити вплив мікросоціального середовища (сім'ї) та спадкових факторів на формування ГХ у осіб молодого віку. У хворих з необтяженим сімейним анамнезом виявлені підвищення інтенсивності тривоги та компенсації, високий рівень нейротизму, зниження ступеня соціальної адаптації. Особливістю хворих сімейною АГ є нахил до інтровертированості, зареєстрований як у молодих хворих, так і у їх батьків.

4. Отримані дані дозволили заключити, що АГ виникає в результаті складної взаємодії факторів спадковості, сімейного середовища та зовнішніх умов, причому патофізіологічні механізми формування захворювання суттєво відрізняються в залежності від наявності або відсутності ОС по ГХ.

Практичне значення одержаних результатів.

1. Регулярне (не рідше 2 раз в рік) профілактичне вимірювання АТ за місцем навчання або праці залишається головним методом раннього виявлення АГ у молодих людей, особливо при відсутності будь-яких скарг з їхнього боку.

2. У всіх молодих людей з підвищеним АТ пропонується проведення проби з фізичним навантаженням (велоергометрії). При зниженні толерантності до фізичного навантаження, задовільному або поганому фізичному стані обстежених, доцільно назначати заняття фізичною культурою для немедикаментозної корекції АТ, перед усім, пацієнтам без чітких указань на ГХ в сімейному анамнезі.

3. Психологічне тестування за допомогою методик Г. Айзенка, М. Люшера, С. Розенцвейга доцільно проводити у всіх молодих пацієнтів з підвищеним АТ та їх батьків. Виявлення підвищеного рівня нейротизму, тривоги, нездатності адекватно адаптуватись до умов оточуючого середовища є підставою для застосування психотерапевтичних заходів, навчання хворих методам релаксації та аутотренінгу.

Результати досліджень впроваджені в лікувальний процес кардіологічного відділення МСЧ №7 ХТЗ, міської поліклініки №12 ТМО Орджонікідзевського району м. Харкова; терапевтичного відділення Устинівської ЦРЛ Кіровоградської області; відділення артеріальних гіпертензій Кіровоградського обласного кардіологічного диспансеру, в наслідок чого, поліпшилась діагностика захворювання, скоротились строки перебування хворих в стаціонарі.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримані результати полягає у виборі об'єму і методів дослідження, в постановці мети та формулюванні завдань, в підборі тематичних хворих, проведенні їх всебічного обстеження. Автор самостійно проводила функціональне обстеження хворих, що включало велоергометрію, психологічне тестування, та брала участь при ультразвуковому обстеженні. Встановила значення змін морфофункціональних показників міокарду та гемодинаміки, психологічних особливостей у осіб молодого віку з АГ та їх батьків. Вивчила вплив мікросоціального середовища (сім'ї) та спадкових факторів на формування ГХ у осіб молодого віку. Проаналізувала і узагальнила результати досліджень, підготувала наукові матеріали до друку.

Апробація дисертації. Основні положення дисертації доповідались на науковій конференції "Артеріальна гіпертонія і інфаркт міокарда" (Харків, 1997 р.), IV науково-практичній конференції "Ліки-людині" (Москва, 1997 р.), V науково-практичній конференції " Ліки-людині" (Каунас, 1997 р.), VI Міжнародному симпозіумі по вивченню артеріальної гіпертензії в суспільстві (Женева, 1998 р.), науковій конференції "Артеріальна гіпертензія і інфаркт міокарда" (Харків, 1998р.), XIV з'їзді терапевтів України (Київ, 1998р.), IX Європейській конференції по артеріальній гіпертензії (Мілан, 1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 друкованих робіт (3 - в центральних виданнях, 9 - в збірниках наукових праць), з них 5 без співавторів. артеріальна гіпертензія міокард спадковість

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 135 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 10 таблицями та 10 малюнками (що складає 10 сторінок), складається зі вступу, 5 розділів, які вміщують огляд літератури та результати власних спостережень, заключення, висновків, практичних рекомендацій і списку 186 використаних джерел (що складає 20 сторінок).

ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика методології, методів та об'єкту дослідження. Для виконання поставлених завдань були використані наступні методи досліджень: ехокардіографічне визначення морфометричних показників міокарда та стан гемодинаміки за допомогою апарата ультразвукових досліджень виробництва фірми "Siemens" (за методикою Н.М. Мухарлямова, 1987 р.). Проба з фізичним навантаженням проводилася на велоергометрі ВЕ-02 до досягнення субмаксимальної частоти серцевих скорочень. Реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження вивчали за методикою Б.П. Преварського. Навантаження проводилося по безупинній зростаючій триступінчастій схемі з тривалістю ступенів 3 хвилини в положенні сидячи при швидкості руху педалей 60 оборотів у хвилину. Психологічне дослідження за методиками Г. Айзенка, М. Люшера і С. Розенцвейга проведено роздільно у осіб з ОС по ГХ та у людей без указань на це захворювання в сімейному анамнезі.

Обробка результатів досліджень проводилась методами математичної статистики за допомогою пакетів прикладних програм Microsoft Excel, Windows 95.

В умовах спеціалізованого кардіологічного відділення МСЧ № 7 ХТЗ обстежено 106 молодих хворих АГ і контрольна група 25 здорових молодих людей з нормальним АТ, 111 батьків молодих хворих АГ та 25 батьків здорових молодих людей - контрольна група. За результатами клініко-інструментального обстеження хворі були розділені на такі групи:

I група - 25 здорових молодих людей (контрольна група);

II група - 29 осіб з ПАГ без указань на ГХ в сімейному анамнезі;

III група - 29 осіб з ПАГ та ОС по ГХ;

IV група - 23 хворих ГХ I і II стадії, в яких відсутні указання на це захворювання в сімейному анамнезі;

V група - 25 хворих ГХ I і II стадії з ОС;

VI група - 25 батьків здорових молодих людей з нормальним АТ;

VII група - 29 батьків обстежених II групи;

VIII група - 30 батьків обстежених III групи;

IX група - 23 батьків обстежених IV групи;

X група - 29 батьків обстежених V групи.

Результати дослідження та їх обговорення. При порівняльній клінічній характеристиці обстежених груп виявлена відсутність скарг у 37,9 % осіб із ПАГ без ОС, 17,2 % осіб із ПАГ з ОС, 13,0 % хворих ГХ без ОС і 8,0 % хворих ГХ з ОС. Таким чином, відсутність скарг у певного числа пацієнтів з АГ свідчить про необхідність раннього виявлення таких осіб, контролю за АТ і, у випадку потреби, призначення гіпотензивних препаратів. Отже, при відсутності будь-яких скарг у хворих ГХ, регулярний профілактичний вимір АТ служить простим і надійним методом раннього виявлення осіб з АГ.

Ехокардіографічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка (індекс маси міокарда лівого шлуночка більше 116 г/м2) зареєстровані в 25,0 % осіб із ПАГ без ОС, 56,25 % осіб із ПАГ з ОС 66,7 % хворих ГХ без ОС, 45 % хворих ГХ з ОС і були відсутні в контрольній групі. Товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу у обох групах хворих ГХ вірогідно перевищувала таку в контролі. Товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу в обох групах хворих ГХ також перевершувала аналогічні параметри в здорових людей, про що свідчать дані, приведені в таблиці 1 - Результати эхокардіографічного дослідження в осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією.

При кореляційному аналізі зв'язку індексу маси міокарда лівого шлуночка з середніми величинами систолічного і діастолічного АТ і частоти серцевих скорочень за час спостереження в групах обстежених виявлені наступні закономірності. Індекс маси міокарда лівого шлуночка корелював із середньою частотою серцевих скорочень у людей із підвищеним АТ без ОС (r=0,569 в осіб із ПАГ без ОС і r=0,320 у хворих ГХ без ОС), чого не спостерігалося в контролі й в осіб із підвищеним АТ і ОС. Отримані дані дозволяють припускати, що механізми формування гіпертрофії лівого шлуночка розрізняються в обстежених з сімейною і несімейною гіпертензією.

Таким чином, ще до розвитку ГХ ехокардіографічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка частіше виявляються в осіб із ПАГ з ОС, чим в осіб з ПАГ без указівок не сімейне поширення ГХ. Однак, збільшення маси міокарда лівого шлуночка зареєстроване нами тільки при зформованій ГХ, незалежно від присутності або відсутності ОС.

Величина серцевого індексу (табл.1) у всіх досліджуваних групах не відрізнялася від такої у контролі. Однак, гіпокінетичний тип кровообігу набагато частіше зустрічається в осіб із ПАГ з ОС, на відміну від людей без указівок на поширення ГХ у сімейному анамнезі. Так, в осіб з ПАГ з ОС він зареєстрований у 25,0 %, у той час, як в осіб без ОС у 6,25 % і не був виявлений у жодного обстеженого контрольної групи. Це може свідчити про підвищену гемодинамічу неоднорідність в осіб із ПАГ з ОС і дозволяє припускати різну гемодинамічу основу початкового підвищення АТ в залежності від наявності або відсутності ОС.

На етапі сформованої ГХ частота гіпокінетичного типу кровообігу в осіб із ОС спадкоємністю і без такої вирівнюється і коливається в межах 20-25 %. У той же час, величина серцевого індексу не відрізняється від такої у контролі. Гемодинамічною основою підвищення АТ в хворих ГХ, вірогідно, є переважне підвищення судинного тонусу. У молодому віці для хворих ГХ характерне переваження еукінетичного типу кровообігу.

Під час проведення проби з фізичним навантаженням деякі пацієнти з ПАГ і ГХ з ОС скаржились на погіршення самопочуття. Частота серцевих скорочень на висоті навантаження в хворих ГХ без ОС - (1785) ударів у хвилину була вірогідно вище контрольної групи - (156 8) ударів у хвилину, чого не спостерігалося в хворих ГХ з ОС.

У хворих ГХ з ОС у період максимального навантаження діастолічний АТ (874) мм. рт. ст. вірогідно перевищував показники у всіх групах обстежених.

Збільшення інотропного резерву серця виявлено в осіб з ПАГ без ОС - (58,50 2,06) ударів у хвилину і хворих ГХ без ОС - (61,36 2,79) ударів у хвилину в порівнянні з контрольною групою - (49,23 3,39) ударів у хвилину, в обох випадках р<0,05.

Показники аеробної працездатності (таблиця 2 - Показники аеробної працездатності у осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією) в обох групах хворих ГХ вірогідно знижені в порівнянні з контрольною групою.

Величина середнього споживання кисню на 1 кг маси тіла в осіб з ПАГ відповідає IV групі фізичного стану "добре", у хворих ГХ - III групі фізичного стану "задовільне", в той час як у контрольній групі - V групі "відмінне".

Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між індексом маси міокарда лівого шлуночка і хронотропним резервом серця в осіб із ПАГ без ОС (r=0,536) і хворих ГХ без ОС (r=0,450). На відзнаку від цього, в групах осіб із підвищеним АТ і ОС індекс маси міокарда лівого шлуночка корелював із інотропним резервом серця: (r=0,688) у осіб з ПАГ й ОС і (r= 0,521) у хворих ГХ з ОС.

Таким чином, результати велоергометричного дослідження свідчать про зниження толерантності до фізичного навантаження в молодих людей з АГ, в першу чергу, у хворих ГХ. Реакція серцево-судинної системи на фізичне навантаження в хворих ГХ розрізняється в залежності від наявності або відсутності ОС. Так, у хворих ГХ без ОС на висоті навантаження переважно збільшується частота серцевих скорочень, а у хворих ГХ з ОС - діастолічний АТ. Виявлені особливості спонукають до розробки диференційованих підходів до профілактики і медикаментозної корекції АГ.

При дослідженні психологічних особливостей (таблиця 3- Психологічні особливості осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією (методики Г. Айзенка і М. Люшера)) установлено підвищення рівня нейротизма в осіб із ПАГ з ОС і молодих хворих ГХ без ОС у порівнянні з контрольною групою.

Підвищення рівня нейротизма виявлено також у групі батьків осіб із ПАГ з ОС (таблиця 4 - Психологічні особливості батьків молодих хворих артеріальною гіпертензією (методики Г. Айзенка і М. Люшера)) і в батьків хворих ГХ з ОС у порівнянні з контрольною групою батьків із нормальним АТ.

У молодих хворих ГХ з ОС установлено зсув показників шкали "інтроверсія-экстраверсія" в бік інтроверсії в порівнянні з контролем. Аналогічні зміни виявлені в групі їх батьків у порівнянні з контрольною групою батьків (табл. 3,4). Отримані дані дозволяють припускати участь генетичних чинників у формуванні схильності до інтровертированості в молодих хворих ГХ з ОС.

Достовірне підвищення інтенсивності тривоги виявлено у осіб з ПАГ з ОС і без такої, а також у хворих ГХ без ОС у порівнянні з контролем. Виявлено підвищення показника компенсації в хворих ГХ без ОС у порівнянні з контролем. У групі батьків хворих ГХ з ОС установлено підвищення показників інтенсивності тривоги і компенсації в порівнянні з контрольною групою батьків.

Достовірне зниження "ступеня соціальної адаптації" у порівнянні з контрольною групою - (55,403,64) % - встановлено у хворих ГХ без ОС - (41,85 4,43) % (р<0,05), що може свідчити про зниження активного пристосування індивіда до умов соціального середовища. У той же час, "ступінь соціальної адаптації" у всіх інших групах молодих людей з АГ і в батьків усіх груп не відрізнялися від таких у контрольних групах обстежених із нормальними величинами АТ.

При кореляційному аналізі позитивний зв'язок встановлений між показниками компенсації і ступенем соціальної адаптації в осіб із ПАГ без ОС спадкоємності (r=0,395) і хворих ГХ без ОС (r=0,411). Отримані дані документують значення зовнішніх впливів у формуванні несімейної АГ.

Результати психологічних досліджень свідчать про можливу участь генетичних чинників у формуванні схильності до інтровертированості в молодих хворих ГХ з ОС. У молодих хворих ГХ без ОС виникнення захворювання багато в чому визначається впливом навколишнього середовища і нездатністю пацієнтів адекватно до нього адаптуватися. Виявлені порушення не дають підстав говорити про специфічний "гіпертензивний" тип особистості, однак спадкування психологічно неправильних зразків поведінки, підвищені тривога і нейротизм формують характерний клінічний фон і багато в чому визначають шляхи розвитку захворювання.

Таким чином, АГ в осіб з ОС і без такої формується в різних вихідних умовах і механізми її виникнення також різні. При цьому розходження обумовлені не етапом еволюції АГ, а наявністю або відсутністю ОС. Виходячи з вищевикладеного, доцільно виділення двох типів ГХ: сімейної і несімейної.

Сімейна ГХ характеризується наявністю ОС; ранньою появою ознак гіпертрофії лівого шлуночка, гемодинамічною неоднорідністю під час формування; зниженням толерантності до фізичного навантаження, підвищенням діастолічного АТ на висоті навантаження; схильністю до інтровертированості.

Для несімейної ГХ характерні відсутність указівок на ГХ в сімейному анамнезі, більш пізнє формування гіпертрофії лівого шлуночка; переважне збільшення частоти серцевих скорочень у відповідь на фізичне навантаження; підвищення рівня нейротизма і тривоги; зниження "ступеня соціальної адаптації".

Виділення і клініко-патофізиологічна характеристика двох типів ГХ може бути перспективним напрямком до подальшого удосконалення профілактичних і лікувальних заходів при цьому захворюванні.

ВИСНОВКИ

У людей із підвищеним артеріальним тиском збільшення загального периферичного опору судин зареєстровано як серед осіб з пограничною артеріальною гіпертензією, так і хворих гіпертонічною хворобою, а збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка - тільки в хворих із захворюванням, що сформувалося.

За даними велоергометрії, у ході еволюції артеріальної гіпертензії, на етапах пограничної артеріальної гіпертензії і гіпертонічної хвороби, установлене прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження і погіршення фізичного стана пацієнтів.

Відмінними рисами реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження в хворих гіпертонічною хворобою з обтяженою спадковістю по цьому захворюванню є збільшення діастолічного артеріального тиску на висоті навантаження, а в хворих гіпертонічною хворобою без чітких указівок на це захворювання в сімейному анамнезі - збільшення частоти серцевих скорочень і підвищення інотропного резерву серця.

Високий рівень нейротизму, підвищення інтенсивності тривоги і компенсації, зниження "ступеня соціальної адаптації" у молодих хворих гіпертонічною хворобою без чітких указівок на це захворювання в сімейному анамнезі підтверджують значення зовнішніх чинників у ґенезі артеріальної гіпертензії.

Схильність до інтровертированості в молодих хворих гіпертонічною хворобою з обтяженою спадковістю по цьому захворюванню й у їхніх батьків свідчить, що спадкування психологічно неправильних зразків поведінки грає певну роль у формуванні артеріальної гіпертензії.

Артеріальна гіпертензія виникає в результаті складної взаємодії чинників спадковості, сімейного середовища і зовнішніх обставин, причому патофізіологічні механізми формування захворювання істотно розрізняються в залежності від наявності або відсутності обтяженої спадковості по гіпертонічній хворобі.

Практичні рекомендації:

Для раннього виявлення артеріальної гіпертензії, у молодих людей, які ні на що нескаржуться, доцільно регулярне, не рідше 2 разів у рік, профілактичне вимірювання артеріального тиску по місцю навчання або роботи.

У осіб із підвищеним артеріальним тиском у комплекс інструментальних досліджень доцільно включати пробу з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрія) і оцінювати фізичний стан пацієнтів по величині споживання кисню на 1 кг ваги тіла. При зниженні толерантності до фізичного навантаження, задовільному або поганому фізичному стані обстежених, рекомендується призначати заняття фізичною культурою для немедикаментозної корекції артеріального тиску, насамперед, пацієнтам без чітких указівок на гіпертонічну хворобу в сімейному анамнезі.

У хворих гіпертонічною хворобою та їх батьків доцільно проводити психологічне тестування, використовуючи методики, що не вимагають значних витрат часу, наприклад, тести Г. Айзенка, М. Люшера, С. Розенцвейга. Виявлення підвищеного рівня нейротизму, тривоги, нездатності адекватно адаптуватися до умов навколишнього середовища є підставою для застосування психотерапевтичних методів впливу, навчання хворих методам релаксації, аутотренінгу, що буде сприяти підвищенню ефективності профілактичних і лікувальних заходів.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горбенко Н.И. Общая физическая работоспособность и толерантность к физической нагрузке у молодых больных с артериальной гипертензией //Український кардіологічний журнал. - 1998. - №2. - С. 46-47.

2. Горбенко Н.И. Гипертрофия левого желудочка у лиц молодого возраста с артериальной гипертензией // Провизор. - 1998. - № 22. - С. 38.

3. Горбенко Н.И., Березняков И.Г. Особенности личности членов семьи больных гипертонической болезнью // Провизор. - 1999. - № 13. - С. 51.

4. Горбенко Н.И., Березняков И.Г. Психологические особенности больных гипертонической болезнью: влияние факторов наследственности и семейной среды // Матеріали XIV з'їзду терапевтів України. - Київ, 1998. - С. 120-121.

5. Горбенко Н.И. Об особенностях личности больных гипертонической болезнью. Артериальная гипертония и инфаркт миокарда (под ред. д.м.н. И.Г. Березнякова). - Харьков: Константа, 1997. - С. 15-16.

6. Горбенко Н.И. Гипертрофия левого желудочка при артериальной гипертонии: механизмы формирования и подходы к лечению /Лекарства - человеку // Международный сборник научных трудов IV научно-практической конференции по созданию и апробации новых лекарственных средств. - Москва, 1997. - С. 167-169.

7. Горбенко Н.И. Особенности личности членов семей больных гипертонической болезнью и методы их фармакологической коррекции /Лекарства - человеку // Международный сборник научных трудов V научно-практической конференции по созданию и апробации новых лекарственных средств. - Каунас, 1997. - С. 148-150.

8. Березняков И.Г., Горбенко Н.И., Поддубный А.В. Толерантность к физической нагрузке у молодых больных артериальной гипертензией и перспективы её фармакологической коррекции / Лекарства - человеку. // Международный сборник научных трудов V научно-практической конференции по созданию и апробации новых лекарственных средств. - Каунас, 1997. - С. 130-132.

9. Горбенко Н.И., Золотухина Г.П. Проба с физической нагрузкой у молодых больных артериальной гипертензией. Артериальная гипертензия и инфаркт миокарда (под ред. д.м.н. И.Г. Березнякова). - Харьков: Константа, 1998. - С. 15-16.

10. Bereznyakov I.G., Gorbenko N.I., Poddubny A.V., Kartvelishvili A.Y., Pavlenko A.A., Selivanov V.F. Haemodynamic changes in hypertensive adolescents and young adults in response to stimulating influences on part of genetic factors //6-th International Symposium on Hypertension in the Community: Screening, Investigation and Therapy. - Geneva, Switzerland, February 8-11, 1998. - Р.105.

11. Bereznyakov I.G., Akhmedov T.I., Gorbenko N.I., Poddubny A.V., Zhidko M. Ye. Psychological features of hypertensives: the influence of hereditary and environmental factors //6-th International Symposium on Hypertension in the Community: Screening, Investigation and Therapy. - Geneva, Switzerland, February 8-11, 1998. - Р.106.

12. Bereznyakov I.G., Gorbenko N.I., Pavlenko A.A., Kartvelishvili A.Y., Selivanov V.F. Some Facture of Family essential hypertension // J. Hypertens. 1999; 17: Supl.3, Abst. S. 213.

АНОТАЦІЯ

Горбенко Н.І. Клінічні особливості сімейної та несімейної форм артеріальної гіпертензії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - Кардіологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертація присвячена вивченню клінічних особливостей сімейної і несімейної форм артеріальної гіпертензії на різних етапах еволюції захворювання. Вивчено морфометричні показники міокарда, стан гемодинаміки, деякі психологічні особливості в молодих людей з артеріальною гіпертензією та їх батьків. Встановлено, що підвищення артеріального тиску в осіб молодого віку закономірно супроводжується збільшенням загального периферичного опору судин. Показано, що в хворих із захворюванням, що сформувалося, збільшується індекс маси міокарда лівого шлуночка, відзначається прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження і погіршення фізичного стана пацієнтів. Дослідження психологічних особливостей осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією та їх батьків показали, що в хворих із несімейною формою артеріальної гіпертензії відзначається підвищення інтенсивності тривоги і компенсації, високий рівень нейротизма, зниження ступеня соціальної адаптації. Особливістю хворих сімейною гіпертензією є схильність до інтровертированості, зареєстрована як у молодих хворих, так і в їхніх батьків. Показано, що артеріальна гіпертензія виникає в результаті складної взаємодії чинників спадковості, сімейного середовища і зовнішніх обставин, причому патофізіологічні механізми формування захворювання істотно розрізняються в залежності від наявності або відсутності сімейного поширення гіпертонічної хвороби в анамнезі.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, молодий вік, стан гемодинаміки, функціональна проба, психологічні особливості.

АННОТАЦИЯ

Горбенко Н.И. Клинические особенности семейной и несемейной форм артериальной гипертензии. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - Кардиология. - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена изучению клинических особенностей семейной и несемейной форм артериальной гипертензии на разных этапах эволюции заболевания. Изучены морфометрические показатели миокарда, состояние гемодинамики, некоторые психологические особенности у молодых людей с артериальной гипертензией и их родителей. Установлено, что повышение артериального давления у лиц молодого возраста закономерно сопровождается увеличением общего периферического сопротивления сосудов. Показано, что у больных со сформировавшимся заболеванием увеличивается индекс массы миокарда левого желудочка, отмечается прогрессирующее снижение толерантности к физической нагрузке и ухудшение физического состояния пациентов. Реакции сердечнососудистой системы у больных гипертонической болезнью различаются в зависимости от наличия или отсутствия отягощенной наследственности. У больных гипертонической болезнью без отягощенной наследственности на высоте нагрузки преимущественно увеличивается частота сердечных сокращений, а у больных гипертонической болезнью с отягощенной наследственностью - диастолическое артериальное давление. Исследования психологических особенностей лиц молодого возраста с артериальной гипертензией и их родителей показали, что у больных с несемейной формой артериальной гипертензии отмечается повышение интенсивности тревоги и компенсации, высокий уровень нейротизма, снижение степени социальной адаптации. Особенностью больных семейной гипертензией является наклонность к интровертированности, зарегистрированная как у молодых больных, так и у их родителей, что позволяет предполагать участие генетических факторов в формировании этой наклонности. Показано, что артериальная гипертензия возникает в результате сложного взаимодействия факторов наследственности, семейной среды и внешних обстоятельств, причём патофизиологические механизмы формирования заболевания существенно различаются в зависимости от наличия или отсутствия семейного распространения гипертонической болезни в анамнезе.

Установлено, что для семейной артериальной гипертензии характерны наличие отягощенной наследственности, раннее появление признаков гипертрофии левого желудочка, гемодинамическая неоднородность, снижение толерантности к физической нагрузке, повышение диастолического артериального давления на высоте нагрузки, наклонность к интровертированности. А для несемейной артериальной гипертензии - отсутствие указаний на гипертоническую болезнь в семейном анамнезе, более позднее формирование гипертрофии левого желудочка, преимущественное увеличение частоты сердечных сокращений в ответ на физическую нагрузку, повышение уровня нейротизма и тревоги, снижение степени социальной адаптации. Показано, что выделение и клинико-патофизиологическая характеристика двух типов артериальной гипертензии открывает перспективы в совершенствовании профилактических и лечебных мероприятий при гипертонической болезни.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, молодой возраст, состояние гемодинамики, функциональная проба, психологические особенности.

ANNOTATION

Gorbenko N.I. Clinical features of familial and non-familial forms of arterial hypertension. - Manuscript.

Dissertation for academic degree of Candidate of Science (Medicine) in specialty 14.01.11 - Cardiology. Kharkiv State Medical University Kharkiv, 1999.

The dissertation is devoted to the investigation of clinical features of familial and non-familial forms of essential hypertension at different stages of the disease evolution. The morphological myocardial indices, hemodynamical status, some psychological peculiarities in young hypertensives and their parents have been studied. It is established that blood pressure rise in young hypertensives is normally accompanied with general peripheric vascular resistance rise. It is demonstrated that in patients with the developed disease the myocardial mass index rises. It is registered the progressive reduction of tolerance to physical load and deterioration of physical state of the patients. Study of psychological peculiarities of young hypertensives and their parents showed that patients with non-familial form of essential hypertension have raised anxiety and compensation intensity, high level of neurotism, social adaptation degree reduction. Young patients and their parents with familial hypertension possess specific inclination to introversion. It is demonstrated that essential hypertension develops as a result of complex interaction of hereditary factors, familial and external environment. Pathophysiological mechanisms of the disease development essentially differ depending on presence or absence of familial propagation of essential hypertension in family history.

Key words: essential hypertension, young age, hemodynamical status, functional trials, psychological peculiarities.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены