Главная Коллекция "Revolution" Медицина Ендоскопічна склеротерапія варикозних вен стравоходу в профілактиці кровотеч при сплено-декомпресивних шунтуючих операціях у хворих цирозом печінки

Ендоскопічна склеротерапія варикозних вен стравоходу в профілактиці кровотеч при сплено-декомпресивних шунтуючих операціях у хворих цирозом печінки

Ендоскопічна склеротерапія варикозно розширених вен стравоходу у хворих цирозом печінки після спленодекомпресивних шунтуючих операцій. Зміни гемодинаміки, її вплив на функціональний стан печінки. Лікування портальної гіпертензії у хворих цирозом печінки.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 21.11.2013
Размер файла 35,8 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

БОЛДІЖАР Олександр Олександрович

УДК 616.36-004.,616.329[-089

Ендоскопічна склеротерапія варикозних вен стравоходу в профілактиці кровотеч при спленодекомпресивних судинних операціях у хворих цирозом печінки

14.01.03 - хірургія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ужгородському державному університеті Міністерства освіти України.

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Русин Василь Іванович, завідувач кафедри госпітальної хірургії Ужгородського державного університету МО України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сухарєв Іван Іванович, керівник відділу хірургії магістральних судин Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України;

доктор медичних наук, професор Кривченя Данило Юліанович, завідувач кафедри дитячої хірургії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця МОЗ України.

Провідна установа: Львівський державний медичний універститет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра загальної та факультетської хірургії.

Захист відбудеться “__19__”________05__________1999 р. о_14_________годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (254112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (254112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “__20__”_______04_____________1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент Гвоздяк М. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кровотечі з ВРВ стравоходу та шлунка є однією з головних причин смертності у хворих ЦП з синдромом ПГ (Буланов К.И., 1997; Ерамишанцев А.К. и соавт., 1998).

Внаслідок збільшення частоти ускладнених форм захворювання, цироз печінки, на даний час, займає четверте місце серед причин смерті осіб, віком понад 40 років (Rikkers L.F., 1998).

ЦП супроводжується також різноманітними запальними процесами та моторними порушеннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), патогенез яких пов'язаний з величиною ПГ, ступінню ВРВ стравоходу, частотою та важкістю стравохідно-шлункових кровотеч, супутньою патологією, методом використаного оперативного або консервативного лікування. (Борисов А. Е. и соавт., 1998; Бебуришвили А.Г., Михин С. В., 1998; Акилов Х. А. и соавт., 1988; Ашрафов А. А., Мамедли З.З., 1998).

В той же час, такі питання, що виникають при лікуванні ПГ, як:

- частота запальних змін верхніх відділів ШКТ при ЦП;

- частота моторних порушень при ЦП;

- кількісні та якісні зміни, що виникають при шунтуючих операціях з боку верхніх відділів ШКТ;

- зміни цих порушень при комбінації шунтуючо-декомпресивних операцій та ендоскопічної склеротерапії (ЕС);

- зміни портальної гемодинаміки при ЦП, які виникають при комбінації вищевказаних методів лікування;

- види, частота та профілактика ускладнень ЕС - потребують подальшого вивчення та диктують необхідність проведення досліджень в цьому напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є розділом наукової програми кафедри госпітальної хірургії медичного факультету Ужгородського державного університету по держбюджетній тематиці по темі “Методи хірургічної або медикаментозної корекції портальної гіпертензії у хворих цирозом печінки”, номер державної реєстрації № 0196 И 003254.

Мета і задачі дослідження. Для покращення результатів хірургічного лікування хворих ЦП з синдромом портальної гіпертензії, вивчити особливості перебігу захворювання при комплексному використанні профілактичної ендоскопічної склеротерапії ВРВ стравоходу та сплено-декомпресивних шунтуючих операцій.

Відповідно із загальною метою дослідження в дисертації поставлені та вирішені наступні задачі:

1. Вивчити причини незадовільних результатів та летальність в найближчому та віддаленому періодах спостереження у хворих з сплено-декомпресивними шунтуючими операціями.

2. Оцінити ендоскопічні можливості візуалізації стравоходу та шлунка при ЦП, а також ендоскопічної склеротерапії ВРВ стравоходу та шлунка.

3. Вивчити вплив сплено-декомпресивних операцій при ЦП на моторні порушення та запальні явища верхніх відділів ШКТ.

4. Провести порівняльний аналіз ефективності ендоскопічної склеротерапії в профілактиці кровотеч ВРВ стравоходу і шлунка у хворих ЦП після сплено-декомпресивних шунтуючих операцій.

5. Вивчити деякі зміни портальної гемодинаміки під впливом ендоскопічної склеротерапії та її вплив на функціональний стан печінки.

6. Виявити найбільш часті ускладнення ЕС та намітити шляхи їхньої профілактики та лікування.

Наукова новизна одержаних результатів.

У роботі вперше, на великому клінічному матеріалі вивчені види та кількість запальних процесів і порушень моторної функції верхніх відділів ШКТ у хворих ЦП до і після сплено-декомпресивних шунтуючих операцій.

Проведені порівняльний аналіз ефективності ЕС ВРВ стравоходу і шлунка у хворих ЦП після сплено-декомпресивних шунтуючих операцій.

Вивчені зміни портальної гемодинаміки під впливом ендоскопічної склеротерапії та її вплив на функціональний стан печінки.

Практичне значення одержаних результатів

Встановлено, що ЕС є ефективним методом профілактики кровотеч з ВРВ стравоходу, яка в поєднанні з сплено-декомпресивними операціями у віддаленому післяопераційному періоді забезпечує стійкий гемостатичний ефект.

На основі клінічних спостережень встановлено, що профілактичне використання ЕС ВРВ стравоходу у 20% випадків приводить до зменшення езофагітів і на 40% - зменшення гастро-езофагального рефлюксу.

Виявлено, що по мірі облітерації ВРВ стравоходу, у хворих ЦП збільшується портальний прилив майже на 30 %, що сприяє збереженню функціонального резерву печінки після спленодекомпресивних шунтуючих операцій.

Особистий внесок дисертанта.

1. Виконано 480 ендоскопічних досліджень у 68 хворих з ЦП до, після і в період проведення сеансів ЕС.

2. Клінічне обстеження 68 хворих з ЦП.

3. Впроваджено в клінічну практику ультразвукове дуплекссканування портальної зони для визначення об'ємної перфузії печінки в динаміці.

4. Приймав участь у всіх оперативних втручаннях у хворих з ЦП.

5. Розроблений та захищений патентом України спосіб лікування портальної гіпертензії.

6. Вивчені найближчі та віддалені результати комплексного лікування хворих з ЦП.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації викладені на 51, 52 підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу УжДУ (Ужгород 1997, 1998, секція медичних наук), на засіданні обласного наукового товариства хірургів (жовтень 1997, вересень 1998).

За матеріалами дисертації були зроблені повідомлення:

1.На науково-практичній конференції з приводу ендоскопічної хірургії у м. Тернополі, жовтень 1998р.

2.На міжнародній конференції хірургів гепатологів Росії і країн СНД у м. Києві 4-6 листопада 1998р.

Апробація дисертації відбулася 18 грудня 1998 року на розширеному засіданні кафедри госпітальної хірургії, загальної хірургії та кафедри госпітальної терапії медичного факультету Ужгородського держуніверситету з участю хірургів ОКЛ м. Ужгород.

Публікації. Результати дисертації опубліковані в одній монографії, в чотирьох журнальних статтях, та в двох статтях у збірниках наукових праць, в тезах 2 конференцій, отримано патент України.

Структура дисертації. Дисертація побудована за загальноприйнятим планом і складається з вступу, 4-х розділів, заключення, висновків і списку використаних джерел.

Робота викладена на 109 сторінках машинописного тексту українською мовою. Ілюстрована таблицями та рисунками. Бібліографічний вказівник літератури включає 180 джерел, з них 120 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт, методи та методологія досліджень

В хірургічному відділенні ОКЛ м. Ужгород в плановому порядку обстежено та проліковано 68 пацієнтів з цирозом печінки, ускладненим портальною гіпертензією.

По статевих ознаках хворі розділилися таким чином: 50 (73,5 %) чоловіків та 18 (26,5 %) жінок, віком від 17 до 58 років (в середньому 26,5 років). Причому серед чоловіків 24 (48 %) пацієнтів були у віці до 20 років. А серед жінок основна частина - 11 (68,1 %) була у межі 20-30 років.

Давність захворювання склала в середньому 9 місяців (від 6 місяців до 1,8 років), причому, майже у половини пацієнтів - 30 (44 %) вона коливалась від 8 до 10 місяців, а у 22 (39,4 %) хворих склала вище 1,5 роки.

Етіологія ЦП встановлена у 46 пацієнтів: 41- хворіли вірусним гепатитом, 5 - зловживали алкоголем.

Кровотеча з ВРВ стравоходу в анамнезі відмічалась у 56 (82, 4 %) хворих, у 10 (14,7 % ) пацієнтів спостерігалось 2 або більше кровотеч (табл. 1.).

Відповідно до чого хворі були розподілені на 3 групи: І-а - 12 пацієнтів без ознак кровотеч з ВРВ стравоходу ; ІІ-а - 46 хворих, у яких спостерігалась тільки одна кровотеча в анамнезі; ІІІ-я - 10 пацієнтів, у яких в анамнезі спостерігались 2 або більше кровотеч.

Вторинний гіперспленізм різного ступеня спостерігався у 60 (88,2 %) хворих (табл.1). Наявність спленомегалії з клінічними проявами помірного або вираженого гіперспленізму впливала на вибір методу судинно-шунтуючої операції, так як усім цим хворим патогенетично було обумовлено видалення селезінки.

Таблиця.1. Ускладнення, які спостерігаються у хворих ЦП

Кровотеча в анамнезі

Гіпер-спленізм

Асцит

Портосистемна енцефалопатія

Неврологічні симптоми

Немає

Одна

2 і більше

Немає

Помірний

Виражений

Немає

Резистентний

Стабільний

Прогресуючий

Немає

Мінімальні

Явні

12

46

10

8

53

7

56

12

--

--

56

12

--

17,6%

67,6%

14,7%

11,8%

77,9%

10,3%

79,4%

17,6%

--

--

82,4%

17,6%

--

У 12 (17,6 %) хворих в момент звернення в хірургічну клініку спостерігався резистентний асцит і їм тимчасово було відмовлено в оперативному втручанні. Всі ці хворі проходили курс інтенсивної медикаментозної підготовки на протязі 30-45 днів в обласному гастроцентрі до покращення показників синтетичної функції печінки та ліквідації асциту, після чого вони переводились для оперативного лікування в хірургічну клініку.

Клінічні ознаки портосистемної енцефалопатії спостерігались у 12 (17,6%) хворих.

У 3-х хворих раніше були виконані порожнинні оперативні втручання: розєднання шлунково-стравохідного колатерального кровотока на висоті профузної кровотечі з ВРВ стравоходу.

Основні результати дослідження: Відповідно класифікації Чайлда-Туркота 56 хворих були з компенсованим ЦП, 12 в стадії субкомпленсації. Ми не спостерігали ніякої особливої закономірності, на що справедливо вказують (Ольшанецький А.А. и соавт. 1998; Зубарев П.Н. и соавт, 1988) від ступеня важкості печінкової недостатності та ступеня ВРВ стравоходу. Тільки, можливо, в групі субкомпенсації більше половини хворих були з III ст. ВРВ стравоходу (табл 2.).

Таблиця 2. Розподіл хворих цирозом печінки в залежності від печінкової недостатності та ВРВ стравоходу

Ступінь печінкової недостатності по Чайлду-Туркоту

Ступінь ВРВ стравоходу та шлунка

Кількість хворих

Нема

І ст.

ІІ ст.

ІІІ ст.

Група А

56

4

12

37

3

Група Б

12

1

2

2

7

Група С

-

-

-

-

-

Усього

68

5

14

39

10

Таблиця 3. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів ШКТ у хворих ПГ на фоні цирозу печінки

Група хворих

Число хворих

ВРВ стравоходу

Езофагіт

Гастрит

ГЕР

ДГР

Немає

I ст.

II ст.

III ст.

Немає

Легкий ступінь

Середній ступінь

Немає

Поверхневий

Гіпертрофічний

Ерозивний

Немає

Є

Немає

Є

I

12

2

0

8

2

5

7

0

2

8

2

0

4

8

10

2

II

46

3

8

29

6

12

30

4

8

6

28

4

12

34

38

8

III

10

0

6

2

2

2

8

0

1

4

4

1

2

8

8

2

Всього

68

5

14

39

10

19

45

4

11

18

34

5

18

50

56

12

В той же час, більша частина хворих - 39 (72,1%) - мали II ступінь ВРВ стравоходу, і тільки 5 (7,4%) хворих не мали варикознорозширених вен.

Також не відмічено певної закономірності в залежності від ступеня печінкової недостатності та кількості кровотеч з ВРВ стравоходу. Найбільше число одноразових кровотеч спостерігалось в групі А (67,9 %), цей же відсоток в групі В дорівнював (66,7 %) (табл.2). Дві та більше кровотеч спостерігались частіше в В групі печінкової недостатності 16 % проти 14,3 % в групі А.

Таким чином, можна зробити певний висновок, що частота одноразових кровотеч в анамнезі спостерігається більше у хворих з ІІ ст. ВРВ стравоходу. А в залежності від стадії печінкової недостатності можна відмітити, що в групі субкомпенсації по Чайлду, більше половини хворих з ІІІст. ВРВ стравоходу.

Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів ШКТ у хворих ЦП показує, що у 72,1 % спостерігається езофагіт різного ступеня важкості, у 84 % - гастрит. Порушення моторної функції у вигляді ГЕР спостерігаються у 74 %, ДГР - 17,6 % (табл. 3.).

Причому запальні зміни з боку ШКТ у вигляді езофагіту та гастриту найбільш високі в групі хворих з багаторазовими кровотечами 80 % та 90 %, проти 74 % та 83 % хворих з одноразовими кровотечами в анамнезі. Така ж залежність спостерігається при порушенні моторної функції ШКТ у вигляді ГЕР та ДГР 80 % та 20 % у ІІІ групі, проти 74% та 17,4% у ІІ групі пацієнтів.

Вивчаючи показники ворітно-печінкового та селезінкового кровопостачання при ЦП на фоні портальної гіпертензії відмічено максимальний показник величини об'ємного кровотоку в воротній вені при А стадії печінкової недостатності із зменшенням показників ЛШК по мірі наростання печінкової недостатності. В селезінковій вені спостерігається зворотня закономірність, ЛШК в селезінковій вені продовжує явно збільшуватися по мірі зростання ступеня печінкової недостатності (табл. 4.).

Причому, якщо порівнювати такі показники як ЛШК та тиск в селезінковій та нижній порожнистій вені, то при ЦП практично завжди показники тиску та ЛШК значно вищі в селезінковій вені. На що також вказують фундаментальні дослідження Буланов К. И. и соавт., 1998; Шерцингер А. Г., Киценко Е. А., 1998).

Таблиця 4. Показники ворітно-печінкового та селезінкового кровопостачання при ЦП M + m

Норма

А

В

ЛШК у ворітній вені, (см/сек)

17,1 + 2,6

11,8 + 2,1

8,1 + 1,8

Портальний тиск, (мм рт.ст.)

8,7 + 0,59

31,8 + 0,7

27,1 + 0,8

Об'ємна швидкість у ворітній вені, (мл/хв)

208,1 + 51,2

920,0 + 97,6

621,6 + 66,3

ЛШК в селезінковій вені, (см/сек)

10,6 + 0,46

17,4 + 0,38

28,3 + 0,44

Тиск в селезінковій вені, (мм рт.ст.)

10,2 + 0,58

*32,8 + 0,8

*29,3 + 0,7

Об'ємна швидкість в селезінковій вені, (мл/хв)

201,4 + 44,6

951,0 + 96,5

617,7 + 61,2

Примітка: * Достовірність між показниками групи А та В в порівнянні з нормою є р>0,5

Вивчаючи показники регіональної гемодинаміки у хворих ЦП з синдромом гіперспленізму встановлено, що тільки при помірній цитопенії спостерігається незначне збільшення об'ємного кровотоку по воротній вені, тоді як по селезінковій вені він значно збільшується по мірі вираженості ступеню гіперспленізму.

Вивчаючи деякі показники порто-печінкової гемодинаміки встановлено, що мінімальні неврологічні симптоми характерні для портосистемної енцефалопатії появляються при погіршенні перфузії печінки.

В умовах хірургічного відділення ОКЛ м. Ужгород за період 1993 по 1998 рік виконано в плановому порядку 68 сплено-декомпресивних шунтуючих операцій. Класичний варіант дистального сплено-ренального анастомозу вдалося виконати тільки 8 пацієнтам. Усі інші 60 пацієнтів мали ознаки вираженого гіперспленізму на фоні спленомегалії, що вплинуло на вибір методики декомпресивного втручання. В 8 випадках виконано проксимальне сплено-ренальне шунтування, у 40 пацієнтів створено сплено-ренальний шунт при допомозі автовенозної вставки, у 12 випадках виконано сплено-кавальне шунтування при допомозі автовенозної вставки. Перевагу надаємо сплено-ренальним шунтуючим операціям при допомозі автовенозної вставки по нашій методиці.

В ранньому післяопераційному періоді померло від профузної кровотечі з ВРВ стравоходу 3 хворих. Ще у 2-х на шостому місяці спостереження відмічався епізод кровотечі, який вдалося зупинити консервативним способом - медикаментозними засобами та приміненням ендоскопічної склеротерапії.

При проведенні порівняльної характеристики змін верхніх відділів ШКТ у хворих ЦП до та після судинно- шунтуючих декомпресивних операцій у 42 (65 %) спостерігалось повне спадіння ВРВ стравоходу, у 8 (12,3 %) пацієнтів відмічено ВРВ стравоходу І ступеня, у 12 (18,5 %) - ІІ ступеня і тільки у 3 (4,6 %) - ІІІ ступеня. Таким чином, не дивлячись на успішно функціонуючий сплено-декомпресивний шунт у 23 (35,4 %) хворих залишається ВРВ стравоходу того чи іншого ступеню.

Аналіз протікання вторинних запальних змін верхніх відділів ШКТ при ЦП показав, що після декомпресивно-шунтуючих операцій відмічається динаміка до зменшення числа найбільш важких форм езофагіту та гастриту, особливо у ІІ та ІІІ групах наших хворих, а також зменшення приблизно на 30 % кількості ГЕР, при практично незмінних цифрах, навіть з тенденцією до невеликого збільшення ДГР в післяопераційному періоді.

Віддалені результати спленодекомпресивношунтуючих операцій оцінювались по 3-х бальній системі з врахуванням прохідності анастомозу, наявності рецидива кровотечі з ВРВ стравоходу, наявності енцефалопатії.

Наявність ВРВ стравоходу ІІ та ІІІ ступеню у 15 пацієнтів в післяопераційному періоді, небезпека рецидиву кровотечі з ВРВ стравоходу стало приводом для виконання профілактичної ЕС у цих хворих. Таким чином, ЕС виконана 17 пацієнтам після операції, 2 - на висоті рецидиву кровотечі, 15 - в цілях профілактики кровотечі з ВРВ стравоходу.

Склерозуючу речовину (частіше всього 3% розчин трамбовару) вводили інтравазально, паравазально, комбіновано. Під час одного сеансу вводили 5-7 мл склерозуючої речовини, інтравазально на одне введення не більше 1 мл, паравазально від кута шлунку на 7-10 см вище шлунково-стравохідного переходу. На курс лікування включали 5-7 ін'єкцій з інтервалом між курсами 1-2 доби, всього 2-3-4 курси, до повного спадіння ВРВ стравоходу.

Серед ускладнень ЕС частіше усього спостерігалось слідуючі: незначна кровотеча з місця ін'єкції, ерозії стравоходу, виразки стравоходу. При інтравазальному введенні склерозанту частіше спостерігались кровотечі з місця ін'єкції, при паравазальному - гіпертермія, ерозії та виразки стравоходу. При комбінованому способі введення притаманні були ускладнення характерні для кожного окремого способу введення.

При дослідженні об'ємного кровотока в ворітній вені методом доплеросонографії після ЕС ВРВ стравоходу у хворих, що перенесли сплено-декомпресивні шунтуючі операції, виявлено збільшення портального притоку до печінки приблизно на 30 % (р>0,05) при практично не змінному тиску у ворітній вені (табл. 5).

Таблиця 5. Показники регіональної порто-печінкової гемодинаміки після ЕС у хворих з шунтуючими операціями M + m

Кровоток

Висхідний після операції

Після ЕС

Віддалений період

Ворітна вена, (мл/хв)

390,0 47,2

55653,2

570,0 56,3*

Портальний тиск, (мм.рт.ст.)

23,9 1,4

22,91,8

22,0 1,6

*р<0,05

При вивченні у динаміці показників, характеризуючих синтетичну функцію печінки у хворих, що перенесли спленодекомпресивні шунтуючі операції, а також ЕС ВРВ стравоходу, не виявлено достовірних змін в сторону зміни активності цітолітичного процесу та погіршення синтетичної функції печінки.

Кумулятивний аналіз стабільності хірургічного лікування по трьох основних параметрах - рецидив кровотечі, летальність протягом п'яти років та портосистемна енцефалопатія показали, що задовільний результат лікування спостерігається у 92% хворих.

ВИСНОВКИ

1. Портальна гіпертензія при цирозі печінки супроводжується різноманітними запальними явищами і моторними порушеннями шлунково-кишкового тракту, частота яких залежить від величини портальної гіпертензії, такими як езофагіт (72,1 %), гастрит (84%), гастродуоденіт (13,6 %), і моторними порушеннями шлунково-кишкового тракту: гастро-езофагальний рефлюкс (74%), дуодено-гастральний рефлюкс (17,6 %).

2. В найближчому післяопераційному періоді, не залежно від виду сплено-декомпресивного анастомозу, зменшується частота гастритів, езофагітів, гастродуоденітів, а також гастро-езофагальних рефлюксів на 30%. Після спленокавальних шутуючих операцій кількість дуодено-гастральних рефлюксів дещо зростає.

3. Найбільш важким ускладненням в післяопераційному періоді у хворих після шунтуючих операцій є повторна кровотеча із варикозно розширених вен стравоходу, яка зустрічається у 7,35 % випадків. Однією з причин останньої є варикозні розширення вен стравоходу, які в 35 % випадків після декомпресивних операцій не спадаються.

4. Ендоскопічна склеротерапія безпосередньо впливає на варикозно розширені вени підслизового шару стравоходу шляхом їх тромбування при інтравазальному введенні склерозуючого препарату або здавленню паравазальним інфільтратом з послідуючим заміщенням сполучною тканиною.

5. Найкращим методом ендоскопічної склеротерапії варикозно розширених вен стравоходу є комбінований спосіб (інтра- та паравазального) введень лікарських осередків в кількості не більше 8-12 мл на сеанс, з інтервалом між ними в 3-4 доби.

6. Найбільш частим ускладненням при ендоскопічній склеротерапії є розвиток ерозивно-некротичних процесів слизової оболонки стравоходу і шлунка, які зустрічаються у 35,3 % та 23,5 % випадків відповідно.

7. По мірі досягнення облітерації варикозно розширених вен стравоходу у хворих цирозом печінки збільшується портальний прилив до печінки майже на 30 %, що забезпечує збереження функціонального резерву печінки після спленодекомпресивних операцій.

8. Ендоскопічна склеротерапія є ефективним методом профілактики кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка, яка в поєднанні з спленодекомпресивними судинними операціями у більшості випадків забезпечує стійкий гемостатичний ефект.

шунтуючий операція гіпертензія цироз

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Русин В. І., Переста Ю. Ю., Філіп С. С., Болдижар О. О. Оперативне лікування жовчно-кам'яної хвороби у хворих з портальною гіпертензією Шпитальна хірургія. - 1998. - № 3. - С. 44-46.

2. Русин В. І., Переста Ю. Ю., Болдіжар О. О. та ін. Езофаго-гастродуоденоскопія в оцінці результатів реабілітації хворих після портокавального шунтування // Науковий вісник. Ужгородського університету. - Сер. Медицина. - 1998. - Вип. 6. - С. 154-156.

3. Русин В. І., Переста Ю. Ю., Болдіжар О. О. та ін. Ендоскопічна склеротерапія гострих кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу у хворих декомпенсованим цирозом печінки//Науко-вий вісник. Ужгородського університету. - Сер. Медицина. - 1999. - Вип. 8.- С. 114-115.

4. А. С. № 98084584. Україна. МПК 6А61В 17/00. Спосіб хірургічного лікуваннчя портальної гіпертензії / В. І. Русин (Україна). Заявлено 26.08.1998, опублік. 18.01.1999.

5. Русин В. И., Переста Ю. Ю., Филип С. С., Русин А. В., Болдижар А. А., Стойка В. И. Эндоскопический гемостаз при кровотечениях из варикозно-расширенных вен пищевода. // Анналы хирургической гепатологии. - 1998. - Т. 3. - № 3. - С. 164.

6. Русин В. И., Переста Ю. Ю., Филип С. С., Русин А. В., Болдижар А. А., Ковач В. М., Уваров П. В. Эзофагогастро-дуоденоскопия в оценке результатов портокавального шунтирования. // Анналы хирургической гепатологии. - 1998. - Т. 3. - № 3. - С. 163-164.

АНОТАЦІЯ

Болдіжар О. О. Ендоскопічна склеротерапія варикозних вен стравоходу в профілактиці кровотеч при сплено-декомпресивних шунтуючих операціях у хворих цирозом печінки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.03 - хірургія. - Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Київ, 1999.

Дисертація присвячена питанням діагностики та хірургічного лікування цирозу печінки (ЦП).

На основі клінічного аналізу 68 хворих вивчені запальні зміни з боку верхніх відділів кишково-шлункового тракту та порушення моторної функції, які супроводжують ЦП. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів ШКТ у хворих показала, що у 72% пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеню важкості, у 84% - гастрит, ГЕР спостерігаються у 74%, ДГР - у 17,6% хворих.

У 23 (35,4%) хворих після сплено-декомпресивних операцій ВРВ стрвоходу не спадаються. В зв'язку з чим у 2-х хворих на висоті кровотечі, а у 15 - в плановому порядку виконана ендоскопічна склеротерапія ВРВ стравоходу ІІІ ст.

Кумулятивний аналіз стабільності хірургічного показав, що задовільний результат лікування спостерігається у 92% хворих.

Ключові слова: ЦП (цироз печінки), сплено-декомпресивні шунтуючі операції, ЕС (ендоскопічна склеротерапія), ВРВ (варикозно-розширені вени) стравоходу.

SUMMARY

Boldizhar A. A. Endoscopic sclerotherapy for esophageal varies in prewention of bleeding in case of spleno-decompressive shunting operations in patients with cirrhosis of the liver. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of condidate of medicine on speciality 14.01.03 - sergery. - Кiew Medical Academy of Postgraduate Education. Department of Health. Ukraine, Kiew, 1999.

Dissertation is devited to the problems of diagnosis and surgical treatment of the liver cirrhosis.

Inflammotory changes of the upper parts of gastrointestinal tract and motoris dispunction, which accompany liver cirrhosis had been studed on the basis of the clinical analysis of 68 patients. Endoscopic characteristic of the changes of upper parts of gastrointestinal tract in patients with cirrhosis had shown, that esophagitis of different degree of swerity is observed in 72% of patients, gastritis - in 84% gastroesophageal reflux in 74%, duodengastric reflux - in 17,6% of patients.

Esophageal varices don't decrease in 23 (35,4%) patients after spleno-decompressive operations. Because of this, endosopic sclerotherapy for esophageal varices of 3-rd degree was performed in 2 patients on a height of bleeding and in 15 patients was performed on a plan.

Cumulative analysis of stability of surgicel treatment had shown, that positive effect of treatment is observed in 92% of pftients.

Key words: LC (liver cirrhosis), spleno-decompressive shunting operations, ES (endoscopic sclerotherapy), EV (esophageal varices).

АННОТАЦИЯ

Болдижар А. А. Эндоскопическая склеротерапия варикозных вен пищевода в профилактике кровотечений при сплено-декомпрессивных шунтующих операциях у больных циррозом печени. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Киевская медицинская академия последипломного обучения МОЗ Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам диагностики и хирургического лечения цирроза печени (ЦП).

На основании клинического анализа 68 больных изучены воспалительные изменения со стороны верхних отделов желудочно-кишечного тракта и нарушения моторной функции, сопровождающие ЦП и зависящие от степени варикозно-расширенных вен (ВРВ) пищевода и желудка, количества кровотечений из ВРВ в анамнезе, степени печеночной недостаточности. Эндоскопическая характеристика изменений верхних отделов ЖКТ у больных ЦП показала, что у 72% пациентов наблюдается эзофагит разной степени тяжести, у 84% - гастрит. Моторные нарушения в виде ГЭР наблюдаются у 74%, ДГР - у 17,6% больных.

В ближайшем послеоперационном периоде, независимо от вида спленодекомпрессивного анастомоза, количество восстановительных изменений и ГЭР уменьшается на 30%, а количество ДГР незначительно увеличивается.

Изучая показатели региональной гемодинамики у больных циррозом печени и синдромом гиперспленизма установлено, что только при умеренной цитопении наблюдается незначительное увеличение объемного кровотока по воротной вене, тогда как по селезеночной вене он значительно увеличивается по мере выраженности степени гиперспленизма. Минимальные неврологические симптомы, характерные для портосистемной энцефалопатии, появляются при ухудшении перфузии печени.

У 23 (35,4%) больных, после сплено-декомпрессивных операций, несмотря на функционирующий сплено-декомпрессивный шунт ВРВ пищевода не спадаются. В этой связи, у 2-х больных на высоте кровотечения, и у 15 - в плановом порядке выполнена эндоскопическая склеротерапия ВРВ пищевода III степени.

Среди осложнений эндоскопической склеротерапии чаще всего наблюдались следующие: гипертермия (23,5%), незначительное кровотечение в месте введения склерозанта в вену (64,7%), эррозии пищевода (35,3%), язвы пищевода (23,5%).

При исследовании объемного кровотока в воротной вене методом доплеросонографии после эндоскопической склеротерапии варикозно-расширенных вен пищевода у больных перенесших спленодекомпрессивные шунтирующие операции, выявлено увеличение портального притока к печени приблизительно на 30%, при рпактически не измененном давлении в воротной вене.

Кумулятивный анализ стабильности хирургического лечения по 3 основным параметрам - рецидиву кровотечения, летальнос-ти до 5 лет и портосистемной энцефалопатии показал, что положительный результат лечения наблюдается у 92% больных.

Ключевые слова: ЦП (цирроз печени), сплено-декомпрессивные шунтирующие операции, ЭС (эндоскопическая склеротерапия), ВРВ (варикозно-расширенные вены) пищевода.

Размещено на Allbest.ur

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас