Характеристика морфофункціональних особливостей хромосом та стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт (вікові та генеалогічні аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР МОЗ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ХРОМОСОМ ТА СТАНУ БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ХВОРИХ НА ІНСУЛЬТ (вікові та генеалогічні аспекти)

03. 00. 15 генетика

ГУР'ЯНОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 612. 822. 3: 575. 116. 4: 616. 8-005

КИЇВ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології АМН України.

Науковий керівник доктор медичних наук Кузнєцова Світлана Михайлівна, Інститут геронтології АМН України, зав. відділенням

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Бердишев Генадій Дмитрович, Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри, кандидат біологічних наук Дьоміна Емма Анатоліївна, Український науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України, с. н. с.

Провідна установа Інститут молекулярної біології та генетики, відділ регуляторних механізмів клітини, НАН України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 29 ” листопада 1999 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 604. 01 в Українському науковому гігієнічному центрі МОЗ України (253660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України (м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий 14 вересня 1999 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема церебрального інсульту набуває все більшої медико-соціальної значимості. За останні десятиріччя у багатьох країнах світу відзначено значний зріст судинних уражень головного мозку. Інсульти та їх наслідки займають 2-3 місце серед причин смертності. На протязі місяця з моменту початку захворювання в країнах СНД помирають близько 30, а до кінця року 45-48%. З хворих, що вижили після інсульту, до трудової діяльності повертаються не більше 10-12%; 25-30% залишаються інвалідами. Церебральна патологія характеризується змінами функціональної активності ЦНС, психоемоційної сфери та часто супроводжується вираженою інвалідизацією.

Все це обумовлює актуальність вивчення факторів, що визначають формування та розвиток інсульту, а також сучасних методів його лікування і профілактики.

Інсультзахворювання зі спадковою схильністю, про що свідчать результати генеалогічних, близнюкових, популяційних досліджень [Давіденкова К. Ф., 1976, Liao D., 1997, Tuomilehto J., 1998, Frey J. L. et. al., 1998].

На даний час визначена роль стресу, нераціонального харчування, гіподинамії, куріння, вживання алкоголю в системі механізмів формування інсульту [Keli S. O. et al., 1994, Haheim L. et al., 1996, Hakim A., 1998]. До факторів ризику розвитку інсульту віднесено гіпертензію, цукровий діабет, атеросклероз, високий рівень холестерину та дисліпопротеїнемії [Дзидзінський О. Я., 1973, Інге-Вечтомов С. Г., 1980, Kwiterovich C., 1993, Margaglione M., 1998]. Виявлено залежність частоти інсультів мозку від статі, віку і таких морфологічних характеристик, як зріст та вага [Njolstad I. et al., 1996, McGlone J. et al., 1997].

Доведено роль надмірної активації вільнорадикальних окислювальних процесів в етіопатогенезі церебральних судинних розладів, що призводять до змін у ліпідному та ліпропротеїдному метаболізмі [Рєпін В. С., 1990, Ichinose A. et al., 1998].

Встановлено взаємозв'язок між ДНК-поліморфізмом генів, що відповідають за синтез аполіпопротеїнів (аро) А-I, C-III, B, E та ризиком розвитку цереброваскулярних захворювань [Цілуйко В. Й. зі співавт., Moliaka L. et al., 1998].

У системі реалізації спадкової схильності до церебрального інсульту важливою ланкою є особливості системи згортання крові [Давіденкова К. Ф. зі співавт., 1982, Pantoni L., 1998, Nishiuma S., Kario K., 1998].

Протягом останніх років активно вивчається проблема взаємозв'язку церебральних судинних захворювань з імунологічними маркерами (компонентами комплемента С₃ і С₄, антигенами гістосумісності HLA) [Sherrid M. et al., 1991, DeGraba T. J., 1996, Feuerstein G. Z., 1998].

Проте, наявні дані по вивченню молекулярно-генетичних основ інсульту мають переважно констатуючий характер і не характеризують рівні формування та механізми реалізації спадкової схильності до церебральної судинної патології [Park J. P. et al., 1998, Yoshida H. et al., 1998]. Між тим, розробка проблеми інсульту можлива лише при комплексному аналізі суспільно-середовищних та генетичних факторів.

Слід зазначити, що вплив різноманітних факторів ризику на патогенез інсульту переважно вивчався без урахування віку. Однак відомо, що з віком збільшується частота інсульту. Після 40 років у кожному наступному десятиріччі частота виникнення гострого порушення мозкового кровообігу зростає у 1, 5-2 рази. З віком змінюється співвідношення спадкових та середовищних факторів у формуванні основних ланок патогенезу судинної патології [Полюхов О. М., 1992, Elbaz A., Amarenzo P., 1999].

У зв'язку з цим у процесі вивчення ролі середовищних і генетичних факторів у формуванні інсульту необхідно враховувати віковий аспект.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у рамках науково-дослідної програми Інституту геронтології АМН України “Система прогнозування ступеня схильності до інсульту і розробка профілактичних реабілітаційних комплексів для осіб з високим ризиком розвитку інсульту” (шифр 00. 61. 99, № держреєстрації 0199U000644).

Мета роботи. Вивчення морфофункціональної організації хромосом, вікових особливостей функціонального стану ЦНС, ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму у хворих на інсульт з різним щодо церебральної судинної патології генеалогічним анамнезом.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити слідуючі завдання:

1. Вивчити особливості морфофункціональної організацї хромосомного апарату (за даними дослідження хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину та асоціативної поведінки акроцентричних хромосом) у хворих на інсульт зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією.

2. Визначити вікові особливості функціонального стану ЦНС у хворих на інсульт з обтяженим і необтяженим сімейним фоном.

3. Провести порівняльний аналіз стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт з обтяженим та необтяженим генеалогічним анамнезом.

4. Вивчити стан ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму у осіб, що перехворіли на інсульт, з різним щодо церебральної судинної патології сімейним фоном.

5. Визначити ступінь вираженості неврологічного дефекту у хворих на інсульт з урахуванням генеалогічного анамнезу по церебральній судинній патології.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше виявлені особливості морфофункціональної організації хромосом у хворих на інсульт зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією, що характеризуються низькою варіабельністю абсолютних розмірів С-сегментів на 9-й та 16-й хромосомах, сумарних розмірів С-сегментів на 1-й, 9-й та 16-й хромосомах, вкороченою Y-хромосомою та певними варіантами хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину у чоловіків (зменшений розмір С-сегментів на 1-й та на Y-хромосомі).

Вперше встановлені особливості функціонального стану ЦНС, ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму у хворих на інсульт різного віку в залежності від генеалогічного фону по церебральній судинній патології:

а) у хворих середнього та похилого віку з обтяженим та необтяженим генеалогічним анамнезом виявлено два типи змін частотно-амплітудних параметрів ЕЕГ:

1 тип - не залежить від генеалогії, характерний для хворих з різним щодо церебральної судинної патології генеалогічним анамнезом та виражений у зниженні частоти та інтенсивності -ритму, у зниженні частоти та збільшенні інтенсивності повільних ритмів у хворій півкулі;

2 тип - встановлений лише у хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом і характеризується більш вираженим уповільненням частоти та зниженням інтенсивності -ритму як у хворій, так і у здоровій півкулях;

б) у хворих на інсульт, що мають в анамнезі випадки церебральної судинної патології, вміст у крові тригліцеридів, атерогенних ліпопротеїнів та фосфоліпідів вищий, величина коефіцієнта атерогенності більша та рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності достовірно нижчий, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом.

Практична цінність роботи. У хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом частіше, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом, відбувається ураження правої півкулі мозку. Це, можливо, свідчить про те, що спадкова схильність до церебральної судинної патології частіше реалізується інсультом у правій півкулі.

У хворих на інсульт з різним щодо церебральної судинної патології сімейним фоном виявлено розбіжності у структурі вікових змін електрогенезу мозку. У осіб з обтяженим генеалогічним анамнезом зміни біоелектричної активності головного мозку спостерігаються як у хворій, так і у здоровій півкулях.

У хворих на інсульт з обтяженим сімейним фоном більш виражене збільшення рівня показників атерогенності крові порівняно з хворими, що не мають спадкової обтяженості.

Встановлено вплив обтяженого по церебральній судинній патології сімейного фону на ступінь вираженості неврологічних порушень у хворих на інсульт. У осіб, що перехворіли на інсульт, з обтяженим генеалогічним анамнезом, клініко-неврологічні зміни більш виражені, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом.

Результати, що характеризують особливості біоелектричної активності головного мозку, ліпідного і ліпопротеїдного обмінів, клініко-неврологічного оформлення інсульту у хворих з обтяженим сімейним фоном, свідчать про роль спадкових факторів у формуванні функціонально-біохімічних порушень при церебральній судинній патології і дають підставу розглядати осіб з сімейною обтяженістю по церебральній судинній патології як групу ризику розвитку інсульту.

Апробація роботи, практичне впровадження. Результати дослідження впро-ваджені у науковий процес кафедри геронтології та геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупіка МОЗ України, кафедри нервових хвороб Кримського державного університету ім. С. І. Георгієвського (м. Сімферополь) та кафедри загальної і молекулярної генетики Київського університету імені Тараса Шевченка. Матеріали дисертації представлені на: II Всесоюзному з'їзді медичних генетиків (Алма-Ата, 1990) ; пленумі “Ішемічна хвороба серця та мозку, психічні захворювання в геріатричній практиці” (Іркутськ, 1990) ; Радянсько-французькому симпозіумі “Фізико-хімічні основи життя” (Київ, 1990) ; Національному конгресі геронтологів та геріатрів України (Київ, 1994) ; міжнародному симпозіумі “Біологічні механізми старіння” (Київ, 1996).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 7 робіт, у тому числі 3 наукові статті у фахових виданнях, 4 тези, 1 стаття прийнята до друку.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 147 сторінках машинопису, ілюстрована 30 таблицями, 6 рисунками та 2 фотографіями.

Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, експериментальної частини, яка включає 5 підрозділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків та списка використаної літератури (238 джерел).

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Дисертація є самостійною роботою автора. Головна ідея роботи була запропонована науковим керівником, а її практичне виконання належить дисертантові. Автором дисертаційної роботи самостійно виконаніі підбір контингенту досліджуваних, інформаційний пошук, аналіз наукової літератури, проведені електрофізіологічні, біохімічні та цитогенетичні дослідження, статистична обробка даних, аналіз одержаних результатів, їх узагальнення та інтерпретація, сформульовані основні положення та висновки, підготовлені публікації одержаних даних.

морфофункціональна організація хромосома інсульт

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Об'єктом досліджень були хворі на церебральний інсульт (121 чол.) трьох вікових груп середнього (45-59 років), похилого (60-74 роки) та старечого (75-85 років) віку обох статей, та практично здорові особи (77 чол.) тих же вікових груп, яких було використано як контрольні. Хворі на інсульт були розподілені на дві категорії з урахуванням генеалогічного фону:

- особи зі спадковою обтяженістю (наявність церебральної судинної патології у генеалогічному анамнезі) розглядалися як особи зі спадковими варіантами інсульту;

- особи без спадкової обтяженості (відсутність випадків церебральної судинної патології у сімейному анамнезі) як особи зі “спонтанними” варіантами інсульту.

Для визначення ступеня участі цитогенетичного рівня у формуванні спадкової схильності до церебрального інсульту проводились цитогенетичні дослідження, об'єктом яких були Т-лімфоцити периферичної крові.

Забір матеріалу, культивування лімфоцитів, фіксація та приготування препаратів проводили за загальноприйнятою методикою [Moorhead et al., 1960, Hungerford, 1965] з деякими змінами. Диференційне забарвлення хромосом проводили за модифікованим методом Аррігі і Хсю [Arrighi F., Hsu T., 1971]. Виміри проводили з фотонегативів за методикою, розробленою в Інституті медичної генетики АМН Росії.

Аналізувалися: асоціативна поведінка акроцентричних хромосом D і G груп та варіанти хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину на 1-й, 9-й, 16-й та Y-хромосомах.

Аналіз вікової динаміки асоціативної поведінки акроцентричних хромосом проводився з урахуванням кількісних (число клітин з асоціаціями) та якісних (груповий індекс D/G) характеристик. Груповий індекс являє собою співвідношення кількості хромосом груп D та G, які приймають участь у створенні асоціації.

Хромосомний поліморфізм по С-гетерохроматину вивчали у трьох аспектах: по абсолютним (в мкм), відносним розмірам С-сегментів, котрі розраховували як долю від їх сумарної довжини у досліджуваних хромосомах у процентах, та по характеру розподілу варіантів гетерохроматину по гомологах (гетероморфізм гомологів). Для визначення варіантів хромосомного поліморфізму по гетероморфізму гомологів співставлялися розміри С-гетерохроматину на гомологах за допомогою кількісного та напівкількісного методів аналізу. У випадку кількісного методу гомологи, що відрізняються за розмірами С-гетерохроматину менш ніж на 20%, вважалися гомоморфними, більш ніж на 20% - гетероморфними. У випадку напівкількісного методу розміри С-сегментів оцінювіли за допомогою балів від одного до п'яти. При співпаданні балів гомологи вважалися гомоморфними, при розходженні на один бал спостерігали гетероморфізм середнього ступеня, на 2-3 бали - високого ступеня) [Podugolnikova O. et al., 1979].

Для вимірювання довжини Y-хромосоми використовували індекс Y/F, тобто співвідношення довжини Y-хромосоми і середньої довжини хромосом групи F. Відносний розмір С-сегмента Y-хромосоми оцінювали у процентах від абсолютної довжини Y-хромосоми. Характер розподілу варіантів довжини Y-хромосоми (по Y/F індексу) та відносного розміру С-сегмента Y-хромосоми в обох генеалогічних групах оцінювали за 5 типами. Так, Y/F індекс відносили до 1-го типу, якщо його величина знаходилась у діапазоні 0, 60 - 0, 84; до 2-го 0, 85 - 0, 94; до 3-го 0, 95 - 1, 04; до 4-го 1, 05 -1, 14; до 5-го 1, 15 - 1, 24. Для варіантів відносного розміру С-сегмента Y-хромосоми 1-й тип складав 30-39, 2-й 40-44, 3-й 45-49, 4-й 50-54, 5-й 55-65%.

Про функціональний стан та інтенсивність вікових змін ЦНС складали думку за даними аналізу фонової біоелектричної активності, що є електрофізіологічним субстратом функціональної діяльності головного мозку. Запис ЕЕГ проводили на 17-канальному чорнилопишучому електроенцефалографі “Nichon Kohden” (модель МЕ 175Д) та за допомогою програмно-технічного комплексу комп'ютерної електроенцефалографії, до складу якого входили 8-канальний електроенцефалограф і 16-канальний блок поєднання з комп'ютером.

Аналізувалися два параметри основних ритмів ЕЕГ (, , , ₁ і ₂-ритмів) частота та інтенсивність. Дані інтегрування видавалися по всім ритмам за “епоху” аналізу (10 с). Інтенсивність кожного ритму визначалася шляхом усереднення показників інтегратора не менш ніж за 4-5 “епох”. За 100% приймалася сума показників по всім полосам частот у лівій та правій півкулях окремо, а інтенсивність кожного з ритмів обчислювалась у процентах відносно сумарної активності.

У процесі біохімічних досліджень у плазмі крові визначали:

1. Вміст загального холестерину [Abell L., 1952] (стандартні набори “Bio Meriux” (Франція), “Merk” (Германія), “Boehringer” (Германія).

2. Вміст тригліцеридів (стандартні набори “Lachema” (Чехословакія), “Bio Meriux” (Франція), “Merk” (Германія), “Boehringer” (Германія).

3. Вміст фосфоліпідів [Svanborg A., 1961].

4. Вміст апоВ-складових ліпопротеїнів [Климов О. М., 1966].

Кліничне обстеження хворих проводилося за даними історій хвороби. Аналізувалися: вік виникнення інсульту, випадки повторних інсультів, наявність гіпертонії та вік її виникнення, діагноз та супутні захворювання, перебіг інсульту, його тяжкість, тип реабілітаційного періоду.

Стататистичну обробку результатів проводили за допомогою обчислювання критерія достовірності різниці середніх (t), критерія Х², критерія Фішера (F) та критерія достовірності кореляції (Z).

Результати дослідження та їх обговорення. Приймаючи до уваги той чинник, що хромосомний рівень життєдіяльності у значній мірі визначає генетичні механізми формування конституціональних особливостей організму, з метою вивчення можливих цитогенетичних механізмів спадкової схильності до церебрального інсульту було проведено аналіз асоціативної поведінки акроцентричних хромосом та хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину в Т-лімфоцитах периферичної крові у хворих на інсульт з обтяженим генеалогічним фоном та у здорових осіб.

Встановлено, що у хворих 45-59 років частота клітин з асоціаціями акроцентриків на 20% нижча, у віці 60-74 та 75-85 років на 10% нижча, ніж у здорових осіб (рис. 1).

У хворих на інсульт у віці 45-59 років в асоціаціях переважають хромосоми групи D, а у віці 60-74 роки - групи G, у той час як у здорових осіб спостерігається зворотня залежність. У них у віці 45-59 років в асоціаціях частіше беруть участь хромосоми групи G, а у віці 60-74 роки - групи D.

Приймаючи до уваги зв'язок асоціативної здібності акроцентричних хромосом з транскрипцією рРНК, з рівнем біосинтетичних процесів у клітині [Проко-ф'єва-Бельговська О. О., 1986, Morton C. C. et al., 1997], можна рахувати, що зниження частоти асоціацій у хворих у значній мірі свідчить про низький функціональний рівень Т-лімфоцитів та, можливо, відображає рівень біосинтетичних процесів при церебральній судинній патології.

Широке розповсюдження хромосомного поліморфізму у людини у поєднанні зі спадкоємністю його варіантів дозволяє проводити пошук хромосомних маркерів різноманітних фенотипічних ознак [Подугольнікова О. А., 1984, Kuznetsova S. M., 1987, Buretic-Tomljanovic A. et al., 1997]. У запропонованій роботі зроблена спроба виявлення варіантів хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину у хворих на інсульт зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією.

Так, у хворих чоловіків у 2 рази нижча варіабельність середніх (в середньому між та гомологами) абсолютних розмірів С-сегмента на 1-й хромосомі (коефіцієнт варіації (V) дорівнює 23, 2%), ніж у здорових (V=51, 0%, p<0, 01) ; у 1, 5 рази нижча варіабельність абсолютних розмірів С-сегмента на гомолозі 9-ї хромосоми (V=25, 2%) та середніх абсолютних розмірів С-сегмента 9-ї хромосоми (V=21, 6%), ніж у здорових (відповідно V=39, 2%, p<0, 01, V=35, 1%, p<0, 01). У хворих чоловіків нижча варіабельність абсолютних розмірів С-сегмента на гомолозі 16-ї хромосоми (V=20, 5%) та середніх абсолютних розмірів С-сегмента 16-ї хромосоми (V=18, 6%), ніж у здорових (відповідно V=23, 9%, p<0, 05, V=23, 2%, p<0, 05).

Для чоловіків, як здорових, так і хворих, характерна позитивна кореляція між відносними розмірами С-сегментів гомологів 1-ї, 9-ї, 16-ї хромосом (хворі: r (1-1) =0, 53, p<0, 01; r (9-9) =0, 46, p<0, 05; r (16-16) =0, 47, p<0, 05; здорові: r (1-1) =0, 71, p<0, 01; r (9-9) 0, 56, p<0, 01; r (16-16) 0, 62, p<0, 01).

У хворих чоловіків відносні розміри С-сегмента на гомолозі 1-ї хромосоми (20, 03%) та середні відносні розміри С-сегмента 1-ї хромосоми (21, 60%) менші, ніж у здорових осіб (відповідно 21, 46%, p<0, 01 та 22, 94%, p<0, 05).

У хворих чоловіків у 1, 5 рази та у хворих жінок у 3 рази нижча варіабельність сумарних розмірів С-сегментів 1-ї, 9-ї, 16-ї хромосом, ніж у здорових (у результаті порівняння коефіцієнтів варіації за критерієм Фішера одержано слідуючі дані: чоловіки F=2, 61, p<0, 05; жінки F=11, 24, p<0, 001) (табл 1).

Таблиця 1

Сумарні розміри С-сегментів 1-ї, 9-ї, 16-ї хромосом (М, мкм) та їх коефіцієнти варіації (V, %) у хворих і здорових осіб обох статей

1. Хворі чоловіки	M+m V, %	5, 97+0, 43 21, 80+5, 37
2. Хворі жінки	M+m V, %	5, 72+0, 37 11, 20+4, 63
3. Здорові чоловіки	M+m V, %	6, 23+0, 85 33, 72+10, 78
4. Здорові жінки	M+m V, %	5, 77+0, 64 37, 25+8, 57

У хворих чоловіків коротша Y-хромосома (по індексу Y/F) і менший С-блок на ній (відповідно 0, 48 та 0, 87 мкм) порівняно з відповідними показниками у здорових (відповідно 0, 97, p<0, 001 та 1, 09 мкм, p>0, 05). Проте, розмір С-сегмента Y-хромосоми та величина Y/F індекса у хворих варіюють у 2 рази більше (відповідно V=21, 5 та 13, 6%), ніж у здорових (відповідно V=11, 4%, p<0, 05, V=5, 8%, p<0, 01) (табл. 2).

Таблиця 2

Розміри С-сегмента Y-хромосоми, Y/F індекс та їх коефіцієнти варіації (V) у хворих на інсульт і здорових чоловіків

Група	Абсолютний розмір С-сегмента мкм	V, %	Відносний розмір С-сегмента, %	V, %	Y/F індекс	V, %
Хворі	1, 09 0, 06 1	21, 5 2	42, 08 1, 351	14, 8	0, 48 0, 054	13, 6 3
Здорові	1, 24 0, 04	11, 4	43, 69 1, 24	15, 7	0, 970, 03	5, 8

¹Р > 0, 05; ² Р < 0, 05; ³ Р < 0, 01; ⁴ P < 0, 001 порівняно зі здоровими.

За даними порівняльного аналізу частотних розподілень варіантів довжини Y-хромосоми (по Y/F індексу) у хворих чоловіків третина усіх варіантів Y/F індекса представлена 1-м типом (Y-хромосома за розміром значно менша від хромосом групи G), у той час як у здорових варіанти 1-го типу повністю відсутні (відповідно 32, 8% та 0, p<0, 001) (табл. 3). Варіантів 2-го типу (Y-хромосома не перебільшує хромосоми групи G) у хворих також достовірно більше, ніж у здорових (відповідно 37, 9 та 4, 5%, p<0, 001). У той же час частота 3-го типу (Y-хромосома більша за хромосоми G групи і менша за хромосоми групи F) у хворих менша, ніж у здорових (відповідно 17, 2 та 79, 4%, p<0, 001). Кількість варіантів 4-го типу (Y-хромосома більша за хромосоми групи F) також у деякій мірі менша у хворих порівняно зі здоровими (відповідно 12, 1 та 16, 1%, p>0, 05).

Таблиця 3

Частота (%), типів варіантів Y/F індекса і відносних розмірів С-сегмента Y- хромосоми у хворих на інсульт та здорових чоловіків

Група	Тип Y/F індекса	Тип С-сегмента
	1	2	3	4	5	1	2	3	4	5
Здорові	0	4, 5	79, 4	16, 1	0	26, 7	32, 9	28, 7	6, 2	5, 5
Хворі	32, 82	37, 92	17, 22	12, 11	0	32, 2	32, 3	24, 1	5, 0	6, 4

¹ Р > 0, 05; ² Р < 0, 001 порівняно зі здоровими.

Варіабельність абсолютних розмірів С-сегмента на гомолозі 9-ї хромосоми у хворих жінок майже у 2 рази менша (V=10, 5%), середніх відносних розмірів С-сегмента 9-ї хромосоми у 2, 5 рази менша (V=4, 1%) та абсолютних розмірів С-сегмента на гомолозі 16-ї хромосоми у 3 рази менша (V=8, 65%), ніж у здорових (відповідно V18, 9%, р<0, 01; V=10, 5%, p<0, 01; V=24, 1%, p<0, 01).

У хворих жінок порівняно зі здоровими спостерігається статистично достовірно менший ступінь вираженості гетероморфізму С-сегментів на гомологах 16-ї хромосоми (p<0, 05).

Для жінок характерні міжгрупові відмінності коефіцієнтів кореляції розміру С-сегмента на гомологах 1-ї і 16-ї хромосом. У хворих на інсульт відзначається позитивна кореляція (r (1-1) =0, 65, р<0, 01; r (16-16) =0, 88, р<0, 001), а у здорових кореляція статистично недостовірна (r (1-1) =0, 07, р>0, 05; r (16-16) =0, 17, р>0, 05).

Отже, у хворих на інсульт обох статей з обтяженим генеалогічним анамнезом спостерігаються більш низька варіабельність абсолютних розмірів С-сегментів на 9-й, абсолютних на 16-й та сумарних розмірів С-сегмента на 1-й, 9-й і 16-й хромосомах порівняно зі здоровими. У хворих виявлені особливості морфофункціональної організації хромосом, що характеризуються певними варіантами хромосомного поліморфізму у чоловіків (зменшений розмір С-сегмента на 1-й та на Y-хромосомі) та вкороченою Y-хромосомою. Крім того, у хворих частіше спостерігаються варіанти Y-хромосоми менші і такі, що не переви-щують за розміром хромосоми групи G, у той час як у здорових вища частота варіантів Y-хромосоми, що перевищують хромосоми груп G та F.

Зважаючи на дані про наявність у гетерохроматинових районах транскрибуємих генів та про участь гетерохроматину у пластичних функціях клітини [Weissenbach J., 1991, Sivakumaran T. et al., 1997, Kitano H., 1998], про локалізацію на 1 хромосомі генів ключових ферментів ліпідного та ліпопротеїдного обмінів, згортаючої системи крові [Collins A. et al., 1992, Landes G. et al., 1992, Margaglione J., 1996], про кореляцію варіантів С-гетерохроматину на Y-хромосомі з важливими функціонально-біохімічними параметрами [McLaren A., 1990, Buretic-Tomljanovic A. et al., 1997, Park T., 1997], а також приймаючи до уваги регуляторний вплив гетерохроматину на структурні гени, можна рахувати, що зменшення розмірів гетерохроматину на 1-й та на Y-хромосомі у хворих знижує діапазон активності генів, що локалізуються на цих хромосомах.

Дані про роль гетерохроматину в еволюції та у механізмах антимутагенного захисту геному, про можливий зв'язок величини С-блоків з виживаємістю, про наявність асоціації варіантів хромосомного поліморфізму з важливими фенотипічними характеристиками і патологічними процесами [Мікельсаар А. В., 1981, Круміня А. Р., 1987, Barbosa A., 1997, Bridger J., 1998] дають підставу певні варіанти хромосомного поліморфізму у хворих на інсульт з обтяженим сімейним фоном розглядати як прояв молекулярно-генетичних механізмів формування спадкової схильності до інсульту.

З метою об'єктивізації можливого зв'язку конституціональних особливостей біоелектричної активності головного мозку та спадкової схильності до інсульту було проведено дослідження електрогенезу мозку у хворих на інсульт та у здорових осіб за даними частотно-інтегративного аналізу ЕЕГ.

Вікові зміни біоелектричної активності головного мозку у хворих з різним щодо церебральної судинної патології генеалогічним анамнезом мають статеві особливості. Для чоловіків характерні генеалогічні відмінності вікової динамікі частотно-амплітудних параметрів ЕЕГ. У віці 45-59 років у хворих з обтяженим сімейним фоном більш низька частота -ритму (9, 01 Гц), нижча реактивність мозку (частота ареактивного типу 29, 4%) порівняно з хворими, що мають необтяжений сімейний фон. У віці 60-74 роки генеалогічні ЕЕГ-відмінності незначні, а у 75-85 років більш виражені зміни параметрів ЕЕГ спостерігаються у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом. У хворих жінок у віці від 45 до 85 років більш виражені зміни частотно-амплітудних параметрів ЕЕГ та реактивності головного мозку відзначені у групі зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією.

В результаті частотно-інтегративного аналізу ЕЕГ з урахуванням півкульної локалізації інсульту встановлено, що у хворих з обтяженим сімейним фоном, що перехворіли на інсульт у басейні як правої, так і лівої мозкових ар-терій, і у хворій, і у здоровій півкулях частота повільних ритмів (, ) і основного ритму ЕЕГ -ритму нижча, ніж у здорових осіб і у хворих з необтяженим сімейним анамнезом (p<0, 01) (рис. 2, 3).

У хворих на інсульт середнього та похилого віку з обтяженим та необтяженим генеалогічним фоном виявлено два типи змін частотно-амплітудних параметрів ЕЕГ:

1 тип - не залежить від генеалогії, характерний для хворих з різним щодо церебральної судинної патології сімейним фоном та виражений у зниженні частоти та інтенсивності -ритму, у зниженні частоти та збільшенні інтенсивності повільних ритмів у хворій півкулі;

2 тип - встановлений лише у хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом і характеризується більш вираженим уповільненням частоти та зниженням інтенсивності -ритму як у хворій, так і у здоровій півкулях.

Виявлено, що незалежно від локалізації вогнища інсульту відмінності по частоті та інтенсивності основних ритмів ЕЕГ між хворими з обтяженим і необтяженим генеалогічним фоном спостерігаються більшою мірою у правій півкулі головного мозку, що підтверджує положення про більшу генетичну детермінованість функціонально-біохімічних процесів у правій півкулі [Мєшкова Т. Ф., 1976, Давіденкова К. Ф., 1976, Stone S. P. et al., 1993].

Аналіз півкульної локалізації інсульту дозволив зробити висновок про те, що у всіх досліджуваних вікових групах як у чоловіків, так і у жінок зі спадковою обтяженістю інсульт частіше локалізується у правій півкулі (p<0, 05). У осіб з необтяженим сімейним анамнезом спостерігається тенденція до більшої частоти локалізації вогнища інсульту у лівій півкулі (p>0, 05). Ці результати, можливо, свідчать про те, що спадкова обтяженість церебральною судинною патологією частіше реалізується інсультом у правій півкулі.

З метою вияснення прогностичної значимості деяких показників ліпідного та ліпопротеїдного обмінів як маркерів спадкової схильності до церебрального інсульту було проведене вивчення стану ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму у хворих на інсульт з різним ступенем спадкової обтяженості по церебральній судинній патології.

Одержані результати свідчать про те, що у хворих чоловіків 45-59 років з обтяженим генеалогічним фоном на 32% збільшена концентрація у крові тригліцеридів та на 20% знижений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХЛ-ЛПВЩ), ніж у хворих з необтяженим сімейним фоном. Низький рівень ХС-ЛПВЩ є окремим фактором ризику виникнення судинної патології, тому наявність гіпоальфахолестеринемії у хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом свідчить про існування у них певного ступеня ризику відносно інсульту. Крім того, у хворих чоловіків з обтяженим генеалогічним анамнезом у 1, 4 рази вищий коефіцієнт атерогенності, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом. У жінок 45-59 років не виявлено достовірних відмінностей у рівні цих показників, хоча є тенденція до збільшення рівня тригліцеридів та коефіцієнта атерогенності у хворих зі спадковою обтяженістю.

Генеалогічні відмінності більшою мірою проявляються при зростанні віку обстежуваних. У віці 60-74 років як у хворих чоловіків, так і у жінок з обтяженим сімейним фоном, окрім відмінностей по вище названим показникам, спостерігається збільшення на 25% концентрації фосфоліпідів та на 20% апоВ-складових ліпопротеїдів порівняно з хворими протилежної генеалогічної групи, що теж свідчить про наявність атерогенної ситуації в організмі.

Така ж закономірність, однак виражена в меншій мірі, виявлена у хворих чоловіків та жінок і у віці 75-85 років.

Відсутність більш виражених змін у старечому віці свідчить про те, що у цьому віці генеалогічні відмінності деякою мірою стають менш помітними.

Таким чином, аналіз вивчених показників ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму свідчить про безсумнівний вплив генетичних факторів на розвиток церебральної судинної патології у хворих похилого та старечого віку. Це вказує на необхідність своєчасного виявлення дисліпопротеїнемій у осіб, що мають спадкову обтяженість щодо церебральної судинної патології.

Для визначення ролі генетичних факторів у формуванні та перебігу інсульту цікаво було вивчити клініко-функціональні особливості його оформлення у осіб з різним ступенем спадкової обтяженості. З цією метою у хворих різних віку та статі було проведено аналіз результатів комплексного обстеження за даними історій хвороби.

У хворих чоловіків та жінок з обтяженим генеалогічним анамнезом протягом усіх вікових періодів (45-59, 60-74, 75-85 років) вища частота супутніх захворювань (p<0, 01) (гіпертонії у 1, 25-2 рази, ішемічної хвороби серця у 2-3 рази, цукрового діабету у 3-4 рази, облітеруючого ендартеріїту у 2-3 рази) порівняно з частотою цих захворювань у хворих, що мають необтяжений генеалогічний анамнез.

У хворих чоловіків з обтяженим сімейним фоном більш виражений ступінь неврологічних порушень (у 2-3, 5 рази, p<0, 01) порівняно з чоловіками проти-лежної генеалогічної групи, і з віком ступінь неврологічного дефекту зростає, у той час як у хворих жінок не виявлено генеалогічних відмінностей по ступеню формування неврологічних порушень. Існування статевих відмінностей у перебігу інсульту підтверджують дані К. Ф. Давіденкової про більш значну роль генетичних факторів у виникненні серцево-судинних захворювань, зокрема церебрального інсульту, у чоловіків [Даві-денкова К. Ф. зі співавт., 1976].

ВИСНОВКИ

1. У хворих на інсульт зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією встановлено деякі особливості асоціативної поведінки акроцентричних хромосом, що характеризуються більш низькою частотою клітин з асоціаціями, ніж у здорових, і перевагою в асоціаціях хромосом групи D у віці 45-59 років та групи G у ві-ці 60-74 роки.

2. Для хворих на інсульт з обтяженим генеалогічним фоном характерні особливості варіантів хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину:

а) у хворих обох статей нижча варіабельність абсолютних розмірів С-сегментів на 9-й, 16-й і сумарних розмірів С-сегментів на 1, 9 та 16 хромосомах, ніж у здорових;

б) у хворих жінок ступінь вираженості гетероморфізму С-сегментів на гомологах 16-ї хромосоми менший, варіабельність середніх відносних розмірів С-сегмента на 9-й хромосомі нижча, ніж у здорових, та відмічено позитивну кореляцію розмірів С-сегментів гомологів 1 та 16-ї хромосом;

в) у чоловіків, що перехворіли на інсульт, відносні розміри С-сегмента на 1-й хромосомі та середні відносні розміри С-сегмента на 1-й хромосомі менші, Y-хромосома коротша (по Y/F індексу) і С-сегмент на ній менший, ніж у здорових;

г) встановлено відмінності у розподілі варіантів довжини Y-хромосоми (по Y/F індексу) між групами хворих та здорових чоловіків. У хворих частіше спо-стерігаються варіанти Y-хромосоми, менші і такі, що не перевищують за роз-міром хромосоми групи G, тоді як у здорових вища частота варіантів Y-хромосоми, що перевищують хромосоми G та F груп.

3. Вікові зміни біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт з обтяженим і необтяженим генеалогічним анамнезом мають статеві особливості. У чоловіків середнього віку (45-59 років) більш низька частота -ритму та вужчий діапазон реактивності мозку характерні для хворих зі спадковою обтяженістю. У похилому віці (60-74 роки) генеалогічні ЕЕГ-відмінності незначні, а у старечому (75-85 років) більш виражені зміни параметрів ЕЕГ спостерігаються у хворих з необтяженим генеалогічним фоном. У жінок у віці від 45 до 85 років більш виражені зміни частотно-амплітудних параметрів ЕЕГ та реактивності мозку характерні для хворих зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією.

4. У хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом частіше, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом, відбувається ураження правої півкулі мозку. Це, можливо, свідчить про те, що спадкова схильність до церебральної судинної патології частіше реалізується інсультом у правій півкулі.

5. В результаті частотно-інтегративного аналізу ЕЕГ у хворих на інсульт середнього та похилого віку з різним по відношенню до церебральної судинної патології генеалогічним анамнезом виявлені два типи змін ЕЕГпараметрів:

1 тип - не залежить від генеалогії, характерний для хворих з обтяженим і необтяженим сімейним фоном та виражений у зниженні частоти та інтенсивності -ритму, у зниженні частоти та збільшенні інтенсивності повільних ритмів у хворій півкулі;

2 тип - встановлений лише у хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом і характеризується більш вираженим уповільненням частоти та зниженням інтенсивності -ритму як у хворій, так і у здоровій півкулях.

6. Встановлено, що відмінності по структурі та рівню електрогенезу мозку між групами хворих з різним щодо церебральної судинної патології сімейним фоном більш виражені у правій півкулі.

7. Для хворих, що мають в анамнезі випадки церебральної судинної пато-логії, характерне більш виражене збільшення рівня показників атерогенності крові, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом.

8. У хворих зі спадковою обтяженістю у всі досліджувані вікові періоди (від 45 до 85 років) більш висока частота супутніх захворювань порівняно з хворими, що не мають спадкової обтяженості.

9. У хворих чоловіків з обтяженим генеалогичним анамнезом більш віражений ступінь неврологічних порушень, ніж у чоловіків з необтяженим генеалогічним анамнезом. У хворих жінок не виявлено відмінностей по ступеню формування неврологічного дефекту, що може свідчити про більш значну роль спадкових факторів у виникненні судинних захворювань, зокрема інсульту, у чоловіків.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Одержані результати, що характеризують особливості клініко-неврологічного оформлення інсульту, змін біоелектричної активності головного мозку, ліпідного та ліпопротеїдного обмінів у хворих з обтяженим сімейним фоном, а також свідчать про роль спадкових факторів у формуванні функціонально-біохімічних порушень при церебральній судинній патології, дозволяють розглядати осіб з сімейною обтяженістю по церебральній судинній патології як групу ризику розвитку інсульту.

2. У системі прогнозування і профілактики інсультів особлива увага лікарів повинна бути звернена на зв'язок між ступенем спадкової обтяженості церебральною судинною патологією та півкульною локализацією вогнища ураження мозку.

3. При проведенні первинної профілактики інсультів рекомендовано вра-ховувати залежність вираженості змін показників ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму від генетичних факторів.

4. Під час проведення терапевтичних та реабілітаційних міроприємств у хворих на інсульт необхідно враховувати вплив обтяженого по церебральній судинній патології генеалогічного фону на ступінь вираженості неврологічних порушень, а також приймати до уваги особливості вікових змін електрогенезу головного мозку в залежності від генеалогічного фону.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ:

Гиндилис В. М., Гурьянова Н. В., Кузнецова С. М. Гибридизация in situ в решении проблемы картирования генома человека // Цитология и генетика. - 1991. - Т. 25. - № 2. - С. 58-65.

Кузнєцова С. М., Гур'янова Н. В., Калашников М. В. Хромосомний поліморфізм: Біологічні та медичні аспекти // Цитология и генетика. - 1996. - Т. 30. - № 2. - С. 67-74.

Гурьянова Н. В. Конституциональные особенности Y-хромосомы у лиц с наследственной предрасположенностью к инсульту // Проблемы старения и долголетия. - 1999. - Т. 8. - № 1. - С. 22-26.

Кузнецова С. М., Касумов Ч. Ю., Кудрицкая О. В., Пивень О. П., Зарицкая М. Ю., Гурьянова Н. В. Возрастная и генетическая структура ЭЭГ профилей некоторых нейротропных препаратов // Мат. симп. “Нейрогуморальные механизмы старения”. - Тез докл. - Киев. - 1986. - С. 56.

Кузнецова С. М., Кудрицкая О. В., Гурьянова Н. В. Электроэнцефалогические и цитогенетические маркеры предрасположенности к инсульту // Мат. II съезда мед. генетиков. - Тез. докл. - Алма-Ата. - 1990. - С. 29.

Гурьянова Н. В., Кузнецова С. М., Черкасская Е. А. Хромосомный полиморфизм и феномен долголетия // Мат. Нац. конгресу геронтологів і геріатрів України. - Тези доп. - част. 1. - Київ: Укр. наук. -мед. тов. геронтол. і геріатр. - 1994. - С. 192.

Кузнецова С. М., Калашников Н. В., Гурьянова Н. В. Конституциональные особенности биоэнергетики мозга и морфо-функциональной организации хромосом у долгожителей // Мат. міжн. симп. “Біологічні механізми старіння”. - Тези доп. - Харків: Харківський держ. університет. - 1996. - С. 82.

АНОТАЦІЯ

Гур'янова Н. В. Характеристика морфофункціональних особливостей хромосом та стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт (вікові та генеалогічні аспекти). Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03. 00. 15 генетика. Український науковий гігієнічний центр. Київ, 1999.

В результаті проведених досліджень на контингенті хворих на інсульт з різним щодо церебральної судинної патології генеалогічним анамнезом та практично здорових осіб встановлена значна роль спадкових факторів у формуванні функціонально-біохімічних порушень при церебральному інсульті. У хворих на інсульт з обтяженим генеалогічним фоном виявлено особливості морфофункціональної організації хромосом, що характеризуються більш низьким рівнем асоціативної здібності акроцентричних хромосом та певними варіантами хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину. Встановлено, що для хворих на інсульт зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією характерні більш виражені уповільнення частоти основних ритмів ЕЕГ, зниження інтенсивності -ритму у здоровій та хворій півкулях і збіль-шення рівня показників атерогенності крові порівняно з хворими, які не мають спадкової обтяженості в анамнезі. У хворих з обтяженим генеалогічним фоном більш високі частота супутніх захворювань та ступінь вираженості неврологічного дефекту, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним фоном.

Ключові слова: церебральний інсульт, вік, обтяжений та необтяжений по відношенню до церебральної судинної патології генеалогічний анамнез, хромосомний поліморфізм по С-гетерохроматину, ліпідний та ліпопротеїдний обмін, біоелектрична активність головного мозку.

SUMMARY

Guryanova N. V. Characteristics of morphofunctional features of chromosomes and the state of bioelectric brain activity in patient with stroke (age and genealogical aspects). Manuscript.

These is for a degree of candidate of biological sciences on specialty 03. 00. 15 - genetics. Ukrainian Scientific Center of Hygiene. Kiev, 1999.

While examining the patients with stroke having various degree of hereditary predispo-sition to cerebral vascular pathology and apparently healthy persons it was shown in the work that hereditary factors are of particular importance in forming functional-biochemical disorders in cerebral stroke. In patients with stroke having hereditary predisposition in genealogical anamnesis the features of morpfofunctional organization of chromosomes were revealed that are characterized by lower level of associative behavior of acrocentric chromosomes and certain variants of chromosomal C-heterochromatin polymorphism. For patients with stroke having hereditary predisposition to cerebral vascular pathology the more pronounced deceleration of main rhythms frequency in encephalogram and the reduction of -rhythm intensity in healthy and sick brain hemispheres as well as the increase of the level of atherogenic indices are typical in comparison with patients without hereditary predisposition in genealogical background. In patients with burdened genealogical anamnesis the higher frequency of concomitant diseases and the more pronounced degree of neurological defect manifestation than in patients without hereditary predisposition is observed.

Key words: cerebral stroke, age, genealogical anamnesis with and without hereditary predisposition to cerebral vascular pathology, chromosomal C-heterochromatin polymor-phism, lipid and lipoproteid metabolism, bioelectrical brain activity.

АННОТАЦИЯ

Гурьянова Н. В. Характеристика морфофункциональных особенностей хромосом и состояния биоэлектрической активности головного мозга у боль-ных инсультом (возрастные и генеалогические аспекты). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по спе-циальности 03. 00. 15 генетика. Украинский научный гигиенический центр. Киев, 1999.

Цель диссертационной работы изучение морфофункциональной организации хромосом, возрастных особенностей функционального состояния ЦНС, липидного и липопротеидного метаболизма у больных инсультом с различным в отношении церебральной сосудистой патологии генеалогическим анамнезом.

Объект исследований больные инсультом трех возрастных групп среднего (45-59 лет), пожилого (60-74 года) и старческого (75-85 лет) возраста обоего пола и практически здоровые лица тех же возрастных групп, используемые в качестве контроля. Больные инсультом были разделены на две категории с учетом генеалогического фона:

лица с наследственной отягощенностью (наличие церебральной сосудистой патологии в генеалогическом анамнезе) рассматривались как лица с наслед-ственными вариантами инсульта;

лица без наследственной отягощенности (отсутствие случаев церебральной сосудистой патологии в генеалогическом анамнезе) как лица со “спонтанными” вариантами инсульта.

Изучены особенности морфофункциональной организации хромосомного аппарата (по результатам анализа особенностей ассоциативного поведения акроцентрических хромосом и хромосомного полиморфизма по С-гетерохро-матину) у больных инсультом с наследственной отягощенностью церебральной сосудистой патологией. Установлено, что для больных характерны более низкая частота клеток с ассоциациями акроцентриков, чем у здоровых, и преобладание в ассоциациях хромосом группы D в возрасте 45-59 лет и группы G в возрасте 60-74 года. Впервые выявлены особенности морфофункциональной организации хромосом у больных инсультом с наследственной отягощенностью церебральной сосудистой патологией, характеризующиеся низкой вариабельностью абсолютных размеров С-сегмента на 9-й, абсолютных на 16-й и суммарных размеров С-сегментов на 1, 9 и 16 хромосомах, укороченной Y-хромосомой и определенными вариантами хромосомного полиморфизма по С-гетерохроматину у мужчин (уменьшенный размер С-сегментов на 1-й и на Y-хромосоме).

Проведен сравнительный анализ функционального состояния центральной нервной системы (по данным исследования биоэлектрической активности головного мозга) у больных инсультом с отягощенным и неотягощенным генеалогическим анамнезом и у здоровых лиц. У больных выявлены два типа изменений частотно-амплитудных параметров ЭЭГ:

1 тип не зависит от генеалогии, характерен для больных с различным в отношении церебральной сосудистой патологии семейным фоном и выражается в снижении частоты и интенсивности -ритма, в снижении частоты и увеличении интенсивности медленных ритмов в больном полушарии.

2 тип установлен только у больных с отягощенным в отношении церебральной сосудистой патологии генеалогическим анамнезом и характеризуется более выраженным замедлением частоты и снижением интенсивности -ритма, как в больном, так и в здоровом полушарии.

Установлено, что различия по структуре и уровню электрогенеза мозга между группами больных с отягощенным и неотягощенным генеалогическим фоном более выражены в правом полушарии независимо от локализации очага инсульта.

У больных с отягощенным семейным анамнезом чаще, чем у больных с неотягощенным семейным анамнезом, происходит поражение правого полушария головного мозга. Это, возможно, свидетельствует о том, что наследственная предрасположенность к церебральной сосудистой патологии чаще реализуется инсультом в правом полушарии.

Проведено изучение состояния липидного и липопротеидного метаболизма у больных инсультом с различным генеалогическим анамнезом. Выявлено, что у больных с отягощенным генеалогическим анамнезом содержание в крови триглицеридов, атерогенных липопротеинов и фосфолипидов выше, величина коэффициента атерогенности больше и уровень холестерина липопротеинов высокой плотности ниже, чем у больных с неотягощенным геналогическим анамнезом.

В ходе изучения клинико-функциональных особенностей оформления и течения инсульта с учетом генеалогического фона по церебральной сосудистой патологии установлено, что у больных с отягощенным семейным анамнезом во все исследуемые возрастные периоды (от 45 до 85 лет) выше частота сопутствующих заболеваний, чем у больных с неотягощенным генеалогическим анамнезом. Кроме того, у больных мужчин с наследственной отягощенностью более выражена степень неврологических нарушений, чем у мужчин, не имеющих наследственной отягощенности. У женщин не выявлено различий по степени формирования неврологического дефекта, что может свидетельствовать о более значительной роли генетических факторов в возникновении сосудистых заболеваний, в частности инсульта, у мужчин.

Результаты диссертационной работы, характеризующие особенности морфофункциональной организации хромосом, состояния биоэлектрической активности головного мозга, липидного и липопротеидного обменов, а также, клинико-неврологического оформления инсульта у больных с отягощенным генеалогическим анамнезом, свидетельствуют о роли наследственных факторов в формировании функционально-биохимических нарушений при церебральной сосудистой патологии и дают основание лиц с наследственной отягощенностью рассматривать как группу риска развития инсульта.

Ключевые слова: церебральный инсульт, возраст, отягощенный и неотягощенный в отношении церебральной сосудистой патологии генеалогический анамнез, хромосомный полиморфизм по С-гетерохроматину, липидный и липопротеидный обмен, биоэлектрическая активность головного мозга.

Размещено на Allbest.ru

...