Структурно-функціональні особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки та соматичної статури у хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій (ехокардіографічне та соматометричне дослідження)

Матеріали і методи дослідження. В дослідження включено 150 хворих на ГХ (75 жінок і 75 чоловіків), вік обстежених хворих становив в середньому 51,3±0,76 років.

В залежності від стадії ГХ, яку визначали згідно з рекомендаціями комітету експертів ВООЗ (1978, 1982), всі обстежені хворі були розподілені на 3 клінічні групи (хворі з I, II та III стадією захворювання), в кожну з яких увійшла однакова кількість (по 25 чоловіків і 25 жінок) пацієнтів.

Тривалість ГХ у обстежених хворих становила в середньому 9,94±0,81 роки. Легка форма ГХ спостерігалася у 58 (38,6%) хворих, помірна - у 67 (44,7%), тяжка - у 25 (16,7%) пацієнтів. Помірна гіпертрофія лівого шлуночка за даними ЕКГ-дослідження спостерігалася у 39 (26,0%), виражена гіпертрофія з ознаками систолічного перенавантаження лівого шлуночка - у 43 (28,7%) хворих. У пацієнтів, хворих на ГХ II-III стадій, стабільна стенокардія напруги I-III функціональних класів спостерігалася у 59, хронічна серцева недостатність I-IIА стадій (за класифікацією Стражеска-Василенка) - у 96 хворих. Поряд з цим обстежили 150 здорових людей (75 жінок і 75 чоловіків), котрих також розподілили на I, II, III групи за віком і статтю.

З метою визначення розмірів порожнин серця, товщини його стінок та функціонального стану лівого шлуночка всім хворим здійснювали ЕхоКГ в М-режимі на апараті “Ехокардіоскоп - ЕКС-У-01”. Дослідження проводили до початку лікування або не раніше, ніж через два дні після відміни гіпотензивних засобів.

Визначали такі ЕхоКГ-показники:

1) діаметр аорти - ДА, в см;

2) діаметр лівого передсердя в діастолу - ЛП, в см;

3) кінцевий систолічний розмір лівого шлуночка - КСР, в см;

4) кінцевий діастолічний розмір лівого шлуночка - КДР, в см;

5) товщину міокарда задньої стінки лівого шлуночка в діастолу - ТМ, в см;

6) товщину міжшлуночкової перегородки в діастолу - ТП, в см;

7) діаметр правого шлуночка в діастолу - ПШ, в см;

8) масу міокарда лівого шлуночка - ММ, в г;

9) ударний об'єм лівого шлуночка - УО, в мл;

10) фракцію викиду лівого шлуночка - ФВ, в %;

11) хвилинний об'єм кровообігу - ХОК, в л/хв.

Соматична статура людей контрольних і клінічних груп вивчена за 32 антропометричними ознаками, з використанням загальноприйнятої методики В.В.Бунака [1941], з модифікацією П.П.Шапаренка [1994]. Вивчали (в см) такі антропометричні ознаки: 1) довжина тіла; 2) маса тіла; 3) довжина тулуба; 4) довжина верхньої кінцівки; 5) довжина нижньої кінцівки; 6) висота грудей; 7) довжина плеча; 8) довжина кисті; 9) довжина стегна; 10) довжина стопи; 11) ширина грудей; 12) передньо-задній діаметр грудей; 13) ширина плеча; 14) ширина кисті; 15) ширина стопи; 16) довжина обличчя фізіономічна; 17) довжина обличчя морфологічна; 18) ширина обличчя; 19) довжина голови; 20) ширина голови; 21) обхват голови; 22) обхват шиї; 23) обхват грудей; 24) обхват живота; 25) обхват плеча; 26) загальна площа тіла (м2); 27) довжина шиї; 28) обхват стегна; 29) товщина жирової складки спини; 30) товщина жирової складки живота; 31) товщина жирової складки плеча ззаду; 32) товщина жирової складки стегна.

Масу тіла визначали на медичних терезах, довжину тіла і його частин - нижньою штангою антропометра та ковзним циркулем. Діаметр плеча, таза, грудної клітки вимірювали товстотним циркулем, діаметри епіфізних кісток і розміри голови - штанговим циркулем і кронциркулем. Обхватні розміри (обводи) визначали тканинною метричною стрічкою.

Визначення конституціональних типів проведено методом плечо-ростового індексу, тобто відсотковим відхиленням ширини плечей до довжини тіла з урахуванням маси тіла і розвитку підшкірного жиру [Б.А.Никитюк, 1968; В.Г.Ковешников, Б.А.Никитюк, 1992]. За допомогою вказаного індексу визначали мезоморфний, доліхоморфний та брахіморфний типи.

Математичне моделювання показників з виведенням їх рівнянь проведено за допомогою покрокового багатофакторного регресійного аналізу (програма “Sterwise Variable Selection”). За допомогою ЕОМ були обчислені середні значення кардіо-соматометричних показників, їх квадратичні відхилення та вірогідність різності показників за критерієм t Стьюдента. внутрішньосерцевий гемодинаміка соматометричний міокард

Результати досліджень і їх висновок. Тип конституції відображає індивідуальність людини, його реактивність і схильність до певних захворювань. Соматотип - це прояв спадкової природи. На основі проведених досліджень встановлено, що у контрольних групах людей доліхоморфія трапляється у середньому в 30%, мезоморфія - в 60,7%, брахіморфія - в 8,6%. Захворювання на ГХ у людей доліхоморфного типу не виявлено. У людей мезоморфного типу ГХ різних стадій трапляється у чоловіків і жінок однаково часто - в 62,7%, у чоловіків і жінок брахіморфного типу частота захворювання на ГХ також збігається і дорівнює 37,3%. Можна прийти до висновку, що ГХ розвивається, як правило, у людей мезо- і брахіморфного типів конституції. Відомо, що надлишкова маса тіла є фактором ризику ГХ, а зменшення маси тіла у таких хворих призводить до зниження артеріального тиску (АТ) [М.С.Кушаковский, 1981; И.К.Шхвацатая, 1992; В.И.Денисюк, 1995, і ін.]. Таким чином, саме соматотипи і маса тіла, як головні ознаки людини, тісно пов'язані з рівнем АТ людини.

Фізичний розвиток людини характеризується перш за все величиною загальних розмірів тіла, які називаються габаритними. Індекс Рорера (відношення маси тіла до росту) був збільшений у чоловіків, хворих на ГХ, в середньому на 15,7%, у жінок, відповідно, - на 30,2%. Масо-об'ємний індекс (індекс угодованості) у чоловіків і жінок, хворих на ГХ, мав тенденцію до прогресивного збільшення.

Проведені дослідження дозволили стверджувати, що ГХ розвивається, як правило, у людей мезо- і брахіморфного соматотипів. Для соматичної статури людей, хворих на ГХ, характерні такі ознаки: звичайні розміри голови, коротка і товста шия, збільшені діаметри та обхватні розміри грудей, живота, кінцівок, укорочені в межах 10% нижні кінцівки і видовжені на 7,3% верхні кінцівки. В цілому тіло обстежених, хворих на ГХ, перевантажене підшкірною жировою масою в середньому на 36%.

Таким чином, виявлені особливості соматичної статури у хворих на ГХ засвідчили, що порушення ліпідного обміну спряжено з ожирінням і найчастіше трапляється у людей з брахіморфною конституцією, до якої належать перераховані вище відмінності ознак будови тіла, які слід вважати прогностичними у розвитку ГХ.

ЕхоКГ-показники, отримані у хворих на ГХ різних клінічних груп, порівнювалися з показниками здорових людей відповідно до віку. З цією метою було складено 6 контрольних груп, по 25 чоловік в кожній (3 чоловічих і 3 жіночих). Фактичні ЕхоКГ-показники, отримані для жінок, хворих на ГХ I стадії, порівнювалися з показниками I жіночої контрольної групи і т.п.

Проведені обстеження дозволили встановити, що у жінок, хворих на ГХ I стадії, в порівнянні зі здоровими жінками визначається вірогідне збільшення фактичних величин ДА, ЛП, УО і ХОК (р<0,05). У чоловіків, хворих на ГХ I стадії, в порівнянні зі здоровими чоловіками того ж віку (I чоловіча група контролю) за даними ЕхоКГ-дослідження визначалося вірогідне збільшення ЛП, КДР, УО, ХОК і ФВ (р<0,05).

Отже, у хворих на ГХ I стадії, в порівнянні зі здоровими людьми відповідного віку за даними ЕхоКГ-дослідження спостерігаються початкові ознаки ремоделювання серцевого м'яза. У жінок ці зміни визначаються збільшенням розміру кореня аорти і розміру лівого передсердя (останнє, можливо, відбувається за рахунок ранньої діастолічної дисфункції лівого шлуночка).

У чоловіків, хворих на ГХ I стадії, в порівнянні зі здоровими чоловіками відповідного віку визначаються збільшення розмірів лівого передсердя і кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка. На відміну від жінок, у яких ремоделювання лівого шлуночка на ранніх стадіях ГХ йде шляхом погіршання його діастолічної функції, у чоловіків - спостерігається компенсаторне поліпшення умов наповнення лівого шлуночка, яке забезпечує початкову адаптацію серцевого м'яза до підвищеного АТ. Приведені дані свідчать, що ремоделювання лівого шлуночка при ранніх стадіях ГХ у чоловіків і жінок відбувається за різними механізмами. У хворих на ГХ I стадії, незалежно від їх статі, спостерігається переважно гіперкінетичний тип гемоциркуляції.

Інші зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки спостерігалися при ГХ II стадії. Отримані дані свідчать, що у жінок з цим захворюванням спостерігаються значні порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки і ремоделювання лівого шлуночка. Це характеризується розвитком дилатації всіх порожнин серця (збільшення величин КСР, КДР, ЛП і ПШ), гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (збільшення величин ТМ, ТП і ММ) і погіршання скоротливої здатності його міокарда (зменшення величини ФВ) (р<0,05). Аналогічні зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки спостерігалися у чоловіків, хворих на ГХ II стадії: вірогідне збільшення величин ДА, ЛП, КСР, КДР, ТМ, ТП, ММ (р<0,01) і зменшення УО і ФВ (р<0,01), за тим винятком, що в порівнянні з жінками у них не визначалося суттєвого збільшення ПШ, однак визначалося вірогідне зменшення УО.

У хворих на ГХ II стадії спостерігаються значні негативні зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки, які у жінок і чоловіків мають практично однаковий характер збільшення порожнини лівого шлуночка, лівого передсердя та правого шлуночка (останнє визначалося лише у жінок), розвиток гіпертрофії лівого шлуночка та збільшення маси його міокарда, погіршання інотропної функції лівого шлуночка, яке характеризувалося зменшенням фракції викиду та ударного об'єму серця (останнє визначалося лише у чоловіків). Центральна гемодинаміка у цих хворих здійснюється переважно за рахунок еу- та гіпокінетичного варіантів.

У жінок, хворих на ГХ III стадії, в порівнянні з жінками, хворими на ГХ II стадії, визначалося більш значне збільшення величин показників dA, ЛП, КДР, ТМ, ММ, ПШ (р<0,05), що свідчило про більш виражені порушення функціонального стану шлуночків у жінок, хворих на ГХ III стадії. У чоловіків, хворих на ГХ III стадії, в порівнянні з чоловіками, хворими на ГХ II стадії, спостерігалося більш значне збільшення величин показників dA, ЛП, КСР, КДР, ТМ, ММ, ПШ і зменшення ФВ (р<0,05), що також свідчило про більш виражені порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки у чоловіків, хворих на ГХ III стадії.

Таким чином, приведені дані свідчать про те, що у хворих на ГХ II і III стадій спостерігаються цілком аналогічні негативні зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки. Вони більш виражені у хворих на ГХ III стадії (збільшення порожнин серця, маси міокарда лівого шлуночка і зменшення його скорочувальної функції). Ці зміни у жінок і чоловіків мають однонаправлений характер. Центральна гемоциркуляція у хворих на ГХ II і III стадій здійснюється переважно за рахунок еу- та гіпокінетичного варіантів.

Нами за допомогою пошагового багатофакторного регресивного аналізу створено 66 нормативних моделей ЕхоКГ показників окремо для жінок і чоловіків у трьох групах обстежених здорових людей в залежності від їх статури, які приводяться в дисертаційній роботі. В ролі вхідних параметрів моделей використовувалися 32 соматометричних показники та 11 ЕхоКГ-ознак, із них 8 структурних, 3 функціональних показники внутрішньосерцевої гемодинаміки. Створення математичних моделей структурних і гемодинамічних ознак серця на основі регресійного пропорційного співвідношення з різними соматичними ознаками привело до цілісного взаємозалежного розуміння будови організму людини, існування щільних кореляційних залежностей між формами внутрішніх і зовнішніх структур. Покроковий регресійний аналіз свідчить про те, що в системі зв'язків провідна роль належить соматичним ознакам. Більше 50% варіабельності усіх ознак серця залежить саме від соматичних ознак. Кожен з ЕхоКГ показників змодельований на основі вихідних антропометричних даних окремо у чоловіків і жінок у 3-х контрольних групах з урахуванням вікової періодизації. Встановлені пріоритетні соматичні ознаки, до яких належать: довжина тіла, довжина і ширина обличчя та голови, обхват голови, довжина і обхват шиї, ширина плечей, кисті, передньо-задній діаметр грудей, обхват грудей, живота, товщина жирових складок на животі, плечі та стегні, за допомогою яких можна прогнозувати створення структурно-функціональних моделей серця. До складу моделей найчастіше входять соматичні ознаки, які відображають габаритні розміри тіла чоловіків і жінок і безпосередньо впливають на стан серцево-судинної системи. Отримані належні дані ЕхоКГ показників індивідуального серця з урахуванням соматометричних показників у здорових людей, які повинні бути в нормі, дозволяють порівнювати їх з фактичними ЕхоКГ показниками у хворих на ГХ. Запропонований метод об'єктивізує оцінку показників індивідуального серця у порівнянні з необхідною нормою, обчисленою за власними соматичними параметрами.

При проведенні порівняльної характеристики належних соматометричних і фактичних величин ЕхоКГ показників у жінок, хворих на ГХ I стадії, визначалося вірогідне збільшення величин ТМ, ТП і ММ (p < 0,05). В порівнянні належних соматометричних показників з даними контрольної групи здорових суттєвих змін ЕхоКГ показників не визначено. У чоловіків, хворих на ГХ I стадії, як і у жінок, за даними ЕхоКГ дослідження також визначали вірогідне збільшення ТМ, ТП і ММ (p < 0,05) в порівнянні з їх належними соматометричними величинами.

Однак, на відміну від жінок, у них також спостерігалося допоміжне суттєве збільшення КДР лівого шлуночка (p > 0,05). Отримані дані свідчать про те, що у хворих на ГХ I стадії за даними ЕхоКГ дослідження визначаються ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, а у чоловіків, на відміну від жінок, ще й збільшення його кінцево-діастолічного розміру. Це свідчить про те, що ознаки початкового ремоделювання лівого шлуночка спостерігаються вже на ранніх стадіях ГХ, причому у чоловіків і жінок вони мають різний характер. Так, у жінок іде формування концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (гіпертрофічний морфофункціональний тип), а у чоловіків - вже на ранніх стадіях формується змішана гіпертрофія його міокарда (дилатаційно-гіпертрофічний морфофункціональний тип). Однак порушення скорочувальної функції лівого шлуночка у хворих на ГХ I стадії не спостерігається.

При порівнянні ЕхоКГ показників з показниками, отриманими для груп контролю відповідної статі та віку, у хворих на ГХ I стадії ознак гіпертрофії лівого шлуночка не спостерігається. Збільшення кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка у чоловіків, хворих на ГХ I стадії, спостерігається як в порівнянні з належною величиною, так і в порівнянні з величиною, отриманою для групи контролю відповідного віку, що свідчить про початкове компенсаторне включення закону Франка-Старлінга, направлене на збереження насосної функції серця.

У жінок, хворих на ГХ II стадії, за даними ЕхоКГ дослідження визначається вірогідне збільшення величин dА, ЛП, КСР, ТП, ММ і ПШ (p < 0,01) та зменшення УО, ФВ і ХОК (p < 0,001) в порівнянні з їх належними соматометричними величинами. Отримані дані свідчать про те, що ремоделювання серця у жінок, хворих на ГХ II стадії, йде шляхом формування вираженої концентричної (гіпертрофічний морфофункціональний тип) гіпертрофії лівого шлуночка (збільшення величин ТП, ТП і ММ) при суттєво зміненому КСР і КДР (дилатаційний морфофункціональний тип), яка супроводжується значним погіршанням скорочувальної функції серця (збільшення КСР і зменшення УО, ФВ і ХОК). Збільшення розміру ЛП при суттєво незміненому КДР може свідчити про погіршання наповнення лівого шлуночка в діастолу, а збільшення розміру ПШ - про перенавантаження малого кола кровообігу.

У чоловіків, хворих на ГХ II стадії, за даними ЕхоКГ-дослідження визначалося вірогідне збільшення величин dА, ЛП, КСР, КДР, ТМ, ТП і ММ (p < 0,05) та зменшення УО, ХОК, ФВ (p < 0,001), що свідчить про формування ремоделювання серця шляхом утворення вираженої змішаної (гіпертрофічно-дилатаційний морфофункціональний тип) гіпертрофії лівого шлуночка (збільшення ТМ, ТП і ММ при суттєвому збільшенні КДР). Ці зміни призводять до значного погіршання скорочувальної функції міокарда (збільшення КСР, КДР, зменшення УО, ФВ і ХОК) і збільшення розмірів ЛП, однак на відміну від жінок, не спостерігається ознак перенавантаження ПШ. Аналогічні зміни кардіогемодинаміки спостерігались у чоловіків, хворих на ГХ II стадії, при порівнянні фактичних величин ЕхоКГ з показниками II чоловічої групи контролю.

Таким чином, у хворих на ГХ II стадії при порівнянні фактичних ЕхоКГ показників з даними кардіосоматометричних моделей виявлений схожий характер ремоделювання лівого шлуночка у жінок і чоловіків. Однак у жінок, на відміну від чоловіків, визначаються ще й ознаки перенавантаження малого кола кровообігу, що характеризується збільшенням розміру правого шлуночка. У жінок, хворих на ГХ II стадії, визначається дисоціація в характері процесів ремоделювання лівого шлуночка, при порівнянні фактичних величин ЕхоКГ-показників з належними, отриманими за допомогою соматометричних моделей, та показниками, отриманими для групи контролю того ж віку. У чоловіків цієї тенденції не спостерігається.

У жінок, хворих на ГХ III стадії, за даними ЕхоКГ дослідження визначається вірогідне збільшення величин dА, ЛП, КСР, КДР, ТМ, ТП, ММ і ПШ (p < 0,05) та зменшення УО, ФВ і ХОК (p < 0,001) в порівнянні з їх належними соматометричними величинами. Це свідчить про те, що процеси ремоделювання серця відбуваються шляхом формування вираженої змішаної (гіпертрофічно-дилатаційний морфофункціональний тип) гіпертрофії лівого шлуночка (збільшення величин ТМ, ТП і ММ при вірогідно збільшеному КДР), яка супроводжується значними порушеннями його скорочувальної функції (збільшення КСР і КДР, зменшення УО, ФВ і ХОК) і ознаками перенавантаження ПШ (збільшення величини ПШ). Аналогічні дані у жінок, хворих на ГХ III стадії, були отримані при порівнянні фактичних величин ЕхоКГ показників з показниками III жіночої групи контролю, за тим винятком, що суттєвого зменшення величини ХОК не визначалося.

У чоловіків, хворих на ГХ III стадії, визначаються такі ж результати дослідження процесів ремоделювання серця, як у жінок.

Таким чином, у чоловіків і жінок, хворих на ГХ III стадії, виявлений однаковий дилатаційно-гіпертрофічний морфофункціональний тип (змішана гіпертрофія лівого шлуночка), який супроводжується значним погіршанням інотропної функції лівого та перенавантаженням правого шлуночків.

Таким чином, створення ЕхоКГ моделей серця за допомогою соматичних ознак як у здорових людей, так і у хворих на гіпертонічну хворобу, є першим кроком до моделювання внутрішніх органів і запровадження результатів дослідження в клініку. Запропонований метод дослідження дозволяє об'єктивізувати оцінку ЕхоКГ показників індивідуального серця у порівнянні з відповідними даними людей контрольної групи. Крім цього, метод кардіо-соматометричного моделювання дозволяє обчислити за власними соматичними ознаками належні ЕхоКГ моделі структурних і функціональних ознак серця та порівняти їх з фактичними даними, які виникли під впливом розвитку ГХ. Соматометричні належні ЕхоКГ показники більш точні, ніж ЕхоКГ дані контрольних груп здорових людей. Отримані формули обчислення належних соматометричних ЕхоКГ показників коректні і не потребують визначення ЕхоКГ параметрів у здорових людей контрольних груп.

Висновки

Практичні рекомендації

Друковані роботи за темою дисертації

1. Шапаренко Г.П. Порівняльна характеристика фактичних і належних ехокардіографічних показників при гіпертонічній хворобі III стадії // Вісник Вінницького державного медичного університету.- Вінниця, 1997.- № 1-2.- С. 54-55.

2. Шапаренко Г.П. Процеси ремоделювання серця при II стадії гіпертонічної хвороби // Вісник Вінницького державного медичного університету.- Вінниця, 1998, квітень.- С. 262-263.

3. Шапаренко Г.П. Роль процесу ремоделювання серця у розвитку гіпертонічної хвороби III стадії // Вісник Вінницького державного медичного університету.- Вінниця, 1998.- С. 264-265.

4. Шапаренко Г.П. Внутрішньосерцева гемодинаміка і ремоделювання серця при гіпертонічній хворобі II та III стадії // Укр. кардіологічний журн.- 1998.- № 7-8.- С. 22-24.

5. Шапаренко П.Ф., Шапаренко Г.П. Особенности телосложения больных гипертонической болезнью // Семинар-совещание: Актуальные вопросы сердечно-сосудистой патологии: Тез. докл. - Винница, 1991.- С. 34.

6. Шапаренко Г.П., Денисюк В.И. Функциональное состояние сердца и внутрисердечная гемодинамика у больных гипертонической болезнью 2-й стадии // Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность.- К.,1992.- С. 98-101.

7. Осядла Е.С., Шапаренко Г.П., Колесник П.Ф., Веретко Ю.В. Функціональний стан мікроциркуляторного русла при рефрактерних до лікування аритміях серця // Х об'єд. наук. мед.-техн. конф.: Тези доп.- Вінниця; Київ, 1992.- С. 43.

8. Шапаренко Г.П., Кравець О.Н., Осядла Е.С. Ехокардіографічна структура серця при гіпертонічній хворобі // Х об'єд. наук. мед. - техн. конф. : Тези доп. - Вінниця; Київ, 1992.- С. 60.

9. Шапаренко Г.П., Денисюк В.І. Антропологічні розміри тіла у хворих жінок на гіпертонічну хворобу III cтадії // II наук.-практ. конф. лікарів територіального медичного об'єднання міської клінічної лікарні № 4, 15-16 травня 1995 р.: Матеріали і тези доп.- Вінниця, 1995.- С. 28.

10. Шапаренко Г.П., Денисюк В.І., Шапаренко П.П. Антропологічні розміри тіла у хворих чоловіків на гіпертонічну хворобу I стадії // II наук. практ. конф. лікарів територіального медичного об'єднання міської клінічної лікарні № 4, 15-16 травня 1995 р.: Матеріали і тези доп.- Вінниця, 1995.- С. 41-42.

11. Шапаренко Г.П., Денисюк В.І., Шапаренко П.П. Антропологічні розміри тіла у здорових чоловіків різного вікового складу // II наук. практ. конф. лікарів територіального медичного об'єднання міської клінічної лікарні № 4, 15 - 16 травня 1995р.: Матеріали та тези доп. - Вінниця, 1995.- С.44.

12. Шапаренко Г.П. Розмірно-метрична залежність морфофункціональних показників серця від соматичної статури здорових людей та хворих на гіпертонічну хворобу // Перший міжнар. конгр. з інтегративної антропології: Матеріали конгр.- Тернопіль, 1995.- С. 342.

13. Шапаренко П.Ф., Шапаренко Г.П. Пропорциональные зависимости между параметрами тела и сердца человека // Экологическая антропология: Ежегодник.- Минск,1996.- С. 276 - 281.

14. Шапаренко П.Ф., Шапаренко Г.П., Гуминский Ю.И., Ермольев В.А., Логвиненко В.А. Пропорциональная детерминированнность параметров тела и сердца человека // Морфология.- С.-Пб., 1996. - № 2.- С. 105.

15. Шапаренко Г.П., Шапаренко П.П. Пропорційні сомато-кардіометричні залежності параметрів тіла і серця людини // Міжнар. конф.: Актульні питання морфології: Зб. наук. робіт: Матеріали конф.- Тернопіль,1996.- С. 388-393.

16. Шапаренко П.Ф., Шапаренко Г.П. Пропорциональные зависимости между параметрами тела и сердца человека // Актуальные вопросы морфогенеза сердца: Материалы науч. симпоз., посвящ. 80-летию каф. анатомии человека ДГМА: Сб. науч. работ.- Днепропетровск, 1996.- С. 133-140.

17. Шапаренко Г.П., Шапаренко П.П. Конституція, соматотип і гіпертонічна хвороба людини // Наукові записки: Щорічник.- Київ,1997.- Ч. 2.-С. 538 - 542.

18. Шапаренко П.Ф., Шапаренко Г.П. Пропорции между параметрами тела и сердца человека // Функциональная анатомия сосудистой системы: Материалы науч. конф. , посвящ. 125-летию со дня рожд. акад. В.Н.Тонкова.- С.- Пб., 1997.- С. 163-167.

19. Шапаренко Г.П. Взаимосвязь между эхокардиографическими признаками сердца и размерами тела человека // Принцип пропорції, симетрії, структурної гармонії та математичного моделювання в морфології: Матеріали міжнар. симпоз., 5-9 травня 1997р. - Вінниця, 1997.- С. 214-215.

20. Шапаренко П.Ф., Шапаренко Г.П. Эхокардиографические модели структурно-функциональных признаков сердца // Всерос. науч. конф. анатомов, гистологов и эмбриологов: Закономерности морфогенеза и регуляция тканевых процессов в нормальных, экспериментальных и патологических условиях: Материалы конф., 22-23 апр. 1998 г.- Тюмень, 1998.- С. 46-47.

21. Шапаренко П.Ф., Шапаренко Г.П. Конституционально-морфологический тип у больных гипертонической болезнью // Морфофункциональные преобразования органов и тканей при воздействии на организм экстремальных факторов: Материалы науч. конф., посвящ. 75-летию со дня рожд. проф. Е.А.Дыскина.- С.-Пб., 1998.- С. 145-148.

Анотації

Шапаренко Г.П. Структурно-функціональні особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки та соматичної статури у хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій: (Ехокардіографічне та соматометричне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 1999.

Дисертація присвячена вивченню структурних змін міокарда, процесів ремоделювання, внутрішньосерцевої гемодинаміки та соматометричних особливостей у хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій.

Побудовані математичні моделі і отримані соматометричні належні ЕхоКГ показники більш точні і інформативні, ніж нормативні здорових людей. Вираженість процесів ремоделювання серця залежить від стадії гіпертонічної хвороби.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, ремоделювання серця, соматометрична характеристика, належні ехокардіографічні показники.

Шапаренко Г.П. Структурно-функциональные особенности внутрисердечной гемодинамики и соматического строения тела у больных гипертонической болезнью разных стадий: (Эхокардиографическое и соматометрическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 1999.

Исследование проведено на 150 больных ГБ (75 женщин и 75 мужчин). В зависимости от стадии ГБ, которую определяли согласно рекомендациям комитета экспертов ВООЗ (1978-1982), все исследуемые больные были распределены на 3 клинические группы (больные I, II, III стадий заболевания), в каждую из которых вошло одинаковое количество (по 25 мужчин и женщин) пациентов.

Продолжительность ГБ у обследованных больных составила в среднем 9,94±0,81 года. Легкая форма ГБ встречалась у 58 (38,6%) больных, умеренная - у 67 (44,7%) больных, тяжелая - у 25 (16,7%) пациентов. Кроме того, обследовано 150 здоровых людей (75 женщин и 75 мужчин), которых также разделили на I, II, III группы, соответственно возрасту и полу.

С целью установления размеров полости сердца, толщины его стенок и функционального состояния желудочков, всем больным и здоровым контрольных групп проводили ЭхоКГ в М-режиме на аппарате “Эхокардиоскоп-ЭКС-У-01”. Изучены 11 структурных и функциональных ЭхоКГ показателей.

Телосложение людей контрольных и клинических групп изучали по 32 антропометрическим признакам с использованием общепринятой методики В.В.Бунака (1941), с модификацией П.Ф.Шапаренко (1994). Определение конституционных типов (мезоморфии, долихоморфии, брахиморфии) проведено методом плече-ростового индекса, с учетом массы тела и развития подкожного жира (Б.А.Никитюк, 1968; В.Г.Ковешников, Б.А.Никитюк, 1992).

Результаты исследования позволяют утверждать, что ГБ развивается в 62,7% у людей мезоморфного и в 34,3% случаев брахиморфного соматотипов. У людей, больных ГБ, определяются характерные особенности телосложения: короткая и толстая шея, увеличенные диаметры плеч, таза и обхваты груди, живота, плеча, предплечья, бедра, голени. Укорочены в целом на 10% нижние конечности и удлинены на 7,3% верхние конечности. Тело людей, больных ГБ, перегружено подкожной жировой массой в среднем на 46%. С учетом антропометрических признаков и эхокардиографических показателей сердца впервые созданы нормативные модели сердца, которые отражают тесную связь внешних форм и размеров тела с ЭкоКГ параметрами сердца. ЭВМ дают возможность создавать соматокардиометрические модели в клинических условиях и с большей объективностью осуществлять диагностику ранних стадий гипертонической болезни. Создание математических эхокардиографических моделей у больных ГБ, с использованием их собственных соматических размеров, позволило получить должные эхокардиографические данные. Сравнение их с ЭхоКГ показателями, которые возникли под влиянием измененных гемодинамических условий, дало возможность уже на I стадии ГБ выявить начальные признаки ремоделирования левого желудочка (гипертрофия миокарда, увеличение его массы, дилатацию его полости).

Процесс ремоделирования левого желудочка при I стадии ГБ у женщин и мужчин имеют разный характер. Выявлена диссоциация при сравнении фактических эхокардиографических показателей с должными показателями, которыу рассчитаны с помощью собственных соматокардиографических моделей у больных ГБ I стадии. У женщин, больных ГБ I стадии, процесс ремоделирования левого желудочка совершается за счет формирования концентрической гипертрофии (гипертрофический морфофункциональный тип), а у мужчин уже на I стадии ГБ формируется смешанная гипертрофия (дилатационно-гипертрофический морфофункциональный тип), без нарушения сократительной функции левого желудочка.

Ремоделирование сердца у женщин, больных ГБ II степени, совершается путем концентрической гипертрофии левого желудочка (гипертрофический морфофункциональный тип), о чем свидетельствует увеличение ТМ, ТМЖП и ММ, при существенно неизмененном КДР. Гипертрофия левого желудочка сопровождается значительным ухудшением его сократительной функции (увеличение КСР и уменьшение УО, ФВ и МОК). Увеличение размера ЛП при существенно не измененном КДР свидетельствует об ухудшении наполнения ЛЖ в диастолу, а увеличение размеров правого желудочка - о перегруженности малого круга кровообращения.

Ремоделирование сердца у мужчин, больных ГБ II стадии, совершается путем формирования выраженной смешанной гипертрофии левого желудочка (гипертрофично-дилатационный морфофункциональный тип), что сопровождается увеличением ТМ, ТМЖП, ММ при существенном увеличении КДР, который приводит к значительным нарушениям сократительной функции (увеличение КСР, КДР и уменьшение УО, ФВ и МОК).

У женщин и мужчин, больных ГБ III, стадии наблюдается дилатационно-гипертрофический морфофункциональный тип (смешанная гипертрофия левого желудочка, которая сопровождается значительным ухудшением сократительной функции левого и перегрузкой правого желудочков.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, ремоделирование сердца, соматометрическая характеристика, должные эхокардиографические показатели.

Shaparenko G.P. The structurally-functional specificity of intraheart hemodynamic and the somatic structure of body in patients with the hypertonic desease of different stages: ( Еchocardiographic and somatometric examination ). - Manuscript.

Dissertation is devoted to the degree of the candidate of medical sciences as to specialіty 14.01.02 - inner diseases. - Ivano-Frankivs'ka State Medical Academy, Ivano-Frankivs'k, 1999.

Dissertation is devoted to the study of structural changes myocardium, of processes remodeling, of intraheart hemodynamic and somatometric specificity in patients with hypertonic disease of different stages.

Built mathematical models and derived somatometric definitive echocardiography indicators for more exact and informative, than healthy controls. The expression of the processes of heart's remodeling is dependent on the stage of hypertonic disease.

Key words:

Hypertonic disease, heart's remodeling, somatometric characteristic, definitive echocardiogram parameters.