Алергічні дерматози у робочих машинобудівного виробництва (клініко-експериментальне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО- ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ

14.01.20. -- Шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Алергічні дерматози у робочих машинобудівного виробництва

(клініко- експериментальне дослідження)

Лобашов Сергій Генріхович

Харків-- 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Лобановський Гліб Іванович,

Одеський державний медичний університет, МОЗ України,

зав. кафедрою шкірних та венеричних захворювань

Офіційні опоненти

доктор медичних наук, доцент, завідувач кафедрою терапії з курсом дерматовенерології Сумського Державного університету Бочаров Василь Андрійович

доктор медичних наук, професор кафедри шкірних та венеричних хвороб Запорізького Державного медичного університету Лісніцький Анатолій Іванович

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця МОЗ України, м.Київ

Захист відбудеться “_23__”__06__________1999 року о 10.00__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.603.01 при Українському науково- дослідному інституті дерматології та венерології за адресою: 310057, м.Харків, вул. Чернишевського 7/9 .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково- дослідного інституту дерматології та венерології (м. Харків, вул. Чернишевського 7/9).

Автореферат розісланий “_21___”___05_____1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиЛ.С.Тацька

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За умов науково- технічного прогресу зростає число хімічних агентів-- алергенів, які здатні викликати різноманітні форми алергічних уражень, в тому числі алергодерматози. В практику народного господарства впроваджуються нові хімічні речовини, які мають первинноподразнюючі та сенсибілізуючі властивості (А.С.Архипов и соавт., 1977; А.А.Антоньев и соавт., 1985; Ю.П.Танков, В.А.Клюев, 1986; Прохоренков и соавт., 1993; В.Н.Волкославская, 1996; С.М.Федоров и соавт., 1996; H.Schubert, E.Zachunkе, 1989; G.B.Winton, C.W.Lewis, 1992; S.Seidenari at al., 1994).

Це є однією з причин швидкого збільшення числа алергічних захворювань, особливо дерматозів хімічного генезу (Э.А.Баткаев, 1975), перш за все в індустріально розвинутих країнах (А.Д.Адо, 1978; Б.И.Синицын и соавт., 1988; Федоров С.М. и соавт., 1996; R.Wolfin, J.Danis, 1984; J.Jidoi at al., 1995).

Робота присвячена актуальній проблемі-- вивченню алергічних дерматозів (АД) у робочих машинобудівного виробництва (МБВ), коло питань для вирішення цієї задачі має державне та соціальне значення (Е.А.Банников и соавт., 1981; Г.Д.Селисский и соавт., 1987; Галлямова Ю.А. и соавт., 1998; и др.).

Згідно з даними А.А.Антоньєва та співавт. (1979- 1991), профхвороби шкіри займають перше місце серед професійної патології, на них приходиться 1/2 всіх випадків тимчасової втрати працездатності.

Дані про структуру алергодерматологічної захворюваності (АДЗ) в машинобудівному виробництві, оптимальних схемах лікування та профілактику є недостатніми та суперечливими (А.А.Шелюженко, 1972; Б.А.Сомов, А.И.Долгов, 1976; М.Д.Багнова, 1984; Б.И.Синицын и соавт., 1988; А.А. Антоньев и соавт., 1991; L.Hubasova at al.,1994; A.Alomar et al., I995; P.J.Coenraads at al., 1995). Однією з особливостей цієї галузі народного господарства є застосування великої кількості різноманітних нових лако-фарбових матеріалів (ЛФМ), які використовуються на багатьох технологічних ланках. ЛФМ містять мало досліджені хімічні речовини, які потребують детальної оцінки їх впливу на організм людини (Т.Ф.Харченко,1984; Цирульников Е.М. и соавт., 1988; Федоров С.М. и соавт., 1996; V.Pirila, 1992).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною комплексної науково-дослідної роботи МОЗ України, яка виконується на кафедрі шкірних та венеричних захворювань ОДМУ (№ держреєстрації 0196U001834).

Метою дійсної роботи є розробка комплексу лікувальних та профілактичних заходів по зниженню АДЗ, викликаних впливом ЛФМ в машинобудівному виробництві.

Для вирішення цієї проблеми були поставлені та досліджені наступні задачі:

I. Вивчити за 5 років (1992- 1997 р.р.) структуру та динаміку дерматозів у робочих Одеських заводів “БОМ”, “Будгідравліка” та заводу “Краян”.

2. Вивчити ураженість робочих заводів алергодерматозами з встановленням ступеня виразності алергічних реакцій (АР).

3. Підтвердити в експерименті можливість виникнення АР у відповідь на вплив слабких алергенів.

4. Розробити та впровадити комплекс діагностичних, лікувально- профілактичних заходів для раннього визначення хворих, ефективного їх лікування та попередження захворюваності.

5. Оцінити ефективність розроблених лікувально- профілактичних заходів. алергічний дерматоз лікувальний профілактичний

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше поглиблено вивчена структура та динаміка АД на прикладі великих МБВ, визначені причинно-наслідкові зв'язки, визначені патогенетичні механізми. З числа найбільш часто використуваних ЛФМ в МБВ визначено 6 марок грунтів і емалей, які викликали іритативні та токсично-алергічні реакції у робочих машинобудівництва. Вперше проведені дослідження по відтворенню АР від передбачуваних алергенів -- ЛФМ. Умови експерименту дозволили трансформувати методику сенсибілізації для сильних алергенів (рацпроп. №1270). Для слабких алергенів була використана методика Г.І.Лобановського та Л.І.Зелінської (а.с. №1195978). Специфіка отриманих запальних реакцій на шкірі морських свинок, яких було сенсибілізовано досліджуваними ЛФМ, визначила розробку нового способу оцінки реакцій шкіри в досліді "триплет-тест" (рацпроп. №1331).

В результаті проведених досліджень вперше при АД у працівників МБВ в широкому об'ємі та комплексно вивчені показники терморецепції і температурних реакцій, рН шкіри, стійкості капілярів шкіри (СКШ), електричного опору шкіри (ЕОШ), дані морфологічного стану периферичної крові, вмісту аскорбінової кислоти (АК) в крові та екскреції її із сечею, функціональний стан Т- і В- лімфоцитів, Т- і В- індукованих хелперів та супресорів в залежності від форми алергодерматозу та стажу роботи на виробництві.

Для можливості оцінки ефективності запропонованого способу лікування розроблено технологію визначення СКШ (галузева рацпроп. №622) за допомогою пристрою "вазатометра" (рацпроп. №1242). Впроваджена одиниця вазотестування Е/см2 (кількість екстравазатів на площі в 1 см2).

Для лікування АД у робітників МБВ запропоновані наступні схеми комплексної терапії:

Спосіб лікування алергодерматозів хімічного генезу (а.с. №1526689), який полягає в тому, що на фоні медикаментозної терапії проводять лікування шляхом впливу дозованим вакуумом. Після утворення гематоми здійснюють електрофорез 1% розчином аскорбінової кислоти.

Спосіб лікування екземи (галузева рацпроп.№1107), який включає медикаментозну (загальноукріплюючу, седативну, десенсибілізуючу, зовнішню) терапію і вплив дозованого вакуума з електрофорезом 1% розчину галаскорбіну.

Вперше, з метою попередження вторинного інфікування та санації мікротравм, запропонована плівка “Лоза-1” -- рац.проп.№1607; гідрофобна бактерицидна плівка “Лоза-2” -- рац.проп. №1606; гідрофільна плівка “Лоза-3” -- галузева рацпроп.№ 968.

Вперше розроблено стандарти та критерії ефективності лікувально- профілактичних заходів для працівників МБВ. Для забезпечення диспансерного спостереження розроблена система кількісної оцінки стану здоров'я, принципів моніторування стану хворого на АДЗ.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані розробки впроваджено в практику роботи поліклініки заводу ім. “Краян”, здравниць заводів “Стройгідравлика” і “СОМ”, відділи техніки безпеки вищеперерахованих підприємств, кафедри шкірвенхвороб Одеського державного медичного університету, Одеського НДІ вірусології, Українського Республіканського лепрозорію, Одеського ОШВД і ГШВД, шкірвенкабінетів ЦРЛ Арцизького, Біляївського, Кілійського та інших районів Одеської області, Об'єднаної залізничної лікарні №1 м.Одеси, Одеської дитячої мікологічної лікарні, Черноморської басейнової клінічної лікарні на водному транспорті, міських шкірвендиспансерів м. Владивостока та м. Саратова. Це дозволило підвищити ефективність діагностики, лікування та профілактики АД.

Особистий внесок дисертанта. Дисертант самостійно здійснював планування, проведення всіх експериментальних і клінічних досліджень, узагальнення, статистичну обробку та аналіз отриманих даних, сформулював висновки роботи.

Апробація роботи. Основні результати роботи обговорені на засіданнях з'їздів, міжнародних, республіканських, обласних, університетських наукових та науково-практичних конференціях, Республіканській зустрічі, об'єднаній Вченій раді ОДМУ, Одеському обласному науковому товаристві дерматовенерологів, на сумісному засіданні кафедр і УПК "Терапевтичні спеціальності" ОДМУ (02.11.98.).

Публікації. За матеріалами дисертації розроблено 2 винаходи, 5 галузевих рацпропозицій, 10 рацпропозицій, 1 методична рекомендація, 2 інформаційних листи, 10 публікацій, з яких 2 -- журнальні статті.

Структура та об'єм дисертації. .Робота викладена на 201 сторінці машинописного тексту і складається з введення, огляду літератури та аналізу матеріалів і методів досліджень, чотирьох розділів результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури, який складається з 382 джерел, з яких 261 викладено кирилицею. Робота ілюстрована 17 малюнками та 35 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. Для оцінки ефективності впровадження оздоровчих заходів на Одеських заводах “СОМ”, “Будгідравліка” і “Краян”, ми провели порівняльний аналіз динаміки загальної дерматологічної захворюваності (ЗДЗ) та АДЗ. Загальний період досліджень, який включав і апробацію розроблених методів лікування на 504 хворих на АДЗ склав з 1992 по 1997 р.р.

Профілактичні огляди здійснено у 2350 осіб, з яких 1336 робочих базових професій, склали основну групу, а 1014 робітників заводів, які безпосередньо не контактували з алергенами -- контрольну Групу порівняння склали 206 практично здорових осіб -- працівники поліклініки та студенти.

На момент апробації розроблених методів лікування та профілактики продовжувало працювати більшість осіб, які були досліджені на етапі профілактичного огляду- відповідно 822 -- основная группа, 768 -- контрольна та 168 осіб було в групі порівняння. Обстеження передбачало клінічний огляд, проведення шкірних проб (в цілому 12942 проби) та імунологічних досліджень-- визначення РБТЛ, Еа-РОК, Ет-РОК, функціональної активності Т- і В- лімфоцитів, Т- і В- індукованої хелперної та супресорної активності-- (всього 4314 імунотестів).

Експериментальне відтворення АШД та титрування алергенів виробничого середовища проведено на 117 морських свинках. Тваринам контрольної групи проводили аплікації ксилолу, вазелінової олії, фізрозчину (П.М.Залкан, Е.А.Иевлева, 1965; Е.А. Иевлева, 1974). Всім тваринам проводили загальні аналізи крові та сечі, РСАЛ, ТАН (О.Г.Алексеева, Л.А.Дуева, 1978; Л.А.Дуева и соавт., I980) (всього проведено 243 кожного виду досліджень). В кінці досліду частину морських свинок декапітували з наступним гістологічним дослідженням шкіри та внутрішніх органів за загальноприйнятими методиками (Г.М.Цветкова, И.С.Персина, 1979; Г.М. Цветкова и соавт., 1981; Г.М.Цветкова, В.Н.Мордовцев, 1986).

Під нашим спостереженням знаходилось 336 хворих на алергічний контактний дерматит -- АКД, та 168 -- на екзему. Більшість хворих складали жінки --342(67,9%), чоловіки-- 162(32,1%). 318 осіб(63,1%) були найбільш працездатного віку 21-45 років. Тривалість захворювання у 67,9% не перевищувала 10 років і ще у 10,3% складала -- 21-25 років. Попередню терапію отримувало 414(82,1%), із них-- 98(19,1%) лікувались стаціонарно. Запропоновану нами терапію, яка передбачала використання дозованого вакууму(ДОВ) та електрофорезу аскорбінової кислоти (ЕФАК) --ДОВ/ЕФАК, отримувало 292(57,9%). В цій групі (в подальшому- “дослідна” група) у 96(19%) визначалась екзема, у 192(38,9%) -- АКД. “Контрольну” групу складали 212 (42,1%) хворих, з яких 72(14,3%) страждали на екзему і 140(27,8%) - на АКД. В цій групі проводилась традиційна терапія.

У осіб, яких спостерігали проводили дослідження загального аналізу крові (1012 обстежень) (М.А.Базарнова, 1981). Визначення вмісту АК в крові та сечі здійснювали за допомогою амперотитрометричного методу Тільманса (692 досліджень) (Ю.М.Островский, 1979; И.А.Базарнова, 1986). Функціональний стан лімфоцитарної системи визначали за загальноприйнятими показниками РБТЛ (мікромодифікація), ЕаРОК, ЕтРОК, а також показниками Т-Т-; Т-В- індукованої хелперної та супресорної активності (322 досліджень), що дозволяє дати найбільш вичерпну характеристику взаємовідносин між окремими формами лімфоцитів (Агаджанян М.Г., 1987; Айбатова Н.Е., 1992; Clark A., 1994). Показники функціонального стану шкіри-- рН (844 досліджень рН-- на рН- метрі ЛПУ-0,1) (Гольдштейн А.М., В.Е.Ткач, 1987), температуру шкіри (медичний електротермометр ТПЕМ-1), електрошкірний опір, пороги терморецепції та больової чутливості (апарат Досычева Е.А. КДУ-1) (796 замірів) визначали як безпосередньо в зоні враження, так і перифокально та на симетричних ділянках в динаміці перебігу захворювання. Стійкість капілярів шкіри вимірювали за допомогою вазатометра власної конструкції. Специфічну чутливість шкіри визначали методом крапельних проб за Ведровим Н.С.

Розроблена нами схема комплексної терапії АД базується на поєднанні елімінаційної, загальноукріплюючої, десенсибілізуючої, седативної, дезінтоксикаційної, дієтичної, патогенетичної терапії сторонніх захворювань, інактивуючого, електрофізіологічного та зовнішнього лікування. Зазначені компоненти призначались з урахуванням індивідуальних особливостей перебігу АД.

Проведення основних процедур лікування (а.с.№1526689) за методикою ДОВ/ЕФАК передбачало визначення стійкості капілярів шкіри (СКШ) за допомогою 3- хвилинного вакуумного впливу (98,7 кПа) на внутрішню поверхню середньої третини передпліччя на ділянці діаметром 20мм. Відповідно до ступеня виразності СКШ в подальшому використовують вакуумні кювети з вмонтованим активним електродом площею від 2 до 10 см2. За допомогою апарата АЛП-02 дозують вакуумний вплив в залежності від СКШ з метою відтворення гематом. Після припинення вакуумного впливу проводять електрофорез 1% розчину аскорбінової кислоти на протязі 10- 15 хв.за допомогою апарата “Поток-1”. Щільність електричного струму під активним електродом складає 0,05 мА/см2. Електрофоретичні сеанси проводять щодобово 5 разів на тиждень.

Аналіз результатів досліджень проводили з використанням варіаційно- статистичних методів аналізу, за критеріями параметричного методу оцінки достовірності відмінностей результатів (Д.Сепетлиев, 1968; В.К.Кузнецов, 1978).

Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні АДЗ та ЗДЗ на одесских заводах “Краян”, “Будгідравліка” та “БОМ” за 1992- 1997 р.р. з'ясовано наявність на протязі 1992 року стабільної питомої ваги АДЗ (7,4%)

на фоні відносно низької ЗДЗ (12,3%), що є меншим від аналогічних показників в інших галузях МБВ(14,6 -21,4%) (А.С.Рабен, А.А. Антоньев, 1975). Причому, неалергічні дерматози виявляються у формі простих контактних дерматитів, алергодерматози-- у вигляді екземи, кропив'янки та токсидермії. Починаючи з кінця 1992 р. помітно зростають показники ЗДЗ і в 1997 р. захворюваність у порівнянні з 1992 р. є в 1,7 рази вищою, а число днів непрацездатності- більшим в 1,4 рази, питома вага серед всіх захворювань - в 1,4 рази більшою. Зростання АДЗ йде більш високими темпами і в 1997 р. в порівнянні з 1992 р. захворюваність є більшою в 7,9 рази, число днів непрацездатності-- в 5,9 рази, а питома вага АДЗ-- в 4,7 рази. В 1997 р. у чоловіків АД спостерігались в 5,8 рази частіше, а у жінок- в 9,6 рази. Співвідношення захворюваності у чоловіків та жінок склало при ЗДЗ (1: 1) та АДЗ (1: 2). Найбільше розповсюдження АД мають у віковій групі до 30 років (49,3%), та при стажі роботи до 10 років (69,9%).

Екземи та дерматити складають 88,5% від усіх форм АД і відповідають за 94,6% всієї непрацездатності. Співідношення між екземою та дерматитами в 1993 р. було 1:4,8, а в 1997 р. - 1:1,53.

Найбільша питома вага АДЗ приходиться на 8 основних цехів заводів(67,5%) і частіше за інших хворіє 9 професійних груп (67,5%) - робочих, які за своїми обов'язками мають високий контакт з ЛФМ. В 3/4 випадків хворі контактували з емаллю ГФ-92-ГС, ГФ-92-ХС, ПФ-133з, ПФ-133сс, грунтами ГФ-0119, ФЛ-03-К.

Позитивація шкірних реакцій спостерігалась у 48,4% осіб основної групи, з одним алергеном - у 27,4%, з двома - 21%, з трьома - 6,1%. Використані в роботі алергени (ФА, БК, ФТА) є в більшості компонентами ЛФМ. При повторному тестуванні після проведення розроблених заходів позитивація в основній групі знизилась до 40,1% (P<0,05).

Дослідження облігатних та токсико- алергічних властивостей ЛФМ в експерименті на морських свинок показало, що в найбільшій мірі ці властивості спостерігаються у емалей ГФ-92-ГС і ГФ-92-ХС, середній ступінь виразності виявляється у грунті ГФ-0119 і емалі ПФ-133з. Слабкі властивості мають емаль ПФ-133сс та грунт ФЛ-03-К. Це виявлялось як за показниками динаміки макроскопічних локальних проявів, так і за показниками імунологічних досліджень-- тестів РСАЛ та ТАН, а також визначалось у вигляді специфічних гістологічних порушень на рівні паренхіматозних органів (печінка) та шкіри. З метою об'єктивізації впливів зазначених компонентів ЛФМ запропоновані методи як послаблення виразних алергенних впливів емалей ГФ-92-ГС, ГФ-92-ХС, ПФ-133з, грунту ГФ-0119 (модифікація методики ЦШВІ), так і метод посилення алергенних властивостей у компонентів, у яких ця дія є слабкою (емаль ПФ-133сс та грунт ФЛ-03-К).

Оцінка ефективності розробленого методу з використанням ДОВ/ЕФАК, що була проведена за комплексом клінічно- лабораторних параметрів, показала її переваги у порівнянні до традиційних методів лікування.

Так, в дослідній групі клінічне одужання та значне покращення спостерігалося у 84,3% хворих, в той час як в контрольній групі подібний ефект спостерігався всього у 74,5%, тобто на 10% менше. В дослідній групі лікування досягло ефекту всього у 0,7% хворих, а в контрольній - у 4,7%, тобто в 6,7 рази частіше. Строки лікування хворих дослідної групи були на 4,2 днів коротшими. Крім того, в дослідній групі рецидиви спостерігались у 2% хворих, в той час як в контрольній -- у 8,5%, тобто в 4,3 рази частіше.

У чоловіків рН шкіри при патології в ділянці дистальних відділів верхніх кінцівок досягає 7,0 од. рН, у хворих жінок ці дані є нижчими. Після лікування у чоловіків нормалізується рН шкіри на кистях, передпліччях, в той час як у жінок подібна динаміка є більш повільною, що узгоджується з результатами досліджень цих показників іншими авторами (М.Д.Багнова, 1984; Федоров С.М. и соавт., 1996; I.L.Levаgue, 1993). Показники порогів больової, температурної чутливості, які були порушені у зв'язку з розвитком АД (відповідно 39,1 С та 48,2 С) нормалізувались під впливом використання розробленого методу і не відрізнялись від контролю. Також відбувалось зниження крихкості капілярів з 22,4 до 5,2 Е/см2 (P<0,01), зменшення адаптаційного періоду урівноваження температур з 53,4 до 36,1 хвилин (P<0,05).

У 51,5% хворих на АД спостерігався високий вміст базофілів, у 50,3% -- еозинофілів, у 37,9% -- лімфоцитів, у 42%-- моноцитів. Зниження паличкоядерних нейтрофілів мало місце у 37,3% хворих, сегментоядерних-- у 33,1%. Після лікування нормалізація числа базофілів виявлена у 70,4% осіб (з них в дослідній групі-- у 42%), еозинофілів у 66,9% (з них в дослідній групі -- у 39,1%), лімфоцитів -- у 88,8% (з них в дослідній групі-- 53,3%), моноцитів-- у 81,1% (в дослідній групі -- 58%), сегментоядерних нейтрофілів -- у 65,7% (в дослідній групі-- у 49,7%). В процесі лікування спостерігали активну тенденцію до нормалізації всіх показників периферійної крові в дослідній групі, в той час як в контрольній групі цей процес відбувався значно повільніше. Так, при порівнянні показників з боку периферійної крові у хворих на АД в дослідній та контрольній групах після лікування встановлено, що за більшістю покажчиків вони достовірно відрізнялись один від одного. Це стосується швидкості зсідання еритроцитів (P<0,01), вмісту лейкоцитів (P<0,001), еозинофілів (P<0,05), сегментоядерних нейтрофілів (P<0,001), лімфоцитів (P<0,001).

Виразне зниження вмісту АК в крові (0,59 мг%) та сечі (6,64 мг/24 г) хворих на АД відновлювалось під впливом розробленого лікування як в крові (1,14 мг%), так і в сечі (24,35 мг/24 г). В контрольній групі ці показники в процесі лікування не досягали значень норми.

Дані імунологічних досліджень свідчать про глибокі зрушення з боку системи клітинних ланок імунітету у хворих на екзему та АД. У цієї категорії хворих визначені зміни за показниками ЕаРОК, Ет-РОК, тестів РБТЛ (з ФГА та ЛПС), Т- і В- індукованої хелперної та супресорної активності. Визначається тенденція більш глибоких імунологічних порушень за умов тривалого контакту робітників з несприятливими виробничими факторами. Причому, якщо гіперсенсибілізація у хворих має місце і проявляється у підвищенні рівня лімфоцитів крові, то з боку функціональної активності окремих типів лімфоцитів спостерігаються різноманітні порушення. Іноді ці ефекти проявляються не тільки високою активністю системи В- лімфоцитів, але й більш виразною активністю супресорних лімфоцитів. Ці факти узгоджуються з результатами досліджень останнього часу, які свідчать про диференційований характер порушень з боку лімфоїдної системи, що лежить в основі хвильоподібного перебігу АД, з одного боку, та може бути обумовлене прямими токсичними ефектами алергенів-- з другого боку (Прохоренков В.И. и соавт., 1993).

Проведення лікування за традиційним та запропонованим методом викликає спочатку деяке поглиблення порушень стану лімфоїдної системи. Зростання позитивних зрушень з боку досліджуваних показників за умов використання розробленого методу лікування є більш виразним у порівнянні з традиційним лікуванням і у віддаленому періоді (через два тижні після останнього лікувального впливу) за умов використання розробленого методу також спостерігається більш сприятливий терапевтичний ефект у порівнянні з традиційним лікуванням як професійного алергічного дерматиту, так і екземи (P<0,01).

Викликає значний інтерес встановлений факт порівняльно більшої стійкості хворих з великим стажем роботи, що може пояснюватись розвитком

у даної категорії хворих на рівні імунокомпетентної системи своєрідної адаптації до дії несприятливих факторів виробничого середовища хімічної природи.

В результаті проведення оздоровчих заходів спостерігалась позитивна динаміка в структурі ЗДЗ та АДЗ. Так, по ЗДЗ в 1992-1997 роках у порівнянні до 1987-1991 років знизилась абсолютна кількість випадків захворювань на 16%, кількість днів непрацездатності на 25,5%, кількість випадків на 1000 робочих -- на 1/6, кількість днів непрацездатності на 1000 робочих --25,5%, середньомісячна кількість днів непрацездатності --на 26,2%, середньомісячне число випадків захворюваності -- на 1/6. Тривалість одного випадку захворювання зменшувалась на 1,5 днів (Мал. 2.)

По АДЗ спостерігалось зниження в дослідній групі абсолютного числа випадків захворюваності на 1/4, кількості днів непрацездатності на 46,3%, середньомісячного числа випадків-- на 1/4, середньомісячної кількості днів непрацездатності -- на 1/2. Тривалість одного випадку захворювання зменшилась на 3,8 днів (Мал. 2.). Кількість відвідувань хворих на ЗДЗ зменшилась на 27,1%, а АДЗ -- 53,4%. Наполовину зменшилось число хворих на ЗДЗ, які підлягали стаціонарному лікуванню, а з АДЗ -- на 1/3. Скоротились терміни лікування в стаціонарі хворих на ЗДЗ на 48,1%, а з АДЗ -- на 46,5%.

Покращалось співвідношення числа хворих на экзему та дерматити (в 1992 році воно склало 1: 3,6, в 1993 році -- 1:4,8, в 1994 році -- 1:4,5, в 1995 році -- 1:5).

Вищенаведені матеріали говорять на користь того, що в процесі проведення оздоровчих заходів нами досягнута суттєва економічна, медична та соціальна ефективність.

ВИСНОВКИ

1. Виникненню та розвиткові алергодерматозів (у вигляді екземи та дерматитів) в машинобудівній галузі у більшості випадків сприяє попередній контакт з рядом нових лако- фарбових матеріалів, зокрема емалями ГФ-92-ГС, ГФ-92-ХС, ПФ-133з, ПФ-133сс, грунтами ГФ-0119, ФЛ-03-К.

2. Наші експериментальні дослідження підтвердили залежність виникнення АД від лако- фарбових матеріалів шляхом відтворення облігатних та алергічних реакцій від емалей ГФ-92-ГС:, ГФ-92-ХС, ПФ-133з, ПФ-133сс та грунтів ГФ-0119, ФЛ-03-К.

3. Визначені функціональні розлади з боку вегетативної нервової системи, органів дихання, шлунково- кишкового тракту, шкірного аналізатора (зміни температурних реакцій та терморецепції, опору шкіри електричному струмові), зменшення стійкості капілярів, зміни активної реакції шкіри, морфологічного складу периферичної крові, развиток С-гіповітамінозу, зміни з боку показників клітинної ланки імунітету можуть розглядатися в якості елементів патогенезу АД.

4. Комплексне лікування хворих на АД з використанням в якості основного компоненту ДОВ/ЕФ з аскорбіновою кислотою, має ряд суттєвих переваг і відрізняється високою ефективністю, відсутністю сторонніх явищ, можливістю здійснення за амбулаторних умов.

5. Після проведення комплексного лікування з використанням вищеперерахованих компонентів спостерігається нормалізація показника рН шкіри, температурних реакцій та терморецепції, електричного опору шкіри струмові, стійкості капілярів шкіри, лабораторних, біохімічних та імунологічних показників.

6. Запропонована схема профілактичних заходів, яка включає оптимізацію профвідборів при зарахуванні на роботу, покращання якості профілактичних оглядів, посилення нагляду за дотриманням технологічних, санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально- профілактичних заходів, оптимізація диспансерного спостереження, використання індивідуальних засобів захисту шкіри відповідно до умов виробництва, захист від піококової інфекції та санація мікротравмування забезпечили виразну медико- соціальну та економічну ефективність.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

I. Показники морфологічного складу крові, біохімічні константи вмісту аскорбінової кислоти в крові та в сечі, дані про стан клітинної ланки імунітету, динаміка показників вазотестування, терморецепції, рН шкіри, електричного опору епідермісу доцільно використовувати комплексно, разом з загальноприйнятими в практиці дерматології видами досліджень в якості додаткових критеріїв з метою клінічної діагностики видів АД, контролю ефективності лікування та прогнозу.

2. В експериментальних роботах по відтворенню алергічних реакцій від сильних алергенів більш зручним є використання видозміненої методики ЦШВІ (рацпроп. №1270), у випадку епікутанної сенсибілізації слабкими алергенами перевагу слід віддати видозміненій методиці ЦШВІ-2 (а. с. №1195978),

3. При лікуванні хворих на АД доцільно використовувати інактиваційну терапію у вигляді ДОВ/ЕФАК (а.с. №1526689).

4. З метою профілактики АД в умовах машинобудівного виробництва доцільним є застосування розроблених захисних засобів “Силівін” і "Цитрозіт", тому що вони забезпечують не тілько профілактичний, але й терапевтичний, санаційний ефект (рацпроп. №1127 и №1124).

5. Для оптимізації боротьби з піококовою інфекцією в умовах машинобудівного виробництва та споріднених галузей промисловості доцільно використовувати бактерицидні плівкоутворюючі засоби, які є адекватними до умов виробництва (рацпроп №№1126, 1606, 1607, 1332).

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Лобашов С.Г. Анализ заболеваемости аллергодерматозами у рабочих машиностроительных предприятий//Журнал дерматологии и венерологии.- 1999.--№2.-- С. 55-58.

Лобашов С.Г., Шумиловский В.А., Корашвили К.Л. Иммуномодулирующие эффекты дозированного вакуумэлектрофореза при профессиональном аллергическом дерматите и экземе// Журнал дерматологии и венерологии.-- 1999.--№2.-- С. 49-53.

Лобашов С.Г., Годлевська О.В., Ніколаєва Н.Г., Прокопова Л.В., Шандра О.А., Віхрестюк С.Л., Соколовський В.С. Пристрій для визначення еластичних властивостей покривних тканин: Патент на винахід №95042025 (30.06.97 г.). Бюл. №3.

Лобашов С.Г., Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Никитин С.А. Способ лечения аллергодерматозов химического генеза: А. с. № 1526689 (8.08. 1989 г.).

Lobashov S.G. A new approach ti the treatment of chemical allergic dermatosis//Proceedings of 5th International Medical Sciences Congress. Istanbul, Turkey.--1989.-- P.63.

Лобашов С.Г. Вегетотропная терапия при аллергодерматозах//Патогенез и терапия аллергодерматозов (научно- практический сборник статей).--Львов, 1990.-- С. 58- 59.

Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Лобашов С.Г., Чолоков О.Г., Гоцуляк О.Л. Дерматозы от лакокрасочных материалов у моряков/Материалы пленума проблемной комиссии, посвященного проблеме реабилитации и рекреации плавсостава.- Владивосток, 1991.-- С.66-- 67.

Лобашов С.Г. Поражение нервной системы у рабочих, контактирующих с лакокрасочными материалами//Научно- практическая конференция, посвященная организации и лечению больных.-- Одесса, 1988.-- С.54.

Зелинская Л.И., Лобашов С.Г. Физиологические механизмы адаптации у маляров к условиям производства в зависимости от стажа//Актуальные проблемы физиологии труда и профилактической эргономики. Тезисы докл. 9-й Всес. конф.--Москва, 1990.-- С. 36- 37.

Лобашов С.Г. Экспериментальное изучение действия некоторых лакокрасочных материалов//В зб.: Актуальні питання дерматовенерології. Науково- практичний збірник статей. Під ред. проф. В.П.Федотова.- Дніпропетровськ:, "Крок-М", 1999-- С.216-- 218.

Лобашов С.Г. Дерматозы от воздействия лакокрасочных материалов у работников машиностроительной промышленности г.Одессы//Там же. --С.218- 220.

Лобашов С.Г. К вопросу о лечении аллергодерматозов химического генеза//Там же.-- С.220- 221.

Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Лобашов С.Г. Методика использования аскорбиновой кислоті при некоторых дерматозах с С- витаминным дефицитом//Информационное письмо.-- Киев, 1988.

Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Лобашов С.Г., Шандра А.А., Годлевский Л.С., Лебедюк М.Н., Игельник Д.М., Никитин С.А. Способ воспроизведения аллергических реакций на действие слабых аллергенов//Информационный листок.-- Одесса, 1989.

Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Лобашов С.Г., Гоцуляк О.Л. Санитарно- просветительная работа по проблеме производственно- зависимых аллергических хемодерматозов//Информационный листок.-- Одесса, 1989.

Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Лобашов С.Г. Предложения по лечению больных профессиональными аллергическими дерматозами//Методические рекомендации.-- Одесса, 1988.

Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Лобашов С.Г. Советы врачу по оказанию медицинской помощи при ангионевротическом отеке//Методические рекомендации.-- Одесса, 1988.

Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Лобашов С.Г. Рекомендация по оказанию неотложной медицинской помощи при анафилактическом шоке Методические рекомендации.-- Одесса, 1988.

Лобановский Г.И., Зелинская Л.И., Лобашов С.Г. Эффективность санитарной пропаганды по проблеме заболеваемости профессиональными дерматозами химического генеза в условиях электромашпроизводства Методические рекомендации.-- Одесса, 1988.

АНОТАЦІЇ

Лобашов С.Г. Алергічні дерматози у робочих машинобудівного виробництва(Клініко- експериментальне дослідження). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20-- шкірні та венеричні захворювання.

Дисертація присвячена вивченню захворюваності на алергічні враження шкіри працівників машинобудівних заводів та розробці методів їх лікування та профілактики. Проведено дослідження характеру загальної дерматологічної захворюваності, захворюваності на алергічні дерматози (екзема та алергічний дерматит), визначені основні хімічні алергени виробництва, досліджено в експерименті виразність їх токсичних та алергенних властивостей. Наводяться результати комплексних досліджень в групі працівників, які отримували традиційне лікування, а також в основній групі, де використовували розроблений комплексний метод лікування, в основі якого знаходиться залежний від стану стійкості капілярів шкiри дозований вплив вакуумом з наступним електрофоретичним введенням аскорбінової кислоти. За показниками захворюваності, тривалості періоду непрацездатності, тривалості одного випадку захворювання, результатами клінічно- лабораторних досліджень стану імунологічної системи організму робочих, функціональних показників шкіри (рН, опір електричному струмові, пороги температурної та больової чутливості) доведена висока ефективність розробленого комплексного методу лікування алергічних дерматозів.

Ключові слова: алергічний дерматит, екзема, машинобудівне виробництво, хімічні алергени, імунологічна система, профілактика захворювань шкіри, вакуум- електрофорез.

Лобашов С.Г. Аллергических дерматитыв у рабочих машиностроительного производства(Клинико экспериментальное исследование). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20-- кожные и венерические заболевания.

Диссертация посвящена исследованию заболеваемости аллергическими поражениями кожи у работников машиностроительных заводов и разработке методов их лечения и профилактики.

В условиях эксперимента на морских свинках проведено исследование аллергенных свойств лакокрасочных материалов, применяемых на заводах тяжелого машиностроения "Краян", "СОМ" и "Стройгидравлика" и определены 6 марок грунтов и эмалей, которые обладают аллергенными свойствами. Сравнительная оценка аллергенных свойств позволила идентифицировать "сильные" и "слабые" аллергены.

Проведено исследования характера общей дерматологической заболеваемости аллергическими дерматозами (экзема и аллергический дерматит). Установлены особенности динамики заболеваемости в зависимости от стажа, пола и возраста рабочих, а также особенностей профессиональной деятельности. Определены основные тенденции динамики заболеваемости аллергодерматозами в машиностроительной отрасли.

Для лечения аллергодерматозов разработан метод, который состоит в предварительном определении стойкости капилляров кожи (СКК), для чего воздействуют вакуумом (98,7 кПа) на внутреннюю поверхность средней трети предплечья на участок диаметром 20 мм в течение 3 мин. В соответствии со степенью выраженности СКК используют вакуумэлектрофоретическое воздействие посредством кювет с вмонтированным электродом площадью от 2 до 10 см2. С помощью аппарата АЛП-02 дозируют вакуумное воздействие в зависимости от СКК, с целью образования гематом, после чего проводят электрофорез 1% раствора аскорбиновой кислоты на протяжении 10- 15 мин с помощью аппарата "Поток-1". Плотность электрического тока под активным электродом составляет 0,05 мА/см2. Вакуумэлектрофоретические сеансы проводят ежедневно 5 раз в неделю.

Для профилактики вторичного инфицирования и санации микротавм предложена защитная пленка "Лоза-1", гидрофобная бактерицидная пленка "Лоза-2" и гидрофильная пленка "Лоза-3". Рзработаны стандарты и критерии эффективности лечебно- профилактических мероприятий для работников машиностроительного производства.

Приводятся результаты комплексных исследований в группе рабочих, которые получали традиционное лечение, а также в основной группе, в которой использовался разработанный комплексный метод лечения. В соответствии с показателями заболеваемости, длительности периода нетрудоспособности, длительности одного случая заболевания, результатами клинико- лабораторных исследований состояния иммунологической системы рабочих, функциональных показателей состояния кожи (рН, электросопротивление, пороги температурной и болевой чувствительности) доказана высокая эффективность разработанного комплексного метода лечения аллергических дерматозом.

Ключевые слова: аллергический дерматит, экзема, машиностроительное производство, химические аллергены, иммунологическая система, профилактика заболеваний кожи, вакуум- электрофорез.

Lobashov S.G. Clinical and experimental investigations of allergic dermatosis in workers engaged at machine- building enterprises.- Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Medical Sciences by speciality of 14.01.20- skin and veneral diseases.-

Thesis is dovoted to the investigation of allergic skin diseases spreading among workers engaged in machine- building- manufacturing and working out of the methods of treatment and prophylaxy. The investigation of general skin diseases spreading was made and spreading of allergic dermatosis (exema and allergic dermatitis) was undertook as well. The main chemical allergens which were actual at those enterprises were determined and under experimental conditions their toxic and allergic activities were investigated. The data on complex investigations of those workers who were treated traditionally and in those who were treated in accordance to proposed method are presented. The main part of method which was worked out is confined to the usage of vacuum influence on skin of patients the intensity of which is depended upon the level of skin capillars permeability with the consequent electrophoresis with askorbate. With regard to the indices of spreading of disease, the longitude of the period of the loosing of work - ability, the longitude of the one case of disease and іin accordance to the data of clinician and laboratory investigations of the immunological state of workers, functional data of skin state (рН, electrical resistance, thresholds to temperature and pain irritants) the great efficacy of proposed complex method of allergic dermatitis treatment is approved.

Key words: allergic dermatitis, exema, machine- building manufacture, chemical allergens, immunological system, the prohylaxy of skin diseases, vacuum- electrophoresis.

Размещено на Allbest.ru