Лікування хронічної передньомедиальної нестабільності колінного суглоба

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Лікування хронічної передньомедиальної нестабільності колінного суглоба

Гребенюк Юрiй Oлександрович

1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому науково-дослідному інституті травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету ім. М.Горького.

Науковий керівник	доктор медичних наук, професор Бабоша Валентин Олександрович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького. завідувач кафедрою травматології,ортопедії і ВПХ
Офіційні опоненти:	доктор медичних наук Герцен Генріх Іванович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри травматології та ортопедії № 1
	доктор медичних наук Герасименко Сергій Іванович, заступник директора по клініці Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії
Провідна установа:	Дніпропетровська державна медична академія

Захист дисертації відбудеться "18" січня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при Українському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії за адресою: 01054, м.Київ, вул. Воровського, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії за адресою: 01054, м.Київ, вул. Воровського, 27.

Автореферат розісланий "17" грудня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук Улещенко В.А.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Постраждалі з хронічною посттравматичною передньомедiальною нестабільністю(ХПМН) колінного суглоба подають один із найбільше складних контингентів хворих як у відношенні обстеження і постановки діагнозу, так і в лікуванні. Колінний суглоб займає перше місце по частоті ушкоджень звязкового апарата (В.М.Левенець, П.М.Москотiн,1998;В.В. Кузьменко, Г.Д. Лазiшвилi, 1997), якi cкладають до 33% усiх травм колінного суглоба.

Лікування хворих із передньомедiальною нестабільністю колінного суглоба залишається проблемою ортопедії. В Україні представники Харківської ортопедичної школи О.О.Корж і Б.I.Сименач запропонували розглядати пошкодження капсулярно-звязкового апарату колінного суглоба з позицій системного підходу. Представник Київської ортопедичної школи В.М.Левенець активно впроваджує в клінічну практику і пропагує в науковій та освiтній діяльності зонну концепцію будови стабілізуючого апарату колінного суглоба та комбінаційний принцип оперативного лікування посттравматичної нестабільності колінного суглоба шляхом застосування комбінованих реконструктивно-відновлювальних операцій на його капсулярно-звязковому апараті. Післяопераційні рецидиви нестабільності складають 4% - 11% (Д.Шойлев, 1996). За нашими спостереженнями, погані результати лікування складають, у залежності від лікувальної тактики, від 11,76% до 47,62% випадків.

У першу чергу, це пов'язано з невирішеністю питання про перевагу тактики лікування(В.М.Левенець, 1995), виборі того або іншого виду трансплантатів (Benoit J.,1972). Різноманітні тактичні установки при сполученні ушкоджень передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок (В.М.Левенець, Я.В.Линько,1989; W. Nottage, P. Matsuura, 1994).

Існування більш 250 способів хірургічної корекції ушкоджень звязок колінного суглоба підтверджує невирішеність цієї проблеми.

Мета і задачі дослідження . Метою дійсної роботи є поліпшення виходів лікування постраждалих із хронічною посттравматичною передньомедiальною нестабільністю колінного суглоба шляхом застосування розробленої в експерименті методики пластики звязок його сухожиллям напiвсухожильного м'яза ушкодженої кiнцiвки.

Для досягнення мети були визначені такі задачі:

Вивчити особливості клінічного плину і результати лікування різноманітних ушкоджень капсульно-звязкових структур у постраждалих із явищами хронічної передньомедiальної нестабільності колінного суглоба, дати їм характеристику;

Удосконалити схему (алгоритм) діагностики посттравматичної передньомедiальної нестабільності колінного суглоба, використовуючи клінічні, електрофiзiологiчнi і біомеханічні критерії;

У експерименті вивчити мiцність на розірвання сухожилля напiвсухожильного м'яза, її достатність для заміщення ушкоджених передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок колінного суглоба;

Розробити новий засіб хірургічного лікування сполученного ушкодження передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок у постраждалих із передньомедiальною нестабільністю колінного суглоба;

Удосконалити технологію сухожильної аутопластики передньої хрестоподібної звязки;

Вивчити виходи хірургічного лікування передньомедiальної нестабільності колінного суглоба в найближчому і віддаленому періодах, використовуючи удосконалену схему діагностики.

Матеріал і обсяг дослідження. Робота заснована на аналізі лікування 164 постраждалих із передньомедiальною нестабільністю колінного суглоба, що знаходилися на лікуванні в Донецькій обласній травматологічній лікарні у відділенні травматології й ортопедії для дорослих із 1985 р. по 1999 р. У роботі використані клініко-рентгенологічний, лабораторний, електрофiзiологiчний і статистичний методи дослідження.

Наукова новизна. Підтримуючи концепцію Коржа О.О., Сименача Б.I., Левенця В.М. відстоюється позиція системного підходу до оцінки стабілізації колінного суглоба. При цьому ми вважаємо, що розвиток ХПМН при ушкодженні однієї який або структури колінного суглоба можливо лише в рідкісних випадках, частіше при тривалих термінах існування ушкодження.

Удосконалено схему діагностики передньомедiальної нестабільності колінного суглоба шляхом внесення в її електрофiзiологiчних і біомеханічних критеріїв оцінки, що дозволило підвищити результативність діагностики.

У експерименті підтверджена можливість використання сухожилля напiвсухожильного м'яза ушкодженої кiнцiвки для пластики передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок, удосконалені методики підвищення його тривкості і життєстійкості.

Удосконалено технологію аутопластики передньої хрестоподібної звязки колінного суглоба за допомогою сухожилля напiвсухожильного м'яза. колінний суглоб сухожильний аутопластика

Розроблено новий спосіб хірургічного лікування сполученного ушкодження передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок колінного суглоба ( патент України № 25124А від 25.12.98.).

Основні положення дисертації, що висуваються на захист:

значення удосконаленої схеми діагностики хронічної передньомедiальної нестабільності колінного суглоба;

доцільність застосування розробленого способу хірургічного лікування сполученого ушкодження передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок колінного суглоба;

значення результатів проведеного експерименту, що доказує можливість використання сухожилля напiвсухожильного м'яза ушкодженої кiнцiвки в якості пластичного матеріалу.

Практична цінність роботи. Запропоновані клінічні, електрофiзiологiчнi і біомеханічні критерії дозволяють правильно оцінити ступінь порушення стабільності колінного суглоба і ступінь відновлення функції суглоба в результаті проведеного лікування. Розроблений і удосконалений способи хірургічного утручання відрізняються простотою виконання, малотравматични, дають високий відсоток гарних виходів лікування.

Реалізація результатів роботи. Результати дослідження впроваджені в травматологічних відділеннях міських лікарень №№ 9, 14 р. Донецька; Обласній клінічній лікарні м. Запоріжжя; Куйбишевськiй центральній районній лікарні Запорізької області.

Апробація роботи. Матеріали роботи повідомлені й обговорені на : Республіканської науково-практичної конференції травматологів-ортопедів "Кримські вечора"

( Крим, 1997); засіданні Донецького обласного товариства ортопедів-травматологів (Донецьк, 1997); виїзному розширеному засіданні товариства ортопедів-травматологів Запорізької області ( Куйбишево, 1997); Всеукраїнської наукової конференції(Запоріжжя, 1999). Відбулася внутрішня апробація роботи в Донецьком науково-дослідному інституті травматології й ортопедії (Донецьк, 1999).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 наукових праць. Результати роботи захищені 1 Патентом України на винахiд і 3 раціоналізаторськими пропозиціями.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 144 сторінках машинописного тексту, написана російською мовою, складається з вступу, 6 роздiлiв, пiдсумку, висновків, списку літератури та додатка. Список лiтератури мiстить 243 джерела iнформацiї, зокрема 95 - вiтчизняних i авторiв держав СНД та 148 - iноземних авторiв. Дисертація містить 31 малюнок і 30 таблиць.

2. Змiст роботи

Матеріал і методи дослідження Дослідження засноване на вивченні матеріалів 164 постраждалих з ушкодженнями сумково-звязкових структур колінного суглоба, що знаходилися на лікуванні в Донецькій обласній травматологічній лікарні з 1985 по 1999 роки.

Явища передньомедiальної нестабільності колінного суглоба мали місце в 121 ( 73,78% ) чоловіків і 43 ( 26,22%) жінок у віці від 16 до 66 років, більшість ( 75,61% ) у віці від 21 до 50 років.

Хворі травму одержували на виробництві ( 20,12% ), при дорожньо-транспортних подіях ( 20,12% ), під час занять спортом ( 23,78% ) і в побуті ( 35,98% ).

Матеріальні причини ушкоджень сумково-звязкового апарата колінного суглоба, що призвели до розвитку ПМН, у більшості випадків ( 68,91% ) мали непрямий характер дії сили, що травмує. У результаті наступили різноманітні ушкодження структур колінного суглоба, від кількості і характеру яких, віку постраждалих залежала ступінь передньомедiальної нестабільності, що розвилася.

Ми виділили 4 ступеня передньомедiальної нестабільності колінного суглоба: I ступінь нестабільності колінного суглоба ( 8,48% ) мала місце у усіх вікових групах, II ступінь ( 67,88% ) і IV ступінь ( 9,70% ) частіше зустрічалися в осіб до 29 років, III ступінь ( 13,94% ) - частіше після 29 років. Наше дослідження підтвердило висновки В.М.Левенця і Я.В.Линько(1989).

Ізольоване ушкодження передньої хрестоподібної звязки(ПХЗ) відзначено в 40 спостереженнях, сполучене ушкодження ПХЗ і медiального меніска - у 70, "нещаслива" тріада Турнера - у 16, сполучене ушкодження ПХЗ і обох менісків - у 8, ізольоване ушкодження великогомiлкової звязки(ВГЗ) - у 9, ушкодження ВГЗ у сполученні з ушкодженням медiального меніска - у 4, сполучене ушкодження ПХЗ і ВГЗ - у 14, сполучене ушкодження ПХЗ , ВГЗ і обох менісків - у 1, відрив мiжвиросткового узвишшя великогомiлкової кістки - у 2, ушкодження ПХЗ у сполученні з хворобою Кенiга - 1.

Діагностика ушкоджень сумково-звязкового апарата колінного суглоба в гострому періоді травми ( до 4 тижнів ) була вкрай утруднена затушовуванням одних клінічних ознак іншими. Трудності діагностики були пов'язані з :

наявністю вираженого болючого синдрому; наявністю гемартроза ( сiновiта );

порочною установкою колінного суглоба й обмеженням обсягу активних і пасивних рухiв у ньому.

Мануальне тестування стана звязкового апарата колінного суглоба в гострих випадках було можливо до виходу першого тижня, після стихання явищ запалення і гемартроза.

Для оцінки стана колінного суглоба ми користувалися схемою, удосконаленої нами на основі аналізу й узагальнення класифікації ПМН по анатомо-функціональному принципі, положень Міжнародного Комітету Документації по колінному суглобі і встановлених нами електрофiзiологiчних і біомеханічних критеріїв. Ця схема включає суб'єктивні, що відбивають відчуття хворого, і об'єктивні ознаки. Кожний із клінічних ознак, включених у схему, визначав ступінь, що характеризує стан колінного суглоба. Найменший ступінь будь якого з ознак визначала фінальну оцінку стана колінного суглоба(табл.1).

Таблиця 1. Схема діагностики передньомедiальної нестабільності колінного суглоба.

При внутрисуглобових ушкодженнях колінного суглоба в переважній більшості випадків розвивається нестабільність у ньому. Останнє призводить не тільки до наявності болючого синдрому, зниженню функції й опороздатностi кiнцiвки, але і виявляється змінами судинного і нейромязового характеру. Одержати уявлення про ступінь і виразність цих порушень нам удалося за допомогою спеціальних методів дослідження (реовазографiя, хронаксiметрiя, електромiографiя), а також методики визначення вагового навантаження кiнцiвки по Миколаєву.

Кількісна і якісна оцінки реовазографiчних кривих нижніх кiнцiвок дозволили зробити висновок про зниження пульсового кровонаповнення всіх сегментів ушкодженої кiнцiвки в результаті підвищення тонусу артерiол і венул у венозному коліні прекапiлярного річища з наступним розвитком хронічної венозної недостатності. Крім зниження амплітуди РВГ- хвиль, про це говорить збільшення амплітуди iнцизури і дiкротическої хвилі їх. Останні зміщалися до вершини хвилі. Вершина при цьому ставала розтягнутої і нерідко фіксувалася у виді "плато". Коефіцієнт асиметрії показників РВГ зменшувався від центру до периферії.

Різко знижувався бiопотенциал м'язів ушкодженої кiнцiвки за рахунок зниження амплітуди осцилляций і частоти їх, коефіцієнт асиметрії цих показників коливався від 50 % до 70 % на стегні і від 34% до 46 % на гомілці.

Відзначалося достовірне незначне зниження збуджуваності мало- і великогомiлкового нервів на ушкодженій кiнцiвці. Коефіцієнт асиметрії показників збуджуваності їх був дорівнює 29 +- 7,8 % для малогомiлкового нерва і 16,6+-3,4 % для великогомiлкового нерва. Вагове навантаження на ушкоджену кiнцiвку у усіх хворих виявилася різко зниженої при стоянні і рівнялися 31 % від загальної ваги тіла, перевищуючи набагато припустиму фізіологічну норму.

Відновлення стабільності колінного суглоба до 1990 р. здійснювали різноманітними засобами, використовуючи для пластики ушкоджень передньої хрестоподібної і великогомiлкової різноманітні трансплантати ( аутотканини, синтетичні матеріали - дакрон, тефлон, капрон і ін. ). Аналіз результатів лікування показав, що при пластицi передньої хрестоподібної звязки по засобі Ланда спостерігалися розірвання трансплантату, послаблялася власна звязка надколінка. Операція технічно досить травматична і тривала у виконанні, погані результати лікування мали місце в 11,76% випадків. Застосування синтетичних матеріалів супроводжувалося тривалими болями, синовiтами, нестабільністю трансплантату в кісткових каналах у результаті руйнації останніх із наступним рецидивом нестабільності. Погані результати у віддаленому періоді спостерігалися в 35,71% випадків, а дуже погані - у 3,57%.

За період із 1990 р. по 1999 р. ми оперували 51 пацієнта(52 колінних суглоба) із явищами передньомедiальної нестабільності колінного суглоба, із них - 39(76,47 %) чоловіків і 12 (23,53 %) жінок, у віці від 16 до 56 років.

Для відновлення ушкоджених низок колінного суглоба ми взяли сухожилля напiвсухожильного м'яза хворого. Довжину і тривкість сухожилля ми визначили в експерименті. Експериментальне дослідження, проведене на 20 колінних суглобах трупів дорослих людей показало, що довжина сухожилля напiвсухожильного м'яза від місця переходу його в м'язове черевце до місця прикріплення до бугристостi великогомiлкової кістки складає М m = 23,32 0,92 см у чоловіків і М m = 23,09 0,74 см у жінок і достатня для пластики одночасно передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок. Тривкість армованого лавсановой ниттю сухожилля напiвсухожильного м'яза складає М m = 44,10 0,52 кг у чоловіків і М m = 36,00 0,60 кг у жінок. Вона перевищує тривкість передньої хрестоподібної низки, що складає в чоловіків і жінок відповідно М m = 40,20 1,50 кг і М m = 30,45 1,25 кг.

При проведенні операції ми строго притримувалися таких вимог:

пластику передньої хрестоподібної звязки ми здійснювали сухожиллям напiвсухожильного м'яза по засобі Muller W. , що ми удосконалили після проведених експериментальних досліджень;

для підвищення тривкості трансплантату ми армировали його лавсановой ниттю по Кюнео на всьому протязі;

для захисту трансплантату, підвищення його тривкості, поліпшення васкуляризацiї ми обгортали внутрисуглобову частину трансплантату кукс передньої хрестоподібної низки;

на основі даних експериментального дослідження ми розробили новий спосіб одномоментної пластики ушкоджень ПХЗ і ВГЗ одним сухожиллям напiвсухожильного м'яза( патент № 25124 А від 25.12.1998 р.).

В усіх 52 спостереженнях ми виявили ушкодження передньої хрестоподібної звязки. У 37 (71,15 %) випадках відрив звязки відбувся в місці її прикріплення до зовнішнього виростку стегна, у 11 (21,15 %) - від мiжвиросткового узвишшя великогомiлкової кістки, у 4 (7,69 %) - спостерігалося iнтермедiарне розірвання звязки. У одного хворого ушкодження передньої хрестоподібної звязки сполучилося з розірванням і відшаруванням суглобного хряща внутрішнього виростка стегна. Ділянка хряща, що вiдшарувался, був віддалений, краї дефекту згладжені, зроблена субхондральна тонелiзацiя метаепiфiза стегнової кістки з метою поліпшення кровопостачання субхондральної зони. У 27 (51,92 %) спостереженнях розривши передньої хрестоподібної звязки сполучився з ушкодженням медiального меніска:

паракапсулярний відрив по типі "ручки лейки" - 17 (32,69 %),

трансхондральний розірвання переднього рогу - 5 (9,62 %),

паракапсулярний відрив заднього рогу - 3 (5,77%),

паракапсулярний відрив переднього рогу - 2 (3,85%).

У залежності від характеру ушкодження медiального меніска, було зроблено його тотальне видалення ( 19 випадків), парцiальна резекція переднього (5) або заднього (1) рогу, підшивання ушкодженої ділянки переднього рогу до капсули медiальної зони П-подiбними лавсановими швами(2).

У 4 випадках виявлене субтотальне розірвання обох менісків із вивихiванням їх у мiжвиросткову зону. Обидва меніски були видалені, для чого парапателярний розтин був продовжений кранiально, що дозволило вивихнути надколінок латерально і більш широко відчинити суглоб.

Після завершення пластики звязок суглоб промивали фiзiологiчним розчином, активно дренували через контрапертуру в області верхнього завороту. Накладали пошарові шви. Кінцiвку фіксували гіпсовою шиною під кутом сгинання гомілки 150-160 градусів на 4 тижні.

Адекватне активне дренування порожнини колінного суглоба в післяопераційному періоді запобігло розвитку гемартрозiв. Жодного разу не виникнуло необхідності пунктування суглоба. Дренажі віддалялися на 2 - 3 добу після операції.

Крім промивання суглоба, дренування, проводилася антибiотикотерапiя. Її починали з уведення внутривенно або внутримязово добової дози препарату за 1-2 години до початку операції, потім уводили препарат за схемою. Найбільше часто застосовуваними антибіотиками були гентамiцин по 80 мг двiчi на добу протягом 7-10 дiб після операції (32 пацієнта), цефазолiн по 1 г двiчi на добу протягом 7-10 дiб після операції (19 пацієнтів). Одинадцять пацієнтів паралельно з антибіотиком одержували метрогiл по 100 мл тричi на добу протягом 2-3 дiб.

Протягом перших 2-3 днів після операції пацієнтам із метою знеболювання і нормалізації сону призначали ненаркотичi (баралгiн, кеторол і ін.) і в рідкісних випадках - наркотичні аналгетики.

Шви знiмали на 10-12 добу. У випадках місцевих запальних процесів проводили відповідну терапію: компреси з розчином димексiда, спирт-фурацилiновi компреси, УФО.

Правильне ведення післяопераційного періоду і повноцінної реабілітації мають важливе значення в процесі лікування хворих. Ми прихильники ранньої реабілітації. Вважаємо, що термін іммобілізації 4 тижні цілком достатній при застосуванні даної методики. Відразу ж після закінчення періоду іммобілізації приступали до активно-пасивної розробки рухiв у колінному суглобі, намагаючись якнайшвидше досягти повного розгинання в ньому. Використовувалися знімні ортези з бічними шарнірними механізмами, а так само шини, що дозволяють задавати необхідні кути сгинання і розгинання суглоба.

Заняття лікувальною гімнастикою проводилися під контролем лікаря або інструктора і були спрямовані на відновлення тонусу і сили м'язів конечності й амплітуди рухiв у суглобі. Ми не лімітували кути сгинання в колінному суглобі і, як правило, кут сгинання 90 градусів досягався до кінця 4 тижні після зняття гіпсової пов'язки.

Ходьба за допомогою милиць без навантаження на оперовану кiнцiвку дозволялася з другого дня. Для запобігання розвитку артрофiброза, хворі також виконували екстензiоннi ізометричні вправи тричi в день по 15-20 хвилин.

Дозоване навантаження на кінцiвку дозволяли в гіпсовому туторi через 3 тижні, а повну - через 5-6 тижнів пiсля операції.

Всі хворі одержували масаж м'язів стегна і гомілки № 10, лікувальну фізкультуру для колінного суглоба №10 курсами, теплі парафінові аплікації №10. Для швидкого відновлення тонусу м'язів, що є динамічними стабілізаторами колінного суглоба, проводили курс електромiостимуляцiї чотирьохголового м'яза і м'язів сгинальної групи.

З метою профілактики деформуючого артроза призначали курс магнiтотерапiї на колінний суглоб № 10, ультразвука з гидрокортiзоном № 10, артепарон по 1 мл внутрисуглобово за схемою (17 чоловік), алфлутоп по 2 мл внутрисуглобово за схемою, вобензiм по 5 таблеток тричi в добу курсами.

Слід зазначити, що відновлення ушкоджених передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок, шов медiального меніска, парцiальне або тотальне його видалення, здійснені в гострому періоді травми, сприяли більш швидкому відновленню працездатності і попередженню ускладнень у виді остеоартроза в наступному.

У результаті проведеного лікування в однім випадку спостерігалося ускладнення - гнійний жене, що розвився на фоні деструкції і запалення в суглобі після внутрисуглобової гормонотерапiї. Рецидив нестабільності мав місце у одного хворого і залежав від технічної помилки в ході проведення оперативного втручання, що було встановлено під час повторної артротомiї.

Відбудовне лікування продовжувалося 2 місяця, після чого хворі приступали до роботи: 35 чоловік приступили до роботи через 3 місяця після операції, 9 - через 4 місяця. Семеро хворих перемінили роботу на більш легку, не пов'язану з тривалою ходьбою, стоянням. Вони скаржилися на помірний біль у суглобі, що наростала після фізичного навантаження. Звичайно у всіх цих хворих були зміни в поясничному відділі хребта. Цим, очевидно, можна пояснити скарги хворих.

Віддалені результати лікування (від 6 місяців до 9 років) простежені в 44 (86,27%) пацієнтів. Фінальна оцінка результатів хірургічного лікування по розробленій нами схемі така:

I (норма) - 20 чоловік (45,45 %)

II (майже норма) - 22 чоловік (50%)

III (погано) - 1 чоловік (2,27 %)

IV (дуже погано) - 1 чоловік (2,27%)

Електрофiзiологiчнi дослідження дозволили простежити динаміку відновлення показників. Нормалізація функції м'язів, судинного річища і нервових стовбурів відбувалася вже до 4 місяцям після відновлення стабільності колінного суглоба по нашій методиці. Нормалізується час підйому і спуска реовазографiчних хвиль, змінюється реовазографiчна крива і якісно. Візуально відзначаються хвилі з достатньо високою амплітудою систоличної хвилі, вершина її більш загострена.

Відновлення кровообірту в області гомілки і стопи декілька випереджає таке в області стегна. Про позитивну динаміка свідчить зниження коефіцієнтів асиметрії показників реовазограм до 7-29%.

Після операції збільшився бiопотенцiал м'язів ушкодженої кiнцiвки, коефіцієнт асиметрії знизився і коливався від 14 до 25%.

Збуджуваність малогомiлкового і великогомiлкового нервів зросла і відрізняється від показників здорової ноги відповідно на 12,5+-1,23% і 10,5+-1,16%.

Вагове навантаження на ушкоджену ногу склали 38+-2,51% від загальної ваги тіла вже в терміни 3-4 місяця після операції, що говорить про нормалізацію функції опори.

Вивчивши вiддаленi результати лікування хронічної посттравматичної передньомедiальної нестабільності колінного суглоба по різноманітних методиках ми встановили перевагу сухожильної аутопластики за допомогою сухожилля напiвсухожильного мяза. Методика легка у виконаннi i малотравматична. У випадку відновлення тільки передньої хрестоподібної звязки трансплантат зберігає питаючу ніжку і його реваскуляризацiя і перебудова йдуть значно швидше. Відсутня iмунна агресія у відношенні трансплантату, а отже, і ризик його аутолiзу і рецидива нестабільності.

Проведене лікування постраждалих із хронічною посттравматичною передньомедiальною нестабільністю колінного суглоба по запропонованій нами методиці дозволило одержати відмінний і гарний результат у 95,45 % хворих.

Висновки

Ізольовані і, особливо, сполученi ушкодження передньої хрестоподібної, великогомiлкової, медiального меніска колінного суглоба ведуть до розвитку передньомедiальной нестабільності колінного суглоба. Ступінь нестабільності залежить від характеру внутрисуглобових ушкоджень, термінів із моменту травми, віку постраждалого.

Діагностика передньомедiальной нестабільності колінного суглоба утрудняється в гострому періоді травми переваженням неспецифiчних симптомів травматичної хвороби над патогномонiчними проявами нестабільності. Удосконалена схема діагностики дозволяє з більшої долей можливості встановити ступінь нестабільності і можливі ушкодження структур колінного суглоба.

Отримані в експерименті (на трупному матеріалі) дані про довжину і тривкість сухожилля напiсухожильного м'яза свідчать про можливість використання його в якості аутопластичного матеріалу при відновленні ушкоджених звязок колінного суглоба.

Удосконалення, внесені в технологію пластики передньої хрестоподібної звязки (армування сухожилля й обгортання внутрисуглобовой частини трансплантату кукс передньої хрестоподібної звязки), дозволяють підвищити усталеність суглоба, уникнути ускладнень операції.

Ускладнення і незадовільні виходи лікування залежали від порушення технології операції, проведення її на фоні запальних і дегенеративно-дистрофічних процесів у суглобі.

Розроблені нами клінічні, електрофiзiологiчнi і біомеханічні критерії дозволяють об'єктивно оцінити ефективність хірургічного і відбудовного лікування.

Застосування розробленого комплексу діагностичних і лікувальних заходів дозволило одержати гарні результати лікування хронічної посттравматичної передньомедiальної нестабільності колінного суглоба в 95,45 % хворих. Розроблений нами засіб хірургічного лікування сполучених ушкоджень передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок колінного суглоба простий у виконанні, малотравматичний, забезпечує гарні результати лікування в найближчому і віддаленому періодах і може бути рекомендований до застосування в широкій клінічної практицi.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

Бабоша В.А., Гребенюк Ю.А. Хирургическое лечение переднемедиальной нестабильности коленного сустава. - Ортопедия, травматология и протезирование - 1999 - № 2 -с.98-100.

Гребенюк Ю.А. Особенности восстановления передней крестообразной связки коленного сустава аутосухожилием. - Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - Труды Крымского государственного медицинского университета им.С.И. Георгиевского - Симферополь, 1999 - том 135, часть 2 - с.66-68.

Гребенюк Ю.А. Хирургическое лечение переднемедиальной нестабильности коленного сустава. - Проблемы здравоохранения и пути его реформирования - Сборник статей - ООО "Лебедь" - Донецк ,1997 - с.97-98.

Бабоша В.А., Гребенюк Ю.А. Способ лечения повреждений передней крестообразной и внутренней боковой связок коленного сустава. - Патент на изобретение № 25124А; Заявлено 06.06.97; Опубл.бюл.№6 25.12.98. Украина - 1998.

Бабоша В.А., Гребенюк Ю.А. К вопросу лечения повреждений передней крестообразной и внутренней боковой связок коленного сустава. - Актуальные вопросы травматологии и ортопедии - Материалы научной конференции - Черновцы, 1998 - с.5-6.

Бабоша В.А., Гребенюк Ю.А., Климовицкий В.Г. К вопросу восстановления передней крестообразной связки коленного сустава. - Новое в ортопедии, травматологии и комбустиологии - Материалы конференции - Ялта, 1997 - с.35-36.

Гребенюк Ю.А. Способ лечения повреждений передней крестообразной и внутренней боковой свяок коленного сустава.- Удостоверение на рационализаторское предложение № 5751.-Донецк-06.05.96.

Гребенюк Ю.А. Способ армирования сухожильного аутотрансплантата при пластике передней крестообразной связки коленного сустава.- Удостоверение на рационализаторское предложение №5863.- Донецк-27.05.99.

Гребенюк Ю.А. Способ "укутывания" сухожильного аутотрансплантата культей передней крестообразной связки коленного сустава.- Удостоверение на рационализаторское предложение № 5864-Донецк-27.05.99.

Анотація

Гребенюк Юрій Олександрович.. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецький науково-дослідний інститут травматології та ортопедії. - Донецьк, 1999.

Захищається 5 наукових праць, один Патент України і 3 раціоналізаторських пропозиції, у яких відображені отримані результати експериментальних досліджень і аналіз результатів лікування хворих із хронічною передньомедiальною нестабільністю колінного суглоба.

Дисертація включає експериментальні і клінічні дослідження. У експерименті на 20 препаратах колінного суглоба трупів дорослих людей вивчені довжина і тривкість на розрив сухожилля напiсухожильного м'яза, тривкість на розрив передньої хрестоподібної звязки .

На підставі отриманих результатів удосконалена технологія пластики передньої хрестоподібної звязки по Muller W. (1983), розроблений новий спосіб пластики передньої хрестоподібної і великогомiлкової звязок колінного суглоба (патент № 25124А від 25.12.98.).

Клінічні дослідження включили 164 історії хвороби, протоколи електрофiзiологичних і біомеханічних досліджень хворих, що були розподілені на групи в залежності від методу лікування. Удосконалена схема діагностики, що узагальнила положення класифікації передньомедiальної нестабільності по анатомо-функціональному принципі, положення Міжнародного комітету документації по колінному суглобі (IKDC-форма) і вироблені електрофiзiологичнi і біомеханічні критерії, дозволила обективiзувати ступінь нестабільності до операції і результати лікування.

Позитивні результати лікування отримані в 95,45% постраждалих.

Ключові слова: колінний суглоб, хронічна передньомедiальна нестабільність, сухожильна аутопластика

Аннотация

Гребенюк Юрий Александрович. Лечение хронической переднемедиальной нестабильности коленного сустава. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия. - Донецкий государственный медицинский университет им. М.Горького, Донецкий научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии. - Донецк, 1999.

Защищается 5 научных работ, один Патент Украины и 3 рационализаторских предложения, в которых отображены полученные результаты экспериментальных исследований и анализ результатов лечения больных с хронической переднемедиальной нестабильностью коленного сустава.

Диссертация включает экспериментальные и клинические исследования. В эксперименте на 20 препаратах коленного сустава трупов взрослых людей изучены длина и прочность на разрыв сухожилия полусухожильной мышцы, прочность на разрыв передней крестообразной связки. При этом установлено, что длина и прочность сухожилия полусухожильной мышцы поврежденной конечности достаточны для одновременного восстановления передней крестообразной и большеберцовой коллатеральной связок коленного сустава. На основании полученных результатов усовершенствована технология пластики передней крестообразной связки по Muller W. (1983), разработан новый способ пластики передней крестообразной и большеберцовой коллатеральной связок коленного сустава (патент № 25124А от 25.12.98.). Методика проста в исполнении и малотравматична, отсутствует иммунная агрессия организма в отношение трансплантата, а следовательно, снижается риск его аутолиза и рецидивирования нестабильности.

Клинические исследования включили 164 истории болезни, протоколы электрофизиологических и биомеханических исследований больных, которые были распределены на группы в зависимости от метода лечения. Усовершенствованная схема диагностики, обобщившая положения классификации переднемедиальной нестабильности по анатомо-функциональному принципу, положения Международного комитета документации по коленному суставу(IKDC-форма) и выработанные электрофизиологические и биомеханические критерии, позволила объективизировать степень нестабильности до операции и результаты лечения. Клинические наблюдения проводились на протяжении 15 лет. Они подтвердили целесообразность сухожильной аутопластики связочного аппарата коленного сустава при лечении хронической переднемедиальной нестабильности. Усовершенствованная и предложенная методики позволяют на 2 недели сократить сроки иммобилизации, восстановительного лечения, нетрудоспособности. Положительные результаты лечения получены у 95,45% пострадавших.

Ключевие слова: коленный сустав, хроническая переднемедиальная нестабильность, сухожильная аутопластика.

Summary

Grebenuk Yuri Alexandrovich. The cure of chronic anterior medial unsteadyness of knee joint. Manuscript.

The thesis for obtaining a degree of candidate by the speciality 14.01.21 of traumatology and orthopaedy. Donetsk State medical university of M.Gorky, Donetsk researching institute of traumatology and orthopaedy. Donetsk, 1999.

Defended are 5 scientific themes, one Patent of Ukraine and 3 rationalization proposals in which the obtained results of experimental researches are shown together with the analysis of results of treatment of the diseased with chronic anterior medial unsteadyness of knee joint. The thesis includes experimental and clinical researches. In the experiments upon 20 preparations of knee joint of adult persons corpses were learned the lenght and the firmness of tendon of semitendon muscle, the firmness of anterior cruciform ligament.

On the base of the results obtained was improved the technology of reconstruction of anterior cruciform ligament by Muller W. (1983) and elaborated a new method of reconstruction of anterior cruciform and tibia collateral ligaments of knee joint ( patent № 25124A of 25.12.98.). Clinical researches include 164 histories of illness, minutes of electrophisical and biomechanical researches of the diseased that were splited to groups in accordance with the method of the treatment. Improved scheme of diagnostics summed up, the points of classification of anterior medial unsteadyness according to anatomic functional principle, regulations of International commetee of documentation for knee joint ( IKDC-form) and created electrophisical and biomechanical criterions permitted to extract a degree of unsteadyness before operation and the results of treatment.

The positive results were obtained from 95,45% of the injured.

knee joint, chronical anterior medial unsteadyness, reconstruction with the aid of proper tendon

Размещено на Allbest.ru

...